Мир сегодня с "Юрий Подоляка"
Мир сегодня с "Юрий Подоляка"
Труха⚡️Україна
Труха⚡️Україна
Инсайдер UA
Инсайдер UA
Мир сегодня с "Юрий Подоляка"
Мир сегодня с "Юрий Подоляка"
Труха⚡️Україна
Труха⚡️Україна
Инсайдер UA
Инсайдер UA
літературний лонґітюд avatar

літературний лонґітюд

концентрація літератури тут буде високою, обіцяю!
абсурд життя, українська література, трохи магії й купу навколокнижкових думок.
TGlist rating
0
0
TypePublic
Verification
Not verified
Trust
Not trusted
Location
LanguageOther
Channel creation dateJun 23, 2023
Added to TGlist
Mar 12, 2025
Linked chat

Records

05.05.202523:59
247Subscribers
12.01.202523:59
0Citation index
07.04.202512:03
106Average views per post
12.02.202522:49
20Average views per ad post
06.05.202514:21
26.25%ER
07.03.202512:03
46.29%ERR
Subscribers
Citation index
Avg views per post
Avg views per ad post
ER
ERR
FEB '25MAR '25APR '25MAY '25

Popular posts літературний лонґітюд

06.05.202511:22
сьогодні помер Валерій Шевчук.

я не хочу зараз писати великі тиради про нього, бо по правді, його постать варта того, щоб не робити це абияк, а мені треба виділити на це достатньо часу, щоб зробити якісно. тому колись цей текст про нього зʼявиться і ще раз вам нагадає про нього

а зараз просто знайте, що від нас пішла ще одна чудова людина, яка вкладала у нашу незалежність

а памʼятати хоч навіть по смерті, важливо
13.05.202515:07
останнє книжкове придбане 📚

«Слухова трубка» Леонора Керрінгтон

мені ця книжка стала потрібною на моменті, коли я побачила відгуки на задній частині книжки, де казали, що цей текст сюрреалістичний, з гумором, феміністичний і десь працює з людською підсвідомістю.
потім я побачила картини авторки, бо вона, перш за все, художниця (на другому фото якраз одна з них), післямову Ольги Токарчук і зрозуміла, що нікуди від цією книжки я не втечу і вона буде в моїх думках, доки я, як мінімум, не придбаю її.
який сюжет? єдине, що знаю, це історія 92-річної жінки, яку сімʼя хоче випхати у дім пристарілих. далі мені не хотілось нічого знати, бо такі тексти треба відкривати самостійно з якомога меншою кількістю знань про текст


«Сповідь маски» Юкіо Мішіма.
чула дуже багато про автора, але ніколи не доходили руки і не було особливого бажання почитати знайомитись. просто було ліньки частково, бо це ж треба ще з японською культурою глибше спершу познайомитись, дослідити історію трохи. де на то час найти?
але зовсім випадково почала гортати «сповідь маски» у книгарні, бо сподобалось видання, і я зловила себе на тому що читаю вже кілька сторінок підряд і мені дуже подобається те, що я читаю.
таким чином маю автобіографічний текст Мішіми про його спроби зрозуміти себе. люблю такі чуттєві тексти і завжди щось для себе знаходжу в них, бо сама себе теж не розумію


якщо коротко, ви читали щойно допис поганої блогерки, яка не любить читати анотації, але любить триндіти про книжки і виходить безлад😁
що я читаю зараз?

бо у найближчі дні мене чекали і чекають екзамени, і я за тиждень уже зʼявляюсь тут як нова копійка

і так, у мене знову навала початих книжок, виправдань нема


«Сестри Річинські» (том 3) Ірини Вільде
122/ 507
заключна частина історії, яка мені вже давно дуже полюбилась. не буду приховувати, що зміни в особистостях сестер мене цікавлять більше, ніж політичне тло, але я розумію чому воно там є і , власне, мусить бути.
все одно, найважливішою для мене тут є сама мова Вільде. настільки гарно, що маю нотатки з виписаними словами, які самій б хотілось почати вживати

«Дон Кажмурру» де Ассіс
46/ 175

дуже дивна і смішна бразильська класика 19 століття. ніби історія кохання, але насправді там автор грається з персонажами (і часто сміється з них) і якась комедія гіперболізована відбувається на тлі емоційних переживань оповідача
але наскільки ж ця книжка некомфортно надрукована! таке враження, що це самвидав, а не від видавництва.
полів майже на сторінках нема, тому насправді оці 175 сторінок могли б зійти за 300 стандартних. не люблю таке

«Місто самоти» Олівії Ленґ
103/ 281

мені дуже подобається, але це та книжка, з якою я хочу сісти і дві години читати 15 сторінок, гуглячи згадані імені і місця. а цього я зараз собі дозволити не можу, тому прийшлось відкласти, на жаль

«Дискурс модернізму в українській літературі» Соломії Павличко
127/631

це точно у топ року потрапить! навіть попри те, що та ж історія як з Ленґ, і я не можу собі дозволяти читати цю книжку, коли втомлена і не маю достатньо сил

це визначне дослідження і справді у формі дослідження, а не грається з емоціями чи написане під злобу дня. водночас, мені не читається важко і текст сам по собі не є сухим.
а ідеї тут досі шалено актуальні, і я отримую шалено задоволення від того, що я нарешті отримую якісь грунтовні знання про те як і чому працює українська література

«Мурашник» Іван Гоменюк
250/321

моментами здається, що ця книжка замучить мене швидше, ніж я її.
не виключаю, що це саме зі мною як читачкою цієї книжки щось не так, але не йде мені і я себе буквально змушую її читати, просто щоб дочитати.
сухо, багато інформації, але якось все накидано; часто посилання на статті інших замість першоджерел (це ок, але не настільки часто, як мінімум для мене).
мало б бути легке читання, а в результаті відчуваю, що мені накидали вирізки з вікіпедійних статей у хронологічному порядку і мені просто не цікаво.
хоча відгуки на гудрідз дуже високі, тому не виключаю, що це таки проблема в мені

а ви що читаєте зараз?
про свій книжковий клуб тут я згадую не часто, проте він існує і влітку плануються оновлення,

тому нагадуюсь і запрошую вас до нього теж💛

перш за все, книжкою травня є «Царівна» Ольги Кобилянської, своєрідний канон української літератури.
зустріч-обговорення відбудеться онлайн (zoom) 7 червня о 18:30 (український час)

умови участі прості:
участь безкоштовна, проте донат на будь-який актуальний збір на будь-яку суму потрібен як вияв вдячності до можливості обговорювати книжки зараз.
зустрічі відбуваються онлайн, для обговорення потрібно прочитати книжку або надкусити і бути готовим(-ою) до спойлерів😁 і, звісно, доєднатись до обговорення!

скрін донату прикріплюється у гугл-форму для участі, яку я надсилаю за кілька днів до самого обговорення.
після цього вам на пошту прийде посилання на zoom та інші деталі

якщо вам цікаво, можна доєднатись до спільного чатику клубу

загальний формат побудований таким чином, що на сезон є 2 книжки українських авторів і 1 іноземних. одна книжка = один місяць

улітку планую трошки видозмінити формат і додати окремі секції по окремих книжках.
( наприклад, якщо вийде з друку «Орієнталізм» Саїда, я обовʼязково хочу секції окремі по цьому тексту)

долучайтесь💛
читаю зараз двох прекрасних українських жінок, і здається, обидві книжки потраплять у топ 2025 💛

я памʼятаю, що багато з вас зацікавились моїм есе з грецької міфології і підготую на вихідних вирізки з нього українською :)

воно не вийшло таким як я того хотіла, бо я просто не мала достатньо ресурсу ( і часового, і емоційного), але сподіваюсь кілька цікавих тез знайдете там

я дуже вимучена останніми тижнями:
окрім навчальної складової, особисті проблеми, окрім особистих проблем новини з дому, а потім на фоні новин з дому чергові висловлювання того ж трампа. і лише здається, що все +- адекватно йде, бʼє сильніше.

сьогодні просто хочу нарешті відлежатися і заспокоїтись, читаючи те, що рідне, поки нікого з близьких нема поруч

заодно нагадую про мою допоміжну банку для збору від «Дотик», бо збір зупинився. буду дуже вдячна за кожну гривню 💛

можете у коментарі до донату додавати питання, я буду відповідати у дописах. на 300 підписників планувала маленький допис знайомство і так

спокійної вам ночі✨
25.04.202510:52
познайомилась з Кеті Кітамурою і (спойлер) вона — одна з найприємніших людей, яких я зустрічала останнім часом

я не знаю за що життя мені дає такі можливості, але я вдячна, дуже і щиро!

це була розмова-презентація її нової книжки «Прослуховування» (Audition), але Кеті загалом говорила про письменство і багато-багато разів дякувала іншим (у тому числі своїм студентам). люблю, коли люди надихаються іншими, люблю, коли вони цінують щось чи когось

Кеті Кітамура розповідала на зустрічі про те, що любить непевність у тексті, любить відчуття, коли завжди є щось невідоме, особливо їй цікаві моменти дивного/невідомого/непроговореного у близьких стосунках між людьми

говорила й про те, що не любить сюжет як такий, їй цікавіше те, що може сказати структура тексту замість сюжету (з цим вона працювала у якраз останньому її романі); їй також цікавіші інші елементи художньої літератури, які можна використовувати, нехтуючи сюжетом

і мені здається, найбільше критики «Близькості» якраз отримала з відсутність сюжету і часто у рецензіях на цей текст було питання «і що в кінці? навіщо це все було?».
думаю, її думки про сюжет якраз і пояснюють чому «близькості» така як є

написання від першої особи лякало її, бо воно (на її думку) мало великий простір для маніпуляції, але потім вона змогла побачила цей спосіб як шлях показати непевність ситуації/героїв/світу у цілому. а це знову ж таки, для неї важливо


така література не для всіх, тому не дивно, що середні оцінки на її книжки не є високими. і це не про складність чи «високість полиці», це про звичайні вподобання і бачення світу.

я сама бачу світ непевним, і щоразу дивуюсь, коли одне чи інше відбувається, але я навчилась приймати цю непевність і радіти їй. мені так добре, я не хочу її для себе пояснювати і шукати підґрунтя.
я й не люблю сюжет у книжках, я люблю відчуття, які мені дає текст, я люблю випадкові елементи чи письменницькі ходи. сюжет для мене завжди другорядний, тому я, наприклад, з легкістю слухаю спойлери.
але так працює не з усіма і тут нема правильного чи неправильного бачення

а вела я це все до того, що якщо вам такий підхід до літератури близький — хапайте книжки Кеті Кітамури

з особистого:
я постійно перебуваю на якихось літературних івентах і мала різний досвід у комунікаціях з людьми з цієї сфери.
про негативні ситуації (а вони були, і часто змушували мене задумуватись чи точно я хочу бути частиною цієї групи людей) я ніколи не розповідала, бо просто не хочу цього робити, поганого і так достатньо у світі.

але коли є можливість, я завжди рада ділитись любовʼю до хороших людей і Кеті Кітамура — точно одна з них.
на цій розмові було море людей, вона з усіма старалася спілкуватись, нікуди не втікала і була включена у розмову (здається наче це елементарно, але, повірте — ні).
вона навіть поговорила за цей короткий проміжок часу про моє письмо і дала певні поради.

і загалом Кеті випромінювала любов, тепло і вдячність усі ці дві години. я тепер хочу трошки передати його вам цим дописом💛
28.04.202512:03
за останні 1,5 місяці, я купила тільки 1 книжку🤯

сказати, що це рекорд за останні кілька років, це нічого не сказати.

усвідомила, що мій найкращий спосіб від завеликої кількості книжок — це почати контролювати що я купляю і перед цим задавати собі питання «якщо я її зараз куплю, чи почну я її відразу читати?» (якщо відповідь ні, то значить не дуже мені й треба)

а з часом усе одно багато книжок хочеться віддавати, навіть ті, які колись дуже любила, бо смаки змінюються. я досить систематично 20-30 книжок щороку віддаю в бібліотеку

якщо так продовжиться, я нарешті скоро прочитаю книжки, які стоять у мене більше 5 років нечитаними😁

а ви як купляєте книжки? є якась система чи обмеження (окрім, фінансових, звісно, ці очевидні)
21.04.202513:47
сьогодні дописую дослідження з грецької міфології і нарешті матиму перерву, щоб активно зʼявлятись тут. чи не вперше, я шалено в захваті від своєї теми і того, що я з нею отримую.

а пишу я про памʼять і її збереження у грецькій міфології (більшою мірою у текстах Гомера та Есхіла), роль памʼяті у побудові сприйняття життя та смерті у суспільстві, та як культ героїв став прямим наслідком страху перед смертю і забуттям, між цим важливим елементом для мене є також збереження памʼяті після травматичного досвіду і утилітарність цієї памʼяті.

основним фокусом і відправною точкою для мене є слова Ахіллеса до Одіссея, поки той був у царстві Аїда, про те, що він краще би не був мертвим героєм, а страждав чи працював чорноробочим, але був живим (це я коротко переказала). У "Орестеї" та "Одіссеї" дуже часто зачіпається тема забуття після травматичного досвіду і знаходження сенсу у памʼяті. я ще не маю конкретних висновків, але це все так цікаво!

і, так, я планую накладати грецьку міфологію на сучасні події, мені дозволили:)
21.04.202517:44
однокурсниця щойно почала приписувати письму Кафки наукову фантастику і розізлилась, коли я почала заперечувати. я занадто люблю Кафку, щоб через роль апарата в його тексті, приписувати йому наукову фантастику, коли він буквально пише про людський абсурд (це якраз про "У виправній колонії"), і якраз за цей абсурд я його обожнюю. я люблю дізнаватись різні теорії і різні думки, але коли це вже просто висмоктується з пальця, мені плакати хочеться😕
16.04.202517:12
прочитала короткий текст Франца Кафки "У виправній колонії" і згадала чому настільки сильно у школі ще мені полюбилось його письмо. Бо він бачить, що люди творять якусь дурню, слідують незрозумілим правилам і навіть не ставлять собі ніяких питань. живуть у системі і дихають системою, а сама система живе через цих людей. і наче й усе в його текстах виглядає песимістичним, але, зрештою, якщо він це все пише, він вірить, що це має сенс і десь таки, бажання знайти надію у його текстах, таких часто дивних, чітко проглядається.

а "У виправній колонії" зʼявляється мандрівник (що вже цікаво), на думку якого щодо важливого аспекту справедливості вирішили всі покластись; без зрозумілих причин, зʼявляється і каральна машина, яка стає важливішою, ніж справедливість чи навіть вирок, винний — виявляється не знає навіть, що він винний, і він не говорить однією мовою з тими, хто планують його засудити до смерті (та коли засуджений, особливо невинний, особливо мав право голосу?), а хтось готовий померти через якусь незрозумілу ідею і вірити, що його зрозуміють у майбутньому — він просто народився не у той період часу (як йому здається). Каламбур, але якщо задуматись, чомусь реальний і не такий уже каламбур. короче кажучи, треба братись активніше за тексти Кафки, прекрасні
18.04.202512:34
привіт! я дуже давно не починала збори, але час прийшов, бо чудовій команді потрібна підтримка.
я взяла найменшу суму збору, яка все одно здається мені великою — 5 000 грн🐣

тому, якщо ви можете долучитись гривнею — банка монобанку тут

якщо не можете гривнею, або хочете і гривнею долучитись, і додатково помогти — залишайте коментарі під дописом зі збором в інстаграмі (я буду ці дні точно там активна!) і робіть поширення.

уся інформація про збір у дописі в інстаграмі

дякую за підтримку!
книжкові дописи теж скоро будуть,
ціную вас 💛
16.04.202517:16
у світі безліч прекрасних текстів і авторів. коли ж то я встигну їх усі прочитати і ще й бажано перечитати улюблене? щоразу сумно через це😒
Log in to unlock more functionality.