Мир сегодня с "Юрий Подоляка"

Труха⚡️Україна

View

Инсайдер UA

View

Мир сегодня с "Юрий Подоляка"

View

Труха⚡️Україна

View

Инсайдер UA

View

Muriaka_libri

Читаю книги, де персонажі страждають більше, ніж я в понеділок😅
Горор, темне фентезі, відеоігри, які не дають спати вночі — ласкаво прошу в Muriaka_libri!

TGlist rating

TypePublic

Verification

Not verified

Trust

Not trusted

Location

LanguageOther

Channel creation dateAug 21, 2024

Added to TGlist

Apr 24, 2025

I own this channel

History of changes

Linked chat

Muriaka_libri_chat

Statistic of Telegram Channel Muriaka_libri

More details

Subscribers

84

24 hours

22.4%Week

56.3%Month

1420%

Citation index

0

Mentions2Shares on channels0Mentions on channels2

Average views per post

38

12 hours34

12.6%24 hours38

0.9%48 hours570%

Engagement rate (ER)

18.42%

Reposts0Comments0Reactions7

Engagement rate by reach (ERR)

45.78%

24 hours

0.56%Week

103.41%Month

58.57%

Average views per ad post

215

1 hour73.26%1 – 4 hours198.84%4 - 24 hours41.86%

More details

Connect our bot to the channel to find out the gender distribution of this channel's audience.

Total posts in 24 hours

2

Dynamic

Latest posts in group "Muriaka_libri"

All posts

17.05.202516:25

На чілі 😌😌

17.05.202512:51

📚 "За межею реальності" — урбанфентезі від Уляни Дадак, де магічний Львів стає ареною для битви не тільки між добром і злом, а й між минулим та майбутнім. Древа та Орест — двоє, хто мали б ніколи не зустрітись, але саме їхній контакт запускає ланцюг подій, що ламає все навколо.

🌨️ Атмосфера — це перше, що захоплює. Похмурий, холодний Львів, де мороз у повітрі відчувається так само, як холод від зради, втрат і боротьби. Такий сетинг реально створює ефект присутності.

⚖️ Тема боротьби добра зі злом давно для всіх відома, але тут усе трохи інакше. Бо межі стерті. Герої — не святі. Кожен має свій гріх за плечима. І постає питання не "хто правий", а "хто менш небезпечний".

💪 Особистий фаворит — Бразд. Харизматичний, стриманий, глибокий персонаж, якого хочеться пізнавати. Він був тим, заради кого, я читала цю історію!

✨ Магія в книзі — цікава. Ідея знатників, чортів, дідьок — свіжа. Але… Хотілося більше зрозумілості. Як Орест так швидко оволодів своїми силами? За яким принципом усе працює? Хотілось більше логіки й занурення.

📉 І тут підходимо до моменту, який особисто мені завадив повністю насолодитися історією. Перенасичення. Дуже багато героїв. Дуже багато подій. Дуже швидкий темп. На перших 100 сторінках я була у захваті, а далі... довелось продиратись крізь терни тексту. Часом я губила нитку подій і поверталась назад, аби не загубитися остаточно.

📖 Фінал — норм. Закриття сюжетної арки вдале, але глобального ефекту вау не було. Хоча, все ж я відчула деяке полегшення, дочитавши її.

✅ Як підсумок, скажу так: книга точно не для всіх. Вона складна, багатошарова, атмосферна. І хоча в мене з нею не склалося на всі 100%, я бачу, скільки праці вкладено.

⏩ Якщо любите урбанфентезі з глибокими сенсами, моральними дилемами та нетиповими героями — може читати.

⏩Якщо ж шукаєте щось простіше — вас може знесилити вже на середині.

Тож, вирішуйте самі.

💭А в коментарях пишіть як вам ця історія? Читали/плануєте/не плануєте?)

#muriaka_рекомендасьйон

16.05.202517:05

🖤Мартин Якуб заснував видавництво «Мартінес» і готує до виходу роман «Гріх на душу»

📖Український письменник і військовослужбовець Мартин Якуб заснував власне видавництво «Мартінес», що спеціалізуватиметься на детективах і трилерах.

❤️Першою книжкою, яка вийде у новому видавництві, стане роман самого Якуба — «Гріх на душу». Автор вже оголосив про старт перепродажу на своїй сторінці в інстаграм.

Анотація: Поїздка в село на Житомирщині здавалася американській поліцейській Саллі Кондратюк чимось майже романтичним. Її дід Микита усе життя згадував ці місця як теплий, простий світ — із піснями, яблуками в саду і людьми, що тримаються одне за одного. Вона приїхала, щоб виконати його останню волю. І побачити Україну, про яку він говорив.
Але замість родинного затишку — тіло вбитої дівчини. Замість пісень — мовчання. Поліція не діє. Місцеві відвертаються. І тоді Саллі береться за розслідування.
І врешті вона розуміє: це не просто вбивство, а нитка, що веде в саме серце спільноти — до давніх образ, невідпущених гріхів і страху, який зберігся в крові кількох поколінь.

💸Ціна: 490 грн/ <strike>550 грн</strike>

⏩Замовити тут

Я в очікуванні нової історії. Щоразу в Якуба — це щось щире, тривожне й пронизливе і трошки криваве ❤️‍🔥

16.05.202514:05

16.05.202509:08

🤔😏 Вгадаєте яку книжку починаю читати по її куточку?)

15.05.202515:47

📖 Обіцяла розповісти вам історію - розповідаю.

❓ Називається вона "Як я від кабанихи з кабанєтками в лісі тікала?"

🍎 Пішли ми значить з подружкою на пікнік - літо, садок біля лісу, пташечки співають, яблунька така гарненька стоїть. Думаю: «О, яблука, полізу, поїм трошки». Полізла. Ну як полізла — одну ногу закинула, одну руку закинула, а решту не получається. Повисла на нижній гілці трохи, зробила вигляд, що оцінюю ситуацію і вирішила - нот тудей.

☀️ Сидимо з подругою на плєдіку, балакаємо про життя, і тут — за спиною чую "хрю".

🐷 Я обертаюсь, а там — кабаниха. І не одна а з маленькими кабанєтками (штук 5, точно не пам'ятаю) , з настроєм «зараз когось приб'ю».

‍‍‍‍‍‍‍🌳 І от я, за пару секунд, може хвилин 2-3 вже на вершку того самого дерева. А подружки — нема і сліду не лишилося.

⏳ Все б нічого, стою, думаю: ну, постою тут, поки кабаниха надумає піти собі назад.

🙄 Ага, не тут то було.

🫣 Вона, значить, бере й починає тертись об дерево. А дерево — старе, як книга рецептів мої бабки. І воно починає гнутися.

🙏 А я починаю молитись 😁

To be continued

P.S. фото якраз з того дня, за 30 хв після всіх подій 😁

#muriaka_про_цікаве

15.05.202510:56

🫐 "Вовча Ягода" Лесі Яцути — фінальне оповідання зі збірки "Час Тіней", і, як на мене, дуже гідне її завершення.

🪸Уявіть острів, про який ніхто не знає, — загублений у туманах, з якого неможливо просто так поїхати. Стародавні прокляття, дивні мешканці та змови що плетуться у всіх за спиною - це все чекає на вас на Вовчій Ягоді — острові, що засмоктує глибше, ніж здається на перший погляд.

🌫️ Атмосфера — без перебільшення, топ. Цей острів буквально дихає туманом, сирістю, вітром із моря та рибою. Одразу помітно, що на творення сетингу пішло не мало часу. Адже було відчуття що острів - це ще один самобутній персонаж цієї історії.

🗣️ За говірку, жарти та лайку — окремий лайк і респект. Це не просто стиль, це цілий шар колориту. Репліки на кшталт "оце рудочубе одоробло", "ті дві камбали" і т.д. змусили мене реготати. Це було смачно, яскраво і дуже автентично.

🧩 Сам собі також порадував насиченістю — тут були інтриги, хитросплетіння, загадки, і звісно ж романтика. Разом з цим , тут була і справжня дружба: Агата і Кхана, Фіал і Метр, Мрячка і Крендель (ну... тут не зовсім дружба, але хай буде). Цікаво спостерігати, як їх взаємовідносини змінювались впродовж історії і проходили різні випробування.

❤️ А от тепер про найсолодше — любовну лінію. Це було повільно, ніжно, з повагою одне до одного.
Пам’ятаєте сцену з ящиком? Відтоді я тільки й чекала, коли ж вони нарешті здадуться почуттям. І дочекалась — в самому кінці. Це було логічно, враховуючи обставини, але мені дуже хотілось більше їхньої взаємодії саме як пари в останніх розділах.

🔞 Епілог — окрема насолода. Такий затишний, красивий, пристрасний. Думаю, всі залишилися задоволені, я ж точно)

📚 У підсумку: збірка "Час тіней" — це роментезі без чорнушності, фетишів чи іншого збочення. Це про стосунки, де фізична близькість — це не "гаряча сцена заради галочки", а природне продовження почуттів. І це було кайфово!

Рекомендую!

💭 Хто читав: яка пара вам сподобалась найбільше? І взагалі чи подобається вам роментезі? Що можете порадити почитати з цього жанру?

#muriaka_рекомендасьйон

15.05.202508:42

Мої подаруночки на ДН 🥰❤️
Дякую-дякую всім за тепло, увагу й маленькі радощі цього дня ❤️‍🔥

P.S. Жоріка 🌵 мені подарували на день народження ще два роки тому. І можна сміливо сказати — він щасливчик! Бо ще жодна рослина зі мною не протрималась так довго. Вочевидь, у нього міцний характер і кактусова витримка! 😁

P.P.S. "Час тіней" дочитала, сьогодні буде останній відгук 😏

13.05.202516:53

Отримала книжку, яка стала для мене особливою 🥰 «Амнезія» від Айї Неї — не просто історія, це перша книга, для якої я зробила верстку для друку. Так, не без косяків🫣 (я побачила той пропущений зайвий пробіл і рисочку!), але я горджуся, що наважилась і зробила. І неймовірно вдячна авторці за за віру і довіру!

P.S. Коли тримаєш у руках щось, до чого доклала руку — відчуття зовсім інше. Тепліше. Живіше.

😍А також прийшли дуже гарячі арти до інших історій Айї.

💭Вгадаєте яких саме?
#muriaka_про_цікаве

13.05.202513:22

🅰️🅰️🅰️🅰️🅰️⏺🅰️🅰️🅰️🅰️🅰️🅰️

Третє оповідання зі збірки "Час тіней" від Анастасії Нікуліної - “Хроніки демоноловців”

😌 Це було не зовсім те, чого я очікувала після попередніх двох оповідань — “Сімейної справи” та “Милістю Ерея”. Там усе розвивалось швидко, динаміка, трошки екшну, фінал із нотками пристрасті. А тут темп спокійніший, з більшою увагою до деталей, описів і сцен 18+. Спочатку це трохи збило, але потім затягнуло.

👑 Інтриги, королівські зради, таємні товариства — було цікаво спостерігати, як усе це розгортається навколо романтичної лінії. Світ виглядав живим, а не просто фоном. І це те, що додавало книзі атмосферності.

❤️ Сама ж романтична лінія мені також сподобалась. Вона не виникає нізвідки, а тягнеться роками, що додає напруги цій історії. Я повірила в Летту й Рема. Їхня історія - це щире й віддане кохання, коли почуття не зникають, навіть якщо минає певний час.

🔥 Сцени близькості — пристрасні, дуже відверті й емоційні. Мені вони нагадали стиль Алі Гейзелвуд 😏 Особисто я не фанатка такого рівня деталізації, але об’єктивно — написано добре, і якщо хтось шукає саме це, то залишиться задоволений.

📚 Гарне оповідання, що тут ще скажеш. Але прочитаю останнє — тоді вже визначу свого фаворита.

💭 А що ви скажете про цю парочку? І взагалі, скажіть чи вірите ви в кохання крізь роки, чи це скоріше звичка?

#muriaka_рекомендасьйон

12.05.202517:24

‼️⚠️🚨 ВАЖЛИВО 🚨⚠️‼️

Сьогодні Ігор Снятинчук та Артем Адаменко опублікували допис, який справді вражає — і, на жаль, зовсім не в приємний спосіб.

У ньому йдеться про шокуючу правду щодо видавництва "Сітон", його керівника та власника. Те, що стало відомо, викликає обурення і потребує уваги.

Залишаю вам посилання на оригінальний допис Артема де ви можете ознайомитися з усіма фактами, що підтверджуються ще й скрінами ⏬

https://t.me/fcUaCreator/1232?single

Ми не повинні це замовчувати! Адже наші хлопці та дівчата гинуть від рук орків, доки хтось тут видає книги російською, прикриваючись російськомовними військовими і потребами нацменшин 😡

Будьмо свідомими!

12.05.202511:31

⏺🅰️🅰️⏺🅰️🅰️🅰️🅰️🅰️🅰️⏺

✨ Оповідання "Милістю Ерея" Ірини Грабовської— це той випадок, коли все зійшлося у гармонійну картину: цікавий світ, продумана магія, живі персонажі й приємна динаміка між ними.

🥰 Особливо мене захопила система магії — стрічки на тілі, що відповідають певним умінням: бойовим, лікувальним, травознавчим. Це щось новеньке, і хочеться дізнатися більше, звідки це пішло, як працює і чи може розвиватись.

⚔️ Аглая — сильна, цілеспрямована, героїня, яка піде у вогонь і воду. Вона мені імонувала. Але все ж моє серденько віддаю Веславу. Він не слабший за Аглаю, а радше інший: спокійніший, м’якіший, і разом вони створюють ідеальний баланс. Вперше за довгий час я справді повірила в хімію між героями. Точніше в початок їх зародження.

❤️ Єдине, чого мені забракло — романтики. Як для роментезі, цієї частини було замало. Усе найромантичніше вмістилося в кілька останніх сторінок, і хоч воно було ніжне й красиве, хотілося би ще декілька розділів про це почитати.

🍬 Фінал вийшов дуже щасливим, навіть трохи надто солодким як на мій смак. Але чесно? Ці герої це заслужили.

📚 Раджу до прочитання — атмосферне, цілісне й залишає по собі тепле враження.

💭 А як вам? Хотілось би почитати цю романтичну історію?

#muriaka_рекомендасьйон

12.05.202508:43

Здається, сьогодні буде ще один відгук 🫣

За цей ранок я встигла прочитати "Милістю Ерея" Ірини Грабовської, і, повірте, мені є що сказати!

#зараз_я_читаю

12.05.202505:44

🅰️🅰️🅰️🅰️🅰️ ⏺🅰️🅰️🅰️🅰️🅰️🅰️

✨ Світ, зруйнований магічною боротьбою, пустки, що кишать чудовиськами, і залишки колись могутніх родин, які ведуть свою війну навіть на межі вимирання - звучить як класика темного фентезі, але роментезі Олени Кузьміної "Сімейна справа" додає до цього жорстокого світу трішки перчинки та особливого шарму ❤️‍🔥🌶️.

🧿 Мені дуже сподобався задум - магія через підвіски виглядає свіжо й цікаво, це справді нестандартне рішення. Плюс - приємний гумор, який вдало розбавляє загальну похмурість оповіді. А емоційність героїв змушує їм симпатизувати з найперших сторінок (принаймні, за частину з них точно).

♟️ Особливо сподобався троп "дама в біді", тільки з переверненням ролей - не часто побачиш, коли "порятунку" потребує не принцеса, а принц, і це грає на користь історії.

😕 Що трохи підкачало - це фінал. Особисто я не повірила в ту "іскру", яка виникла між персонажами. Точніше, з одного боку вона ніби була, а от з іншого - не переконала зовсім. Та й структура трохи хитнулася: якщо початок був деталізований, з відчуттям темпу, то фінал видався поспішним і змазаним. Здається, цій історії просто не вистачило об’єму, щоб розкритися на повну.

📖 Попри це, "Сімейна справа" читається легко, атмосферно й захопливо. Якби не нюанси - це була б десятка. А так - міцна сімка, й щире бажання побачити від авторки щось більш розгорнуте в цьому ж світі.

💭 А ви що скажете? Читали вже цю збірку? Чи тільки плануєте?

P.S. побігла читати наступне оповідання ☺️

#muriaka_рекомендасьйон