MIST
09.03.202508:25
Якщо ви один раз відмовитеся від кави – це врятує життя моєї бабусі.
Я ніколи не думав, що це станеться зі мною, з нами, але тепер через сльози я пишу вам: у моєї бабусі рак шкіри.
12.02.25 бабусі Олені поставили діагноз злоякісна меланома шкіри, яку на цій стадії вже неможливо лікувати хімієтерапією, а лише страшенно дорогим препаратом Pembrolizumab, один прийом якого коштує 80,000 грн, а потрібно 4, щоб отримати хоч мінімальний результат...
Моя бабуся дуже сильна жінка, яка важко працюючи змогла самотужки виховати дітей. Вона ніколи не покладала рук та робила все для своїх рідних.
У 2016 її вразив інфаркт як наслідок важкого життя, а через 5 років їй діагностували апластичну анемію й ось знову ми боремося... Але на цей раз вартість лікування виявилася надто високою, щоб ми могли оплатити його самостійно.
Дуже прошу, закиньте скільки зможете, або поширте – це теж дасть нам надію.
Кажуть, що час лікує. Але в цьому випадку – вбиває...
Щиро дякуємо кожному за підтримку!
🔗Посилання на банку
https://send.monobank.ua/jar/5VvpSSMfsY
💳Номер картки банки
4441 1111 2131 8871
💳 ПриватБанк
5168745116965721
Христич Олена Віталіївна
Я ніколи не думав, що це станеться зі мною, з нами, але тепер через сльози я пишу вам: у моєї бабусі рак шкіри.
12.02.25 бабусі Олені поставили діагноз злоякісна меланома шкіри, яку на цій стадії вже неможливо лікувати хімієтерапією, а лише страшенно дорогим препаратом Pembrolizumab, один прийом якого коштує 80,000 грн, а потрібно 4, щоб отримати хоч мінімальний результат...
Моя бабуся дуже сильна жінка, яка важко працюючи змогла самотужки виховати дітей. Вона ніколи не покладала рук та робила все для своїх рідних.
У 2016 її вразив інфаркт як наслідок важкого життя, а через 5 років їй діагностували апластичну анемію й ось знову ми боремося... Але на цей раз вартість лікування виявилася надто високою, щоб ми могли оплатити його самостійно.
Дуже прошу, закиньте скільки зможете, або поширте – це теж дасть нам надію.
Кажуть, що час лікує. Але в цьому випадку – вбиває...
Щиро дякуємо кожному за підтримку!
🔗Посилання на банку
https://send.monobank.ua/jar/5VvpSSMfsY
💳Номер картки банки
4441 1111 2131 8871
💳 ПриватБанк
5168745116965721
Христич Олена Віталіївна
06.03.202522:07
🤍 Привіт, на зв'язку MIST 🧡
Запрошуємо тебе на захід (квартирник) "Слова як сонце", що присвячений до святкування Двох років діяльності ЛМУ "MIST".
‼️На заході буде проведено Перший міжрегіональний круглий стіл ім. Л. Костенко з питань теорії та практики літературної творчості. ‼️
Також на заході відбудеться Друга у 2025 році Коміція ЛМУ "MIST".
🕐 Коли? 22.03, початок о 14:00;
🏠 Де? Круглий стіл онлайн у Zoom та очно, квартирник та Коміція – очно за адресою Жилянська, 107;
🎟 Варітсть участі в Круглому столі онлайн – безкоштовно, очно – 80 грн.
🫦 Дрес-код? Помаранчево-білий одяг;
🎊 Планограма події:
– 14:00 Реєстрація учасників;
– 14:10 Вступне слово;
– 14:20 Початок круглого столу;
– 17:00 Закінчення Круглого столу;
– 17:01 Початок квартирника "Слова як сонце";
– 17:02 Коміція ЛМУ "MIST"
– 17:15 Прийом у дійсні члени;
– 17:50 закінчення Коміції;
– 17:51 Продовження Квартирника;
– 19:00 Закінчення Квартирника, Неофіційна частина, фуршет;
‼️‼️ РЕЄСТРАЦІЯ ‼️‼️
Запрошуємо тебе на захід (квартирник) "Слова як сонце", що присвячений до святкування Двох років діяльності ЛМУ "MIST".
‼️На заході буде проведено Перший міжрегіональний круглий стіл ім. Л. Костенко з питань теорії та практики літературної творчості. ‼️
Також на заході відбудеться Друга у 2025 році Коміція ЛМУ "MIST".
🕐 Коли? 22.03, початок о 14:00;
🏠 Де? Круглий стіл онлайн у Zoom та очно, квартирник та Коміція – очно за адресою Жилянська, 107;
🎟 Варітсть участі в Круглому столі онлайн – безкоштовно, очно – 80 грн.
🫦 Дрес-код? Помаранчево-білий одяг;
🎊 Планограма події:
– 14:00 Реєстрація учасників;
– 14:10 Вступне слово;
– 14:20 Початок круглого столу;
– 17:00 Закінчення Круглого столу;
– 17:01 Початок квартирника "Слова як сонце";
– 17:02 Коміція ЛМУ "MIST"
– 17:15 Прийом у дійсні члени;
– 17:50 закінчення Коміції;
– 17:51 Продовження Квартирника;
– 19:00 Закінчення Квартирника, Неофіційна частина, фуршет;
‼️‼️ РЕЄСТРАЦІЯ ‼️‼️
Reposted from:
♡HOPE♡
01.03.202508:03
Я люблю в тобі щирість дитячу,
Вона накриває мене з головою.
Ми частіше сміємся, ніж плачем,
Можем бути самими собою.
Я люблю твої мрії шалені,
І знаю, що ти їх втілиш, всі до єдиної.
Знаєш, вони особливі й для мене,
І ці мрії злетять, подібно до зграї пташиної.
Я люблю в тобі твій оптимізм,
Ти здатись не даси ні мені, ні собі, ніколи.
І попри весь отой мій песимізм,
Смієшся ти, промовивши "don't worry".
Мені подобається те, яка я поряд з тобою.
Такого не було уже давно,
І трохи дивно, трохи по-новому.
Але яким прекрасним є воно.
Те відчуття безпеки і спокою,
Коли ти забуваєш всі проблеми.
І можеш бути справжньою собою
Й не думати про поведінки схеми.
Я люблю в тобі те, що не мала б,
Але серцю, мабуть, краще знати,
Та здається я іншою стала,
Може й добре це справді - кохати?
Вона накриває мене з головою.
Ми частіше сміємся, ніж плачем,
Можем бути самими собою.
Я люблю твої мрії шалені,
І знаю, що ти їх втілиш, всі до єдиної.
Знаєш, вони особливі й для мене,
І ці мрії злетять, подібно до зграї пташиної.
Я люблю в тобі твій оптимізм,
Ти здатись не даси ні мені, ні собі, ніколи.
І попри весь отой мій песимізм,
Смієшся ти, промовивши "don't worry".
Мені подобається те, яка я поряд з тобою.
Такого не було уже давно,
І трохи дивно, трохи по-новому.
Але яким прекрасним є воно.
Те відчуття безпеки і спокою,
Коли ти забуваєш всі проблеми.
І можеш бути справжньою собою
Й не думати про поведінки схеми.
Я люблю в тобі те, що не мала б,
Але серцю, мабуть, краще знати,
Та здається я іншою стала,
Може й добре це справді - кохати?
Reposted from:
Щоденники Дядина
16.02.202508:02
Віра. Надія. Любов
Пролог
Хтозна-коли приходили до мене сни –
Як витвори бажань, так мари давнини.
Пригадую – вони ще бачилися змалку.
А потім – не давали пам'ятного знаку...
Сьогодні ж – дивина: постукався один.
Сиджу при морі. Небо сіре від хмарин.
Довкола голий щебінь. Не впиняє око
Ніяка зелень чи істота... Лиш високо –
Кружляють три голубки, білі наче сніг,
Неквапно опускаються ключем до ніг.
Від невідомості та страху терпне шкіра,
Але найпершою землі торкнеться Віра.
Пролог
Хтозна-коли приходили до мене сни –
Як витвори бажань, так мари давнини.
Пригадую – вони ще бачилися змалку.
А потім – не давали пам'ятного знаку...
Сьогодні ж – дивина: постукався один.
Сиджу при морі. Небо сіре від хмарин.
Довкола голий щебінь. Не впиняє око
Ніяка зелень чи істота... Лиш високо –
Кружляють три голубки, білі наче сніг,
Неквапно опускаються ключем до ніг.
Від невідомості та страху терпне шкіра,
Але найпершою землі торкнеться Віра.
13.02.202508:05
Reposted from:Щоденники Дядина
10.02.202508:02
Одинацка
(на західнополіському говорі)
Кожен день говоре мама:
«Вже пора тоби женицца».
Не возьму ярмо задарма,
Хай радиют – не п'яница!
Приспів:
Ой, не хочу жадну дивку –
Дайте грамоти довчицца!
Од науки больше зиску, –
Чим гойдат мені колиску!
Дак боронит жинку тато:
«Нам кортит онуків, си́на».
Клопота й без них багато:
Грецка мова – та латина!
Приспів:
Ой, куди ж – кого робити?
Я ше й сам – єк та дитина!
Молодому – тре' пожити:
Одшукати мийсце в світи!
З-за печи доймає сестра:
«Файний парубок у хати!
Покі прийде та "кар'єра",
Борода сягне по п'яти!..».
Приспів:
Ой, нажию розум, слави
Й поведу жену в палати!
Стари будемо, кульгави,
Але лужко – не заржаве!
(на західнополіському говорі)
Кожен день говоре мама:
«Вже пора тоби женицца».
Не возьму ярмо задарма,
Хай радиют – не п'яница!
Приспів:
Ой, не хочу жадну дивку –
Дайте грамоти довчицца!
Од науки больше зиску, –
Чим гойдат мені колиску!
Дак боронит жинку тато:
«Нам кортит онуків, си́на».
Клопота й без них багато:
Грецка мова – та латина!
Приспів:
Ой, куди ж – кого робити?
Я ше й сам – єк та дитина!
Молодому – тре' пожити:
Одшукати мийсце в світи!
З-за печи доймає сестра:
«Файний парубок у хати!
Покі прийде та "кар'єра",
Борода сягне по п'яти!..».
Приспів:
Ой, нажию розум, слави
Й поведу жену в палати!
Стари будемо, кульгави,
Але лужко – не заржаве!
Reposted from:
𝓜𝔂 𝓬𝓻𝓮𝓪𝓽𝓲𝓿𝓲𝓽𝔂
09.03.202508:05
Окутаним. Любов'ю. Жити.
Веди мене у світ тихого спокою,
Стежками переплутаними,
І, як у вальсі, плавною ходою.
Окутаним.
Веди мене у світ дитинної наївності,
Казками зачарованої,
І покажи свої душевні вірності.
Любов'ю.
Веди мене у світ взаєморозуміння,
Надіями повитого,
Відчуй мою натуру на глибшому рівні.
Жити.
Веди мене у світ свого мистецтва,
Я також хочу тебе розуміти.
Веди мене у світ до свого серця,
Навчи мене, як можна полюбити...
Balias Maria
Веди мене у світ тихого спокою,
Стежками переплутаними,
І, як у вальсі, плавною ходою.
Окутаним.
Веди мене у світ дитинної наївності,
Казками зачарованої,
І покажи свої душевні вірності.
Любов'ю.
Веди мене у світ взаєморозуміння,
Надіями повитого,
Відчуй мою натуру на глибшому рівні.
Жити.
Веди мене у світ свого мистецтва,
Я також хочу тебе розуміти.
Веди мене у світ до свого серця,
Навчи мене, як можна полюбити...
Balias Maria
Reposted from:
Вірші maruunn
06.03.202508:04
Реальність така нереальна, що здається то був лише сон
Не встигнеш вхопитись за нього
Він залишить тобі вранці солодкий крюшон
Реальність така нереальна, що здається то все мов казки
Хоч немає принца чи жаби
Вона ріже за тобою, покаже радісні дні
Не встигнеш вхопитись за нього
Він залишить тобі вранці солодкий крюшон
Реальність така нереальна, що здається то все мов казки
Хоч немає принца чи жаби
Вона ріже за тобою, покаже радісні дні
Reposted from:Вірші maruunn
28.02.202508:03
Один цілував показуючи свій щирий біль
Інший цілував брешучи в очі
Цілували сиплючи на рани морську сіль
Цілували протягом бурної ночі
Поцілунками сипали червоні від сорому щоки
На яких вже тепер стікає тільки сльоза
Цілували із присмаком солодкої крові
Цілували коли вилітала з тіла душа
#вірші
Інший цілував брешучи в очі
Цілували сиплючи на рани морську сіль
Цілували протягом бурної ночі
Поцілунками сипали червоні від сорому щоки
На яких вже тепер стікає тільки сльоза
Цілували із присмаком солодкої крові
Цілували коли вилітала з тіла душа
#вірші
15.02.202508:02
12.02.202519:01
Невеличкий спойлер, що чекає Вас завтра у Планеті 😏
Залітай, доки є місця)
MIST
Залітай, доки є місця)
MIST
Reposted from:Вірші maruunn
ВР
09.02.202508:07
Повзу назад до тебе
Навколішки стоятиму біля твого дому
В нічній мрії ти виходиш зараз покурити
Я повзу пʼяний знову щоб пропахтися тобою
Я все обдумав, я не зможу іншу полюбити
Я занадто багато думаю про тебе перед сном
Щоб мати в голові когось іншого на повторі
Я повзу знову додому пʼяний, почуваючись псом
Ти застрягла в серці проти моєї волі
Мені цікаво, чи відкрите ще твоє серце?
Якщо так, то я хочу знати коли воно згасне
Ночі існують для того щоб сказати було все легше
Сказати те що на ранок говорити знов не станеш
#вірші
Навколішки стоятиму біля твого дому
В нічній мрії ти виходиш зараз покурити
Я повзу пʼяний знову щоб пропахтися тобою
Я все обдумав, я не зможу іншу полюбити
Я занадто багато думаю про тебе перед сном
Щоб мати в голові когось іншого на повторі
Я повзу знову додому пʼяний, почуваючись псом
Ти застрягла в серці проти моєї волі
Мені цікаво, чи відкрите ще твоє серце?
Якщо так, то я хочу знати коли воно згасне
Ночі існують для того щоб сказати було все легше
Сказати те що на ранок говорити знов не станеш
#вірші
Reposted from:
Am I author? 🪐
08.03.202508:03
холодні пустелі вночі. Не живі і, наче скульптури, незмінні. Зараз тут морозно, як десь в Україні, теплої осені. У нас теж така горбиста місцевість, теж жовта, але піщинки — листя дерев, що опадає з кожного деревця, щоб могутні і не дуже дуби, яблуні, груші, тополі могли пережити сильні морози. Справжні. Зимові. А потім все тане: і сніг, і людські серця. Ми прокидаємося і знову хочеться жити. Знову дощі, знову квітень, знову яблуні цвітуть. Тут уже щастя, річка, канікули, спека, мухи, комарі... Усе, досить. Вимикай. Нарешті осінь. Погода така стабільно змінна. Нагадує...
дім і ....
холодні пустелі вночі
дім і ....
холодні пустелі вночі
Reposted from:♡HOPE♡
05.03.202508:03
Ти робиш їй боляче, ти раниш її,
А вона ж довірилась саме тобі.
Вона ж відкрила всю себе,
А ти руйнуєш тільки все.
Чому не можна тільки раз...
Щоб знов не чуть пустих цих фраз.
Чому не раз і назавжди?
Чому ж скажи, чому, скажи?
Навіщо ти ламаєш крила,
Що тільки-тільки відростила?
Хіба цього ти їй бажав,
Якщо все ж дійсно покохав?
Замість любові і тепла...
Вона тепер тобі чужа?
То нащо ж було так старатись,
Щоб кинуть все і просто здатись?
Хіба в любові термін є?
Чому ж від "ти для мене все",
Тепер мовчання й пустота,
А як же кляті ті слова
"Люблю, кохаю, моя люба"?
Ти цілував червоні губи.
Куди ж поділись почуття?
Невже любов - вже не жива?
Чому ж ти серце розбиваєш?
Якщо ще досі відчуваєш
Хоч трохи того, що вона,
Невже то були лиш слова?
А вона ж довірилась саме тобі.
Вона ж відкрила всю себе,
А ти руйнуєш тільки все.
Чому не можна тільки раз...
Щоб знов не чуть пустих цих фраз.
Чому не раз і назавжди?
Чому ж скажи, чому, скажи?
Навіщо ти ламаєш крила,
Що тільки-тільки відростила?
Хіба цього ти їй бажав,
Якщо все ж дійсно покохав?
Замість любові і тепла...
Вона тепер тобі чужа?
То нащо ж було так старатись,
Щоб кинуть все і просто здатись?
Хіба в любові термін є?
Чому ж від "ти для мене все",
Тепер мовчання й пустота,
А як же кляті ті слова
"Люблю, кохаю, моя люба"?
Ти цілував червоні губи.
Куди ж поділись почуття?
Невже любов - вже не жива?
Чому ж ти серце розбиваєш?
Якщо ще досі відчуваєш
Хоч трохи того, що вона,
Невже то були лиш слова?
27.02.202508:03
14.02.202507:37
ЛМУ "MIST" вітає всіх, чиї серця об'єднані міцним мостом любові 🥰
Reposted from:
Лізосома
12.02.202508:04
Я вранці потягнувся,
А потім з ліжка встав.
Кудись убік всміхнувся
І сам собі сказав:
"Це буде день успішний,
Ти зробиш все як слід.
Здивуєш усіх, звісно..."
Та раптом водномить
Я риму там побачив
У власних же словах.
І що ж таке це значить?!
Узяв за душу жах.
Повільно з дому вийшов,
Усе ще тремтячи.
Було мені не смішно,
Коли впустив ключі.
"Співбесіда попереду!" —
Сказав собі. — "Вперед!"
Можливо, ще попереду
Та рима до "вперед",
Яка швидка буває,
Та все ж таки не тут;
І гостра, і кривава...
Й від неї не втечуть.
"Те, що це вірш, не значить", —
Сказав собі я знов, —
"Що авторка побачить
Мене й проллє тут кров!
Бувають же і вірші
Про щастя і добро,
Вони нічим не гірші
За ті вірші, що про..."
І раптом я на місці.
Ще десять є хвилин.
Я вмощуюсь у кріслі
І дихаю собі.
"Нервуєтесь?" — питає
HR тоді мене.
Вона іще не знає:
Лиш мить тут промайне,
Й думки поетки хворі,
Жахливе амплуа,
Тут призведуть до горя...
Співбесіди пора!
"Чому Вас маєм взяти?"
"Я знаю C++.
Це наче в руці мати
Завжди козирний туз".
На мене дивно дивиться
Тітонька HR.
Чи бовкнув їй дурницю я?
Я відчуваю жаль.
Дурний я, безголовий...
Хвилинку! Що ж таке?
Це що таке за слово?!
Мене воно доб'є.
Це авторки улюблена
Підказка і злий жарт.
"...І завтра оприлюднено
Буде результат..."
Мені оце вже й байдуже.
Чи всі тут непритомні?!
Бо завтра всюди будуть вже
Всім правити тут зомбі.
"Кінець усім!" — кричу я.
А далі все — туман.
Палата й там сиджу я.
Пояснюють обман.
"Немає в світу авторки!"
Але мені видніш...
Та потім слово практики —
В гіпотезу цю ніж.
Бо день у день все класно
Й виписують мене.
Вертаюся я вчасно,
Якраз як універ
Семестр починає.
Мораль така проста:
Той, хто хвороб не знає,
Отримає доста,
Провчившись кілька років
Й працюючи також.
Набачившись мороки,
Він зробить з мозку корж.
А потім з ліжка встав.
Кудись убік всміхнувся
І сам собі сказав:
"Це буде день успішний,
Ти зробиш все як слід.
Здивуєш усіх, звісно..."
Та раптом водномить
Я риму там побачив
У власних же словах.
І що ж таке це значить?!
Узяв за душу жах.
Повільно з дому вийшов,
Усе ще тремтячи.
Було мені не смішно,
Коли впустив ключі.
"Співбесіда попереду!" —
Сказав собі. — "Вперед!"
Можливо, ще попереду
Та рима до "вперед",
Яка швидка буває,
Та все ж таки не тут;
І гостра, і кривава...
Й від неї не втечуть.
"Те, що це вірш, не значить", —
Сказав собі я знов, —
"Що авторка побачить
Мене й проллє тут кров!
Бувають же і вірші
Про щастя і добро,
Вони нічим не гірші
За ті вірші, що про..."
І раптом я на місці.
Ще десять є хвилин.
Я вмощуюсь у кріслі
І дихаю собі.
"Нервуєтесь?" — питає
HR тоді мене.
Вона іще не знає:
Лиш мить тут промайне,
Й думки поетки хворі,
Жахливе амплуа,
Тут призведуть до горя...
Співбесіди пора!
"Чому Вас маєм взяти?"
"Я знаю C++.
Це наче в руці мати
Завжди козирний туз".
На мене дивно дивиться
Тітонька HR.
Чи бовкнув їй дурницю я?
Я відчуваю жаль.
Дурний я, безголовий...
Хвилинку! Що ж таке?
Це що таке за слово?!
Мене воно доб'є.
Це авторки улюблена
Підказка і злий жарт.
"...І завтра оприлюднено
Буде результат..."
Мені оце вже й байдуже.
Чи всі тут непритомні?!
Бо завтра всюди будуть вже
Всім правити тут зомбі.
"Кінець усім!" — кричу я.
А далі все — туман.
Палата й там сиджу я.
Пояснюють обман.
"Немає в світу авторки!"
Але мені видніш...
Та потім слово практики —
В гіпотезу цю ніж.
Бо день у день все класно
Й виписують мене.
Вертаюся я вчасно,
Якраз як універ
Семестр починає.
Мораль така проста:
Той, хто хвороб не знає,
Отримає доста,
Провчившись кілька років
Й працюючи також.
Набачившись мороки,
Він зробить з мозку корж.
08.02.202508:05
Reposted from:𝓜𝔂 𝓬𝓻𝓮𝓪𝓽𝓲𝓿𝓲𝓽𝔂
07.03.202508:01
Блукають спогадами силуети,
Поволі розливаються із плином часу.
Сьогодні ще живі на цій планеті,
А завтра в пам'яті в моментах трансу.
Розталі в невідкладні неминучім,
Обмиті найгіркішими слізьми,
Вони лишають дещо невмируще,
Показують нам біль бути людьми...
Balias Maria
Поволі розливаються із плином часу.
Сьогодні ще живі на цій планеті,
А завтра в пам'яті в моментах трансу.
Розталі в невідкладні неминучім,
Обмиті найгіркішими слізьми,
Вони лишають дещо невмируще,
Показують нам біль бути людьми...
Balias Maria
Reposted from:
1834
03.03.202512:49
📢 Відкрита зустріч із Максом Кідруком у ❤️!
🚀 Запрошуємо всіх охочих на зустріч із Максом Кідруком – одним із найпопулярніших сучасних українських письменників, автором науково-фантастичних та технотрилерів, що змушують переосмислити реальність!
Його книги поєднують науку, гостросюжетні історії та глибокі людські драми. Серед найвідоміших романів — «Де немає Бога», «Колонія», «Не озирайся і мовчи» та багато інших.
📅 Коли? Четвер, 6 березня
🕑 О котрій? 14:00
❤️ Де? Аудиторію повідомимо згодом
📲Реєстрація обов'язкова за посиланням
Чекаємо на вас! Приходьте, щоб дізнатися більше про творчість автора, подискутувати про літературу та науку, а також отримати автограф!
До зустрічі! 😊
1834
🚀 Запрошуємо всіх охочих на зустріч із Максом Кідруком – одним із найпопулярніших сучасних українських письменників, автором науково-фантастичних та технотрилерів, що змушують переосмислити реальність!
Його книги поєднують науку, гостросюжетні історії та глибокі людські драми. Серед найвідоміших романів — «Де немає Бога», «Колонія», «Не озирайся і мовчи» та багато інших.
📅 Коли? Четвер, 6 березня
🕑 О котрій? 14:00
❤️ Де? Аудиторію повідомимо згодом
📲Реєстрація обов'язкова за посиланням
Чекаємо на вас! Приходьте, щоб дізнатися більше про творчість автора, подискутувати про літературу та науку, а також отримати автограф!
До зустрічі! 😊
1834
24.02.202507:39
ЗАСТОРОГА ОКУПАНТАМ
(Із циклу «Записки воєнного часу»)
Хто думає зашморг накинуть на когось,
Той петлею себé покарає.
Москалика серце в отруті спинилось,
А тіло в землі помирає!
А шкода ж бо загинути на чужині:
Свої землі-води рідніші.
Скажи ж окупанту сталевеє «Ні!»
Жадай України і тиші...
За що вам боротись? Із ким вам «брататись»?
Мовчиш... Кулемет не мовчить!
А нам, українство, негайно єднатись,
Прокляття одвічне спинить!
Хто чоботом хижим на землю священну
Стане, той потоне у власній крові.
Затям, окупантище, бо Україну
Є кому захищати.
Тобі, мій Народе, й мені!
24.02.2022., 00:30.
(Із циклу «Записки воєнного часу»)
Хто думає зашморг накинуть на когось,
Той петлею себé покарає.
Москалика серце в отруті спинилось,
А тіло в землі помирає!
А шкода ж бо загинути на чужині:
Свої землі-води рідніші.
Скажи ж окупанту сталевеє «Ні!»
Жадай України і тиші...
За що вам боротись? Із ким вам «брататись»?
Мовчиш... Кулемет не мовчить!
А нам, українство, негайно єднатись,
Прокляття одвічне спинить!
Хто чоботом хижим на землю священну
Стане, той потоне у власній крові.
Затям, окупантище, бо Україну
Є кому захищати.
Тобі, мій Народе, й мені!
24.02.2022., 00:30.
13.02.202508:39
🤩 Вже сьогодні о 16:00 😎
🤍 Жива музика: скрипка, рояль, гітара!
❤️Найзапальніші композиції, дух романтики у кожному слові та незабутня атмосфера – все це квартирник "Для тебе"
Реєстрація
🤍 Жива музика: скрипка, рояль, гітара!
❤️Найзапальніші композиції, дух романтики у кожному слові та незабутня атмосфера – все це квартирник "Для тебе"
Реєстрація
Reposted from:Лізосома
11.02.202508:06
Is anything real in this cruel world?
But I'll never get a straight answer,
And when I question the things they've been told
They are always getting defensive.
The Genius suppressed, confined,
They never heed a warning.
This hive mentality I find
Awfully disturbing.
The mindless violence prevails,
The ravenous consumer
Will gladly show the meek their place.
I wish I'd known it sooner!
What kind of world will my kids see?
They're different yet they're equal!
I hope one day you hear this plea,
Or else things might get lethal.
My kids are what I value most.
So smart and independent...
But tolerance has been long lost —
All since they're not infected.
But I'll never get a straight answer,
And when I question the things they've been told
They are always getting defensive.
The Genius suppressed, confined,
They never heed a warning.
This hive mentality I find
Awfully disturbing.
The mindless violence prevails,
The ravenous consumer
Will gladly show the meek their place.
I wish I'd known it sooner!
What kind of world will my kids see?
They're different yet they're equal!
I hope one day you hear this plea,
Or else things might get lethal.
My kids are what I value most.
So smart and independent...
But tolerance has been long lost —
All since they're not infected.
07.02.202511:25
Зовсім скоро 😏
А ти зареєструвався?
А ти зареєструвався?
Shown 1 - 13 of 13
Log in to unlock more functionality.