Мир сегодня с "Юрий Подоляка"
Мир сегодня с "Юрий Подоляка"
View
Труха⚡️Україна
Труха⚡️Україна
View
Николаевский Ванёк
Николаевский Ванёк
View
Мир сегодня с "Юрий Подоляка"
Мир сегодня с "Юрий Подоляка"
View
Труха⚡️Україна
Труха⚡️Україна
View
Николаевский Ванёк
Николаевский Ванёк
View
Класичні студії (Антикознавство) в Україні 🇺🇦🏛✍️🦉 avatar

Класичні студії (Антикознавство) в Україні 🇺🇦🏛✍️🦉

Канал створений для популяризації класичних студій в Україні та вітчизняних антикознавчих досліджень.
Новітні зарубіжні та українські праці з антикознавства та цікаві факти з давньогрецької і давньоримської історії, філософії та класичних мов.
TGlist rating
0
0
TypePublic
Verification
Not verified
Trust
Not trusted
Location
LanguageOther
Channel creation dateJul 22, 2022
Added to TGlist
May 25, 2024
I own this channel
History of changes
Linked chat
КС
UА_Pre_Socratic🇺🇦🏛🦉 Chat
7

Records

10.04.202523:59
1.5KSubscribers
25.05.202423:59
0Citation index
05.12.202423:59
708Average views per post
05.12.202423:59
708Average views per ad post
06.05.202520:53
26.46%ER
19.09.202423:59
41.24%ERR

Popular posts Класичні студії (Антикознавство) в Україні 🇺🇦🏛✍️🦉

All posts
Post media background
Post media
14.05.202505:57
Актуально-іронічне 😁😄😅

#іронія_античності
05.05.202514:01
У сьогоднішній день народження Адміна, хочу окремо Подякувати усім та кожному/кожній з Шановних Підписників/Підписниць ТГ-каналу за Підтримку, увагу, важливі поради та цікаві питання! 🦉 📚
26.04.202508:08
Прекрасні мінойські чашки - вони виглядають настільки сучасно, що важко повірити: їх створили майстри бронзової доби майже 3800 років тому! Ці розписні вироби — зразки кераміки камаресів, виготовленої в палацових майстернях. Тонкостінні, прикрашені вишуканими орнаментами, легкі та стильні, трохи незграбні, але наскільки ж прекрасні.

Місце знахідки - Фест, Кріт. Ранньопалацовий період, датування - 1800-1700 рр. до н.е.

Археологічний музей Іракліону, Кріт, Греція
 Автори фото - Alison Fisk, Zdenek Kratochvil

#культурологічні_нотатки
Post media background
Post media
09.05.202513:20
Вийшла перша монографія в незалежній Україні, присвячена піфагорійській традиції.

Зі змістом її можна ознайомитися за наступним покликанням - https://www.researchgate.net/publication/386671684_Between_the_earthly_and_the_heavenly_Pythagoreorum_Opera_in_Ukrainian

Стосовно придбання, звертайтеся, будь ласка, в особисті.

#книжові_новинки
#переклади_українською
#класика_в_Україні
Post media background
Post media
10.05.202518:10
Ця картина французького художника XVIII століття Жана Бернара Ресту зображує філософа-кініка Діогена, який звертається до статуї.

Сюжет має основу в конкретному епізоді з біографії Діогена. Вибравши аскетичний спосіб життя, Діоген просив милостиню. Одній людині він сказав: "Якщо ти подаєш іншим, то подай і мені, а якщо не подаєш, то почни з мене".

Не завжди, проте, Діогену вдавалося щось випросити. Одного разу його помітили таким, що просить милостині у статуй. На питання про сенс цього заняття він відповідав: "Щоб привчити себе до відмов людей" [Див.: Diog.Laert VI 49].

#антична_філософія
07.05.202516:46
Зовсім скоро у Адміна ТГ-каналу вийде 5️⃣ антикознавча монографія - Дякую хто надихає 🥰
Post media background
Post media
04.05.202507:39
У кожного своя причина інтересу до античності 😁😅🙈

#іронія_античності
Post media background
Post media
06.05.202518:33
Вийшов вперше переклад з давньогрецької творів Афанасія Великого


Диптих Атанасія «Проти язичників – Про воплочення Слова» є одним із найважливіших творів IV ст., у якому викладено основні постулати християнської віри в Ісуса Христа як Бога і людину, заторкуються важливі теми онтології, космології, христології, антропології та сотеріології ранньої Церкви. Вперше пропонується повний переклад диптиха українською мовою, який супроводжується ґрунтовним вступом із представленням життя і діяльності провідного релігійного діяча IV ст. Атанасія Александрійського, а також із поясненням контексту написання цих трактатів та оглядом богословських поглядів їхнього автора.

Видання включає обширну бібліографію для подальшого вивчення життя та творчої спадщини Атанасія Великого. Книга призначена для студентів і викладачів богослов’я, а також для всіх, хто цікавиться історією християнської думки.

Вихідні дані - Атанасій Великий. Проти язичників. Про воплочення Слова / перекл. Олександра Левка, вступ і наук. редакція Марії Горячої (Витоки християнства, 8: Джерела, 3). Львів: Видавництво Українського католицького університету 2025. – 384 с.

Придбати книжку можна за цим покликанням - https://press.ucu.edu.ua/book/atanasii-velikii-proti-yazichnikiv-pro-voplochennya-slova/?fbclid=IwZXh0bgNhZW0CMTEAAR6mZT9Rsy9ihjGBUmIgReYsrc05ve76_EIrfSqf48TM9C9LY4NcflHeuSLwBw_aem_RE7dOLPS8mCv-zPRbV-K_A

#переклади_українською
12.05.202514:57
Рентген та ШІ допомогли встановити давньогрецького автора обвугленого Везувієм сувою з Вілли Папірусів у Геркуланумі

У травні цього року, обвуглений сувій, знайдений на римській віллі, похованій під вулканічним попелом майже 2000 років тому, науковцями вдалося виявити як твір давньогрецького філософа. Дослідники встановили назву та автора за допомогою рентгенівського сканування та комп'ютерної обробки даних — сувій віртуально розгорнули.

Як і передбачалося, документ містить частину праці «Про вади», написану епікурейцем Філодемом у I ст. до н. е. Цей сувій - один із трьох, що зберігаються в бібліотеці Бодліан в Оксфорді. Крім назви та імені автора, на сувої виявлено літера «альфа», що, мабуть, свідчить про те, що це лише перша частина праці. «Про вади» включає не менше 10 книг, присвячених таким темам, як жадібність, лестощі і управління домашнім господарством.

Сувій з розкішної вілли, яка, ймовірно, належала тестю Юлія Цезаря Луцію Кальпурнію Пізону, стала однією з сотень знахідок, зроблених при розкопках Геркуланума у ​​XVIII столітті. Більшість сувоїв, які серйозно пошкоджені вогнем, знаходяться в Національній бібліотеці Неаполя.

Прорив став можливим завдяки конкурсу Vesuvius Challenge, запущеному 2023 року. Команда студентів виграла $700 000 за створення ШІ-програми для читання 2000 давньогрецьких букв за допомогою 3D-рентгена.

Сувій з Бодліанської бібліотеки (PHerc. 172) був відсканований у синхротронному центрі Diamond в Оксфордширі. Подальша робота дозволила ідентифікувати назву та автора текстів на внутрішніх шарах сувої. За це досягнення студенти університету Вюрцбурга Марсель Рот та Міха Новак, співробітник IT-компанії у Піттсбурзі, отримали перший приз конкурсу $60 000.

Дослідження тривають: у березні в Diamond відсканували ще 18 сувоїв, а в Греноблі готуються до аналізу ще 20. Співзасновник Vesuvius Challenge Брент Сілс зазначив, що основне завдання — перетворити величезний масив даних на організовані секції тексту, що читається.

Джерело: https://www.theguardian.com/science/2025/may/06/x-ray-reveals-ancient-greek-author-of-charred-first-century-bc-vesuvius-scroll

#новини_класики #антична_філософія
Post media background
Post media
07.05.202505:18
Чудова мінойська посудина у формі кошика, прикрашена сокирами-лабрисами.

Хоча їй понад 3500 років, але виглядає як сучасна сумка! 👜🤩

З гончарного скарбу, знайденого під час триденних розкопок на острові Псейра, Крит, 1906 року.

Місцезнаходження: Археологічний музей Іракліону

#культурологічні_нотатки
15.05.202517:12
Філософські розмисли про однокореневість «Аіду» та «ейдосу»


Аїд і ейдос - однокореневі слова. Частка "а" в (давньо)грецькій має негативну конотацію, тобто, якщо простою мовою, то це "ні". Корінь тут "ід" - це ми бачимо і в грецькому слові "ейдос" (якраз "видимий"), в римському "ідея".

Аїд (точніше, Гхадес, якщо правильно вимовляти з придихом) буквально означає "простір невидимого; місце, де взагалі ніщо не має свого вигляду".


У платонівській "Державі" є історія про обручку Гігеса, яка робить свого власника невидимим. Передісторія обручки наступна: одного разу якийсь пастух йшов ішов і знайшов тріщину до гори, на схилі якої він пас своє стадо. Він туди спустився, і це була гробниця (хоча насправді спуск в Аїд - саме в той самий простір, де ніщо не має свого вигляду), і там він знайшов цю обручку, що робить свого власника невидимим. Пастух через це спокусив царицю, убив царя і став царем.

Але річ не в цьому. Повертаючи цю каблучку на собі, пастух виходив за межі людської видимості. А точніше (якщо ми розглядаємо це через іншу оптику), він виходив за межі видимості справедливого та несправедливого, а саме – людської етики. Що й дозволило йому стати царем. Тобто, він – завдяки кільцю – опинявся у просторі Аїда, де немає ще оформлених речей, і немає етики, і немає людських законів. У магічному просторі (але – НЕ у просторі хаосу, це інше). Ось у цьому якраз і є магія; магічна етика - небінарна, вона не підпорядковується законам “добре-погано”.

#філологічні_нотатки
Post media background
Post media
03.05.202519:58
Коли мені кажуть, що займатися антикознавчими дослідженнями нудно і несучасно, то ось - найновіша книга видана у славнозвісному французькому 🇫🇷 видавництві «Les Belles lettres», присвячена темі хорорру у давньогрецькій та давньоримській традиціях (релігія, література (драматургія, поезія, епоси), філософія).

#книжкові_новинки
Post media background
Post media
01.05.202517:18
Сьогодні, 1 травня 2025 року, на виборах академіків та член-кореспондентів НАН України був обраний член-кореспондентом за спеціальністю "09.00.03 - соціальна філософія"доктор філософських наук, професор Сергій Вікторович ПРОЛЄЄВ. Саме він є автором єдиної на сьогодні фундаментальної праці (на 500 сторінок!), виданої в незалежній Україні (2022 рік), присвяченій виключно специфіці та розвитку античної філософії.

Погортати книжку можна тут - https://duh-i-litera.com/bookstore/istorija-antichnoj-filosofii
25.04.202504:47
Як на Криті 4000 років тому формувалась «колективна памʼять» - унікальне археологічне дослідження


На острові Крит, відомому своїми мінойськими палацами і легендами, такими як лабіринт Мінотавра, міжнародна група археологів виявила щось ще більш інтригуюче: як древні крітяни символічно «вбивали» своїх мертвих. Свіжа стаття, опублікована в журналі Antiquity показує, що близько 3800 років тому жителі міста Сіссі провели велику церемонію, в ході якої вони знесли свої колективні гробниці, влаштували бенкет і поховали їх назавжди.

У бронзовому столітті (між 3000 і 1600 роками до н. е.) критяни ховали своїх померлих у колективних гробницях, великих прямокутних чи круглих спорудах, де лежали покоління однієї сім'ї.


Ці місця були просто місцями зберігання останків, а й місцями збору, де проводилися ритуали і зміцнювалися соціальні зв'язки. Проте близько 1900 року до зв. е. щось змінилося: вони почали відмовлятися від цих практик і набувати нових форм поховання, більш потайливих і менш помітних археологічно.

Досі вважалося, що це запустіння було поступовим та мирним. Але цвинтар Сіссі, розкопаний Бельгійською школою в Афінах з 2007 року, розповідає іншу історію. Тут могили були залишені вмирати повільно — їх ритуально «вбили».

У районі, що називається «Зона 9» цвинтаря, археологи виявили свідчення унікальної церемонії. Спочатку люди Сіссі ховали своїх останніх мерців у невеликих ямах та керамічних контейнерах. Потім вони обережно розбирали стіни гробниць, частково подрібнювали деякі останки, щоб «вирівняти» землю, і організовували великий бенкет.

Докази очевидні: був знайдений шар ґрунту, що містить тисячі шматочків глиняного посуду, залишки чашок і кухонних тарілок, що датуються тим самим періодом (близько 1700 р. до н. е.). Це було не просто сміття, пояснюють дослідники, це були залишки суспільного бенкету, символічного акту, який ознаменував кінець епохи.

Нарешті, вони покрили все шаром землі та каміння, назавжди запечатавши це місце. Цікаво, що коли через століття вони відновили поховання своїх померлих у цьому районі, вони поважали це місце, начебто знали, що його «заборонено» турбувати.

Чому вони «вбили» свої могили?

Дослідники вважають, що цей ритуал не був випадковим актом, а відповіддю на глибокі соціальні зміни. Приблизно саме в цей час на Криті почали будувати перші палаци, такі як Кносс, і громади почали організовуватись більш централізовано. Колективні гробниці, пов'язані з сім'ями чи кланами, втратили своє значення на користь нових ритуальних просторів, як-от гірські святилища чи священні печери.

Активно закопуючи свої могили, люди Сіссі не просто відмовлялися від них — вони робили їх частиною своєї колективної пам'яті, зазначають археологи. Це був спосіб сказати: це більше не уявляє нас, але ми цього не забудемо.

Однак не всі мінойські гробниці закінчили свій шлях у такий спосіб. Багато з них вийшли з ужитку, а деякі продовжували відвідуватися протягом століть для проведення церемоній, не пов'язаних із похованням. Це говорить про те, що кожна спільнота приймала різні рішення перед тими самими соціальними змінами.

Що робить відкриття Сіссі особливим, то це рівень деталізації, з яким воно було задокументовано. Завдяки сучасним методам, таким як аналіз кісток та стратиграфія, археологи змогли відновити точну послідовність подій: від останніх поховань до бенкету та остаточного запечатування.

Дослідження підтверджує ідею про те, що мінойці не були монолітною культурою, а скоріше мозаїкою спільнот із різноманітними традиціями. У той час як дехто чинив опір змінам, чіпляючись за старі звичаї, інші, як Сіссі, закривали їх церемоніальним актом. Ці ритуали були не тільки про мертвих — вони були про живих, кажуть археологи. Вони були способом об'єднатися перед невизначеністю, щоб сказати: «ось хто ми зараз».

#новини_класики
11.05.202515:20
Секрети мікенського золота у Фессалії: дослідження розкриває, як виготовлялися ювелірні вироби 3500 років тому.

Група дослідників проаналізувала понад 165 золотих предметів, знайдених у чотирьох монументальних гробницях у затоці Волос, у грецькому регіоні Фессалія, розкриваючи захоплюючі подробиці про те, як мікенські майстри працювали з цим дорогоцінним металом понад 3500 років тому. Дослідження, опубліковане у цьогорічному випуску журналу Journal of Archaeological Science: Reports, пропонує перше всебічне дослідження мікенського ювелірної справи в цій ключовій області стародавнього світу, відомої своїм зв'язком з міфом про аргонавтів і золотого руна.

Проаналізовані прикраси походять з чотирьох гробниць толосів, розкопаних у Димині та Волосі, включаючи гробницю Казанакі, виявлену незайманою у 2004 році. Ця гробниця є археологічним скарбом: у ній було сім поховань (дорослих та дітей) та понад 150 золотих предметів, від прикрашених бусин до дисків та прикрас для зброї.
Продовження нижче
Група дослідників проаналізувала понад 165 золотих предметів, знайдених у чотирьох монументальних гробницях у затоці Волос, у грецькому регіоні Фессалія, розкриваючи захоплюючі подробиці про те, як мікенські майстри працювали з цим дорогоцінним металом понад 3500 років тому. Дослідження, опубліковане в журналі Journal of Archaeological Science: Reports, пропонує перше всебічне дослідження мікенської ювелірної справи в цій ключовій області стародавнього світу, відомої своїм зв'язком з міфом про аргонавтів і золотого руна.

Проаналізовані прикраси походять з чотирьох гробниць толосів, розкопаних у Димині та Волосі, включаючи гробницю Казанакі, виявлену абсолютно новою у 2004 році.

Мікенці, цивілізація, яка домінувала в Греції між 1600 і 1100 роками до н. е., використовували ці предмети в похоронних обрядах для супроводу померлих людей високого статусу. Багато предметів, такі як золоті диски або рельєфні намистини, були настільки крихкими, що дослідники вважають, що вони були зроблені виключно для похорону, а не для повсякденного використання. Вони були як символічні підношення, можливо, щось, що померлий не носив за життя, але чого потребував потойбіччя, пояснює дослідження.

Мистецтво обробки золота без відходів
Однією з найцікавіших знахідок є те, як мікенські майстри отримували максимальну користь зі свого золота. Наприклад, маючи всього 10 г чистого золота, вони могли зробити близько 200 невеликих круглих листів для прикраси поховального одягу. Для більш складних предметів, таких як кільця або прикраси для зброї, вони використовували більш просунуті методи, такі як грануляція (невеликі золоті сфери, спаяні разом) або емаль перегородки (відсіки, заповнені кольоровими матеріалами).

Таємниця «штучного» золота
Хімічний аналіз золота показав, що мікенцы Фессалії змішували натуральне золото з міддю та сріблом, щоб отримати різні тони. Більшість виробів містять від 4 до 35% срібла і до 5% міді, що дозволяє припустити, що вони навмисно маніпулювали сплавами. Вони не використовували чисте золото, а скоріше суміші, які могли надходити з місцевих річок або струмків, де золото природним чином перебуває у суміші з іншими металами, вказується у дослідженні.

Централізовані майстерні чи мандрівні майстри?
Ключове питання полягає в тому, чи були ці прикраси зроблені у місцевих майстернях чи надійшли зі спеціалізованих центрів. Дослідження передбачає, що більш прості вироби, такі як диски та намистини, могли бути зроблені поруч із гробницями, можливо, з використанням імпортних золотих листів. Навпаки, складніші прикраси, такі як інкрустовані кільця, ймовірно, надходили з регіональних майстерень, які обслуговували еліту.

Хоча питання залишаються — наприклад, точне походження золота чи організація майстерень — це дослідження відкриває унікальне вікно у світ, де найдорожчий метал був символом влади, а й мостом між живими і мертвими. Як робить висновок дослідження: мікенське золото з Фессалії було не просто матеріалом, а й виразом ідентичності, статусу та вірувань, які перевершували смерть.
#історичні_нотатки #культурологічні_нотатки
Log in to unlock more functionality.