

05.05.202518:34
Дивовижна та загадкова туманність, ще й у майстерному виконанні!
Рідкісний жовтуватий колір туманності IC 2220, відомої як Toby Jug Nebula, привертає увагу та інтригує. Схоже, він пов'язаний із червоним гігантом HD 65750 (він же - V341 Car), що підсвічує туманність зсередини.
Центральній зорі лише 50 мільйонів років, але вона вже наближається до кінця свого еволюційного шляху, і роздулася у 400 разів. Під час цієї драматичної трансформації зоря скинула частину зовнішніх шарів, утворюючи майже симетричну (біполярну) туманність. Ця фаза життя червоного гіганту є доволі короткою, тому подібні туманності зустрічаються рідко, і особливо цікаві для астрофізиків.
І ще цікавий факт: більш яскрава частина IC 2220 була відкрита ще на початку 1900-х, а от червоні "бульбашки" виявлені лише нещодавно - у 2018, і честь цього відкриття належить астроному-аматору.
📷 Mark McComiskey
Всесвіт у кишені | Ми на Facebook
Рідкісний жовтуватий колір туманності IC 2220, відомої як Toby Jug Nebula, привертає увагу та інтригує. Схоже, він пов'язаний із червоним гігантом HD 65750 (він же - V341 Car), що підсвічує туманність зсередини.
Центральній зорі лише 50 мільйонів років, але вона вже наближається до кінця свого еволюційного шляху, і роздулася у 400 разів. Під час цієї драматичної трансформації зоря скинула частину зовнішніх шарів, утворюючи майже симетричну (біполярну) туманність. Ця фаза життя червоного гіганту є доволі короткою, тому подібні туманності зустрічаються рідко, і особливо цікаві для астрофізиків.
І ще цікавий факт: більш яскрава частина IC 2220 була відкрита ще на початку 1900-х, а от червоні "бульбашки" виявлені лише нещодавно - у 2018, і честь цього відкриття належить астроному-аматору.
📷 Mark McComiskey
Всесвіт у кишені | Ми на Facebook


04.05.202518:21
🔭Вибралися сьогодні на спостереження в оооотакого монстра - 300 мм діаметром. Можете побачити його у порівнянні з Андрієм Ніколенко ))
Місяць виглядає шалено! Немов би ти прямо там. А от для усього іншого погодка, на жаль, не підходить 🤷🏻
Всесвіт у кишені | Ми на Facebook
Місяць виглядає шалено! Немов би ти прямо там. А от для усього іншого погодка, на жаль, не підходить 🤷🏻
Всесвіт у кишені | Ми на Facebook


03.05.202517:35
☄️ Наближається максимум метеорного потоку Ета-Аквариди!
Продовжуючи назад треки "падаючих зір", можна побачити, що вони перетинаються у невеличкій області неба, яка називається радіантом. Для Ета-Акварид він знаходиться поруч із зорею η (ета) сузір'я Водолія (Aquarius). Звідти й назва потоку.
👀 Найбільша активність "зорепаду" очікується перед світанком 6 травня. Але максимум у нього дуже широкий, і рівень активності майже не відрізняється у попередні та наступні пару днів. Умови спостережень у північній півкулі не дуже зручні - радіант сходить за 3 години до Сонця, тому оптимальним часом буде 3:30 - 4:30 ранку.
Ета-Аквариди загалом вважаються доволі стабільним потоком із ZHR* = 50, і з цієї точки зору займають 4-те місце у рейтингу найпотужніших метеорних потоків. Але, зважаючи на висоту радіанта, реалістично за годину побачити 10-15 метеорів.
А тепер найбільш цікавий факт: порошинки, що згорають в атмосфері як Ета-Аквариди, є ДРЕВНІМ хвостом комети Галлея. Земля проходить занадто далеко від сучасної орбіти знаменитої комети, аби ця зустріч породжувала метеорний потік.
* - ZHR показує скільки метеорів за годину міг би побачити спостерігач на ідеально темному повністю відкритому небі, якби радіант потоку перебував в зеніті.
📷 Petr Horálek
Всесвіт у кишені | Ми на Facebook
Продовжуючи назад треки "падаючих зір", можна побачити, що вони перетинаються у невеличкій області неба, яка називається радіантом. Для Ета-Акварид він знаходиться поруч із зорею η (ета) сузір'я Водолія (Aquarius). Звідти й назва потоку.
👀 Найбільша активність "зорепаду" очікується перед світанком 6 травня. Але максимум у нього дуже широкий, і рівень активності майже не відрізняється у попередні та наступні пару днів. Умови спостережень у північній півкулі не дуже зручні - радіант сходить за 3 години до Сонця, тому оптимальним часом буде 3:30 - 4:30 ранку.
Ета-Аквариди загалом вважаються доволі стабільним потоком із ZHR* = 50, і з цієї точки зору займають 4-те місце у рейтингу найпотужніших метеорних потоків. Але, зважаючи на висоту радіанта, реалістично за годину побачити 10-15 метеорів.
А тепер найбільш цікавий факт: порошинки, що згорають в атмосфері як Ета-Аквариди, є ДРЕВНІМ хвостом комети Галлея. Земля проходить занадто далеко від сучасної орбіти знаменитої комети, аби ця зустріч породжувала метеорний потік.
* - ZHR показує скільки метеорів за годину міг би побачити спостерігач на ідеально темному повністю відкритому небі, якби радіант потоку перебував в зеніті.
📷 Petr Horálek
Всесвіт у кишені | Ми на Facebook


02.05.202517:56
Райдужні хмари марсіанського неба - на панорамі, знятій Curiosity. Вона широка - спробуйте розкрити на весь екран.
Високі хмари Марса складаються переважно не з водяного льоду, а зі змерзлого вуглекислого газу, а їх висота сягає 60-80 км.
Вивчення закономірностей появи та руху подібних хмар дає вченим нову інформацію про марсіанську атмосферу та процеси, що відбуваються в ній.
Всесвіт у кишені | Ми на Facebook
Високі хмари Марса складаються переважно не з водяного льоду, а зі змерзлого вуглекислого газу, а їх висота сягає 60-80 км.
Вивчення закономірностей появи та руху подібних хмар дає вченим нову інформацію про марсіанську атмосферу та процеси, що відбуваються в ній.
Всесвіт у кишені | Ми на Facebook
02.05.202505:55
Космічний інфрачервоний телескоп SPHEREx розпочав наукову програму.
Запущений 11 березня, ширококутний SPHEREx працює на полярній орбіті, та сканує небо у рекордних 102 діапазонах інфрачервоного випромінювання. Це фактично є аналогом спектрів низької роздільної здатності, що допомагають встановити хімічний склад об'єктів.
Важко повірити, але ці два зображення - однієї й тієї ж ділянки неба, хоча й виглядають вони геть по-різному. Туманність, добре видима на 3.29 мкм, геть зникає на 0.98 мкм! Молекули, з яких вона складається, відомі як поліциклічні ароматичні вуглеводні.
Програма роботи SPHEREx розрахована на 25 місяців, впродовж яких апарат здійснить більше 11000 обертів, отримуючи 3600 знімків щодоби. Кінцева мета - скласти детальну карту неба у всіх напрямках. Аналізуючи сучасний вигляд Всесвіту на великих масштабах, вчені сподіваються зрозуміти що з ним відбувалося у перші секунди його існування.
Всесвіт у кишені | Ми на Facebook
Запущений 11 березня, ширококутний SPHEREx працює на полярній орбіті, та сканує небо у рекордних 102 діапазонах інфрачервоного випромінювання. Це фактично є аналогом спектрів низької роздільної здатності, що допомагають встановити хімічний склад об'єктів.
Важко повірити, але ці два зображення - однієї й тієї ж ділянки неба, хоча й виглядають вони геть по-різному. Туманність, добре видима на 3.29 мкм, геть зникає на 0.98 мкм! Молекули, з яких вона складається, відомі як поліциклічні ароматичні вуглеводні.
Програма роботи SPHEREx розрахована на 25 місяців, впродовж яких апарат здійснить більше 11000 обертів, отримуючи 3600 знімків щодоби. Кінцева мета - скласти детальну карту неба у всіх напрямках. Аналізуючи сучасний вигляд Всесвіту на великих масштабах, вчені сподіваються зрозуміти що з ним відбувалося у перші секунди його існування.
Всесвіт у кишені | Ми на Facebook


01.05.202505:56
Чарівний захід Плеяд та Місяця 🤩
Ролик зняв астроном-аматор Даїчі Фуджі (Японія) 29 квітня, коли Місяць був освітлений лише на 4%. Дуже добре видно і неосвітлену частину нашого супутника - так зване попелясте сяйво. Це результат відбиття Місяцем світла, що відбите Землею. В англійській мові воно так і називається - earthshine.
Всесвіт у кишені | Ми на Facebook
Ролик зняв астроном-аматор Даїчі Фуджі (Японія) 29 квітня, коли Місяць був освітлений лише на 4%. Дуже добре видно і неосвітлену частину нашого супутника - так зване попелясте сяйво. Це результат відбиття Місяцем світла, що відбите Землею. В англійській мові воно так і називається - earthshine.
Всесвіт у кишені | Ми на Facebook




05.05.202515:43
Вчені відстежили з літака як згорає в атмосфері старий супутник та спробували оцінити вплив на атмосферу.
Кожного для в атмосфері нашої планети згорає декілька фрагментів космічного сміття - уламки, старі супутники та відпрацьовані ступені ракет. Але наслідки таких подій вивчити дуже складно. 8 вересня минулого року над Тихим Океаном у щільні шари атмосфери увійшов невеличкий супутник Salsa (на художній ілюстрації), і за цією подією уважно стежила команда вчених з борту літака.
Увесь процес згоряння тривав менше 50 секунд. Незважаючи на денне світло, науковцям вдалося провести зйомку (друге дображення) у кількох фільтрах та виявити різні хімічні елементи і сполуки під час згоряння на висоті 80 - 40 км. Титанові паливні баки пережили "випробування вогнем" та впали в океан. Вчені зафіксували випаровування літію, калію та алюмінію. Частина цих речовин досягла поверхні, частина залишилася в атмосфері.
Алюміній при згоранні окислюється, а оксид алюмінію може викликати виснаження озонового шару. Подальші дослідження дозволять точніше оцінити цей вплив.
Всесвіт у кишені | Ми на Facebook
Кожного для в атмосфері нашої планети згорає декілька фрагментів космічного сміття - уламки, старі супутники та відпрацьовані ступені ракет. Але наслідки таких подій вивчити дуже складно. 8 вересня минулого року над Тихим Океаном у щільні шари атмосфери увійшов невеличкий супутник Salsa (на художній ілюстрації), і за цією подією уважно стежила команда вчених з борту літака.
Увесь процес згоряння тривав менше 50 секунд. Незважаючи на денне світло, науковцям вдалося провести зйомку (друге дображення) у кількох фільтрах та виявити різні хімічні елементи і сполуки під час згоряння на висоті 80 - 40 км. Титанові паливні баки пережили "випробування вогнем" та впали в океан. Вчені зафіксували випаровування літію, калію та алюмінію. Частина цих речовин досягла поверхні, частина залишилася в атмосфері.
Алюміній при згоранні окислюється, а оксид алюмінію може викликати виснаження озонового шару. Подальші дослідження дозволять точніше оцінити цей вплив.
Всесвіт у кишені | Ми на Facebook


04.05.202514:51
Начебто просто космічна пилюка. Але яка ж вона гарна! 😊
Темна туманність ліворуч - LDN 1448 (Barnard 203), праворуч - LDN 1451, а разом комплекс являє собою частину величезної молекулярної хмари Персея.
В глибинах цих темних хмар є протозорі - зорі, що тільки формуються. Деякі з них викидають частину гарячого газу, що стикається з міжзоряним середовищем. Цей короткий етап еволюції проявляється у вигляді так званих об'єктів Гербіка-Аро.
📷 Paweł Radomski
Всесвіт у кишені | Ми на Facebook
Темна туманність ліворуч - LDN 1448 (Barnard 203), праворуч - LDN 1451, а разом комплекс являє собою частину величезної молекулярної хмари Персея.
В глибинах цих темних хмар є протозорі - зорі, що тільки формуються. Деякі з них викидають частину гарячого газу, що стикається з міжзоряним середовищем. Цей короткий етап еволюції проявляється у вигляді так званих об'єктів Гербіка-Аро.
📷 Paweł Radomski
Всесвіт у кишені | Ми на Facebook


03.05.202513:54
🪐 Як саме формуються планети навколо зір? Радіотелескоп показує цей процес у небачених раніше деталях!
Міжнародна група вчених працює над проектом exoALMA пошуку зовсім юних планет. Деякі результати вже опубліковані, інші готуються до публікації. Завдяки чутливості величезного радіотелескопа ALMA (Atacama Large Millimeter/submillimeter Array) та передовим методам обробки даних, стало можливим роздивитися пилові диски навколо молодих зір так чітко, як ніколи раніше. А саме з них і формуються планети.
Науковці обрали 15 систем (на колажі), аби детально дослідити динаміку протопланетних дисків. Проект exoALMA шукає не стільки випромінювання від молодих планет, скільки їх вплив на оточуюче середовище, що дозволяє виявити планети на найбільш ранніх етапах їх формування.
Серед іншого, вчені змогли виявити, що протопланетні диски є високодинамічними середовищами, що демонструють дивовижний рівень структури у розподілі газу. А тонкі відхилення руху речовини диску від кеплерівського дозволили оцінити гравітаційний вплив диску. У свою чергу, це дозволяє обчислити масу, доступну для формування планет.
Всесвіт у кишені | Ми на Facebook
Міжнародна група вчених працює над проектом exoALMA пошуку зовсім юних планет. Деякі результати вже опубліковані, інші готуються до публікації. Завдяки чутливості величезного радіотелескопа ALMA (Atacama Large Millimeter/submillimeter Array) та передовим методам обробки даних, стало можливим роздивитися пилові диски навколо молодих зір так чітко, як ніколи раніше. А саме з них і формуються планети.
Науковці обрали 15 систем (на колажі), аби детально дослідити динаміку протопланетних дисків. Проект exoALMA шукає не стільки випромінювання від молодих планет, скільки їх вплив на оточуюче середовище, що дозволяє виявити планети на найбільш ранніх етапах їх формування.
Серед іншого, вчені змогли виявити, що протопланетні диски є високодинамічними середовищами, що демонструють дивовижний рівень структури у розподілі газу. А тонкі відхилення руху речовини диску від кеплерівського дозволили оцінити гравітаційний вплив диску. У свою чергу, це дозволяє обчислити масу, доступну для формування планет.
Всесвіт у кишені | Ми на Facebook
02.05.202516:03
Хто шукає подібний захід у Києві - завітайте ось сюди:
https://mao.kiev.ua/index.php/ua/
Там як раз на завтра планується доволі широка програма, зокрема і спостереження, теж приблизно з 20:00.
🔭 А якщо у когось є інформація щодо інших міст - кидайте прямо під цей пост 👇
Всесвіт у кишені | Ми на Facebook
https://mao.kiev.ua/index.php/ua/
Там як раз на завтра планується доволі широка програма, зокрема і спостереження, теж приблизно з 20:00.
🔭 А якщо у когось є інформація щодо інших міст - кидайте прямо під цей пост 👇
Всесвіт у кишені | Ми на Facebook






01.05.202518:04
🌟 Астрономічне небо травня 🔭
У цьому місяці фактично закінчується період видимості Юпітера, але ще триває видимість Марса. Ранкове небо прикрашають яскраві Венера та Сатурн.
⚫️ 2 травня - астероїд Веста у протистоянні; із блиском +5,6m на темному небі його можна побачити неозброєним оком.
🌒 🪐 3 травня - Місяць поруч із Марсом на вечірньому небі.
✨ 5 травня - Марс у сполученні з розсіяним скупченням Ясла (М44).
☄️ 6 травня - перед світанком максимум метеорного потоку Ета-Аквариди; період активності з 19 квітня до 28 травня; очікуваний ZHR = 50, але реальне число метеорів буде меншим через низьку висоту радіанта.
🌕 12 травня - повня.
🪐 15 травня - одночасний транзит тіней Іо та Ганімеда по диску Юпітера. Виклик для ентузіастів, оскільки відбуватиметься на денному небі - з 19:48 до 20:26.
🌘🪐 22-24 травня - чарівне тріо на світанку: старий Місяць, Венера та Сатурн.
🌑 27 травня - молодик.
💫 31 травня - найбільша західна елонгація Венери, спостерігається перед світанком.
Підтримати канал (Моно)
Всесвіт у кишені | Ми на Facebook
У цьому місяці фактично закінчується період видимості Юпітера, але ще триває видимість Марса. Ранкове небо прикрашають яскраві Венера та Сатурн.
⚫️ 2 травня - астероїд Веста у протистоянні; із блиском +5,6m на темному небі його можна побачити неозброєним оком.
🌒 🪐 3 травня - Місяць поруч із Марсом на вечірньому небі.
✨ 5 травня - Марс у сполученні з розсіяним скупченням Ясла (М44).
☄️ 6 травня - перед світанком максимум метеорного потоку Ета-Аквариди; період активності з 19 квітня до 28 травня; очікуваний ZHR = 50, але реальне число метеорів буде меншим через низьку висоту радіанта.
🌕 12 травня - повня.
🪐 15 травня - одночасний транзит тіней Іо та Ганімеда по диску Юпітера. Виклик для ентузіастів, оскільки відбуватиметься на денному небі - з 19:48 до 20:26.
🌘🪐 22-24 травня - чарівне тріо на світанку: старий Місяць, Венера та Сатурн.
🌑 27 травня - молодик.
💫 31 травня - найбільша західна елонгація Венери, спостерігається перед світанком.
Підтримати канал (Моно)
Всесвіт у кишені | Ми на Facebook


30.04.202518:13
Яка екзопланета є найхолоднішою з тих, від яких взагалі фіксувалося випромінювання?
Нещодавнє дослідження, проведене за допомогою космічного телескопа ім. Джемса Вебба, підтвердило попередню гіпотезу: найхолоднішою є екзопланета WD 1856+534 b, що обертається навколо білого карлика у "забороненій зоні". Цю планету відкрили у 2020 р. завдяки транзиту - планета проходила між нами та своєю зорею, блокуючи світло від неї. І це був перший випадок подібного відкриття.
До цього часу не було виявлено випромінювання від екзопланет холодніших за 275 К, але для планети WD 1856+534 b рівень інфрачервоного випромінювання відповідає 186 К. І це при тому, що навколо своєї зорі вона обертається у 50 разів ближче, ніж Земля - до Сонця, а рік триває лише 1,4 земних доби. Планета дещо схожа на Юпітер: у 5,2 рази масивніша та на 5% менша.
За таких параметрів постає питання: як планета пережила фазу червоного гіганта своєї зорі? Відповідь, ймовірно, криється у поступовій міграції планети до центру системи. Додаткові спостереження в липні можуть дати нову інформацію.
Всесвіт у кишені | Ми на Facebook
Нещодавнє дослідження, проведене за допомогою космічного телескопа ім. Джемса Вебба, підтвердило попередню гіпотезу: найхолоднішою є екзопланета WD 1856+534 b, що обертається навколо білого карлика у "забороненій зоні". Цю планету відкрили у 2020 р. завдяки транзиту - планета проходила між нами та своєю зорею, блокуючи світло від неї. І це був перший випадок подібного відкриття.
До цього часу не було виявлено випромінювання від екзопланет холодніших за 275 К, але для планети WD 1856+534 b рівень інфрачервоного випромінювання відповідає 186 К. І це при тому, що навколо своєї зорі вона обертається у 50 разів ближче, ніж Земля - до Сонця, а рік триває лише 1,4 земних доби. Планета дещо схожа на Юпітер: у 5,2 рази масивніша та на 5% менша.
За таких параметрів постає питання: як планета пережила фазу червоного гіганта своєї зорі? Відповідь, ймовірно, криється у поступовій міграції планети до центру системи. Додаткові спостереження в липні можуть дати нову інформацію.
Всесвіт у кишені | Ми на Facebook


05.05.202511:26
⭐️ Розпочинається тиждень чорних дір!
Традиція відзначати тиждень чорних дір була започаткована NASA лише нещодавно - у 2019 році. І це чудовий привід трохи детальніше поговорити про найбільш загадкові обʼєкти Всесвіту. Сьогодні - трошки про те, якими чорні діри взагалі бувають.
Вважається що чорні діри являють собою неймовірно щільні та відносно компактні області концентрації матерії. Але насправді ніхто не знає чи є сенс взагалі говорити про звичну нам матерію всередині чорної діри. Тим не менш, у певних випадках вчені можуть виміряти маси чорних дір та відповідно класифікувати їх.
1️⃣. Чорні діри зоряних мас: приблизно від 5 до 100 мас Сонця. Такі чорні діри утворюються на останній стадії еволюції масивних зір. Найбільші з них можуть бути результатом злиття нейтронних зір або маломасивних чорних дір.
2️⃣. Чорні діри проміжної маси: від 100 до 100 000 мас Сонця. Довгий час їх існування залишалося дискусійним питанням, але в останні роки у великих кулястих зоряних скупченнях почали виявляти кандидатів.
3️⃣. Надмасивні чорні діри: мільйони та навіть мільярди мас Сонця. Вважається, що такі об'єкти містяться у центрі майже кожної масивної галактики, а також у деяких карликових галактиках.
Іноді окремо виділяють ще ультра-масивні чорні діри - від 5 мільярдів сонячних мас. Такі зустрічаються у гігантських еліптичних галактиках.
Всесвіт у кишені | Ми на Facebook
Традиція відзначати тиждень чорних дір була започаткована NASA лише нещодавно - у 2019 році. І це чудовий привід трохи детальніше поговорити про найбільш загадкові обʼєкти Всесвіту. Сьогодні - трошки про те, якими чорні діри взагалі бувають.
Вважається що чорні діри являють собою неймовірно щільні та відносно компактні області концентрації матерії. Але насправді ніхто не знає чи є сенс взагалі говорити про звичну нам матерію всередині чорної діри. Тим не менш, у певних випадках вчені можуть виміряти маси чорних дір та відповідно класифікувати їх.
1️⃣. Чорні діри зоряних мас: приблизно від 5 до 100 мас Сонця. Такі чорні діри утворюються на останній стадії еволюції масивних зір. Найбільші з них можуть бути результатом злиття нейтронних зір або маломасивних чорних дір.
2️⃣. Чорні діри проміжної маси: від 100 до 100 000 мас Сонця. Довгий час їх існування залишалося дискусійним питанням, але в останні роки у великих кулястих зоряних скупченнях почали виявляти кандидатів.
3️⃣. Надмасивні чорні діри: мільйони та навіть мільярди мас Сонця. Вважається, що такі об'єкти містяться у центрі майже кожної масивної галактики, а також у деяких карликових галактиках.
Іноді окремо виділяють ще ультра-масивні чорні діри - від 5 мільярдів сонячних мас. Такі зустрічаються у гігантських еліптичних галактиках.
Всесвіт у кишені | Ми на Facebook




04.05.202510:45
🧐 Одвічне питання... як правильно: "зірка" чи "зоря"?
Час від часу можна побачити як його обговорюють на форумах і в чатах. Іноді дебати дуже запеклі... Хтось вважає допустимим обидва варіанти, хтось наполягає на строгому використанні терміну "зоря".
Ну що ж, вийдемо з цим питанням в Інтернет (в режимі інкогніто для чистоти експерименту) та порівняємо результати двох, здавалося б, близьких запитів:
- молоді зірки;
- молоді зорі.
Власне, перше що видається на ці запити ви можете бачити на скрінах. Очевидно де у запиті були "зірки", а де - "зорі" 💁
Case closed! 🤓
Але, якщо у когось ще є сумніви, то можна порівняти, наприклад, іще таке: "як виглядають старі зірки/зорі".
Всесвіт у кишені | Ми на Facebook
Час від часу можна побачити як його обговорюють на форумах і в чатах. Іноді дебати дуже запеклі... Хтось вважає допустимим обидва варіанти, хтось наполягає на строгому використанні терміну "зоря".
Ну що ж, вийдемо з цим питанням в Інтернет (в режимі інкогніто для чистоти експерименту) та порівняємо результати двох, здавалося б, близьких запитів:
- молоді зірки;
- молоді зорі.
Власне, перше що видається на ці запити ви можете бачити на скрінах. Очевидно де у запиті були "зірки", а де - "зорі" 💁
Case closed! 🤓
Але, якщо у когось ще є сумніви, то можна порівняти, наприклад, іще таке: "як виглядають старі зірки/зорі".
Всесвіт у кишені | Ми на Facebook


03.05.202510:18






02.05.202512:20
🔭 Запрошуємо до телескопа усіх хто зараз в Одесі! ✨
На честь завтрашнього Весняного Дня Астрономії, кожен бажаючий зможе доторкнутися до цієї неймовірно прекрасної та загадкової науки 🥰
⏰ Коли?
2 травня, орієнтовно з 20:00 до 22:00
📍Де?
Міський сад / Дерибасівська
✨Що спостерігаємо?
Основні обʼєкти: Місяць, Юпітер, Марс, різні кратні зоряні системи та скупчення.
Може у вас була мрія - зазирнути у справжній телескоп? Або просто поспілкуватися вживу на якусь астрономічну тематику? Це чудовий шанс! 🤗 Приходьте разом з родичами та друзями!
Всесвіт у кишені | Ми на Facebook
На честь завтрашнього Весняного Дня Астрономії, кожен бажаючий зможе доторкнутися до цієї неймовірно прекрасної та загадкової науки 🥰
⏰ Коли?
2 травня, орієнтовно з 20:00 до 22:00
📍Де?
Міський сад / Дерибасівська
✨Що спостерігаємо?
Основні обʼєкти: Місяць, Юпітер, Марс, різні кратні зоряні системи та скупчення.
Може у вас була мрія - зазирнути у справжній телескоп? Або просто поспілкуватися вживу на якусь астрономічну тематику? Це чудовий шанс! 🤗 Приходьте разом з родичами та друзями!
Всесвіт у кишені | Ми на Facebook


01.05.202513:38
❤️🔥 Свіжовідкрита планетарна туманність! Причому честь відкриття належить дуже юному астроному-аматору - йому лише 16 років! 👏
Молодий хлопець Michael Telesco мав давнішню мрію - відкрити планетарну туманність, і більше року витратив на її пошуки. Нарешті - ось вона! В самому центрі кадру! Туманність розташована у сузір'ї Вітрила на відстані щонайменше 3000 світлових років від нас. В її центрі знаходиться гарячий білий карлик. Разом цей комплекс являє собою залишок маломасивної зорі, схожої на наше Сонце.
Невдовзі після перших спроб сфотографувати об'єкт, зусилля Майкла підтримав інший астрофотограф - Mark McComiskey, який допоміг накопичити необхідні спостереження. Відтак планетарна туманність, що вже офіційно зареєстрована, отримала назву на честь двох астрономів-аматорів: TelCom 1.
Структура туманності доволі цікава - вона не є класичною сферичною. Цілком можливо, що на форму впливає оточуюче міжзоряне середовище або наявність прихованого другого компоненту.
Трохи правіше та нижче розташована ще одна планетарна туманність - PN G279.6+02.2, що робить це поле вельми привабливим для астрофотографів.
Всесвіт у кишені | Ми на Facebook
Молодий хлопець Michael Telesco мав давнішню мрію - відкрити планетарну туманність, і більше року витратив на її пошуки. Нарешті - ось вона! В самому центрі кадру! Туманність розташована у сузір'ї Вітрила на відстані щонайменше 3000 світлових років від нас. В її центрі знаходиться гарячий білий карлик. Разом цей комплекс являє собою залишок маломасивної зорі, схожої на наше Сонце.
Невдовзі після перших спроб сфотографувати об'єкт, зусилля Майкла підтримав інший астрофотограф - Mark McComiskey, який допоміг накопичити необхідні спостереження. Відтак планетарна туманність, що вже офіційно зареєстрована, отримала назву на честь двох астрономів-аматорів: TelCom 1.
Структура туманності доволі цікава - вона не є класичною сферичною. Цілком можливо, що на форму впливає оточуюче міжзоряне середовище або наявність прихованого другого компоненту.
Трохи правіше та нижче розташована ще одна планетарна туманність - PN G279.6+02.2, що робить це поле вельми привабливим для астрофотографів.
Всесвіт у кишені | Ми на Facebook


30.04.202515:10
Космічний телескоп Gaia допоміг ідентифікувати дивну групу зір, що намагаються покинути свою "домівку".
Зорі, як правило, формуються групами - приблизно в одному місці та приблизно одночасно. При цьому вони зазвичай мають певний власний рух. Менші групи найчастіше через тривалий час розпадаються, тоді як більші нерідко продовжують рухатися разом.
Використовуючи дані спектрів Gaia для 220 мільйонів зір 🤯, вченим вдалося виявити величезну "зоряну сім'ю", що налічує понад 1000 молодих зір - їм усім до 20 млн років. Але вона не схожа на те, що астрономи бачили раніше: зорі немов намагаються розбігтися, причому хаотично, у різних напрямках. Зоряну популяцію прозвали Офіон (Ophion), оскільки розташована вона у сузір'ї Змієносця - Ophiuchus. Вчені припускають, що невдовзі ця зоряна група повністю розсіється, причому за рекордний для величезної зоряної групи термін.
В чому причина такої дивної поведінки групи зір? Тут є дві основні гіпотези. У відносно близькому оточенні є і інші масивні скупчення та асоціації, що забезпечують певний гравітаційний вплив. Інший варіант - вибухи наднових, що відбулися неподалік та надали зорям імпульсу.
Всесвіт у кишені | Ми на Facebook
Зорі, як правило, формуються групами - приблизно в одному місці та приблизно одночасно. При цьому вони зазвичай мають певний власний рух. Менші групи найчастіше через тривалий час розпадаються, тоді як більші нерідко продовжують рухатися разом.
Використовуючи дані спектрів Gaia для 220 мільйонів зір 🤯, вченим вдалося виявити величезну "зоряну сім'ю", що налічує понад 1000 молодих зір - їм усім до 20 млн років. Але вона не схожа на те, що астрономи бачили раніше: зорі немов намагаються розбігтися, причому хаотично, у різних напрямках. Зоряну популяцію прозвали Офіон (Ophion), оскільки розташована вона у сузір'ї Змієносця - Ophiuchus. Вчені припускають, що невдовзі ця зоряна група повністю розсіється, причому за рекордний для величезної зоряної групи термін.
В чому причина такої дивної поведінки групи зір? Тут є дві основні гіпотези. У відносно близькому оточенні є і інші масивні скупчення та асоціації, що забезпечують певний гравітаційний вплив. Інший варіант - вибухи наднових, що відбулися неподалік та надали зорям імпульсу.
Всесвіт у кишені | Ми на Facebook


05.05.202505:58
✨ Марс та Ясла!
Сьогодні увечері можна буде спостерігати сполучення Марса із розсіяним зоряним скупченням М44 (Ясла), що в сузір'ї Рака. Між Марсом та центром скупчення буде лише 0,6°. Вже минулої ночі вони виглядали дуже кльово!
Оптимальний час спостережень - приблизно 21:30, коли вже достатньо темно, але Марс та Ясла ще високо. Скупчення має вельми великий кутовий розмір, тож краще спостерігати в бінокль. Виглядати буде приблизно як на цьому чарівному знімку.
📷 Oleksandr Shuienko
Всесвіт у кишені | Ми на Facebook
Сьогодні увечері можна буде спостерігати сполучення Марса із розсіяним зоряним скупченням М44 (Ясла), що в сузір'ї Рака. Між Марсом та центром скупчення буде лише 0,6°. Вже минулої ночі вони виглядали дуже кльово!
Оптимальний час спостережень - приблизно 21:30, коли вже достатньо темно, але Марс та Ясла ще високо. Скупчення має вельми великий кутовий розмір, тож краще спостерігати в бінокль. Виглядати буде приблизно як на цьому чарівному знімку.
📷 Oleksandr Shuienko
Всесвіт у кишені | Ми на Facebook


04.05.202506:09
Таємна глибинна мрія приблизно кожного астрофотографа 🤣
Насправді, якщо замислитися, то для астрофото необхідно джерело живлення. Навряд чи європейці аж такі запасливі 🤷🏻
Всесвіт у кишені | Ми на Facebook
Насправді, якщо замислитися, то для астрофото необхідно джерело живлення. Навряд чи європейці аж такі запасливі 🤷🏻
Всесвіт у кишені | Ми на Facebook


03.05.202506:04
👀 Мені таки вдалося цієї ночі візуально побачити Весту! Як раз вчора цей астероїд перебував у протистоянні, що відбувається трохи частіше ніж раз на півтора роки.
Астероїд Веста вважається єдиним, який можна побачити неозброєним оком. Але це ж треба перевірити на практиці! 🧐 Чесно кажучи, астероїди не є моїми улюбленими об'єктами. А тут стало справді цікаво, бо такого досвіду ще не було.
Для спостережень довелося дочекатися опівночі, коли вимикається вуличне освітлення. Даю трошки часу очам адаптуватися, але все ще не дуже вірю в успіх - велике місто світиться навіть у цей час. А от з погодою справді пощастило. Оглядаю цільову область неба. Згідно з картою, навколо астероїда є примітний трикутничок на межі сузір'їв Терезів та Діви. І таки справді! Поблизу його геометричного центру знайшлася дууууже слабка "зірочка" - той самий астероїд Веста! Ну а в бінокль він стає геть простим об'єктом.
Впродовж найближчих кількох днів Веста буде мати приблизно ту ж саму яскравість, після чого почне слабшати. Тож не зволікайте - спробуйте знайти астероїд найближчої ясної ночі! Перша з наведених карт показує його приблизне положення на наступну ніч. Друга карта є більш детальною. Загалом їх цілком достатньо аби зорієнтуватися. Чим темніше ваше небо, тим простіше знайти астероїд. Не зайвим буде задіяти бічний зір, подивившись трошечки мимо його передбаченого положення.
Всесвіт у кишені | Ми на Facebook
Астероїд Веста вважається єдиним, який можна побачити неозброєним оком. Але це ж треба перевірити на практиці! 🧐 Чесно кажучи, астероїди не є моїми улюбленими об'єктами. А тут стало справді цікаво, бо такого досвіду ще не було.
Для спостережень довелося дочекатися опівночі, коли вимикається вуличне освітлення. Даю трошки часу очам адаптуватися, але все ще не дуже вірю в успіх - велике місто світиться навіть у цей час. А от з погодою справді пощастило. Оглядаю цільову область неба. Згідно з картою, навколо астероїда є примітний трикутничок на межі сузір'їв Терезів та Діви. І таки справді! Поблизу його геометричного центру знайшлася дууууже слабка "зірочка" - той самий астероїд Веста! Ну а в бінокль він стає геть простим об'єктом.
Впродовж найближчих кількох днів Веста буде мати приблизно ту ж саму яскравість, після чого почне слабшати. Тож не зволікайте - спробуйте знайти астероїд найближчої ясної ночі! Перша з наведених карт показує його приблизне положення на наступну ніч. Друга карта є більш детальною. Загалом їх цілком достатньо аби зорієнтуватися. Чим темніше ваше небо, тим простіше знайти астероїд. Не зайвим буде задіяти бічний зір, подивившись трошечки мимо його передбаченого положення.
Всесвіт у кишені | Ми на Facebook


02.05.202510:05
"Кістка" неподалік від центру Галактики. Але хто її зламав? 🤔
Декілька подібних гігантських структур, схожих чи то на кістку, чи то на змію, розташувалися неподалік від центру нашої Галактики. Конкретно оця - G359.13 - простягається на 230 світлових років, і вважається однією з найдовших таких структур. "Кістки" пронизані магнітними полями, а заряджені частинки, що по спіралі рухаються вздовж них, генерують радіохвилі.
Поєднавши дані з рентгенівського космічного телескопу Chandra та радіотелескопів VLA і MeerKAT, науковці знайшли "винуватого" у "переломі". Ним виявилася нейтронна зоря-пульсар, що пройшла крізь волокно, викрививши структуру його магнітного поля.
Нейтронні зорі є найбільш щільними з усіх типів зір. Вони утворюються в результаті колапсу ядра під час вибуху достатньо масивних зір на останньому етапі еволюції. Вибух майже ніколи не буває строго симетричним. Асиметрія же надає нейтронній зорі потужного поштовху, завдяки якому вона може нестися космічним простором з шаленою швидкістю. У даному випадку швидкість оцінюється в 500-1000 км/с.
Всесвіт у кишені | Ми на Facebook
Декілька подібних гігантських структур, схожих чи то на кістку, чи то на змію, розташувалися неподалік від центру нашої Галактики. Конкретно оця - G359.13 - простягається на 230 світлових років, і вважається однією з найдовших таких структур. "Кістки" пронизані магнітними полями, а заряджені частинки, що по спіралі рухаються вздовж них, генерують радіохвилі.
Поєднавши дані з рентгенівського космічного телескопу Chandra та радіотелескопів VLA і MeerKAT, науковці знайшли "винуватого" у "переломі". Ним виявилася нейтронна зоря-пульсар, що пройшла крізь волокно, викрививши структуру його магнітного поля.
Нейтронні зорі є найбільш щільними з усіх типів зір. Вони утворюються в результаті колапсу ядра під час вибуху достатньо масивних зір на останньому етапі еволюції. Вибух майже ніколи не буває строго симетричним. Асиметрія же надає нейтронній зорі потужного поштовху, завдяки якому вона може нестися космічним простором з шаленою швидкістю. У даному випадку швидкість оцінюється в 500-1000 км/с.
Всесвіт у кишені | Ми на Facebook


01.05.202510:46
"Алхімічна лабораторія" в космосі: золото та інші важкі елементи можуть синтезуватися під час спалахів магнетарів.
Магнетари - рідкісний тип нейтронних зір з екстремально потужним магнітним полем. Загалом вважається, що важкі елементи синтезуються та розповсюджуються або під час злиття нейтронних зір (кілонова), або в момент колапсу ядра масивної зорі - вибуху наднової. Важкі елементи формуються завдяки так званому r-процесу - швидкому захопленню нейтронів вже існуючими ядрами. І от нещодавно команда науковців встановила, що подібне може відбуватися і під час потужних спалахів магнетарів.
Нове дослідження базується на архівних даних про спалах SGR 1806–20, який спостерігався у грудні 2004 р. В такому випадку як цей відбувається "зоретрясіння", що супроводжується швидким вивільненням величезної кількості енергії та руйнуванням кори нейтронної зорі. У середовищі багатому на нейтрони r-процес виявляється надзвичайно ефективним і формує навіть такі важкі елементи як золото, платину та уран.
За підрахунками астрономів, до 10% елементів важчих за залізо може формуватися саме у спалахах магнетарів. Для більш детального вивчення цих рідкісних явищ NASA планує на 2027 р. запуск ширококутного гамма-телескопа COSI.
Всесвіт у кишені | Ми на Facebook
Магнетари - рідкісний тип нейтронних зір з екстремально потужним магнітним полем. Загалом вважається, що важкі елементи синтезуються та розповсюджуються або під час злиття нейтронних зір (кілонова), або в момент колапсу ядра масивної зорі - вибуху наднової. Важкі елементи формуються завдяки так званому r-процесу - швидкому захопленню нейтронів вже існуючими ядрами. І от нещодавно команда науковців встановила, що подібне може відбуватися і під час потужних спалахів магнетарів.
Нове дослідження базується на архівних даних про спалах SGR 1806–20, який спостерігався у грудні 2004 р. В такому випадку як цей відбувається "зоретрясіння", що супроводжується швидким вивільненням величезної кількості енергії та руйнуванням кори нейтронної зорі. У середовищі багатому на нейтрони r-процес виявляється надзвичайно ефективним і формує навіть такі важкі елементи як золото, платину та уран.
За підрахунками астрономів, до 10% елементів важчих за залізо може формуватися саме у спалахах магнетарів. Для більш детального вивчення цих рідкісних явищ NASA планує на 2027 р. запуск ширококутного гамма-телескопа COSI.
Всесвіт у кишені | Ми на Facebook
Could not access
the media content
the media content
30.04.202510:11
🔥 Зацініть кількість вулканів на Іо - супутнику Юпітера! Кожна яскрава пляма, яку побачила інфрачервона камера JIRAM апарату Juno, є гарячим джерелом.
🌋 Свіжоопубліковані кадри були зібрані Juno ще 27 грудня 2024 року, коли міжпланетна космічна станція "Юнона" (Juno) пролітала над південною полярною областю Іо. Отримані в ході місії дані свідчать про те, що приблизно під 10% поверхні цього супутника є залишки лави, яка повільно остигає. Вулкани, лавові поля та підповерхневі потоки лави ефективно переміщують тепло з надр до поверхні.
🛰 Найяскравіша область відповідає найбільш енергетичному виверженню, зафіксованому за всю історію дослідження Іо. Вперше його побачили 27 грудня, а 2 березня (через 2 місяці!) тут все ще вивергалася лава та попел. Тому науковці з нетерпінням чекають на наступний проліт Juno повз Іо, запланований на 6 травня. Космічний апарат наблизиться до найбільш вулканічного тіла Сонячної системи на відстань 89000 км.
Всесвіт у кишені | Ми на Facebook
🌋 Свіжоопубліковані кадри були зібрані Juno ще 27 грудня 2024 року, коли міжпланетна космічна станція "Юнона" (Juno) пролітала над південною полярною областю Іо. Отримані в ході місії дані свідчать про те, що приблизно під 10% поверхні цього супутника є залишки лави, яка повільно остигає. Вулкани, лавові поля та підповерхневі потоки лави ефективно переміщують тепло з надр до поверхні.
🛰 Найяскравіша область відповідає найбільш енергетичному виверженню, зафіксованому за всю історію дослідження Іо. Вперше його побачили 27 грудня, а 2 березня (через 2 місяці!) тут все ще вивергалася лава та попел. Тому науковці з нетерпінням чекають на наступний проліт Juno повз Іо, запланований на 6 травня. Космічний апарат наблизиться до найбільш вулканічного тіла Сонячної системи на відстань 89000 км.
Всесвіт у кишені | Ми на Facebook
Shown 1 - 24 of 1 045
Log in to unlock more functionality.