#знеопублікованого
Вже кілька днів дзвонять з різних підрозділів однієї з бригад з одним питанням:
- До нас дійшла інфа, що у нас служить твій рідний брат. Це - правда?
- Ееееее, - відповідаю.
Бо по факту - ні, немає в мене там рідних братів. Принаймні, таких, що знаю. Але є один, який завжди всім говорить: то - моя сестра. А я і не проти.То навіть гордо звучить.
Аж ось потрапляю в той самий підрозділ. І мало не кожен, кого бачу, питає: а правда?..
Нє, спочатку гублюсь, звичайно. Бо точно не була готова до такого питання. Але вже за секунду впевнено відповідаю: "Так точно! Є брат. І не один".
Ну, а як іншим пояснити, що то насправді?..
І от знайомишся ще з одним воїном. Бачиш його вперше. Але одразу "сеструха - братуха". І знаєш його менше доби, а враження - що з сусідніх горщиків у дитсадку. Як то працює - айдонтноу. Але ж працює!
А сьогодні дзвонить телефон. Раз. Другий. Знову...
- Ти хто, номер? Всі, хто мені потрібен, в мене підписані. Не підписаний - досвідос. Навіть якщо по роботі... Робочий номер є? Немає. А особистий - на то і особистий, що мій-мій прям, - умнічаю сама собі і не відповідаю.
Та й зайнята, направду кажучи. Але "номер" не здається, відправляє смс (прям настоящє, не в месенджері, а по мобілці!)... І мене прориває - передзвонюю.
- Брате! Та що ж ти так?.. Ну хоч би якось попередив. Злякалася навіть. Не беру незнайомі номери. А тут - аж ти!..
- Ай, спалився, вичислила, - сміється. - Та я ж просто хотів, аби ти записала номер мій. Ну, то ж неправильно. Сестра знайшлася, а номерами не обмінялися. А як ти взнаєш, як у мене справи? Може ж, колись подзвониш, спитаєш, чи живий...
- Ну звичайно! І подзвоню, і запитаю! Чи кожен день таке трапляється, щоб - брат?!!!
- Ну, давай, сеструха. Не пропадай...
- Підожди! Ти - серйозно? От прям просто, щоб запитати, як справи? Просто, щоб номер записала?
- Так. А що? - дійсно здивовано запитав воїн.
- Та я звикла, що після "як справи" піде перелік того, що треба... А ти - он як...
- Ахахах, сеструха! Так буває, прикинь. Оце тобі зі мною повезло, правда ж?
- Правда. Де ти тільки раніше був, брате... - лиш обійняла у відповідь.
І абсолютно ж щиро.
І ні за які то не купиш...
Отаке воно, #волонтерсько_військове , часом буває. Не завжди про роботу і те, що болить.
Пи.Си. Але сеструха - то вже прогрес. Бо в 25-й я - братан 😁
