04.05.202521:21
Рубріка «вирвано з контексту» 🤣🤪😜


24.04.202521:16
Готуюся до виступу
22.04.202509:42
без-часно-по-всяк-часно
свистить у зморшках у впадинах
солоного тіла вигинами
мандрує Дюнаами
дика-Я-спрага
Бачиш? Безкрая пустеля
кожна пісчинка - минулий ВСЕ-світ
як помістився?
у цьому зерні
на цьому колоску аж 33
уявіть скількі в цім полі пісчинок-світів
зерен
плацдармів
бачиш
вицвілий світ
ці кратери в землі
беттоні скелети
тут раніше зеленів
Квітучої мови край землі
свистить у зморшках у впадинах
солоного тіла вигинами
мандрує Дюнаами
дика-Я-спрага
Бачиш? Безкрая пустеля
кожна пісчинка - минулий ВСЕ-світ
як помістився?
у цьому зерні
на цьому колоску аж 33
уявіть скількі в цім полі пісчинок-світів
зерен
плацдармів
бачиш
вицвілий світ
ці кратери в землі
беттоні скелети
тут раніше зеленів
Квітучої мови край землі
22.04.202509:39
Ааа......
О......
Чуєш?
О......
Чуєш?
Reposted from:
PLAIDPOETRYEVENT



19.04.202514:24
Любисток Люцерни
Олександр Мартиненко, - актор кіно та театру, закоханий у театр масок. А також поет, якому є що сказати.
7 років працював у театрі Дах, до того працював у сфері театру ляльок, паралельно беручи участь у проєктах як автор і сценарист.
З 27 років почав танцювати з Масками, втілюючи свої тексти і ідеї, поєднуючи театр обʼєктів, масок, пластику-рух, та філософсько-поетичну аудіо драматургію.
Захоплююся як сучасними українськими поетами так і класиками.
І виступатиму на PLAIDPOETRY 27 квітня. Приходьте, буде яскраво)
Запис отут: @plaidpoetrik
https://www.instagram.com/lubystok_lucerny?igsh=dGhhcnd5dWRyMmlk&utm_source=qr
Олександр Мартиненко, - актор кіно та театру, закоханий у театр масок. А також поет, якому є що сказати.
7 років працював у театрі Дах, до того працював у сфері театру ляльок, паралельно беручи участь у проєктах як автор і сценарист.
З 27 років почав танцювати з Масками, втілюючи свої тексти і ідеї, поєднуючи театр обʼєктів, масок, пластику-рух, та філософсько-поетичну аудіо драматургію.
Захоплююся як сучасними українськими поетами так і класиками.
І виступатиму на PLAIDPOETRY 27 квітня. Приходьте, буде яскраво)
Запис отут: @plaidpoetrik
https://www.instagram.com/lubystok_lucerny?igsh=dGhhcnd5dWRyMmlk&utm_source=qr
05.04.202517:06
І ще це
Шось.
https://youtu.be/nyWbun_PbTc?si=lONeicHYLafLQM5h
Шось.
https://youtu.be/nyWbun_PbTc?si=lONeicHYLafLQM5h
27.04.202518:13
Вічний творець
Невгамовний
Він любить сам
І ненавидить
Що б зрозуміти
Що любить
Випадковість
Це ніяка не випадковість
Випадковість - спеціальність
Профессійний випадкотвооець
Кіт що ходить сам по собі
Його
Спеціальність - Істина
Його цікавить вона
Лиш вона
Завжди
Завжди
В Завжди
А
Понеділки
Вівторки
Пустота
Розчарування
Вибухи по ночам
Безсонні ночі
Текст
Просто текст
Просто голос
Просто піти кудись
Наосліп
А потім підняти голову і сказати
Мов постріл
У нас так багато часу
Але його так мало
Невгамовний
Він любить сам
І ненавидить
Що б зрозуміти
Що любить
Випадковість
Це ніяка не випадковість
Випадковість - спеціальність
Профессійний випадкотвооець
Кіт що ходить сам по собі
Його
Спеціальність - Істина
Його цікавить вона
Лиш вона
Завжди
Завжди
В Завжди
А
Понеділки
Вівторки
Пустота
Розчарування
Вибухи по ночам
Безсонні ночі
Текст
Просто текст
Просто голос
Просто піти кудись
Наосліп
А потім підняти голову і сказати
Мов постріл
У нас так багато часу
Але його так мало


24.04.202520:45
22.04.202509:41
Хребтом, кістьми
обійме пустелю
Вічності лютий голод -
Пʼятий Вісник апокаліпсису
зітре сліди
всіх історій на піску
Навіть самих таємно-прекрасних
Охайно схованих часом
обійме пустелю
Вічності лютий голод -
Пʼятий Вісник апокаліпсису
зітре сліди
всіх історій на піску
Навіть самих таємно-прекрасних
Охайно схованих часом
22.04.202509:39
така висота духу... щоооооо
ооОООооооооо.....
ооОООооооооо.....
15.04.202522:40
Я постійно згадую
Що Я-Завжди знаходжуся у вирішальній точці
Змін
Усвідомлений вплив
Ти ніби знаходишся у кімнаті часу
Де все впливає на все
Де кожна дрібничка має сенс
Нічого не можна чіпати
Без справжньої волі
Справжнього наміру
Лиш тільки
Усвідомлено
В єдності часів
Вчора, завтра і сьогодні -
Із в у «Зараз»
Твердим ввічливим та владним голосом
Кожна пісчинка думка здіймає лавину
Кожне слово подихом вібрацій заколисує
Простір, зтираючі межі можливого
Йому так подобається мій голос
Дзвін хришталевих вібрацій
Чи демонічний рик
Чи октавний спів священника
Без цих слів не було б цього стану
Не прикликав би я уваги
Вищих сутей цікавих до гри
Стільки кімнат
Стільки реальностей
Стільки творців
Проте вони тут
Не всі
Але багато багатіїв
І їх увага ⚠️
Тяжить
Але й гріє
Відповідальністю
Але і грою
Тремтить голос
Надіями
вони тут що б допомогти
Ті хто живі після смерті
Тим хто не може прокинутися за життя
Деякі шо б навпаки
Підкинути жар
Зіштовхнути свідоме в безодню безумства
Явити першородний хаос
Що примножує порядок
Світло знань несучи
Це такий простір на кінчику язика
Розгортається з нього світом
Квітучої мови що піснею лине
Народжує атмосферу без часу
Контекст
Без контексту
Острівці
Посеред океану
Планети
Посеред космосу
Як же це описати, передати ніби
Ви одним оком тут, іншим вже там
У тому світі куди я вас веду
Якого б не було без мене тут
І без вас там, зі мною
І ми одночасно маємо тут
Творити, бачити вірити у це «там»
Де ми поєднуємося в одне велике око
В один великий рот
В одну Жагу до нового
До творчого
До хвилюючого
До того, чого досі не було
Біжимо від того, що вже набридло
Від «реального», від побуту, від правил, від налогів, від данності, від ворогів, яких не можемо здолати - бідность, фізичної, духовної, від несправедливості, від правосуддя, від страхів, від провини, від фатуму, від смерті, від життя. від обридлого, звичайного, передбачуваного … куди?
В світ Ідей. Ідеалів…?
У світ Гри
Світла
Й тіней
Розуму
Що дивитися кудись вглиб себе
На задню стінку черепа
Десь там, цілий космос… цілий всесвіт
Що належить лиш вам
Ви його єдиний творець
І єдиний глядач
І Творчість.. Мистецтво
Неможлива спроба
поділитися
У всій повноті
побаченим
Відчутим
Колись
Чи
Тим
Що
Бажано було б… омріяне
Відчути, почути хоча б краєчком вуха
Утілити. Розділити…
Утілити те, що існує тільки у вашій Уяві
У вашій фантазії
Для іншого… для інших
Без яких це не має сенсу
(Але лишається неможливим..
Лишаючи самі страждання…)
Ми здається загубилися…
Всі тут, та кожен десь
Загубилися у часі
Десь посеред космосу
На маленькій пісчинці «Земля»
Що прямує із невідомого у невідомість…
На що здатний розум?
Із заплющеними очима
Звільнений від очікувань
Правил, настанов.. уявіть
Уявіть саму Уяву
Свободу Свідомого
Як мало ми знаємо про себе
Як мало ми собі дозволяємо
Взагалі…
Я просто хотів співати українською
Про цей світ (УЯВУ) у якому кожного дня
Народжується наша свідомість
Що вночі блукає без хазяіна
Без особистості
Без Его що все його знає
Сама його тінь, магічний плащ
Сама уЯва що сама себе Спить
Про Це місце…
Завжди-Ніколи-неможливого
«Можливого можливого»
Можливе ж можливе, чи не так?
🙌 різкий хлопок
Усвідомленість!!!
Коли минуле на лівій долоні
Майбутнє на правій
Зведені руки
Обʼєднують часом всі
Часи
Всі вчора, сьогодні і завтра
У невимовному
Непередаваємо легкому о мріяному
Неймовірному єстьному «єзараз»
Якби «Зараз» був Людином
Чарівним, істотою
Як би він вона воно себе являло?
Як би це чарівне створіння себе вело
Чи не вело, йшло б само і за собою
Скидаючи шкіру кожної миті
Луску міняючи на кору що під нею вода
Що з під неї виринають гори
Хиже Хутро БезумствА , Інстинкти Хаосу
Що під ним зростають фрактали порядку
Бачте слова-тільки-слова, нічого не означають
Означає те, що я тримаю зараз у руках меч 🗡️
Вгадайте що в мене в руці
Слово
Що ним я розсікаю часопростір
Долаю демонів
Слова
Що бринять цим простором
Деформуючи саму тканину реальності
Прокидайся
Прокидайся
Прокидайся
Дійсність!
Згадай Вічне, Забуте
Забудь людське, вчора Знане
Що то є, Духовне життя ?
Подумалось …
Ду хов не жит тя
Що Я-Завжди знаходжуся у вирішальній точці
Змін
Усвідомлений вплив
Ти ніби знаходишся у кімнаті часу
Де все впливає на все
Де кожна дрібничка має сенс
Нічого не можна чіпати
Без справжньої волі
Справжнього наміру
Лиш тільки
Усвідомлено
В єдності часів
Вчора, завтра і сьогодні -
Із в у «Зараз»
Твердим ввічливим та владним голосом
Кожна пісчинка думка здіймає лавину
Кожне слово подихом вібрацій заколисує
Простір, зтираючі межі можливого
Йому так подобається мій голос
Дзвін хришталевих вібрацій
Чи демонічний рик
Чи октавний спів священника
Без цих слів не було б цього стану
Не прикликав би я уваги
Вищих сутей цікавих до гри
Стільки кімнат
Стільки реальностей
Стільки творців
Проте вони тут
Не всі
Але багато багатіїв
І їх увага ⚠️
Тяжить
Але й гріє
Відповідальністю
Але і грою
Тремтить голос
Надіями
вони тут що б допомогти
Ті хто живі після смерті
Тим хто не може прокинутися за життя
Деякі шо б навпаки
Підкинути жар
Зіштовхнути свідоме в безодню безумства
Явити першородний хаос
Що примножує порядок
Світло знань несучи
Це такий простір на кінчику язика
Розгортається з нього світом
Квітучої мови що піснею лине
Народжує атмосферу без часу
Контекст
Без контексту
Острівці
Посеред океану
Планети
Посеред космосу
Як же це описати, передати ніби
Ви одним оком тут, іншим вже там
У тому світі куди я вас веду
Якого б не було без мене тут
І без вас там, зі мною
І ми одночасно маємо тут
Творити, бачити вірити у це «там»
Де ми поєднуємося в одне велике око
В один великий рот
В одну Жагу до нового
До творчого
До хвилюючого
До того, чого досі не було
Біжимо від того, що вже набридло
Від «реального», від побуту, від правил, від налогів, від данності, від ворогів, яких не можемо здолати - бідность, фізичної, духовної, від несправедливості, від правосуддя, від страхів, від провини, від фатуму, від смерті, від життя. від обридлого, звичайного, передбачуваного … куди?
В світ Ідей. Ідеалів…?
У світ Гри
Світла
Й тіней
Розуму
Що дивитися кудись вглиб себе
На задню стінку черепа
Десь там, цілий космос… цілий всесвіт
Що належить лиш вам
Ви його єдиний творець
І єдиний глядач
І Творчість.. Мистецтво
Неможлива спроба
поділитися
У всій повноті
побаченим
Відчутим
Колись
Чи
Тим
Що
Бажано було б… омріяне
Відчути, почути хоча б краєчком вуха
Утілити. Розділити…
Утілити те, що існує тільки у вашій Уяві
У вашій фантазії
Для іншого… для інших
Без яких це не має сенсу
(Але лишається неможливим..
Лишаючи самі страждання…)
Ми здається загубилися…
Всі тут, та кожен десь
Загубилися у часі
Десь посеред космосу
На маленькій пісчинці «Земля»
Що прямує із невідомого у невідомість…
На що здатний розум?
Із заплющеними очима
Звільнений від очікувань
Правил, настанов.. уявіть
Уявіть саму Уяву
Свободу Свідомого
Як мало ми знаємо про себе
Як мало ми собі дозволяємо
Взагалі…
Я просто хотів співати українською
Про цей світ (УЯВУ) у якому кожного дня
Народжується наша свідомість
Що вночі блукає без хазяіна
Без особистості
Без Его що все його знає
Сама його тінь, магічний плащ
Сама уЯва що сама себе Спить
Про Це місце…
Завжди-Ніколи-неможливого
«Можливого можливого»
Можливе ж можливе, чи не так?
🙌 різкий хлопок
Усвідомленість!!!
Коли минуле на лівій долоні
Майбутнє на правій
Зведені руки
Обʼєднують часом всі
Часи
Всі вчора, сьогодні і завтра
У невимовному
Непередаваємо легкому о мріяному
Неймовірному єстьному «єзараз»
Якби «Зараз» був Людином
Чарівним, істотою
Як би він вона воно себе являло?
Як би це чарівне створіння себе вело
Чи не вело, йшло б само і за собою
Скидаючи шкіру кожної миті
Луску міняючи на кору що під нею вода
Що з під неї виринають гори
Хиже Хутро БезумствА , Інстинкти Хаосу
Що під ним зростають фрактали порядку
Бачте слова-тільки-слова, нічого не означають
Означає те, що я тримаю зараз у руках меч 🗡️
Вгадайте що в мене в руці
Слово
Що ним я розсікаю часопростір
Долаю демонів
Слова
Що бринять цим простором
Деформуючи саму тканину реальності
Прокидайся
Прокидайся
Прокидайся
Дійсність!
Згадай Вічне, Забуте
Забудь людське, вчора Знане
Що то є, Духовне життя ?
Подумалось …
Ду хов не жит тя
04.04.202518:11
27.04.202518:13
Словник:
«Випадковість».
Це звичайний текст
Випадковість
Просто текст
Просто слова
Просто голос
Просто інтонації
Просто людина
Просто люди
Звичайний текст
Звичайна кімната
Звичайний голос
Звичайні слова
Випадкові люди
Звичайний текст
Звичайні повтори
Наша любов
Це повтори
ми любимо те що неможливо повторити
І ненавидимо все, що повторюється саме
Понеділки
Вівторки
Аварії
Але
Той концерт…
Той поцілунок…
Той погляд
Той дотик
Та пропозиція
Та посмішка
Те так
Є таке гостре слово
Ексклюзивне
Гарне слово
Ніби оправа діаманту
А сам діамант - це момент
Ексклюзив моменту
Оправа і коштовний камінь
Коштовність.
Ви знаєте моє ставлення до цього слова
Є кілька рядків в моїй коллекції
Я більше ніколи вперше не вийду на сцену перед вами в цей день в цю неділю в цю дату в цьому місті саме перед вами саме тут заме зараз саме цієі миті я дихаю моє серце бʼється а чиєсь вже ні
Випадковість
Почуйте мене
мене
Мене?
Хто я зараз?
Випадковість
Ефір
Трансляція
Тут
Для вас
Саме тут саме на цій вулиці
Саме в цьому місті
Цього місяця
Саме в цій країні
Саме на цій планеті
саме в цій галактиці
Саме цього виду
Саме в цій матерії
Саме в цьому сенсі
Саме в цьому вимірі
Саме в цій реальності
Саме в цьому тисячолітті
Зрозумійте мене
До нас завітає Бог
Його слово
Мир
Або ні
Він так часто говорить до мене
Різними голосами якихось поетів
Якихось співаків
Якихось кіногероїв
«Випадкових»
І саме в ту мить ти знаєш, - це був він
Він
Для тебе
Саме для тебе
Тільки для тебе
Очима пустоти
Голосом вічності
Самого Ефіру
Три слова
«Yes You Can»
Як би хтось тобі сказав
Тоді в той момент
Вирішальний
Від якого залежатиме все
Yes you can
Ніби
Випадково
І він ніби випадково
Каже до мене
Yes you can
Більше того він вложив ці слова мені в уста, підкинув сценарій пʼєси
заставив сказати мене
Самому
Самому собі
Щоб сказати іншим
Який він?
Мій бог
Який він твій бог?
Випадковий
Випадковостей
Мій Бог - Випадковість
Випадковість
Це як очі змії
Або ж дві сімки
Чи дві девʼятки коли
Коли в колоді самі двійки
Це щось неімовірне
Або дуже маленьке
Як щастя - воно у дрібницях
Або й навіть непомітне
Це мій кривенький ніс
Співпадіння
Мій бо бог - самий гребінь хвилі
Самий її вершечок
Сама Вершина айсбергу
Хвил
Хвилювання
Хвилина
Той момент
Той самий момент
Ось тут
Ось зараз
Чуєте?
Ці інтонаціі
Випадкові
Цей потік
Простий, невибагливий
Цю гру
Цю вислизаючу весь час щирість субстанція
Сама енергія
чи натяк
На…
Він тут?
Ви його відчуваєте
Ніби шоу екстпасенсів
Мій бог - цей момент
Завжди цей момент
Все що навколо тебе тут і зараз
Одночасне співпереживання
Це Танок посеред космосу
Двох Часу і Простору
Завжди
Місце й Час
Це картина Жінки що
Загадково посміхається
Крізь віки
Її посмішка
Це й той фільм
це ця пісня
Якась Абракадабра
Що заїла і застрягла у чартах
Це завжди щось нове
Що легко відрізнити
Це не затхле
Не Мертве
Нудне в кінець
Назви мені хоч щось що не є Богом
Не страхи
Не з голови
Не
А звідси
У моменті
Чого ти боішся
Щирості
Очей?
Очі бог
Сонце бог
Ти боїшся?
Вітер
Все бог
Все його ідея
Все його слово
Все його дзеркало
Все його думка
Але страх
Але що таке страх
ЦЕ нерозуміння
Це перед
Це неприйняття
Це не до віра
Страх виникає тільки із майбутнього
Сум із минулого
Але в присутності
В його присутності
Я ніколи не про Господа повелителя
И рабовладельца душ
Карающего страхом смерти
Вечной карой и адом
Я про Бога
Це зовсім інші речі
Інший Бог
Це й
Мій Бог…
Це як ніби улюблений дідусь
Це Гендальф
А ми діти лісу
Ж бо наші пращури вважали себе дітьми а не рабами
Що уявити його тільки я кожен
Здатен проявити відчувши у собі
Те відчуття краси
Ця радість творчості
Тільки всередині мене
Щось
Все що ми знаємо
Некрасивого
страх
що зло існує
Зло це частина вищого порядку яка людському нерозумінню бачиться
Зло - сприйняття незрозумілого
Є таке слово Зело, - незвіданне
Я злий
а вдруг я злий
Нікчемний
І кожна думка
Має такий потенціал
Таку силу
Що одразу
Чи не одразу
Втілюється…
бо забув
Він загрався у гру забуття
Бо щоб вірити треба забути
Це так глупо
Але це так
Дитина так грає
Так
Дитина, що
Бог вічне дитя
«Випадковість».
Це звичайний текст
Випадковість
Просто текст
Просто слова
Просто голос
Просто інтонації
Просто людина
Просто люди
Звичайний текст
Звичайна кімната
Звичайний голос
Звичайні слова
Випадкові люди
Звичайний текст
Звичайні повтори
Наша любов
Це повтори
ми любимо те що неможливо повторити
І ненавидимо все, що повторюється саме
Понеділки
Вівторки
Аварії
Але
Той концерт…
Той поцілунок…
Той погляд
Той дотик
Та пропозиція
Та посмішка
Те так
Є таке гостре слово
Ексклюзивне
Гарне слово
Ніби оправа діаманту
А сам діамант - це момент
Ексклюзив моменту
Оправа і коштовний камінь
Коштовність.
Ви знаєте моє ставлення до цього слова
Є кілька рядків в моїй коллекції
Я більше ніколи вперше не вийду на сцену перед вами в цей день в цю неділю в цю дату в цьому місті саме перед вами саме тут заме зараз саме цієі миті я дихаю моє серце бʼється а чиєсь вже ні
Випадковість
Почуйте мене
мене
Мене?
Хто я зараз?
Випадковість
Ефір
Трансляція
Тут
Для вас
Саме тут саме на цій вулиці
Саме в цьому місті
Цього місяця
Саме в цій країні
Саме на цій планеті
саме в цій галактиці
Саме цього виду
Саме в цій матерії
Саме в цьому сенсі
Саме в цьому вимірі
Саме в цій реальності
Саме в цьому тисячолітті
Зрозумійте мене
До нас завітає Бог
Його слово
Мир
Або ні
Він так часто говорить до мене
Різними голосами якихось поетів
Якихось співаків
Якихось кіногероїв
«Випадкових»
І саме в ту мить ти знаєш, - це був він
Він
Для тебе
Саме для тебе
Тільки для тебе
Очима пустоти
Голосом вічності
Самого Ефіру
Три слова
«Yes You Can»
Як би хтось тобі сказав
Тоді в той момент
Вирішальний
Від якого залежатиме все
Yes you can
Ніби
Випадково
І він ніби випадково
Каже до мене
Yes you can
Більше того він вложив ці слова мені в уста, підкинув сценарій пʼєси
заставив сказати мене
Самому
Самому собі
Щоб сказати іншим
Який він?
Мій бог
Який він твій бог?
Випадковий
Випадковостей
Мій Бог - Випадковість
Випадковість
Це як очі змії
Або ж дві сімки
Чи дві девʼятки коли
Коли в колоді самі двійки
Це щось неімовірне
Або дуже маленьке
Як щастя - воно у дрібницях
Або й навіть непомітне
Це мій кривенький ніс
Співпадіння
Мій бо бог - самий гребінь хвилі
Самий її вершечок
Сама Вершина айсбергу
Хвил
Хвилювання
Хвилина
Той момент
Той самий момент
Ось тут
Ось зараз
Чуєте?
Ці інтонаціі
Випадкові
Цей потік
Простий, невибагливий
Цю гру
Цю вислизаючу весь час щирість субстанція
Сама енергія
чи натяк
На…
Він тут?
Ви його відчуваєте
Ніби шоу екстпасенсів
Мій бог - цей момент
Завжди цей момент
Все що навколо тебе тут і зараз
Одночасне співпереживання
Це Танок посеред космосу
Двох Часу і Простору
Завжди
Місце й Час
Це картина Жінки що
Загадково посміхається
Крізь віки
Її посмішка
Це й той фільм
це ця пісня
Якась Абракадабра
Що заїла і застрягла у чартах
Це завжди щось нове
Що легко відрізнити
Це не затхле
Не Мертве
Нудне в кінець
Назви мені хоч щось що не є Богом
Не страхи
Не з голови
Не
А звідси
У моменті
Чого ти боішся
Щирості
Очей?
Очі бог
Сонце бог
Ти боїшся?
Вітер
Все бог
Все його ідея
Все його слово
Все його дзеркало
Все його думка
Але страх
Але що таке страх
ЦЕ нерозуміння
Це перед
Це неприйняття
Це не до віра
Страх виникає тільки із майбутнього
Сум із минулого
Але в присутності
В його присутності
Я ніколи не про Господа повелителя
И рабовладельца душ
Карающего страхом смерти
Вечной карой и адом
Я про Бога
Це зовсім інші речі
Інший Бог
Це й
Мій Бог…
Це як ніби улюблений дідусь
Це Гендальф
А ми діти лісу
Ж бо наші пращури вважали себе дітьми а не рабами
Що уявити його тільки я кожен
Здатен проявити відчувши у собі
Те відчуття краси
Ця радість творчості
Тільки всередині мене
Щось
Все що ми знаємо
Некрасивого
страх
що зло існує
Зло це частина вищого порядку яка людському нерозумінню бачиться
Зло - сприйняття незрозумілого
Є таке слово Зело, - незвіданне
Я злий
а вдруг я злий
Нікчемний
І кожна думка
Має такий потенціал
Таку силу
Що одразу
Чи не одразу
Втілюється…
бо забув
Він загрався у гру забуття
Бо щоб вірити треба забути
Це так глупо
Але це так
Дитина так грає
Так
Дитина, що
Бог вічне дитя
23.04.202522:08
Оу май
22.04.202509:40
Коли
Нарешті
стихне старий світ
Паразит
Плутон гордині
Чорствий хліб
доїсти
Стане за щастя
Нарешті
стихне старий світ
Паразит
Плутон гордині
Чорствий хліб
доїсти
Стане за щастя
22.04.202509:39
там де матеріальне думкою стайє й навпаки
15.04.202522:40
Кван да ман
Кванда ман
Кантра муа вакх
Тіло, що Дух має, або ж
Дух, що має тіло
З цього питання
Починається справжнє життя
Що первинно?
Що важливіше
Що над чим
Вертикаль ?
Горизонталь ?
Чи вектор «Я» між ними ?
Між Фізичним і Імагнітивним
Де його початок?
Народження?
Там де болить.
Початок.- там де Болить.
Я постійно згадую
Що Я-Завжди знаходжуся у вирішальній точці
Змін
Усвідомлений вплив на
Хришталевий хвилюючийся світ
Ти ніби знаходишся у кімнаті часу
Де Матерія єднається із Думкою
Де вони - одне
Це справжній Сон,
але це справжніше за Життя
Все зовнішнє - внутрішнє
Всесвіт вивернутий навитинанку
Справжнє символічне духовне життя
Де все застигло в Довершеності
Це не «Життя» - рух страждання до недосяжного щастя, повноти
Трагікомедія
«Довершеність ізЯну»
Ні, Це та сама Вершина
Найкращих днів, це карта, маршрут лише з щасливих моментів відчуття Його в собі
У Серці
Тут все довершене, тотальне
Але продовжує Рух
Дихає
Складається
Розпадається
Тільки Вершинами
А не взльотами і падіннями
Це інша Гра, зовсім інша Ідея, нелюдська
Хтось назвав би це Раєм
Де сенси, все що ти бачиш дзвенить Тріумфом, Радістю, Повнотою і спокоєм
Відсутністю Зла
Ти ніби заглиблюєшся у Любов,
пізнання щастя Душі,
Фарбам і запахам, співам якої немає кінця
Тут Немає небуття
Це Храм Найкращих Спогадів
Того, хто памʼятає Все
Хто був свідком Всього
І вибухає безперестанку
Тим, що не має назви
Тим, що можна тільки відчути
Тим що крає серце невимовним стражданням від неможливості пережити неосяжну Красу невимовності. Це постійний Бог, постійне переживання сопричастя, співпереживанння… Всьому. Що є Все.
Він дає тобі бути собою,
лишаючись людиною
Як пригадалося
Це найцікавіший сюжет
І що всі сюжети - це один
Який? Тут Білим Шрифтом
Зустріч Людини із Богом
І Богу із Людиною
І їх одночасне співпереживання
Емпатія
Усвідомлення
Американські гірки
Программа
«Згадати Все»
Бог награючись тобою, налякає до смерті та відкриється тобі Любовʼю, ввійде в тебе, дасть себе відчути, зрозуміти, сягнути, прожити… всіма пікселями, всіма частотами… всіма рівнями, всіма масштабами, всім тілом… у всьому тілі… й багато чого іншого… й розповість тобі казку про те, як він народився людиною,
тобі, - тобто собі
Бум. 💥
З Днем Народження, Ідея Творця! 🥳
Як може це вміститися у Людині?
У тому місці що ми звемо Уява?
Не може.
Бо не має людини.
Бо є лиш Дух, його Ідея, і місце його існування -
Світ Ідей.
Це там де ми є, коли фантазуємо, мріємо, спимо.., або куди заглядаємо під час солодкої смерті - Оргазму. Поєднуюча Безодня Енеї
Любов.
Істина.
Сон.
Невимовне.
Місце без Слів.
…
Далі вже всі слова
Не мають
Навпаки
Крадуть
І знецінюють
Досить
Де кожна дрібничка має сенс
Де Нічого не можна чіпати
Без справжньої волі
Справжнього наміру
Лиш тільки
Усвідомлено
В єдності часів
Вчора, завтра і сьогодні -
Із в у «Зараз»
Кванда ман
Кантра муа вакх
Тіло, що Дух має, або ж
Дух, що має тіло
З цього питання
Починається справжнє життя
Що первинно?
Що важливіше
Що над чим
Вертикаль ?
Горизонталь ?
Чи вектор «Я» між ними ?
Між Фізичним і Імагнітивним
Де його початок?
Народження?
Там де болить.
Початок.- там де Болить.
Я постійно згадую
Що Я-Завжди знаходжуся у вирішальній точці
Змін
Усвідомлений вплив на
Хришталевий хвилюючийся світ
Ти ніби знаходишся у кімнаті часу
Де Матерія єднається із Думкою
Де вони - одне
Це справжній Сон,
але це справжніше за Життя
Все зовнішнє - внутрішнє
Всесвіт вивернутий навитинанку
Справжнє символічне духовне життя
Де все застигло в Довершеності
Це не «Життя» - рух страждання до недосяжного щастя, повноти
Трагікомедія
«Довершеність ізЯну»
Ні, Це та сама Вершина
Найкращих днів, це карта, маршрут лише з щасливих моментів відчуття Його в собі
У Серці
Тут все довершене, тотальне
Але продовжує Рух
Дихає
Складається
Розпадається
Тільки Вершинами
А не взльотами і падіннями
Це інша Гра, зовсім інша Ідея, нелюдська
Хтось назвав би це Раєм
Де сенси, все що ти бачиш дзвенить Тріумфом, Радістю, Повнотою і спокоєм
Відсутністю Зла
Ти ніби заглиблюєшся у Любов,
пізнання щастя Душі,
Фарбам і запахам, співам якої немає кінця
Тут Немає небуття
Це Храм Найкращих Спогадів
Того, хто памʼятає Все
Хто був свідком Всього
І вибухає безперестанку
Тим, що не має назви
Тим, що можна тільки відчути
Тим що крає серце невимовним стражданням від неможливості пережити неосяжну Красу невимовності. Це постійний Бог, постійне переживання сопричастя, співпереживанння… Всьому. Що є Все.
Він дає тобі бути собою,
лишаючись людиною
Як пригадалося
Це найцікавіший сюжет
І що всі сюжети - це один
Який? Тут Білим Шрифтом
Зустріч Людини із Богом
І Богу із Людиною
І їх одночасне співпереживання
Емпатія
Усвідомлення
Американські гірки
Программа
«Згадати Все»
Бог награючись тобою, налякає до смерті та відкриється тобі Любовʼю, ввійде в тебе, дасть себе відчути, зрозуміти, сягнути, прожити… всіма пікселями, всіма частотами… всіма рівнями, всіма масштабами, всім тілом… у всьому тілі… й багато чого іншого… й розповість тобі казку про те, як він народився людиною,
тобі, - тобто собі
Бум. 💥
З Днем Народження, Ідея Творця! 🥳
Як може це вміститися у Людині?
У тому місці що ми звемо Уява?
Не може.
Бо не має людини.
Бо є лиш Дух, його Ідея, і місце його існування -
Світ Ідей.
Це там де ми є, коли фантазуємо, мріємо, спимо.., або куди заглядаємо під час солодкої смерті - Оргазму. Поєднуюча Безодня Енеї
Любов.
Істина.
Сон.
Невимовне.
Місце без Слів.
…
Далі вже всі слова
Не мають
Навпаки
Крадуть
І знецінюють
Досить
Де кожна дрібничка має сенс
Де Нічого не можна чіпати
Без справжньої волі
Справжнього наміру
Лиш тільки
Усвідомлено
В єдності часів
Вчора, завтра і сьогодні -
Із в у «Зараз»
02.04.202500:25
Серіал «Зло».
Хто дивився ?
Я на початку третього сезону …
Ох… вау.
Так, є моменти, купа, місцями навіть крінжуєш… 🤦🏻♀️
та в цілому…
дуже крута, складна, неоднозначна протагоністка, неймовірна гра… світла і тіней. І режиссура… щось там є…
8 з 10
Ще скінчив серіал «Поділ». 11 з 10
Взагалі ні до чого причепитися:)
І в процессі
«Білий Лотос», 3тій сезон., він ще виходить
9 з 10
Рекомендую. Особливо перші два сезони… Режисура геніальна, актори, зйомка… +++
Люблю довгі фільми:)
Так, схотілося поділитися…
Хто дивився ?
Я на початку третього сезону …
Ох… вау.
Так, є моменти, купа, місцями навіть крінжуєш… 🤦🏻♀️
та в цілому…
дуже крута, складна, неоднозначна протагоністка, неймовірна гра… світла і тіней. І режиссура… щось там є…
8 з 10
Ще скінчив серіал «Поділ». 11 з 10
Взагалі ні до чого причепитися:)
І в процессі
«Білий Лотос», 3тій сезон., він ще виходить
9 з 10
Рекомендую. Особливо перші два сезони… Режисура геніальна, актори, зйомка… +++
Люблю довгі фільми:)
Так, схотілося поділитися…
27.04.202518:13
Сьогодні була сталася премʼєра тексту:
22.04.202509:45
цей рипучий голос
розповість ще багато історій
бо для того самого ітогу
дуенде полишать старе тіло
з шаною спалять розвіють попіл
над хмарами на світанку
з-під пильного столу очікувань
Нас чекає неймовірне продовження
Найстарішої пристрасті наймолодшим голосом
дитини плач
Нове народження ВсеСвіту
син свого батька стане батьком свого сина, доки живе людина
до останнього вдиху
до останньої години
служити тобі
собі в тобі
душа моєї Душі
сонця затинку прихисток
я тут перед вами
його подобу знов відтворити
наблизь мене Боже
і в смерть угррони
пірну я у тебе ти в мене пірни
Чому ти кличеш свою смерть людино?
що кличеш ти смертю отвір дверний?
вам куди? у світ ідей
ідеалів
Ржаві дверцята
Натужно скрипіли
скінчені справи
кінцева чи ні?
неоднозначний жарт
Безкінечної шутки
лілілілі
пізнання
Гри Ліли без початку і кінця
-0-----------------------------
розповість ще багато історій
бо для того самого ітогу
дуенде полишать старе тіло
з шаною спалять розвіють попіл
над хмарами на світанку
з-під пильного столу очікувань
Нас чекає неймовірне продовження
Найстарішої пристрасті наймолодшим голосом
дитини плач
Нове народження ВсеСвіту
син свого батька стане батьком свого сина, доки живе людина
до останнього вдиху
до останньої години
служити тобі
собі в тобі
душа моєї Душі
сонця затинку прихисток
я тут перед вами
його подобу знов відтворити
наблизь мене Боже
і в смерть угррони
пірну я у тебе ти в мене пірни
Чому ти кличеш свою смерть людино?
що кличеш ти смертю отвір дверний?
вам куди? у світ ідей
ідеалів
Ржаві дверцята
Натужно скрипіли
скінчені справи
кінцева чи ні?
неоднозначний жарт
Безкінечної шутки
лілілілі
пізнання
Гри Ліли без початку і кінця
-0-----------------------------
22.04.202509:39
голос
Пророчих вібрацій
Памʼяті
здається прокляттям
Та стане щастям
Пророчих вібрацій
Памʼяті
здається прокляттям
Та стане щастям
22.04.202509:39
в зплітаючись з болеем зростаючи
оскаженілим зубним душевним
кігтями деручись сосною древом пізнання печалі й радості в висоту й коріння «Я» зросту
З дна памʼяті до самої її вершини тонких з голку
вібрацій розсіяння й уму концентрацій
оскаженілим зубним душевним
кігтями деручись сосною древом пізнання печалі й радості в висоту й коріння «Я» зросту
З дна памʼяті до самої її вершини тонких з голку
вібрацій розсіяння й уму концентрацій


05.04.202517:09
2 роки тому, Травень.
27.03.202520:54
З Днем Театру 🎭!
Shown 1 - 24 of 32
Log in to unlock more functionality.