Потяг "Київ-Брюссель"
Цей канал ведуть експерти євроінтеграційного напрямку Центру економічного відновлення та EasyBusiness @yu_shaipova та @okostryba. Розповідаємо про євроінтеграцію в Україні та про справи ЄС, відштовхуючись від даних та фактів.
TGlist rating
0
0
TypePublic
Verification
Not verifiedTrust
Not trustedLocationУкраїна
LanguageOther
Channel creation dateJan 16, 2023
Added to TGlist
Jun 22, 2023Linked chat
Subscribers
1 024
24 hours00%Week00%Month
20.2%
Citation index
0
Mentions0Shares on channels0Mentions on channels0
Average views per post
277
12 hours2520%24 hours277
82.8%48 hours2770%
Engagement rate (ER)
2.18%
Reposts2Comments0Reactions9
Engagement rate by reach (ERR)
0%
24 hours0%Week
0.07%Month0%
Average views per ad post
0
1 hour00%1 – 4 hours00%4 - 24 hours00%
Total posts in 24 hours
0
Dynamic
-
Latest posts in group "Потяг "Київ-Брюссель""
10.04.202509:40
10.04.202509:40
Анти-примус: чи наважиться Європа використати свою "торговельну базуку"?
У середу ЄС оголосив про запровадження тарифів у відповідь у розмірі 25% на деякі американські товари. Але ЄС має ще ідеї щодо реагування.
🤔 ЄС розглядає імовірність першого реального застосування так званого Інструменту Анти-примусу (Anti-coercion Instrument, ACI), представленого в грудні 2023 року внаслідок економічного конфлікту між Китаєм та Литвою.
👀 Поки що блок вагається, оскільки застосування Інструменту означатиме повномасштабну торговельну війну, чого ЄС все ще сподівається уникнути, пропонуючи тарифи на промислові товари за схемою "нуль на нуль". ACI дозволятиме застосування експортного контролю, обмеження прав інтелектуальної власності, обмеження іноземних інвестицій, заборону послуг або застосування мит до цифрових платформ. Інструмент також можна використовувати для виключення доступу до єдиного європейського ринку та тендерів на державні закупівлі.
🏛 Що важливо - для застосування Інструменту не потрібен консенсус, а лише так званий QMV - голосування кваліфікованою більшістю. Втім, зараз голосів під це не має - проти угорці, які не підтримали навіть підвищення тарифів, та італійці, оскільки премʼєрка Мелоні є однією з найближчих до Трампа політичних фігур в Європі.
Тож європейська єдність вкотре буде проходити випробування на стійкість до зовнішніх чинників. Авжеж, багато залежить і від реакціх адміністрації Трампа. Але сам факт бажання застосовувати голосування кваліфікованою більшістю вже є великим кроком у спільній торговельній політиці і свідчить про бажання більш швидко і рішуче реагувати на виклики.
Поки Трамп оголосив про 90-денну паузу в тарифах, є підозра, що "базука" поки теж на паузі 🙂
У середу ЄС оголосив про запровадження тарифів у відповідь у розмірі 25% на деякі американські товари. Але ЄС має ще ідеї щодо реагування.
🤔 ЄС розглядає імовірність першого реального застосування так званого Інструменту Анти-примусу (Anti-coercion Instrument, ACI), представленого в грудні 2023 року внаслідок економічного конфлікту між Китаєм та Литвою.
👀 Поки що блок вагається, оскільки застосування Інструменту означатиме повномасштабну торговельну війну, чого ЄС все ще сподівається уникнути, пропонуючи тарифи на промислові товари за схемою "нуль на нуль". ACI дозволятиме застосування експортного контролю, обмеження прав інтелектуальної власності, обмеження іноземних інвестицій, заборону послуг або застосування мит до цифрових платформ. Інструмент також можна використовувати для виключення доступу до єдиного європейського ринку та тендерів на державні закупівлі.
🏛 Що важливо - для застосування Інструменту не потрібен консенсус, а лише так званий QMV - голосування кваліфікованою більшістю. Втім, зараз голосів під це не має - проти угорці, які не підтримали навіть підвищення тарифів, та італійці, оскільки премʼєрка Мелоні є однією з найближчих до Трампа політичних фігур в Європі.
Тож європейська єдність вкотре буде проходити випробування на стійкість до зовнішніх чинників. Авжеж, багато залежить і від реакціх адміністрації Трампа. Але сам факт бажання застосовувати голосування кваліфікованою більшістю вже є великим кроком у спільній торговельній політиці і свідчить про бажання більш швидко і рішуче реагувати на виклики.
Поки Трамп оголосив про 90-денну паузу в тарифах, є підозра, що "базука" поки теж на паузі 🙂
09.04.202506:35
Як реформа агро субсидій ЄС може спростити євроінтеграцію України?
💶 Готуючись до нового бюджетного циклу з 2028 року, ЄС починає битву за майбутнє 387-мільярдної Спільної сільськогосподарської політики (CAP), яка великою мірою складається з субсидій фермерам.
🌾 Зараз CAP з’їдає понад третину грошей ЄС. На тлі переозброєння ЄС та планів дерегуляції частина Єврокомісії хоче перевести частину (зокрема 95 мільярдів євро на розвиток сільських територій) у так звані «національні плани реформ». Ключова філософія зміни: кожна країна звітуватиме за конкретні результати у своїй агросфері, а не просто отримує «свою частку» субсидій.
❌ Є і різка опозиція такій зміні. Агрокомісар Крістоф Гансен критикує реформу та каже, що це просто переливання грошей в інші пріоритети. З ним погоджуються уряди кількох країн, які є великими агровиробниками, зокрема Польщі та Іспанії. Франція як найбільший отримувач коштів CAP (~17% загальноєвропейської суми прямих виплат) також наполягає, що Спільна агрополітика повинна зберегти значні ресурси для продовольчої безпеки та зеленого курсу.
Не всі фермери виступають проти реформи САР. Багато хто страждає від нинішньої системи, яка викривляє ринок і часто є невигідною для спроможніших господарств. Важливу роль тут також грає послаблення «зелених» вимог для сільського господарства (що, втім, різко засуджують еко активісти).
🇺🇦🇪🇺 Україні, як державі-кандидатці зі спроможним агросектором, важливо слідкувати за цими змінами. Зменшення видатків на САР та підведення їх до більш комерційної логіки очевидно зменшить доступ українських фермерів до фондів, коли ми станемо членами ЄС.
З іншого боку, реформа САР зробить одну з «точок болю» для ЄС з боку України менш відчутною. Більш ефективні фонди ЄС створять конкурентніше середовище та менш різку реакцію на інтеграцію українських аграріїв у спільний простір ЄС.
💶 Готуючись до нового бюджетного циклу з 2028 року, ЄС починає битву за майбутнє 387-мільярдної Спільної сільськогосподарської політики (CAP), яка великою мірою складається з субсидій фермерам.
🌾 Зараз CAP з’їдає понад третину грошей ЄС. На тлі переозброєння ЄС та планів дерегуляції частина Єврокомісії хоче перевести частину (зокрема 95 мільярдів євро на розвиток сільських територій) у так звані «національні плани реформ». Ключова філософія зміни: кожна країна звітуватиме за конкретні результати у своїй агросфері, а не просто отримує «свою частку» субсидій.
❌ Є і різка опозиція такій зміні. Агрокомісар Крістоф Гансен критикує реформу та каже, що це просто переливання грошей в інші пріоритети. З ним погоджуються уряди кількох країн, які є великими агровиробниками, зокрема Польщі та Іспанії. Франція як найбільший отримувач коштів CAP (~17% загальноєвропейської суми прямих виплат) також наполягає, що Спільна агрополітика повинна зберегти значні ресурси для продовольчої безпеки та зеленого курсу.
Не всі фермери виступають проти реформи САР. Багато хто страждає від нинішньої системи, яка викривляє ринок і часто є невигідною для спроможніших господарств. Важливу роль тут також грає послаблення «зелених» вимог для сільського господарства (що, втім, різко засуджують еко активісти).
🇺🇦🇪🇺 Україні, як державі-кандидатці зі спроможним агросектором, важливо слідкувати за цими змінами. Зменшення видатків на САР та підведення їх до більш комерційної логіки очевидно зменшить доступ українських фермерів до фондів, коли ми станемо членами ЄС.
З іншого боку, реформа САР зробить одну з «точок болю» для ЄС з боку України менш відчутною. Більш ефективні фонди ЄС створять конкурентніше середовище та менш різку реакцію на інтеграцію українських аграріїв у спільний простір ЄС.
07.04.202507:05
Забезпечення відповідності праву ЄС - що треба знати Україні?
Україна зараз проходить (і буде проходити наступні роки) процес законодавчого наближення до права ЄС. Але як з цим у самих державах-членах?
⏰ Станом на 1990, держави-члени відставали у транспозиції (тобто, прийнятті у національне законодавство) близько 30% директив щодо Єдиного ринку. У 2010х ця цифра зменшилась до 0,7% - хоча є підозри, що ця цифра дещо занижена, оскільки ця інформація повідомляється самими країнами. Водночас, середня затримка у транспозиції директив у 2024 збільшилась до 18.3 місяців порівняно з 8 місяцями у 2021.
⚖️ Щорічно, від 1500 до 1900 справ про порушення права ЄС відкриваються щодо держав-членів. Частина з них передаються у Європейський Суд Справедливості, щоб забезпечити виконання. Разом з тим, Єврокомісія ініціює все менше і менше кейсів, що негативно відбивається на ступені відповідності і ефективності застосування норм права ЄС.
Які уроки може винести для себе Україна, щоб уникнути у майбутньому проблем?
🔹 При забезпеченні відповідності, більше уваги слід приділяти виконанню Регламентів - технічних актів нижчого рівня, ніж Директив, які вимагають прийняття окремого національного законодавства. Регламентів вже утричі більше, ніж Директив, тож саме їхнє невиконання часто стає предметом спорів.
🔸 Важливо не просто транспонувати акт права ЄС у національне законодавство, але і реально його виконувати, адже багато кейсів щодо нон-комплаєнсу ініціюються саме через неправильне застосування норм права ЄС.
🔹 Більше уваги слід приділяти впровадженню права ЄС на локальному рівні, адже до 70% актів права ЄС належать до відповідальності локального рівня урядування.
🔸 Громадяни і приватні компанії гратимуть важливу роль у виявленні невідповідностей національного законодавства праву ЄС, а відтак важливо, щоб вони розуміли механізми взаємодії і з ними проводились широкі консультації для якнайкращого врахування їхніх інтересів.
Загалом, процес транспозиції довгий, подекуди - нудний, але він є невідʼємною частиною нашої інтеграції та забезпечить наш вступ у належний час.
Україна зараз проходить (і буде проходити наступні роки) процес законодавчого наближення до права ЄС. Але як з цим у самих державах-членах?
⏰ Станом на 1990, держави-члени відставали у транспозиції (тобто, прийнятті у національне законодавство) близько 30% директив щодо Єдиного ринку. У 2010х ця цифра зменшилась до 0,7% - хоча є підозри, що ця цифра дещо занижена, оскільки ця інформація повідомляється самими країнами. Водночас, середня затримка у транспозиції директив у 2024 збільшилась до 18.3 місяців порівняно з 8 місяцями у 2021.
⚖️ Щорічно, від 1500 до 1900 справ про порушення права ЄС відкриваються щодо держав-членів. Частина з них передаються у Європейський Суд Справедливості, щоб забезпечити виконання. Разом з тим, Єврокомісія ініціює все менше і менше кейсів, що негативно відбивається на ступені відповідності і ефективності застосування норм права ЄС.
Які уроки може винести для себе Україна, щоб уникнути у майбутньому проблем?
🔹 При забезпеченні відповідності, більше уваги слід приділяти виконанню Регламентів - технічних актів нижчого рівня, ніж Директив, які вимагають прийняття окремого національного законодавства. Регламентів вже утричі більше, ніж Директив, тож саме їхнє невиконання часто стає предметом спорів.
🔸 Важливо не просто транспонувати акт права ЄС у національне законодавство, але і реально його виконувати, адже багато кейсів щодо нон-комплаєнсу ініціюються саме через неправильне застосування норм права ЄС.
🔹 Більше уваги слід приділяти впровадженню права ЄС на локальному рівні, адже до 70% актів права ЄС належать до відповідальності локального рівня урядування.
🔸 Громадяни і приватні компанії гратимуть важливу роль у виявленні невідповідностей національного законодавства праву ЄС, а відтак важливо, щоб вони розуміли механізми взаємодії і з ними проводились широкі консультації для якнайкращого врахування їхніх інтересів.
Загалом, процес транспозиції довгий, подекуди - нудний, але він є невідʼємною частиною нашої інтеграції та забезпечить наш вступ у належний час.
31.01.202518:27
🇪🇺 Чи не запізно Європа згадала про конкурентоспроможність?
Європа почала говорити про власну конкурентоспроможність, але світ уже далеко втік вперед. Поки Брюссель дискутував про регулювання, США та Китай вкладали мільярди у технології. Що маємо у підсумку?
Європа програє у змаганні за технологічне лідерство та інвестиції:
🔹 Лише 5% світового венчурного капіталу приходить в ЄС, тоді як США залучають 52%, а Китай – 40%.
🔹 Європа продукує ідеї на рівні зі Штатами та Китаєм, але через зарегульованість не втілює їх у життя: лише третина патентів університетів комерціалізується.
🔹 Європейські домогосподарства мають на 65% більше збережень, ніж американські, але через те, що європейські фінансові ринки не здатні забезпечити адекватні return on investments - €300 млрд європейці щорічно інвестують в інші юрисдикції.
Промисловість, торгівля та боротьба за ринки
🔹 90% майбутнього економічного зростання світу відбудеться поза межами ЄС.
🔹 Нові торговельні угоди можуть зекономити європейським експортерам (наприклад, скасування митних тарифів з Mercosur дозволить експортерам зберегти €4 млрд на рік).
🔹Європа прагне до 2040 року стати на 90% декарбонізованою економікою
Що робити?
У Брюсселі зрозуміли, що без реальних дій Європа ризикує залишитися музеєм багатого минулого. Тому з’явилися нові ініціативи:
✅ Європейський інноваційний акт – спростить доступ стартапів до фінансування, усуне бар’єри для масштабування бізнесу та створить єдиний набір правил для інноваційних компаній у всьому ЄС.
✅ Договір про чисту промисловість – забезпечить підтримку виробників у переході на чисті технології, мінімізуючи ризики для вразливих енергоємних секторів під час зеленого переходу.
✅ Європейський фонд конкурентоспроможності – мобілізує державні та приватні інвестиції для стратегічних секторів, таких як штучний інтелект, біотехнології, напівпровідники та відновлювана енергетика.
Європа почала говорити про власну конкурентоспроможність, але світ уже далеко втік вперед. Поки Брюссель дискутував про регулювання, США та Китай вкладали мільярди у технології. Що маємо у підсумку?
Європа програє у змаганні за технологічне лідерство та інвестиції:
🔹 Лише 5% світового венчурного капіталу приходить в ЄС, тоді як США залучають 52%, а Китай – 40%.
🔹 Європа продукує ідеї на рівні зі Штатами та Китаєм, але через зарегульованість не втілює їх у життя: лише третина патентів університетів комерціалізується.
🔹 Європейські домогосподарства мають на 65% більше збережень, ніж американські, але через те, що європейські фінансові ринки не здатні забезпечити адекватні return on investments - €300 млрд європейці щорічно інвестують в інші юрисдикції.
Промисловість, торгівля та боротьба за ринки
🔹 90% майбутнього економічного зростання світу відбудеться поза межами ЄС.
🔹 Нові торговельні угоди можуть зекономити європейським експортерам (наприклад, скасування митних тарифів з Mercosur дозволить експортерам зберегти €4 млрд на рік).
🔹Європа прагне до 2040 року стати на 90% декарбонізованою економікою
Що робити?
У Брюсселі зрозуміли, що без реальних дій Європа ризикує залишитися музеєм багатого минулого. Тому з’явилися нові ініціативи:
✅ Європейський інноваційний акт – спростить доступ стартапів до фінансування, усуне бар’єри для масштабування бізнесу та створить єдиний набір правил для інноваційних компаній у всьому ЄС.
✅ Договір про чисту промисловість – забезпечить підтримку виробників у переході на чисті технології, мінімізуючи ризики для вразливих енергоємних секторів під час зеленого переходу.
✅ Європейський фонд конкурентоспроможності – мобілізує державні та приватні інвестиції для стратегічних секторів, таких як штучний інтелект, біотехнології, напівпровідники та відновлювана енергетика.
15.01.202509:33
Побоювання, що Україна "забере всі гроші з бюджету ЄС", є безпідставними🧐
Згідно з аналітикою від брюсельського аналітичного центру Bruegel, навіть у разі одночасного вступу дев'яти нових країн (Україна, Грузія, Молдова та шість країн Західних Балкан), вплив на бюджет ЄС буде помірним.
Навіть за умови збереження чинних правил бюджету ЄС, розмір бюджету ЄС зросте з 1.12% ВВП до 1.23% ВВП. Це доволі незначне збільшення.
Нові члени будуть чистими отримувачами коштів, проте нетто-витрати для нинішніх членів становитимуть лише 0.17% ВВП ЄС, або приблизно 26 мільярдів євро на рік на всіх девʼять нових країн-членів.
Більше того, припущення, що нинішні чисті отримувачі коштів, такі як Польща чи Угорщина, стануть донорами бюджету після розширення, також не підтверджуються. Аналіз показує, що їхній статус залишиться незмінним, і вони продовжать отримувати підтримку для свого розвитку.
Детальніше читайте у статті Bruegel за посиланням в коментарях
Згідно з аналітикою від брюсельського аналітичного центру Bruegel, навіть у разі одночасного вступу дев'яти нових країн (Україна, Грузія, Молдова та шість країн Західних Балкан), вплив на бюджет ЄС буде помірним.
Навіть за умови збереження чинних правил бюджету ЄС, розмір бюджету ЄС зросте з 1.12% ВВП до 1.23% ВВП. Це доволі незначне збільшення.
Нові члени будуть чистими отримувачами коштів, проте нетто-витрати для нинішніх членів становитимуть лише 0.17% ВВП ЄС, або приблизно 26 мільярдів євро на рік на всіх девʼять нових країн-членів.
Більше того, припущення, що нинішні чисті отримувачі коштів, такі як Польща чи Угорщина, стануть донорами бюджету після розширення, також не підтверджуються. Аналіз показує, що їхній статус залишиться незмінним, і вони продовжать отримувати підтримку для свого розвитку.
Детальніше читайте у статті Bruegel за посиланням в коментарях
15.11.202413:46
🇪🇺 Минулого тижня у Європарламенті підтримали Марту Кос на посаду єврокомісара з питань розширення. Для України ця роль має значну вагу, поступаючись лише посаді президентки Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн та, можливо, майбутній керівниці європейської дипломатії, колишній премʼєрці Естонії, Каї Каллас.
🇺🇦 Близько половини слухань були присвячені Україні. Марта Кос навіть звернулася до українців українською. Вона заявила, що Україна – основний претендент на вступ до ЄС, відзначивши її успіхи в реформуванні навіть в умовах війни. Крім того, вона пообіцяла працювати в тісному контакті щодо відновлення та реконструкції України.
⚖️ Кос наголошує на необхідності дотримання підходу "на основі результатів". Вона підкреслила, що реформи, дотримання верховенства права та боротьба з корупцією є ключовими критеріями для всіх країн-кандидатів. За її словами у процесі євроінтеграції не можна жертвувати якістю заради швидкості.
🗣 Слухання акцентували увагу на боротьбі з дезінформацією та важливості правильної комунікації. Марта Кос підкреслила, що ЄС має ефективніше доносити переваги розширення, протидіяти міфам та дестабілізаційній пропаганді, як всередині Союзу, так і в країнах-кандидатах.
🇲🇩🇬🇪 Слухання торкнулися й інших країн-кандидатів, зокрема Молдови, Західних Балкан, Грузії та Сербії. Кос наголосила на готовності ЄС використовувати жорсткі заходи для забезпечення демократичних перетворень, втім уникаючи конкретики. Згадала і про важливість переосмислення формату Східного партнерства.
Загалом виглядає так, що в обличчі Кос Україна отримає конструктивного, але справедливого рефері. Сподіваємось на позитивну динаміку в порівнянні з попередніми роками.
📍 Детальніше про це читайте у статті, яка зазначена в коментарях.
🇺🇦 Близько половини слухань були присвячені Україні. Марта Кос навіть звернулася до українців українською. Вона заявила, що Україна – основний претендент на вступ до ЄС, відзначивши її успіхи в реформуванні навіть в умовах війни. Крім того, вона пообіцяла працювати в тісному контакті щодо відновлення та реконструкції України.
⚖️ Кос наголошує на необхідності дотримання підходу "на основі результатів". Вона підкреслила, що реформи, дотримання верховенства права та боротьба з корупцією є ключовими критеріями для всіх країн-кандидатів. За її словами у процесі євроінтеграції не можна жертвувати якістю заради швидкості.
🗣 Слухання акцентували увагу на боротьбі з дезінформацією та важливості правильної комунікації. Марта Кос підкреслила, що ЄС має ефективніше доносити переваги розширення, протидіяти міфам та дестабілізаційній пропаганді, як всередині Союзу, так і в країнах-кандидатах.
🇲🇩🇬🇪 Слухання торкнулися й інших країн-кандидатів, зокрема Молдови, Західних Балкан, Грузії та Сербії. Кос наголосила на готовності ЄС використовувати жорсткі заходи для забезпечення демократичних перетворень, втім уникаючи конкретики. Згадала і про важливість переосмислення формату Східного партнерства.
Загалом виглядає так, що в обличчі Кос Україна отримає конструктивного, але справедливого рефері. Сподіваємось на позитивну динаміку в порівнянні з попередніми роками.
📍 Детальніше про це читайте у статті, яка зазначена в коментарях.
13.11.202408:13
Жозеп Боррель вважає, що Україна вже має кращий результат, ніж деякі держави, що йдуть до членства багато років
⚡️ У цей четвер, 14 листопада о 17:00, Центр економічної стратегії проаналізує, наскільки українська економіка наблизилась до ЄС, а також організує дискусію про головні реформи, пов’язані з цією темою.
Традиційно, на початку заходу економісти ЦЕС оглянуть основні зміни в ключових секторах економіки за місяць.
Серед спікерів буде і Юлія Шаіпова, співавторка цього каналу та старша проєктна менеджерка Команди підтримки реформ Міністерства економіки.
🔗 Реєстрація на подію за посиланням.
⚡️ У цей четвер, 14 листопада о 17:00, Центр економічної стратегії проаналізує, наскільки українська економіка наблизилась до ЄС, а також організує дискусію про головні реформи, пов’язані з цією темою.
Традиційно, на початку заходу економісти ЦЕС оглянуть основні зміни в ключових секторах економіки за місяць.
Серед спікерів буде і Юлія Шаіпова, співавторка цього каналу та старша проєктна менеджерка Команди підтримки реформ Міністерства економіки.
🔗 Реєстрація на подію за посиланням.
30.10.202418:18
Звіт Єврокомісії про розширення 2024: як оцінили прогрес України?🇪🇺🇺🇦
Сьогодні Єврокомісія оприлюднила свій щорічний Звіт про розширення, в якому оцінено прогрес України на шляху євроінтеграції за 2024 рік. Попри складні умови, Україна зуміла зберегти стабільність реформ та продовжує рухатися вперед.
🔹 Основні досягнення: У більшості напрямків Україна зберегла ту саму оцінку наближення до права ЄС, що і в 2023 році, а в розділі “Підприємництво та промислова політика” - навіть дещо покращила оцінку.
🔹 Виклики: У деяких сферах, прогрес в деяких сферах (таких як право інтелектуальної власності чи захист довкілля) дещо зменшився, а в інших - навпаки, суттєво прискорився (наприклад, у сфері економічної та монетарної політики та у сфері підприємництва та промислової політики).
🔹 Що далі? У 2025 році зусилля мають бути зосереджені на:
1. Виконанні рекомендацій пріоритетного кластеру - Основи, до якого належать розділи щодо боротьби з корупцією та досягнення верховенства права. По цьому Кластеру скринінговий звіт очікується на початку 2025 року
2. Синхронізації роботи з виконанням індикаторів Плану України.
3. Підготовці Національної програми адаптації законодавства до права ЄС.
Детальніше про оцінки та подальші кроки — в інфографіці EasyBusiness в коментарях.
Сьогодні Єврокомісія оприлюднила свій щорічний Звіт про розширення, в якому оцінено прогрес України на шляху євроінтеграції за 2024 рік. Попри складні умови, Україна зуміла зберегти стабільність реформ та продовжує рухатися вперед.
🔹 Основні досягнення: У більшості напрямків Україна зберегла ту саму оцінку наближення до права ЄС, що і в 2023 році, а в розділі “Підприємництво та промислова політика” - навіть дещо покращила оцінку.
🔹 Виклики: У деяких сферах, прогрес в деяких сферах (таких як право інтелектуальної власності чи захист довкілля) дещо зменшився, а в інших - навпаки, суттєво прискорився (наприклад, у сфері економічної та монетарної політики та у сфері підприємництва та промислової політики).
🔹 Що далі? У 2025 році зусилля мають бути зосереджені на:
1. Виконанні рекомендацій пріоритетного кластеру - Основи, до якого належать розділи щодо боротьби з корупцією та досягнення верховенства права. По цьому Кластеру скринінговий звіт очікується на початку 2025 року
2. Синхронізації роботи з виконанням індикаторів Плану України.
3. Підготовці Національної програми адаптації законодавства до права ЄС.
Детальніше про оцінки та подальші кроки — в інфографіці EasyBusiness в коментарях.
06.09.202412:07
Переговори про вступ: Хто буде координувати процес?
У червні Президент затвердив склад делегації, яка вестиме переговори з ЄС. Очолила її віцепрем’єрка з питань євроінтеграції Ольга Стефанішина. Разом із нею в команді представники Верховної Ради, Офісу Президента, міністерств та Урядового офісу координації європейської інтеграції. Їхня місія — доносити позицію України.
🔸 Як це працює?
Для підготовки позицій створили 36 робочих груп. Кожна з них займається своїм розділом переговорів. Керує роботою заступник профільного міністра, секретарем є представник Урядового офісу євроінтеграції, а координує все — міжвідомча група під головуванням тієї ж Стефанішиної.
🔸 Хто в команді?
У робочих групах, окрім урядовців, можуть бути представники громадськості, бізнесу, академічної спільноти, ОП та Апарату ВРУ. Але чіткої процедури для їхнього залучення поки немає. Повний перелік робочих груп можна переглянути за посиланням.
🔸 Що далі?
Вже стартували двосторонні зустрічі з ЄС у рамках скринінгу. Завдання — підготувати позиції для скринінгових зустрічей, а у подальшому - і сильні переговорні позиції. Скринінг має закінчитися до кінця 2025-го.
У червні Президент затвердив склад делегації, яка вестиме переговори з ЄС. Очолила її віцепрем’єрка з питань євроінтеграції Ольга Стефанішина. Разом із нею в команді представники Верховної Ради, Офісу Президента, міністерств та Урядового офісу координації європейської інтеграції. Їхня місія — доносити позицію України.
🔸 Як це працює?
Для підготовки позицій створили 36 робочих груп. Кожна з них займається своїм розділом переговорів. Керує роботою заступник профільного міністра, секретарем є представник Урядового офісу євроінтеграції, а координує все — міжвідомча група під головуванням тієї ж Стефанішиної.
🔸 Хто в команді?
У робочих групах, окрім урядовців, можуть бути представники громадськості, бізнесу, академічної спільноти, ОП та Апарату ВРУ. Але чіткої процедури для їхнього залучення поки немає. Повний перелік робочих груп можна переглянути за посиланням.
🔸 Що далі?
Вже стартували двосторонні зустрічі з ЄС у рамках скринінгу. Завдання — підготувати позиції для скринінгових зустрічей, а у подальшому - і сильні переговорні позиції. Скринінг має закінчитися до кінця 2025-го.
24.07.202408:44
📑 Дорожня карта у сфері верховенства права: Україна працює над першими бенчмарками в переговорах з ЄС
У переговорній рамці для України міститься ряд стандартних для політики розширення ЄС вимог, вони застосовувались і для інших кандидатів. Наприклад, система бенчмарків: коли для відкриття чи закриття розділів треба виконати певні вимоги, зокрема у сфері верховенства права.
🔸 А що у випадку України?
По-перше, щоб відкрити переговорний кластер «Основи», ми повинні представити ЄС відповідні дорожні карти щодо верховенства права, функціонування демократичних інституцій та реформи державного управління та чіткі плани їх виконання. А по-друге, завдяки старанням Угорщини, маємо розробити план дій щодо захисту прав національних меншин.
🔸 Який зараз прогрес?
Уряд вже розробив попередній каркас дорожньої карти з верховенства права і представив її громадськості. Про перші кроки можна дізнатися тут.
До завершення скринінгу маємо підготувати і інші проєкти документів, що вимагаються від нас у переговорній рамці. Водночас їх погодження Єврокомісією може зайняти час. Адже воно підвʼязане до процесу скринінгу, який не завершиться раніше середини 2025 року.
У переговорній рамці для України міститься ряд стандартних для політики розширення ЄС вимог, вони застосовувались і для інших кандидатів. Наприклад, система бенчмарків: коли для відкриття чи закриття розділів треба виконати певні вимоги, зокрема у сфері верховенства права.
🔸 А що у випадку України?
По-перше, щоб відкрити переговорний кластер «Основи», ми повинні представити ЄС відповідні дорожні карти щодо верховенства права, функціонування демократичних інституцій та реформи державного управління та чіткі плани їх виконання. А по-друге, завдяки старанням Угорщини, маємо розробити план дій щодо захисту прав національних меншин.
🔸 Який зараз прогрес?
Уряд вже розробив попередній каркас дорожньої карти з верховенства права і представив її громадськості. Про перші кроки можна дізнатися тут.
До завершення скринінгу маємо підготувати і інші проєкти документів, що вимагаються від нас у переговорній рамці. Водночас їх погодження Єврокомісією може зайняти час. Адже воно підвʼязане до процесу скринінгу, який не завершиться раніше середини 2025 року.
10.06.202411:34
07.06.202412:43
🤔 Скільки можна вже відкривати ті переговори?
Ви можете пам'ятати, що у грудні Рада ЄС вже відкривала переговори з Україною і всі дуже раділи. А тут знову у всіх новинах - "Єврокомісія рекомендує почати". То скіки ж можна?
А справа в тому, що у грудні прийняли формальне рішення про відкриття, але після цього рішення про практичний початок переговорів може бути відкладений на роки.
Україна отримала три додаткові рекомендації для виконання, щоб реально розпочати переговори. Єврокомісія оголосила, що ми їх виконали. І очікуємо, що у кінці червня буде проведена Міжурядова конференція, на якій процес вже буде остаточно запущено і переговори дійсно почнуться.
Ви можете пам'ятати, що у грудні Рада ЄС вже відкривала переговори з Україною і всі дуже раділи. А тут знову у всіх новинах - "Єврокомісія рекомендує почати". То скіки ж можна?
А справа в тому, що у грудні прийняли формальне рішення про відкриття, але після цього рішення про практичний початок переговорів може бути відкладений на роки.
Україна отримала три додаткові рекомендації для виконання, щоб реально розпочати переговори. Єврокомісія оголосила, що ми їх виконали. І очікуємо, що у кінці червня буде проведена Міжурядова конференція, на якій процес вже буде остаточно запущено і переговори дійсно почнуться.
06.06.202413:31
50 мільярдів для України: які новини?
Сьогодні Верховна Рада🏛 підтримала Рамкову Угоду, яка запускає фінансування у рамках так званого Ukraine Facility - того самого механізму, за яким Україна має отримати 50 мільярдів євро упродовж наступних чотирьох років. Давайте розбиратись, що там передбачено.
Отже, що треба знати про Ukraine Facility, окрім того, що це 50 мільярдів, які покриватимуть наші потреби (в середньому 3-5 мільярдів євро щомісячно)?
🔹 Видавати ці гроші "за красиві очі" нам точно не будуть. Під Ukraine Facility розроблений так званий План України, який передбачає 69 реформ і 150 секторальних індикаторів
🔸38 мільярдів виділяється на пряму підтримку державного бюджету, ще майже 7 - на інвестиційний фонд, що має стимулювати розвиток бізнесу та інвестицій, а ще 5 - на технічні та адміністративні витрати, тобто на покриття відсотків за пільговими кредитами в рамках програми, на зміцнення спроможності державних органів і на синхронізацію законодавства з правом ЄС.
А як ми можемо бути впевненими, що це все не вкрадуть?
☑️ Ми зобов'язалися двічі на рік звітувати про кожну фізичну або юридичну особу, яка сумарно отримає більше 100 тисяч євро з коштів Ukraine Facility
☑️ Україна зобов'язана повідомляти про будь-яке порушення на суму більш як 300 євро.
☑️ ЄС буде моніторити систему на двох рівнях: щорічно у вигляді звіту щодо виконання та через онлайн систему у режимі реального часу за кожним індикатором. А також - а також створить Аудиторську раду для регулярної комунікації з українською стороною.
☑️ У разі, якщо Україна не буде виконувати своє зобов'язання - фінансування може бути призупинено до виконання нами всіх вимог по реформам і звітуванню.
На чому фокус фінансування?
▪️Мінімум 20% передбачених за виконання Плану України - мають виділятися на підтримку місцевого самоврядування і регіонів
▪️Мінімум 20% обсягу інвестиційного фонду - на проекти, пов'язані з пом'якшенням зміни клімату (наскільки це можливо під час війни)
▪️Мінімум 15% обсягу гарантій, що надаватимуться в межах інвестиційного фонду - мають бути направлені на підтримку малого та середнього бізнесу.
Детальніше можна почитати тут. Якщо є питання стосовно Ukraine Facility та Плану України - пишіть у коментарях
Сьогодні Верховна Рада🏛 підтримала Рамкову Угоду, яка запускає фінансування у рамках так званого Ukraine Facility - того самого механізму, за яким Україна має отримати 50 мільярдів євро упродовж наступних чотирьох років. Давайте розбиратись, що там передбачено.
Отже, що треба знати про Ukraine Facility, окрім того, що це 50 мільярдів, які покриватимуть наші потреби (в середньому 3-5 мільярдів євро щомісячно)?
🔹 Видавати ці гроші "за красиві очі" нам точно не будуть. Під Ukraine Facility розроблений так званий План України, який передбачає 69 реформ і 150 секторальних індикаторів
🔸38 мільярдів виділяється на пряму підтримку державного бюджету, ще майже 7 - на інвестиційний фонд, що має стимулювати розвиток бізнесу та інвестицій, а ще 5 - на технічні та адміністративні витрати, тобто на покриття відсотків за пільговими кредитами в рамках програми, на зміцнення спроможності державних органів і на синхронізацію законодавства з правом ЄС.
А як ми можемо бути впевненими, що це все не вкрадуть?
☑️ Ми зобов'язалися двічі на рік звітувати про кожну фізичну або юридичну особу, яка сумарно отримає більше 100 тисяч євро з коштів Ukraine Facility
☑️ Україна зобов'язана повідомляти про будь-яке порушення на суму більш як 300 євро.
☑️ ЄС буде моніторити систему на двох рівнях: щорічно у вигляді звіту щодо виконання та через онлайн систему у режимі реального часу за кожним індикатором. А також - а також створить Аудиторську раду для регулярної комунікації з українською стороною.
☑️ У разі, якщо Україна не буде виконувати своє зобов'язання - фінансування може бути призупинено до виконання нами всіх вимог по реформам і звітуванню.
На чому фокус фінансування?
▪️Мінімум 20% передбачених за виконання Плану України - мають виділятися на підтримку місцевого самоврядування і регіонів
▪️Мінімум 20% обсягу інвестиційного фонду - на проекти, пов'язані з пом'якшенням зміни клімату (наскільки це можливо під час війни)
▪️Мінімум 15% обсягу гарантій, що надаватимуться в межах інвестиційного фонду - мають бути направлені на підтримку малого та середнього бізнесу.
Детальніше можна почитати тут. Якщо є питання стосовно Ukraine Facility та Плану України - пишіть у коментарях
28.05.202411:48
Дух часу: про що нам говорять Президент і Канцлер?
У Financial Times вийшла програмна стаття Президента Франції 🇫🇷 Еманюеля Макрона і Канцлера Німеччини 🇩🇪 Олафа Шольца. Формат нечастий і незвичайний: лідери зрідка пишуть колонки, але щоб спільно?
📃 Чому ця стаття вийшла зараз? Бо європейські вибори. Європа заходитиме в новий політичний цикл і намагається зрозуміти, якою має бути стратегія на наступні роки. А факт написання двома лідерами двох локомотивів Євросоюзу посилає дуже потужний меседж як друзям, так і суперникам.
Давайте дивитися, що пишуть.
Пишуть, що викликів багато, згадують війну Росії проти України, що Європа смертна і треба піднятись до викликів часу.
Кілька ключових пунктів, на яких лідери Франції та Німеччини пропонують концентруватись:
▪️Зміцнення глобальної конкурентоспроможності Європи, передусім як промислового та технологічного лідера не в останнню чергу шляхом подальшого розвитку Єдиного Ринку.
▪️Продовження Зеленого переходу та діджиталізації, прагнення зробити Європу першим кліматичнонейтральним континентом
▪️Зменшення критичних залежностей (тут в першу чергу йдеться про технологічну залежність від Китаю та США) шляхом інвестицій у дослідження, інновації та інфраструктуру
▪️Зменшення бюрократії і пришвидшення адміністративних процедур шляхом зменшення звітних обов'язків європейських компаній на 25%.
▪️Реформувати ринки капіталу і стимулювати зберігання капіталу у Європі, а не їх перетікання за кордон
🤔 Ми подивились, що тут є, але чого тут нема? Нема питання безпеки. Хоч російську загрозу і побіжно згадали на початку - але це не є частиною ширшої стратегії. І це не дуже добре. Європі необхідно нарощувати автономість від військової парасольки Штатів, готуватися до можливої агресії Росії і планувати виходячи з цього. Макрон з його яструбиними заявами останніх кількох місяців раптом не згадує це питання взагалі. З чого можна припустити, що голубині настрої Шольца є ближчим європейському споживачу.
🤔 Чого ще нема? Питання розширення. Воно лишається між рядків. І це означає, що нам треба знайти спосіб "вписати" себе в цю архітектуру. Можливо, з безпекового куту зору, але обов'язково - з точки зору економіки, інновацій та технологічного розвитку. Відсутність прямої згадки розширення частково свідчить про те, що запал до швидкого розширення 2022-2023 років зменшився. Можливо, не в останню чергу через процеси у Сербії та Грузії. І це ще один виклик, на який нам слід зважати.
У Financial Times вийшла програмна стаття Президента Франції 🇫🇷 Еманюеля Макрона і Канцлера Німеччини 🇩🇪 Олафа Шольца. Формат нечастий і незвичайний: лідери зрідка пишуть колонки, але щоб спільно?
📃 Чому ця стаття вийшла зараз? Бо європейські вибори. Європа заходитиме в новий політичний цикл і намагається зрозуміти, якою має бути стратегія на наступні роки. А факт написання двома лідерами двох локомотивів Євросоюзу посилає дуже потужний меседж як друзям, так і суперникам.
Давайте дивитися, що пишуть.
Пишуть, що викликів багато, згадують війну Росії проти України, що Європа смертна і треба піднятись до викликів часу.
Кілька ключових пунктів, на яких лідери Франції та Німеччини пропонують концентруватись:
▪️Зміцнення глобальної конкурентоспроможності Європи, передусім як промислового та технологічного лідера не в останнню чергу шляхом подальшого розвитку Єдиного Ринку.
▪️Продовження Зеленого переходу та діджиталізації, прагнення зробити Європу першим кліматичнонейтральним континентом
▪️Зменшення критичних залежностей (тут в першу чергу йдеться про технологічну залежність від Китаю та США) шляхом інвестицій у дослідження, інновації та інфраструктуру
▪️Зменшення бюрократії і пришвидшення адміністративних процедур шляхом зменшення звітних обов'язків європейських компаній на 25%.
▪️Реформувати ринки капіталу і стимулювати зберігання капіталу у Європі, а не їх перетікання за кордон
🤔 Ми подивились, що тут є, але чого тут нема? Нема питання безпеки. Хоч російську загрозу і побіжно згадали на початку - але це не є частиною ширшої стратегії. І це не дуже добре. Європі необхідно нарощувати автономість від військової парасольки Штатів, готуватися до можливої агресії Росії і планувати виходячи з цього. Макрон з його яструбиними заявами останніх кількох місяців раптом не згадує це питання взагалі. З чого можна припустити, що голубині настрої Шольца є ближчим європейському споживачу.
🤔 Чого ще нема? Питання розширення. Воно лишається між рядків. І це означає, що нам треба знайти спосіб "вписати" себе в цю архітектуру. Можливо, з безпекового куту зору, але обов'язково - з точки зору економіки, інновацій та технологічного розвитку. Відсутність прямої згадки розширення частково свідчить про те, що запал до швидкого розширення 2022-2023 років зменшився. Можливо, не в останню чергу через процеси у Сербії та Грузії. І це ще один виклик, на який нам слід зважати.
Records
11.11.202323:59
1.1KSubscribers21.01.202323:59
200Citation index03.04.202514:51
1.6KAverage views per post26.04.202517:54
0Average views per ad post18.11.202323:59
18.54%ER10.03.202514:51
157.14%ERR10.04.202509:40
History of channel changes
Log in to unlock more functionality.