🏳️ Жінки в Силах оборони Курдистану: відсутність звичної військової ієрархії, система загонів, а також історія боротьби як за рівноправність у суспільстві, так і за життя.
У 2014 році 19-річна курдська дівчина Арін Міркан (5) стала символом опору в битві за Кобані. Коли бойовики ІДІЛ прорвали оборону міста, Арін, командир загону YPJ, залишилася з невеликою кількістю боєприпасів та в оточенні ворогів. Замість того щоб відступити, вона пішла в атаку, підірвавши себе разом із групою терористів. Цей вчинок став переломним моментом, надихнувши сотні жінок приєднатися до YPJ і продовжити боротьбу.
Також у 2024 році, напередодні Нового року, стався ще один трагічний випадок для YPJ: одна з польових командиров Курдських жіночих сил самооборони Аршин Хісен (6) загинула в бою з протурецькими силами в Сирії в районі гідроелектростанції Тишрін.
⚪️ Жіночі загони YPJ сформувалися у 2013 році у відповідь на зростаючі загрози для курдів у Сирії, передусім з боку ісламістських угруповань. Проте їхня поява була не просто військовою необхідністю, а логічним розвитком ідеї жіночої автономії в межах курдського визвольного руху. Курдські жінки давно відігравали важливу роль у партизанській боротьбі. Ще в 1990-х роках у лавах Робітничої партії Курдистану (PKK) існували жіночі загони, але в Рожаві (сирійському Курдистані) ідея незалежних жіночих військових структур отримала ширший розвиток. Створення YPJ стало не лише військовим, а й важливим політичним кроком: формування було частиною боротьби за рівноправність у суспільстві, де патріархальні традиції залишалися сильними.
Система взаємовідносин у YPJ побудована на принципах колективного лідерства та сестринства. У загонах немає традиційної військової ієрархії, де старші офіцери беззаперечно віддають накази молодшим. Натомість рішення ухвалюються колективно на зборах. Кожен боєць несе відповідальність не лише за себе, а й за своїх товаришів.
Важливим елементом є система наставництва. Молоді дівчата, вступаючи до лав YPJ, проходять навчання у більш досвідчених командирів, які не тільки навчають їх військовій справі, а й допомагають переосмислити свою роль у суспільстві. Це частина ширшої ідеології демократичного конфедералізму, запропонованої Абдуллою Оджаланом, яка передбачає, що жінки повинні відігравати активну роль в управлінні суспільством.
У загонах служать не лише курдські жінки. Серед бійців YPJ є арабки, єзидки, ассирійки, а також іноземні добровольці з Європи та Америки. Особливо багато єзидок вступило до лав YPJ після геноциду, вчиненого ІДІЛ у Синджарі у 2014 році. Багато з них пережили жахи рабства й тепер бачать у службі можливість помститися за свої родини та захистити інших жінок.
Хоча YPJ борються за руйнування традиційних гендерних ролей, багато елементів курдського традиційного суспільства залишаються в їхній культурі. Наприклад, у загонах підкреслюється повага до старших, колективізм, а також глибокий зв’язок із землею та народними звичаями. Багато дівчат, ідучи до YPJ, змінюють свої імена, беручи собі псевдоніми, що відображають їхні ідеологічні погляди або зв’язок із природою.
Створення YPJ змінило не лише поле бою, а й суспільство Рожави. Сьогодні жінки на півночі Сирії займають посади в громадському управлінні, організовують освітні проєкти та керують кооперативами. Це показує, що їхня боротьба – не лише зі зброєю в руках, а й за майбутнє, у якому жінки зможуть жити вільно та незалежно.
Після послаблення підтримки Курдських сил з боку офіційних американських структур (ПВК досі функціонують у Сирії), можна лише уявити, що чекає на жінок з Курдських сил. Враховуючи геноцид, здійснений ХТШ щодо алавітів, до жінок, які насмілилися виступати за фемінізм, вони ставитимуться ще більш радикально і жорстоко. Для ХТШ і СНА курди — не люди, а жінки — річ. Тому мотивацій для війни в них більш ніж достатньо, адже можливості втекти до Польщі у них немає.
#Kurdistan #Syria #MiddleEast
