Мир сегодня с "Юрий Подоляка"
Мир сегодня с "Юрий Подоляка"
Труха⚡️Україна
Труха⚡️Україна
Николаевский Ванёк
Николаевский Ванёк
Мир сегодня с "Юрий Подоляка"
Мир сегодня с "Юрий Подоляка"
Труха⚡️Україна
Труха⚡️Україна
Николаевский Ванёк
Николаевский Ванёк
Цегла 🧱 avatar

Цегла 🧱

Дешеві історичні спекуляції.
Перепитувати можна тут: @vyshniakov
Статті: drukarnia.com.ua/vyshniakov
Випадкові артефакти: x.com/tsehliar
TGlist rating
0
0
TypePublic
Verification
Not verified
Trust
Not trusted
Location
LanguageOther
Channel creation dateOct 01, 2020
Added to TGlist
Jan 12, 2025
Linked chat

Latest posts in group "Цегла 🧱"

Півкулі під іншим кутом

Останні роки ми як ніколи багато чуємо про "Глобальний Південь", який протистоїть "Півночі". Ця дихотомія виглядає новою, амбітним претендентом посісти місце класичного, але вже добряче втомленого конфлікту "Схід-Захід". Та чи справді вона нова?

На карті, прикладеній нижче, проведено лінію, що ділить світ на заможну Північ (умовну у відомому її коливанні в Тихому океані) і невдоволений Південь. Постколоніальний спадок, культурні розриви, економічне відставання, технології та психології — тут ніби враховане все. Але коли і ким?

Лінію на цій карті окреслила спеціальна незалежна комісія "Північ-Південь", створена за ініціативи і підтримки Всесвітнього банку. Робота тривала з далекого 1977 року, а свій перший звіт вона презентувала 1980-го.

Лінія ця — іменна. Глобальний Південь від не менш Глобальної Півночі відділяє Лінія Брандта. Так-так, того самого Віллі Брандта, шпигуна, авантюриста, бургомістра, канцлера, героя найвідомішого скандалу німецького політичного життя. Тож, поки світ доживав Холодну війну, великий шпигун, викинутий на політичну, але, судячи з усього, не професійну пенсію, уже прокреслював майбутні лінії відриву.

І остання деталь і жарт для своїх: після принизливої відставки 1974 року Віллі Брандт недовго зализував рани. Уже 1976-го він очолив Соціалістичний інтернаціонал, але перша справжня робота після скандалу прийшла до нього саме в Незалежній комісії з питань міжнародного розвитку (це офіційна назва комісії "Північ-Південь") 1977 року. Усе інше, ця друга та остання його молодість, було потім — і Європарламент, і зустрічі з Арафатом, Ден Сяопіном, Горбачовим, Хонеккером, Хуссейном... Тож як же він потрапив та очолив комісію? А його просто обрали. Хто? Тодішній голова Всесвітнього банку — сам Роберт Макнамара.

На ніч вистачить — забагато сміху не надто корисні для здорового сну.
Утворення Брюссельського столичного регіону 1989 року стало неочевидною точкою перетину двох зустрічних процесів з різних площин політичного буття континенту — повзучої деконструкції державності федералізації Бельгії та поглиблення столичної ролі Брюсселю вже на рівні Європи.

1991 року було проведено конкурс і обрано символ новенького регіону. Ним стала — хто б міг подумати, погодьмося — та сама лілія. Причому в її оригінальному, довалуаському, скажімо так, флорентійському значенні — як ірис, себто півник.

Кольори нового Брюссельського регіону, до речі, було свідомо підібрано так, щоб не виникало сумнівів, яка саме столичність у ньому підкреслена.
Поки замітки на паузі, згадав: деякий час назад завів твіттер — для надкороткої форму постів і рим з переважно геральдичними ілюстраціями.
І в якості бонус-треку до історії про Турнельський палац і брак джерел — карта Парижа.

Видана вперше 1980-го року в Цюріху, заявлено, що оригінал датовано 1553 роком. Є у пристойно великому розмірі.

Хоч і зі складнощами, але на мапі можна знайти і Турнель, точніше — його місце: північний захід Парижа, на квартал нижче від Бастилії, через вулицю Святого Антонія від церкви Святого Павла. Збільшену деталь покладу в коментарі.

Цікаво і те, що дата — 1553, а значить саме тут, у садах Турнелю за 6 років загине син Першого Француза, другий король з Ангулемів Анрі (теж №2). Щоправда, кінного лицаря все ж можна розгледіти.
Битва франків з норманами під час вторгнення останніх в долину Луари 879 року. Ілюстрація Жана Фуке з "Великих хронік Франції" XV століття.

Два прапори праворуч — символ єдності франків: лілії Заходу та орел Сходу. Але прикметно також як хроніст зобразив стяг норманів — ліворуч.

Так звана "голова мавра" присутня на гербах Арагону, Корсики, Сардинії, міст у Фландрії, Швейцарії та Німеччині, середньовічних цехів та союзів і навіть одного з найдавніших шотландських кланів — Бортвік. Проте таке широке розповсюдження не принесло ясності — наразі відсутня єдина версія походження та асоціації. Чи то переможені маври, чи то работоргівля, чи то сам святий Маврикій. Але тим цікавіше бачити під ним "норманів".

Records

27.03.202523:59
95Subscribers
11.01.202523:59
100Citation index
29.03.202523:59
164Average views per post
24.04.202505:35
0Average views per ad post
04.03.202514:53
6.71%ER
04.03.202514:53
178.26%ERR
Subscribers
Citation index
Avg views per post
Avg views per ad post
ER
ERR
OCT '24NOV '24DEC '24JAN '25FEB '25MAR '25APR '25

Popular posts Цегла 🧱

26.03.202521:18
Півкулі під іншим кутом

Останні роки ми як ніколи багато чуємо про "Глобальний Південь", який протистоїть "Півночі". Ця дихотомія виглядає новою, амбітним претендентом посісти місце класичного, але вже добряче втомленого конфлікту "Схід-Захід". Та чи справді вона нова?

На карті, прикладеній нижче, проведено лінію, що ділить світ на заможну Північ (умовну у відомому її коливанні в Тихому океані) і невдоволений Південь. Постколоніальний спадок, культурні розриви, економічне відставання, технології та психології — тут ніби враховане все. Але коли і ким?

Лінію на цій карті окреслила спеціальна незалежна комісія "Північ-Південь", створена за ініціативи і підтримки Всесвітнього банку. Робота тривала з далекого 1977 року, а свій перший звіт вона презентувала 1980-го.

Лінія ця — іменна. Глобальний Південь від не менш Глобальної Півночі відділяє Лінія Брандта. Так-так, того самого Віллі Брандта, шпигуна, авантюриста, бургомістра, канцлера, героя найвідомішого скандалу німецького політичного життя. Тож, поки світ доживав Холодну війну, великий шпигун, викинутий на політичну, але, судячи з усього, не професійну пенсію, уже прокреслював майбутні лінії відриву.

І остання деталь і жарт для своїх: після принизливої відставки 1974 року Віллі Брандт недовго зализував рани. Уже 1976-го він очолив Соціалістичний інтернаціонал, але перша справжня робота після скандалу прийшла до нього саме в Незалежній комісії з питань міжнародного розвитку (це офіційна назва комісії "Північ-Південь") 1977 року. Усе інше, ця друга та остання його молодість, було потім — і Європарламент, і зустрічі з Арафатом, Ден Сяопіном, Горбачовим, Хонеккером, Хуссейном... Тож як же він потрапив та очолив комісію? А його просто обрали. Хто? Тодішній голова Всесвітнього банку — сам Роберт Макнамара.

На ніч вистачить — забагато сміху не надто корисні для здорового сну.
Log in to unlock more functionality.