Три роки повномасштабної війни. 1095 днів боротьби.
І вже 11 років з того дня, коли ця війна почалася.
24 лютого 2022 року ми прокинулися в іншій реальності.
Але насправді вона змінилася ще в 2014-му, коли прийшов ворог.
Три роки тому ми писали одне одному «Як ти?» – в надії почути, що всі живі.
Три роки тому ми зробили вибір – стояти, допомагати, боротися.
Але наш вибір насправді був зроблений ще тоді, коли перші українці взяли до рук зброю, щоб захищати свій дім.
За цей час змінилося все:
▪️ Понад мільйон українців стали військовими.
▪️ Мільйони виїхали, але багато хто повернувся.
▪️ Зруйновані міста почали відбудовуватися.
▪️ Жоден не залишився осторонь.
Ця боротьба триває вже 11 років завдяки тим, хто тримає стрій:
▪️ Тим, хто не повернеться, але живе в нашій пам’яті.
▪️ Тим, хто щодня виходить на позиції.
▪️ Тим, хто лікує, ремонтує, підтримує.
▪️ Тим, хто просто поруч.
Ми не знаємо, скільки ще триватиме ця дорога.
Але знаємо точно:
▪️ Ми вже пройшли три роки повномасштабної війни.
▪️ Ми вистояли 11 років спротиву.
▪️ Ми знаємо, що таке витримка.
▪️ Ми стали сильнішими, ніж думали.
І ми пройдемо цей шлях до кінця. Разом.
