Спробуйте описати звук дощу, що капає по даху, або шелест листя під ногами. Легко, правда? А тепер спробуйте передати словами звук розбитого скла або скрип старої двері. Вже складніше, чи не так? Ми легко описуємо кольори: червоний – як полум'я, жовтий – як сонце. Але зі звуками все не так просто. Спробуйте описати звук, який ви чуєте, коли пишете олівцем на папері. Шершавий? Різкий? Неоднорідний? Але це ж лише наші відчуття, а не точний опис звуку.
Звукорежисер – це митець, який працює зі звуком. Він повинен не тільки чути, але й уміти описати, розкласти звук на складові частини. Коли режисер просить створити звук виростання квітки або похитування ванілі, звукорежисер повинен увімкнути свою фантазію та за допомогою різних звукових ефектів створити унікальний і переконливий звук.
Наше сприйняття звуку залежить від багатьох факторів: досвіду, уяви та знань. Чим більше ми чуємо різних звуків, тим краще ми їх розуміємо і можемо описати. Здатність уявляти звуки, яких немає в реальності – це важлива якість для звукорежисера. А знання основ акустики допомагає краще розуміти, як звуки утворюються і як їх можна змінювати.
Це все звучить як якийсь фрагмент з реклами курсів по саунд дизайну, та ось таки порада: Найкращий спосіб розвинути свою звукову уяву – це просто "втикати" на звуки, які тебе оточують. Прислухайтесь до шуму міста, шелесту листя, співу птахів. Спробуйте розкласти кожен звук на складові частини. З часом це перетвориться на звичку, і ви не зможете просто так слухати музику або звуки навколишнього світу, не аналізуючи їх.
#звукорежисерам