Руда відьма🔥
інста рудої лисиці)
@andriyivnaanna
@andriyivnaanna
TGlist rating
0
0
TypePublic
Verification
Not verifiedTrust
Not trustedLocation
LanguageOther
Channel creation dateNov 22, 2023
Added to TGlist
Apr 10, 2024Linked chat
Records
31.03.202523:59
135Subscribers28.02.202523:59
500Citation index07.04.202520:43
407Average views per post30.03.202518:16
189Average views per ad post01.03.202523:59
117.65%ER08.04.202523:59
303.73%ERRReposted from:
Завіршовані
16.04.202505:18
Всім привітик 🐾
Сьогодні виходить другий випуск «Нетиповго Подкасту»
Це друга частина ТНД та Аліночки Суботіної
Всіх запрошуємо до перегляду, де ви почуєте спойлер до вистави та кучу цікавих фактів про нашу артіль✨
P.S. Лайки та підписки від милих віршинят 💋
Роблять вас смачнішими за молочний шоколад 🍫
Сьогодні виходить другий випуск «Нетиповго Подкасту»
Це друга частина ТНД та Аліночки Суботіної
Всіх запрошуємо до перегляду, де ви почуєте спойлер до вистави та кучу цікавих фактів про нашу артіль✨
P.S. Лайки та підписки від милих віршинят 💋
Роблять вас смачнішими за молочний шоколад 🍫
10.04.202509:47
Ти бачив сніг на зеленій траві —
і я так до тебе лягаю.
Мене бути не має на нашій землі,
там, де ти, бути я маю.
Ти бачила лід, що між двох вогнів,
як згорає і творить море.
Я хочу до тебе. Досить. Іди.
Сніг розтанув — і я тану вкотре...
і я так до тебе лягаю.
Мене бути не має на нашій землі,
там, де ти, бути я маю.
Ти бачила лід, що між двох вогнів,
як згорає і творить море.
Я хочу до тебе. Досить. Іди.
Сніг розтанув — і я тану вкотре...
08.04.202518:17
Я тобі — спогадом, щирістю, думами.
Десь посередині — лісом і горами.
Я в тобі бачу усі волелюбності.
Може, і справді — любов є невтомною.
Я тобі — свічкою, Богом, молитвою.
На рани не сип — занадто вже болю.
У тебе — «амінь» наприкінці віршів.
У мене — не крапка, між нами — лиш коми.
Я тобі — серцем, хворобами, спробами
лікувати червоні, заплакані очі.
Усі дерева, що квітнуть під гронами,
що у квітні біліють, не гріючи простір.
Я тобі — солодко, гірко, палаючи.
Невеличка застуда — це лише іскра.
Сьогодні так легко дивитися в травень,
бо сніг і вино лишаються в квітні...
Десь посередині — лісом і горами.
Я в тобі бачу усі волелюбності.
Може, і справді — любов є невтомною.
Я тобі — свічкою, Богом, молитвою.
На рани не сип — занадто вже болю.
У тебе — «амінь» наприкінці віршів.
У мене — не крапка, між нами — лиш коми.
Я тобі — серцем, хворобами, спробами
лікувати червоні, заплакані очі.
Усі дерева, що квітнуть під гронами,
що у квітні біліють, не гріючи простір.
Я тобі — солодко, гірко, палаючи.
Невеличка застуда — це лише іскра.
Сьогодні так легко дивитися в травень,
бо сніг і вино лишаються в квітні...
22.03.202514:44
Яскравіша помада - паскудніше всередині) дівчата, давайте сьогодні просто будемо підтримкою 💋
10.04.202506:30
Ми не святкуєм, бо занадто холод —
прийшов у дім і в душі до людей.
І лід не треба, повтори нам осінь
і трохи болю — в келих. До грудей
притисну міцно я червоний шалик
і лишу смак на стінці, і відбиток
брудно-паскудної, як ця весна, помади,
й попрошу: трохи ще мені налити.
Ходім зі мною — нам немає місця
в житті, на барі, у готелі, в мирі, —
але між нами прірва. І так тісно.
Є цілий світ, а ми — на краю прірви.
прийшов у дім і в душі до людей.
І лід не треба, повтори нам осінь
і трохи болю — в келих. До грудей
притисну міцно я червоний шалик
і лишу смак на стінці, і відбиток
брудно-паскудної, як ця весна, помади,
й попрошу: трохи ще мені налити.
Ходім зі мною — нам немає місця
в житті, на барі, у готелі, в мирі, —
але між нами прірва. І так тісно.
Є цілий світ, а ми — на краю прірви.
Reposted from:Завіршовані
17.03.202509:24
Вчора закінчили зйомки перших підкастів
Знімалась уся команда тому вам буде дуже цікаво 💎
Знімалась уся команда тому вам буде дуже цікаво 💎
20.03.202520:53
Знову ранок — така доросла,
І вже вересень — ще молода.
Тільки слід під очима зморшок,
Бо всміхаюся, поки жива.
Смажу млинчики, і з пательні
Іскри сипляться, мов живі.
Жартома не кличуться смерті,
У молитвах сміються лихі.
Дивились зорі у полі - змерзли ,
Най ніколи не бачили їх.
Пам'ятаю як вчила абетку,
А як заміж виходила - ні...
Що, мій янголе, диво сходить
Із небес до згрубілих рук?
Я не стану завтра чужою.
В мене скоро вже третій онук.
Я ніц в світі вже не пам’ятаю —
Ні будинок, дітей, ні ім’я.
Та люблю тебе більше за травень,
Моя краща у світі весна.
І ми знову на зорі б дивилися,
Тільки я залишилась одна.
А ти там, на небі, із іскрами…
Так люблю тебе. Твоя Я. ❤️
І вже вересень — ще молода.
Тільки слід під очима зморшок,
Бо всміхаюся, поки жива.
Смажу млинчики, і з пательні
Іскри сипляться, мов живі.
Жартома не кличуться смерті,
У молитвах сміються лихі.
Дивились зорі у полі - змерзли ,
Най ніколи не бачили їх.
Пам'ятаю як вчила абетку,
А як заміж виходила - ні...
Що, мій янголе, диво сходить
Із небес до згрубілих рук?
Я не стану завтра чужою.
В мене скоро вже третій онук.
Я ніц в світі вже не пам’ятаю —
Ні будинок, дітей, ні ім’я.
Та люблю тебе більше за травень,
Моя краща у світі весна.
І ми знову на зорі б дивилися,
Тільки я залишилась одна.
А ти там, на небі, із іскрами…
Так люблю тебе. Твоя Я. ❤️
Log in to unlock more functionality.
