Мир сегодня с "Юрий Подоляка"

Труха⚡️Україна

View

Николаевский Ванёк

View

Мир сегодня с "Юрий Подоляка"

View

Труха⚡️Україна

View

Николаевский Ванёк

View

Ostap Drozdov

Politics

📚Авторський telegram-канал Остапа Дроздова. Лише оригінальний суб’єктивний неподієвий контент
▪️Підписатися на YouTube канал 👉 (https://youtube.com/c/DROZDOV)
▪️Особистий Facebook профіль 👁(https://www.facebook.com/ostap.drozdov)

TGlist rating

TypePublic

Verification

Not verified

Trust

Not trusted

LocationУкраїна

LanguageOther

Channel creation dateAug 13, 2024

Added to TGlist

Jun 01, 2023

I own this channel

History of changes

Statistic of Telegram Channel Ostap Drozdov

More details

Subscribers

15 449

24 hours

70%Week

2771.8%Month

2131.4%

Citation index

0

Mentions1Shares on channels0Mentions on channels1

Average views per post

5 152

12 hours3 614

13.4%24 hours5 152

8.8%48 hours5 296

37.7%

Engagement rate (ER)

10%

Reposts106Comments0Reactions409

Engagement rate by reach (ERR)

33.34%

24 hours

2.69%Week

1.75%Month

1.13%

Average views per ad post

4 466

1 hour1423.18%1 – 4 hours2 08446.66%4 - 24 hours4 32496.82%

More details

Connect our bot to the channel to find out the gender distribution of this channel's audience.

Total posts in 24 hours

3

Dynamic

Latest posts in group "Ostap Drozdov"

All posts

26.04.202516:55

В якості мотто до мого сьогоднішнього відеоблогу буде ось цей вислів: по колу водять тих, хто уникає гострих кутів.

Затиснуті між мрійництвом і реальністю, можна до блиску полірованої кулі згладжувати всі гострі кути й утворювати ідеальну геометричну фігуру під назвою замкнуте коло. І незламно гарцювати по ньому ще кілька покалічених поколінь.

З усього видно, що ігнорація гострих кутів у рішеннях щодо припинення війни – то наш козирний спорт із марафонського бігу по колу. Довгому, безкінечному, героїчному.

Мрійництво – не злочин. Злочин – самодурство.
👇
https://www.youtube.com/watch?v=IZ3au85L8xg

26.04.202511:05

Настала теплинь, і це значить, що для уряду почався відлік у 160 діб для закачки газу в підземні сховища на наступний сезон. До середини жовтня треба заповнити спустошені запаси, адже зараз їх лишилося рекордно мало за всю історію: 0,7 млрд кубів.

Фахівці пишуть, що прогнозований обсяг газу напередодні майбутнього опалювального сезону має складати до 9 млрд кубів. Із них рівно половину (4,5 млрд кубів) держава буде змушена імпортувати, оскільки запасів лишилося мізер, зокрема й через руйнацію 40% потужностей газовидобутку.

Аби після теплого літа не почалося кіпішу, державі треба прямо вже почати імпорт газу на рівні 25 млн кубів щодоби аж до осені. Таке поповнення газорезервів коштує 2 млрд євро. Нафтогаз, який воліє своєму правлінню платити зарплати й премії розміром із річний бюджет райцентрів, таких коштів наразі не має. Норвегія з європейцями дали 400 млн євро, але це п’ята частина від необхідного.

Ну і, звісно, влада ретельно береже стару й потворну модель газового ринку, вигідну всім, окрім народу. Зараз державний монополіст займається і газом для населення, і газом для комерційних суб’єктів. Причому (увага): ціна газу для комерційних споживачів значно нижча за імпортний аналог, тож потім держава ще й закупляє імпортний газ для населення собі у збиток.

Це абсурд – фінансувати імпорт газу з держбюджету, коли на дрони грошей нема. При тому, що газу власного видобутку має з лишком вистачити для населення. У нас же ж держава більше про заводи олігархів дбає.

26.04.202505:15

Контрпропозиція України та Європи (спільно):

1. Повне припинення вогню.
2. Перемовини за участю США та ЄС.
3. Росія має вернути всіх депортованих дітей.
4. Обмін полоненими всіх на всіх.
5. Гарантія безпеки для України: щось схоже на статтю 5, але не НАТО.
6. Жодних обмежень для ЗСУ.
7. Жодних обмежень на іноземні контингенти в Україні.
8. Вступ в ЄС.
9. Територіяльні переговори базуються на основі лінії контролю.
10. ЗАЕС – у спільній власності України і США.
11. Безперешкодний рух по Дніпру та контроль над Кінбурнською косою.
12. Угода про копалини.
13. Фінансова компенсація через заморожені рос.активи.
14. Санкції проти росії знімаються аж після настання миру.

Думки, які зринають із цього приводу:

• До перемовин хочуть долучити Європу.

• Взагалі не зрозуміло, що таке «територіяльні переговори базуються на основі лінії контролю». Хтось має чітко пояснити це формулювання.

• Україна вимагає гарантій безпеки. Це дуже похвально, але й дещо кумедно для країни, яка має на руках 28 безпекових угод, наштампованих минулоріч.

• Фінансова компенсація за рахунок рос.активів – масло масляне, бо програма на 50 млрд доларів уже діє, й Україна з початку року отримала перші транші в рамках цієї програми, розписаної до 2027 р.

• Пункт про іноземні контингенти буде ветований, швидше за все, як і про чисельність ЗСУ.

• ЗАЕС для Америки і Угода про Копалини – це дуже мудро й правильно, але тепер дурбеликами виглядають ті, хто в істериці нахвалював «ой який молодець, нікому не віддасть наші надра, слава вовіки справжньому патріоту!».

25.04.202516:45

Що пропонують США:

1. Кінець війни на постійно.

2. Україна отримує надійні гарантії безпеки від Європи.

3. Невступ у НАТО.

4. Вступ в ЄС.

5. Крим російський.

6. Окуповані території лишаються під контролем рф.

7. Україна повертає всю Харківську обл.

8. Україна повертає ЗАЕС, передає контроль над нею США, а електрику розподілятимуть обоє.

9. Україна повертає Каховську ГЕС.

10. Україна отримує безперешкодний прохід по Дніпру.

11. Україна повертає контроль над Кінбурнською косою.

12. Україна буде повністю відбудована й отримає повну фінансову компенсацію.

13. Угода про Копалини.

14. Санкції з росії знімаються.

15. США та росія відновлюють співпрацю.

Кращих пропозицій уже не буде ніколи, виходячи з реалій. Тепер хоч знаємо, на чому могло би все закінчитися.

25.04.202510:35

Внутрішньо переміщені особи і проблеми з їх працевлаштуванням. Дані Інституту Стратегічних Досліджень.

• 4,6 млн осіб – офіційні ВПО.
• 2,5 млн із них не мають куди вертатися.
• 62% планують вернутися додому.

• 1,2 млн отримують виплати.
• 42% ВПО потребуть препаратів, 32% - харчів.

• За кожного працевлаштованого ВПО роботодавець отримує 8000 грн компенсації 3 місяці (і 6 місяців за ВПО з інвалідністю).
• Цим скористались 1700 роботодавців: їм було відшкодовано 72 млн грн.
• Із початку року працевлаштовано 3000 ВПО, з яких 132 – з інвалідністю.

• Опитані підприємці вказують на пасивність ВПО щодо пошуку роботи. Не хочуть.
• При цьому робоча сила у віці 15-70 років скоротилася на 27%, дефіцит робочих рук – 4,5 млн, а 63% підприємств відчувають брак кадрів.

• Люди, які працювали на крупних заводах, психологічно не здатні працювати в інших секторах, де потрібна ініціятивність та власна активність.

25.04.202505:08

Ніжний трепет огортає душу від того, що Гарант так твердо стоїть на сторожі Конституції й нею пояснює свою незламність, несхитність et cetera. Лишається сподіватися, що так само твердо Гарант стоятиме на сторожі всіх інших, не менш справедливих та істинних статей Конституції. Приміром:

Стаття 3. Людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються найвищою соціальною цінністю. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність.

Стаття 5. Єдиним джерелом влади є народ. Ніхто не може узурпувати державну владу.

Стаття 13. Земля, її надра та природні ресурси є об'єктами права власності Українського народу.

Стаття 15. Суспільне життя ґрунтується на засадах політичної, економічної та ідеологічної багатоманітності. Цензура заборонена.

Стаття 19. Ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Стаття 22. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Стаття 24. Громадяни є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень.

Стаття 27. Кожна людина має невід'ємне право на життя.
Обов'язок держави – захищати життя людини.

Стаття 33. Гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Стаття 34. Гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань.

Стаття 39. Громадяни мають право збиратися мирно, без зброї і проводити збори, мітинги, походи і демонстрації.

Як Конституція – то Конституція в повному обсязі. Амінь.

24.04.202516:41

У цьому етері містяться основні думки й припущення, висловлені в перші години після операції одноосібників «Фініш».

Про «що далі» я волію тримати свою думку при собі, бо вона навряд чи сподобається бранцям ілюзій. Хоча тут і не сильно де є розвернутися: благодатні щодо нас варіянти відсутні начисто, а запобігати гіршим чи унеможливлювати найгірші – у королівського двору нема ні бажання, ні вигоди.
👇
https://www.youtube.com/watch?v=ujxNCF69Luk

24.04.202510:57

Наш державний борг.

• 7 трлн грн - держборг України.
• Він різко зріс передусім через кредитування Заходу.

• Держборг становить 92% ВВП.
• Зовнішні зобов’язання – 107 млрд доларів.

• Суттєво зросли видатки на обслуговування боргу: на це йде 307 млрд грн.
• Цьогоріч маємо виплатити 1,1 трлн грн.
• Половина цієї суми – 562 млрд грн – це погашення внутрішнього боргу.

• До 2027 року Україна отримає 148 млрд доларів вливань.
• А з 2027 року західна допомога різко впаде: максимум 12 млрд доларів на рік (усі розрахунки західних уливань зроблені лише на 2 роки).

• При цьому віднова й відбудова оцінена в 600-800 млрд доларів.

24.04.202505:10

Для наших чемпіонів світу з обрання найгірших сценаріїв настає час вийти до народу й оголосити, розжувати, обгрунтувати нові цілі війни, адже на цілях, сформульованих у кульмінаційно-завищеній точці самооцінок та прагнень зразка 2022 року, вже не виїхати в 2025-му.

Склалася засадничо інша світова кон’юнктура + змінилися соціологічні установки в суспільстві + закінчився ліміт терплячої некритики + ворог не приховує вигідності для нього сценарію затяжної війни. За нових обставин верховна влада має запрезентувати нові цілі війни, а суспільство має прорефлексувати їх та акцептувати, адже всяка війна, якщо вона не має практично-реалістичних цілей, ризикує перетворитися в безцільну.

Цілі мають бути зрозумілі виконавцям (народові) і здійсненно-досяжні в чіткій перспективі. Тоді війна набуває осмисленості й прив’язується до реалізації поставлених задач. Без цього не можна входити в 4-й рік м’ясорубки виключно на уявленнях про правильність та абстракціях про бажане, в якому недосяжність затьмарюється пафосністю. Попереду мусять маячити чіткі цілі, інакше це – конкурс імпровізацій, замішаних на хаотичній злості.

Відвоювання територій до такого-то року з такими-то затратами і втратами; новий повноцінний контр-наступ у конкретні терміни; ставка на прорив до морів; чи, може, захист корисних копалин; чи будь-якою ціною втримання чинної лінії фронту за принципом «щоб окупант далі не пішов», і це наразі максимум; чи, може, війна як священна самоціль; чи нескінченна війна від небажання шукати альтернативні рішення; чи калічна війна суто оборонного типу, а тим часом поспішне переобрання правителя на другу каденцію до 2030 року? З-поміж десятків варіяцій хотілося би почути щось більш чітке, крім аморфностей «до перемоги», «до останнього» тощо.

І тоді в суспільства не виникатиме слушних підозр, що зроблено вибір на користь віртуальних цілей, і з кожним наступним місяцем вірогідність успішного для нас завершення масакри танутиме, як роса на прожекторі вечірнього кварталу. І тоді нікому в голову не стрельне здогад, що безстрокова війна переходить у ранг безпереможної з нульовою ймовірністю досягнути в ній бодай якогось пристойного результату навіть теоретично.

Кожен сумнів – це вияв поваги до складності. Лише раби – то один народ.

23.04.202519:41

Учора виповнився 301 рік із дня народження видатного мислителя Іммануїла Канта, артикулятора Морального Імперативу. В час релятивізму й девальвації всіх етик особливо слушними є афоризми Канта:

• Мудрий може міняти думку; дурень – ніколи.
• Один, дивляючись у калюжу, бачить у ній грязюку, а інший – відбитки зір.
• Смерті найменше бояться ті люди, чиї життя – найцінніші.
• Війна дурна тим, що створює більше злих людей, ніж їх забирає.
• У нас закладена тяга до завідомо пустих бажань.
• Хто боїться, той не може судити про величне.
• Коли справедливість зникає, то не лишається нічого, що могло б надати цінність життю.
• Май мужність користуватися власним розумом!
• Нема чого боятися, що вас спростують, боятися треба – що вас не зрозуміють.
• Той, хто стає живим хробаком, чи може потім скаржитися, що його розчавили?
• Треба вчити не думок, а думанню.
• Щоб зробити добрий вибір, потрібно знати, без чого можна обійтися.
• Інтуїція ніколи не підводить того, хто до всього готовий.
• Дайте людині все, чого вона жадає, і в ту ж мить вона відчує, що це все – не є все.
• Не приймай благодіянь, без яких ти можеш обійтися.
• Свобода розмахувати руками закінчується перед кінчиком мого носу.
• Чим більше звичок, тим менше свободи.

23.04.202516:01

А тепер із нетерпінням треба дочекатися того, що винесено в заголовок мого недавнього коментаря напередодні лондонської зустрічі.

Трампа мусить вкурвити і вштирити – лише цей буревій може оживити вкрай занепадницький штиль, який настав після краху ідеї припинення війни.

Можемо очікувати торпедування певних тем і компроматів. Вихід Америки з переговорного треку мав би бути з гучно траснутими дверми. Українському народові було би вкрай корисно й пізнавально дізнатися дещицю з тих матеріялів, якими Білий Дім досі успішно тиснув на кліку.

Для чистоти сумління – таким був мій прогноз напередодні Лондона (є нагода звірити):
👉
https://www.youtube.com/watch?v=moygcwNel-M

23.04.202511:21

Відвоювати території – не можуть. Заморозити війну – не хочуть.

І всім немов полегшало від того, що з усіх сценаріїв наші правителі, які будуть довічними до останнього вкраїнця, обрали найгірший – безкінечну війну з нульовою ймовірністю досягнути в ній бодай якогось пристойного результату навіть теоретично.

Зроблено вибір на користь віртуальних цілей, уже ніколи й ніким не досяжних. Війна піде у ще більшу ескалацію з методичним просуванням лінії фронту вглиб нашої, звісно ж, території. При цьому з кожним наступним місяцем вірогідність успішного для нас завершення масакри танутиме, як роса на прожекторі вечірнього кварталу.

Війна при суттєво підірваних позиціях стає завідомо безпереможною. Вести її, звісно, можна аж до глибоких зморшок царя і навіть при відсутності реалістичних цілей. Тим паче, країна прям тріщить від охочих покласти душу й тіло.

Всі суїцидники мали б бути задоволені. Всі мародери теж. Недоторканна каста броньованих теж.

А всім іншим – теж, вочевидь, усе ок. Адже заграва ілюзій така красива, така ажурна, така райдужна.

23.04.202505:14

Заморозка, яка з долонь Америки сьогодні в Лондоні постане яко єдиний практичний вихід із безпереможної війни, - це класика. Так зупинялися всі війни – натисканням кнопки stop. Класика всіх класик.

А вже потім умикалися індивідуальні для кожної війни нюанси з подальшим її вистудженням: десь прокладалися нові кордони, десь утворювалися демілітаризовані зони, десь упирскувалися миротворчі контингенти, десь виникали досі невизнані анексовані новоутвори-апендикси – а десь усе лишалося на розсуд протиборчим сторонам, яким якщо не шкода умогилювати сотні тисяч людей, ну то прошу дуже, але на задвірках цивілізації.

Нічого екзотичного – а десятки разів перевірену класику застосовує Америка до війни, яка, на її думку, якщо збереже свій інстенсив, то пророкує згубні для сторони-жертви наслідки. Класика на те є класикою, що вона найменше враховує ілюзії й райдуготворчість, а більше опирається на наземну об’єктивність: якщо військове відвоювання анексованих територій не проглядається, то на те і є кнопка stop по поточній лінії, щоб унеможливити ще більші втрати.

Трампівська формула «мінус Крим», яка сьогодні може бути озвучена в якості офіційної, - це суха констатація 10-річної дійсності, яка перманентно триває з 2014 року і яку Україна (на цьому американські переговорники не забудуть наголосити) не пробувала міняти, якби не вторгнення.

Фіксація реального – таким буде лондонський синопсис усіх пропозицій Америки як сторони, яка вкладати в недосяжне не буде з принципових міркувань.

22.04.202516:56

Симоненкове «на цвинтарі розстріляних ілюзій уже немає місця для могил» я спонтанно обрав генеральним лозунгом усього нашого ставлення до перемовин, до пошуку рішень у цій безпереможній війні, до її припинення.

Здавалось би, на 4-му році безпросвітку які взагалі ілюзії ще можуть жевріти – та виявляється, можуть. Лондон я трактую як рубіконний моменто морі, коли буде дана остаточна експертиза практичної можливості чи неможливості кінчати з цією масакрою.

Якщо так, то так, якщо ні, то на цвинтарі розстріляних ілюзій доведеться шукати свіженький гробівець десь скраєчку.
👇
https://www.youtube.com/watch?v=moygcwNel-M

22.04.202511:03

Тяготи промисловості. Аналітичні дані.

• Прямі збитки промисловості від війни – 15 млрд доларів.

• Пошкоджено або зруйновано активи майже 500 підприємств.
• Фатально постраждала металургія: втрачено 3 гіганти (Азовсталь, ім. Ілліча, Авдіївський коксохім).

• Війна спричинила деіндустріалізацію України: частка переробної промисловості тепер 8% ВВП, а частка добувної впала до 12%.

• Лише завдяки морському коридору експорт металу зріс на 49%, хімії на 10%, харчів на 15%.

• Торік 27% великих та середніх підприємств отримали збитків на 112 млрд грн.

• 61% промислових підприємства скаржаться на нестачу кадрів унаслідок мобілізації та еміграції.

• 46% усієї промислової продукції – імпортні.
• 84% машинобудування – імпортне.
• 77% усієї хімії – імпортна.
• У легкій промисловості рівень імпортозалежності 78%.

• У Світовому Рейтингу Індустріальної Конкурентоспроможності до війни Україна була 69, зараз 82.

All posts

Advertised6 minutes

23.04.202511:24Погляд Приходька

24.1K

Politics

Advertised0 seconds

14.11.202415:51ТЕРНОПІЛЬЩИНА.ONLINE

5.7K

News and Media

Advertised0 seconds

29.10.202404:22Львівська Мануфактура Новин

7.6K

News and Media

Advertised0 seconds

29.04.202421:15Ірина Фаріон

10.2K

Politics

Advertised0 seconds

21.02.202417:22Ірина Фаріон

10.2K

Politics

Advertised0 seconds

01.12.202307:25Ірина Фаріон

10.2K

Politics

Advertised0 seconds

21.11.202317:53Ірина Фаріон

10.2K

Politics

Advertised0 seconds

18.11.202323:12Ірина Фаріон

10.2K

Politics

Advertised0 seconds

09.11.202317:42Ірина Фаріон

10.2K

Politics

Advertised0 seconds

08.11.202316:54Ірина Фаріон

10.2K

Politics

Advertised0 seconds

29.04.202323:43Ірина Фаріон

10.2K

Politics

More details

Records

26.04.202511:44

15.5KSubscribers

27.01.202423:59

200Citation index

17.11.202323:59

14.2KAverage views per post

29.10.202423:59

7.3KAverage views per ad post

08.09.202423:59

1355.17%ER

17.11.202323:59

124.73%ERR

Growth

More details

Subscribers

Citation index

Avg views per post

Avg views per ad post

ERR

More details

Popular posts Ostap Drozdov

All posts

25.04.202516:45

25.04.202505:08

21.04.202505:17

Ось і стукнуло рівно 6 років, як у другому турі, 21 квітня 2019 року, в цей проклятущий день країна обрала свою майбутню руїну.

Панургове стадо – це масово-суїцидальний феномен сліпої покори лідеру. Термін походить від Франсуа Рабле, який у «Гаргантюа і Пантагрюелі» описав це так: Панург полаявся з продавцем баранів, вибрав з його стада найдоротнішого барана і викинув за борт: інші барани почали вслід за ним стрибати в море, причому почалася товкотнеча – кожен баран норовив першим стрибнути в воду.

Можна було би провести аналіз виборця Зе в динаміці – якби виборець Зе існував як стала категорія. Взагалі-то виборця Зе не існує. Як і не існувало політика Зеленського. Виборці Зе – таксидермісти, які на свій розсуд начинили своїми змістами це симпатичненьке опудальце.

Ці відсторонені інфанти сприйняли неіснуючого політика як майданчик, на якому є лише вони: запальна тусня видумщиків, глашатаїв нової ери (так вони думали), репрезентантів нового покоління (так вони думали), агентів антисистемних змін (так вони думали).

Обгрунтовану антисистемність вони перенесли на віртуальну голограму, їй приписавши свої устремління. Проєкція себе на голограму – це дуже містична дія. Виборці Зе у своїй суті містики. Вони щиро вірять у матеріялізацію мрій. Досі. Самодури.

Неможливо посипати голову попелом, якщо вона схована в пісок.

28.03.202506:12

Якщо ти Комарницький, якщо ти пів життя тибрив столичну земельку, якщо ти нагріб на 5 поколінь наперед, якщо ти маєш друзяків у всіх найвищих кабінетах, якщо ти навіть і перебуваєш під кримінальним розслідуванням, навіть якщо твоя країна на колодці для решти смердів – ти все одно спокійно собі виїдеш, бо всі правоохоронні органи ретельно охороняють права Комарницьких, а в безправних смердів нема що охороняти.

Якщо ти Комарницький і маєш валізку накраденого бабла – то тебе рятуватимуть всі спеціальні органи, і контрабандисти, і всі добрії люди, і недобрії – всі, хто можуть потелефонувати кому треба, попросити що треба, показати посвідчення яке треба і пробашляти скільки треба.

Клітка – для всіх, свобода – Комарницькому, Дмитруку, Трубіцину, Портнову, сину Портнова, Деркачу, Мураєву, Наумову, Волошину, Єфремову, Боголюбову, Тупицькому, Кирилу Шевченку, Гладковському, Довбенку, Арестовичу тощо.

Закон – для всіх, свобода – для своїх і обраних.

Це дуже стара історія. Вона ніколи не зміниться. Бо їм невимовно пощастило зі своїм народом. Пообурюється на кухні й піде готуватися до героїчної загибелі.

08.04.202505:11

Усі, хто залазить в топ-обойму царської свити, розцінюють державні посади як трамплін перед почесним звалом з цієї безпросвітної безперспективщини.

Такий алгоритм, схоже, обумовлюється сторонами заздалегідь: відпахаєш рік-два, й якщо будеш чемний і виконуватимеш усі забаганки шефа, дамо тобі чкурнути за кордон у дипломатичному статусі Посла з повним набором державного пансіону.

У бананових республіках Посол – це заслужена винагорода у вигляді екзилю в краще життя, пожиттєвий прихисток на Заході, премія за служіння. Ви собі тут плекайте стійкість та незламність на руїнах, а я про своє жирне майбутнє подбав.

Залужний у Британії – це віддяка за мовчання й відмову від політичної кар’єри.

Венедіктова у Швейцарії – це віддяка за таке саме мовчання й гонорар за відставку з посади Генпрокурорки.

Гусєв в Азербайджані – це віддяка за мовчання щодо оборудків Укроборонпрому.

Рябікін у Китаї – віддяка за віддану працю з багатьма нулями в Держмитниці та Міністерстві стратегічних галузей.

Таран у Словенії – це віддяка за перекидку 10 млрд із армійського бюджету на велике крадівництво і скорочення ракетних програм.

Маркарова у США – це віддяка за фінансові махінації кліки через очолюваний нею Мінфін.

Ілащук у Болгарії – це віддяка за навики орального сексу (сертифікат додається).

Полюхович у Перу – це віддяка ніхто не знає за що, просто в.о. міністра освіти набридло тут жити.

Костін у Нідерландах – це віддяка за прокурорські інвалідності та ліквідацію прокурорського нагляду в мародерократії. Таким був план, бо повнолітній син Костіна ще раніше опинився у США, а доньку "за*бала эта Шотландия, Финляндия. Хочу домой в Монако".

Заради цього вони й пнуться до вершин: вислужитися перед системою і щасливо звалити звідсіля, глузуючи з тих, хто лишився.

10.04.202505:13

Після тріюмфу в українських чартах башкирської групи AY YOLA так і запишемо: вкраїнчикам по барабану, що слухати в своїх навушниках – навіть якщо це творчість гурту, який регулярно збирає кошти на війну проти України.

Раніше я би прочитав цілу тираду про російський вердикт мєстним креолам, які споживанням рос.контенту добровільно фінансують своє вбивство. Проте на 4-му році війни вважаю цю гірку тему пройденою й програною: народець так і не схотів дати відповідь на базове питання цієї війни: так чим же ти відрізняєшся від ворога, якщо споживаєш його контент і монетизовуєш його, що дає змогу російським зброярам відливати боєприпаси й ракети, які пізніше прилітають у ті ж будинки, де мешкають вірні споживачі\замовники всього російського.

Якщо в людей досі не утворилося прямого, як кардіограма трупа, причинно-наслідкового зв’язку між тим, що культурна окупація є прелюдією територіяльної і що ворожа культура взута в чоботи майбутнього окупанта – значить, так тому й бути.

03.04.202511:05

Хто хоче почути фаховий аналіз економістів стосовно митної революції Трампа - хай питає в економістів. Усі інші просторікування на цю тему виглядають щонайменше аматорством.

Тут є привід про інше подумати.

У нашої держави є 117 млн доларів на закупівлю імпортних помідорів, 63 млн доларів на імпортну цибулю, 34 млн доларів на імпортні огірки, 30 млн доларів на імпортну капусту – але власне фермерство ледве дихає, бо замість дотувати й стимулювати місцевого виробника, піклуємся про імпортного.

Твоя картопля гниє в землі – а в супермаркетах красується картопля з Єгипту, де орні землі становлять лиш 5% усього ландшафту.

Твої яблука лежать килимом на траві, бо фермерам невигідно їх здавати за копійки – а в супермаркетах продають лискучі ябка айдаред із Польщі.

Твої помідори чавлять бульдозерами через переврожай – а супермаркети заполонені томатами з Туреччини.

Твоя морква оголошена непридатною через нестачу води – а в супермаркетах лежать тонни моркви турецької й китайської, бо там води нємєрєнно.

Твій виробник убитий у нуль, бо він апріорі неконкурентний із дешевим і масовим імпортом крупних країн із дешевоою робочою силою.

Це до теми імпортного мита і протекціонізму власного виробника.

04.04.202510:49

Ну який шаг! Ну йой!

Це якийсь сюр із книг антиутопістів – копійки міняти на шаги у країні, де вже давно копійок нема в обороті, оскільки через тотальну девальвацію національної валюти тепер копійкою вже є 10 грн. А 100 грн – то давно вже не гроші. А з 200 грн можна в магазин навіть не заходити.

Копійка чи шаг... Яка в біса різниця, як називати те, чого нема? На базарі всі ціни заокруглені до тризначних сум. Нерівні, коряві цінники з віртуальними копійчинами фігурують лише у супермаркетах, і вони, ті нікому не потрібні копієчки, списуються безготівковою оплатою геть непомітно для покупця.

Національна валюта девальвована в пень, з’їджена інфляцією до самих основ, згрижена небаченим здорожчанням життя – а банкіри переддефолтної країни, чий державний борг перетнув історичний максимум у 6 трлн грн, не знайшли собі більш звабливої розваги, як міняти неіснуючі копійки на неіснуючі шаги.

Це точно буде шаг до заможності й процвітання.

03.04.202505:15

Щороку дні на стику березня-квітня проходять під знаменом страшнющих спогадів про геноцид у Бучі, Ірпіні, Гостомелі, Ворзелі.

Прості люди з околиць Києва, яким довелося пережити щось немислимо-жахливе, нанімо згадують моторошну окупацію. Ну а владоможці, які своїми шашликами спричинилися до найбільшої антропокатастрофи 21 сторіччя, зі скорботними рилами тужать на телекамери, і від цього завше разить піяром на кістках й нездатністю визнати власну дотичність до мега-трагедії.

Бучансько-ірпінсько-гостомельсько-ворзельський геноцид – це ж не лише сльози горя. Це ще й набатний дзвін нагадування. Будинки можна відбудувати, шибки можна вставити, дахи можна полагодити, кущі можна досадити, тротуари можна вимостити, калабані крові можна відмити, місця стихійних поховань можна заквітчати.

А от чи можна обманути себе? Чи можна після пережитого хоррору вернутися до мелодрам старих звичок? Чи всі вже в північно-західних околицях столиці перейшли на укр.мову, яка була й лишається основним маркером відмінності від окупанта? Чи всі вже відмовилися від ру-туба, ру-музики, ру-книги, ру-кіна, ру-спадщини? Чи всі вже повідписувалися від росмовного контенту? Чи всі перегвалтовані міста вже провели декомунізацію своїх вулиць і мізків? Чи всі вже перестали дослухатися до хороших руских в інтернеті? Чи всі вже вигнали московський патріярхат зі своїх містечок? Чи всі вже провели ретельний аналіз на предмет, чому був профуканий прорив із північного фронту аж попід сам Київ? Чи всі вже подякували богоносній еліті за ігнорування попереджень американської розвідки?

Чи, чи, чи… Чи далі вернулося всьо, как било?

Чим більше про це думаєш, тим менше про це хочеться говорити.

02.04.202505:11

Уся показуха навколо копалин – це навіть не насмішка, а плювок дурненькому народові, який так сильно побивається за надрами, які вже ДАВНО РОЗДАНІ олігархам, своїм і чужим. Про що й свідчить розслідування YouControl.

• Право на користування надрами мають 2268 компаній і 78 фізичних осіб.

• Кількість чинних спецдозволів на надра – 3 482.

• Видобуток уже здійснюють 502 компанії, які входять до 255 корпоративних груп.

• 15% усіх компаній (351) – іноземні.

• Половина (45%) іноземних компаній – це ОФШОРИ (137 з Кіпру, 13 зі Сейшельських островів, 10 із Белізу).

• Власниками спецдозволів є громадяни з 51 країни світу.

• 34 компанії – з Нідерландів, 24 зі Швейцарії, 23 з Великобританії, 21 з Німеччини, 16 із Чехії, 14 зі США, 13 із Туреччини, 12 з Австрії.

• 16 із 50 найбільш критичних копалин перебувають в руках 39 компаній.

• З них 10 – державні (це чверть), решта – приватні.

• Германій видобувають 7 державних компаній, найбільша з яких (Демурінський ГЗК) до 2023 року належала підсанкційному росіянину Шелкову (№59 найбагатших росіян).

• Видобуток титану контролює азербайджанець Насіб Хасанов (власник Водафону).

• Графіт, цинк, берилій та цирконій належать групі АТБ Геннадія Буткевича (починав як права рука Лазаренка).

• Нікель, хром і тантал оформлені на батька Якименка – нардепа зі слуг народу, очільника Підкомітету з охорони та оптимального використання надр.

• Титан, ванадій, скандій і цирконій видобуває Фірташ (під санкціями США і РНБО).

• Германій також видобувають 3 фірми Ахмєтова.

• Спецдозволи на германій також має Віталій Кропачов (викупив активи Януковича, а в 2023 хотів інвестувати в медія-холдинг Мураєва).

• Титанієві та цирконієві руди – в руках Андрія Бродського.

• Весь літій належить родині Табалових (батько був депутатом від «Батьківщини»).

• Дозвіл на графіт і ніобій мають турки («Онур»).

• Спецдозвіл на графіт має комбінат, зареєстрований на австралійську та словацьку фірму.

• Марганцеві руди добувають Коломойський та Пінчук.

От і думай тепер: на яких підставах Зеленський у «план перемоги» вносив пункт про розплату цінними надрами - якщо більшість із них уже мають власників? Відповідно: навіщо тепер накручувати собі рейтинги героїчного захисника копалин, якщо вони вже й так роздані?

07.04.202505:14

У підручниках за 11 клас Його Ясновельможна Світлість уже подаються як беззаперечний переможець, світоч нації, поводир, месія, рятівник.

Із цієї нагоди смію нагадати основи основ. Кожен культ особистості базується на принципі двох М: Монолог і Мавзолей.

Монолог – у дії. Комунікаційний потік від влади – лише односторонній. Про діялог навіть мріяти не доводиться. Якщо суспільство й подає зворотний писк – то це радше дуолог: обидві сторони торочать щось своє, не слухаючи співрозмовника, бо в дуолозі головне – висловитися самому, а не почути.

Монолог міцніє з каждим днем. Що хочуть – те повідомляють. Чого не хочуть – про те мовчать. Ні про що не радяться. Головні події українці дізнаються пост-фактум і чисто випадково зі західних шпальт.

А Мавзолей – уже в процесі і в підручниках. Лабрадорит – улюблений мінерал для мавзолейних облицьовок – уже вмуровується в паралелепіпед культу особистості. Виглядає монументально, лискуче, царственно, маєстатично. Не підкопаєшся. Адже виходу з усипальниць не існує.

Монолог неминуче породжує Мавзолей. Коли навколо чутно лише власний голос – ти перебуваєш в ехокамері, де тебе оточують лише власні думки й такі, які їх підтверджують.

Монолог і Мавзолей. Лише власний голос і лише власна велич.

П’єдестал підносить, але не дає розвернутись (Владіслав Гжещик, польський сатирик).

11.04.202505:08

У справі Насірова що не дія – то ще більший зашквар.

Спочатку, за пів кроку до вироку, Насіров, підозрюваний в отриманні 722 млн грн хабаря, раптом вирішив мобілізуватися – щоправда, в дислокований у Києві елітний підрозділ, який охороняє персонально Сирського.

Коли ж у суспільстві здійнялася буря обурення з цього приводу, оперативно скасували наказ про мобілізацію і продовжили Насірову запобіжний захід у вигляді заборони виїжджати за межі Київщини.

Це скасування породило ще більше внімілих запитань. Бо, виходить, мобілізацію таки можна трактувати протиправною – навіть попри те, що Верховний Суд в одній зі справ виніс глумливий вердикт: «Мобілізація незворотна, навіть якщо її провели з порушеннями».

Тобто, без задоволення лишаться тисячі позовів на предмет протиправності мобілізації (з найрізноманітніших причин) – а тут командування добровільно скасовує свій же наказ про мобілізацію Насірова – що й не снилося простому смертному.

Далі – глибоководне занурення до основ айсберга. Бо, виявляється, через схему «спалаху патріотизму» від вироків уже прагнуть відпетляти 48 фігурантів резонансних проваджень.

Це: Зонтов (брат одіозного екс-голови ОАСК Вовка, в якого знайшли сейф, забитий грішми), Цвігун та Мізін із Укрзалізниці (92 млн грн збитків), Калініченко (помічник слуги народу), Журило (заволодіння 17 млн доларів), Гвозденко (хабар 8 тисяч доларів), Дем'янчук із Тернополя (хабар 2,4 млн грн), Дикий (мер Білої Церкви) + цілий список суддів, які отримали підозри.

Для корумпантів армія стає способом уникнення карної відповідальності. Ну й героями будуть. Із, як пишуть посвячені люди, преміями 600%, як було затверджено в скасованому наказі по Насірову.

31.03.202505:20

New York Times ставить крапку на темі з’ясування причин і винуватців проваленого контр-наступу, який, власне, й розвернув усю війну на поразкову стезю.

Насправді не зараз, а ще рік-півтора тому всі західні медія винесли цей вердикт: провалений контр-наступ є наслідком рішень Верховного Головнокомандувача всупереч усім порадам фахівців Пентагону та генерала Залужного, які успіх контр-наступу моделювали через атаку на Мелітополь та прорив південно-азовського фронту.

Зараз New York Times лише повторив цей висновок, покладаючи відповідальність за фатальний розворот війни на Зеленського і Сирського, які, цитуючи NYT, учинили наперекір: перекинули ключові сили на Бахмут, бо хештег «місто-фортеця» був їм важливіший від планів професійних військових.

У динаміці 3-річної війни провалений контр-наступ оцінюється всіма аналітиками як переламний (зламний) момент, після якого війна зайшла в невиграшну стадію, оскільки помінялися всі візії, риторики й розрахунки союзників: вони почали відштовхуватися від нездійсненності тих завдань, які можна було реалізувати, якби «великі стратеги» слухали воєнне начальство, а не вуркотіння своїх піярщиків.

А тепер уже фсьо. Народ висновків як не міг робити всі ці роки, так і тепер не зможе. Непідйомна це задача – висновки робити в умовах, коли війна – це клондайк рейтингів та одобрямсів.

30.03.202505:20

Сьогодні сповнюється 52 роки, як у Монреалі помер Дмитро Донцов, теоретик інтегрального націоналізму.

Замість цитат Донцова зроблю відсилку до його есе з діягностичною назвою "За яку Україну?". Дмитро Донцов написав цей текст 1949 року. Теперішня війна – це розплата за небажання ствердно відповісти на дуже старе питання – за яку Україну? – поставлене 75 років тому.

"Трусість одних, глупота других і нікчемність третіх приведуть світ до небувалої катастрофи» - з цих слів починається те есе. За заплаканим вікном – 2025 рік, і він теж без відповіді. Бо хохляцтво, малоросійство й креольство панічно лиє «холодну воду на розпечене залізо народного гніву».

Вся наша вата-2025 ополчилася проти відповіді «українська Україна» на запитання Донцова-1949. А яка ж іще? А який сенс гинути на війні, якщо вона не утвердить Україну в Україні?

«Програли тому, що боялися протиставити московській правді зовсім окрему, цілковито протилежну прадавню правду нашої землі", - пише Донцов. Пише глухим нащадкам голодомору, терору й репресій.

Пише настільки прямо й чітко, що навіть до дебільної какаразніци дійшло б: "За Україну, вільну від обіймів московського спрута, вільну від всякої Москви».

Від усякої Москви. Включаючи язик, культуру, музику, товар.

Бо за таку Україну йде війна.

24.04.202505:10

Ostap Drozdov