

26.02.202511:33
Чувак, ти навіть не повіриш
25.02.202523:11
Ліки існують різні. Різним людям ліки треба різні. І чим рідкісніша хвороба, чим складніше її лікувати, тим дорожче ці ліки.
Я не хочу зайвий раз розповідати, що таке ціни. Ціни звісно засіб дискримінації, в широкому смислі. У нас є певне благо, кількість якого фіксована, якщо ми почнемо роздавати це благо кожному перехожому, в тому числі серед тих, хто нужденний, то воно просто закінчиться, і тоді ми прийдемо до таких собі голодних ігор, де люди б'ються за таблетки, тому що хтось більше нужденний, а хтось менше. Звісно, конкретно для ліків є поняття рецепту і все таке. Але все ж таки, блага більше не стає, а контроль за розподілом все ще породжує корупцію та блат. Блага стає більше, коли бариги женуться за прибутком.
Гроші допомагають якось універсально відфільтрувати людей. Ніхто не стверджує, що фільтр є справедливим завжди, що є люди, яким ці ліки життєво потрібні, а вони коштують непідйому суму. Але перевага грошей і ринку не в тому, що він нагодує всіх нужденних і завжди буде справедливим, хоча без ринку рівності як правило ще менше. Його перевага в тому, що тільки грошам начхати хто тримає їх у руках. Будь якому іншому ні.
Я не хочу знову ж таки заглиблюватися в справедливість фарм компаній, наскільки є скрізь ідеальними у відношенні швидкість/якість всі регуляції ліків, чи чогось такого. Звісно це не завжди далеко так.
Я хочу підняти інше питання. Ціни на ліки дуче вирішив регулювати на всі, а певні. Звісно ніхто аптекам компенсувати збитки не буде, бо і грошей нема, і Зеленський ніколи сильним в економічній політиці не був. Відповідно аптеки вочевидь не планують во благо нації працювати у збиток. Може і хотіли б, але це дозволити собі не можуть, інаше ми виявимося просто без ліків. Фарм компанії може і бариги та скотиняки, але ціну зменшувати не планують.
От яка штука. Держава виходить і заявляє "люди, що хворі оцим більш важливі, ніж люди що хворі оцим". Раніше грошам було пофіг в кого вони в руках, тепер вже ні. Держава починає заявляти, що чиїсь болячки менш важливі, ніж болячки решти. Навіть якщо це ліки для десятка людей на може всю країну, які за попереднім замовлення в Україну взагалі привозять, то цим людям теж пропонується посмоктати, бо ваше здоров'є менш важливе ніж здоров'я інших. І відбувається все це щастя на засідання рнбо. Прем'єр міністр, президент, Єрмак рішають, які ж хвороби більш важливі, а які менше важливі.
Це звісно порок будь якої солідарної медицини. Держава (та і приватні страхові теж цим грішать) намагається знизити видатки на ефекті масштабу, і диферсифікують шляхом вибудовування ієрархій, хто більше нужденний. Чиїсь болячки і проблеми більш важливі, чиїсь менше. Так як ніякої об'єктивної для цього шкали не існує, то починається це саме "до кого емпатії більше, або хоча б лобіює краще, той і прав".
Тому наприклад на дослідження раку грудей витрачають менше ніж на рак легеней, хоча боротьба з раком легеней принесла б користь більшій кількості людей. Ви ж не проти жіночого здоров'я? Отож, не проти. Туди ж всякі болячки від нездорового образу життя по типу наркоманії, ожиріння, та іншого. В нашій країні ще дуже важливими є і болячки ветеранів. Звісно, немає нічого поганого переживати за здоров'я ветеранів, але податки платять всі, медицина декларується як така, що для всіх, а на практиці виходить якось по іншому. До кого емпатії більше, той і має отримати ліки раніше і простіше.
За це люблять критикувати американську системи охорони здоров'я, але вона просто про це заявляє більш відверто ніж солідарна.
Немає нічого поганого в тому, щоб допомагати нужденним, навіть часом від імені держави. Та ж Супрун свого часу запускала програму субсидій на ліки. Існують громадські організації, які на них скидуються, є благодійні фонд. Пам'ятаю як в укрнеті на початку вторгнення бомбило як лгбт-організація завозила як гуманітарку ліки для транс-переходів. Але власне це хоча б в приватному порядку, свій допомагає своїм, і не вимагає нівкого за це платити. Державні субсидії, теж створюють цю ієрархію та хоча б не викривляють ринок, не змушують тих, хто в неї не потрапляє платити більше.
Я не хочу зайвий раз розповідати, що таке ціни. Ціни звісно засіб дискримінації, в широкому смислі. У нас є певне благо, кількість якого фіксована, якщо ми почнемо роздавати це благо кожному перехожому, в тому числі серед тих, хто нужденний, то воно просто закінчиться, і тоді ми прийдемо до таких собі голодних ігор, де люди б'ються за таблетки, тому що хтось більше нужденний, а хтось менше. Звісно, конкретно для ліків є поняття рецепту і все таке. Але все ж таки, блага більше не стає, а контроль за розподілом все ще породжує корупцію та блат. Блага стає більше, коли бариги женуться за прибутком.
Гроші допомагають якось універсально відфільтрувати людей. Ніхто не стверджує, що фільтр є справедливим завжди, що є люди, яким ці ліки життєво потрібні, а вони коштують непідйому суму. Але перевага грошей і ринку не в тому, що він нагодує всіх нужденних і завжди буде справедливим, хоча без ринку рівності як правило ще менше. Його перевага в тому, що тільки грошам начхати хто тримає їх у руках. Будь якому іншому ні.
Я не хочу знову ж таки заглиблюватися в справедливість фарм компаній, наскільки є скрізь ідеальними у відношенні швидкість/якість всі регуляції ліків, чи чогось такого. Звісно це не завжди далеко так.
Я хочу підняти інше питання. Ціни на ліки дуче вирішив регулювати на всі, а певні. Звісно ніхто аптекам компенсувати збитки не буде, бо і грошей нема, і Зеленський ніколи сильним в економічній політиці не був. Відповідно аптеки вочевидь не планують во благо нації працювати у збиток. Може і хотіли б, але це дозволити собі не можуть, інаше ми виявимося просто без ліків. Фарм компанії може і бариги та скотиняки, але ціну зменшувати не планують.
От яка штука. Держава виходить і заявляє "люди, що хворі оцим більш важливі, ніж люди що хворі оцим". Раніше грошам було пофіг в кого вони в руках, тепер вже ні. Держава починає заявляти, що чиїсь болячки менш важливі, ніж болячки решти. Навіть якщо це ліки для десятка людей на може всю країну, які за попереднім замовлення в Україну взагалі привозять, то цим людям теж пропонується посмоктати, бо ваше здоров'є менш важливе ніж здоров'я інших. І відбувається все це щастя на засідання рнбо. Прем'єр міністр, президент, Єрмак рішають, які ж хвороби більш важливі, а які менше важливі.
Це звісно порок будь якої солідарної медицини. Держава (та і приватні страхові теж цим грішать) намагається знизити видатки на ефекті масштабу, і диферсифікують шляхом вибудовування ієрархій, хто більше нужденний. Чиїсь болячки і проблеми більш важливі, чиїсь менше. Так як ніякої об'єктивної для цього шкали не існує, то починається це саме "до кого емпатії більше, або хоча б лобіює краще, той і прав".
Тому наприклад на дослідження раку грудей витрачають менше ніж на рак легеней, хоча боротьба з раком легеней принесла б користь більшій кількості людей. Ви ж не проти жіночого здоров'я? Отож, не проти. Туди ж всякі болячки від нездорового образу життя по типу наркоманії, ожиріння, та іншого. В нашій країні ще дуже важливими є і болячки ветеранів. Звісно, немає нічого поганого переживати за здоров'я ветеранів, але податки платять всі, медицина декларується як така, що для всіх, а на практиці виходить якось по іншому. До кого емпатії більше, той і має отримати ліки раніше і простіше.
За це люблять критикувати американську системи охорони здоров'я, але вона просто про це заявляє більш відверто ніж солідарна.
Немає нічого поганого в тому, щоб допомагати нужденним, навіть часом від імені держави. Та ж Супрун свого часу запускала програму субсидій на ліки. Існують громадські організації, які на них скидуються, є благодійні фонд. Пам'ятаю як в укрнеті на початку вторгнення бомбило як лгбт-організація завозила як гуманітарку ліки для транс-переходів. Але власне це хоча б в приватному порядку, свій допомагає своїм, і не вимагає нівкого за це платити. Державні субсидії, теж створюють цю ієрархію та хоча б не викривляють ринок, не змушують тих, хто в неї не потрапляє платити більше.


24.02.202512:55
ЄСЛІ ЖЕНЩІНА КРАСІВА І В ПОСТЄЛІ ГАРЯЧА ЗНАЙТЄ ЕТО ВСЬО ЗАСЛУГА ДОНАЛЬДА ФРЕДОВІІЧА
22.02.202508:47
Тим часом до нас повертається повісточка🥰🥰🥰
Суд в Меріленді заблокував наказ Трампа про заборону контрактів і грантів з компаніями, які використовують DEI. Він визнан таким, що порушує першу поправку
Суд в Меріленді заблокував наказ Трампа про заборону контрактів і грантів з компаніями, які використовують DEI. Він визнан таким, що порушує першу поправку
Reposted from:
Соціально-Побутовий Журнал "Водограй"

20.02.202523:53
Шановне панство!
Наші друзі з фонду ua_dopomoga потребують допомоги в зборі на ремонт двох автівок, для 3-ї ОШБр🇺🇦 і 151-ї ОМБр⚔️ відповідно. Сума відносно невелика - всього 60к гривень, давайте зберемо її якомога швидше.
ПОСИЛАННЯ НА БАНКУ МОНО
Карта (приват):
PayPal:
Наші друзі з фонду ua_dopomoga потребують допомоги в зборі на ремонт двох автівок, для 3-ї ОШБр🇺🇦 і 151-ї ОМБр⚔️ відповідно. Сума відносно невелика - всього 60к гривень, давайте зберемо її якомога швидше.
ПОСИЛАННЯ НА БАНКУ МОНО
Карта (приват):
4149609057618409
PayPal:
confighell@gmail.com
19.02.202523:37
І це добре, що ми ще відмовилися від мажоритарки. Так як ми втратили 42 виборчих округи, то за старої виборчої системи в нас би пустувало кожне десяте місце в парламенті. Так як за конституцією парламентською більшістю і сам факт утворення коаліції вважається коли є 225 місць (саме так Зеленський обґрунтовував рішення розпустити Верховну Раду, більшість була відносно наявних депутатських місць, а не всього парламенту), то для того щоб утворити коаліцію влада має набрати не 50%, а 56% місць, що прям трошки ускладнює. Навіть СН їх би не набрала б
26.02.202510:28
Хоча здається світська диктатура виглядає краще ніж ісламісти з калашами, насправді вони є не меншим ворогом модернізації.. На практиці це просто не працює, у людей навпаки світськість починає асоційовуватися із тим декадансом, яку несе диктатура, і насильством по відношенню до них. Часто місцеві інституції тримаються тільки на насильстві і колапсують при першій необхідності.
Саме тому після арабської весни в Сирії не прийшла демократія, туди на підйомі національної свідомості і руйнуванні інституцій прийшли якісь космато-бородаті сумнівні особистості. Країна розвалилася на десятки шматочків з різними ідентичностями і поглядами, і жоден з них не був симпатичним.
Але у Сирії був шанс на демократію і світскість. Як не парадоксально викликаний він був довгою війною. Люди просто втомилися воювати чорт зна проти чого.
І от, В Сирії державним святом стало Різдво, а сам президент помічався за читанням Аджемоглу. Це той якому того року дали нобелівку з економіки. Ситуація, після падіння Асада рухалася до того, аби знайти, може із скрежитом, але якийсь компроміс (звісно, якщо ти не Курд).
Але вчора туди вторгся Ізраїль з ідеєю віджати трошки буферної зони. І тепер у сирійців є проти кого об'єднатися і чиї цінності поставити як антагоністичні. Новій Сирійській владі при широкій підтримці Ізраїлю в цій ситуації з боку США, теж лишається менше вибору. Хіба якщо вступиться ЄС, що вже почав знімати санкції.
Тепер особисто я не те щоб вірю у світськю Сирію, і в щасливе майбутнє цієї країни. Євреї звісно заливають про те, що життя змусило їх бути параноїками. Але якщо конфлікт з арабами там можна назвати екзестенційним, то тут більше ймовірно, що просто під час військових дій у партії Лікуд зростає рейтинг. І хвалений Ізраїльський мілітаризм без бурління життя швидко приходить в стан занепаду.
Саме тому після арабської весни в Сирії не прийшла демократія, туди на підйомі національної свідомості і руйнуванні інституцій прийшли якісь космато-бородаті сумнівні особистості. Країна розвалилася на десятки шматочків з різними ідентичностями і поглядами, і жоден з них не був симпатичним.
Але у Сирії був шанс на демократію і світскість. Як не парадоксально викликаний він був довгою війною. Люди просто втомилися воювати чорт зна проти чого.
І от, В Сирії державним святом стало Різдво, а сам президент помічався за читанням Аджемоглу. Це той якому того року дали нобелівку з економіки. Ситуація, після падіння Асада рухалася до того, аби знайти, може із скрежитом, але якийсь компроміс (звісно, якщо ти не Курд).
Але вчора туди вторгся Ізраїль з ідеєю віджати трошки буферної зони. І тепер у сирійців є проти кого об'єднатися і чиї цінності поставити як антагоністичні. Новій Сирійській владі при широкій підтримці Ізраїлю в цій ситуації з боку США, теж лишається менше вибору. Хіба якщо вступиться ЄС, що вже почав знімати санкції.
Тепер особисто я не те щоб вірю у світськю Сирію, і в щасливе майбутнє цієї країни. Євреї звісно заливають про те, що життя змусило їх бути параноїками. Але якщо конфлікт з арабами там можна назвати екзестенційним, то тут більше ймовірно, що просто під час військових дій у партії Лікуд зростає рейтинг. І хвалений Ізраїльський мілітаризм без бурління життя швидко приходить в стан занепаду.
25.02.202521:42
Дубок?
24.02.202509:11
В своєму житті я бачив багато песимістів і кожен із них завжди виправдовував свій майндсет раціональністю та критичністю до світу. От оптимісти дурачки, чекають щось хороше, потім ловлять зраду і розчаровуються. А є от ми, ми не розчаровуємося, ми приємно здивовуємося, коли щось хороше все ж таки стається.
За моїми спостереженнями в цьому не було нічого раціонального окрім якогось нігілізму чи чогось такого. Вони намагалися показати себе от такими прохававшими життя, які знають чого чекати, і що все плохо. Але насправді ця позиція не те щоб далеко пішла від іншої. Бо хочете ви цього чи ні, наш мозок має когнітивні обмеження, і ми не можемо думати відірвавшись від канви, що вже утворилися. Ми звикли робити прогнози, і дофамін ми отримуємо не від хороших чи поганих новин, ми отримуємо його коли наші прогнози справджуються.
Наші негативні прогнози можуть справджуватися і ми навіть можемо отримувати від цього якесь збочене задоволення у формі "я же гаваріл". Та насправді це виглядало так, що якщо оптимістам треба доводити, що ситуація погана, і виходу нема, то песимісту треба доводити, що новина хороша, і він буде вперто доводити зворотнє і шукати гівнячку. Тому що немає ніякого "от тада я приємно здивуюсь", є справджені чи не справджені прогнози.
Ми можемо від цієї прогнозованості отримувти певне задоволення. Але по-факту, воно ж нас і пилить. Ми не припиняємо розчаровуватися, ми не втрачаємо відчуття, що світ летить в пизду. Воно підвласте і оптимістам, прогнози яких справджуються навіть рідше. Але у тих просто лишається хоча б надія. Завжди можна сказати "так, все погано, але от так ми можемо хоча б трошки пом'якшити наслідки".
Я більше ніж переконаний, що модне нині лежання в помиральних ямах середовище ще більш токсичне, ніж в ньому не лежання. Не тільки токсичне, а ще й контрпродуктивне. У старому доброму виборі: бий чи замри, ми обираємо замирати. Ми обираємо чекати тільки погане і ні на що не сподіватися.
Але чи є ми на своєму місці максимально продуктивними від того що ми могли б зробити. Я не хочу казати якісь банальності про не маленьких людей, зараз не 22й. Просто кожен має свій соціальний капітал, колись ми брали приклади, банально, тіж люди що спиняють танки. У нас тоді було багато соціальних практик, як підтримати один одного. Ми брали приклади і робили із свого соціального капіталу те, що може залежати від нас.
Я не фанат єднання у великого бойового робота, связаного одной цепью і скованого одной целью. Але справа в тому, що тоді було не менш темно, а люди вірили, що все буде добре. Тоді не було помиральних ям.
Це може від досвіду, а може від втоми. Але це не означає, що заради ж виживання легше було б все одно шукати світло, якби складно не було.
Я хочу пояснити один меседж. В цьому світі є багато речей які прямо не залежать від нас, але є наша відповідальність, і що можемо зробити ми. Наша мотивація має бути в тому, що все одно все має буде добре. Навіть якщо це ілюзія, і нічого доброго нас не чекає по переду взагалі, ми так зможемо протягнути довше. Якби погано не було. Ми не можемо контролювати всіх навкруг, вставляти розуму іншим, в тому числі маразматичним дідам, чи то лисим, чи то з шевелюрами, але наше сумління це про те, що ми можемо сказати, що зробили від себе все виходячи з обставин. А не склали руки у помиральній ямі.
Щось воно то буде, а вашу менталку ніхто не вбереже окрім вас же, за будь яких обставин. Помиральні ями, пані та панове, вони для трупів. В прямому смислі цього слова і ні в якому іншому.
Сьогодні три роки від початку екзестенційного жаху для мільйонів людей, який ми називаємо повномасштабне вторгнення.
За моїми спостереженнями в цьому не було нічого раціонального окрім якогось нігілізму чи чогось такого. Вони намагалися показати себе от такими прохававшими життя, які знають чого чекати, і що все плохо. Але насправді ця позиція не те щоб далеко пішла від іншої. Бо хочете ви цього чи ні, наш мозок має когнітивні обмеження, і ми не можемо думати відірвавшись від канви, що вже утворилися. Ми звикли робити прогнози, і дофамін ми отримуємо не від хороших чи поганих новин, ми отримуємо його коли наші прогнози справджуються.
Наші негативні прогнози можуть справджуватися і ми навіть можемо отримувати від цього якесь збочене задоволення у формі "я же гаваріл". Та насправді це виглядало так, що якщо оптимістам треба доводити, що ситуація погана, і виходу нема, то песимісту треба доводити, що новина хороша, і він буде вперто доводити зворотнє і шукати гівнячку. Тому що немає ніякого "от тада я приємно здивуюсь", є справджені чи не справджені прогнози.
Ми можемо від цієї прогнозованості отримувти певне задоволення. Але по-факту, воно ж нас і пилить. Ми не припиняємо розчаровуватися, ми не втрачаємо відчуття, що світ летить в пизду. Воно підвласте і оптимістам, прогнози яких справджуються навіть рідше. Але у тих просто лишається хоча б надія. Завжди можна сказати "так, все погано, але от так ми можемо хоча б трошки пом'якшити наслідки".
Я більше ніж переконаний, що модне нині лежання в помиральних ямах середовище ще більш токсичне, ніж в ньому не лежання. Не тільки токсичне, а ще й контрпродуктивне. У старому доброму виборі: бий чи замри, ми обираємо замирати. Ми обираємо чекати тільки погане і ні на що не сподіватися.
Але чи є ми на своєму місці максимально продуктивними від того що ми могли б зробити. Я не хочу казати якісь банальності про не маленьких людей, зараз не 22й. Просто кожен має свій соціальний капітал, колись ми брали приклади, банально, тіж люди що спиняють танки. У нас тоді було багато соціальних практик, як підтримати один одного. Ми брали приклади і робили із свого соціального капіталу те, що може залежати від нас.
Я не фанат єднання у великого бойового робота, связаного одной цепью і скованого одной целью. Але справа в тому, що тоді було не менш темно, а люди вірили, що все буде добре. Тоді не було помиральних ям.
Це може від досвіду, а може від втоми. Але це не означає, що заради ж виживання легше було б все одно шукати світло, якби складно не було.
Я хочу пояснити один меседж. В цьому світі є багато речей які прямо не залежать від нас, але є наша відповідальність, і що можемо зробити ми. Наша мотивація має бути в тому, що все одно все має буде добре. Навіть якщо це ілюзія, і нічого доброго нас не чекає по переду взагалі, ми так зможемо протягнути довше. Якби погано не було. Ми не можемо контролювати всіх навкруг, вставляти розуму іншим, в тому числі маразматичним дідам, чи то лисим, чи то з шевелюрами, але наше сумління це про те, що ми можемо сказати, що зробили від себе все виходячи з обставин. А не склали руки у помиральній ямі.
Щось воно то буде, а вашу менталку ніхто не вбереже окрім вас же, за будь яких обставин. Помиральні ями, пані та панове, вони для трупів. В прямому смислі цього слова і ні в якому іншому.
Сьогодні три роки від початку екзестенційного жаху для мільйонів людей, який ми називаємо повномасштабне вторгнення.


21.02.202523:24
❗️Lyudmila "Milfa" Ivanovna was another political activist killed by dictator Zelensky.
She spoke harsh words against Zelensky, criticized corruption and tyranny. For these words Lyudmila "Milfa" Ivanovna was killed...
She spoke harsh words against Zelensky, criticized corruption and tyranny. For these words Lyudmila "Milfa" Ivanovna was killed...
20.02.202514:24
Чесно не розумію того зловтішання над нашими вітчизняними трампістами, питання що з їбалом, та і просто "ми же говорілі". Ну говорили, ну не праві, але чесно кажучи, значно краще якби не праві виявилися б ті, хто зловтішається. Толку від того, що хтось в чому правий, коли воно от таке, в кінці-кінці вони навіть за це не голосували.
19.02.202523:07
В Чехії на 2024й рік проживало 560 тисяч українців. В Чехії працює два консульства: одне в Празі, одне в Брні. Припустимо, що так як перше місто в 150 кілометрах від Німеччини, а інше в 50 кілометрах від Словаччини, половині буде простіше добратися до Праги, іншій до Брна. Хоча так як в Празі українців скоріше за все більше, на Прагу навантаження більше. Але для спрощення поділимо десь навпіл, по 280 тисяч людей. Так як зйобики та інші Олі Юа є безвідповідальними громадянами, яким похуй на Україну припустимо, та і за кордоном люди завжди здебільшого голосують рідше, що явка буде низькою, припустимо, що десь 20%, хоча може вийти і більше. За таких обставин, щоб впоратися з навантаженням Українське посольство в Празі має впоратися з 56 тисячами осіб за 12 годин виборів, тобто 78 людей на хвилину.
І чорт би з тима зйобиками, якби ж то єдина складність була...
І чорт би з тима зйобиками, якби ж то єдина складність була...
26.02.202510:28
Іслам це трошки більш складна релігія ніж християнство.
Складно заперечувати який внесок у розбудову інституцій зробила релігія. Ми не робимо харакірі, чи не маємо десяток дружин, тому що колись Володимир наши шизопрєдков саме хрестив. Навіть те що ми пишемо кирилицею прямий наслідок цих рішень.
Іслам приходив на ті землі, де не було розвинених держав з централізованим управлінням, як навіть Русь, де вже існувала державна ієрархія. Відповідно іслам підміняв ці особливості. Створював систему права, будував ієрархії в чисотому полі. Це мабуть була більш вагома причина Русь саме хрестити, ніж те що як за тієї легендою, Володимир так любив сало, а воно харам.
Від того чи є ви мусульманином від народження, чи прийняли віру в пізньому віці, залежало ваше положення в суспільстві. Іслам не прагнув зруйнувати розширену сім'ю, навпаки він експлуатував племені відносини за принципом "розділяй чи володарюй".
Тому на відміну від християнських святих текстів, все окрім Корана арабською є тільки "перекладом смислів" і молитися іншими мовами не бажано. Ревнивим арабам це питання стояло руба, бо для них іслам це була частина ідентичності, що є прямим наслідком цих політик. І визнати зворотнє, просто відірвати цей зв'язок. Арабська мова тягнулася часто разом з релігією, а якщо не тягнулася, то там місцеві еліти намагалися цей іслам вписати в ідентичність по своєму.
У Християнства нічого такого близько не було. Християни звісно теж будували ідентичності, і навіть ці ідентичності могли бути іноді сильніше ідентичностей національних. Але християнство ніколи не пропонувала ніяку іншу ідентичність окрім релігійної, і не закликала ніколи говорити івритом чи хоча б латиною. Навпаки, це християнство поступово змішувалося з національним, а потім взагалі в ньому деградовувало.
Так спочатку починалися розмови чи треба нам обов'язково молитися латиною, потім коли справа доходила до реформізма це вже ставало більш національним питанням. Чехи-гусити пиздили німців-католиків, а для чеської історіографії Ян Гус досі щось накшталт Хмельницького в нашій. Більш свіжий приклад, це Ірландія, де ти або лоялист-католик, або націоналіст-протестант. Але первинним все ж таки було протонаціональні, або національні ідентичності. Християнство могло бути незалежною ідентичністю, воно могло бути навіть важливим модулем націоальної, як в наших протистояннях із поляками-католиками, але вона ніколи не претендувала на національну саму по собі і навпаки. Тому націоналізм європейський намагався відкинути релігію. Він був там не потрібним, тільки ускладнюючи все.
Я вже колись розповідав про модернізацію іслама. Її центрами були місця, де не було домінування однієї конфесії, або держава намагалася будувати ідентичність більш нейтральну, а іноді могла ісламською і не цікавитися. Так одним із важливіших центрів модернізації ісламу був Крим. Держава була більш збентежена русифікацією українців, з яким місцевим мусульманам доводилося щільно комунікувати. Власне така потреба існує і досі. Тому іслам кримців чи казахів не є таким же радикальним як іслам персів чи афганців.
Але в 20му столітті іслам зробив координальний розворот. Він більше не рухався в бік модернізації, радше навпаки. На Шаріат країни переїздили пачками. Світські Єґипет, Іран, Пакистан, Афганістан і навіть Чечня, ставали фундаменталістськими. І кожного разу все починалося із антиколоніальних лозунгів. В Пакистні це було лозунги проти індусів, в Ірані проти того, щоб бриташки торгували нашою нафтою, в Афганістані люди боролися проти окупації ссср, в Чечні самі знаєте чому.
Головним ворогом ісламської модернізації є ісламський націоналізм. Бо той олдскульний іслам є його важливою частиною. Наприклад, в Афганістані багато таджиків, от Талібан і дивиться на Таджикістан якось не по доброму. І не здивуюсь, якщо ми ще побачимо колись вторгнення в останній. Там навіть колись була війна з ісламістами, просто там вони її програли і владу узурпував диктатор.
Складно заперечувати який внесок у розбудову інституцій зробила релігія. Ми не робимо харакірі, чи не маємо десяток дружин, тому що колись Володимир наши шизопрєдков саме хрестив. Навіть те що ми пишемо кирилицею прямий наслідок цих рішень.
Іслам приходив на ті землі, де не було розвинених держав з централізованим управлінням, як навіть Русь, де вже існувала державна ієрархія. Відповідно іслам підміняв ці особливості. Створював систему права, будував ієрархії в чисотому полі. Це мабуть була більш вагома причина Русь саме хрестити, ніж те що як за тієї легендою, Володимир так любив сало, а воно харам.
Від того чи є ви мусульманином від народження, чи прийняли віру в пізньому віці, залежало ваше положення в суспільстві. Іслам не прагнув зруйнувати розширену сім'ю, навпаки він експлуатував племені відносини за принципом "розділяй чи володарюй".
Тому на відміну від християнських святих текстів, все окрім Корана арабською є тільки "перекладом смислів" і молитися іншими мовами не бажано. Ревнивим арабам це питання стояло руба, бо для них іслам це була частина ідентичності, що є прямим наслідком цих політик. І визнати зворотнє, просто відірвати цей зв'язок. Арабська мова тягнулася часто разом з релігією, а якщо не тягнулася, то там місцеві еліти намагалися цей іслам вписати в ідентичність по своєму.
У Християнства нічого такого близько не було. Християни звісно теж будували ідентичності, і навіть ці ідентичності могли бути іноді сильніше ідентичностей національних. Але християнство ніколи не пропонувала ніяку іншу ідентичність окрім релігійної, і не закликала ніколи говорити івритом чи хоча б латиною. Навпаки, це християнство поступово змішувалося з національним, а потім взагалі в ньому деградовувало.
Так спочатку починалися розмови чи треба нам обов'язково молитися латиною, потім коли справа доходила до реформізма це вже ставало більш національним питанням. Чехи-гусити пиздили німців-католиків, а для чеської історіографії Ян Гус досі щось накшталт Хмельницького в нашій. Більш свіжий приклад, це Ірландія, де ти або лоялист-католик, або націоналіст-протестант. Але первинним все ж таки було протонаціональні, або національні ідентичності. Християнство могло бути незалежною ідентичністю, воно могло бути навіть важливим модулем націоальної, як в наших протистояннях із поляками-католиками, але вона ніколи не претендувала на національну саму по собі і навпаки. Тому націоналізм європейський намагався відкинути релігію. Він був там не потрібним, тільки ускладнюючи все.
Я вже колись розповідав про модернізацію іслама. Її центрами були місця, де не було домінування однієї конфесії, або держава намагалася будувати ідентичність більш нейтральну, а іноді могла ісламською і не цікавитися. Так одним із важливіших центрів модернізації ісламу був Крим. Держава була більш збентежена русифікацією українців, з яким місцевим мусульманам доводилося щільно комунікувати. Власне така потреба існує і досі. Тому іслам кримців чи казахів не є таким же радикальним як іслам персів чи афганців.
Але в 20му столітті іслам зробив координальний розворот. Він більше не рухався в бік модернізації, радше навпаки. На Шаріат країни переїздили пачками. Світські Єґипет, Іран, Пакистан, Афганістан і навіть Чечня, ставали фундаменталістськими. І кожного разу все починалося із антиколоніальних лозунгів. В Пакистні це було лозунги проти індусів, в Ірані проти того, щоб бриташки торгували нашою нафтою, в Афганістані люди боролися проти окупації ссср, в Чечні самі знаєте чому.
Головним ворогом ісламської модернізації є ісламський націоналізм. Бо той олдскульний іслам є його важливою частиною. Наприклад, в Афганістані багато таджиків, от Талібан і дивиться на Таджикістан якось не по доброму. І не здивуюсь, якщо ми ще побачимо колись вторгнення в останній. Там навіть колись була війна з ісламістами, просто там вони її програли і владу узурпував диктатор.
25.02.202521:17
Дивлюся я на цей пост наступа і не можу зрозуміти хто ж тут більше дибіл. Євразієць зі своїм чванством, чи наступ зі своєю вірою в (((прогресивістів))), які хочуть здати нас в анальне рабство.
От не люблю я, кода мужики таке пиздять. І та любила, і та хуєла… Та подивіться на себе, кому ви нужні?
22.02.202517:17
От котики, от зайчики, от на підставі того, що і в США, і в Європейському Союзі є корупція і іноді порушують закони, яким чином ви прийшли до думки, що США і ЄС настільки ж корумповані то?
21.02.202513:59
#мем
20.02.202513:58
19.02.202518:04
АМЄРІКАНСКІЄ ІДУТ ДОМОЙ
25.02.202523:26
Ізраїль, поки Сирією керує підмосковський диктатор, що дружить зі всіма його ворогам: 🥰🥰🥰🥰😍😍😍🥰
Ізраїль, коли в Сирії приходить влада, яка б хотіла налагодити нормальні стосунки і могла жити мирно:😡🤬🤬🤬🤬🤬😡
Головне потім дивуватися звідки ж стільки навкруг релігійних фанатиків...
Ізраїль, коли в Сирії приходить влада, яка б хотіла налагодити нормальні стосунки і могла жити мирно:😡🤬🤬🤬🤬🤬😡
Головне потім дивуватися звідки ж стільки навкруг релігійних фанатиків...
Reposted from:
Peadovka

24.02.202521:44
⚡️Россия заключила договор с США об аренде Макеевского родничка на 1488 лет в обмен на гарантии безопасности от фашистской хунты
22.02.202509:06
Справа в тому, що ніякого закону, що забов'язує компанії до толерантності не існує. Існує нечітке визначення в законі про громадянські права, що забороняє дискримінацію при прийомі на роботу, в тому числі використання тестів, що мають диференційовувати стігматизовані групи. Але через широту трактування що це таке ніхто не розуміє. Пізніше з'явився прецедент, який не тільки підтвердив таке положення справ, а ще й пояснив, що преференції в бік чорного населення згідного нього є допустимими.
Далі стався громадський тиск, визови в конгрес демократами, і все що ми знаємо.
Тобто що відбувається. Основою подібних квот і програм, є не чіткості в законі, які наклалися на традицію, подобається вона вам чи ні. І що робить сучасна адміністрація? Вночі, зухвало, топором просто в одну харю тупо руйнує це, при тому не змінюючи першоджерело. Тому що знає, що навряд воно пройде конгрес. Звісно це блокує суд.
Ця історія тут, не тому що я люблю DEI. Багато раз писав, що не люблю. Але питання в тому, чи був би сам Трамп, якби не ці тупорилі культурні війни? Це показує наскільки дріб'язковими жлобами ці культурні воїтелі є, і як ми цю культурну війну, з її чванство, жлобством, і жадання ультимативного насильства по той бік барикад (війна ж) зараз викашлюєм. І наскільки сучасна влада в США в цю історію вписується. Власне так само вони ставляться і до війн реальних.
Далі стався громадський тиск, визови в конгрес демократами, і все що ми знаємо.
Тобто що відбувається. Основою подібних квот і програм, є не чіткості в законі, які наклалися на традицію, подобається вона вам чи ні. І що робить сучасна адміністрація? Вночі, зухвало, топором просто в одну харю тупо руйнує це, при тому не змінюючи першоджерело. Тому що знає, що навряд воно пройде конгрес. Звісно це блокує суд.
Ця історія тут, не тому що я люблю DEI. Багато раз писав, що не люблю. Але питання в тому, чи був би сам Трамп, якби не ці тупорилі культурні війни? Це показує наскільки дріб'язковими жлобами ці культурні воїтелі є, і як ми цю культурну війну, з її чванство, жлобством, і жадання ультимативного насильства по той бік барикад (війна ж) зараз викашлюєм. І наскільки сучасна влада в США в цю історію вписується. Власне так само вони ставляться і до війн реальних.
21.02.202511:35
До речі, за останнє добу різниця між рейтингом і антирейтингом Трампа скоротилася вдвічі. Байден до такого стану дійшов за пів року
20.02.202508:19
Добре зістарилося...
19.02.202514:12
Фан факт
З моменту інаугурації антирейтинг Трампа зріс на🥁🥁🥁.... 4%
А рейтинг схвалення впав на 4,5%
З моменту інаугурації антирейтинг Трампа зріс на🥁🥁🥁.... 4%
А рейтинг схвалення впав на 4,5%
Shown 1 - 24 of 8494
Log in to unlock more functionality.