Мир сегодня с "Юрий Подоляка"
Мир сегодня с "Юрий Подоляка"
Николаевский Ванёк
Николаевский Ванёк
Лачен пише
Лачен пише
Мир сегодня с "Юрий Подоляка"
Мир сегодня с "Юрий Подоляка"
Николаевский Ванёк
Николаевский Ванёк
Лачен пише
Лачен пише
DIVOCHE.MEDIA avatar
DIVOCHE.MEDIA
DIVOCHE.MEDIA avatar
DIVOCHE.MEDIA
На щорічному Міжнародному фестивалі анімації у французькому Ансі, що триватиме 10–13 червня, представлять повнометражний проєкт «Червона зона» режисерки Ірини Цілик.

«Червона зона» — це особиста історія режисерки, поетки, дружини військового і матері підлітка про типовий день у Києві в умовах воєнного часу. Це історія про опір і прекрасних, сильних людей у темні часи.

Продюсеркою анімаційного фільму виступила Дар’я Бассель.

@divochemedia
У Львові в Шевченківському гаю 1 червня в пам’ять про загиблу журналістку та парамедикиню батальону «Госпітальєри» Ірину («Чеку») Цибух відбудеться фестиваль «ЧекаFest».

«Ти говорила про пам’ять, рік тому і сама стала нею. Змиритися і прожити цю втрату неможливо. Ми обрали дію. Пам’ять як дієслово. Для багатьох українців, і для нас життя поділилось на до і після твоєї втрати. За рік ми помітили, що Іра навіть після життя вплинула на дуже багатьох людей і насамперед на нас. Ми стали іншими завдяки їй, ми подорослішали завдяки їй. Її стовпи цінностей стоять непохитно та стають дороговказом для багатьох», — зазначили організатор(к)и.

@divochemedia
Професія водійки громадського транспорту досі сприймається українським суспільством як «нетипова», вважають 70% жінок, які працюють у сфері пасажирських перевезень. Про це свідчать результати дослідження «Гендерні розриви у сфері муніципального транспорту», проведеного Міністерством розвитку громад та територій у межах проєкту She Drives.

Також опитані переконані, що гендерні стереотипи обмежують можливості кар’єрного зростання жінок, а система рекрутингу залишається орієнтованою на чоловіків, нарікають на відсутність навчальних програм, можливостей перекваліфікації для жінок, механізмів захисту від дискримінації та домагань.

Окрім цього, інфраструктура залишається неадаптованою — часто умови праці не враховують елементарних потреб, відсутні облаштовані місця для відпочинку, жіночі вбиральні тощо. 78% респонденток повідомили про погіршення умов праці через підвищені безпекові ризики.

Водночас рівень доходів жінок у транспортній сфері на 25–30% нижчий, ніж у чоловіків.

@divochemedia
Про російську окупацію я знаю тільки те, що мені розповіли інші. Якщо спробувати із цих історій сконструювати приблизне відчуття окупації, то воно складатиметься із шоку, страху, покори, відчайдушності, розпачу, зради, болю і безсилля. Ці елементи з’єднуватиме субстанція замовчаного. Замовчане — про той-таки страх, але з іншими реакціями на нього: не активна дія, а пасивне завмирання. Замовчане — це й розбіжність власної поведінки з тими прикладами героїзму, на які суспільство дивиться із захватом. У цій конструкції будуть також раптове усвідомлення власної ідентичності в ситуації, коли твоє життя й життя рідних опиняються під загрозою саме через те, ким ви є. У випадку російської окупації це означає: якщо ти українець чи українка, які виказують себе такими через власні дії. Спектр дій: від використання української мови чи зберігання вдома синьо-жовтого прапорця до служби сина у війську.

«На власній шкірі. Історії, розказані вцілілими». Уривок із книжки Світлани Ославської про воєнні злочини росії в Україні
Українська парамедикиня та волонтерка Юлія «Тайра» Паєвська випустить поетичну збірку «Наживо».

«Я не збиралась видавати вірші. Але деякі речі — оживають і існують ніби самі по собі. “Наживо” — це тексти, які не питали дозволу бути. Вони не лагідні. І не милі. Вони про виживання всупереч. Після полону, аби зібрати до купи розідрану душу і вирівняти психіку, я вибрала однією з терапій (і, до речі, вона виявилась найбільш дієвою) поезію, тим більше, що вірші я писала завжди, але тільки тепер, здобувши неймовірно важкий досвід війни, полону та тортурів, мені є що сказати світу», — розповіла «Тайра».

За словами Юлії Паєвської, навіть у підвалах Донецька вона писала вірші та псалми уламками вапна на обідраних стінах, «вкритих підозрілими плямами грибка і страждань».

«Ті рядки лишились в Донецькому СІЗО. І я їх не запам’ятала. Нічого. Я написала нові… Читайте. Якщо не боїтесь дізнатись, як звучить біль і любов», — додала парамедикиня.

@divochemedia
Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) випустила нові рекомендації щодо запобігання «медичному» каліцтву жіночих статевих органів та підтримки постраждалих від цих операцій.

Згідно з рекомендаціями, опублікованими на сайті організації, у кодексі професійної етики медичного працівника потрібно закріпити заборону проведення «жіночого обрізання».

Зазвичай видалення або травмування частин жіночих статевих органів з немедичних причин роблять дівчатам до досягнення ними статевої зрілості. Незалежно від того, хто проводить операцію, це завдає шкоди. «Медикалізація» каліцтва жіночих статевих органів також несе ризики ненавмисної легітимізації цієї практики і тим самим може поставити під загрозу ширші зусилля щодо її припинення.

За даними ВООЗ, станом на 2020 рік приблизно 52 мільйони дівчат та жінок зазнали каліцтва жіночих статевих органів від рук медичних працівників — приблизно кожен четвертий випадок.

@divochemedia
В Україні затвердили новий операційний план заходів з реалізації у 2025—2027 роках Державної стратегії забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків на період до 2030 року, що має зменшити гендерну нерівність у всіх сферах життєдіяльності суспільства.

«Реалізація операційного плану дозволить також впровадити міжнародні та європейські стандарти рівності прав та можливостей жінок і чоловіків. Крім того, виконання завдань, визначених Стратегією, забезпечить врахування потреб та інтересів жінок і чоловіків у процесах відновлення та повоєнного розвитку України», — заявили у міністерстві.

За попереднім прогнозом, завдяки запланованим заходам частка жінок і дівчат віком від 15 до 49 років, які зазнають домашнього насильства, зменшуватиметься на 5% кожні три роки. Окрім цього, передбачається зменшення різниці в середній заробітній платі жінок і чоловіків на 5%.

@divochemedia
На Міжнародному фестивалі документального кіно Sheffield DocFest відбудеться світова прем’єра повнометражного фільму «Куба&Аляска» режисера Єгора Трояновського про двох українських військовослужбовиць із позивними «Куба» (Юлія Сідорова) й «Аляска» (Олександра Лисицька).

Ці жінки — найкращі подруги й дотепні парамедикині на передовій в Україні, які переживають спільну для всіх солдатів історію: що довше вони захищають Україну, то більше втрачають зв’язок із друзями, родиною та колишнім життям.

«Вважаю, що цей фільм має шанс зламати певні стереотипи. По-перше, щодо ефективності та потрібності жінок в армії. По-друге — щодо жіночої дружби. Фільм показує почуття, які, з одного боку, існують тільки тут і зараз, а з іншого — не вимірюються в часі та просторі. На початку знімань ніхто не міг передбачити, яким саме буде сюжет і, відверто кажучи, я бажала б нам з “Аляскою” кращого сценарію. Але попри все, наша стрічка показує, що життя варто того, щоб жити та боротися за це право», — розповіла «Куба».

@divochemedia
За перші три місяці 2025 року в Україні майже вдвічі впала кількість звернень до поліції через домашнє насильство — 32 268 заяв та повідомлень, що на 23,6 тисячі менше, ніж за аналогічний період минулого року.

За даними Національної поліції, також суттєво зменшилась кількість виявлених правопорушень за статтею 173-2 (Вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, невиконання термінового заборонного припису або неповідомлення про місце свого тимчасового перебування) Кодексу України про адміністративні правопорушення — 26 076 випадків за перший квартал 2025 року проти 41 372 випадків за аналогічний період 2024 року.

@divochemedia
Всеукраїнська асоціація корейців К-Unity випустила дитячу книжку «Віка Кім та Сила Коріння» про ідентичність етнічних громад в Україні.

Україна — багатонаціональна країна, у якій зростає нове покоління дітей різних етнічних спільнот. Ця книжка — розмова з кожною дитиною, яка колись відчувала себе «інакшою». Видання допоможе знайти відповідь на важливе запитання: «Хто я?».

Головна героїня Віка Кім — звичайна дівчинка, яка живе в Україні. Одного дня вона помічає, що не зовсім схожа на інших дітей у садочку. Її ім’я, зовнішність, сімейні традиції — усе трохи інше. Але завдяки теплій розмові з родиною та святкуванню Соллаля (корейського Нового року) вона відкриває для себе головну істину: бути собою — це сила, а культура, передана від поколінь, — це багатство, яким варто пишатися.

@divochemedia
Видавництво «Комора» випустить мемуари-двотомник першої українки, яка здобула ступінь докторки філософії, громадської діячки, історикині, перекладачки Надії Суровцової.

У першому томі «Спогадів» вміщена перша частина мемуарів, у яких Надія Суровцова розповідає про своє дитинство в Києві та Умані, навчання в Петербурзі, участь в Українській революції, життя в еміграції та в радянській Україні — до першого арешту в 1927 році. У другому томі описується гулагівська епопея Надії Суровцової.

Вперше мемуари Надії Суровцової побачили світ у видавництві імені Олени Теліги 1996 року. Перевидання «Спогадів» у форматі двотомника вийде друком 25 травня.

@divochemedia
В Україні вийшов документальний фільм «Будь її голосом». Це історії п’ятьох жінок різного віку та з різних регіонів України — як із великих міст, так і з невеликих сіл, — які в умовах повномасштабної війни стали лідерками у своїх громадах. Попри різні життєві обставини, можливості й виклики, їх об’єднує спільне прагнення підтримувати одна одну та надихати інших на дії. Проєкт розповідає, як трансформується жіноча роль — від мирного життя до нової реальності. І водночас — як народжується підтримка та сестринство, здатне тримати цілий світ.

Головними героїнями проєкту стали активістка групи самодопомоги «Мальви» Катерина Бабарикіна, голова громадської організації «Жінки Лебединщини» Олена Солоненко, активістка ГО «Жінки Лебединщини» Людмила Іщенко, спеціалістка з підвищення обізнаності в ромській мобільній бригаді у благодійному фонді «Вітри змін» Зінаїда Прокопенко та волонтерка, керівниця медичного напрямку благодійного фонду «КОЛО» Ірина Солошенко.

@divochemedia
На освітній платформі «Культурний Проект» 29 травня стартує курс «Історія українського мистецтва без чоловіків». Кураторка курсу про українських художниць — авторка популярного акаунту Ukrainian Art History, дослідниця Українського музею в Нью-Йорку, авторка програми «Українське мистецтво в іменах» на «Радіо Культура», історикиня мистецтва Оксана Семенік.

DIVOCHE.MEDIA поговорило з експерткою про власний інтерес до жіночого мистецтва, про шкідливість міфів та роботу над їх розвінчанням, про повернення у поле української культурної спадщини імен художниць-емігранток і художниць радянських часів, які були недооцінені та забуті.

«Яким було б українське мистецтво, якби художниці мали ті ж ресурси, що й художники». Інтерв’ю з Оксаною Семенік про курс «Історія українського мистецтва без чоловіків»
Радниця з гендерних питань Збройних сил України Оксана Григор’єва вважає, що держава має відновити строкову службу та поширити її на жінок.

«Я, припустімо, за те, щоб відновити строкову службу. Нехай ці дівчата будуть проходити навчання навіть і за кордоном. Тут НАТО нам допоможе. Але їх треба готувати», — заявила вона під час конференції hromadske «Війна жіночого роду».

Що стосується питання примусової мобілізації жінок, радниця з гендерних питань ЗСУ переконана у неготовності українського суспільства це сприйняти: «Буде дуже багато протестів. У нас дуже багато різних жіночих рухів — політичних, правозахисних тощо, — але в нас немає жодного руху за мобілізацію жінок».

📸 - 128-ма ОГШБр

@divochemedia
Нова книжка у нонфікшн-клубі DIVOCHE

У травні-червні читаємо «Стерте задоволення. Клітор і мислення» французької філософині Катрін Малабу.

Це провокативне та глибоке дослідження витіснення жіночого задоволення та клітора у західному філософському дискурсі. Авторка використовує методи деконструкції та психоаналізу, щоби критично осмислити культурне, історичне та філософське ігнорування клітора, кидаючи виклик усталеним уявленням про сексуальність та задоволення.

🗓 Зустрічі клубу відбуватимуться онлайн раз на два місяці.

📌 Як долучитися?
Щоб стати частиною спільноти, потрібно оформити щомісячну підписку від 200 гривень на сайті DIVOCHE.MEDIA.
Анімаційний документальний фільм «Моя бабуся — парашутистка» української режисерки Поліни Піддубної потрапив до конкурсної програми La Cinef на Каннському кінофестивалі.

Це поетичний анімаційний документальний фільм, який мандрує крізь час, географію, покоління та культури, щоб дослідити теми життя, неба, знань, втрат і війни.

Стрічка розповідає про бабусю режисерки Альфію, яка відмовилася виїхати з Харкова, попри бойові дії. Її онука турбується про безпеку жінки на тлі повномасштабного вторгнення в Україну. Дівчина намагається зв’язатися з бабусею, але телефонний дзвінок від своєї онуки з 2022 року отримує молода жінка Альфія, яка у Таджикистані 1960-х активно займається парашутним спортом і вчиться на акушерку.

@divochemedia
Дві українки — математикиня Марина Вязовська і кліматологиня Світлана Краковська — стали міжнародними членкинями Національної академії наук США (NAS).

Марина Вязовська — професорка та завідувачка кафедри теорії чисел у Федеральній політехнічній школі Лозанни у Швейцарії. У 2022 році вона стала другою жінкою в історії, що отримала престижну медаль Філдса, яку часто називають Нобелівською премією з математики. Також увійшла до списку «100 жінок 2022» ВВС.

Завідувачка лабораторії прикладної кліматології Українського гідрометеорологічного інституту Світлана Краковська потрапила до переліку 10 найвпливовіших вчених 2022 року за версією одного з найавторитетніших наукових видань світу, журналу Nature. Вона працює над прогнозами зміни клімату для України. У 2000-х науковиця відкрила початкову сферу моделювання регіонального клімату. Також працювала над експериментом із висіву хмар для посилення опадів в українських степах, була учасницею Другої української антарктичної експедиції.

@divochemedia
Американська акторка Джилліан Андерсон, зірка серіалу «Сексуальна освіта», випустить продовження книжки-прориву Want, закликаючи більше жінок поділитися своїми сексуальними фантазіями.

Нині авторка та видавництво Bloomsbury Publishing разом із міжнародними партнерами-видавцями збирають інтимні листи для другої книжки.

В Україні продовження нашумілого бестселера вийде друком у видавництві «Ще одну сторінку».

«Перша книга Want від Джилліан Андерсон уже перекладена, зараз завершуємо редагування! Сподіваємось, що українські читачі та читачки оцінять добірку відвертих сексуальних жіночих фантазій. Але не забуваймо: це лише вигадки, до того ж потаємні. А поки робота над Want триває, ми вирішили долучитися до збору листів для другої книжки! Можливо, туди потрапить і ваше анонімне послання. До речі, у першій книзі є лист від українки. Сподіваємось, у другому виданні їх побільшає», — повідомили у видавництві.

@divochemedia
У третьому випуску подкасту «На її плечах» ведуча Ірина Славінська спілкується з Владою Недак — виконавчою директоркою Всеукраїнської жіночої єврейської організації «Проект Кешер в Україні» та засновницею благодійного фонду «Жіночі можливості в Україні».

Влада ділиться своєю історією — від перших кроків у єврейській жіночій спільноті у 1998 році до реалізації проєктів, які змінюють життя жінок навіть у найскладніші часи.

У цьому епізоді ви дізнаєтеся, як магістерський проєкт у бізнес-школі став реальним фондом підтримки і чому економічне зростання жінок — це не лише про можливості, а й про інвестицію в майбутнє.

Влада Недак про «Проект Кешер в Україні» та економічне зростання жінок
Все почалося з обличчя — я його не впізнала, воно було не моє. З усіх можливих дзеркал і блискучих поверхонь на мене дивилась виснажена до нитки жінка. Щоки й лінія підборіддя демонстрували силу тяжіння, навколо очей залягли тіні, а брови стали дугами суму, що приречено нависають над очима.

Я схилилася ближче до дзеркала, щоб роздивитися шкіру: чиста і світла, але біля перенісся вона переходила в темно-фіолетову барву, ніби я нанесла тіні не з того боку очей. Я бачила не себе. Я дивилася на свою маму, зрілу жінку, чиїх рис понад усе хотіла уникнути.

Кажуть, що відчутні зміни у тілі приходять з менопаузою. У мене все почалося значно раніше. Пригадую один момент у ванній, коли мені було трохи за двадцять, я кинула оком на свої ноги й здивувалась: звідки ці товсті щиколотки? Знизу на мене дивились два цурпалки з п’ятьма пальцями на кожному. Тоді це був мимовільний подив, не більше, а далі я просто почала купувати на розмір більші джинси.
..

Все почалося з обличчя
У Стамбулі сотні жінок вийшли на акцію протесту через вбивство 34-річної Бахар Аксу її колишнім чоловіком, з яким вона розлучилась декілька років тому.

Рустем Елібол разом із трьома друзями намагалися викрасти Бахар та силоміць посадити її в автомобіль. Жінка почала кликати на допомогу та чинити опір, тож чоловік декілька разів вистрілив у неї. Бахар померла від отриманих травм на місці події. Невдовзі після нападу зловмисників затримали.

Черговий випадок феміциду викликав обурення по всій країні, ввечері того ж дня жінки зібралися на демонстрацію солідарності та гніву.

@divochemedia
Найближчої неділі, 11 травня, у столичній книгарні «Книголенд» відбудеться літературний захід «Свято фантастики». Подію організовують команда «Фантастичні talk(s)» та видавництво «Жорж». Вхід для відвідувачів буде вільним.

Ключовою подією заходу стане публічне онлайн-інтерв’ю з канадською письменницею Моною Авад, відомою за міжнародним бестселером «Зайчик». Під час сесії запитань та відповідей гості зможуть безпосередньо звернутися до авторки.

Крім інтерв’ю з Авад, у програмі також анонс нового освітнього проєкту «Янг едалт і все навколо» від «Фантастичних talk(s)» та Litosvita, презентації та читання ще не опублікованих творів відомих українських письменниць: Світлани Тараторіної, Дарії Піскозуб, Наталії Матолінець, Наталії Довгопол та Ірини Грабовської.

@divochemedia
Українсько-ізраїльська місія FRIDA Ukraine об’єднала медичних волонтерів і волонтерок, які прагнуть допомагати цивільному населенню. У вільний від основної роботи час лікарі та лікарки їздять на прифронтові території, надають екстрену та планову медичну допомогу, зокрема й тим, хто належить до незахищених категорій — дітям, людям з інвалідністю та літнім людям. Забезпечують ліками, надають психологічну підтримку та турбуються про самотніх. Для лікарів і лікарок FRIDA стала довірливою спільнотою, де можна знайти підтримку, можливості для професійного розвитку й потужний стимул працювати ще більше.

Як лікарки-волонтерки FRIDA Ukraine допомагають українцям та українкам, розповідають DIVOCHE.MEDIA учасниці проєкту — керівниця організації Владислава Романюк, координаторка виїзних медичних місій Крістіна Авраменко та одна з капітанок виїздів Ірина Власенко.

«Я не можу жити так, наче нічого не відбувається». Як лікарки-волонтерки FRIDA Ukraine допомагають людям на прифронтових територіях
На платформі «Дія.Освіта» з’явився освітній серіал «Гендерно чутливе та недискримінаційне спілкування у війську», розроблений рухом VETERANKA.

Це практичний курс про взаємоповагу, довіру, ефективну комунікацію та розуміння своїх прав у військовому середовищі. Він створений передусім для військовослужбовиць і військовослужбовців, командирів підрозділів, військових психологів, а також усіх, хто прагне сприяти ефективній комунікації під час несення служби в армії. Серіал складається з 14 серій, в яких експерти й експертки розповідають, як військовим захистити свої права, адекватно реагувати на конфліктні ситуації, а також про тонкощі щоденного спілкування у складних умовах служби.

«Цей серіал — відповідь на запит зсередини армії. Повага, підтримка і здорова комунікація напряму впливають на згуртованість підрозділу, довіру між бійцями та загальну ефективність війська. А ще — це про те, як знати й захищати свої права», — розповіла очільниця руху VETERANKA Катерина Приймак.

@divochemedia
Shown 1 - 24 of 590
Log in to unlock more functionality.