А скільки галерей українських їздять на міжнародні ярмарки мистецтва?
Я знаю дві, Волошини та Нейкед, якщо є хтось ще - let me know 🖤
Питання, чи існує мистецький ринок в Україні вже давно не цікаве, бо ми буквально займаємось його описом і шукаємо характеристики - він точно є. Питання його розміру і потужностей залишається відкритим)
Я бачу дуже прямий звʼязок між відсутністю галерей, які заробляють від продажів мистецтва і регулярно їздять на ярмарки і відсутністю (якісної) арт критики (це ще одна вічна тема разом із проблематикою ПАЦ, МА, прикрим станом освітніх закладів для митців, відсутністю можливості отримати актуальну професію у світі мистецтва, відсутністю державної підтримки культурному полю і так далі)
Відсутність достатньої кількості галерей (нагадаю, що у Берліні їх ~400, у НЙ ~1400, у Великобританіі комерційних галерей у 2019 було 1500, у Парижі ~1000, і так далі), говорить також і про концентрацію внутрішнього пієтету, кумівство та «конкуренцію». І справа не в тому, що ті люди, які змогли витягнути галерейний бізнес крізь роки, зобовʼязані приймати на себе роль мудрих і справедливих, надавати можливості всім і не мати преференцій, бо тільки у них вийшло. А у тому, що потрібні ще галереї, зі своїми власниками, своїми кумами, друзями, подругами і, було б добре, експертизами)
І тоді місця стає різко більше, хоча ніколи не достатньо
Часті скарги всередині середовища на «закритість спільноти» могли б породити бажання створити альтернативну спільноту, бо дивно очікувати від людей, які разом з університетів і вже 10-15-30 років працюють на ринку, що вони різко змінять своє уявлення про взаємодію з іншими. Скоріше, мені здається логічним, що нові, молоді люди, які є митцями/кураторами/іншими учасниками процесу створення, обмірковування та продажу мистецтва не мають бути закритими. Але я помічаю, як ця токсична для спільноти риса перебирається потроху від споглядання старших колег
Квартирі, незалежні та інші типи просторів, які, як я вже колись писала, абсолютно чудові, важливі, потрібні, вони є рупорами, експериментальними майданчиками, прогресом, і ще низка компліментів, та одними ними український мистецький Замок Хаула не почне свій рух, комерційних галерей шалено не вистачає
Це не тільки про фінансування, бо всі вище описані види галерей/інституцій часто мають якесь фінансування та підтримують художників грантами/стипендіями, але якщо вдуматись у це трошки вище, всі фінансування так чи інакше закінчуються, вони нестабільні, вони не покриють усіх потребуючих митців, тому у довгостроковій перспективі класна позиція на ринку і активні продажі забезпечують і митця, і всіх, хто з ним працює
Пупупу
