Припинення вогню, судячи з усього, не буде: бо на 3 дні не погоджуємось ми, а 30 днів для Росії, фактично, означають припинення війни, бо відновити бойові дії буде дуже складно. Однак в Путіна ще є днів 3 для рішення. Можливо, він в такий спосіб набиває собі ціну і чекає кращої пропозиції від Трампа.
Але Трамп позитивно прокоментував навіть мінімальний 3-денний варіант Путіна: «Це вже багато, якщо зважати на те, з чого довелося почати щодо врегулювання конфлікту». Тобто, попри фактичну відсутність сигналів від Путіна, Трамп в усьому шукає сигналів готовності до діалогу і поки не відмовився від ідеї «тріумфатора-миротворця». І все ж Трамп має важелі ефективного тиску на Путіна.
Крім того, Трамп не облишає свого бізнесового підходу: постійного, з кожною зміною, обрахунку «що вийде дорожче, що дешевше». Зокрема, оцінює, що йому вийде вигідніше зараз: піти на умови Путіна (бо, схоже, і так проломив позиції Путіна вже по максимуму на теперішній момент), нічого з того не отримуючи? Натомість посваритись з Європою. Або все ж вигіднішим вийде продовження війни – просто дочекатись, коли сам Путін змушений буде визнати, що позитивних перспектив немає. Бо тут ще й вигода від продажу зброї Україні (за європейські гроші та доходи від активів РФ). Плюс тоді Америка не випадає з глобального тренду «Росія – агресор, ці дії не слід заохочувати, щоб не створювати прецеденту». Поки Трамп, ймовірно, не готовий підбити кошториси.
Якщо судити з риторики Путіна і кремлівських пропагандистів, зі змісту «документального фільму» Зарубіна, зі збільшення витрат на «патріотичне виховання»=мілітаризацію молоді, з появи наративів серії «перетерпіти», «напружитись» замість «переможемо і все отримаємо» - Путін все ж, ймовірно, не знайшов варіанту, як безболісно вийти з війни.
Є версії, що йому пояснив Сі: мовляв, «для всезагального блага» буде краще, якщо Путін не домовиться з Трампом, той остаточно розійдеться з ЄС і КНР в торговій війні не зіткнеться з єдиним глобальним економічним фронтом.
Або, можливо, Путіна переконали, що він все ще може примусити нас до капітуляції, можливості ще є – тому краще повернутись до питання перемир’я десь за пів року. Але вже з кращих позицій, з більшою окупованою територією, більш зруйнованою економікою України.
А є ще соціально-економічні проблеми Росії: як обрахували експерти ISW, Bild та інших, більшість регіонів РФ депресивні, основний дохід помітного числа родин – з заробітків завербованих на «СВО», в інших доступних для працевлаштування сферах заробітки в кілька разів, якщо не на порядок, менші. Чи не всі цивільні галузі деградують – бо панівна більшість ресурсів вже зосереджена у галузях ВПК.
Плюс кримінальний аспект: якщо десь пів мільйона вбивць, які звикли катувати, грабувати, ґвалтувати і отримувати за це значні гроші та статус «героїв», будуть демобілізовані і роз’їдуться Росією, на країну чекає хвиля тяжкої злочинності. Тотальна криміналізація суспільства аж до втрати контролю офіційними структурами, якщо не задіювати внутрішні війська. Путін прекрасно це розуміє: йому і зараз регулярно потрапляють на стіл кримінальні зведення щодо злочинів солдатів «СВО» в цивільному житті.
Плюс економічний момент: а що Путін виграє від домовленостей з Трампом, зважаючи на настрої Європи і протистояння Європи з Трампом? Обіцяне скасування санкцій? Так більшість санкцій - це Європа, а не США. Розмороження активів і повернення коштів? Це так само Європа, а не США. І прямо зараз саме з доходів від заморожених активів європейські бізнеси отримують компенсацію за втрачені в Росії компанії (націоналізовані РФ). Так само фінансування України (чит. «фінансування відбудови оборонних спроможностей Європи») частково йде саме з доходів від заморожених активів РФ. Тобто, повернути їх Путіну – проти інтересів Європи і європейських бізнесів.
==
(Продовження нижче)
