Якби сім років тому хтось сказав, що я з Петром Порошенком опинимося на одній лаві позивачів, де обидва — в немилості у нового царя і обидва — вороги народу за версією «Слуг народу», я б покрутила пальцем біля скроні. Але життя бентежне та має саркастичне почуття гумору.
Сьогодні відбулося перше засідання Верховного суду у справі про санкції проти колишнього президента.
Нагадаю, чинний президент Володимир Зеленський нагородив Порошенка, як і мене, персональними санкціями, мене - хз за що, його - за темою держзради.
Порошенко подав до суду, щоб оскаржити позов, і сьогодні особисто з’явився до суду, ставши другим підсанкційним, який, на відміну від цілої юрби ухилянтів із віденського та іспанського батальйонів, має розкіш особисто захищати себе в судовому процесі. Власне, як і я)
Як би анекдотично це не виглядало в моєму випадку, але наявність такого тимчасового союзника надзвичайно вигідна для мого процесу, оскільки Порошенко як природжений політик використає цю сцену на свою користь.
Власне, як і я, бо працювати нам обом заборонили, тож маємо час в натхнення.
Один щ нас першим добіжить до фінішу в цьому процесі, створить прецедентне рішення, за яким вишикується ціла шеренга інших громадян України, які потрапили під персональні санкції Зеленського.
У їдальні Верховного суду з магічними цінами, кажуть, був аншлаг, адже він зазвичай ходить туди не один, а з цілою свитою, тому гастрономічне життя на Арсенальній оживилося.
Наступного разу запишуся в порохоботи, піду як вільний слухач, сидітиму на задній лавці й дивитимуся на колишнього президента вологими очима.
Може, хоч озирнеться. Згадає наші минулі баталії і в партію покличе.
Жарт, православні!
Саечка за переляк!
