Ідею привезти когось захмарно модного бренду Lucky Strike ніби запропонував Віталій Улицький, з "Лакі" він працював ще з часів "Торби". Ніби Олег Соколов, Фінські ДЖі, підказав - Red Snapper - але це точно не має доказів.
Що є точно: Улік і його агенція зробили декілька захмарно крутих івентів під спонсорство "Лакі", я потрапив на першу "Ніч пожирачів реклами в Домі Кино".
В турі Red Snapper було 6 концертів, Львів, Одеса, Дніпро, Харків, Донецьк.
Лютий 2001. Афішу скину в коментар.
В Києві концерт був в Лаврі. На той час вже вийшов третій альбом 'Our Aim To Satisfy Red Snapper'. Я вже мав копію на платівках, спробував її на 3-річчі клубу Ultra, де в мене їх після сету і вкрали. Через деякий час я знайшов злочинця, але також він був невдахою, бо насмерть запилив платівки.
Щойно започаткувалася "Афіша". Ми працювали над пілотами, і ніхто про журнал ще не чув. Тож, я не мав підстав для акредитацій, а квитки були "по своїх". Я сподівався портрапити, прийшов когось шукати, але врешті поцілував двері "Лаври" і не потрапив на концерт. Я настільки був розгублений невдачею, що навіть не поїхав в Харків. Де точно потрапив би в "Центр XXI"
Відео інтервʼю програми Plastic Cafe з Red Snapper в Харкові – мабуть єдине, що є в ЗМІ. Бо ЗМІ цікавилися новинами рівня "Території А", "Мелорами" чи "Мелодій двох сердець". Навряд десь ще працювали журналісти рівня, який би дозволив не тільки задавати питання, а й дивувати знаннями наймодніше британське тріо того часу. (Так, я вже видав роки два тому на піратський збірці Juantrip' на той час, тож оцінив бесіду на повну)
Подивіться інтервʼю. Ця подія ще років 10 обговорювалась доволі жваво. Навіть коли RS зробили реюніон і потрапили на Джаз Коктебель, порівнювали з тими часами. Про що ця констатація? Мабуть і про те, що завжди в культурному просторі є шукачі, які не згодні з програмними директорами радиостанцій чи алгоритмами стрім-сервісів, чи з рішеннями, яки хтось за когось намагається приймати.
