tapswap community
tapswap community
Notcoin Community
Notcoin Community
Whale Chanel
Whale Chanel
tapswap community
tapswap community
Notcoin Community
Notcoin Community
Whale Chanel
Whale Chanel
𝗌𝖾𝗎𝗅 avatar

𝗌𝖾𝗎𝗅

@sseyup
оформлення – @FSK7XX
TGlist rating
0
0
TypePublic
Verification
Not verified
Trust
Not trusted
Location
LanguageOther
Channel creation dateJun 11, 2024
Added to TGlist
Aug 14, 2024
Linked chat

Latest posts in group "𝗌𝖾𝗎𝗅"

мені дуже треба ваша думка.
нормально пропонувати жовтолику для шкільної програми з зарубіжної 10/11 класу? не надто відверто?
дуже хочу вас дещо попросити. у мене нещодавно залагав телеграм, і як я зрозуміла, скоротив відсоток увімкнених сповіщень аж на 35%, хоча в аналітиці не показує, що хтось вимикав сповіщення. зверніть, будь ласка, увагу та увімкніть, якщо бажаєте активно слідкувати за каналом!!
звукосимволізм це буквально доказ того, що мова, якою спілкується людина, впливає на світогляд
Дослідники звукосимволізму (звукопису) переконалися, що різні звуки викликають неоднакові асоціації. Зокрема, носії української мови вважають «поганими» [х], [ш], [ж], [ц]. [ф]; грубими [д]. [6]. [г]. [ж]; гарним, ніжним [л]. За дослідженнями звукосимволістів, в українській мові цей звук пов'язаний із відчуттям плинності, його українці чують у звуках природи (лити, плавати, пливти, плакати, булькати). Наприклад, у японській мові такого звука немає, отже, ідея плинності в японців із цим звуком не пов'язується. Є мови, у яких дуже високий відсоток голосних (їх багато, наприклад, в екваторіальній зоні, навіть кажуть, що палюче сонце цьому сприяє: воно «любить» голосні), у деяких багато приголосних (переважно в північних народів).

Мовознавець О. Потебня пов'язував окремі звуки з почуттєвою сферою людини: [а] для нього загальний вияв рівномірного, тихого, ясного почуття, спокійного спосте реження, але одночасно й подиву; в [у] виявляється почуття протидії, страху; [i] вияв любові, прагнення наблизити до себе предмет, добре його сприйняти. Дуже подібні характеристики голосних звуків виявили й сучасні дослідники
якщо буде 50+ реакцій на останніх дописах, то на днях викладу допис про історію Павла Тичини
поява різних гіпотез була логічною частиною розвитку науки — помилки завжди супроводжують пошук істини. але водночас траплялися випадки, коли ці помилки свідомо використовували, щоб маніпулювати суспільством. ідеї, що не мали жодного наукового підґрунтя, ставали інструментом для побудови хворобливих ідеологій.

дуже цікавою є ситуація з радянським союзом. під маскою «науки» десятиліттями москалі нав’язували людям зруйновану мораль, культ праці та міф про «старшого брата».

той плакат – типовий приклад радянської наукової ілюстрації, присвяченої еволюції людини. заголовок «Родословна людини» демонструє еволюційне дерево, що відтворює уявлення про походження сучасної людини від спільних предків. на плакаті ми бачимо лінії, що ведуть від австралопітеків та архантропів до неандертальців і кроманьйонців, завершуючись образом «сучасної людини» – робітником заводу 😃

так, сьогодні ті плакати виглядають смішно, але нагадую, що вони на повному серйозі сприймалися населенням. вони були в музеях, навчальних закладах і інших культурних центрах. це була добре зрежисована система впливу, в якій «наука» служила не істині, а режиму.

основне джерело

#історія
на фото ви можете побачити радянський плакат про етапи розвитку людини, на якому кінцевим варіантом еволюції є робітник заводу.

для початку про фізіогноміку.

фізіогноміка — це вчення, що намагається встановити зв'язок між зовнішніми рисами обличчя людини та її характером чи психічними особливостями. ця ідея має дуже давнє коріння: ще в античні часи філософи, зокрема Арістотель, намагалися таким чином аналізувати обличчя. у середньовіччі та особливо в XVIII–XIX ст. фізіогноміка переживала сплеск популярності, та згодом стала підґрунтям для численних сумнівних теорій, зокрема для расових упереджень та стереотипів.

загалом детальніше можете почитати в вікіпедії. на жаль, інформації про цю науку не аж по самі вуха, але щось таки є.

#історія
чомусь захотілося зробити цей канал більш інформативним, тож я створила приватний блог для тих, кому я цікава саме як особистість. там буде більше моїх думок, почуттів та того, як я проводжу час. надсилайте запити, буду приймати!)
я вважаю, це досягнення
Леся Українка надзвичайно чуттєво передала різницю між українською та російською культурами в своїй поемі «Бояриня». так очевидно провела межу між традиціями, одягом, звичаями, мовою, іменами в контексті, я в захваті.
тепер ця поема займає друге місце в моєму особистому рейтингу творів з шкільної програми за 10 клас
гріх не додати в цей список Хвильового. (сьогодні буде постик про те, чому він вирішив застрелитися)
👤 – Який ваш улюблений український діяч і чому?

я не можу виділити тільки одного, але скажу, що мені подобаються діячі з сильним духом. велике враження на мене справили Іван Франко, Степан Бандера та Микола Лемик
тут все розписано в більш формальному стилі, тож інформація може важко сприйматися. для того, щоб відчути характер цієї людини та тодішні події я особисто раджу вам глянути цей фільм суспільного – https://youtu.be/Ieuuf-ntRng?si=JO5YhR12rmV2X4yC
За Георгієм встановили зовнішнє спостереження, про що розказав сам журналіст. 14 липня він звернувся з листом до Генпрокурора Михайла Потебенька, у якому виклав дані про стеження. Реакція була формальною.

Через кілька місяців 16 вересня 2000 року Георгія викрали. Він вийшов із квартири Олени Притули, головної редакторки «Української правди», і більше його не бачили.

2 листопада в лісі біля Таращі виявили безголове тіло. Дружина та друзі Гонгадзе впізнали Георгія за шрамами. В кінці місяця в Україні спалахнув «касетний скандал» оприлюднення записів Кучми та інших високопосадовців і політиків. Нардеп Олександр Мороз показав записи, в яких йдеться про можливу причетність Леоніда Кучми до вбивства Гонгадзе.

Тим часом слідство буксувало та намагалося заплутати розслідування. СБУ, Генпрокуратура та МВС засекретили справу, але згодом частину розсекретили. Справа тривала роками. Рештки черепа Георгія знайшли аж у 2009 році.

На цей момент результати такі. Ексначальник департаменту зовнішнього спостереження МВС Олексій Пукач отримав довічне позбавлення волі: він був виконавцем убивства журналіста. Саме його група слідкувала за Гонгадзе та вбила його. Поплічниками Пукача були міліціонери Валерій Костенко, Микола Протасов і Олександр Попович.

Залишається відкритим питанням: хто саме замовив вбивство засновника «Української правди». Офіційно ним вважається ексголова МВС Юрій Кравченко. Утім, ЗМІ пишуть, що він міг бути посередником. Кравченко помер за дивних обставин, скоївши самогубство двома пострілами в голову. Серед інших замовників називають Леоніда Кучму, голову його адміністрації Володимира Литвина та очільника СБУ Леоніда Деркача. Відтак справу не можна вважати до кінця завершеною.

#історія
вбивство Георгія Гонгадзе.
ціна «Української правди»

особисто для мене історія цього чоловіка відкрила очі на те, як складно бути журналістом в Україні, але спочатку давайте ознайомимося з його біографією.
Георгій Ґонґадзе народився 21 травня 1969 р. у Тбілісі. дитинство та юність Георгій провів у Сакартвело, щороку відвідуючи Львів, де проживала родина матері Олександри. він був активною дитиною, художником, спортсменом, молодіжним чемпіоном Сакартвело з бігу на короткі дистанції. після школи він вступив до Інституту міжнародних відносин.

1989 р. його забрали на строкову військову службу і відправили в Таджикистан на кордон з Афганістаном. там він отримав контузію під час супроводження виходу радянських військ з Афганістану. повернувшись після завершення служби, Георгій продовжує навчання.
у столиці Сакартвело починаються протести за незалежність. на прохання батька Георгій очолив інформаційний відділ партії. Як представник Сакартвело він їздить країнами колишнього радянського союзу, щоби підтримати незалежні рухи в Литви, Латвії, України.

на початку 90-х Георгій переїжджає на батьківщину матері до Львова, де продовжує навчання на факультеті іноземних мов Львівського національного університету імені І. Франка. тут він одразу вливається в активне громадсько-політичне життя міста.

наприкінці 1991 р. у Тбілісі починається повстання проти першого президента незалежної Сакартвело Звіада Гамсахурдії. Батько Георгія, депутат Парламенту Сакартвело, був в опозиції до президента, за що потрапив у списки «ворогів народу». Георгій вирішив повернутися до Тбілісі, щоб підтримати батька. Він приєднується до повстання як медбрат, але згодом бере в руки камеру. в результаті на світ народжується його перший документальний фільм «Біль землі моєї».

у квітні 2000 р. Георгій Ґонґадзе заснував інтернет-видання «Українська правда». для української журналістики на той час це був революційний крок. там публікувалися критичні матеріали про тодішнього президента Леоніда Кучму та його оточення. перед тим журналіст працював на різні українські видання й робив документальні стрічки. його статті зараз би назвали журналістськими розслідуваннями та викриттям фактів корупції.


#історія

Records

08.05.202523:59
241Subscribers
22.03.202508:23
200Citation index
23.04.202517:13
544Average views per post
20.02.202519:26
43Average views per ad post
01.09.202423:59
66.67%ER
23.04.202517:13
257.82%ERR
Subscribers
Citation index
Avg views per post
Avg views per ad post
ER
ERR
OCT '24JAN '25APR '25

Popular posts 𝗌𝖾𝗎𝗅

я вважаю, це досягнення
04.05.202519:34
чомусь захотілося зробити цей канал більш інформативним, тож я створила приватний блог для тих, кому я цікава саме як особистість. там буде більше моїх думок, почуттів та того, як я проводжу час. надсилайте запити, буду приймати!)
23.04.202517:39
Буває, моряки піймають альбатроса,
Як заманеться їм розваги та забав.
І дивиться на них король блакиті скоса —
Він їхній корабель здалека проводжав.

Ходити по дошках природа не навчила —
Він присоромлений, хода його смішна.
Волочаться за ним великі білі крила,
Як весла по боках розбитого човна.

Незграба немічний ступає клишоного;
Прекрасний в небесах, а тут — як інвалід!..
Той люльку в дзьоб дає, а той сміється з нього,
Каліку вдаючи, іде за птахом вслід!

Поет, як альбатрос — володар гроз і грому,
Глузує з блискавиць, жадає висоти,
Та, вигнаний з небес, на падолі земному
Крилатий велетень не має змоги йти.

Альбатрос. Шарль Бодлер
07.05.202518:55
якщо буде 50+ реакцій на останніх дописах, то на днях викладу допис про історію Павла Тичини
22.04.202518:22
сумна вівця ✨ любить читати
мені дуже треба ваша думка.
нормально пропонувати жовтолику для шкільної програми з зарубіжної 10/11 класу? не надто відверто?
22.04.202507:43
легендарний театр «Березіль», засновником якого є Курбас, перейменували на Шевченківський. Курбас буквально батько українського театру. називати все прізвищем Шевченка, наче в нас немає інших діячів – жах.
тут петиція про те, щоб повернути назву
також попрошу поширення
10.05.202521:49
Дослідники звукосимволізму (звукопису) переконалися, що різні звуки викликають неоднакові асоціації. Зокрема, носії української мови вважають «поганими» [х], [ш], [ж], [ц]. [ф]; грубими [д]. [6]. [г]. [ж]; гарним, ніжним [л]. За дослідженнями звукосимволістів, в українській мові цей звук пов'язаний із відчуттям плинності, його українці чують у звуках природи (лити, плавати, пливти, плакати, булькати). Наприклад, у японській мові такого звука немає, отже, ідея плинності в японців із цим звуком не пов'язується. Є мови, у яких дуже високий відсоток голосних (їх багато, наприклад, в екваторіальній зоні, навіть кажуть, що палюче сонце цьому сприяє: воно «любить» голосні), у деяких багато приголосних (переважно в північних народів).

Мовознавець О. Потебня пов'язував окремі звуки з почуттєвою сферою людини: [а] для нього загальний вияв рівномірного, тихого, ясного почуття, спокійного спосте реження, але одночасно й подиву; в [у] виявляється почуття протидії, страху; [i] вияв любові, прагнення наблизити до себе предмет, добре його сприйняти. Дуже подібні характеристики голосних звуків виявили й сучасні дослідники
на фото ви можете побачити радянський плакат про етапи розвитку людини, на якому кінцевим варіантом еволюції є робітник заводу.

для початку про фізіогноміку.

фізіогноміка — це вчення, що намагається встановити зв'язок між зовнішніми рисами обличчя людини та її характером чи психічними особливостями. ця ідея має дуже давнє коріння: ще в античні часи філософи, зокрема Арістотель, намагалися таким чином аналізувати обличчя. у середньовіччі та особливо в XVIII–XIX ст. фізіогноміка переживала сплеск популярності, та згодом стала підґрунтям для численних сумнівних теорій, зокрема для расових упереджень та стереотипів.

загалом детальніше можете почитати в вікіпедії. на жаль, інформації про цю науку не аж по самі вуха, але щось таки є.

#історія
24.04.202516:33
Леся Українка надзвичайно чуттєво передала різницю між українською та російською культурами в своїй поемі «Бояриня». так очевидно провела межу між традиціями, одягом, звичаями, мовою, іменами в контексті, я в захваті.
тепер ця поема займає друге місце в моєму особистому рейтингу творів з шкільної програми за 10 клас
дуже хочу вас дещо попросити. у мене нещодавно залагав телеграм, і як я зрозуміла, скоротив відсоток увімкнених сповіщень аж на 35%, хоча в аналітиці не показує, що хтось вимикав сповіщення. зверніть, будь ласка, увагу та увімкніть, якщо бажаєте активно слідкувати за каналом!!
10.05.202521:50
звукосимволізм це буквально доказ того, що мова, якою спілкується людина, впливає на світогляд
06.05.202523:26
поява різних гіпотез була логічною частиною розвитку науки — помилки завжди супроводжують пошук істини. але водночас траплялися випадки, коли ці помилки свідомо використовували, щоб маніпулювати суспільством. ідеї, що не мали жодного наукового підґрунтя, ставали інструментом для побудови хворобливих ідеологій.

дуже цікавою є ситуація з радянським союзом. під маскою «науки» десятиліттями москалі нав’язували людям зруйновану мораль, культ праці та міф про «старшого брата».

той плакат – типовий приклад радянської наукової ілюстрації, присвяченої еволюції людини. заголовок «Родословна людини» демонструє еволюційне дерево, що відтворює уявлення про походження сучасної людини від спільних предків. на плакаті ми бачимо лінії, що ведуть від австралопітеків та архантропів до неандертальців і кроманьйонців, завершуючись образом «сучасної людини» – робітником заводу 😃

так, сьогодні ті плакати виглядають смішно, але нагадую, що вони на повному серйозі сприймалися населенням. вони були в музеях, навчальних закладах і інших культурних центрах. це була добре зрежисована система впливу, в якій «наука» служила не істині, а режиму.

основне джерело

#історія
24.04.202516:23
гріх не додати в цей список Хвильового. (сьогодні буде постик про те, чому він вирішив застрелитися)
24.04.202516:20
👤 – Який ваш улюблений український діяч і чому?

я не можу виділити тільки одного, але скажу, що мені подобаються діячі з сильним духом. велике враження на мене справили Іван Франко, Степан Бандера та Микола Лемик
Log in to unlock more functionality.