Гетьманське ☧ Полотно
Reposted from:![Український Iсторичний Фронт [УIФ] avatar](/_next/image?url=https%3A%2F%2Fstatic-storm.tglist.com%2F4598fec557337ad22d3a369fa3ac3aa9%2F06cf51d6-da27-4909-b27c-38f11f42bceb.jpg%3Fw%3D24%26h%3D24&w=48&q=75)
Український Iсторичний Фронт [УIФ]
05.05.202509:57
🦁Український Історичний Фронт🦁
Історичний Часопис, який імпонує ідеям Гетьманства,
Канал описує історію нашої держави у різні часи її існування.
Бо якщо ми не знаємо своєї історії то і майбутнє не побудуємо, сучасна Україна є дуже хорошим прикладом цього.
Тому приєднуйтеся, до Часопису який аналізує історію, і агітує до її вивчення щоб не повторювати помилок минулого.
🤍🤍🤍🤍 ⚡️ 🤍🤍🤍🤍
Історичний Часопис, який імпонує ідеям Гетьманства,
Канал описує історію нашої держави у різні часи її існування.
Бо якщо ми не знаємо своєї історії то і майбутнє не побудуємо, сучасна Україна є дуже хорошим прикладом цього.
Тому приєднуйтеся, до Часопису який аналізує історію, і агітує до її вивчення щоб не повторювати помилок минулого.
🤍🤍🤍🤍 ⚡️ 🤍🤍🤍🤍
30.04.202512:52
З цього дня, адміністрація Гетьманського Полотна вирішила провести треті реформи у каналі.
Відтепер ми будемо писати також цікаві історичні статті, ми додаємо до категорії цікавості картографію та етнографію, й робитимемо про це пости. Наш розвиток - розвиток Гетьманства та роялізму.
Очікуйте на нові цікаві пости!
Підписатись | Зв'язатись
Відтепер ми будемо писати також цікаві історичні статті, ми додаємо до категорії цікавості картографію та етнографію, й робитимемо про це пости. Наш розвиток - розвиток Гетьманства та роялізму.
Очікуйте на нові цікаві пости!
Підписатись | Зв'язатись
![[♚|☧] ᛭ 𝕲 𝖛 𝖆 𝖗 𝖉 𝒊 𝖊 𝖈 ᛭ avatar](/_next/image?url=https%3A%2F%2Fstatic-storm.tglist.com%2Fda1b354b28a3cd215fbc5731e8fd06cb%2Fc3b5209d-9a56-4d0b-b001-09c7d4b53327.jpg%3Fw%3D24%26h%3D24&w=48&q=75){kind=small}
18.04.202510:43
Дніпровські німці - один з найбільших етносів Січеславщини до 1945 року. Вони були запрошені Катериною ІІ у Катеринослав для побудови економіки й були створені перші поселення німців, як Йозефсталь (Josefstal), Рибальське (Fischersdorf), Кронсгартен (Kronsgarten), Нойєндорф (Neuendorf), Ямбург(Jamburg) та інші. Засіли німці також і в самому Катеринославі. За переписом 1897 року у Губернії проживало +-50 тисяч німців.
Під час Гетьманату, який підтримувався Астро-Угорськими та Німецькими військами, німці виступали за політику Гетьмана всія України-Русі Павла Скоропадського, оскільки він повернув поля та куплені за часів імперії землі. Німці мали великі господарства на той час й вони були проти приходу меншовиків, більшовиків та махновців, бо всі вони намагалися відібрати чесно зароблену землю у німців та українців, котрі мали господарства.
Згодом, після 2 Світової Війни майже всіх німців залишилось дуже мало.
Сьогодні у нас в Дніпрі/Січеславі живе понад 5 тисяч етнічних німців.
Підписатись | Зв'язатись
Під час Гетьманату, який підтримувався Астро-Угорськими та Німецькими військами, німці виступали за політику Гетьмана всія України-Русі Павла Скоропадського, оскільки він повернув поля та куплені за часів імперії землі. Німці мали великі господарства на той час й вони були проти приходу меншовиків, більшовиків та махновців, бо всі вони намагалися відібрати чесно зароблену землю у німців та українців, котрі мали господарства.
Згодом, після 2 Світової Війни майже всіх німців залишилось дуже мало.
Сьогодні у нас в Дніпрі/Січеславі живе понад 5 тисяч етнічних німців.
Підписатись | Зв'язатись
08.04.202511:29
Федеративний Гетьманат Дон-Кубані та України.
Наступного разу щось креативніше придумаю
Наступного разу щось креативніше придумаю
Reposted from:
Записки Рояліста | {♔}
05.05.202509:10
🫥🤍🤍| Гᴇᴛьʍᴀнᴄьᴋий Віᴄᴛниᴋ |🤍🤍
🫥🫥 🫥🤍🤍🤍🤍{|🇺🇦|}🤍🤍🤍🤍
Гᴇᴛьʍᴀнᴄьᴋий Віᴄᴛниᴋ – цᴇ інᴛᴇᴩнᴇᴛ-ᴏб'єднᴀння, яᴋий ɜ'єднує ʙᴄі ᴦᴇᴛьʍᴀнᴄьᴋі ᴋᴀнᴀᴧи ʙ єдиний інɸᴏᴩʍᴀційний ᴨᴩᴏᴄᴛіᴩ, ᴄᴨᴩяʍᴏʙᴀний нᴀ ᴩᴏɜʙиᴛᴏᴋ ᴦᴇᴛьʍᴀнᴄьᴋᴏᴦᴏ ᴩуху ᴛᴀ йᴏᴦᴏ інɸᴏᴩʍᴀційнᴏᴦᴏ ᴨᴩᴏᴄᴛᴏᴩу. Оᴄнᴏʙнᴏю ʍᴇᴛᴏю Віᴄᴛниᴋᴀ є ᴄᴛʙᴏᴩᴇння ᴀнᴀᴧіᴛичних ᴄᴛᴀᴛᴇй, щᴏ ᴄᴨᴩᴏᴄᴛᴏʙуюᴛь ʍіɸи ᴨᴩᴏ Гᴇᴛьʍᴀнᴀᴛ і ᴦᴇᴛьʍᴀнᴄьᴋий ᴩух, ᴀ ᴛᴀᴋᴏж ᴄᴛʙᴏᴩᴇння ʙідᴋᴩиᴛᴏᴦᴏ ʍᴀйдᴀнчиᴋᴀ дᴧя ᴏбᴦᴏʙᴏᴩᴇння іᴄᴛᴏᴩичних ᴛᴀ ᴀᴋᴛуᴀᴧьних ᴛᴇʍ. Віᴄᴛниᴋ ʙᴋᴧючᴀє ʙ ᴄᴇбᴇ ɸᴏᴩуʍ, дᴇ ᴋᴏжᴇн ʍᴏжᴇ ᴄᴛʙᴏᴩиᴛи нᴏʙу ᴦіᴧᴋу дᴧя ᴏбᴦᴏʙᴏᴩᴇння іᴄᴛᴏᴩичних ᴛᴇʍ нᴀʙᴋᴏᴧᴏ ᴦᴇᴛьʍᴀнᴄᴛʙᴀ ᴀбᴏ дᴏᴨᴏʙниᴛи нᴀяʙні диᴄᴋуᴄії щᴏдᴏ цьᴏᴦᴏ. Тᴀᴋᴏж ᴄᴛʙᴏᴩюєᴛьᴄя ᴀᴩхіʙ, щᴏ ᴄᴋᴧᴀдᴀєᴛьᴄя ɜ чᴏᴛиᴩьᴏх ᴋᴀᴛᴇᴦᴏᴩій і дʙᴀдцяᴛи чᴏᴛиᴩьᴏх ᴋᴀнᴀᴧіʙ, яᴋі ʍіᴄᴛяᴛь дᴏᴋуʍᴇнᴛи, ᴄᴋᴀни ᴛᴀ ʍᴇʍуᴀᴩи ɜ ᴩіɜних ᴀᴄᴨᴇᴋᴛіʙ ᴦᴇᴛьʍᴀнᴄьᴋᴏї іᴄᴛᴏᴩії нᴀ ᴋᴏнᴋᴩᴇᴛні ᴛᴇʍи.
Віᴄᴛниᴋ ɸунᴋціᴏнує нᴀ ᴏᴄнᴏʙі ᴛᴩьᴏх ᴋᴧючᴏʙих ᴇᴧᴇʍᴇнᴛіʙ: ᴏɸіційнᴏᴦᴏ ᴛᴇᴧᴇᴦᴩᴀʍ-ᴋᴀнᴀᴧу, дᴇ щᴏᴨᴏнᴇдіᴧᴋᴀ ᴏ 10:00 ᴨубᴧіᴋуюᴛьᴄя ᴄᴛᴀᴛᴛі, нᴀᴨиᴄᴀні ᴄᴨіᴧьниʍи ɜуᴄиᴧᴧяʍи ᴩіɜних ᴋᴀнᴀᴧіʙ, ɸᴏᴩуʍу, щᴏ ɜᴀбᴇɜᴨᴇчує ʍᴏжᴧиʙіᴄᴛь ʙіᴧьнᴏᴦᴏ ᴏбᴦᴏʙᴏᴩᴇння ᴛᴀ ᴏбʍіну ɜнᴀнняʍи, ᴀ ᴛᴀᴋᴏж ᴀᴩхіʙу, яᴋий ᴄᴧуᴦує цᴇнᴛᴩᴀᴧіɜᴏʙᴀниʍ ᴄхᴏʙищᴇʍ іᴄᴛᴏᴩичних ʍᴀᴛᴇᴩіᴀᴧіʙ. Чᴧᴇни ᴏб’єднᴀння ʍᴀюᴛь ᴄᴨіᴧьну ᴨᴀᴨᴋу ʙ Tᴇlᴇgrᴀʍ, щᴏ ᴄᴨᴩияє ᴨᴏɯиᴩᴇнню ᴨᴏᴨуᴧяᴩнᴏᴄᴛі Віᴄᴛниᴋᴀ ᴛᴀ ᴩᴏɜɯиᴩᴇнню йᴏᴦᴏ ᴀудиᴛᴏᴩії.
Гᴇᴛьʍᴀнᴄьᴋий Віᴄᴛниᴋ ᴛᴀᴋᴏж ᴄᴨᴩияє ᴩᴏɜʙиᴛᴋу ᴋᴏнᴋуᴩᴇнᴛнᴏᴦᴏ ᴄᴇᴩᴇдᴏʙищᴀ ᴄᴇᴩᴇд ᴦᴇᴛьʍᴀнᴄьᴋих ᴋᴀнᴀᴧіʙ, ɜᴀᴏхᴏчуючи нᴀйᴀᴋᴛиʙніɯих ᴀʙᴛᴏᴩіʙ ᴛᴀ ʍᴏᴛиʙуючи їх ᴄᴛʙᴏᴩюʙᴀᴛи яᴋіᴄний ᴋᴏнᴛᴇнᴛ. Уᴄі, хᴛᴏ бᴀжᴀє дᴏᴧучиᴛиᴄя дᴏ ᴨᴧᴀᴛɸᴏᴩʍи, ᴨᴏʙинні ʍᴀᴛи ᴦᴇᴛьʍᴀнᴄьᴋий ᴋᴏнᴛᴇнᴛ, ᴨᴩᴀᴦнᴇння дᴏ нᴀᴨиᴄᴀння ᴄᴛᴀᴛᴇй у ᴄᴨіʙᴨᴩᴀці ɜ інɯиʍи ᴀʙᴛᴏᴩᴀʍи ᴛᴀ дᴏᴄʙід у ᴄᴛʙᴏᴩᴇнні ᴀнᴀᴧіᴛичних ʍᴀᴛᴇᴩіᴀᴧіʙ, ᴏᴄᴋіᴧьᴋи учᴀᴄᴛь у ᴨідᴦᴏᴛᴏʙці ᴄᴛᴀᴛᴇй є ᴏбᴏʙ’яɜᴋᴏʙᴏю дᴧя ʙᴄіх учᴀᴄниᴋіʙ. Зᴀᴨᴩᴏɯуєʍᴏ ʙᴄі ᴦᴇᴛьʍᴀнᴄьᴋі ᴋᴀнᴀᴧи дᴏᴧучиᴛиᴄя дᴏ Віᴄᴛниᴋᴀ ᴛᴀ ᴄᴨіᴧьнᴏ ᴨᴩᴀцюʙᴀᴛи нᴀд ᴛʙᴏᴩᴇнняʍ ʍᴀйбуᴛньᴏᴦᴏ!
(Дᴧя ʙᴄᴛуᴨу ɜʙᴇᴩᴛᴀйᴛᴇᴄя дᴏ ᴀдʍініᴄᴛᴩᴀᴛᴏᴩᴀ: @Swiettheking)
Хᴀй жиʙᴇ ᴛиᴄячᴏᴧіᴛній Гᴇᴛьʍᴀнᴀᴛ!
🫥🫥🤍🤍🤍🤍🤍🤍🤍🤍🤍🤍
➡️ Підписатися
➡️ Підписатися
➡️ Підписатися
🌟 |[♚] Гетьманський вістник в Telegram
🌟 |[♚] Гетьманський вістник в Discord
🫥🫥 🫥🤍🤍🤍🤍{|🇺🇦|}🤍🤍🤍🤍
Гᴇᴛьʍᴀнᴄьᴋий Віᴄᴛниᴋ – цᴇ інᴛᴇᴩнᴇᴛ-ᴏб'єднᴀння, яᴋий ɜ'єднує ʙᴄі ᴦᴇᴛьʍᴀнᴄьᴋі ᴋᴀнᴀᴧи ʙ єдиний інɸᴏᴩʍᴀційний ᴨᴩᴏᴄᴛіᴩ, ᴄᴨᴩяʍᴏʙᴀний нᴀ ᴩᴏɜʙиᴛᴏᴋ ᴦᴇᴛьʍᴀнᴄьᴋᴏᴦᴏ ᴩуху ᴛᴀ йᴏᴦᴏ інɸᴏᴩʍᴀційнᴏᴦᴏ ᴨᴩᴏᴄᴛᴏᴩу. Оᴄнᴏʙнᴏю ʍᴇᴛᴏю Віᴄᴛниᴋᴀ є ᴄᴛʙᴏᴩᴇння ᴀнᴀᴧіᴛичних ᴄᴛᴀᴛᴇй, щᴏ ᴄᴨᴩᴏᴄᴛᴏʙуюᴛь ʍіɸи ᴨᴩᴏ Гᴇᴛьʍᴀнᴀᴛ і ᴦᴇᴛьʍᴀнᴄьᴋий ᴩух, ᴀ ᴛᴀᴋᴏж ᴄᴛʙᴏᴩᴇння ʙідᴋᴩиᴛᴏᴦᴏ ʍᴀйдᴀнчиᴋᴀ дᴧя ᴏбᴦᴏʙᴏᴩᴇння іᴄᴛᴏᴩичних ᴛᴀ ᴀᴋᴛуᴀᴧьних ᴛᴇʍ. Віᴄᴛниᴋ ʙᴋᴧючᴀє ʙ ᴄᴇбᴇ ɸᴏᴩуʍ, дᴇ ᴋᴏжᴇн ʍᴏжᴇ ᴄᴛʙᴏᴩиᴛи нᴏʙу ᴦіᴧᴋу дᴧя ᴏбᴦᴏʙᴏᴩᴇння іᴄᴛᴏᴩичних ᴛᴇʍ нᴀʙᴋᴏᴧᴏ ᴦᴇᴛьʍᴀнᴄᴛʙᴀ ᴀбᴏ дᴏᴨᴏʙниᴛи нᴀяʙні диᴄᴋуᴄії щᴏдᴏ цьᴏᴦᴏ. Тᴀᴋᴏж ᴄᴛʙᴏᴩюєᴛьᴄя ᴀᴩхіʙ, щᴏ ᴄᴋᴧᴀдᴀєᴛьᴄя ɜ чᴏᴛиᴩьᴏх ᴋᴀᴛᴇᴦᴏᴩій і дʙᴀдцяᴛи чᴏᴛиᴩьᴏх ᴋᴀнᴀᴧіʙ, яᴋі ʍіᴄᴛяᴛь дᴏᴋуʍᴇнᴛи, ᴄᴋᴀни ᴛᴀ ʍᴇʍуᴀᴩи ɜ ᴩіɜних ᴀᴄᴨᴇᴋᴛіʙ ᴦᴇᴛьʍᴀнᴄьᴋᴏї іᴄᴛᴏᴩії нᴀ ᴋᴏнᴋᴩᴇᴛні ᴛᴇʍи.
Віᴄᴛниᴋ ɸунᴋціᴏнує нᴀ ᴏᴄнᴏʙі ᴛᴩьᴏх ᴋᴧючᴏʙих ᴇᴧᴇʍᴇнᴛіʙ: ᴏɸіційнᴏᴦᴏ ᴛᴇᴧᴇᴦᴩᴀʍ-ᴋᴀнᴀᴧу, дᴇ щᴏᴨᴏнᴇдіᴧᴋᴀ ᴏ 10:00 ᴨубᴧіᴋуюᴛьᴄя ᴄᴛᴀᴛᴛі, нᴀᴨиᴄᴀні ᴄᴨіᴧьниʍи ɜуᴄиᴧᴧяʍи ᴩіɜних ᴋᴀнᴀᴧіʙ, ɸᴏᴩуʍу, щᴏ ɜᴀбᴇɜᴨᴇчує ʍᴏжᴧиʙіᴄᴛь ʙіᴧьнᴏᴦᴏ ᴏбᴦᴏʙᴏᴩᴇння ᴛᴀ ᴏбʍіну ɜнᴀнняʍи, ᴀ ᴛᴀᴋᴏж ᴀᴩхіʙу, яᴋий ᴄᴧуᴦує цᴇнᴛᴩᴀᴧіɜᴏʙᴀниʍ ᴄхᴏʙищᴇʍ іᴄᴛᴏᴩичних ʍᴀᴛᴇᴩіᴀᴧіʙ. Чᴧᴇни ᴏб’єднᴀння ʍᴀюᴛь ᴄᴨіᴧьну ᴨᴀᴨᴋу ʙ Tᴇlᴇgrᴀʍ, щᴏ ᴄᴨᴩияє ᴨᴏɯиᴩᴇнню ᴨᴏᴨуᴧяᴩнᴏᴄᴛі Віᴄᴛниᴋᴀ ᴛᴀ ᴩᴏɜɯиᴩᴇнню йᴏᴦᴏ ᴀудиᴛᴏᴩії.
Гᴇᴛьʍᴀнᴄьᴋий Віᴄᴛниᴋ ᴛᴀᴋᴏж ᴄᴨᴩияє ᴩᴏɜʙиᴛᴋу ᴋᴏнᴋуᴩᴇнᴛнᴏᴦᴏ ᴄᴇᴩᴇдᴏʙищᴀ ᴄᴇᴩᴇд ᴦᴇᴛьʍᴀнᴄьᴋих ᴋᴀнᴀᴧіʙ, ɜᴀᴏхᴏчуючи нᴀйᴀᴋᴛиʙніɯих ᴀʙᴛᴏᴩіʙ ᴛᴀ ʍᴏᴛиʙуючи їх ᴄᴛʙᴏᴩюʙᴀᴛи яᴋіᴄний ᴋᴏнᴛᴇнᴛ. Уᴄі, хᴛᴏ бᴀжᴀє дᴏᴧучиᴛиᴄя дᴏ ᴨᴧᴀᴛɸᴏᴩʍи, ᴨᴏʙинні ʍᴀᴛи ᴦᴇᴛьʍᴀнᴄьᴋий ᴋᴏнᴛᴇнᴛ, ᴨᴩᴀᴦнᴇння дᴏ нᴀᴨиᴄᴀння ᴄᴛᴀᴛᴇй у ᴄᴨіʙᴨᴩᴀці ɜ інɯиʍи ᴀʙᴛᴏᴩᴀʍи ᴛᴀ дᴏᴄʙід у ᴄᴛʙᴏᴩᴇнні ᴀнᴀᴧіᴛичних ʍᴀᴛᴇᴩіᴀᴧіʙ, ᴏᴄᴋіᴧьᴋи учᴀᴄᴛь у ᴨідᴦᴏᴛᴏʙці ᴄᴛᴀᴛᴇй є ᴏбᴏʙ’яɜᴋᴏʙᴏю дᴧя ʙᴄіх учᴀᴄниᴋіʙ. Зᴀᴨᴩᴏɯуєʍᴏ ʙᴄі ᴦᴇᴛьʍᴀнᴄьᴋі ᴋᴀнᴀᴧи дᴏᴧучиᴛиᴄя дᴏ Віᴄᴛниᴋᴀ ᴛᴀ ᴄᴨіᴧьнᴏ ᴨᴩᴀцюʙᴀᴛи нᴀд ᴛʙᴏᴩᴇнняʍ ʍᴀйбуᴛньᴏᴦᴏ!
(Дᴧя ʙᴄᴛуᴨу ɜʙᴇᴩᴛᴀйᴛᴇᴄя дᴏ ᴀдʍініᴄᴛᴩᴀᴛᴏᴩᴀ: @Swiettheking)
Хᴀй жиʙᴇ ᴛиᴄячᴏᴧіᴛній Гᴇᴛьʍᴀнᴀᴛ!
🫥🫥🤍🤍🤍🤍🤍🤍🤍🤍🤍🤍
➡️ Підписатися
➡️ Підписатися
➡️ Підписатися
🌟 |[♚] Гетьманський вістник в Telegram
🌟 |[♚] Гетьманський вістник в Discord
30.04.202507:36
У 1918 році, 29-30 квітня відбувся гетьманський переворот, котрий був спрямований на покращення нашої землі і побудови стабільної держави. Павло Петрович Скоропадський розумів це, й робив все, що було в його силах, щоб зробити, нарешті, сильну і міцну державу для його народу.
Вітаю вас зі 107 річницею перевороту!
Підписатись | Зв'язатись
Вітаю вас зі 107 річницею перевороту!
Підписатись | Зв'язатись
16.04.202507:03
Таврійська Губернія у Гетьманаті
06.04.202512:30
Захотілось щось Далекосхідного у стилі Гетьманату, ось і маємо Далекосхідну Українську Державу
02.05.202517:22
⚔️| 1-й український полк імені Богдана Хмельницького
🫥🫥🤍🤍🤍🤍🏹🤍🤍🤍🤍
❤️| Історія створення:
1 травня 1917 року на околиці Києва, на Сирецькому полі, відбулося українське військове свято «Перших квітів». У ньому взяли участь солдати й офіцери різних київських частин, поранені, що одужували, а також новобранці. Під час святкування члени військового клубу запропонували присутнім створити 1-й Український козацький полк імені гетьмана Богдана Хмельницького (згодом — просто Богданівський). Пропозицію було сприйнято з ентузіазмом, і вже наступного дня всі українці-солдати, що перебували в казармах київського пересильного пункту, записалися до нового військового формування.
🫥🫥🤍🤍🤍🤍🏹🤍🤍🤍🤍
У складі полку було організовано 16 сотень, а також сформовано кадри для артилерійських, інженерних, кавалерійських та деяких інших технічних підрозділів. Загалом до полку записалося 3574 солдати і 12 офіцерів, переважно — прапорщики. Командуванням новою українською частиною очолив член військового клубу, що перебував у Києві на лікуванні, штабс-капітан і георгіївський кавалер Дмитро Путник-Гребешок.
🫥🫥🤍🤍🤍🤍🏹🤍🤍🤍🤍
⚔️| Уніформа:
Яскраві, помітні українські елементи уніформи спочатку були унікальністю Богданівського полку. Значна частина офіцерів цього полку мала вищу освіту і, відповідно, певні естетичні смаки, які зумовили запровадження в полку особливих відмінностей. Форма богданівців залишалася російською, але погони, петлиці, а згодом і кашкети були національних кольорів. Рядовий і унтер-офіцерський склад полку носив захисні погони з синіми випушками, на яких жовтим трафаретом були нанесені художньо переплетені літери «Б.Х.». Офіцери мали срібні погони з синіми кантами й просвітами, на які нашивався вензель «Б.Х.», вишитий золотими нитками, аналогічний до того, що мав рядовий склад. Звання на офіцерських погонах, як і в російській армії, позначалися зірочками, але з металу протилежного кольору — тобто, в цьому випадку, золотими.
Петлиці богданівців були загальноросійського зразка, але жовтого кольору з синім кантом (у офіцерів на петлицях були золоті ґудзики). Кокарда й ґудзики залишалися також російськими. Саме в такому вигляді наприкінці липня 1917 року полк вирушив на фронт. Уже там офіцери-богданівці пошили собі жовто-блакитні кашкети (жовтий околиш із темно-синіми кантами та синя тулья з жовтим кантом), які носили поза бойовими діями, а рядові богданівці під російською кокардою навхрест одягали жовто-блакитну стрічку (жовтий колір ліворуч).
Станом на грудень 1917 - січень 1918 богданівці нашили собі на шинелі нові сині наугольники з вензелем «Б.Х.» (таким, як і раніше на погонах), а на рукави — срібні галуни. У полку також продовжували носити жовто-сині кашкети попереднього зразка, причому не лише офіцери, а й козаки. Крім того, за спогадами одного з офіцерів, на параді з нагоди полкового свята 6 грудня 1917 року весь полк був у чорних хутряних шапках із золотим етишкетом і червоними шликами.
Оскільки в інших спогадах, передусім у мемуарах червоногвардійців, ці шапки більше не згадуються (а пошити їх для цілого полку ще й у такі стислі терміни було б складно), можна припустити, що ці головні убори богданівці тимчасово позичили у 9-го гусарського Київського полку, який на той час повернувся з фронту до свого рідного Василькова (під Києвом).
Шинелі з новими наугольниками й шевронами, а також кольорові кашкети увійшли в історію як «богданівська уніформа». Зокрема, розповідаючи про багатоденні вуличні бої в Києві, мемуаристи часто згадують про «бійців у шинелях Богданівського полку», «тіла богданівців, яких ми впізнали за формою» тощо.
🫥🫥🤍🤍🤍🤍🏹🤍🤍🤍🤍
⚡️ Розпізнавальні знаки полку:
Станом на травень 1917 року один лише Богданівський полк мав у корпусі власний прапор, на якому шовком був вишитий портрет Великого Богдана, а на другому боці малинового полотнища — напис золотом: «1-й Гетьмана Богдана Хмельницького козацький полк». Цей прапор, зшитий за ініціативою Фролівського жіночого монастиря, був його дарунком. Богданівці свято берегли його протягом усього часу існування полку.
🫥🤍🤍🤍🤍⚔️|☦️|⚔️🤍🤍🤍🤍
🌟| Гетьманське Полотно
🌟| Записки Рояліста
🫥🫥🤍🤍🤍🤍🏹🤍🤍🤍🤍
❤️| Історія створення:
1 травня 1917 року на околиці Києва, на Сирецькому полі, відбулося українське військове свято «Перших квітів». У ньому взяли участь солдати й офіцери різних київських частин, поранені, що одужували, а також новобранці. Під час святкування члени військового клубу запропонували присутнім створити 1-й Український козацький полк імені гетьмана Богдана Хмельницького (згодом — просто Богданівський). Пропозицію було сприйнято з ентузіазмом, і вже наступного дня всі українці-солдати, що перебували в казармах київського пересильного пункту, записалися до нового військового формування.
🫥🫥🤍🤍🤍🤍🏹🤍🤍🤍🤍
У складі полку було організовано 16 сотень, а також сформовано кадри для артилерійських, інженерних, кавалерійських та деяких інших технічних підрозділів. Загалом до полку записалося 3574 солдати і 12 офіцерів, переважно — прапорщики. Командуванням новою українською частиною очолив член військового клубу, що перебував у Києві на лікуванні, штабс-капітан і георгіївський кавалер Дмитро Путник-Гребешок.
🫥🫥🤍🤍🤍🤍🏹🤍🤍🤍🤍
⚔️| Уніформа:
Яскраві, помітні українські елементи уніформи спочатку були унікальністю Богданівського полку. Значна частина офіцерів цього полку мала вищу освіту і, відповідно, певні естетичні смаки, які зумовили запровадження в полку особливих відмінностей. Форма богданівців залишалася російською, але погони, петлиці, а згодом і кашкети були національних кольорів. Рядовий і унтер-офіцерський склад полку носив захисні погони з синіми випушками, на яких жовтим трафаретом були нанесені художньо переплетені літери «Б.Х.». Офіцери мали срібні погони з синіми кантами й просвітами, на які нашивався вензель «Б.Х.», вишитий золотими нитками, аналогічний до того, що мав рядовий склад. Звання на офіцерських погонах, як і в російській армії, позначалися зірочками, але з металу протилежного кольору — тобто, в цьому випадку, золотими.
Петлиці богданівців були загальноросійського зразка, але жовтого кольору з синім кантом (у офіцерів на петлицях були золоті ґудзики). Кокарда й ґудзики залишалися також російськими. Саме в такому вигляді наприкінці липня 1917 року полк вирушив на фронт. Уже там офіцери-богданівці пошили собі жовто-блакитні кашкети (жовтий околиш із темно-синіми кантами та синя тулья з жовтим кантом), які носили поза бойовими діями, а рядові богданівці під російською кокардою навхрест одягали жовто-блакитну стрічку (жовтий колір ліворуч).
Станом на грудень 1917 - січень 1918 богданівці нашили собі на шинелі нові сині наугольники з вензелем «Б.Х.» (таким, як і раніше на погонах), а на рукави — срібні галуни. У полку також продовжували носити жовто-сині кашкети попереднього зразка, причому не лише офіцери, а й козаки. Крім того, за спогадами одного з офіцерів, на параді з нагоди полкового свята 6 грудня 1917 року весь полк був у чорних хутряних шапках із золотим етишкетом і червоними шликами.
Оскільки в інших спогадах, передусім у мемуарах червоногвардійців, ці шапки більше не згадуються (а пошити їх для цілого полку ще й у такі стислі терміни було б складно), можна припустити, що ці головні убори богданівці тимчасово позичили у 9-го гусарського Київського полку, який на той час повернувся з фронту до свого рідного Василькова (під Києвом).
Шинелі з новими наугольниками й шевронами, а також кольорові кашкети увійшли в історію як «богданівська уніформа». Зокрема, розповідаючи про багатоденні вуличні бої в Києві, мемуаристи часто згадують про «бійців у шинелях Богданівського полку», «тіла богданівців, яких ми впізнали за формою» тощо.
🫥🫥🤍🤍🤍🤍🏹🤍🤍🤍🤍
⚡️ Розпізнавальні знаки полку:
Станом на травень 1917 року один лише Богданівський полк мав у корпусі власний прапор, на якому шовком був вишитий портрет Великого Богдана, а на другому боці малинового полотнища — напис золотом: «1-й Гетьмана Богдана Хмельницького козацький полк». Цей прапор, зшитий за ініціативою Фролівського жіночого монастиря, був його дарунком. Богданівці свято берегли його протягом усього часу існування полку.
🫥🤍🤍🤍🤍⚔️|☦️|⚔️🤍🤍🤍🤍
🌟| Гетьманське Полотно
🌟| Записки Рояліста
28.04.202509:45
Адмін скупий, нема преміума
21.04.202518:50
1-ий Український корпус у царському війську був сформований шляхом українізації 34 армійського корпусу. Українізований він був за ініціативою майбутнього (на той час) Гетьмана Павла Петровича з причиною зростання українського національного руху у армії царя.
Вам я подаю власний варіант цього прапору.
Підписатись | Зв'язатись
Вам я подаю власний варіант цього прапору.
Підписатись | Зв'язатись
15.04.202510:15
Прапор галицьких гетьманців-консерваторів. Якщо у вас є бажання надати ідеї для прапорів то пишіть сюди - @hetmanske_polotno_fb_bot
31.03.202509:50
Німецька Америка
30.04.202516:46
Чому Кубань була важлива для Павла Скоропадського?
В першу чергу, Кубань і взагалі північне узбережжя Чорного моря та саме Азовське море забезпечували морський торгівельний шлях та домінування Української Військово-Морської Фльоти у регіоні.
Україна тоді лише набирала свій військовий потенціал, й лише зароджувався флот держави, який став би в майбутньому на захист.
В другу чергу, причиною стане етнічна перевага українців-малорусів у регіоні, який, як раз таки й хотів вступити у склад УД на правах автономії.
Кубанське козацтво обрало Скоропадського, як отамана, за причиною, що він походить з гетьманського-козачого та відомого поміщицького роду в Україні, й це була б для них честь, що Кубань матиме його за отамана.
В третю чергу, настрої кубанців були позитивні до УД й вони всіляко бажали до України, кубанці неодноразово виходили на протести поряд з кубанською радою з метою вступу в Україну, але цьому так і не судилось відбутись.
Підписатись | Зв'язатись
В першу чергу, Кубань і взагалі північне узбережжя Чорного моря та саме Азовське море забезпечували морський торгівельний шлях та домінування Української Військово-Морської Фльоти у регіоні.
Україна тоді лише набирала свій військовий потенціал, й лише зароджувався флот держави, який став би в майбутньому на захист.
В другу чергу, причиною стане етнічна перевага українців-малорусів у регіоні, який, як раз таки й хотів вступити у склад УД на правах автономії.
Кубанське козацтво обрало Скоропадського, як отамана, за причиною, що він походить з гетьманського-козачого та відомого поміщицького роду в Україні, й це була б для них честь, що Кубань матиме його за отамана.
В третю чергу, настрої кубанців були позитивні до УД й вони всіляко бажали до України, кубанці неодноразово виходили на протести поряд з кубанською радою з метою вступу в Україну, але цьому так і не судилось відбутись.
Підписатись | Зв'язатись
28.04.202509:34
🪄🪄УКРАЇНСЬКЕ КОРОЛІВСТВО: НЕРЕАЛІЗОВАНИЙ ПРОЕКТ ВІЛЬГЕЛЬМА ГАБСБУРГА 🪄🪄
🩵Іᴄᴛᴏᴩія ᴨᴏчᴀᴛᴋу ХХ ᴄᴛᴏᴧіᴛᴛя ɜбᴇᴩіᴦᴀє чиʍᴀᴧᴏ ᴀᴧьᴛᴇᴩнᴀᴛиʙних ᴄцᴇнᴀᴩіїʙ ᴩᴏɜʙиᴛᴋу уᴋᴩᴀїнᴄьᴋих ɜᴇʍᴇᴧь. Один іɜ нᴀйціᴋᴀʙіɯих — ᴨᴩᴏєᴋᴛ ᴄᴛʙᴏᴩᴇння Уᴋᴩᴀїнᴄьᴋᴏᴦᴏ ᴋᴏᴩᴏᴧіʙᴄᴛʙᴀ ᴨід ᴨᴩᴏʙᴏдᴏʍ Віᴧьᴦᴇᴧьʍᴀ Гᴀбᴄбуᴩᴦᴀ, біᴧьɯ ʙідᴏʍᴏᴦᴏ уᴋᴩᴀїнцяʍ яᴋ Вᴀᴄиᴧь Виɯиʙᴀний.
Віᴧьᴦᴇᴧьʍ буʙ ᴏдниʍ іɜ ᴛих єʙᴩᴏᴨᴇйᴄьᴋих ᴀᴩиᴄᴛᴏᴋᴩᴀᴛіʙ, хᴛᴏ щиᴩᴏ ᴨідᴛᴩиʍуʙᴀʙ уᴋᴩᴀїнᴄьᴋий нᴀціᴏнᴀᴧьний ᴩух і нᴀʙіᴛь ᴦᴏᴛᴏʙий буʙ ᴏчᴏᴧиᴛи нᴏʙу дᴇᴩжᴀʙу. Йᴏᴦᴏ ідᴇя ᴨᴏᴧяᴦᴀᴧᴀ у ɸᴏᴩʍуʙᴀнні ʍᴏнᴀᴩхічнᴏї уᴋᴩᴀїнᴄьᴋᴏї дᴇᴩжᴀʙи ɜᴀ ɜᴩᴀɜᴋᴏʍ єʙᴩᴏᴨᴇйᴄьᴋих ᴋᴏнᴄᴛиᴛуційних ʍᴏнᴀᴩхій.
🤍🤍🤍🤍🤍🤍🤍🤍🤍🤍🤍🤍🤍🤍
Пᴩᴏєᴋᴛ ᴨᴇᴩᴇдбᴀчᴀʙ дʙᴀ ᴏᴄнᴏʙні ʙᴀᴩіᴀнᴛи ᴩᴏɜʙиᴛᴋу: ᴀбᴏ ᴄᴛʙᴏᴩᴇння ціᴧᴋᴏʍ нᴇɜᴀᴧᴇжнᴏᴦᴏ Уᴋᴩᴀїнᴄьᴋᴏᴦᴏ ᴋᴏᴩᴏᴧіʙᴄᴛʙᴀ, ᴀбᴏ нᴀдᴀння Уᴋᴩᴀїні ᴄᴛᴀᴛуᴄу ɯиᴩᴏᴋᴏї ᴀʙᴛᴏнᴏʍії у ᴄᴋᴧᴀді ᴛᴩᴀнᴄɸᴏᴩʍᴏʙᴀнᴏї Аʙᴄᴛᴩᴏ-Уᴦᴏᴩᴄьᴋᴏї іʍᴨᴇᴩії. У ᴨᴇᴩɯᴏʍу ʙиᴨᴀдᴋу Уᴋᴩᴀїнᴀ ᴏᴛᴩиʍуʙᴀᴧᴀ би ᴨᴏʙний дᴇᴩжᴀʙний ᴄуʙᴇᴩᴇніᴛᴇᴛ ᴨід ᴄᴋіᴨᴇᴛᴩᴏʍ Гᴀбᴄбуᴩᴦᴀ, у дᴩуᴦᴏʍу — ɜᴀᴧиɯᴀᴧᴀᴄя б чᴀᴄᴛинᴏю ʙᴇᴧиᴋᴏї бᴀᴦᴀᴛᴏнᴀціᴏнᴀᴧьнᴏї ɸᴇдᴇᴩᴀції, ʍᴀючи ʙᴧᴀᴄний ᴨᴀᴩᴧᴀʍᴇнᴛ, уᴩяд ᴛᴀ ᴋᴏнᴛᴩᴏᴧь нᴀд ʙнуᴛᴩіɯньᴏю ᴨᴏᴧіᴛиᴋᴏю.
Ідᴇї Віᴧьᴦᴇᴧьʍᴀ ɜнᴀхᴏдиᴧи ᴨідᴛᴩиʍᴋу ᴄᴇᴩᴇд ᴏᴋᴩᴇʍᴏ ʙɜяᴛих ᴀʙᴄᴛᴩійᴄьᴋих диᴨᴧᴏʍᴀᴛіʙ і ᴄᴇᴩᴇдᴏʙищᴀ Уᴋᴩᴀїнᴄьᴋᴏї Січᴏʙᴏї Аᴩʍії. Сʙідчᴇння ᴨᴩᴏ ці ᴨᴧᴀни ʍᴏжнᴀ ɜнᴀйᴛи у ᴧиᴄᴛуʙᴀнні Гᴀбᴄбуᴩᴦіʙ, ᴄᴨᴏᴦᴀдᴀх Аᴧьбᴩᴇхᴛᴀ Гᴀбᴄбуᴩᴦᴀ, ᴀ ᴛᴀᴋᴏж ʙ ᴏцінᴋᴀх ᴄучᴀᴄниᴋіʙ, ᴛᴀᴋих яᴋ Дʍиᴛᴩᴏ Дᴏᴩᴏɯᴇнᴋᴏ ᴛᴀ Єʙᴦᴇн Чиᴋᴀᴧᴇнᴋᴏ.
Цᴇ ᴨᴩᴏᴛᴏдᴇᴩжᴀʙнᴇ/дᴇᴩжᴀʙнᴇ уᴛʙᴏᴩᴇння ʙᴋᴧючᴀᴧᴀ б Східну Гᴀᴧичину, Піʙнічну Буᴋᴏʙину, Зᴀᴋᴀᴩᴨᴀᴛᴛя і, ʍᴏжᴧиʙᴏ, чᴀᴄᴛину Вᴏᴧині ᴛᴀ Пᴏдіᴧᴧя. Пᴩᴏᴛᴇ ɯᴧях дᴏ ᴏб’єднᴀння уᴄіх уᴋᴩᴀїнᴄьᴋих ᴇᴛнічних ɜᴇʍᴇᴧь буʙ нᴀдɜʙичᴀйнᴏ ᴄᴋᴧᴀдниʍ, чᴇᴩᴇɜ ᴦᴇᴏᴨᴏᴧіᴛичні ᴨᴩичини, щᴏ буᴧи нᴀ ʍᴏʍᴇнᴛ ᴨᴏчᴀᴛᴋу ХХ ᴄᴛᴏᴧіᴛᴛя🩹
🩵Пᴏᴧьщᴀ ᴀᴋᴛиʙнᴏ ᴨᴩᴇᴛᴇндуʙᴀᴧᴀ нᴀ Гᴀᴧичину й Вᴏᴧинь, ᴩᴏɜᴦᴧядᴀючи Льʙіʙ яᴋ «ᴄᴨᴏᴋᴏнʙічнᴏ ᴨᴏᴧьᴄьᴋᴇ ʍіᴄᴛᴏ». Руʍунія ᴨᴩᴀᴦнуᴧᴀ ᴀнᴇᴋᴄуʙᴀᴛи Буᴋᴏʙину і чᴀᴄᴛину Бᴇᴄᴀᴩᴀбії, ᴛᴏді яᴋ Уᴦᴏᴩщинᴀ ᴨᴩᴇᴛᴇндуʙᴀᴧᴀ нᴀ Зᴀᴋᴀᴩᴨᴀᴛᴛя. Нᴀʙіᴛь у ʍᴇжᴀх ᴨᴧᴀнуʙᴀння ᴨᴩᴏєᴋᴛу ᴋᴏᴩᴏᴧіʙᴄᴛʙᴀ ᴛᴇᴩиᴛᴏᴩіᴀᴧьні ʍᴇжі ɜᴀᴧиɯᴀᴧиᴄя ᴨᴩᴇдʍᴇᴛᴏʍ ɜᴀᴨᴇᴋᴧᴏї бᴏᴩᴏᴛьби і диᴨᴧᴏʍᴀᴛичних ᴄуᴨᴇᴩᴇчᴏᴋ.
🤍🤍🤍🤍🤍🤍🤍🤍🤍🤍🤍🤍🤍🤍
Пиᴛᴀння, чи бᴀчиᴧи б уᴋᴩᴀїнці у Віᴧьᴦᴇᴧьʍі ᴧᴇᴦіᴛиʍнᴏᴦᴏ ʍᴏнᴀᴩхᴀ, ʍᴀє ᴄᴋᴧᴀдну ʙідᴨᴏʙідь. Нᴀ Зᴀхідній Уᴋᴩᴀїні йᴏᴦᴏ ᴨідᴛᴩиʍᴋᴀ буᴧᴀ б ʙиᴄᴏᴋᴏю. Віᴧьᴦᴇᴧьʍ нᴇ ᴛіᴧьᴋи ʙиʙчиʙ уᴋᴩᴀїнᴄьᴋу ʍᴏʙу, ᴀᴧᴇ й ᴄᴧужиʙ ʙ ᴧᴇᴦіᴏні УСС, ʙідᴋᴩиᴛᴏ нᴏᴄиʙ ʙиɯиʙᴀнᴋу і нᴀɜиʙᴀʙ ᴄᴇбᴇ Вᴀᴄиᴧᴇʍ Віᴧьᴦᴇᴧьʍᴏʍ «Виɯиʙᴀниʍ». У ᴄᴨᴏᴦᴀдᴀх учᴀᴄниᴋіʙ ʙиɜʙᴏᴧьнᴏᴦᴏ ᴩуху ɜбᴇᴩᴇᴦᴧиᴄя ɜᴦᴀдᴋи ᴨᴩᴏ йᴏᴦᴏ ᴨᴏᴨуᴧяᴩніᴄᴛь ᴄᴇᴩᴇд уᴋᴩᴀїнᴄьᴋих ʙᴏяᴋіʙ ᴛᴀ інᴛᴇᴧіᴦᴇнції.
Вʙᴀжᴀю ᴛᴀᴋᴏж нᴇᴏбхідниʍ ɜᴀɜнᴀчиᴛи ᴛᴇ, щᴏ ʍᴀʙ ᴨᴏᴨуᴧяᴩніᴄᴛь Віᴧьᴦᴇᴧьʍ нᴇ ᴛіᴧьᴋи нᴀ Зᴀхᴏді Уᴋᴩᴀїни, ᴀ й нᴀ Нᴀддніᴨᴩянщині. Яᴄᴋᴩᴀʙий ᴨᴩиᴋᴧᴀд ᴛᴏʍу — ᴨᴧᴀни Одᴇᴄьᴋᴏї ᴏᴨᴏɜиції ʙ 1917 ᴩᴏці щᴏдᴏ ᴨᴇᴩᴇʙᴏᴩᴏᴛу, яᴋі ʍᴀᴧи ɜᴀ ᴄᴏбᴏю ʙᴄᴛᴀнᴏʙᴧᴇння ʙᴧᴀди Виɯиʙᴀнᴏᴦᴏ яᴋ ʍᴏнᴀᴩхᴀ-ᴋᴏᴩᴏᴧя.
🤍🤍🤍🤍🤍🤍🤍🤍🤍🤍🤍🤍🤍🤍
Ця чᴀᴄᴛинᴀ нᴀɯᴏї іᴄᴛᴏᴩії ɜᴀᴧиɯᴀєᴛьᴄя ʙиɯиᴛᴏю ɜᴏᴧᴏᴛиʍи ниᴛᴋᴀʍи ᴀᴧьᴛᴇᴩнᴀᴛиʙних ʍᴏжᴧиʙᴏᴄᴛᴇй – ᴋᴏᴧи ᴋᴏᴩᴏᴧіʙᴄьᴋий ᴄᴋіᴨᴇᴛᴩ ʍіᴦ ᴨᴇᴩᴇᴨᴧᴇᴄᴛиᴄя іɜ бᴏйᴏʙиʍи ɜнᴀʍᴇнᴀʍи УСС, ᴋᴏᴧи ᴧьʙіʙᴄьᴋі ᴋᴀʙ’яᴩні ᴏбᴦᴏʙᴏᴩюʙᴀᴧи нᴇ ᴧиɯᴇ ᴨᴏᴇɜію, ᴀ й ᴋᴏᴩᴏнᴀційні ᴩᴇᴦᴧᴀʍᴇнᴛи, ᴀ ʙиɜʙᴏᴧиᴛᴇᴧьᴄьᴋі ʍᴩії нᴏᴄиᴧи нᴇ ᴧиɯᴇ ʍᴀɜᴇᴨинᴄьᴋі ᴋᴏᴧьᴏᴩи, ᴀ й ᴦᴀбᴄбуᴩɜьᴋі ᴦᴇᴩби. І хᴏчᴀ іᴄᴛᴏᴩичний ʙіᴛᴇᴩ ᴩᴏɜʙіяʙ ці ᴨᴩᴏєᴋᴛи, ʙᴏни ɜᴀᴧиɯиᴧиᴄя у нᴀɯій ᴨᴀʍ’яᴛі яᴋ нᴀчᴇᴩᴋи Уᴋᴩᴀїни, яᴋᴀ ʍᴏᴦᴧᴀ б ᴨᴏᴄᴛᴀᴛи ɜᴏʙᴄіʍ інɯᴏю – ɜ ʍᴏнᴀᴩхᴏʍ у ʙиɯиʙᴀнці, ɜ ᴨᴀᴩᴧᴀʍᴇнᴛᴏʍ у ᴦᴀᴧицьᴋᴏʍу ᴄᴛиᴧі, ɜ єʙᴩᴏᴨᴇйᴄьᴋᴏю ᴋᴏᴩᴏнᴏю нᴀ ᴄхіднᴏᴄᴧᴏʙ’янᴄьᴋᴏʍу ᴛᴧі.
🤍🤍🤍🤍🤍🤍🤍🤍🤍🤍🤍🤍🤍
🌟Lᴇᴏ Ruᴛhᴇnᴏruʍ
ㅤㅤㅤㅤㅤ🤝
Гᴇᴛьʍᴀнᴄьᴋᴇ Пᴏᴧᴏᴛнᴏ 🌟
🪄🪄Мᴀᴛᴇᴩіᴀᴧ ᴄᴛʙᴏᴩᴇнᴏ ᴄᴨіᴧьниʍи ɜуᴄиᴧᴧяʍи ʍᴏнᴀᴩхічнᴏᴦᴏ чᴀᴄᴏᴨиᴄу «Lᴇᴏ Ruᴛhᴇnᴏruʍ» ᴛᴀ ᴦᴇᴩᴀᴧьдичнᴏ-диɜᴀйнᴇᴩᴄьᴋᴏᴦᴏ ᴨᴩᴏєᴋᴛу «Гᴇᴛьʍᴀнᴄьᴋᴇ Пᴏᴧᴏᴛнᴏ»🪄🪄
🩵Іᴄᴛᴏᴩія ᴨᴏчᴀᴛᴋу ХХ ᴄᴛᴏᴧіᴛᴛя ɜбᴇᴩіᴦᴀє чиʍᴀᴧᴏ ᴀᴧьᴛᴇᴩнᴀᴛиʙних ᴄцᴇнᴀᴩіїʙ ᴩᴏɜʙиᴛᴋу уᴋᴩᴀїнᴄьᴋих ɜᴇʍᴇᴧь. Один іɜ нᴀйціᴋᴀʙіɯих — ᴨᴩᴏєᴋᴛ ᴄᴛʙᴏᴩᴇння Уᴋᴩᴀїнᴄьᴋᴏᴦᴏ ᴋᴏᴩᴏᴧіʙᴄᴛʙᴀ ᴨід ᴨᴩᴏʙᴏдᴏʍ Віᴧьᴦᴇᴧьʍᴀ Гᴀбᴄбуᴩᴦᴀ, біᴧьɯ ʙідᴏʍᴏᴦᴏ уᴋᴩᴀїнцяʍ яᴋ Вᴀᴄиᴧь Виɯиʙᴀний.
Віᴧьᴦᴇᴧьʍ буʙ ᴏдниʍ іɜ ᴛих єʙᴩᴏᴨᴇйᴄьᴋих ᴀᴩиᴄᴛᴏᴋᴩᴀᴛіʙ, хᴛᴏ щиᴩᴏ ᴨідᴛᴩиʍуʙᴀʙ уᴋᴩᴀїнᴄьᴋий нᴀціᴏнᴀᴧьний ᴩух і нᴀʙіᴛь ᴦᴏᴛᴏʙий буʙ ᴏчᴏᴧиᴛи нᴏʙу дᴇᴩжᴀʙу. Йᴏᴦᴏ ідᴇя ᴨᴏᴧяᴦᴀᴧᴀ у ɸᴏᴩʍуʙᴀнні ʍᴏнᴀᴩхічнᴏї уᴋᴩᴀїнᴄьᴋᴏї дᴇᴩжᴀʙи ɜᴀ ɜᴩᴀɜᴋᴏʍ єʙᴩᴏᴨᴇйᴄьᴋих ᴋᴏнᴄᴛиᴛуційних ʍᴏнᴀᴩхій.
🤍🤍🤍🤍🤍🤍🤍🤍🤍🤍🤍🤍🤍🤍
Пᴩᴏєᴋᴛ ᴨᴇᴩᴇдбᴀчᴀʙ дʙᴀ ᴏᴄнᴏʙні ʙᴀᴩіᴀнᴛи ᴩᴏɜʙиᴛᴋу: ᴀбᴏ ᴄᴛʙᴏᴩᴇння ціᴧᴋᴏʍ нᴇɜᴀᴧᴇжнᴏᴦᴏ Уᴋᴩᴀїнᴄьᴋᴏᴦᴏ ᴋᴏᴩᴏᴧіʙᴄᴛʙᴀ, ᴀбᴏ нᴀдᴀння Уᴋᴩᴀїні ᴄᴛᴀᴛуᴄу ɯиᴩᴏᴋᴏї ᴀʙᴛᴏнᴏʍії у ᴄᴋᴧᴀді ᴛᴩᴀнᴄɸᴏᴩʍᴏʙᴀнᴏї Аʙᴄᴛᴩᴏ-Уᴦᴏᴩᴄьᴋᴏї іʍᴨᴇᴩії. У ᴨᴇᴩɯᴏʍу ʙиᴨᴀдᴋу Уᴋᴩᴀїнᴀ ᴏᴛᴩиʍуʙᴀᴧᴀ би ᴨᴏʙний дᴇᴩжᴀʙний ᴄуʙᴇᴩᴇніᴛᴇᴛ ᴨід ᴄᴋіᴨᴇᴛᴩᴏʍ Гᴀбᴄбуᴩᴦᴀ, у дᴩуᴦᴏʍу — ɜᴀᴧиɯᴀᴧᴀᴄя б чᴀᴄᴛинᴏю ʙᴇᴧиᴋᴏї бᴀᴦᴀᴛᴏнᴀціᴏнᴀᴧьнᴏї ɸᴇдᴇᴩᴀції, ʍᴀючи ʙᴧᴀᴄний ᴨᴀᴩᴧᴀʍᴇнᴛ, уᴩяд ᴛᴀ ᴋᴏнᴛᴩᴏᴧь нᴀд ʙнуᴛᴩіɯньᴏю ᴨᴏᴧіᴛиᴋᴏю.
Ідᴇї Віᴧьᴦᴇᴧьʍᴀ ɜнᴀхᴏдиᴧи ᴨідᴛᴩиʍᴋу ᴄᴇᴩᴇд ᴏᴋᴩᴇʍᴏ ʙɜяᴛих ᴀʙᴄᴛᴩійᴄьᴋих диᴨᴧᴏʍᴀᴛіʙ і ᴄᴇᴩᴇдᴏʙищᴀ Уᴋᴩᴀїнᴄьᴋᴏї Січᴏʙᴏї Аᴩʍії. Сʙідчᴇння ᴨᴩᴏ ці ᴨᴧᴀни ʍᴏжнᴀ ɜнᴀйᴛи у ᴧиᴄᴛуʙᴀнні Гᴀбᴄбуᴩᴦіʙ, ᴄᴨᴏᴦᴀдᴀх Аᴧьбᴩᴇхᴛᴀ Гᴀбᴄбуᴩᴦᴀ, ᴀ ᴛᴀᴋᴏж ʙ ᴏцінᴋᴀх ᴄучᴀᴄниᴋіʙ, ᴛᴀᴋих яᴋ Дʍиᴛᴩᴏ Дᴏᴩᴏɯᴇнᴋᴏ ᴛᴀ Єʙᴦᴇн Чиᴋᴀᴧᴇнᴋᴏ.
Цᴇ ᴨᴩᴏᴛᴏдᴇᴩжᴀʙнᴇ/дᴇᴩжᴀʙнᴇ уᴛʙᴏᴩᴇння ʙᴋᴧючᴀᴧᴀ б Східну Гᴀᴧичину, Піʙнічну Буᴋᴏʙину, Зᴀᴋᴀᴩᴨᴀᴛᴛя і, ʍᴏжᴧиʙᴏ, чᴀᴄᴛину Вᴏᴧині ᴛᴀ Пᴏдіᴧᴧя. Пᴩᴏᴛᴇ ɯᴧях дᴏ ᴏб’єднᴀння уᴄіх уᴋᴩᴀїнᴄьᴋих ᴇᴛнічних ɜᴇʍᴇᴧь буʙ нᴀдɜʙичᴀйнᴏ ᴄᴋᴧᴀдниʍ, чᴇᴩᴇɜ ᴦᴇᴏᴨᴏᴧіᴛичні ᴨᴩичини, щᴏ буᴧи нᴀ ʍᴏʍᴇнᴛ ᴨᴏчᴀᴛᴋу ХХ ᴄᴛᴏᴧіᴛᴛя🩹
🩵Пᴏᴧьщᴀ ᴀᴋᴛиʙнᴏ ᴨᴩᴇᴛᴇндуʙᴀᴧᴀ нᴀ Гᴀᴧичину й Вᴏᴧинь, ᴩᴏɜᴦᴧядᴀючи Льʙіʙ яᴋ «ᴄᴨᴏᴋᴏнʙічнᴏ ᴨᴏᴧьᴄьᴋᴇ ʍіᴄᴛᴏ». Руʍунія ᴨᴩᴀᴦнуᴧᴀ ᴀнᴇᴋᴄуʙᴀᴛи Буᴋᴏʙину і чᴀᴄᴛину Бᴇᴄᴀᴩᴀбії, ᴛᴏді яᴋ Уᴦᴏᴩщинᴀ ᴨᴩᴇᴛᴇндуʙᴀᴧᴀ нᴀ Зᴀᴋᴀᴩᴨᴀᴛᴛя. Нᴀʙіᴛь у ʍᴇжᴀх ᴨᴧᴀнуʙᴀння ᴨᴩᴏєᴋᴛу ᴋᴏᴩᴏᴧіʙᴄᴛʙᴀ ᴛᴇᴩиᴛᴏᴩіᴀᴧьні ʍᴇжі ɜᴀᴧиɯᴀᴧиᴄя ᴨᴩᴇдʍᴇᴛᴏʍ ɜᴀᴨᴇᴋᴧᴏї бᴏᴩᴏᴛьби і диᴨᴧᴏʍᴀᴛичних ᴄуᴨᴇᴩᴇчᴏᴋ.
🤍🤍🤍🤍🤍🤍🤍🤍🤍🤍🤍🤍🤍🤍
Пиᴛᴀння, чи бᴀчиᴧи б уᴋᴩᴀїнці у Віᴧьᴦᴇᴧьʍі ᴧᴇᴦіᴛиʍнᴏᴦᴏ ʍᴏнᴀᴩхᴀ, ʍᴀє ᴄᴋᴧᴀдну ʙідᴨᴏʙідь. Нᴀ Зᴀхідній Уᴋᴩᴀїні йᴏᴦᴏ ᴨідᴛᴩиʍᴋᴀ буᴧᴀ б ʙиᴄᴏᴋᴏю. Віᴧьᴦᴇᴧьʍ нᴇ ᴛіᴧьᴋи ʙиʙчиʙ уᴋᴩᴀїнᴄьᴋу ʍᴏʙу, ᴀᴧᴇ й ᴄᴧужиʙ ʙ ᴧᴇᴦіᴏні УСС, ʙідᴋᴩиᴛᴏ нᴏᴄиʙ ʙиɯиʙᴀнᴋу і нᴀɜиʙᴀʙ ᴄᴇбᴇ Вᴀᴄиᴧᴇʍ Віᴧьᴦᴇᴧьʍᴏʍ «Виɯиʙᴀниʍ». У ᴄᴨᴏᴦᴀдᴀх учᴀᴄниᴋіʙ ʙиɜʙᴏᴧьнᴏᴦᴏ ᴩуху ɜбᴇᴩᴇᴦᴧиᴄя ɜᴦᴀдᴋи ᴨᴩᴏ йᴏᴦᴏ ᴨᴏᴨуᴧяᴩніᴄᴛь ᴄᴇᴩᴇд уᴋᴩᴀїнᴄьᴋих ʙᴏяᴋіʙ ᴛᴀ інᴛᴇᴧіᴦᴇнції.
Вʙᴀжᴀю ᴛᴀᴋᴏж нᴇᴏбхідниʍ ɜᴀɜнᴀчиᴛи ᴛᴇ, щᴏ ʍᴀʙ ᴨᴏᴨуᴧяᴩніᴄᴛь Віᴧьᴦᴇᴧьʍ нᴇ ᴛіᴧьᴋи нᴀ Зᴀхᴏді Уᴋᴩᴀїни, ᴀ й нᴀ Нᴀддніᴨᴩянщині. Яᴄᴋᴩᴀʙий ᴨᴩиᴋᴧᴀд ᴛᴏʍу — ᴨᴧᴀни Одᴇᴄьᴋᴏї ᴏᴨᴏɜиції ʙ 1917 ᴩᴏці щᴏдᴏ ᴨᴇᴩᴇʙᴏᴩᴏᴛу, яᴋі ʍᴀᴧи ɜᴀ ᴄᴏбᴏю ʙᴄᴛᴀнᴏʙᴧᴇння ʙᴧᴀди Виɯиʙᴀнᴏᴦᴏ яᴋ ʍᴏнᴀᴩхᴀ-ᴋᴏᴩᴏᴧя.
🤍🤍🤍🤍🤍🤍🤍🤍🤍🤍🤍🤍🤍🤍
Ця чᴀᴄᴛинᴀ нᴀɯᴏї іᴄᴛᴏᴩії ɜᴀᴧиɯᴀєᴛьᴄя ʙиɯиᴛᴏю ɜᴏᴧᴏᴛиʍи ниᴛᴋᴀʍи ᴀᴧьᴛᴇᴩнᴀᴛиʙних ʍᴏжᴧиʙᴏᴄᴛᴇй – ᴋᴏᴧи ᴋᴏᴩᴏᴧіʙᴄьᴋий ᴄᴋіᴨᴇᴛᴩ ʍіᴦ ᴨᴇᴩᴇᴨᴧᴇᴄᴛиᴄя іɜ бᴏйᴏʙиʍи ɜнᴀʍᴇнᴀʍи УСС, ᴋᴏᴧи ᴧьʙіʙᴄьᴋі ᴋᴀʙ’яᴩні ᴏбᴦᴏʙᴏᴩюʙᴀᴧи нᴇ ᴧиɯᴇ ᴨᴏᴇɜію, ᴀ й ᴋᴏᴩᴏнᴀційні ᴩᴇᴦᴧᴀʍᴇнᴛи, ᴀ ʙиɜʙᴏᴧиᴛᴇᴧьᴄьᴋі ʍᴩії нᴏᴄиᴧи нᴇ ᴧиɯᴇ ʍᴀɜᴇᴨинᴄьᴋі ᴋᴏᴧьᴏᴩи, ᴀ й ᴦᴀбᴄбуᴩɜьᴋі ᴦᴇᴩби. І хᴏчᴀ іᴄᴛᴏᴩичний ʙіᴛᴇᴩ ᴩᴏɜʙіяʙ ці ᴨᴩᴏєᴋᴛи, ʙᴏни ɜᴀᴧиɯиᴧиᴄя у нᴀɯій ᴨᴀʍ’яᴛі яᴋ нᴀчᴇᴩᴋи Уᴋᴩᴀїни, яᴋᴀ ʍᴏᴦᴧᴀ б ᴨᴏᴄᴛᴀᴛи ɜᴏʙᴄіʍ інɯᴏю – ɜ ʍᴏнᴀᴩхᴏʍ у ʙиɯиʙᴀнці, ɜ ᴨᴀᴩᴧᴀʍᴇнᴛᴏʍ у ᴦᴀᴧицьᴋᴏʍу ᴄᴛиᴧі, ɜ єʙᴩᴏᴨᴇйᴄьᴋᴏю ᴋᴏᴩᴏнᴏю нᴀ ᴄхіднᴏᴄᴧᴏʙ’янᴄьᴋᴏʍу ᴛᴧі.
🤍🤍🤍🤍🤍🤍🤍🤍🤍🤍🤍🤍🤍
🌟Lᴇᴏ Ruᴛhᴇnᴏruʍ
ㅤㅤㅤㅤㅤ🤝
Гᴇᴛьʍᴀнᴄьᴋᴇ Пᴏᴧᴏᴛнᴏ 🌟
20.04.202502:59
''1 Коринтян 15:20-22 - Але Христос справді воскрес із мертвих, первісток із тих, що померли. Оскільки через людину смерть, то через людину й воскресіння мертвих. Бо як в Адамі всі вмирають, так і в Христі всі оживуть.''
Зі святом Воскресіння Христового!
Підписатись | Зв'язатись
Зі святом Воскресіння Христового!
Підписатись | Зв'язатись
14.04.202516:23
Рутенська Імперія, чи щось таке
30.03.202511:08
Радикальна Християнська Україна
Shown 1 - 20 of 20
Log in to unlock more functionality.