ЦЕНТУРІЯ - ПАНТЕОН
24.12.202411:44
ЛЕГІОНЕР ЗАПОРІЖЖЯ - ДЕНИС ДЕМЕШКО. ДРУГ «СПОРТ»
Народився 4 лютого 2005 року в селище Орлянське Василівського району Запорізької області. Навчався в Орлянській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів. У 2022 році вступив до Запорізького національного університету на факультет соціології та управління на спеціальність «Політологія». Також мав інтерес до музики, навчався грати на класичній гітарі в Балківській музичній школі.
З 18 років намагався вступити в лави бригади «Азов», але безрезультатно. Тому зосередився на ретельній підготовці до українського війська: щоденні інтенсивні тренування та активна волонтерська діяльність стали невід’ємною частиною життя Дениса.
У липні 2023 року приєднався до лав Запорізького осередку Центурії, де проявив себе гідно та відповідально.
У березні 2024 року вступив до шостого батальйону спеціального призначення бригади «Азов», обійнявши посаду старшого водія третього кулеметного відділення.
13.10.2024 у районі населеного пункту Неліпівка Бахмутського району Донецької області друг «Спорт» загинув у бою з російськими ординцями, віддавши своє життя у боротьбі за Велику Україну.
Народився 4 лютого 2005 року в селище Орлянське Василівського району Запорізької області. Навчався в Орлянській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів. У 2022 році вступив до Запорізького національного університету на факультет соціології та управління на спеціальність «Політологія». Також мав інтерес до музики, навчався грати на класичній гітарі в Балківській музичній школі.
З 18 років намагався вступити в лави бригади «Азов», але безрезультатно. Тому зосередився на ретельній підготовці до українського війська: щоденні інтенсивні тренування та активна волонтерська діяльність стали невід’ємною частиною життя Дениса.
У липні 2023 року приєднався до лав Запорізького осередку Центурії, де проявив себе гідно та відповідально.
У березні 2024 року вступив до шостого батальйону спеціального призначення бригади «Азов», обійнявши посаду старшого водія третього кулеметного відділення.
13.10.2024 у районі населеного пункту Неліпівка Бахмутського району Донецької області друг «Спорт» загинув у бою з російськими ординцями, віддавши своє життя у боротьбі за Велику Україну.
20.09.202412:01
ЛЕГІОНЕР ІВАНО-ФРАНКІВСЬКА - МАР'ЯН СЕРДЮК. ДРУГ «МАРІК»
Народився 28.03.2002 у селі Сенечів Вигодської громади на Івано-Франківщині. Навчався у Вишківській загальноосвітній школі. Брав участь в різних спортивних змаганнях. Дуже любив лижі та захоплювався баскетболом та волейболом. Займав другі та треті місця в обласних змаганнях.
У жовтні 2021 р. долучився до лав організації Центурія, де відзначався активністю, хоробрістю та глибоким ентузіазмом у своїй діяльності в осередку.
У перші дні російського повномасштабного вторгнення поїхав в Київ, де долучився до лав ТРО «Азов-Київ». У боях за столицю Мар'ян пройшов найгарячіші позиції: Ірпінь, Буча, Гостомель. Після боїв у Мощуні урочисто отримав статус легіонера Центурії за проявлену мужність, гідність та стійкість.
В серпні 2022 року Мар'ян поїхав на Рівненський полігон для проходження курсу молодого бійця. Пройшовши навчання, разом з побратимами поїхав на звільнення Херсона. Бійці виїжджали на Запорізький напрямок, а саме в Гуляйполе.
Після херсонської кампанії, був залучений до оборони Бахмуту як боєць III гранатометного відділення протитанкового взводу роти вогневої підтримки I штурмового батальйону III окремої штурмової бригади.
28.11.2022 Мар'ян Сердюк «Марік» героїчно загинув у боротьбі за Велику Україну в бою з російськими ординцями, несучи бойовий комплект побратимам, щоб стримати ворога, який обстрілював позицію з танка.
Нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).
Народився 28.03.2002 у селі Сенечів Вигодської громади на Івано-Франківщині. Навчався у Вишківській загальноосвітній школі. Брав участь в різних спортивних змаганнях. Дуже любив лижі та захоплювався баскетболом та волейболом. Займав другі та треті місця в обласних змаганнях.
У жовтні 2021 р. долучився до лав організації Центурія, де відзначався активністю, хоробрістю та глибоким ентузіазмом у своїй діяльності в осередку.
У перші дні російського повномасштабного вторгнення поїхав в Київ, де долучився до лав ТРО «Азов-Київ». У боях за столицю Мар'ян пройшов найгарячіші позиції: Ірпінь, Буча, Гостомель. Після боїв у Мощуні урочисто отримав статус легіонера Центурії за проявлену мужність, гідність та стійкість.
В серпні 2022 року Мар'ян поїхав на Рівненський полігон для проходження курсу молодого бійця. Пройшовши навчання, разом з побратимами поїхав на звільнення Херсона. Бійці виїжджали на Запорізький напрямок, а саме в Гуляйполе.
Після херсонської кампанії, був залучений до оборони Бахмуту як боєць III гранатометного відділення протитанкового взводу роти вогневої підтримки I штурмового батальйону III окремої штурмової бригади.
28.11.2022 Мар'ян Сердюк «Марік» героїчно загинув у боротьбі за Велику Україну в бою з російськими ординцями, несучи бойовий комплект побратимам, щоб стримати ворога, який обстрілював позицію з танка.
Нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).
07.12.202412:09
ЛЕГІОНЕР ХМЕЛЬНИЦЬКОГО - РОСТИСЛАВ РОМАНЬКО. ДРУГ «ПАБЛО»
Народився 11.05.2006 в м. Маріуполь. Навчався у Маріупольському будівельному фаховому коледжі, але після початку повномасштабного вторгнення переїхав до Хмельницького, куди був релокований заклад.
З дитинства сам себе виховував в дусі патріотизму, що відрізняло його від родини, адже мати та брат мали проросійські погляди, навіть після початку подій 24 лютого 2022 року вони залишилися в окупованому Маріуполі. Ще у 16 років він поставив перед собою мету — вступити до лав українського війська. До цього часу, будучи студентом, активно займався волонтерською діяльністю.
В листопаді 2023 року вступив до лав Хмельницької Центурії. де відзначився своєю ініціативністю, цілеспрямованістю та відповідальністю. За спогадами побратимів, він завжди був готовий прийти на допомогу і залишався ідеалістом.
У січні 2024 року успішно завершив школу десятників Центурії, а вже в лютому того ж року пройшов школу хорунжих Центурії, опанувавши ораторські здібності.
У травні 2024 року Ростислав здійснив рішення, яке поставив перед собою ще в неповнолітньому віці - стати воїном. Він приєднався в лави III-ї штурмової роти III-го штурмового взводу «Альгіз» II-го штурмового батальйону III окремої штурмової бригади, де з перших днів злагодження проявив себе надзвичайно ініціативним, старанним та здібним до навчання.
05.10.2024 на околицях села Макіївка, Луганської області друг «Пабло» загинув у боротьбі за Велику Україну. На позиціях Ростислав брав участь у відбитті ворожого штурму, під час якого у запеклому бою знищив кількох російських ординців. У період затишшя добровільно викликався доставити боєприпаси на позицію. Разом із побратимом потрапив під ворожий обстріл, унаслідок якого обидва зазнали поранень. Під час евакуації стався повторний обстріл, який, на жаль, виявився для Ростислава фатальним.
На момент загибелі легіонеру Центурії було 18 років.
Народився 11.05.2006 в м. Маріуполь. Навчався у Маріупольському будівельному фаховому коледжі, але після початку повномасштабного вторгнення переїхав до Хмельницького, куди був релокований заклад.
З дитинства сам себе виховував в дусі патріотизму, що відрізняло його від родини, адже мати та брат мали проросійські погляди, навіть після початку подій 24 лютого 2022 року вони залишилися в окупованому Маріуполі. Ще у 16 років він поставив перед собою мету — вступити до лав українського війська. До цього часу, будучи студентом, активно займався волонтерською діяльністю.
В листопаді 2023 року вступив до лав Хмельницької Центурії. де відзначився своєю ініціативністю, цілеспрямованістю та відповідальністю. За спогадами побратимів, він завжди був готовий прийти на допомогу і залишався ідеалістом.
У січні 2024 року успішно завершив школу десятників Центурії, а вже в лютому того ж року пройшов школу хорунжих Центурії, опанувавши ораторські здібності.
У травні 2024 року Ростислав здійснив рішення, яке поставив перед собою ще в неповнолітньому віці - стати воїном. Він приєднався в лави III-ї штурмової роти III-го штурмового взводу «Альгіз» II-го штурмового батальйону III окремої штурмової бригади, де з перших днів злагодження проявив себе надзвичайно ініціативним, старанним та здібним до навчання.
05.10.2024 на околицях села Макіївка, Луганської області друг «Пабло» загинув у боротьбі за Велику Україну. На позиціях Ростислав брав участь у відбитті ворожого штурму, під час якого у запеклому бою знищив кількох російських ординців. У період затишшя добровільно викликався доставити боєприпаси на позицію. Разом із побратимом потрапив під ворожий обстріл, унаслідок якого обидва зазнали поранень. Під час евакуації стався повторний обстріл, який, на жаль, виявився для Ростислава фатальним.
На момент загибелі легіонеру Центурії було 18 років.
Could not access
the media content
the media content
05.08.202419:07
ЛЕГІОНЕР ЗАПОРІЖЖЯ - АНТОН КОНЮШЕНКО. ДРУГ "ТОШИБА"
Народився 23.04.1986 в м. Токмак Запорізької області. Після закінчення школи, продовжив навчання у Запорізькій інженерній академії.
В 2019 р. вступив до лав організації Nаціональні Дружини, потрапивши в Запорізький осередок.
У 2020 р. з початком створення Центурії, успішно долучився до лав організації.
24.02.2022 зустрів у лавах Азовського ТРО, брав участь у оборонних та контрнаступальних діях на Запорізькому напрямку до травня 2022 р.
В травні 2022 р. дізнався про те, що в Запоріжжі збирають людей для деблокади міста Маріуполь, таким чином він потрапив до лав Азову, потрапивши до 3-ї роти в мінометний розрахунок.
30.06.2024 Антон Конюшенко "Тошиба" героїчно загинув у бою з російськими ординцями на території Серебрянського лісництва у районі с. Григорівка, Бахмутського району.
Народився 23.04.1986 в м. Токмак Запорізької області. Після закінчення школи, продовжив навчання у Запорізькій інженерній академії.
В 2019 р. вступив до лав організації Nаціональні Дружини, потрапивши в Запорізький осередок.
У 2020 р. з початком створення Центурії, успішно долучився до лав організації.
24.02.2022 зустрів у лавах Азовського ТРО, брав участь у оборонних та контрнаступальних діях на Запорізькому напрямку до травня 2022 р.
В травні 2022 р. дізнався про те, що в Запоріжжі збирають людей для деблокади міста Маріуполь, таким чином він потрапив до лав Азову, потрапивши до 3-ї роти в мінометний розрахунок.
30.06.2024 Антон Конюшенко "Тошиба" героїчно загинув у бою з російськими ординцями на території Серебрянського лісництва у районі с. Григорівка, Бахмутського району.
23.11.202417:30
ЛЕГІОНЕР ТЕРНОПОЛЯ - РОСТИСЛАВ ВОНІТОВИЙ. ДРУГ «ТЕХАС».
Народився Ростислав Вонітовий 03.04.2002 в селі Яблунівка на Тернопільщині.
Ще юнаком долучився Азовського Руху. Був активістом Nаціонального Корпусу, де приймав активну участь у розвитку руху. Пройшов школу активістів Nаціонального Корпусу, школу десятників та школу лідерів ім. «Аксьона» і «Хоми».
У 2021 році Ростислав заснував ініціативну групу Центурії Тернополі, ставши рушійною силою її створення та розвитку. Він активно займався організаційною діяльністю, демонструючи високу відповідальність та яскраво виражені лідерські якості.
З перших днів повномасштабного вторгнення займався волонтерством у волонтерському штабі Nаціонального Корпусу. Попри можливість не воювати через проблеми зі здоров’ям, він твердо прийняв рішення та пішов добровольцем.
У березні 2022 був добровольцем УДА, проте через проблеми з ногою, залишився в роті охорони Чортківського РТЦК та СП. Його це не влаштувало, тож він хотів перевестисть в III ОШБр. Проте 26.10.23 прийшов наказ про його переведення у 93 ОМБр.
23.11.2023 захищаючи Україну від російських загарбників, друг «Техас» загинув в бою у боротьбі за Велику Україну на Бахмутському напрямку.
Народився Ростислав Вонітовий 03.04.2002 в селі Яблунівка на Тернопільщині.
Ще юнаком долучився Азовського Руху. Був активістом Nаціонального Корпусу, де приймав активну участь у розвитку руху. Пройшов школу активістів Nаціонального Корпусу, школу десятників та школу лідерів ім. «Аксьона» і «Хоми».
У 2021 році Ростислав заснував ініціативну групу Центурії Тернополі, ставши рушійною силою її створення та розвитку. Він активно займався організаційною діяльністю, демонструючи високу відповідальність та яскраво виражені лідерські якості.
З перших днів повномасштабного вторгнення займався волонтерством у волонтерському штабі Nаціонального Корпусу. Попри можливість не воювати через проблеми зі здоров’ям, він твердо прийняв рішення та пішов добровольцем.
У березні 2022 був добровольцем УДА, проте через проблеми з ногою, залишився в роті охорони Чортківського РТЦК та СП. Його це не влаштувало, тож він хотів перевестисть в III ОШБр. Проте 26.10.23 прийшов наказ про його переведення у 93 ОМБр.
23.11.2023 захищаючи Україну від російських загарбників, друг «Техас» загинув в бою у боротьбі за Велику Україну на Бахмутському напрямку.
10.10.202410:34
ЛЕГІОНЕР КРИВОГО РОГУ - ДАНИЛО НАСТИЧ. ДРУГ «РИЖИЙ»
Народився 12.01.2003 в м. Кривий Ріг. Навчався у середній загальноосвітній школі № 89, здобувши неповну середню освіту. У липні 2018 року вступив до Криворізького професійного транспортної-металургійного ліцею на спеціальність «Помічник машиніста тепловозу та слюсар з ремонту рухомого складу». Після цього продовжив навчання у Політехнічному фаховому коледжі Криворізького національного університету на заочній формі навчання, який закінчив у 2023 р.
З юного віку виховув себе в дусі патріотизму, особливо захоплювався історією України та військовою справою. Читав книги на теми Українського Nаціоналізму.
Після подій 2014 р. на Майдані Данило почав цікавитись та досліджувати український правий рух. У 2015 році навіть приєднався до невеликої громадської організації, пов'язаної з козацькою тематикою.
Під час студентського життя у вільний час відвідував футбольні матчі на секторі. Був представником червоно-білого руху в фанатському колективі «The Company».
У перші дні повномасштабного вторгнення звернувся до військкомату, щоб вступити в місцеве ТРО, проте отримав відмову. Тому він вирішив зайнятися волонтерською діяльністю, потрапивши в благодійний фонд «Червона калина ЮА». Їздив в прифронтові міста на Херсонщині, Донеччині, Харківщині та Запоріжжі.
В період 2021-2023 рр. працював на «АрселорМіттал Кривий Ріг» помічником машиніста.
В квітні 2023 р. вступив до лав організації Центурія. Завдяки активній комунікації, харизмі та здібностям швидко здобув авторитет в колективі та став його невідʼємною частиною.
Влітку 2023 р. успішно завершив школу десятників Центурії, урочисто отримавши звання бійця. З часом завдяки непомірному внеску в розвиток організації та природженим лідерським якостям став головою Криворізького осередку Центурії.
Восени 2023 р. звільнився з роботи і почав активно готуватися до вступу в українське військо.
В травні 2024 вирішив стати воїном, приєднавшись в лави розвідувального взводу I-го механізованого батальйону III окремої штурмової бригади.
23.09.2024 Данило Настич «Рижий» загинув у боротьбі за Велику Україну в бою з російськими ординцями в районі н.с Нововодяне, Сватівського району, Луганської області під час ворожого обстрілу.
На момент загибелі легіонеру Центурії було 21 рік.
Народився 12.01.2003 в м. Кривий Ріг. Навчався у середній загальноосвітній школі № 89, здобувши неповну середню освіту. У липні 2018 року вступив до Криворізького професійного транспортної-металургійного ліцею на спеціальність «Помічник машиніста тепловозу та слюсар з ремонту рухомого складу». Після цього продовжив навчання у Політехнічному фаховому коледжі Криворізького національного університету на заочній формі навчання, який закінчив у 2023 р.
З юного віку виховув себе в дусі патріотизму, особливо захоплювався історією України та військовою справою. Читав книги на теми Українського Nаціоналізму.
Після подій 2014 р. на Майдані Данило почав цікавитись та досліджувати український правий рух. У 2015 році навіть приєднався до невеликої громадської організації, пов'язаної з козацькою тематикою.
Під час студентського життя у вільний час відвідував футбольні матчі на секторі. Був представником червоно-білого руху в фанатському колективі «The Company».
У перші дні повномасштабного вторгнення звернувся до військкомату, щоб вступити в місцеве ТРО, проте отримав відмову. Тому він вирішив зайнятися волонтерською діяльністю, потрапивши в благодійний фонд «Червона калина ЮА». Їздив в прифронтові міста на Херсонщині, Донеччині, Харківщині та Запоріжжі.
В період 2021-2023 рр. працював на «АрселорМіттал Кривий Ріг» помічником машиніста.
В квітні 2023 р. вступив до лав організації Центурія. Завдяки активній комунікації, харизмі та здібностям швидко здобув авторитет в колективі та став його невідʼємною частиною.
Влітку 2023 р. успішно завершив школу десятників Центурії, урочисто отримавши звання бійця. З часом завдяки непомірному внеску в розвиток організації та природженим лідерським якостям став головою Криворізького осередку Центурії.
Восени 2023 р. звільнився з роботи і почав активно готуватися до вступу в українське військо.
В травні 2024 вирішив стати воїном, приєднавшись в лави розвідувального взводу I-го механізованого батальйону III окремої штурмової бригади.
23.09.2024 Данило Настич «Рижий» загинув у боротьбі за Велику Україну в бою з російськими ординцями в районі н.с Нововодяне, Сватівського району, Луганської області під час ворожого обстрілу.
На момент загибелі легіонеру Центурії було 21 рік.
Shown 1 - 6 of 6
Log in to unlock more functionality.