News and Media
Майнд пояснює
News and Media
07.05.202515:46
Споживчі тренди-2025: як українці вибудовують стратегію виживання
«Ми спостерігаємо глибоку переоцінку цінностей у всіх сферах життя – від щоденних витрат до великих мрій. Війна сформувала нового українця – гнучкого, уважного до себе й близьких, критичного до вибору», – розповіла Євгенія Близнюк, засновниця Gradus Research, на 18-му Українському маркетинг-форумі.
Gradus презентували свіже дослідження про українського споживача у 2025 році. Ось головні інсайти – і те, що вони кажуть бізнесу.
Бренд більше не вирішує
64% українців обирають дешевші бренди. Лише 25% – дорожчі. Ціна стала ключовим фактором купівлі. Особливо це помітно у містах з населенням менше 500 тисяч – лише 43% покупців тут звертають увагу на бренд (проти 56% у мегаполісах).
Висновок для бізнесу: якщо ваш продукт не в економ-сегменті — готуйте чітке обґрунтування його вартості.
Купуємо українське
74% споживачів віддають перевагу українським товарам. Це вже не спонтанна реакція на війну, а стабільний тренд. Патріотичне споживання стало новою нормою.
Висновок: українське походження – конкурентна перевага, яку варто підкреслювати.
Зростає частка «експериментаторів»
39% споживачів готові пробувати нові бренди – це на 4 п.п. більше, ніж у 2022 році. Особливо відкритими до експериментів лишається молодь.
Висновок: новим брендам варто фокусуватися на Gen Z – тут ще не все зайнято.
Повертається спонтанність
21% українців знову купують імпульсивно (на піку до війни було 30%). Це ознака поступової адаптації до хронічного стресу. Найбільше таких – знову ж серед молоді.
Висновок: маркетинг на емоціях, limited drops і push-сповіщення можуть знову працювати.
Економія: мінус розваги, плюс турбота
Найбільше українці економлять на відпочинку. А витрати на продукти, ліки та комунальні послуги – зростають. Особливо помітне зростання у категорії «медицина» – літні люди залишились в країні й інвестують у здоров’я.
Висновок: бізнес у сфері wellness, БАДів, аптек має велику зону росту.
Турбота про себе як відповідь на стрес
87% українців відчувають стрес – і ця цифра лише зростає. 52% кажуть, що самодогляд вимагає більше зусиль, ніж раніше. А 39% уже відчули емоційне вигорання.
Висновок: аудиторія потребує сервісів та продуктів, які знижують навантаження й повертають відчуття контролю над життям.
Поляризація стратегій: накопичення vs «живемо зараз»
Українці розділилися на дві великі групи. Одні суворо економлять, інші – витрачають за принципом «життя одне». Молодь – лідери другого підходу, а старше покоління тяжіє до першого.
Висновок: сегментація ЦА має бути глибшою, ніж просто за віком і доходом.
Український споживач 2025 року – це людина з глибокою внутрішньою трансформацією. Він критичний, адаптивний і емоційно виснажений. Ціна, сенс і турбота про себе – ключові змінні у споживанні. І поки бренд-маркетологи вчаться працювати в цих умовах, українці вже створили власну стратегію виживання – через вибір.
Детальніше🔗
📞Підписатись на Майнд пояснює у WhatsApp
«Ми спостерігаємо глибоку переоцінку цінностей у всіх сферах життя – від щоденних витрат до великих мрій. Війна сформувала нового українця – гнучкого, уважного до себе й близьких, критичного до вибору», – розповіла Євгенія Близнюк, засновниця Gradus Research, на 18-му Українському маркетинг-форумі.
Gradus презентували свіже дослідження про українського споживача у 2025 році. Ось головні інсайти – і те, що вони кажуть бізнесу.
Бренд більше не вирішує
64% українців обирають дешевші бренди. Лише 25% – дорожчі. Ціна стала ключовим фактором купівлі. Особливо це помітно у містах з населенням менше 500 тисяч – лише 43% покупців тут звертають увагу на бренд (проти 56% у мегаполісах).
Висновок для бізнесу: якщо ваш продукт не в економ-сегменті — готуйте чітке обґрунтування його вартості.
Купуємо українське
74% споживачів віддають перевагу українським товарам. Це вже не спонтанна реакція на війну, а стабільний тренд. Патріотичне споживання стало новою нормою.
Висновок: українське походження – конкурентна перевага, яку варто підкреслювати.
Зростає частка «експериментаторів»
39% споживачів готові пробувати нові бренди – це на 4 п.п. більше, ніж у 2022 році. Особливо відкритими до експериментів лишається молодь.
Висновок: новим брендам варто фокусуватися на Gen Z – тут ще не все зайнято.
Повертається спонтанність
21% українців знову купують імпульсивно (на піку до війни було 30%). Це ознака поступової адаптації до хронічного стресу. Найбільше таких – знову ж серед молоді.
Висновок: маркетинг на емоціях, limited drops і push-сповіщення можуть знову працювати.
Економія: мінус розваги, плюс турбота
Найбільше українці економлять на відпочинку. А витрати на продукти, ліки та комунальні послуги – зростають. Особливо помітне зростання у категорії «медицина» – літні люди залишились в країні й інвестують у здоров’я.
Висновок: бізнес у сфері wellness, БАДів, аптек має велику зону росту.
Турбота про себе як відповідь на стрес
87% українців відчувають стрес – і ця цифра лише зростає. 52% кажуть, що самодогляд вимагає більше зусиль, ніж раніше. А 39% уже відчули емоційне вигорання.
Висновок: аудиторія потребує сервісів та продуктів, які знижують навантаження й повертають відчуття контролю над життям.
Поляризація стратегій: накопичення vs «живемо зараз»
Українці розділилися на дві великі групи. Одні суворо економлять, інші – витрачають за принципом «життя одне». Молодь – лідери другого підходу, а старше покоління тяжіє до першого.
Висновок: сегментація ЦА має бути глибшою, ніж просто за віком і доходом.
Український споживач 2025 року – це людина з глибокою внутрішньою трансформацією. Він критичний, адаптивний і емоційно виснажений. Ціна, сенс і турбота про себе – ключові змінні у споживанні. І поки бренд-маркетологи вчаться працювати в цих умовах, українці вже створили власну стратегію виживання – через вибір.
Детальніше🔗
📞Підписатись на Майнд пояснює у WhatsApp
07.05.202511:34
❗️Головні події станом на 14:35
▪️47% українців мають позитивні очікування від підписання угоди про надра – опитування
Водночас про скоріше негативні наслідки заявили 22% респондентів
▪️росія обстріляла Київ ракетами й дронами: є загиблі та поранені
Руйнування зафіксовано у чотирьох районах столиці
▪️росіяни вдарили балістикою по передмістю Сум: загинуло троє людей (оновлено)
11 людей дістали поранення, серед них п'ятеро дітей
▪️Мерца з другої спроби обрали канцлером Німеччини
Він замінить на посту соціал-демократа Олафа Шольца
▪️Комітет ВР підтримав ратифікацію угоди зі США про копалини
Документ рекомендовано схвалити за основу та в цілому
#дайджест
📞 Підписатись на Майнд пояснює у WhatsApp
▪️47% українців мають позитивні очікування від підписання угоди про надра – опитування
Водночас про скоріше негативні наслідки заявили 22% респондентів
▪️росія обстріляла Київ ракетами й дронами: є загиблі та поранені
Руйнування зафіксовано у чотирьох районах столиці
▪️росіяни вдарили балістикою по передмістю Сум: загинуло троє людей (оновлено)
11 людей дістали поранення, серед них п'ятеро дітей
▪️Мерца з другої спроби обрали канцлером Німеччини
Він замінить на посту соціал-демократа Олафа Шольца
▪️Комітет ВР підтримав ратифікацію угоди зі США про копалини
Документ рекомендовано схвалити за основу та в цілому
#дайджест
📞 Підписатись на Майнд пояснює у WhatsApp
06.05.202515:41
IT компанія з Рівного розширює партнерську мережу на Близькому Сході
Нещодавно з робочої поїздки на Близький Схід повернулась менеджерка з розвитку міжнародного бізнесу РЕНОМЕ СМАРТ Аліна Бойчук. Українська IT компанія активно будує партнерські стосунки у Катарі, Йорданії та Бахрейні. І не планує на цьому зупинятись.
У Катарі співпраця триває уже біля року. Для Національного банку країни, QNB, компанія з Рівного розробила комплексне рішення для зони duty free аеропорту у Досі, де магазини працюють цілодобово у три зміни.
Шість депозитних машин приймають і зберігають до інкасації готівку від торговельних точок у 13 валютах та вміщують до 30 тисяч банкнот. Менш як за рік вони забезпечили близько 100 тисяч транзакцій.
У Йорданії депозитну машину ES3003 та програмне забезпечення до неї успішно презентували у чотирьох банках. Пристрій знаходиться у шоурумі партнера компанії, AIICC, який відтепер офіційно представлятиме продукти РЕНОМЕ СМАРТ у регіоні.
Для партнерів із Бахрейну спеціалісти РЕНОМЕ СМАРТ додали до типової депозитної машини модуль для монет. Результат продемонстрували і протестували із CIT-компанією Secure Cash Processing, що уже встановлює для свого клієнта одну з п’яти депозитних машин ESM3003.
📞Підписатись на Майнд пояснює у WhatsApp
Нещодавно з робочої поїздки на Близький Схід повернулась менеджерка з розвитку міжнародного бізнесу РЕНОМЕ СМАРТ Аліна Бойчук. Українська IT компанія активно будує партнерські стосунки у Катарі, Йорданії та Бахрейні. І не планує на цьому зупинятись.
У Катарі співпраця триває уже біля року. Для Національного банку країни, QNB, компанія з Рівного розробила комплексне рішення для зони duty free аеропорту у Досі, де магазини працюють цілодобово у три зміни.
Шість депозитних машин приймають і зберігають до інкасації готівку від торговельних точок у 13 валютах та вміщують до 30 тисяч банкнот. Менш як за рік вони забезпечили близько 100 тисяч транзакцій.
У Йорданії депозитну машину ES3003 та програмне забезпечення до неї успішно презентували у чотирьох банках. Пристрій знаходиться у шоурумі партнера компанії, AIICC, який відтепер офіційно представлятиме продукти РЕНОМЕ СМАРТ у регіоні.
Для партнерів із Бахрейну спеціалісти РЕНОМЕ СМАРТ додали до типової депозитної машини модуль для монет. Результат продемонстрували і протестували із CIT-компанією Secure Cash Processing, що уже встановлює для свого клієнта одну з п’яти депозитних машин ESM3003.
«Близький Схід – це динамічний і платоспроможний регіон зі зростаючим попитом на інноваційні товари й послуги. Ми бачимо відкритість до технологічних рішень і створюємо продукти, які відповідають найвищим вимогам та очікуванням партнерів у регіоні», – прокоментував успіхи компанії в регіоні Валерій Сіроштан, CEO РЕНОМЕ СМАРТ.
📞Підписатись на Майнд пояснює у WhatsApp
Reposted from:
Zelenskiy / Official
06.05.202512:33
Наші – вільні. Наші – вдома.
Сьогодні Україна повернула 205 воїнів. Молоді хлопці й дорослі чоловіки з майже всіх видів і родів військ. Захисники Маріуполя та оборонці всієї лінії фронту.
Вони були розкидані по багатьох російських регіонах, увʼязнені тюремною системою з єдиним завданням: знущання і знищення людяності.
Ми повернули їх. І я дякую всім, хто працював над цим обміном. Дякую партнерам, передусім Обʼєднаним Арабським Еміратам, за посередництво й допомогу. Дякую тим, хто небайдужий і продовжує говорити про українців у полоні.
Щодня ми боремося за наших людей. Обовʼязково зробимо все, щоб повернути кожного й кожну.
Сьогодні Україна повернула 205 воїнів. Молоді хлопці й дорослі чоловіки з майже всіх видів і родів військ. Захисники Маріуполя та оборонці всієї лінії фронту.
Вони були розкидані по багатьох російських регіонах, увʼязнені тюремною системою з єдиним завданням: знущання і знищення людяності.
Ми повернули їх. І я дякую всім, хто працював над цим обміном. Дякую партнерам, передусім Обʼєднаним Арабським Еміратам, за посередництво й допомогу. Дякую тим, хто небайдужий і продовжує говорити про українців у полоні.
Щодня ми боремося за наших людей. Обовʼязково зробимо все, щоб повернути кожного й кожну.
05.05.202515:04
Інвестиційна рецензія. Майбутнє Житнього ринку: врятувати не можна залишити
Київський Житній ринок — архітектурна спадщина, що балансує на межі між відродженням і остаточним занепадом. Чи стане він новою точкою тяжіння для містян, чи залишиться черговим символом радянської «важкої спадщини»?
Коротко про головне
Житній ринок — будівля 1980 року, що вже понад чотири десятиліття залишається знаковим місцем для Подолу та всього Києва. Проте останні роки ринок переживає складні часи: жодного капітального ремонту, збитки, понад 70% закритих торгових точок, судові процеси та проблеми з пожежною безпекою. Стратегічний план розвитку ринку, ухвалений у 2022 році, лишився нереалізованим: потрібних бюджетних коштів так і не знайшли, а кредити — недоступні.
Фінанси без ілюзій
За останні 10 років Житній ринок приніс 381 тис. грн прибутку. Це… 3200 грн на місяць. І це без врахування уцінки активів, що тримає сукупний дохід у глибокій мінусовій зоні. Фактично ринок — балансуюча на межі банкрутства комунальна установа, яка не має ані ресурсу, ані стратегії, щоб вижити у ринкових умовах.
Що пропонує Inzhur?
Андрій Журжій, засновник інвесткомпанії Inzhur, виступає за приватизацію. Його бачення: прозорий аукціон із пошуком власника, готового інвестувати 500–700 млн грн у реновацію. Компанія вже провела два етапи громадських обговорень і зібрала понад 3600 підписів під петицією за чесну приватизацію.
Концепція проєкту — амбітна:
✅ збереження архітектури та історичної спадщини;
✅ створення гастрономічного центру, фермерського ринку, фудхолу, культурного простору;
✅ інклюзивність, екологічність, підтримка українських виробників;
✅ трафік до 5000–10 000 відвідувачів щодня;
✅ понад 100 нових робочих місць.
Inzhur співпрацює з міжнародною компанією Colliers та українською AVR Development під керівництвом Юліана Чаплінського, щоб проєкт не лише зберіг, а й посилив функціональність і привабливість ринку.
Чому не оренда?
За українським законодавством, орендар, який інвестує щонайменше 25% від вартості об’єкта, через 3 роки може викупити його без аукціону. З огляду на нинішню балансову вартість, цей «поріг» становить лише $2,1 млн або $137 за квадратний метр — надто привабливо для тіньових схем. Саме тому Inzhur наполягає на прозорій приватизації через відкритий аукціон, а не на оренді, що відкриває шлях до прихованого викупу.
Що каже світовий досвід?
У багатьох містах Європи модернізація історичних ринків відбувалася саме через залучення приватного капіталу — із жорсткими вимогами щодо збереження архітектури. Від Барселони до Лондона — ринки стали не лише торговими майданчиками, а й культурними та туристичними магнітами.
Що отримає інвестор?
Крім власності на історичний об'єкт у центрі Києва, інвестор отримує бізнес-модель, що поєднує фудхол, ринок, культурні події, оренду площ і туристичний потік. При правильному менеджменті — це потенційно стабільний дохід від комерційної нерухомості в топ-локації.
Але є й ризики
▪️ складні бюрократичні процедури;
▪️ потреба в захисті від корупційних схем;
▪️ непередбачувані рішення судів;
▪️ політична нестабільність і війна.
Житній ринок — об’єкт із великим потенціалом і не меншими ризиками. Без приватних інвестицій реновація навряд чи відбудеться. Але майбутнє ринку напряму залежить від того, чи залишиться процес прозорим, а умови приватизації — справедливими.
Детальніше🔗
📞Підписатись на Майнд пояснює у WhatsApp
Київський Житній ринок — архітектурна спадщина, що балансує на межі між відродженням і остаточним занепадом. Чи стане він новою точкою тяжіння для містян, чи залишиться черговим символом радянської «важкої спадщини»?
Коротко про головне
Житній ринок — будівля 1980 року, що вже понад чотири десятиліття залишається знаковим місцем для Подолу та всього Києва. Проте останні роки ринок переживає складні часи: жодного капітального ремонту, збитки, понад 70% закритих торгових точок, судові процеси та проблеми з пожежною безпекою. Стратегічний план розвитку ринку, ухвалений у 2022 році, лишився нереалізованим: потрібних бюджетних коштів так і не знайшли, а кредити — недоступні.
Фінанси без ілюзій
За останні 10 років Житній ринок приніс 381 тис. грн прибутку. Це… 3200 грн на місяць. І це без врахування уцінки активів, що тримає сукупний дохід у глибокій мінусовій зоні. Фактично ринок — балансуюча на межі банкрутства комунальна установа, яка не має ані ресурсу, ані стратегії, щоб вижити у ринкових умовах.
Що пропонує Inzhur?
Андрій Журжій, засновник інвесткомпанії Inzhur, виступає за приватизацію. Його бачення: прозорий аукціон із пошуком власника, готового інвестувати 500–700 млн грн у реновацію. Компанія вже провела два етапи громадських обговорень і зібрала понад 3600 підписів під петицією за чесну приватизацію.
Концепція проєкту — амбітна:
✅ збереження архітектури та історичної спадщини;
✅ створення гастрономічного центру, фермерського ринку, фудхолу, культурного простору;
✅ інклюзивність, екологічність, підтримка українських виробників;
✅ трафік до 5000–10 000 відвідувачів щодня;
✅ понад 100 нових робочих місць.
Inzhur співпрацює з міжнародною компанією Colliers та українською AVR Development під керівництвом Юліана Чаплінського, щоб проєкт не лише зберіг, а й посилив функціональність і привабливість ринку.
Чому не оренда?
За українським законодавством, орендар, який інвестує щонайменше 25% від вартості об’єкта, через 3 роки може викупити його без аукціону. З огляду на нинішню балансову вартість, цей «поріг» становить лише $2,1 млн або $137 за квадратний метр — надто привабливо для тіньових схем. Саме тому Inzhur наполягає на прозорій приватизації через відкритий аукціон, а не на оренді, що відкриває шлях до прихованого викупу.
Що каже світовий досвід?
У багатьох містах Європи модернізація історичних ринків відбувалася саме через залучення приватного капіталу — із жорсткими вимогами щодо збереження архітектури. Від Барселони до Лондона — ринки стали не лише торговими майданчиками, а й культурними та туристичними магнітами.
Що отримає інвестор?
Крім власності на історичний об'єкт у центрі Києва, інвестор отримує бізнес-модель, що поєднує фудхол, ринок, культурні події, оренду площ і туристичний потік. При правильному менеджменті — це потенційно стабільний дохід від комерційної нерухомості в топ-локації.
Але є й ризики
▪️ складні бюрократичні процедури;
▪️ потреба в захисті від корупційних схем;
▪️ непередбачувані рішення судів;
▪️ політична нестабільність і війна.
Житній ринок — об’єкт із великим потенціалом і не меншими ризиками. Без приватних інвестицій реновація навряд чи відбудеться. Але майбутнє ринку напряму залежить від того, чи залишиться процес прозорим, а умови приватизації — справедливими.
Детальніше🔗
📞Підписатись на Майнд пояснює у WhatsApp
05.05.202511:01
Розподіл доходів 50/50 та звільнення від усіх податків: подробиці «ресурсної угоди» між Україною та США
Україна 30 квітня домовилася зі США про створення спільного інвестиційного фонду та розробку українських надр. Інвестиційний фонд сторони наповнюватимуть на паритетних умовах, управління фондом теж буде рівноправним. Кошти фонду будуть спрямовані на відновлення України. Усі деталі співробітництва будуть прописані у супровідному технічному договорі, який разом із угодою має ратифікувати Верховна Рада.
Умови співпраці України та США
▪️ Домовленість передбачає створення спільного інвестиційного фонду, який Україна та США наповнюватимуть 50/50.
▪️ Право голосу у фонді отримають по три представники від України та від США.
▪️ США можуть наповнювати фонд грошима та військовою допомогою.
▪️ Україна буде вносити до фонду 50% доходів (у т. ч. ренти) від видачі нових спецдозволів на розробку родовищ корисних копалин та від їх експлуатації.
▪️ Доходи фонду не підлягатимуть оподаткуванню ні в США, ні в Україні.
▪️ Компанії, задіяні у спільних проектах, отримають гарантії конкурентоздатності – будуть застраховані від дискредитації у випадку бажання третіх сторін (учасників таких процесів) кулуарно домовитись про співпрацю під час аукціонів на видачу нових спецдозволів на видобуток, у державних інфраструктурних тендерах та під час продажу корисних копалин.
Яких корисних копалин стосується угода
Перелік природних ресурсів та мінералів, доходи від видобутку яких стануть джерелом наповнення інвестиційного фонду, налічує 57 позицій. Зокрема це нафта, газ, алюміній, цинк, золото цирконій, мідь, кобальт, марганець, магній, олово, титан, вольфрам.
Фактично поки в текст Угоди не ввійшли в основному неметалічні корисні копалини, які широко використовуються у будівельній сфері (пісок, граніт, вапняк, глина, тощо), підземні води та горючі тверді корисні копалини (торф, вугілля). Але за необхідності сторони можуть розширити список мінералів або вуглеводнів, які підпадуть під дію угоди.
Які в Україні загальні запаси природних ресурсів
На 1 січня 2020 року в Україні було виявлено понад 20 000 родовищ з 117 видами мінеральної сировини.
Промислово було освоєно понад 2801 родовищ із 100 видів корисних копалин, що становить 40-75% розвіданих запасів.
Видача спецдозволів на розробку надр в Україні склала: у 2023 р. – 465 шт. (надходження – 2,4 млрд грн), у 2024 р. – 478 (3,5 млрд грн).
Який потенціал розробки має Україна
Держегонаддра щорічно видає понад 400 дозволів на розробку надр.
На кінець 2021 року загальна кількість оформлених спецдозволів становила 3108. Тобто до початку 2025 року дозволи видано на розробку менше ніж 1/5 покладів корисних копалин.
Отже, знадобиться щонайменше 40 років для того, щоб розвідати та освоїти всі родовища в Україні.
Як угода вплине на українську економіку
Спільний фонд може стати одним із ключових джерел накопичення коштів на відновлення української економіки.
До того ж промисловість, логістика та інфраструктура отримають імпульс для розвитку і комфортні умови роботи завдяки податковим пільгам.
Договір із США можна вважати одним із кроків до припинення вогню, оскільки американські компанії не погодяться працювати під загрозою обстрілів.
Крім того, партнерство зі Штатами буде сигналом для інших іноземних інвесторів заводити свій капітал в Україну, що загалом підтримає економіку та бізнес.
#війна #економіка #майндпояснює
📞Підписатись на Майнд пояснює у WhatsApp
Україна 30 квітня домовилася зі США про створення спільного інвестиційного фонду та розробку українських надр. Інвестиційний фонд сторони наповнюватимуть на паритетних умовах, управління фондом теж буде рівноправним. Кошти фонду будуть спрямовані на відновлення України. Усі деталі співробітництва будуть прописані у супровідному технічному договорі, який разом із угодою має ратифікувати Верховна Рада.
Умови співпраці України та США
▪️ Домовленість передбачає створення спільного інвестиційного фонду, який Україна та США наповнюватимуть 50/50.
▪️ Право голосу у фонді отримають по три представники від України та від США.
▪️ США можуть наповнювати фонд грошима та військовою допомогою.
▪️ Україна буде вносити до фонду 50% доходів (у т. ч. ренти) від видачі нових спецдозволів на розробку родовищ корисних копалин та від їх експлуатації.
▪️ Доходи фонду не підлягатимуть оподаткуванню ні в США, ні в Україні.
▪️ Компанії, задіяні у спільних проектах, отримають гарантії конкурентоздатності – будуть застраховані від дискредитації у випадку бажання третіх сторін (учасників таких процесів) кулуарно домовитись про співпрацю під час аукціонів на видачу нових спецдозволів на видобуток, у державних інфраструктурних тендерах та під час продажу корисних копалин.
Яких корисних копалин стосується угода
Перелік природних ресурсів та мінералів, доходи від видобутку яких стануть джерелом наповнення інвестиційного фонду, налічує 57 позицій. Зокрема це нафта, газ, алюміній, цинк, золото цирконій, мідь, кобальт, марганець, магній, олово, титан, вольфрам.
Фактично поки в текст Угоди не ввійшли в основному неметалічні корисні копалини, які широко використовуються у будівельній сфері (пісок, граніт, вапняк, глина, тощо), підземні води та горючі тверді корисні копалини (торф, вугілля). Але за необхідності сторони можуть розширити список мінералів або вуглеводнів, які підпадуть під дію угоди.
Які в Україні загальні запаси природних ресурсів
На 1 січня 2020 року в Україні було виявлено понад 20 000 родовищ з 117 видами мінеральної сировини.
Промислово було освоєно понад 2801 родовищ із 100 видів корисних копалин, що становить 40-75% розвіданих запасів.
Видача спецдозволів на розробку надр в Україні склала: у 2023 р. – 465 шт. (надходження – 2,4 млрд грн), у 2024 р. – 478 (3,5 млрд грн).
Який потенціал розробки має Україна
Держегонаддра щорічно видає понад 400 дозволів на розробку надр.
На кінець 2021 року загальна кількість оформлених спецдозволів становила 3108. Тобто до початку 2025 року дозволи видано на розробку менше ніж 1/5 покладів корисних копалин.
Отже, знадобиться щонайменше 40 років для того, щоб розвідати та освоїти всі родовища в Україні.
Як угода вплине на українську економіку
Спільний фонд може стати одним із ключових джерел накопичення коштів на відновлення української економіки.
До того ж промисловість, логістика та інфраструктура отримають імпульс для розвитку і комфортні умови роботи завдяки податковим пільгам.
Договір із США можна вважати одним із кроків до припинення вогню, оскільки американські компанії не погодяться працювати під загрозою обстрілів.
Крім того, партнерство зі Штатами буде сигналом для інших іноземних інвесторів заводити свій капітал в Україну, що загалом підтримає економіку та бізнес.
#війна #економіка #майндпояснює
📞Підписатись на Майнд пояснює у WhatsApp
07.05.202514:46
Переділ впливу і території. Які новації очікують ринок електроенергії в Європі
Ринок електроенергії більше не просто про дроти та вольти. Це складна гра інженерії, економіки й політики. І зараз у цій грі новий раунд — Європейська мережа операторів систем передачі ENTSO-E запропонувала змінити підхід до формування торговельних зон на ринку ЄС. У центрі уваги — Німеччина, чия територія може бути поділена на кілька зон з окремими цінами на електроенергію.
У чому суть?
Торговельна зона — це територія, де електроенергія купується та продається без урахування фізичних обмежень мережі. Нині Німеччина й Люксембург — це одна велика зона. Пропонується поділити її на 2–5 менших. За підрахунками ENTSO-E, це дозволить щороку економити до €339 млн завдяки зменшенню витрат на балансування мережі, зниженню перевантажень і кращій інтеграції «зеленої» енергії.
Але не всі в захваті. Німеччина опирається: мовляв, це вдарить по ліквідності ринку та цінах для промисловості. Водночас низка країн, як-от Бельгія, Чехія і Швеція, вже висловили підтримку змінам, адже це може знизити внутрішні ціни для їхніх споживачів.
Чому це важливо?
У центрі змін — ідея зробити ринок більш справедливим: щоб ціна на електроенергію краще відображала реальні витрати на її доставку до конкретного регіону. Зараз мережеві «вузькі місця» в Німеччині призводять до того, що енергія з Півночі (де її багато) не може вільно дійти до Півдня (де її не вистачає). Наслідок — перевантаження мереж, дорогі обхідні маршрути, втрата ефективності.
ENTSO-E сподівається, що її рекомендації стануть основою для реформ. Якщо ж окремі країни відмовляться — вони повинні запропонувати альтернативи. Усе це — під контролем Єврокомісії та регулятора ACER.
Політичні ризики
Берлін вже натякає, що не піде на поділ. Але якщо країни ЄС таки підтримають зміни, а Німеччина — ні, рішення може нав’язати Єврокомісія. І тут можливий новий фронт — цього разу політичний — між новим канцлером ФРН Фрідріхом Мерцем і очільницею ЄК Урсулою фон дер Ляєн.
А як же Україна?
Хоч ми поки не в ЄС, але інтеграція в енергетичний ринок уже йде повним ходом. І проблема, знайома Німеччині, — актуальна і в нас: енергія виробляється на Півдні й Сході, а споживається переважно в Центрі й на Заході. Через пошкоджену інфраструктуру після обстрілів у пікові години — вимкнення, обмеження, втрати.
Сьогодні в Україні діє національна модель ціноутворення — одна ціна на всю країну. Але експерти вказують: зональна модель могла б зробити ринок ефективнішим, дати імпульс для інвестицій у ВДЕ та краще стимулювати споживання там, де енергії більше. Та впровадити її можна буде лише після завершення війни та стабілізації енергосистеми.
Моделі ціноутворення у світі:
▪️Національна (Україна, Німеччина, Польща): єдина ціна — просто, але неефективно.
▪️Зональна (Італія, Швеція): ціни в кількох регіонах — баланс між простотою й точністю.
▪️Вузлова (США, Сінгапур): ціна в кожній точці мережі — максимально точно, максимально складно.
Що далі?
У найближчі пів року країни ЄС мають ухвалити рішення щодо змін у зонуванні. І хоча Україна поки що спостерігач, ці процеси — дорожня карта для нашої післявоєнної енергореформи. Зонування — не лише про ціну, а й про майбутнє сталого розвитку, інвестицій у відновлення та зниження енергетичної вразливості.
Детальніше🔗
📞Підписатись на Майнд пояснює у WhatsApp
Ринок електроенергії більше не просто про дроти та вольти. Це складна гра інженерії, економіки й політики. І зараз у цій грі новий раунд — Європейська мережа операторів систем передачі ENTSO-E запропонувала змінити підхід до формування торговельних зон на ринку ЄС. У центрі уваги — Німеччина, чия територія може бути поділена на кілька зон з окремими цінами на електроенергію.
У чому суть?
Торговельна зона — це територія, де електроенергія купується та продається без урахування фізичних обмежень мережі. Нині Німеччина й Люксембург — це одна велика зона. Пропонується поділити її на 2–5 менших. За підрахунками ENTSO-E, це дозволить щороку економити до €339 млн завдяки зменшенню витрат на балансування мережі, зниженню перевантажень і кращій інтеграції «зеленої» енергії.
Але не всі в захваті. Німеччина опирається: мовляв, це вдарить по ліквідності ринку та цінах для промисловості. Водночас низка країн, як-от Бельгія, Чехія і Швеція, вже висловили підтримку змінам, адже це може знизити внутрішні ціни для їхніх споживачів.
Чому це важливо?
У центрі змін — ідея зробити ринок більш справедливим: щоб ціна на електроенергію краще відображала реальні витрати на її доставку до конкретного регіону. Зараз мережеві «вузькі місця» в Німеччині призводять до того, що енергія з Півночі (де її багато) не може вільно дійти до Півдня (де її не вистачає). Наслідок — перевантаження мереж, дорогі обхідні маршрути, втрата ефективності.
ENTSO-E сподівається, що її рекомендації стануть основою для реформ. Якщо ж окремі країни відмовляться — вони повинні запропонувати альтернативи. Усе це — під контролем Єврокомісії та регулятора ACER.
Політичні ризики
Берлін вже натякає, що не піде на поділ. Але якщо країни ЄС таки підтримають зміни, а Німеччина — ні, рішення може нав’язати Єврокомісія. І тут можливий новий фронт — цього разу політичний — між новим канцлером ФРН Фрідріхом Мерцем і очільницею ЄК Урсулою фон дер Ляєн.
А як же Україна?
Хоч ми поки не в ЄС, але інтеграція в енергетичний ринок уже йде повним ходом. І проблема, знайома Німеччині, — актуальна і в нас: енергія виробляється на Півдні й Сході, а споживається переважно в Центрі й на Заході. Через пошкоджену інфраструктуру після обстрілів у пікові години — вимкнення, обмеження, втрати.
Сьогодні в Україні діє національна модель ціноутворення — одна ціна на всю країну. Але експерти вказують: зональна модель могла б зробити ринок ефективнішим, дати імпульс для інвестицій у ВДЕ та краще стимулювати споживання там, де енергії більше. Та впровадити її можна буде лише після завершення війни та стабілізації енергосистеми.
Моделі ціноутворення у світі:
▪️Національна (Україна, Німеччина, Польща): єдина ціна — просто, але неефективно.
▪️Зональна (Італія, Швеція): ціни в кількох регіонах — баланс між простотою й точністю.
▪️Вузлова (США, Сінгапур): ціна в кожній точці мережі — максимально точно, максимально складно.
Що далі?
У найближчі пів року країни ЄС мають ухвалити рішення щодо змін у зонуванні. І хоча Україна поки що спостерігач, ці процеси — дорожня карта для нашої післявоєнної енергореформи. Зонування — не лише про ціну, а й про майбутнє сталого розвитку, інвестицій у відновлення та зниження енергетичної вразливості.
Детальніше🔗
📞Підписатись на Майнд пояснює у WhatsApp
07.05.202510:05
Єврокомісія опублікувала дорожню карту з відмовою не тільки від російського газу, а й нафти і ядерного палива
Єврокомісія опублікувала анонсовану дорожню карту відмови від російських енергоносіїв у найближчі роки.
Йдеться про відмову не лише від нафти і газу, а й ядерного палива, оскільки у деяких країнах Європи є АЕС із російськими реакторами, які працюють на російському паливі.
Імпорт газу з росії пропонується повністю припинити до 2027 року. Для цього у червні буде запропоновано законодавство, яке зобов'язує припинити імпорт як трубопровідного, так і зрідженого газу за наявними контрактами з 2027 року.
Також буде заборонено укладати нові контракти із російськими постачальниками. Спотові контракти (з негайною оплатою) пропонується заборонити вже до кінця цього року.
Щодо нафти дорожня карта передбачає лише подальшу боротьбу з російським «тіньовим флотом» як шляхом санкцій, так і шляхом посилення екологічних стандартів, яким багато старих танкерів не зможуть відповідати.
У дорожній карті вказано, що відмовитись від російського ядерного палива до 2027 року європейським країнам не вдасться, тому це має бути завдання на середньострокову перспективу. Зокрема, пропонується «зробити імпорт російського збагаченого урану менш економічно виправданим» (це може означати новий податок, писало Reuters), обмежити нові контракти та розгорнути власне виробництво.
Усі ці пропозиції мають пройти через Європейський парламент та бути схвалені кваліфікованою більшістю національних урядів.
Частка російського газу в європейському імпорті й досі становить близько 19%, визнає Єврокомісія. Він надходить через трубопровід «Турецький потік» до Угорщини та Словаччини, а також у вигляді ЗПГ, причому у 2024 році імпорт перестав скорочуватися та знову почав зростати, зазначається у дорожній карті. У 2021 році, до російського вторгнення в Україну, ЄС імпортував із росії 45% газу.
Прес-секретар кремля Пєсков прокоментував агентству Reuters пропозиції Єврокомісії, спрямовані на повне припинення імпорту газу з росії до кінця 2027 року.
Європа «стріляє собі в ногу», сказав Пєсков.
📞Підписатись на Майнд пояснює у WhatsApp
Єврокомісія опублікувала анонсовану дорожню карту відмови від російських енергоносіїв у найближчі роки.
Йдеться про відмову не лише від нафти і газу, а й ядерного палива, оскільки у деяких країнах Європи є АЕС із російськими реакторами, які працюють на російському паливі.
Імпорт газу з росії пропонується повністю припинити до 2027 року. Для цього у червні буде запропоновано законодавство, яке зобов'язує припинити імпорт як трубопровідного, так і зрідженого газу за наявними контрактами з 2027 року.
Також буде заборонено укладати нові контракти із російськими постачальниками. Спотові контракти (з негайною оплатою) пропонується заборонити вже до кінця цього року.
Щодо нафти дорожня карта передбачає лише подальшу боротьбу з російським «тіньовим флотом» як шляхом санкцій, так і шляхом посилення екологічних стандартів, яким багато старих танкерів не зможуть відповідати.
У дорожній карті вказано, що відмовитись від російського ядерного палива до 2027 року європейським країнам не вдасться, тому це має бути завдання на середньострокову перспективу. Зокрема, пропонується «зробити імпорт російського збагаченого урану менш економічно виправданим» (це може означати новий податок, писало Reuters), обмежити нові контракти та розгорнути власне виробництво.
Усі ці пропозиції мають пройти через Європейський парламент та бути схвалені кваліфікованою більшістю національних урядів.
Частка російського газу в європейському імпорті й досі становить близько 19%, визнає Єврокомісія. Він надходить через трубопровід «Турецький потік» до Угорщини та Словаччини, а також у вигляді ЗПГ, причому у 2024 році імпорт перестав скорочуватися та знову почав зростати, зазначається у дорожній карті. У 2021 році, до російського вторгнення в Україну, ЄС імпортував із росії 45% газу.
«Ми більше не дозволимо шантажувати наші країни-члени. Ми більше не будемо побічно допомагатимемо наповнювати кремлівську польову касу», – підкреслив єврокомісар Йоргенсен. За його словами, навіть якщо в Україні завтра настане мир, зберігати енергетичну залежність від росії буде нерозумно.
Прес-секретар кремля Пєсков прокоментував агентству Reuters пропозиції Єврокомісії, спрямовані на повне припинення імпорту газу з росії до кінця 2027 року.
Європа «стріляє собі в ногу», сказав Пєсков.
«Вони скорочують конкурентне середовище, віддаючи перевагу дорожчим товарам зі Сполучених Штатів та інших країн. Можна лише сподіватися, що наступне покоління європейських політиків оцінюватиме ситуацію тверезо», – сказав прес-секретар кремля.
📞Підписатись на Майнд пояснює у WhatsApp
06.05.202514:32
Британія таємно готується до загрози нападу з боку рф – The Telegraph
Велика Британія переписує 20-річну стратегію дій на випадок надзвичайної ситуації, яка приведе країну в стан війни. Зокрема, йдеться про загрозу нападу з боку рф.
Про це повідомляє агентство The Telegraph.
У агентстві зазначили, що секретний план міститиме сценарії, у яких країна зазнає ракетних ударів, ядерних атак або масштабних кібервтручань. Уряд уже змоделював ситуацію, у якій ворожа держава одночасно завдає ракетних та кібератак на критично важливі об’єкти: газові термінали, атомні електростанції, підводні кабелі та транспортну інфраструктуру.
Згідно з планом, країну розділять на 12 зон управління.
У разі нападу Кабінет міністрів, військові офіцери та судді з особливими повноваженнями відповідатимуть за координацію дій.
План також передбачає накопичення продовольства й ресурсів, обмеження у використанні комунікацій і переїзд уряду в бункери.
За його словами, особливу тривогу викликають об’єкти енергетики. Атаки на п’ять атомних станцій можуть мати «значні тривалі довгострокові наслідки для безпеки, здоров'я, навколишнього середовища та економіки».
Також план передбачає інформування населення: BBC отримає вказівку транслювати інструкції з виживання, а найцінніші твори мистецтва евакуюють до Шотландії.
У Міністерстві оборони заявили, що розглядається створення аналога ізраїльського «Залізного купола» для захисту від ракет, а з 2027 року оборонний бюджет сягне 2,5% ВВП.
Серед інших загроз, які обговорюють в уряді, – гіперзвукові ракети росії, Китаю та Ірану, здатні обійти наявні системи ППО.
📞Підписатись на Майнд пояснює у WhatsApp
Велика Британія переписує 20-річну стратегію дій на випадок надзвичайної ситуації, яка приведе країну в стан війни. Зокрема, йдеться про загрозу нападу з боку рф.
Про це повідомляє агентство The Telegraph.
У агентстві зазначили, що секретний план міститиме сценарії, у яких країна зазнає ракетних ударів, ядерних атак або масштабних кібервтручань. Уряд уже змоделював ситуацію, у якій ворожа держава одночасно завдає ракетних та кібератак на критично важливі об’єкти: газові термінали, атомні електростанції, підводні кабелі та транспортну інфраструктуру.
Згідно з планом, країну розділять на 12 зон управління.
У разі нападу Кабінет міністрів, військові офіцери та судді з особливими повноваженнями відповідатимуть за координацію дій.
План також передбачає накопичення продовольства й ресурсів, обмеження у використанні комунікацій і переїзд уряду в бункери.
«У Великій Британії є надійні плани дій на випадок низки потенційних надзвичайних ситуацій», – сказав речник уряду.
За його словами, особливу тривогу викликають об’єкти енергетики. Атаки на п’ять атомних станцій можуть мати «значні тривалі довгострокові наслідки для безпеки, здоров'я, навколишнього середовища та економіки».
Також план передбачає інформування населення: BBC отримає вказівку транслювати інструкції з виживання, а найцінніші твори мистецтва евакуюють до Шотландії.
У Міністерстві оборони заявили, що розглядається створення аналога ізраїльського «Залізного купола» для захисту від ракет, а з 2027 року оборонний бюджет сягне 2,5% ВВП.
«Якби перша ніч війни в Україні відбулася у Великій Британії, російські ракети пробили б британську оборону», – прокоментував високопосадовець Королівських ВПС.
Серед інших загроз, які обговорюють в уряді, – гіперзвукові ракети росії, Китаю та Ірану, здатні обійти наявні системи ППО.
📞Підписатись на Майнд пояснює у WhatsApp
06.05.202509:34
Мінеральна угода між Україною та США: скільки зараз держава заробляє на надрах
30 квітня Україна та США офіційно домовилися про створення спільного інвестиційного фонду для розвитку українських надр. Угоду підписали перша віцепрем'єрка – міністр економіки Юлія Свириденко та міністр фінансів США Скотт Бессент. Цей фонд має стати одним із ключових джерел фінансування відновлення України, її інфраструктури, промисловості й добувної галузі.
Як працюватиме фонд?
Інвестиційний фонд формуватиметься на паритетних умовах: США можуть вносити кошти або військову допомогу, Україна – 50% доходів від видачі нових ліцензій на розробку корисних копалин. Ці кошти звільнені від оподаткування, а доходи фонду не розподілятимуться принаймні перші 10 років – залишатимуться в Україні як інвестиції в економіку.
Керуватимуть фондом спільно: по три представники від кожної сторони. Інтереси США представлятиме Міжнародна фінансова корпорація розвитку (DFC), інтереси України – Агенція з питань державно-приватного партнерства.
За словами Свириденко, угода "створює взаємовигідні умови", а прем'єр Денис Шмигаль підкреслив, що документ набуде чинності після ратифікації Верховною Радою. Поки що це рамкова домовленість – деталі співпраці пропишуть у технічній угоді, яку ще очікують.
Як виникла угода та чого прагнули сторони?
Переговори про спільну розробку надр стартували ще в лютому. Українська влада розглядала домовленість як елемент безпекових гарантій від США. Проте американська сторона, на чолі з президентом Дональдом Трампом, спочатку наполягала на компенсації витрат США на підтримку України під час війни. Початкова сума вимог сягала $500 млрд. Згодом США знизили претензії – спершу до $300 млрд, а потім до $100 млрд.
Втім українська сторона наполягала: угода не стосується боргових зобов'язань. Цю позицію підтвердили і Шмигаль, і Свириденко. Дональд Трамп же заявив, що США «зможуть отримати набагато більше ніж $350 млрд» у перспективі.
Що містить угода?
Документ на 12 сторінок окреслює такі головні принципи:
✅ 50/50 – як щодо внесків, так і щодо управління фондом
✅ 50% доходів від нових ліцензій та спецдозволів Україна перераховуватиме у фонд
✅ Без податків і мит – доходи та внески звільняються від оподаткування, а США зобов'язуються не вводити мита на ресурси, видобуті в межах угоди
✅ Пріоритет для спільних проєктів – третім сторонам не надаватимуть кращих умов, ніж у партнерстві США та України
✅ Фокус на нових родовищах – угода не поширюється на надра, розробка яких почалася до її підписання
До списку ресурсів, що підпадають під дію угоди, увійшли 57 позицій: від нафти й газу до золота, міді, літію, урану, титану, рідкоземельних елементів тощо. Перелік може розширюватися.
Що це означає для економіки?
На сьогодні Україна щорічно видає близько 400–500 спецдозволів, отримуючи 2–3,5 млрд грн від їх продажу. Щоб освоїти всі 20 тис. родовищ, потрібно щонайменше 40 років. А це значить: потенціал розвитку галузі величезний.
У 2024 році рентні платежі склали 48 млрд грн. Проте доходи до фонду надходитимуть лише від нових ліцензій і тільки за частиною корисних копалин, передбачених угодою.
Фонд може стати суттєвим джерелом інвестицій у відновлення: добувна, металургійна, хімічна, переробна промисловість, логістика та інфраструктура отримають новий імпульс розвитку.
Крім того, угода з США – важливий сигнал інвесторам. Прямі іноземні інвестиції у 2024 році скоротилися на 26% до $3,33 млрд. А з 2026 року пільгове міжнародне фінансування для України зменшуватиметься.
Партнерство з Вашингтоном може залучити новий капітал.
І, звісно, цей документ – ще один крок у напрямку стабілізації безпекової ситуації. Як зазначив Трамп, американські компанії не вкладатимуть кошти під загрозою обстрілів. Відтак участь США може стати стримувальним фактором для ескалації.
Що далі?
Для української економіки це – шанс перезапустити ресурсний сектор на нових умовах, залучити довгострокові інвестиції та інтегруватися в глобальні ланцюги поставок стратегічних сировинних матеріалів.
Детальніше🔗
📞Підписатись на Майнд пояснює у WhatsApp
30 квітня Україна та США офіційно домовилися про створення спільного інвестиційного фонду для розвитку українських надр. Угоду підписали перша віцепрем'єрка – міністр економіки Юлія Свириденко та міністр фінансів США Скотт Бессент. Цей фонд має стати одним із ключових джерел фінансування відновлення України, її інфраструктури, промисловості й добувної галузі.
Як працюватиме фонд?
Інвестиційний фонд формуватиметься на паритетних умовах: США можуть вносити кошти або військову допомогу, Україна – 50% доходів від видачі нових ліцензій на розробку корисних копалин. Ці кошти звільнені від оподаткування, а доходи фонду не розподілятимуться принаймні перші 10 років – залишатимуться в Україні як інвестиції в економіку.
Керуватимуть фондом спільно: по три представники від кожної сторони. Інтереси США представлятиме Міжнародна фінансова корпорація розвитку (DFC), інтереси України – Агенція з питань державно-приватного партнерства.
За словами Свириденко, угода "створює взаємовигідні умови", а прем'єр Денис Шмигаль підкреслив, що документ набуде чинності після ратифікації Верховною Радою. Поки що це рамкова домовленість – деталі співпраці пропишуть у технічній угоді, яку ще очікують.
Як виникла угода та чого прагнули сторони?
Переговори про спільну розробку надр стартували ще в лютому. Українська влада розглядала домовленість як елемент безпекових гарантій від США. Проте американська сторона, на чолі з президентом Дональдом Трампом, спочатку наполягала на компенсації витрат США на підтримку України під час війни. Початкова сума вимог сягала $500 млрд. Згодом США знизили претензії – спершу до $300 млрд, а потім до $100 млрд.
Втім українська сторона наполягала: угода не стосується боргових зобов'язань. Цю позицію підтвердили і Шмигаль, і Свириденко. Дональд Трамп же заявив, що США «зможуть отримати набагато більше ніж $350 млрд» у перспективі.
Що містить угода?
Документ на 12 сторінок окреслює такі головні принципи:
✅ 50/50 – як щодо внесків, так і щодо управління фондом
✅ 50% доходів від нових ліцензій та спецдозволів Україна перераховуватиме у фонд
✅ Без податків і мит – доходи та внески звільняються від оподаткування, а США зобов'язуються не вводити мита на ресурси, видобуті в межах угоди
✅ Пріоритет для спільних проєктів – третім сторонам не надаватимуть кращих умов, ніж у партнерстві США та України
✅ Фокус на нових родовищах – угода не поширюється на надра, розробка яких почалася до її підписання
До списку ресурсів, що підпадають під дію угоди, увійшли 57 позицій: від нафти й газу до золота, міді, літію, урану, титану, рідкоземельних елементів тощо. Перелік може розширюватися.
Що це означає для економіки?
На сьогодні Україна щорічно видає близько 400–500 спецдозволів, отримуючи 2–3,5 млрд грн від їх продажу. Щоб освоїти всі 20 тис. родовищ, потрібно щонайменше 40 років. А це значить: потенціал розвитку галузі величезний.
У 2024 році рентні платежі склали 48 млрд грн. Проте доходи до фонду надходитимуть лише від нових ліцензій і тільки за частиною корисних копалин, передбачених угодою.
Фонд може стати суттєвим джерелом інвестицій у відновлення: добувна, металургійна, хімічна, переробна промисловість, логістика та інфраструктура отримають новий імпульс розвитку.
Крім того, угода з США – важливий сигнал інвесторам. Прямі іноземні інвестиції у 2024 році скоротилися на 26% до $3,33 млрд. А з 2026 року пільгове міжнародне фінансування для України зменшуватиметься.
Партнерство з Вашингтоном може залучити новий капітал.
І, звісно, цей документ – ще один крок у напрямку стабілізації безпекової ситуації. Як зазначив Трамп, американські компанії не вкладатимуть кошти під загрозою обстрілів. Відтак участь США може стати стримувальним фактором для ескалації.
Що далі?
Для української економіки це – шанс перезапустити ресурсний сектор на нових умовах, залучити довгострокові інвестиції та інтегруватися в глобальні ланцюги поставок стратегічних сировинних матеріалів.
Детальніше🔗
📞Підписатись на Майнд пояснює у WhatsApp
05.05.202514:04
Skype припинив свою роботу
Сервіс для дзвінків та обміну повідомленнями Skype припинив роботу. Компанія наголосила, що їхній застосунок Teams пропонує ті ж послуги та закликала користувачів переходити туди.
Про це повідомляє Microsoft.
Раніше корпорація попередила користувачів про закриття месенджера, запропонувавши їм перейти в Teams, зберігши контакти та обліковий запис, або завантажити архів повідомлень. На думку Microsoft, Teams зручніший для роботи, а не лише приватного взаємозв’язку.
Skype запустили 2003 року, тоді він був найпопулярнішим сервісом для обміну повідомленнями. У 2011 році його викупила компанія Microsoft, яка після того неодноразово оновлювала й переробляла месенджер, змінюючи його концепцію та намагаючись інтегрувати програму з іншими своїми продуктами. Також компанія ліквідувала Skype for Business у 2019 році.
📞Підписатись на Майнд пояснює у WhatsApp
Сервіс для дзвінків та обміну повідомленнями Skype припинив роботу. Компанія наголосила, що їхній застосунок Teams пропонує ті ж послуги та закликала користувачів переходити туди.
Про це повідомляє Microsoft.
Раніше корпорація попередила користувачів про закриття месенджера, запропонувавши їм перейти в Teams, зберігши контакти та обліковий запис, або завантажити архів повідомлень. На думку Microsoft, Teams зручніший для роботи, а не лише приватного взаємозв’язку.
Skype запустили 2003 року, тоді він був найпопулярнішим сервісом для обміну повідомленнями. У 2011 році його викупила компанія Microsoft, яка після того неодноразово оновлювала й переробляла месенджер, змінюючи його концепцію та намагаючись інтегрувати програму з іншими своїми продуктами. Також компанія ліквідувала Skype for Business у 2019 році.
📞Підписатись на Майнд пояснює у WhatsApp
05.05.202510:05
AGRO UKRAINE SUMMIT 2025: оголошено перших 60 спікерів!
Вже 6 червня у Києві компанія ProAgro Group проведе Agro Ukraine Summit – масштабну міжнародну агроподію, яка об'єднає всіх ключових гравців аграрного та продовольчого секторів.
Організатори вже розкрили перші імена спікерів, серед яких:
▪️Віталій Коваль, Міністр аграрної політики та продовольства України
▪️Олексій Кулеба, Віцепрем’єр-міністр з відновлення України – Міністр розвитку громад та територій України
▪️Юрій Мельник, Заступник голови правління МХП
▪️Георг фон Нолкен, Генеральний директор Контінентал Фармерз Груп
▪️В’ячеслав Чук, Директор з комерційної діяльності та стратегічного маркетингу «Астарта-Київ»
▪️Віталій Головня, Перший заступник голови правління «Епіцентр К»
▪️Крістіан Бен Хелл, Секторальний менеджер з питань сільського господарства, Делегація Єврокомісії в Україні
▪️Андрій Дикун, Голова Всеукраїнської Аграрної Ради
▪️Микола Горбачьов, Президент Української зернової асоціації
▪️Олег Хоменко, Генеральний директор УКАБ
Всього спікерів на саміті – 120. Слідкуйте за оновленнями!
Кому буде цікаво: виробникам рослинницької та тваринницької продукції, елеваторам, агропереробникам, логістичним компаніям, трейдерам, а також постачальникам технологій, обладнання та послуг для агросектору.
Очікувана кількість учасників: понад 2500 агропрофесіоналів!
У програмі:
🔹 6 тематичних конференцій:
«Agro Ukraine Summit»
«AGTECH FORUM»
«Футурологія: майбутнє зберігання зерна»
«Ефективне тваринництво і птахівництво»
«Тренди переробки в рослинництві»
«Solar Agro Conference»
🔹 Виступи провідних експертів і представників влади з практичними кейсами
🔹 Велика виставка інноваційних технологій і обладнання (100+ стендів)
🔹 Унікальний виступ співачки JAMALA – незабутнє поєднання голосу і емоцій
🔹 Музичний супровід від Eclectic Sound Orchestra – класика, джаз, сучасність
🔹 Подарункові розіграші та приємні сюрпризи для гостей
🔹 Вишукана гастрономічна програма й авторські коктейлі
🔹 Неформальне спілкування в атмосфері елегантності та професіоналізму
📞Підписатись на Майнд пояснює у WhatsApp
Вже 6 червня у Києві компанія ProAgro Group проведе Agro Ukraine Summit – масштабну міжнародну агроподію, яка об'єднає всіх ключових гравців аграрного та продовольчого секторів.
Організатори вже розкрили перші імена спікерів, серед яких:
▪️Віталій Коваль, Міністр аграрної політики та продовольства України
▪️Олексій Кулеба, Віцепрем’єр-міністр з відновлення України – Міністр розвитку громад та територій України
▪️Юрій Мельник, Заступник голови правління МХП
▪️Георг фон Нолкен, Генеральний директор Контінентал Фармерз Груп
▪️В’ячеслав Чук, Директор з комерційної діяльності та стратегічного маркетингу «Астарта-Київ»
▪️Віталій Головня, Перший заступник голови правління «Епіцентр К»
▪️Крістіан Бен Хелл, Секторальний менеджер з питань сільського господарства, Делегація Єврокомісії в Україні
▪️Андрій Дикун, Голова Всеукраїнської Аграрної Ради
▪️Микола Горбачьов, Президент Української зернової асоціації
▪️Олег Хоменко, Генеральний директор УКАБ
Всього спікерів на саміті – 120. Слідкуйте за оновленнями!
Кому буде цікаво: виробникам рослинницької та тваринницької продукції, елеваторам, агропереробникам, логістичним компаніям, трейдерам, а також постачальникам технологій, обладнання та послуг для агросектору.
Очікувана кількість учасників: понад 2500 агропрофесіоналів!
У програмі:
🔹 6 тематичних конференцій:
«Agro Ukraine Summit»
«AGTECH FORUM»
«Футурологія: майбутнє зберігання зерна»
«Ефективне тваринництво і птахівництво»
«Тренди переробки в рослинництві»
«Solar Agro Conference»
🔹 Виступи провідних експертів і представників влади з практичними кейсами
🔹 Велика виставка інноваційних технологій і обладнання (100+ стендів)
🔹 Унікальний виступ співачки JAMALA – незабутнє поєднання голосу і емоцій
🔹 Музичний супровід від Eclectic Sound Orchestra – класика, джаз, сучасність
🔹 Подарункові розіграші та приємні сюрпризи для гостей
🔹 Вишукана гастрономічна програма й авторські коктейлі
🔹 Неформальне спілкування в атмосфері елегантності та професіоналізму
📞Підписатись на Майнд пояснює у WhatsApp
07.05.202513:46
ЄС готується офіційно звинуватити росію в застосуванні хімічної зброї в Україні
Рада ЄС підготувала новий санкційний документ, у якому росія вперше офіційно звинувачується у застосуванні сльозогінного газу CS на фронті в Україні – як методу ведення війни.
Джерело. Про це пише currenttime.tv.
У пояснювальній частині документа чиновники ЄС посилаються на доповіді Організації із заборони хімічної зброї (ОЗХО), опубліковані на прохання української сторони у листопаді 2024-го та лютому 2025 року.
У цих звітах вивчаються випадки застосування газу біля сіл Мар'ївка та Іллінка на Дніпропетровщині у 2024 році.
Експерти наводять докази присутності слідів газу CS після російських атак: аналізи ґрунту та води, інтерв'ю з військовими, а також фото корпусів ручних гранат РГ-Во ( «ручна граната – речовина отруйна»). Це гранати російського виробництва. У 2024 році російський пропагандистський канал RT показав, як військові рф використовують такі гранати.
До списку санкцій Євросоюзу увійдуть: Війська радіаційного, хімічного та біологічного захисту Міноборони рф, 27-й та 33-й наукові центри, пов'язані з розробкою та застосуванням хімічних агентів.
CS – це сльозогінний газ, також відомий як Бузок. Він викликає сильне подразнення очей, шкіри та дихальних шляхів: людина задихається та втрачає орієнтацію.
Формально CS вважається нелетальним засобом придушення заворушень і стоїть на озброєнні поліції у багатьох країнах. Використання таких речовин в якості зброї заборонено статтею 1 Конвенції про заборону хімічної зброї, зазначають чиновники Євросоюзу.
За даними українського Міноборони, капсули з таким газом знаходять не лише у гранатах, а й усередині шахедів.
Раніше санкції через застосування росією хімічної зброї у війні з Україною ввели США: тоді вони були пов'язані з використанням більш токсичної форми сльозогінного газу – хлорпікрину. Євросоюз у 2025 році накладав обмеження на використання росією товарів подвійного призначення, які могли б бути використані для виробництва цієї речовини.
Це один із трьох пакетів обмежувальних заходів, які ЄС має намір затвердити найближчими днями.
Ще два пакети торкнуться російських кібератак і кампанії з дестабілізації в Європі. Слідом за ними планується ще один (17-й з лютого 2022 року) пакет санкцій на тему війни в Україні.
Напередодні повідомлялося, що Євросоюз запровадить санкції проти 100 російських танкерів та 50 осіб та компаній.
📞Підписатись на Майнд пояснює у WhatsApp
Рада ЄС підготувала новий санкційний документ, у якому росія вперше офіційно звинувачується у застосуванні сльозогінного газу CS на фронті в Україні – як методу ведення війни.
Джерело. Про це пише currenttime.tv.
У пояснювальній частині документа чиновники ЄС посилаються на доповіді Організації із заборони хімічної зброї (ОЗХО), опубліковані на прохання української сторони у листопаді 2024-го та лютому 2025 року.
У цих звітах вивчаються випадки застосування газу біля сіл Мар'ївка та Іллінка на Дніпропетровщині у 2024 році.
Експерти наводять докази присутності слідів газу CS після російських атак: аналізи ґрунту та води, інтерв'ю з військовими, а також фото корпусів ручних гранат РГ-Во ( «ручна граната – речовина отруйна»). Це гранати російського виробництва. У 2024 році російський пропагандистський канал RT показав, як військові рф використовують такі гранати.
До списку санкцій Євросоюзу увійдуть: Війська радіаційного, хімічного та біологічного захисту Міноборони рф, 27-й та 33-й наукові центри, пов'язані з розробкою та застосуванням хімічних агентів.
CS – це сльозогінний газ, також відомий як Бузок. Він викликає сильне подразнення очей, шкіри та дихальних шляхів: людина задихається та втрачає орієнтацію.
Формально CS вважається нелетальним засобом придушення заворушень і стоїть на озброєнні поліції у багатьох країнах. Використання таких речовин в якості зброї заборонено статтею 1 Конвенції про заборону хімічної зброї, зазначають чиновники Євросоюзу.
За даними українського Міноборони, капсули з таким газом знаходять не лише у гранатах, а й усередині шахедів.
Раніше санкції через застосування росією хімічної зброї у війні з Україною ввели США: тоді вони були пов'язані з використанням більш токсичної форми сльозогінного газу – хлорпікрину. Євросоюз у 2025 році накладав обмеження на використання росією товарів подвійного призначення, які могли б бути використані для виробництва цієї речовини.
Це один із трьох пакетів обмежувальних заходів, які ЄС має намір затвердити найближчими днями.
Ще два пакети торкнуться російських кібератак і кампанії з дестабілізації в Європі. Слідом за ними планується ще один (17-й з лютого 2022 року) пакет санкцій на тему війни в Україні.
Напередодні повідомлялося, що Євросоюз запровадить санкції проти 100 російських танкерів та 50 осіб та компаній.
📞Підписатись на Майнд пояснює у WhatsApp
07.05.202508:41
росія обстріляла Київ ракетами й дронами: є загиблі та поранені
У ніч проти 7 травня російська армія обстріляла Київ.
Державна служба з надзвичайних ситуацій повідомила про жертви й руйнування.
Рятувальники працювали в чотирьох районах столиці:
▪️у Святошинському уламки поцілили в дев'ятиповерховий житловий будинок, горіли квартири на шостому, сьомому, восьмому й дев'ятому поверхах. Пожежу ліквідували на площі 100 м². Урятовано п'ятьох людей, зокрема чотирьох дітей. Трьох госпіталізували з опіками;
▪️у Солом'янському – уламки дрона окупантів упали на відкриту територію,
▪️у Дніпровському – російський безпілотник упав на житлову багатоповерхівку, є руйнування на 29-му й 30-му поверхах;
▪️у Шевченківському – частини БПЛА поцілили у п'ятиповерхівку. Зайнялися квартири на двох поверхах.
Рятувальники виявили на місці тіла двох людей. Згодом, міський голова Києва Віталій Кличко повідомиву Telegram, що кількість постраждалих зросла до восьми, четверо з них – у лікарні.
📞Підписатись на Майнд пояснює у WhatsApp
У ніч проти 7 травня російська армія обстріляла Київ.
Державна служба з надзвичайних ситуацій повідомила про жертви й руйнування.
Рятувальники працювали в чотирьох районах столиці:
▪️у Святошинському уламки поцілили в дев'ятиповерховий житловий будинок, горіли квартири на шостому, сьомому, восьмому й дев'ятому поверхах. Пожежу ліквідували на площі 100 м². Урятовано п'ятьох людей, зокрема чотирьох дітей. Трьох госпіталізували з опіками;
▪️у Солом'янському – уламки дрона окупантів упали на відкриту територію,
▪️у Дніпровському – російський безпілотник упав на житлову багатоповерхівку, є руйнування на 29-му й 30-му поверхах;
▪️у Шевченківському – частини БПЛА поцілили у п'ятиповерхівку. Зайнялися квартири на двох поверхах.
Рятувальники виявили на місці тіла двох людей. Згодом, міський голова Києва Віталій Кличко повідомиву Telegram, що кількість постраждалих зросла до восьми, четверо з них – у лікарні.
«Двоє загиблих у житловому будинку в Шевченківському районі столиці. Там уламки БпЛА влучили у верхні поверхи пʼятиповерхового житлового будинку», – сказав мер.
📞Підписатись на Майнд пояснює у WhatsApp
06.05.202513:32
Литва замінує кордон з росією та Білоруссю і витратить на це майже 1 млрд євро
5 травня Міністерство оборони Литви оголосило, що країна інвестує 1,1 млрд євро протягом наступного десятиліття у зміцнення оборони вздовж свого східного кордону з росією та Білоруссю.
Ключову частину цієї суми – близько 800 млн євро – буде витрачено на придбання та встановлення протитанкових мін на кордоні. Відомство пояснює такі заходи зростаючим занепокоєнням у зв'язку з можливою загрозою з боку росії, особливо якщо москва досягне успіху у війні проти України.
Литва, яка має кордони з Калінінградською областю рф та північним заходом Білорусі, не виключає сценарію, за якого країни Балтії – Литва, Латвія та Естонія можуть стати наступною ціллю.
Згідно із заявою міністерства, майбутні вкладення покликані «заблокувати та уповільнити» потенційну агресію.
Крім мінних полів планується активний розвиток системи «Балтійської лінії оборони» – укріпленого рубежу.
Комплекс заходів також включає нарощування протитанкових боєприпасів, модернізацію засобів радіоелектронної боротьби та протидії безпілотникам, а також покращення систем раннього оповіщення.
У січні Литва заявила про плани збільшити оборонний бюджет до 5–6% ВВП на рік у період із 2026 по 2030 рік.
Особлива увага при цьому приділяється захисту так званого Сувалкського коридору – стратегічної сухопутної ділянки, яка поєднує Литву з Польщею. Потенційне захоплення цього коридору, за оцінками НАТО, може ізолювати країни Балтії від решти альянсу.
У квітні стало відомо про плани Литви побудувати другий маршрут постачання для перекидання військ та озброєння з Польщі, щоб убезпечити Сувалкський коридор.
Додатково Литва має намір використати природні та інженерні рішення: у числі запланованих заходів – поглиблення іригаційних канав, які зможуть функціонувати як окопи, відновлення лісів у прикордонних зонах, а також посадка дерев уздовж доріг для укриття цивільного населення та армійських колон.
Цього року Литва, Латвія, Естонія, Фінляндія та Польща оголосили про вихід із Оттавської конвенції, яка забороняє виробництво, зберігання та використання протипіхотних мін.
москва різко відреагувала на це. Директор Служби зовнішньої розвідки рф Сергєй Наришкін 15 квітня попередив, що Польща та країни Балтії «першими постраждають» у прямому конфлікті між НАТО та росією.
📞Підписатись на Майнд пояснює у WhatsApp
5 травня Міністерство оборони Литви оголосило, що країна інвестує 1,1 млрд євро протягом наступного десятиліття у зміцнення оборони вздовж свого східного кордону з росією та Білоруссю.
Ключову частину цієї суми – близько 800 млн євро – буде витрачено на придбання та встановлення протитанкових мін на кордоні. Відомство пояснює такі заходи зростаючим занепокоєнням у зв'язку з можливою загрозою з боку росії, особливо якщо москва досягне успіху у війні проти України.
Литва, яка має кордони з Калінінградською областю рф та північним заходом Білорусі, не виключає сценарію, за якого країни Балтії – Литва, Латвія та Естонія можуть стати наступною ціллю.
Згідно із заявою міністерства, майбутні вкладення покликані «заблокувати та уповільнити» потенційну агресію.
Крім мінних полів планується активний розвиток системи «Балтійської лінії оборони» – укріпленого рубежу.
Комплекс заходів також включає нарощування протитанкових боєприпасів, модернізацію засобів радіоелектронної боротьби та протидії безпілотникам, а також покращення систем раннього оповіщення.
У січні Литва заявила про плани збільшити оборонний бюджет до 5–6% ВВП на рік у період із 2026 по 2030 рік.
Особлива увага при цьому приділяється захисту так званого Сувалкського коридору – стратегічної сухопутної ділянки, яка поєднує Литву з Польщею. Потенційне захоплення цього коридору, за оцінками НАТО, може ізолювати країни Балтії від решти альянсу.
У квітні стало відомо про плани Литви побудувати другий маршрут постачання для перекидання військ та озброєння з Польщі, щоб убезпечити Сувалкський коридор.
Додатково Литва має намір використати природні та інженерні рішення: у числі запланованих заходів – поглиблення іригаційних канав, які зможуть функціонувати як окопи, відновлення лісів у прикордонних зонах, а також посадка дерев уздовж доріг для укриття цивільного населення та армійських колон.
Цього року Литва, Латвія, Естонія, Фінляндія та Польща оголосили про вихід із Оттавської конвенції, яка забороняє виробництво, зберігання та використання протипіхотних мін.
москва різко відреагувала на це. Директор Служби зовнішньої розвідки рф Сергєй Наришкін 15 квітня попередив, що Польща та країни Балтії «першими постраждають» у прямому конфлікті між НАТО та росією.
📞Підписатись на Майнд пояснює у WhatsApp
06.05.202508:31
Тим часом курс Bitcoin становить — $94.412
#курсвалют
📞Підписатись на Майнд пояснює у WhatsApp
#курсвалют
📞Підписатись на Майнд пояснює у WhatsApp
05.05.202513:03
Курська операція досягла більшості поставлених цілей – Сирський
Курська операція досягла більшості поставлених цілей. Завдяки нашим активним діям у регіоні вдалося не допустити наступальної кампанії ворога в Сумській і Харківській областях.
Про це у Facebook написав головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський.
Як зазначив Сирський, кількісно переважаючого противника можна перемогти лише нестандартними ходами. Курська операція стала саме такою – для ворога це була несподіванка.
Один із підрозділів, який якісно та ефективно виконав визначені завдання на Курщині – 225 окремий штурмовий полк. Він є ключовим, коли ми говоримо про успішну активну оборону на півночі України та в прикордонних районах рф.
📞Підписатись на Майнд пояснює у WhatsApp
Курська операція досягла більшості поставлених цілей. Завдяки нашим активним діям у регіоні вдалося не допустити наступальної кампанії ворога в Сумській і Харківській областях.
Про це у Facebook написав головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський.
«Буферна зона, яку Сили оборони України створили у прикордонних районах, залишається актуальною і зараз», – наголосив він.
Як зазначив Сирський, кількісно переважаючого противника можна перемогти лише нестандартними ходами. Курська операція стала саме такою – для ворога це була несподіванка.
«Україна показала, що здатна контратакувати, бити та гнати ворога, зокрема і на його землі. Це стало можливим завдяки конкретним військовим частинам, конкретним воїнам – справжнім героям українського війська», – наголосив Сирський.
Один із підрозділів, який якісно та ефективно виконав визначені завдання на Курщині – 225 окремий штурмовий полк. Він є ключовим, коли ми говоримо про успішну активну оборону на півночі України та в прикордонних районах рф.
«Мав приємну нагоду поспілкуватися з його бійцями й командирами та вручити їм високі державні та відомчі бойові нагороди – за зразкову стійкість, мужність, героїзм», – повідомив він.
📞Підписатись на Майнд пояснює у WhatsApp
Deleted06.05.202512:14
05.05.202509:51
5 травня 2014 року в Бердянську було створено батальйон «Азов».
За 11 років він перетворився на корпус і став одним із найсильніших підрозділів української армії. Це підрозділ, який задає темп. Який постійно розвивається, шукає рішення, тестує нові підходи. Який тримає лінію — і будує нову армію.
«Азов» пройшов через ключові бої новітньої російсько-української війни: від визволення Маріуполя у 2014-му — до операцій на Торецькому й Покровському напрямках сьогодні.
Це системна робота на фронті, всередині підрозділу, в кожному напрямку — від штурму до логістики, від дронів до медицини.
За ці 11 років «Азов» став більше, ніж просто підрозділ. Це — точка сили.
Слава героям! 🇺🇦
За 11 років він перетворився на корпус і став одним із найсильніших підрозділів української армії. Це підрозділ, який задає темп. Який постійно розвивається, шукає рішення, тестує нові підходи. Який тримає лінію — і будує нову армію.
«Азов» пройшов через ключові бої новітньої російсько-української війни: від визволення Маріуполя у 2014-му — до операцій на Торецькому й Покровському напрямках сьогодні.
Це системна робота на фронті, всередині підрозділу, в кожному напрямку — від штурму до логістики, від дронів до медицини.
За ці 11 років «Азов» став більше, ніж просто підрозділ. Це — точка сили.
Слава героям! 🇺🇦
07.05.202512:46
Соціальна відповідальність, що окупається: кейси українських компаній
Попри війну, український бізнес не лише виживає, а й знаходить можливості для розвитку через інклюзивність. Усе більше підприємців впроваджують соціально відповідальні практики, що не лише змінюють життя конкретних людей, а й дають компаніям нову якість – відчутну продуктивність, оптимізовані витрати та сильний бренд.
Реальний кейс: Наталія з Харківщини
Наталія Заруба – переселенка, кондитер із 15-річним досвідом і 4-ю стадією онкології. Після численних відмов через інвалідність, її працевлаштувала харківська піцерія Butter Food. Роботодавиця скористалася державною програмою від Мінекономіки, яка покриває витрати на облаштування робочого місця для людей з інвалідністю. Компенсація у 120 тис. грн дозволила закупити обладнання, що зменшило навантаження на Наталію та підвищило швидкість роботи.
Інший приклад – швейна фабрика у Сумах
Сумська швейна компанія, створена під час повномасштабної війни, активно працевлаштовує людей з інвалідністю. Один із працівників, Євген, після операції на серці вже не міг працювати водієм, але швидко опанував автоматизований плотер, куплений завдяки державній компенсації. Результат – ефективний працівник і технологічне посилення підприємства, що шиє продукцію для великих брендів і розвиває власний – BOVONA.
Ключовий фактор – державна підтримка
Держава відшкодовує витрати на обладнання, яким користуються працівники з інвалідністю, або на облаштування їхніх робочих місць. Умови прості: компенсацію можна отримати, якщо працівник офіційно працює 3–6 місяців. Це дозволяє бізнесу мінімізувати ризики, зекономити кошти та залучити відповідальних працівників.
Бонус: репутаційна вигода
Як зазначає Віталій Кулько, експерт зі стажування людей з інвалідністю в ІТ та рекламі, інклюзивність змінює корпоративну культуру й підвищує привабливість бренду на міжнародному рівні. Компанії з чіткими соціальними орієнтирами частіше стають партнерами для глобальних гравців.
▪️ Інклюзія – не про благодійність, а про ефективність.
▪️ Державні програми – не про формальність, а про можливості.
▪️ Соціально відповідальний бізнес – не тренд, а стратегія.
👉 Якщо у вашій команді досі немає людей з інвалідністю – саме час дізнатися про програми підтримки. Посилання на офіційні умови – тут.
Детальніше🔗
📞Підписатись на Майнд пояснює у WhatsApp
Попри війну, український бізнес не лише виживає, а й знаходить можливості для розвитку через інклюзивність. Усе більше підприємців впроваджують соціально відповідальні практики, що не лише змінюють життя конкретних людей, а й дають компаніям нову якість – відчутну продуктивність, оптимізовані витрати та сильний бренд.
Реальний кейс: Наталія з Харківщини
Наталія Заруба – переселенка, кондитер із 15-річним досвідом і 4-ю стадією онкології. Після численних відмов через інвалідність, її працевлаштувала харківська піцерія Butter Food. Роботодавиця скористалася державною програмою від Мінекономіки, яка покриває витрати на облаштування робочого місця для людей з інвалідністю. Компенсація у 120 тис. грн дозволила закупити обладнання, що зменшило навантаження на Наталію та підвищило швидкість роботи.
Інший приклад – швейна фабрика у Сумах
Сумська швейна компанія, створена під час повномасштабної війни, активно працевлаштовує людей з інвалідністю. Один із працівників, Євген, після операції на серці вже не міг працювати водієм, але швидко опанував автоматизований плотер, куплений завдяки державній компенсації. Результат – ефективний працівник і технологічне посилення підприємства, що шиє продукцію для великих брендів і розвиває власний – BOVONA.
Ключовий фактор – державна підтримка
Держава відшкодовує витрати на обладнання, яким користуються працівники з інвалідністю, або на облаштування їхніх робочих місць. Умови прості: компенсацію можна отримати, якщо працівник офіційно працює 3–6 місяців. Це дозволяє бізнесу мінімізувати ризики, зекономити кошти та залучити відповідальних працівників.
Бонус: репутаційна вигода
Як зазначає Віталій Кулько, експерт зі стажування людей з інвалідністю в ІТ та рекламі, інклюзивність змінює корпоративну культуру й підвищує привабливість бренду на міжнародному рівні. Компанії з чіткими соціальними орієнтирами частіше стають партнерами для глобальних гравців.
▪️ Інклюзія – не про благодійність, а про ефективність.
▪️ Державні програми – не про формальність, а про можливості.
▪️ Соціально відповідальний бізнес – не тренд, а стратегія.
👉 Якщо у вашій команді досі немає людей з інвалідністю – саме час дізнатися про програми підтримки. Посилання на офіційні умови – тут.
Детальніше🔗
📞Підписатись на Майнд пояснює у WhatsApp
07.05.202507:43
Тим часом курс Bitcoin становить — $96.534
#курсвалют
📞Підписатись на Майнд пояснює у WhatsApp
#курсвалют
📞Підписатись на Майнд пояснює у WhatsApp
06.05.202512:33
Житній ринок: між спадщиною та майбутнім. Чи врятує приватизація київську архітектурну легенду?
Житній ринок — архітектурна візитівка Подолу та знаковий об’єкт Києва, що нині переживає занепад. Зведений 1980 року в стилі модерн, за відсутності ремонту, низької відвідуваності та збитковості він став «важкою спадщиною радянського періоду».
Майбутнє ринку бачать по-різному: хтось покладається на владу, хтось — на орендаря. Інвестиційна компанія Inzhur під керівництвом Андрія Журжія пропонує радикальний шлях — приватизацію.
Під гаслом «Зробити «Житній» точкою тяжіння для киян і туристів» Inzhur провела два етапи громадських обговорень за участі понад 3600 людей, оновила візуальну концепцію, розробила юридичну стратегію захисту архітектурної цінності та план дій.
Цей проєкт може стати не просто спробою реновації, а першою відкритою ініціативою прозорої приватизації зі збереженням архітектури та ідентичності об’єкта.
Яким бачать майбутнє ринку?
Inzhur пропонує перетворити Житній на багатофункціональний простір, що поєднає:
✔️ традиційний ринок;
✔️ фудхол;
✔️ культурний центр;
✔️ майданчик для подій.
Головна мета — зберегти архітектуру, підсилити історичну функцію та зробити ринок інвестиційно привабливим активом, прибутковим і для міста, і для інвесторів. Паралельно він стане інклюзивним, екологічним бізнес-інкубатором для українських фермерів і малих виробників.
Ці зміни, переконані в Inzhur, можливі лише за умов прозорої приватизації. Саме тому Андрій Журжій ініціював підписання петиції №13509 «За збереження архітектурної спадщини Житнього ринку та чесні правила його приватизації», яку вже підтримали тисячі українців.
Одне з ключових положень петиції — недопущення прихованої приватизації через механізми оренди, що дозволяють викуп за мінімальною ціною (за чинним законодавством — всього за $137 за м²). Inzhur наполягає: спочатку публічна приватизація, а вже потім — інвестиції.
До розробки концепції залучили Colliers — міжнародного експерта зі створення громадських просторів, а також AVR Development під керівництвом архітектора Юліана Чаплінського.
Що очікує Житній після трансформації?
За оцінками Inzhur, оновлений ринок зможе залучати від 5000 до 10 000 відвідувачів щодня, створить понад 100 нових робочих місць і значно збільшить надходження до бюджету.
Історичне ядро залишиться недоторканим, а функції — не лише збережуться, а й розширяться. Ринок перетвориться на центр гастрономії та культури, що поєднуватиме минуле й майбутнє, бізнес і громаду, локальність і глобальність.
У підсумку — «врятувати не можна залишити». Кому належатиме право поставити кому в цьому реченні, вирішать не лише інвестори, а й громада. Mind стежить за розвитком подій.
Детальніше🔗
📞Підписатись на Майнд пояснює у WhatsApp
Житній ринок — архітектурна візитівка Подолу та знаковий об’єкт Києва, що нині переживає занепад. Зведений 1980 року в стилі модерн, за відсутності ремонту, низької відвідуваності та збитковості він став «важкою спадщиною радянського періоду».
Майбутнє ринку бачать по-різному: хтось покладається на владу, хтось — на орендаря. Інвестиційна компанія Inzhur під керівництвом Андрія Журжія пропонує радикальний шлях — приватизацію.
Під гаслом «Зробити «Житній» точкою тяжіння для киян і туристів» Inzhur провела два етапи громадських обговорень за участі понад 3600 людей, оновила візуальну концепцію, розробила юридичну стратегію захисту архітектурної цінності та план дій.
Цей проєкт може стати не просто спробою реновації, а першою відкритою ініціативою прозорої приватизації зі збереженням архітектури та ідентичності об’єкта.
Яким бачать майбутнє ринку?
Inzhur пропонує перетворити Житній на багатофункціональний простір, що поєднає:
✔️ традиційний ринок;
✔️ фудхол;
✔️ культурний центр;
✔️ майданчик для подій.
Головна мета — зберегти архітектуру, підсилити історичну функцію та зробити ринок інвестиційно привабливим активом, прибутковим і для міста, і для інвесторів. Паралельно він стане інклюзивним, екологічним бізнес-інкубатором для українських фермерів і малих виробників.
Ці зміни, переконані в Inzhur, можливі лише за умов прозорої приватизації. Саме тому Андрій Журжій ініціював підписання петиції №13509 «За збереження архітектурної спадщини Житнього ринку та чесні правила його приватизації», яку вже підтримали тисячі українців.
Одне з ключових положень петиції — недопущення прихованої приватизації через механізми оренди, що дозволяють викуп за мінімальною ціною (за чинним законодавством — всього за $137 за м²). Inzhur наполягає: спочатку публічна приватизація, а вже потім — інвестиції.
«Ми виступаємо активно проти прихованої приватизації. Обираємо відкритий шлях із жорсткими вимогами щодо збереження функцій, форм та історичних елементів», — зазначають у компанії.
До розробки концепції залучили Colliers — міжнародного експерта зі створення громадських просторів, а також AVR Development під керівництвом архітектора Юліана Чаплінського.
Що очікує Житній після трансформації?
За оцінками Inzhur, оновлений ринок зможе залучати від 5000 до 10 000 відвідувачів щодня, створить понад 100 нових робочих місць і значно збільшить надходження до бюджету.
Історичне ядро залишиться недоторканим, а функції — не лише збережуться, а й розширяться. Ринок перетвориться на центр гастрономії та культури, що поєднуватиме минуле й майбутнє, бізнес і громаду, локальність і глобальність.
У підсумку — «врятувати не можна залишити». Кому належатиме право поставити кому в цьому реченні, вирішать не лише інвестори, а й громада. Mind стежить за розвитком подій.
Детальніше🔗
📞Підписатись на Майнд пояснює у WhatsApp
06.05.202507:59
Кабмін хоче обкласти податком всі онлайн-доходи українців
Уряд на засіданні 29 квітня ухвалив поправки до Податкового кодексу, що передбачають оподаткування доходів, одержаних через цифрові платформи. Такі сервіси як Bolt, Glovo або OLX отримають статус податкових агентів. Вони будуть звітувати перед ДПС про операції своїх користувачів та утримувати податкові платежі з доходів від надання послуг або від продажу товарів. Mind розбирався, до чого готуватись українцям.
Про які цифрові платформи йдеться
Платформа – це програмне забезпечення, включаючи веб-сайт або мобільний додаток, яке дозволяє продавцям товарів та послуг здійснювати комунікацію з покупцями. Під дію нововведень потраплять онлайн-сервіси з України, компанії-нерезиденти і навіть ті, що не мають в нашій країні представництв — це, за оцінками Мінфіну, щонайменше 30 цифрових платформ.
З яких доходів доведеться сплачувати податки
Під оподаткування потраплять доходи громадян України, які через онлайн-сервіси:
▪️ здають в оренду нерухомість;
▪️ надають особисті послуги (доставка, ремонт житла, тощо);
▪️ продають товари;
▪️ надають в оренду транспортні засоби.
Як податкова дізнається про доходи українців
Оператори всіх цифрових платформ повинні будуть подати заяву до ДПС для взяття на облік. Після цього платформи до 31 січня кожного року подаватимуть до податкової служби річні звіти про продавців та їхні доходи.
У ці звіти потраплять ПІБ продавця, дата його народження, адреса проживання та ІПН, обсяг отриманої винагороди, збори, комісії або податки, що утримані з продавця, реквізити банківського рахунку, на який було зараховано винагороду.
Також ДПС матиме доступ до усіх операцій за рахунком, на який продавець отримує винагороду. Фактично це буде доступ до банківської таємниці.
Яким буде розмір податку
Доходи користувачів цифрових платформ оподатковуватимуться ПДФО за ставкою 5% при дотриманні таких умов:
▪️ продавець має банківський рахунок, відкритий для отримання оплати за продані товари або надані послуги;
▪️ щодо продавця не діють санкції.
▪️ продавець не є самозайнятою особою та не використовує працю найманих осіб;
▪️ обсяг доходу, отриманий продавцем, не перевищує 5 млн грн на рік;
▪️ продавець не займається реалізацією підакцизних товарів.
В іншому випадку продавець платитиме з отриманого доходу ПДФО за стандартною ставкою – 18%. Також він буде зобов’язаний щороку подавати декларацію про доходи.
Що це все означає для українців
Цей законопроект – чергова спроба розширити контроль за доходами громадян. Причому в ньому прописані такі умови, які не дають можливість не виконати податкові зобов'язання перед державою.
Оператори цифрових платформ сплачуватимуть штрафи за небажання ставати на податковий облік та за неподання звітів до ДПС.
Крім того, платформи, виконуючи функцію податкового агенту, з кожного продажу стягнуть відповідну суму «автоматом».
Якщо депутати ухвалять зміни до ПКУ до кінця 2025 року, то нові податкові правила запрацюють вже з 1 січня 2026 року.
#регулювання #майндпояснює #податки
📞Підписатись на Майнд пояснює у WhatsApp
Уряд на засіданні 29 квітня ухвалив поправки до Податкового кодексу, що передбачають оподаткування доходів, одержаних через цифрові платформи. Такі сервіси як Bolt, Glovo або OLX отримають статус податкових агентів. Вони будуть звітувати перед ДПС про операції своїх користувачів та утримувати податкові платежі з доходів від надання послуг або від продажу товарів. Mind розбирався, до чого готуватись українцям.
Про які цифрові платформи йдеться
Платформа – це програмне забезпечення, включаючи веб-сайт або мобільний додаток, яке дозволяє продавцям товарів та послуг здійснювати комунікацію з покупцями. Під дію нововведень потраплять онлайн-сервіси з України, компанії-нерезиденти і навіть ті, що не мають в нашій країні представництв — це, за оцінками Мінфіну, щонайменше 30 цифрових платформ.
З яких доходів доведеться сплачувати податки
Під оподаткування потраплять доходи громадян України, які через онлайн-сервіси:
▪️ здають в оренду нерухомість;
▪️ надають особисті послуги (доставка, ремонт житла, тощо);
▪️ продають товари;
▪️ надають в оренду транспортні засоби.
Як податкова дізнається про доходи українців
Оператори всіх цифрових платформ повинні будуть подати заяву до ДПС для взяття на облік. Після цього платформи до 31 січня кожного року подаватимуть до податкової служби річні звіти про продавців та їхні доходи.
У ці звіти потраплять ПІБ продавця, дата його народження, адреса проживання та ІПН, обсяг отриманої винагороди, збори, комісії або податки, що утримані з продавця, реквізити банківського рахунку, на який було зараховано винагороду.
Також ДПС матиме доступ до усіх операцій за рахунком, на який продавець отримує винагороду. Фактично це буде доступ до банківської таємниці.
Яким буде розмір податку
Доходи користувачів цифрових платформ оподатковуватимуться ПДФО за ставкою 5% при дотриманні таких умов:
▪️ продавець має банківський рахунок, відкритий для отримання оплати за продані товари або надані послуги;
▪️ щодо продавця не діють санкції.
▪️ продавець не є самозайнятою особою та не використовує працю найманих осіб;
▪️ обсяг доходу, отриманий продавцем, не перевищує 5 млн грн на рік;
▪️ продавець не займається реалізацією підакцизних товарів.
В іншому випадку продавець платитиме з отриманого доходу ПДФО за стандартною ставкою – 18%. Також він буде зобов’язаний щороку подавати декларацію про доходи.
Що це все означає для українців
Цей законопроект – чергова спроба розширити контроль за доходами громадян. Причому в ньому прописані такі умови, які не дають можливість не виконати податкові зобов'язання перед державою.
Оператори цифрових платформ сплачуватимуть штрафи за небажання ставати на податковий облік та за неподання звітів до ДПС.
Крім того, платформи, виконуючи функцію податкового агенту, з кожного продажу стягнуть відповідну суму «автоматом».
Якщо депутати ухвалять зміни до ПКУ до кінця 2025 року, то нові податкові правила запрацюють вже з 1 січня 2026 року.
#регулювання #майндпояснює #податки
📞Підписатись на Майнд пояснює у WhatsApp
05.05.202511:35
❗️Головні події станом на 14:30
▪️В Україні зменшилася тривалість повітряних тривог під час роботи торгових центрів
У квітні 2025 року вона становила 10,5%, це на 11% нижче за показники березня
▪️Підсумки травневого засідання ФРС США, продовження сезону звітності компаній і статистика зовнішнього сектору від НБУ: календар економічних подій 5–11 травня
Ключові індикатори, що будуть оприлюднені протягом тижня
▪️Підписання угоди про надра, створення реєстру банківських рахунків і сейфів фізосіб та звіт Apple: дайджест інвестиційного ринку 28 квітня – 04 травня
Ключові новини ринку інвестицій, M&A та макроекономіки
▪️Україна цьогоріч може отримати 1,8 млн боєприпасів за «чеською ініціативою» – Зеленський
Український президент зустрінеться з оборонними компаніями Чехії
▪️Україна скоро отримає ще два комплекси Patriot – NYT
Одну систему протиповітряної оборони надасть Ізраїль. Ще одну систему може надати Німеччина або Греція
#дайджест
📞 Підписатись на Майнд пояснює у WhatsApp
▪️В Україні зменшилася тривалість повітряних тривог під час роботи торгових центрів
У квітні 2025 року вона становила 10,5%, це на 11% нижче за показники березня
▪️Підсумки травневого засідання ФРС США, продовження сезону звітності компаній і статистика зовнішнього сектору від НБУ: календар економічних подій 5–11 травня
Ключові індикатори, що будуть оприлюднені протягом тижня
▪️Підписання угоди про надра, створення реєстру банківських рахунків і сейфів фізосіб та звіт Apple: дайджест інвестиційного ринку 28 квітня – 04 травня
Ключові новини ринку інвестицій, M&A та макроекономіки
▪️Україна цьогоріч може отримати 1,8 млн боєприпасів за «чеською ініціативою» – Зеленський
Український президент зустрінеться з оборонними компаніями Чехії
▪️Україна скоро отримає ще два комплекси Patriot – NYT
Одну систему протиповітряної оборони надасть Ізраїль. Ще одну систему може надати Німеччина або Греція
#дайджест
📞 Підписатись на Майнд пояснює у WhatsApp
05.05.202509:06
Євросоюз обіцяє збільшити військову допомогу Україні вдвічі, якщо Трамп не переконає путіна укласти мирну угоду
Країни Євросоюзу можуть значно збільшити військову підтримку України, якщо президент США Дональд Трамп не переконає путіна швидко завершити війну.
Про це заявив європейський комісар з питань оборони Андрюс Кубілюс. За його словами, досі ЄС та США надавали Києву військову допомогу на суму близько 40 млрд євро на рік, але ці кошти можна використовувати ефективніше, спрямувавши їх на закупівлю дешевшого озброєння безпосередньо в українських виробників.
Він також нагадав, що країни ЄС мають новий інструмент для допомоги Україні – вони можуть використовувати оборонні кредити, щоб фінансувати військові закупівлі для Києва.
У рамках масштабного плану з переозброєння, який цього року ухвалили в ЄС, Європейська комісія надасть кредити на 150 млрд євро з метою забезпечити швидкі спільні закупівлі та виробництво озброєнь.
Нові фінансові можливості дозволять країнам ЄС інвестувати у виробництво зброї в Україні або об'єднуватись з місцевими компаніями, щоб забезпечити інтеграцію українського військово-промислового комплексу з європейським, пояснювала голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн.
Раніше Washington Post писала, що дедалі більше країн ЄС почали розглядати можливість інвестицій в оборонну промисловість України замість прямих постачань зброї, оскільки запаси останньої в Європі значно скоротилися за три роки війни.
📞Підписатись на Майнд пояснює у WhatsApp
Країни Євросоюзу можуть значно збільшити військову підтримку України, якщо президент США Дональд Трамп не переконає путіна швидко завершити війну.
Про це заявив європейський комісар з питань оборони Андрюс Кубілюс. За його словами, досі ЄС та США надавали Києву військову допомогу на суму близько 40 млрд євро на рік, але ці кошти можна використовувати ефективніше, спрямувавши їх на закупівлю дешевшого озброєння безпосередньо в українських виробників.
«Це фактично подвоїло б обсяг зброї, яку Україна отримує за ті ж 40 млрд євро. Реальна вартість нашої підтримки зросла б до 80 млрд євро», – написав Кубілюс у соцмережі Х.
Він також нагадав, що країни ЄС мають новий інструмент для допомоги Україні – вони можуть використовувати оборонні кредити, щоб фінансувати військові закупівлі для Києва.
«Саме так формула «Мир через силу» може по-справжньому працювати на практиці. Кредити – це сила для України!» – підсумував Кубілюс.
У рамках масштабного плану з переозброєння, який цього року ухвалили в ЄС, Європейська комісія надасть кредити на 150 млрд євро з метою забезпечити швидкі спільні закупівлі та виробництво озброєнь.
Нові фінансові можливості дозволять країнам ЄС інвестувати у виробництво зброї в Україні або об'єднуватись з місцевими компаніями, щоб забезпечити інтеграцію українського військово-промислового комплексу з європейським, пояснювала голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн.
Раніше Washington Post писала, що дедалі більше країн ЄС почали розглядати можливість інвестицій в оборонну промисловість України замість прямих постачань зброї, оскільки запаси останньої в Європі значно скоротилися за три роки війни.
«Це безпрограшний варіант. Для нас це дешевше, а їм треба робити. І українці багато чому нас навчають», – зазначав співрозмовник WP.
📞Підписатись на Майнд пояснює у WhatsApp
Shown 1 - 24 of 13 048
Log in to unlock more functionality.