Вулиця в Солом’янці тепер носить ім’я медикині Катерини Ступницької, Героя України, яка загинула під час боїв за Київщину у 2022 році. Вулиця раніше називалася на честь радянської підпільниці Уляни Громової, але була перейменована в рамках декомунізації.

Катерина Ступницька служила в ЗСУ з 2014 року, рятуючи життя військових на передовій. Загинула, евакуюючи поранених, під шквальним вогнем. Її посмертно нагородили званням Героя України.

"Цікаво, що об'єктом полювання піонерів, розташованої напроти школи № 177, було червоне скло в зірці навколо флагштоку. Вони підкрадались і швиденько відбивали собі скло якоюсь цеглиною або арматуриною. Побачивши цей процес з дверей «вилітав» вахтер і з криками біг за піонерами, які тікали з максимальною швидкістю",

Фото з фондів ЦДКФФА України ім. Пшеничного.

Селище Монтажник є однією з наймолодших історичних місцевостей Солом'янського району.

Його забудову за проектом архітектора Сергія Андрієвського було розпочато 1949 року на західних схилах Байкової гори. На півночі селище прилягає до Олександрівської слобідки. Основною планувальною віссю району є вулиця Монтажників, забудована переважно 1-2-поверховими котеджними будинками із вкрапленнями багатоквартирних дво- та триповерхівок.

Особливістю вулиці є наявність шести бічних тупикових відгалужень, що завершуються круглими клумбами. Вздовж них розміщено частину забудови вулиці. У селищі — 11 вулиць і провулків, більшість із яких отримали назви 1953 та 1955 року. Відтоді планування та переважна більшість забудови не зазнали змін.
Упродовж 1950–1951 років на вулиці Монтажників було споруджено 65 одноповерхових котеджних будинків.

Окрім цього звели двоповерхові будинки № 101/1 (1950) і 103 (1953) на вулиці Монтажників. Поруч спорудили будинок № 99 (1955)
1957 року звели чотири двоповерхові будинки (№ 13, 31, 53, 75). У забудові селища є й триповерхові будинки, перші два з яких (№ 33 та 35/3 на вулиці Лисичанській) спорудили ще 1952 року. 1957 року постав багатоквартирний будинок № 44. Також у той час звели триповерхівку на Травневій, 3.

Письменник-краєзнавець, Олександр Михайлик у найближчу середу, 14 травня, о 17:30 розповість про життя та творчість поета, його батьків та оточення.

Ми будемо читати вірші Аттили Могильного, в яких він неодноразово згадує рідний Відрадний, Чоколівку, де жив його батько та інші місцини Києва.

14 травня, 17:30

вул. Освіти, 14-А

Побудований у 1989 році вздовж лінії швидкісного трамваю. Через це всі спальні винесено у двір, а на вуличному фасаді - лише кухні, вітальні та лоджії, на які виходять вікна ванних.

Аналогічний будинок, але у спрощеному вигляді, є на Південній Борщагівці.

фото з архівів КПІ

У 1920–1930-х роках радянська влада активно перейменовувала вулиці, замінюючи історичні та релігійні назви на ідеологічно навантажені. Це було частиною політики радянізації міського простору, спрямованої на переписування історичної пам’яті та утвердження нових цінностей. Назви на кшталт «Народна» відображали прагнення влади підкреслити приналежність до радянської ідеології та створити образ «єдиного радянського народу».

У нашій країні сьогодні є сотні імен сучасних героїв — добровольців, військових, волонтерів, — на честь яких ця вулиця могла б носити ім’я. Це шанс наповнити міський простір сенсами, що належать Україні, а не тіні її окупантів.

Україна має свою гідність, культуру, історію — і вона варта того, щоб саме її ідеї формували наше середовище.

Письменник-краєзнавець Олександр Михайлик на попередніх лекціях докладно розповів про історію вокзалу. І ось тепер приготував надзвичайно цікаву оповідь про аеропорт, який кияни за звичкою називають Жуляни.

✈️ Вже ціле століття відділяє нас з того моменту, коли з аеродрому біля Чоколівки розпочалося регулярне авіасполучення Києва зі світом. Тож на лекції ми уявно перегорнемо сторінки історії та дізнаємося, як змінювалися повітряні ворота. Поговоримо про історію будівель аеропорту, втілені та невтілені проєкти.

▶️ Отже, запрошуємо всіх, хто цікавиться історією рідного міста!

На лекції згадають маловідомі факти із життя Івана Огієнка, зокрема й Солом’янську сторінку.

Також дізнаєтесяся про його рідний Брусилів, роль Огієнка у популяризації його історії та вшанування видатного земляка на малій Батьківщині

За таке рішення прогосувало 66% з 30,9 тис. учасників голосування у додатку "Київ цифровий".

Слід додати, що це єдине голосування з 11 проведених у квітні 2025 року, яке не пропонувало нову назву для історичного топоніму.

Повітрофлотська вулиця — вулиця у Солом'янському районі міста Києва, селище Жуляни. Пролягає від вулиці Шевченка до Совської вулиці.

Прилучаються вулиці Набережна, Сильвестра Косова, Українських повстанців, Гуцульська та Павла Потоцького.

Початкова частина Повітрофлотської вулиці зафіксована ще на картах Київської губернії 1860-х років та 1891 року, первісна назва не встановлена. Друга частина вулиці сформувалася у 1-й половині XX століття, тоді ж, ймовірно, і здобула сучасну назву.

На початку вулиці розташована Дмитрівська церква, споруджена 1860 року — одна з небагатьох дерев'яних церков міста.

▪️Була збудована 1887 року для мешканців Шулявки. Приблизно там, де зараз фізико-математичний ліцей №142 (вул. Політехнічна, 2).

▪️Церкву знесли 1935 року. Вже в часи незалежності  за спортивним майданчиком ліцею встановили пам'ятний хрест.