Мир сегодня с "Юрий Подоляка"
Мир сегодня с "Юрий Подоляка"
View
Труха⚡️Україна
Труха⚡️Україна
View
Николаевский Ванёк
Николаевский Ванёк
View
Мир сегодня с "Юрий Подоляка"
Мир сегодня с "Юрий Подоляка"
View
Труха⚡️Україна
Труха⚡️Україна
View
Николаевский Ванёк
Николаевский Ванёк
View
Канон і Дух в дії 🌿 avatar

Канон і Дух в дії 🌿

– про традицію і майстерність 🎨
✨ • богослов’я ікони
🎨 • техніка іконопису
🏛 • події училища
TGlist rating
0
0
TypePublic
Verification
Not verified
Trust
Not trusted
LocationУкраїна
LanguageOther
Channel creation dateMar 07, 2018
Added to TGlist
Sep 08, 2024
I own this channel
History of changes
Linked chat
КД
ІКОНОПИС: Канон і Дух 🌿 Chat
3

Records

11.05.202523:59
451Subscribers
02.09.202423:59
0Citation index
24.03.202523:59
944Average views per post
20.04.202514:06
605Average views per ad post
09.05.202519:21
68.00%ER
24.03.202523:59
243.30%ERR

Growth

More details
Subscribers
Citation index
Avg views per post
Avg views per ad post
ER
ERR
OCT '24JAN '25APR '25
More details

Popular posts Канон і Дух в дії 🌿

All posts
18.04.202513:03
«Приклад дав Я вам…» (Ін. 13, 15)

У стінах кафедрального собору Кам’янця-Подільського звершено одне з найзворушливіших Богослужінь Великого Четверга — Чин омовіння ніг.

Високопреосвященніший митрополит Феодор, наслідуючи Самого Христа, зняв з себе архієрейські ризи, припоясався лентієм, і влив воду в умивальницю — щоби омити ноги своїм священникам, як колись Господь омив ноги Своїм учням.

Цей благоговійний і глибокий чин звершується лише у кафедральних соборах — архіпастирем для своїх духовних чад.
І кожного року — він пронизує до самого серця.
Тому що в ньому — безмежна любов, мовчазна жертовність, справжнє смирення.

У ці хвилини навіть кам’яні серця умиляються…
Бо Сам Творець світу — вклоняється Своєму творінню.
Щоб показати: істинна велич — у служінні.

У цьому святому чині взяли участь і ректор, і викладачі в священному сані,
а всі студенти нашого училища цього дня причастилися Святих Христових Таїн —
в день, коли була звершена Перша Євхаристія…
…в день, коли Господь віддав Себе, щоб ми були з Ним назавжди.

⸻

І нехай це тихе свято смирення — залишиться в кожному з нас…
Щоб не тільки згадувати, але й наслідувати.
Бо лише той, хто вміє схилятися — здатен по-справжньому любити.

Ми у Instagram 📱 | TikTok 📱 |
Facebook 📱 | YouTube 📱|
14.04.202505:47
СТРАСНА СЕДМИЦЯ — ТИЖДЕНЬ, ЩО ЗМІНЮЄ СЕРЦЕ
🕯 Усе стає інакшим, коли вступаєш у ці дні. Страждання Христа стають ближчими, Його мовчання — глибшим, Його шлях — особистим…

📜 Ми створили для вас плакат-пояснення, який допоможе краще усвідомити суть кожного дня Страсного тижня. У кожному слові — заклик до тиші, покаяння, любові.

🖨 За бажанням ви можете видрукувати цей плакат і розмістити його біля храму, на дошці оголошень, у парафіяльній групі. Якість дозволяє — файл готовий до друку.

👉 Нехай це зображення стане не просто інформативним, а надихаючим і глибоким знаком пам’яті про подвиг Іісуса.
08.05.202511:21
Четверо, що дали Світові Логос
Не більше. І не менше.

Четверо євангелістів — це Собор, який не множиться і не зменшується.
Вони — не лише автори книг. Вони — очевидці, благовісники, посланці Істини,
через яких Слово Боже стало близьким і зрозумілим усім.

⸻

Сьогодні — день святого апостола і євангеліста Марка.
Саме він, згідно церковного передання, був співтрудником апостолів Петра і Павла,
супроводжував їх у подорожах, чув живе слово, бачив свідчення.
І став тим, хто першим уклав коротке, сильне, динамічне Євангеліє —
як сповідь віри, як благовіст для всіх народів.

“Початок Євангелія Іісуса Христа, Сина Божого…” —
так звучить перший рядок його книги. І цим — усе сказано.

⸻

Іконографія євангелістів — це особлива мова Церкви.
Їх лише четверо, бо чотири сторони світу, чотири вітри,
чотири ріки Раю — і чотири Євангелія.
Не п’ять. Не три. Чотири — як основа спасительної повноти.

Кожен — з унікальним даром і символом:
• Матфей — з ангелом, бо він показує Христа як Божественного Посланця, що сповнює Закон і Пророків.
• Марко — з левом, бо розкриває царське достоїнство Христа, Його силу, Його перемогу.
• Лука — з тельцем, бо зображає жертовність і милосердя, що звершуються в Христі.
• Іоанн — з орлом, бо підноситься до небесної висоти одкровення, відкриваючи Слово, що було споконвіку.

⸻

На іконах апостол Марко — з сувоєм або книгою.
Поряд — лев, що символізує силу Євангелія і могутність голосу істини.
Іноді — він пише, іноді — навчає, іноді — лише тримає книгу.
Та в усіх випадках він говорить:

“Це не моя мудрість. Це — благодать, що діяла через мене.”

⸻

📖 Ми маємо чотири Євангелія — не для того, щоб читати по черзі,
а для того, щоб бачити одного Христа — у чотирьох світлах істини.

⸻

🙌 Нехай же цей день буде нагодою:
відкрити сторінку Писання з більшою увагою,
вдивитись в ікону з глибшим серцем,
і сказати собі: я хочу жити так, щоб Христос став центром моєї історії.

Святий апостоле і євангелісте Марку, моли Бога за нас!
21.04.202514:53
Це відео — не просто кадри.
Це спогад про ніч, коли весь світ ніби затих… а потім вибухнув світлом Воскресіння ✨

Пасхальна ніч у рідному колі 🕯️, у спільній молитві ⛪, з благодатним вогнем з Єрусалима 🔥, співом студентського хору 🎶 та теплом привітань після Літургії 🤝

Серце пам’ятає, що ми — грішники, яких Господь не залишає ❤️
Він приходить знову і знову… І це змінює все.

Збережімо цю пам’ять разом. Христос Воскрес! ☀️
14.04.202513:37
Хіротонія в День Входу Господнього в Єрусалим 🌿

13 квітня 2025 року, у неділю Входу Господнього в Єрусалим, в Кам’янець-Подільському кафедральному соборі відбулася особлива та зворушлива подія — священницька хіротонія над випускником нашого іконописного духовного училища, дияконом Сергієм Ткачем.

Після 3,5 років вірного служіння у дияконському сані (3 жовтня 2021р.), отець Сергій був удостоєний великої честі — через рукопокладення у пресвітери стати пастирем Христової Церкви.

Хіротонію звершив митрополит Кам’янець-Подільський і Городоцький Феодор. У своєму слові владика наголосив, що навіть у наш непростий час ті, хто беруть на себе ярмо служіння Божому Слову, несуть велику відповідальність та покликання, яке потребує глибокої свідомості і мужності.

Цього ж святкового дня, коли собор був наповнений великою кількістю причасників, новопоставлений священник отець Сергій вперше причащав вірян та виголошував заамвонну молитву.

Після Божественної літургії отець Сергій, прийнявши благословення архіпастиря, подавав вірянам хрест, приймаючи щирі привітання з цією великою радістю — його особистою П’ятидесятницею.

Нехай Господь благословить новопоставленого пастиря на довге, плідне і натхненне служіння! 🙏
Axios! Аксіос! Достойний! 🌿
Post media background
Post media
19.04.202521:05
Христос воскрес! ✨

Цієї святої ночі небо схиляється до землі 🌌
Бо Той, Хто був у гробі, — живий.
Хто лежав — встав.
Хто мовчав — промовив вічністю 🔔

Цієї ночі — світло не просто запалюється 🕯
Воно повертається в серце.
Бо Воскресіння — це не тільки подія,
це — дар кожному, хто шукає життя 💛

На іконі Пасхи ми бачимо Його —
у славі, у сяйві, з простягнутою рукою 🤲
Він підводить людину —
і цим Воскресінням починається нова історія кожного з нас 📖

⸻

Сьогодні не час для слів…
Сьогодні — час для світла ✨
…і тиші 🤍
…і тепла 🌸
…і молитви, в якій немає прохання —
лише дякую 🙏

Нехай це світло доторкнеться до всіх, кого ми любимо 🕊
Нехай оживить у нас усе добре, ніжне, справжнє 🌿
І хай назавжди залишиться в нас.

Христос воскрес! Воістину воскрес! 🌅💫
11.05.202506:05
«Хочеш бути здоровим?»
Одне запитання — ціле життя.
Не докір, не сумнів. А запрошення до відновлення.
Історія розслабленого — це не лише історія про зцілення,
це — історія про надію, яка не вмирає навіть після 38 років чекання.

⸻

Сьогодні — третя неділя після Пасхи,
і Церква подає нам євангельську розповідь про зцілення розслабленого біля Овечої купелі (Ін. 5:1–15).
Саме в ці пасхальні дні ми вже не лише радіємо Воскресінню Христа,
а починаємо пізнавати Його силу, що діє в житті кожного.

Якщо Світле Христове Воскресіння — це перемога над смертю,
то неділя розслабленого — це перемога над паралізованістю душі.

⸻

Іконографія цього євангельського чуда показує важливі символи:
• Купіль (Овеча купальня в Єрусалимі, з п’ятьма притворами) — образ старозавітного очікування милості.
• Христос, що наближається до людини, перш ніж Його покликали.
• Розслаблений на ложі — у момент зустрічі з Живим Богом.
• І в іншому регістрі ікони — той самий чоловік, який уже несе своє ложе,
не як тягар, а як знак зцілення, знак перемоги, знак нового життя.

У центрі завжди — не вода, а Христос.
Бо тепер — не ангел у купелі,
а Господь Сам приходить — і зцілює без очікування черги.

⸻

Ця неділя — про надію, яку не відмінили ні час, ні безсилля, ні забуття.
Навіть якщо ніхто не допомагає, навіть якщо нема людини,
Христос Сам приходить — тихо, лагідно, прямо до тебе.

«Встань, візьми ложе твоє і ходи» —
сказано не лише тоді, а і сьогодні, і зараз — кожному, хто чує.

⸻

🕊 У третю неділю після Пасхи
Церква нагадує: Воскресіння — це не тільки факт, це дія.
Дія в тобі.
Дія для тебе.
Дія — через тебе.

Христос Воскрес! І Його Слово — зцілює.
Почуй Його. І встань.
19.04.202509:03
Велика Субота. Образ, що називається Воскресінням

Сьогодні — день тиші.
Зовнішньо — мовчить світ. Внутрішньо — здригається пекло.
Бо Христос, Який був покладений до гробу,
зійшов у саму глибину темряви, щоб вивести тих, хто чекав Його.

Ікона цього дня — «Анастасіс», або ж «Зішестя в ад».
Саме вона є канонічним образом Пасхи, хоча Христос тут не виходить із гробу, не розсуває каміння.
Бо Воскресіння — це не момент, а подія перемоги. І найвищий її момент — у знищенні смерті зсередини.

На іконі — Христос у сяйві слави. Його оточує мандорла — простір, що символізує небесну реальність.
Під Його ногами — зламані ворота пекла, повалені замки, розкидані ключі.
А нижче — Сатана, скутий або повержений, бо втратив силу тримати душі полоненими.

Христос простягає руку до Адама й Єви.
Не вони тягнуться до Нього — Він Сам підводить людину.
Навколо — праведники: Давид і Соломон, Іоанн Предтеча, Авель, інші, яких виводить із темряви.
Цей рух — символ нового творіння, відновлення людства.

Чому немає ікон «виходу з гробу» в православній традиції?
Тому що сам момент Воскресіння залишився таїною. Його ніхто не бачив — навіть Євангелія про це мовчать.
Замість цього — ми маємо богословський образ перемоги, який поєднує і смерть, і воскресіння, і спасіння.

У церковному мистецтві ця ікона стала центральною ще з Х століття і донині є образом Пасхи.
Вона не лише говорить, вона сповіщає:
«Христос воскрес — і більше немає замкнених дверей».

⸻

І що ж тепер?
Якщо Христос зійшов у найглибше, аби підняти людину…
— чи дозволимо ми Йому увійти і в нашу темряву, щоб вивести нас до світла?

Хай наша Субота буде тишею, що чує — як сходить Бог,
і серцем, яке чекає світанку.
Could not access
the media content
25.04.202518:36
🌟 Світло Пасхи — не просто свято. Це відповідь на біль, смерть і темряву.

Це дійсність, яка преображає душу, наповнює серце світлом і дарує сенс усьому.

У цьому відео — не лише кадри Великодньої ночі в кафедральному соборі, а й жива молитва Церкви, що чекає на воскреслого Господа.
Свічки, хор, архіпастир, родини, хрестний хід, тиша й благодать — усе це зливається у пісню перемоги Життя.

Дивіться відео, надихайтесь — і пам’ятайте: Христос Воскрес!
І все в цьому світі вже не таке, як було.

https://youtu.be/hha_tf1gyF8?si=3nO02hg2l-9y4_Re
Post media background
Post media
29.04.202505:53
Радониця: день світлої пам’яті

Сьогодні - особливий день.
Після Світлого Воскресіння Христового Церква згадує усіх спочилих у надії на життя вічне.

Це перша поминальна служба після Пасхи.
Вона не про скорботу — вона про радість, про віру, про спільність Церкви небесної і земної.
Слово «Радониця» походить від старослов’янського «радость», бо в світлі Пасхи навіть пам’ять про смерть просвічується надією.

⸻

У Богослужінні Радониці звучить головна думка:

«Христос воскрес — і смерть переможена.
Христос воскрес — і ніхто з померлих не забутий.»

На Літургії цього дня звершується особливе поминання всіх від віку спочилих православних християн.
Після Божественної Літургії читаються поминальні молитви на могилах — але не у скорботі, а в світлій радості перемоги Життя.

⸻

Радониця — це ще одне свідчення: Церква єдина.
Ті, хто живе тут, і ті, хто відійшов, разом стоять перед Богом у молитві.

Ми не забуваємо тих, хто спочив.
Ми несемо їм не стільки квіти, скільки віру, любов і молитву, що єднає покоління і душі.

⸻

І сьогодні наш обов’язок простий, але глибокий:
• Прийти на Літургію.
• Пом’янути дорогих серцю.
• Помолитися за тих, кого вже немає поруч, але хто живий у Бозі.

⸻

Нехай цього дня наше серце наповниться тихою вдячністю:
за життя, за віру, за воскресіння, яке обіцяне всім, хто в Христі.

І, пам’ятаючи тих, хто відійшов,
ми самі вчимося жити так, щоб одного разу зустрітися у світлі Його слави.

Христос воскрес! Воістину воскрес!
Post media background
Post media
20.04.202510:54
Христос Воскрес!

Це свято — не лише вершина церковного року, а й подих вічності в наше серце.
У Воскресінні Христовому ми пізнаємо не лише правду про Нього, а й правду про себе: ми створені не для загибелі, а для життя.
Нас не тримає у бутті страх перед смертю, а — любов до Життя. І це Життя — Сам Христос, Який зійшов у глибини людського страждання, щоби підняти нас до Світла.

Немає іншої перемоги, крім Його. Немає іншої надії, окрім у Ньому. І немає іншої радості, як бути з Ним — завжди.

Тож тримаймося Христа — єдиного Джерела справжнього Життя.
Воістину Воскрес Христос!
26.04.202512:33
«Господь мій і Бог мій!»
Що відчував Фома, коли вкладав руку в рани Христа?..
Страх? Сором? Чи ту любов, яка відкрилася тільки через біль?

Перша неділя після Пасхи вшановує не апостола Петра, не Іоанна, а саме Фому — того, хто не повірив одразу.
Бо у його шляху — наш шлях:
спочатку — сумнів,
потім — зустріч,
і, нарешті — віра, що запалюється зсередини.

Євангеліє від Іоанна (Ін. 20:24–29) розповідає:
Через вісім днів після Воскресіння Христос знову з’являється апостолам —
і прямо звертається до Фоми:

«Принеси палець твій сюди, і побач руки Мої; принеси руку твою і вклади в ребра Мої; і не будь невіруючий, а віруючий.»

Фома схиляється перед Ним і вигукує:
«Господь мій і Бог мій!»

⸻

Іконографія події — ясна, урочиста, стримано велична.
— Христос зображений у центрі, з піднятою правицею або з оголеним боком, показуючи рану.
— Фома — з повагою і трепетом, нахилений вперед, обережно торкається пальцями до ребра Христа.
— По обидва боки — інші апостоли, уважні, зацікавлені, мов свідки цієї зустрічі віри і сумніву.
— Часто — на тлі архітектури: зачинені двері світлиці символізують таємницю Церкви, що відкрита лише через віру.
— Колористика — світла, стримана, урочиста.
Над композицією — невидиме світло Воскресіння, яке вже не залишить світ.

⸻

Історія Фоми — це не про слабкість. Це — про чесність.
Про те, що шлях до віри іноді проходить через сумніви.
Про те, що Господь не осуджує наше вагання,
а лагідно запрошує:
«Прийди. Подивися. Доторкнись. Вір.»

⸻

А ми?
Чи дозволяємо ми Христу доторкнутися до наших ран?
Чи довіряємо Йому, навіть коли не бачимо?
Чи відгукується наше серце на Його лагідний заклик?

⸻

Нехай сьогодні, разом із апостолом Фомою, ми знову скажемо:
«Господь мій і Бог мій!»
Нехай наша віра не буде вірою тільки очей, а вірою серця.
Бо блаженні ті, хто не бачив — і увірували.
Log in to unlock more functionality.