VPTSH

Його звати Шень Цзю. Він влізає у бійки з іншими сиротами. Він бореться з собаками за кістки на смітнику. Він тікає від продавців, притискаючи до ребер хліб. Він лежить на холодній сирій землі, стримуючи скиглення болю від хвилі ударів.

Ці-Ґе (Брат Ці) кличе його Сяо-Цзю. Вони разом виступають на вуличках міста, разом збирають навколо себе групу таких ж безпритульних дітей. Що вони тут забули? Ці-Ґе потрібен тільки він, а йому потрібен тільки Ці-Ґе. Разом потрапляють у пастку одного з безпритульних хлопців. Хіба я не казав тобі про це, Ці-Ґе? І їх разом продають як рабів у маєток родини Цю. Ламають ноги тільки Шень Цзю, а на своїх двох з обіцянкою на серці тікає тільки Ці-Ґе.

Цю Цзяньлуо кличе його нікчемним рабом. Усі чоловіки родини Цю його б’ють, і катують, і знущаються, і карають, і змушують працювати, і ґвалтують, і роблять нареченим молодшої сестри Цю Цзяньлуо. Вона радіє, тягає нікчемного раба спати поряд, навіть не здогадуючись що лише в такі ночі на його тілі не з’являються нові ушкодження. Але як би там не було, монстр породжує ненависть. У день коли молодшої сестри не було 14-річний Шень Цзю спалив родину Цю та їхній будинок дотла.

Ву Янзьцзі, який знайшов його за кілька днів після інциденту, ніяк його не кличе. Але змушує вивчати демонічні техніки, грабувати та вбивати. Із гидкою посмішкою каже: «Або зруйноване життя, або смерть». Через кілька років їхньої співпраці він вбиває Ву Яньцзі, коли той хоче вбити Ці-Ґе.

Шень Цзю бере собі нове ім’я Цень Цінцю. Тепер він син якоїсь заможної родини, якого до заклинательскої школи привів головний учень голови Юе Цін'юань. Шень Цінцю не кличе його Ці-Ґе і забороняє йому називати себе Сяо-Цзю. Попри пізній початок для навчання та пошкоджені меридіани він стає головним учнем голови піку Цін Цзін, а згодом посідає його місце. Шень Цінцю сильний, Шень Цінцю третій по силі та другий по владі. Шень Цінцю навіть може відмовити голові їхньої школи – Не клич мене Сяо-Цзю! Але він регулярно спускається в борделі в містечко під горою, бо тільки наявність жінки заспокоює мозок та дає відпочити від постійних жахливих снів. За це він ніяк не виправдовується. Йому однаково ніхто і ніколи не вірить.

Монстр породжує ненависть, а ненависть породжує монстра. Тому коли на його вершину приходить хлопчик, у якого є все, монстр всередині Шень Цзю прокидається. Він не вчить його, карає, закриває очі на знущання інших учнів. А коли дізнається, що цей маленький звір насправді є демоном, то без жодних вагань скидує його в демонічну безодню, навіть не здогадуючись якого монстра породила його власна ненавсить.

За 5 років він повертається. Маленький звір тепер сильний, моторошний та ще більш мерзенний. Він правильно розставляє фігури, руйнує репутацію Шень Цінцю, демонструє усьому світу жахливу сторону його життя, а потім із задоволенням катує у водяній в’язниці. Звір відриває йому руки та ноги, відриває язика, із насолодою витягує око, яке стільки років навчання дивилося на нього з ненавистю. А потім відправляє Ці-Ґе чудову посилку, в які люб’язно поклав ноги Шень Цзю. Після такого Юе Цін’юань свідомо увійшов до пастки, яка залишила від нього тільки меч.

Коли звір розкинув уламки цього меча перед колишнім вчителем, той знову його здивував. Шень Цзю розсміявся. Він чудово розуміє, що звір від нього хоче, але ніколи цього не дасть. Врешті-решт, звір такий самий монстр, як і він сам.

Що відчував
Коли літав
Пам′ятаєш
Що ти шукав
Коли все мав
І досі не знаєш
На тілі отав
Пустельних трав
Тепер ти блукаєш
Що ти шукав
Кого ж ти чекав
І досі не знаєш
Блукаєш
Блукаєш
Тепер ти без крил
Без волі й без сил
На зливу чекаєш
Щоб змила той пил
Що душу покрив
То все що ти маєш
На тілі отав
Пустельних трав
Тепер ти блукаєш
Що ти шукав
Кого ж ти чекав
І досі не знаєш
Блукаєш
Блукаєш