
Анатолий Шарий

Реальний Київ | Украина

Лёха в Short’ах Long’ует

Мир сегодня с "Юрий Подоляка"

Труха⚡️Україна

Инсайдер UA

Реальна Війна | Україна | Новини

Лачен пише

Nairaland Pulse | News

Анатолий Шарий

Реальний Київ | Украина

Лёха в Short’ах Long’ует

Мир сегодня с "Юрий Подоляка"

Труха⚡️Україна

Инсайдер UA

Реальна Війна | Україна | Новини

Лачен пише

Nairaland Pulse | News

Анатолий Шарий

Реальний Київ | Украина

Лёха в Short’ах Long’ует

Нів'євський|Агробізнес та транспорт
Блог Олега Нів'євського. Коментарі та оцінки переважно на тему агропродовольчої та транспортної політики, ринків та політики сільского розвитку.
TGlist rating
0
0
TypePublic
Verification
Not verifiedTrust
Not trustedLocation
LanguageOther
Channel creation dateSep 30, 2020
Added to TGlist
Sep 17, 2023Linked chat
НВ
Нів'євський|Агробізнес та транспорт chat
2
Records
16.05.202523:59
1.6KSubscribers31.03.202523:59
400Citation index17.02.202513:01
9.1KAverage views per post31.03.202511:30
4.6KAverage views per ad post29.01.202523:59
9.77%ER16.02.202515:38
623.26%ERRGrowth
Subscribers
Citation index
Avg views per post
Avg views per ad post
ER
ERR
14.05.202508:15
🥤Солодкі напої: смачний шлях до зайвої ваги, діабету і хвороб серця, та податок на гріх
Це кейс, з якого я розпочав минулого тижня свій улюблений курс "Аграрні ринки та політика" для магістрів КШЕ . Всі мої курси — улюблені 😊 Паралельно також викладаю "Вступ до машинного навчання".
А тепер до суті.
0,3 л солодкого напою — це 35–40 грамів цукру. Це близько 10 чайних ложок і 140 калорій, або 7% добової норми — лише в одній пляшці.
🧠 Три основні удари по здоров’ю:
1️⃣ Зайва вага
Калорії з рідких продуктів майже не викликають ситості. Результат: +1 солодкий напій на день = +0,5 кг за наступні 4 роки.
2️⃣ Цукровий діабет 2 типу
Цукор із напоїв засвоюється швидше, ніж із твердої їжі. Щоденна порція — і ризик діабету зростає на 13%.
3️⃣ Хвороби серця
Солодке підвищує тиск і холестерин. Один додатковий напій = +17% до ризику коронарної хвороби серця.
❓Що з цим робити?
Відповідь економістів — "гріховний податок" на відповідні товари: солодкі напої (тут і енергетики), алкоголь, тютюн тощо. Це не лише зменшує споживання, а й компенсує витрати суспільства на лікування наслідків.
Менше “рідкого цукру” = більше здоров’я І для вас, і для системи охорони здоров’я. Краще, до-речі, вживати цукор в твердій їжі.
Це кейс, з якого я розпочав минулого тижня свій улюблений курс "Аграрні ринки та політика" для магістрів КШЕ . Всі мої курси — улюблені 😊 Паралельно також викладаю "Вступ до машинного навчання".
А тепер до суті.
0,3 л солодкого напою — це 35–40 грамів цукру. Це близько 10 чайних ложок і 140 калорій, або 7% добової норми — лише в одній пляшці.
🧠 Три основні удари по здоров’ю:
1️⃣ Зайва вага
Калорії з рідких продуктів майже не викликають ситості. Результат: +1 солодкий напій на день = +0,5 кг за наступні 4 роки.
2️⃣ Цукровий діабет 2 типу
Цукор із напоїв засвоюється швидше, ніж із твердої їжі. Щоденна порція — і ризик діабету зростає на 13%.
3️⃣ Хвороби серця
Солодке підвищує тиск і холестерин. Один додатковий напій = +17% до ризику коронарної хвороби серця.
❓Що з цим робити?
Відповідь економістів — "гріховний податок" на відповідні товари: солодкі напої (тут і енергетики), алкоголь, тютюн тощо. Це не лише зменшує споживання, а й компенсує витрати суспільства на лікування наслідків.
Менше “рідкого цукру” = більше здоров’я І для вас, і для системи охорони здоров’я. Краще, до-речі, вживати цукор в твердій їжі.
Reposted from:
Андрій Ярмак - особистий блог

13.05.202505:38
Ось вам і бурячок - зараз це вже не просто корнеплод і компонент борщу, а модний глобальний тренд серед фітнес-гуру та метросексуалів.
І це все не просто тренд, а науково підверджені переваги столових буряків. Матеріал про те, як червоний буряк або столовий буряк завойовує світову славу завдяки, до речі, високому вмісту нітратів 👉ось тут
І навіть є 👉 англійською якщо захочете іноземцям пояснити, навіщо потрібен той борщ :)
#нітрати #борщ #буряк #столовийбуряк #овочі #суперфуд
І це все не просто тренд, а науково підверджені переваги столових буряків. Матеріал про те, як червоний буряк або столовий буряк завойовує світову славу завдяки, до речі, високому вмісту нітратів 👉ось тут
І навіть є 👉 англійською якщо захочете іноземцям пояснити, навіщо потрібен той борщ :)
#нітрати #борщ #буряк #столовийбуряк #овочі #суперфуд


15.05.202509:34
Подобається цей слайд від Альфонса Бальмана з ІАМО (Німеччина): Головні конкуренти фермерів ЄС не українські агровиробники, - а власні сусіди)))


15.05.202508:27
Частка України в торгівлі з ЄС: 2% ЄС експорту йде в Україну, і 7% імпорту приходить з України (з презентації Мартіна Банзе з Інституту Тюнена на заході УКАБ)
30.04.202513:28
Світ скочується до кривавішого ландшафту країн-мафіозних кланів
Це був один з основних, як на мене, висновків з доповіді Джефрі Копстейна з Каліфорнійського університету Ірвін, на якій я сьогодні доволі неочікувано побував. Доповідь була про напад на державність (The Assault on the State: How the Global Attack on Modern Government Endangers Our Future). Хочу обов'язково прочитати його книжку, зараз просто поділюсь основними тезами, декому буде дуже цікаво, я впевнений:
1) Сучасні держави/державність - зовсім новий суспільний конструкт, який виник після епохи персоніфікованих утворень (з 20 століття), коли такі персоніфіковані країни вже не могли справлятись з сучасними на той момент викликами (продовльча безпека була одною з таких викликів)
2) Розподіл на демократії та автократії - теж нове явище, після другої Світової війни. І це лише про те, як влада набувається, а не як виконується. Виконання або застосування ж влади залежить від типу підпорядкування/покірності або слухняності по відношенню до лідера (чи то прем'єра чи президента): а) дуже персоніфіковане (на зразок мафіозного клану - слухняності дону Корлеоне) або б) знеособлене, визначене законом та за законом. Інших варіантів нема. Варіант б) - це коли є бюрократія або глибинна держава в її нормальному значенні. Варіант а) - це патрімоніалізм або правління сімейного клану та друзів лідера.
3) Цікаво, що ця мафіозність в правлінні зародилась саме в росії, і тепер до цього кошика попадають Бразилія, Ізраїль, Філіппіни, США Трапма, Туреччина, Угорщина, Китай (як бачите, тут є і демократії та автократії)
4) Три важливі характеристики у (встановленні) правління кланів: а) призначення зі свого найближчого оточення (сім'ї), б) атака на держчиновників, суди, бюрократію як таку і в) підпорядкування собі експертного та науково-освітнього середовища. Все що ми бачили в Угорщині і що робить зараз Трамп
5) Навіть в Європі зараз набирає обертів дискусія не про рівень податків, потребу в тих чи інших регулюваннях, а те, що Брюссель (чи Берлін/Париж) - це суцільна бюрократія і нам такої не треба.
6) За такого сценарію - ми зїжджаємо в цей світ країн-мафіозних кланів, а між кланами завжди будуть війни, тому нас очікує більш криваве майбутнє. Ось такий не дуже оптимістичний посил. В інеті знайшов запис виступу Джефрі, проглянув швидко - ніби схожа до сьогоднішньої.
Це був один з основних, як на мене, висновків з доповіді Джефрі Копстейна з Каліфорнійського університету Ірвін, на якій я сьогодні доволі неочікувано побував. Доповідь була про напад на державність (The Assault on the State: How the Global Attack on Modern Government Endangers Our Future). Хочу обов'язково прочитати його книжку, зараз просто поділюсь основними тезами, декому буде дуже цікаво, я впевнений:
1) Сучасні держави/державність - зовсім новий суспільний конструкт, який виник після епохи персоніфікованих утворень (з 20 століття), коли такі персоніфіковані країни вже не могли справлятись з сучасними на той момент викликами (продовльча безпека була одною з таких викликів)
2) Розподіл на демократії та автократії - теж нове явище, після другої Світової війни. І це лише про те, як влада набувається, а не як виконується. Виконання або застосування ж влади залежить від типу підпорядкування/покірності або слухняності по відношенню до лідера (чи то прем'єра чи президента): а) дуже персоніфіковане (на зразок мафіозного клану - слухняності дону Корлеоне) або б) знеособлене, визначене законом та за законом. Інших варіантів нема. Варіант б) - це коли є бюрократія або глибинна держава в її нормальному значенні. Варіант а) - це патрімоніалізм або правління сімейного клану та друзів лідера.
3) Цікаво, що ця мафіозність в правлінні зародилась саме в росії, і тепер до цього кошика попадають Бразилія, Ізраїль, Філіппіни, США Трапма, Туреччина, Угорщина, Китай (як бачите, тут є і демократії та автократії)
4) Три важливі характеристики у (встановленні) правління кланів: а) призначення зі свого найближчого оточення (сім'ї), б) атака на держчиновників, суди, бюрократію як таку і в) підпорядкування собі експертного та науково-освітнього середовища. Все що ми бачили в Угорщині і що робить зараз Трамп
5) Навіть в Європі зараз набирає обертів дискусія не про рівень податків, потребу в тих чи інших регулюваннях, а те, що Брюссель (чи Берлін/Париж) - це суцільна бюрократія і нам такої не треба.
6) За такого сценарію - ми зїжджаємо в цей світ країн-мафіозних кланів, а між кланами завжди будуть війни, тому нас очікує більш криваве майбутнє. Ось такий не дуже оптимістичний посил. В інеті знайшов запис виступу Джефрі, проглянув швидко - ніби схожа до сьогоднішньої.
Reposted from:
KSE Agrocenter



26.04.202509:10
⭐️ Євроінтеграція 1.0: Огляд аграрної політики України та ЄС
KSE Агроцентр підготували серію з чотирьох звітів авторства Елліни Юрченко, що дає структурований огляд правового регулювання у сферах яловичини, свинини, цукру та вина в Україні та ЄС.
Без прямого порівняння, але з чітким поданням фактів – читач сам може побачити точки дотику та розбіжності в аграрній політиці на шляху до євроінтеграції. Ось декілька основних моментів 👇🏻
🔹 Яловичина: В Україні – нові вимоги до добробуту тварин, класифікації туш і маркування. В ЄС – чітка система обліку, ринкові інтервенції та підтримка під час криз.
🔹 Свинина: Ідентифікація тварин, біобезпека та санітарні правила в Україні. У ЄС – класифікація туш, приватне зберігання та регулювання імпорту.
🔹 Цукор: Українські квоти й ліцензії на експорт/імпорт. ЄС забезпечує якість і ринкову стабільність завдяки підтримці та моніторингу.
🔹 Вино: Україна впроваджує реєстр виноградників, географічні зазначення та підтримку малих виробників. ЄС має комплексне регулювання, програми підтримки, єдині правила маркування.
📘 Ці звіти — корисний орієнтир для виробників, експертів та всіх, хто стежить за агрополітикою в контексті інтеграції України до ЄС
🔍Ознайомитись докладніше з кожним зі звітів:
Яловичина та телятина
Свинина
Цукор та цукрові буряки
Вино
KSE Агроцентр підготували серію з чотирьох звітів авторства Елліни Юрченко, що дає структурований огляд правового регулювання у сферах яловичини, свинини, цукру та вина в Україні та ЄС.
Без прямого порівняння, але з чітким поданням фактів – читач сам може побачити точки дотику та розбіжності в аграрній політиці на шляху до євроінтеграції. Ось декілька основних моментів 👇🏻
🔹 Яловичина: В Україні – нові вимоги до добробуту тварин, класифікації туш і маркування. В ЄС – чітка система обліку, ринкові інтервенції та підтримка під час криз.
🔹 Свинина: Ідентифікація тварин, біобезпека та санітарні правила в Україні. У ЄС – класифікація туш, приватне зберігання та регулювання імпорту.
🔹 Цукор: Українські квоти й ліцензії на експорт/імпорт. ЄС забезпечує якість і ринкову стабільність завдяки підтримці та моніторингу.
🔹 Вино: Україна впроваджує реєстр виноградників, географічні зазначення та підтримку малих виробників. ЄС має комплексне регулювання, програми підтримки, єдині правила маркування.
📘 Ці звіти — корисний орієнтир для виробників, експертів та всіх, хто стежить за агрополітикою в контексті інтеграції України до ЄС
🔍Ознайомитись докладніше з кожним зі звітів:
Яловичина та телятина
Свинина
Цукор та цукрові буряки
Вино
Reposted from:
KSE Agrocenter



13.05.202508:20
✏️ WFP спільно з FAO та KSE Institute презентували дослідження: "Спільна оцінка продовольчої безпеки та джерел засобів існування в прифронтових і прикордонних регіонах України"
🔻 Кожна третя родина — у стані продовольчої небезпеки.
🔻 Чверть домогосподарств у прифронтових областях не мають працездатного члена сім’ї — зазвичай залишаються лише люди похилого віку або неповнолітні.
🔻 35% домогосподарств живуть переважно за рахунок зовнішніх джерел доходу: пенсії, соцвиплати, грошова допомога.
🔻 Безробіття у прифронтових областях у 5 разів вище, ніж у інших областях країни.
🔻 Близько половини домогосподарств у межах 30 км від лінії фронту мають доступ до працюючих магазинів/супермаркетів.
🚨 Мешканці прифронтових областей України потребують постійної гуманітарної підтримки. Домогосподарства потребують стабільної допомоги з продовольством та засобами до існування, а також підтримки сільського господарства — зокрема, забезпечення насінням, добривами, пестицидами та допомоги для теплиць — для відновлення доходів і виробництва їжі.
🔍 Читати повний текст дослідження
🔻 Кожна третя родина — у стані продовольчої небезпеки.
🔻 Чверть домогосподарств у прифронтових областях не мають працездатного члена сім’ї — зазвичай залишаються лише люди похилого віку або неповнолітні.
🔻 35% домогосподарств живуть переважно за рахунок зовнішніх джерел доходу: пенсії, соцвиплати, грошова допомога.
🔻 Безробіття у прифронтових областях у 5 разів вище, ніж у інших областях країни.
🔻 Близько половини домогосподарств у межах 30 км від лінії фронту мають доступ до працюючих магазинів/супермаркетів.
🚨 Мешканці прифронтових областей України потребують постійної гуманітарної підтримки. Домогосподарства потребують стабільної допомоги з продовольством та засобами до існування, а також підтримки сільського господарства — зокрема, забезпечення насінням, добривами, пестицидами та допомоги для теплиць — для відновлення доходів і виробництва їжі.
🔍 Читати повний текст дослідження
Reposted from:
KSE Agrocenter



28.04.202515:24
Презентуємо новий звіт Київської школи економіки, підготовлений Ольгою Николюк та Каріною Сич з Поліського національного університету в межах ініціативи «Євроінтеграція 1.0»
Цей звіт пропонує всебічний аналіз сектору промислової коноплі в Україні — від тенденцій виробництва та ринкового потенціалу до політичних прогалин і потреб в інвестиціях — у контексті поступового зближення країни з Європейським Союзом.
✏️ Стан галузі: Конопля — універсальна сільськогосподарська культура з екологічними перевагами та широким спектром застосування: текстиль, будівництво, біопластики, косметика, продукти харчування.
📈 Економічна динаміка: З 2021 року експорт української коноплі зріс у кілька разів, однак більшість сировини експортується без переробки.
📌 Ключові виклики:
— Недостатні переробні потужності
— Обмежений доступ до сертифікованого насіння
— Недостатність досліджень і аналітики
— Застаріле законодавство
— Низький внутрішній попит
📌 Рекомендації:
— Гармонізація нормативної бази з ЄС
— Розвиток насінництва й селекції
— Стимулювання локальної переробки
— Впровадження податкових і інвестиційних стимулів
— Підтримка розвитку внутрішнього ринку
🌱 Наш звіт стане в нагоді для політиків, інвесторів, агробізнесу та дослідників, які цікавляться сталим розвитком і модернізацією аграрного сектору України.
📄 Читати повний текст звіту
Цей звіт пропонує всебічний аналіз сектору промислової коноплі в Україні — від тенденцій виробництва та ринкового потенціалу до політичних прогалин і потреб в інвестиціях — у контексті поступового зближення країни з Європейським Союзом.
✏️ Стан галузі: Конопля — універсальна сільськогосподарська культура з екологічними перевагами та широким спектром застосування: текстиль, будівництво, біопластики, косметика, продукти харчування.
📈 Економічна динаміка: З 2021 року експорт української коноплі зріс у кілька разів, однак більшість сировини експортується без переробки.
📌 Ключові виклики:
— Недостатні переробні потужності
— Обмежений доступ до сертифікованого насіння
— Недостатність досліджень і аналітики
— Застаріле законодавство
— Низький внутрішній попит
📌 Рекомендації:
— Гармонізація нормативної бази з ЄС
— Розвиток насінництва й селекції
— Стимулювання локальної переробки
— Впровадження податкових і інвестиційних стимулів
— Підтримка розвитку внутрішнього ринку
🌱 Наш звіт стане в нагоді для політиків, інвесторів, агробізнесу та дослідників, які цікавляться сталим розвитком і модернізацією аграрного сектору України.
📄 Читати повний текст звіту
03.05.202509:41
Шокуючі зарплати професорів, цікаві аспекти керування в освітянському та науковому секторі - подкаст від чудових колег по КШЕ Тимофія Бріка (ректор КШЕ) та Александри Вакру (професорка Гарварду та віцепрезидентка зі стратегічної взаємодії KSE). Оригінальна розмова була англійською, тут переклад на українську за допомогою ШІ.
"Александра Вакру, професорка Гарварду та віцепрезидентка зі стратегічної взаємодії KSE, поговорила з ректором KSE Тимофієм Бріком у подкасті про відмінності між приватними університетами у США та в Україні, тиск адміністрації Трампа на університети, пошук талановитих викладачів та якими мають бути зарплати освітян. Вони також порівняли структури KSE та Гарварду, а також умови навчання для студентів"
"Александра Вакру, професорка Гарварду та віцепрезидентка зі стратегічної взаємодії KSE, поговорила з ректором KSE Тимофієм Бріком у подкасті про відмінності між приватними університетами у США та в Україні, тиск адміністрації Трампа на університети, пошук талановитих викладачів та якими мають бути зарплати освітян. Вони також порівняли структури KSE та Гарварду, а також умови навчання для студентів"


09.05.202512:11
Середні ціни на с/г землю підскочили якось дуже різко: стрибок з 54,3 тис/га в березні до аж 71,3 тис/га в квітні. Цікаво чому...


10.05.202511:34
Дискусія про агроторгівлю з ЄС 15 травня об 11:00 за Києвом
🎯 Working language: English
Access is free of charge📌реєстрація: https://cutt.ly/rrlYsoNl
Питання для дискусії:
1️⃣ How strong is EU’s self-sufficiency in agri-food, or is external sourcing still a structural necessity?
2️⃣ What role does Ukraine play in the EU’s agri-food trade balance — economically, strategically, and politically?
3️⃣ How would a contraction in trade with Ukraine affect EU food prices, consumer access, and long-term market stability?
Учасники:
🗣 Alex Lissitsa, President of UCAB
Oleksandra Avramenko, head, European integration committee, UCAB
🔹 Prof. Dr. Alfons Balmann, Director and Head of Department Structural Change at IAMO
🔹 Dr. Heinz Strubenhoff, an independent consultant of the European Commission and the European Investment Bank (EIB) Investment Bank
🔹 Prof. Dr. Martin Banse, Head of Thünen Institute of Market Analysis
🔹 Dr. Oleh Nivyevskyi, Kyiv School of Economics
🎯 Working language: English
Access is free of charge📌реєстрація: https://cutt.ly/rrlYsoNl
Питання для дискусії:
1️⃣ How strong is EU’s self-sufficiency in agri-food, or is external sourcing still a structural necessity?
2️⃣ What role does Ukraine play in the EU’s agri-food trade balance — economically, strategically, and politically?
3️⃣ How would a contraction in trade with Ukraine affect EU food prices, consumer access, and long-term market stability?
Учасники:
🗣 Alex Lissitsa, President of UCAB
Oleksandra Avramenko, head, European integration committee, UCAB
🔹 Prof. Dr. Alfons Balmann, Director and Head of Department Structural Change at IAMO
🔹 Dr. Heinz Strubenhoff, an independent consultant of the European Commission and the European Investment Bank (EIB) Investment Bank
🔹 Prof. Dr. Martin Banse, Head of Thünen Institute of Market Analysis
🔹 Dr. Oleh Nivyevskyi, Kyiv School of Economics
15.05.202508:55
Бідні європейські фермери - не такі то і бідні (з презентації Альфонса Бальмана на заході УКАБ). Прибутки в Німеччині з 890 євро на га в молочному секторі/ВРХ і 1750 євро на га в свинарстві/птахівництві. І в принципі європейські фермери ніколи не мали такої прибутковості за останні 20 років як зараз


12.05.202507:01
Про цінність наших досліджень. В 2023 році ми з великою командою колег зробили попереднє техніко-економічне обґрунтування побудови сухого порту на кордоні з Польшею. Результат був доволі неочікуваний, але приємний - такі проекти економічно доцільні навіть без держпідтримки. Чому це важливо? Бо покращення та підвищення потужності сполучення з ЄС - це свого роду страховка проти "сумасшедшего" сусіда. Тобто це те, що можна підтримувати грошами платників податків, а тут результат - що все добре виглядає без підтримки. Одним словом, приємно бачити такі новини.


11.05.202517:02
Жорстка конкуренція між трейдерами на глобальному ринку зернових та олійних. Найбільший трейдер Каргілл має частку лише 11%. російський RIF, до речі, серед цієї 20ки лідерів. і Кернел. Швидше за все в крайньому сезоні і зараз рос. Grain Gate додалась або навіть замінила RIF, бо в них там консолідація торгівлі зерном повним ходом йде. В нас між трейдерами теж жорстка конкуренція, до війни не пам'ятаю, щоб хтось 10% мав. Це дуже конкурентний ринок і це добре для сільгоспвиробників
Log in to unlock more functionality.