Ніжинська єпархія УПЦ
TGlist rating
0
0
TypePublic
Verification
Not verifiedTrust
Not trustedLocationУкраїна
LanguageOther
Channel creation dateMar 21, 2022
Added to TGlist
Jun 07, 2023Latest posts in group "Ніжинська єпархія УПЦ"
26.02.202509:02
У Бахмацькому благочинні священники Ніжинської єпархії очолили прощання з воїном
З благословення митрополита Ніжинського і Прилуцького Климента, благочинний Бахмацького церковного округу протоієрей Віктор Воробей у співслужінні настоятеля місцевого храму протоієрея Василія Томинця та священників благочиння очолив заупокійну службу та поховання полеглого воїна Волощука Олександра Вікторовича.
Богослужіння та прощання відбулись у Преображенському храмі с. Стрільники Ніжинського району.
Вічна пам'ять герою!
Пресслужба
З благословення митрополита Ніжинського і Прилуцького Климента, благочинний Бахмацького церковного округу протоієрей Віктор Воробей у співслужінні настоятеля місцевого храму протоієрея Василія Томинця та священників благочиння очолив заупокійну службу та поховання полеглого воїна Волощука Олександра Вікторовича.
Богослужіння та прощання відбулись у Преображенському храмі с. Стрільники Ніжинського району.
Захисник України - воїн Олександр героїчно загинув 14 лютого 2024 року під час виконання бойового завдання на Донеччині. Тривалий час вважався зниклим безвісти.
Вічна пам'ять герою!
Пресслужба
26.02.202509:02
26.02.202508:24
🙏 Благодійність та підтримка: Носівське благочиння допомагає військовим та нужденним
У Носівському благочинні священнослужителі та парафіяни доклали зусиль, щоб забезпечити захисників України необхідними продуктами харчування. Свято-Троїцька парафія Носівки та Олександрівська парафія с. Селище організували збір волонтерських передач продуктів та інших необхідних речей, щоб полегшити побут наших воїнів на фронті.
На Богоявленській парафії с. Володькова Дівиця Носівського благочиння організовано збір коштів на тепловізор та авто для воїнів. Загалом вдалося зібрати значну суму, яка буде спрямована на ці потреби.
Віряни також зібрали фінансову допомогу для сім’ї зниклого безвісти воїна - місцевого жителя, підтримавши рідних у скрутний час.
Крім того, громада подбала про тих, хто через життєві обставини потребує допомоги. Зібрано фінансову допомогу, а також борошно, олію, цукор, крупи, солодощі та інші речі, які передали тим, хто цього найбільше потребує. Літні люди отримали продуктові набори.
🔷 Долучайтесь до благодійних ініціатив Ніжинської єпархії на наших парафіях, задля збору гуманітарної допомоги захисникам України, соціальним закладам та всім нужденним.
Ніжинська єпархія УПЦ
У Носівському благочинні священнослужителі та парафіяни доклали зусиль, щоб забезпечити захисників України необхідними продуктами харчування. Свято-Троїцька парафія Носівки та Олександрівська парафія с. Селище організували збір волонтерських передач продуктів та інших необхідних речей, щоб полегшити побут наших воїнів на фронті.
На Богоявленській парафії с. Володькова Дівиця Носівського благочиння організовано збір коштів на тепловізор та авто для воїнів. Загалом вдалося зібрати значну суму, яка буде спрямована на ці потреби.
Віряни також зібрали фінансову допомогу для сім’ї зниклого безвісти воїна - місцевого жителя, підтримавши рідних у скрутний час.
Крім того, громада подбала про тих, хто через життєві обставини потребує допомоги. Зібрано фінансову допомогу, а також борошно, олію, цукор, крупи, солодощі та інші речі, які передали тим, хто цього найбільше потребує. Літні люди отримали продуктові набори.
🔷 Долучайтесь до благодійних ініціатив Ніжинської єпархії на наших парафіях, задля збору гуманітарної допомоги захисникам України, соціальним закладам та всім нужденним.
Ніжинська єпархія УПЦ
26.02.202507:13
26 лютого – пам’ять святителя Георгія, архієпископа Могильовського, Ніжинського чудотворця
☘Святитель Христовий народився в місті Ніжині у 1717 році і походив із українського дворянського роду. Коли ж хлопчику виповнилось 11 років, він вступив до Києво-Могилянської академії, де під час навчання в юнака проявився особливий хист до поезії.
☘Блискуче закінчивши освітній курс, праведник прийняв чернечий постриг і залишився учителем на кафедрі риторики. Поряд з викладацькою діяльністю обдарований монах пише вірші різними мовами, а також є автором драми «Воскресіння мертвих». У 1751 році святого Георгія обирають ректором і невдовзі призначають архімандритом Братського монастиря.
☘Маючи талант адміністратора, він став ерудованим професором та зробив значний внесок у богословську науку. Згодом Спаситель призвав високоосвіченого отця до архіпастирського служіння. У 1755 році його звели в сан єпископа і направили в Могилів, де залишилася єдина православна єпархія (ті землі тоді перебували під владою Польщі і віруючий народ зазнавав утисків з боку католиків і уніатів).
☘Радісна зустріч святителя Георгія з врученою йому Богом паствою, не могла приховати від нього того жахливого занепаду Православної Церкви, що був викликаний багатьма роками гонінь. Зусиллями святого владики чимало розкольницьких парафій було повернуто назад православним вірянам.
☘Одночасно він піклувався і про розповсюдження ортодоксального вчення, для чого й відкрив типографію, а також ряд шкіл. Постійно дбаючи про більш високий рівень освіти священнослужителів, архіпастир заснував духовну семінарію, викладацький склад котрої поповнювався випускниками Київської академії.
☘Після невпинних апостольських подвигів на ниві Христовій блаженний Георгій мирно відійшов до Царя Небесного у 1795 році.
☘«О, угодниче Христов, святителю отче наш Георгие! Буди щит несокрушим Святей Церкви Православней и подаждь нам скорбящим утешение, болящим здравие, гонимым защищение».
☘Святитель Христовий народився в місті Ніжині у 1717 році і походив із українського дворянського роду. Коли ж хлопчику виповнилось 11 років, він вступив до Києво-Могилянської академії, де під час навчання в юнака проявився особливий хист до поезії.
☘Блискуче закінчивши освітній курс, праведник прийняв чернечий постриг і залишився учителем на кафедрі риторики. Поряд з викладацькою діяльністю обдарований монах пише вірші різними мовами, а також є автором драми «Воскресіння мертвих». У 1751 році святого Георгія обирають ректором і невдовзі призначають архімандритом Братського монастиря.
☘Маючи талант адміністратора, він став ерудованим професором та зробив значний внесок у богословську науку. Згодом Спаситель призвав високоосвіченого отця до архіпастирського служіння. У 1755 році його звели в сан єпископа і направили в Могилів, де залишилася єдина православна єпархія (ті землі тоді перебували під владою Польщі і віруючий народ зазнавав утисків з боку католиків і уніатів).
☘Радісна зустріч святителя Георгія з врученою йому Богом паствою, не могла приховати від нього того жахливого занепаду Православної Церкви, що був викликаний багатьма роками гонінь. Зусиллями святого владики чимало розкольницьких парафій було повернуто назад православним вірянам.
☘Одночасно він піклувався і про розповсюдження ортодоксального вчення, для чого й відкрив типографію, а також ряд шкіл. Постійно дбаючи про більш високий рівень освіти священнослужителів, архіпастир заснував духовну семінарію, викладацький склад котрої поповнювався випускниками Київської академії.
☘Після невпинних апостольських подвигів на ниві Христовій блаженний Георгій мирно відійшов до Царя Небесного у 1795 році.
☘«О, угодниче Христов, святителю отче наш Георгие! Буди щит несокрушим Святей Церкви Православней и подаждь нам скорбящим утешение, болящим здравие, гонимым защищение».
Reposted from:
Українська Православна Церква
24.02.202508:43
🙏Звернення Блаженнішого Митрополита Онуфрія у зв’язку з третіми роковинами від початку повномасштабного російського нападу на Україну.
Дорогі брати і сестри! Шановні українці!
Вже три роки наша Батьківщина протистоїть широкомасштабному російському військовому вторгненню. Три роки наша Батьківщина страждає від страшного кровопролиття, що принесла на нашу українську землю російська армія, яка буквально щодня забирає життя наших співвітчизників.
Господь залишив людству Свій Божественний мир (пор. Ін. 14:27), яким благословляється кожна людина (пор. Пс. 28:11). Ніщо не може бути виправданням для тих, хто порушує благословенний мир, примножує ненависть і сіє смерть. Натомість великими справами добра прикрашаються ті, хто плекають справедливість і стоять на захисті своїх рідних та близьких.
Сьогоднішній день віднедавна став особливим Національним днем молитви в Україні. Ми підносимо наші молитви до Подателя миру (пор. Флп. 4:9) і Господа сил (пор. Пс. 45:8, 12) за всіх українських військовослужбовців, які щоденно несуть жертовний подвиг, мужньо захищаючи Україну та її жителів. Молимося і за всіх медичних працівників, робітників рятувальних служб, які, попри втому та інші супутні складнощі, жертовно служать своїм ближнім.
Українська Православна Церква, незважаючи на наклепи, спекуляції та штучні звинувачення, залишається зі своїм народом, вболіваючи за його добробут і настання справедливого миру в нашій Батьківщині. Святитель Григорій Богослов зауважує: Шанувати матір — справа свята, але у кожного своя матір, а спільна для всіх нас матір — це Батьківщина. Саме Україна — це Батьківщина мільйонів вірних нашої Церкви, серед яких військовослужбовці і медики, рятівники і волонтери, представники соціальних та гуманітарних місій.
Дорогі брати і сестри! Піднесімо сьогодні наші молитви до Люблячого Небесного Отця, щоб Він благословив багатостраждальну Україну та всіх наших співвітчизників! Бережімо внутрішню єдність, не втрачаймо повагу один до одного і не забуваймо про всіх тих, хто поклав своє життя заради мирного майбутнього нашої країни.
Благодать Господа нашого Іісуса Христа, любов Бога Отця і єдність Святого Духа хай буде із усіма нами (пор. 2 Кор. 13:13).
Боже Великий, Єдиний, нам Україну храни!
22.02.202507:09
22 лютого – Вселенська батьківська (м’ясопусна) субота. Пам’ять усіх споконвіку спочилих православних християн
☘️За тиждень до настання Великого посту, в день перед Неділею про Страшний суд, християни молять Господа явити Свою милість до всіх спочилих християн.
☘️Батьківські суботи – це дні, коли в православних храмах здійснюється особливе поминання померлих православних вірян. За традицією богомольці відвідують могили на кладовищах.
☘️Серед інших батьківських субот (а їх в році сім) виділяють Вселенські. Таких субот дві: М’ясопусна (тому що доводиться на тиждень перед Масляною) і Троїцька (напередодні свята П’ятидесятниці). У ці дні поминаються всі покійні чада Вселенської Православної Церкви, у який би час вони не жили і до якої національності б не належали.
☘️«Батьківськими» суботи стали іменуватися, тому що християни молитовно поминали в першу чергу своїх покійних батьків.
☘️Напередодні заупокійної відправи, тобто увечері в п’ятницю, у храмах служиться велика панахида, яку також називають грецьким словом «парастас». У саму ж суботу, вранці, служать заупокійну Божественну літургію, після неї – загальну панахиду.
☘️Християни вірять в життя душі після смерті. Але посмертна доля людської душі може бути різною. І якщо за життя людина жила неправедно, її душа після смерті буде страждати від наслідків гріхів, які вона скоїла. А покаятися і виправити себе людина після смерті вже не може, оскільки душа позбавлена тіла. Проте вона може змінитися завдяки зусиллям тих, хто залишився на землі й з ким зберігається зв’язок любові, пам’яті та молитви.
☘️Молитва за померлих: «Упокой, Господи, души усопших раб Твоих: родителей моих, сродников, благодетелей (имена их), и всех православных христиан, и прости им вся согрешения вольная и невольная, и даруй им Царствие Небесное.»
Вічна та блаженна пам'ять полеглим захисникам України, невинно убієнним мирним жителям та усім споконвіку спочилим православним християнам!
☘️За тиждень до настання Великого посту, в день перед Неділею про Страшний суд, християни молять Господа явити Свою милість до всіх спочилих християн.
☘️Батьківські суботи – це дні, коли в православних храмах здійснюється особливе поминання померлих православних вірян. За традицією богомольці відвідують могили на кладовищах.
☘️Серед інших батьківських субот (а їх в році сім) виділяють Вселенські. Таких субот дві: М’ясопусна (тому що доводиться на тиждень перед Масляною) і Троїцька (напередодні свята П’ятидесятниці). У ці дні поминаються всі покійні чада Вселенської Православної Церкви, у який би час вони не жили і до якої національності б не належали.
☘️«Батьківськими» суботи стали іменуватися, тому що християни молитовно поминали в першу чергу своїх покійних батьків.
☘️Напередодні заупокійної відправи, тобто увечері в п’ятницю, у храмах служиться велика панахида, яку також називають грецьким словом «парастас». У саму ж суботу, вранці, служать заупокійну Божественну літургію, після неї – загальну панахиду.
☘️Християни вірять в життя душі після смерті. Але посмертна доля людської душі може бути різною. І якщо за життя людина жила неправедно, її душа після смерті буде страждати від наслідків гріхів, які вона скоїла. А покаятися і виправити себе людина після смерті вже не може, оскільки душа позбавлена тіла. Проте вона може змінитися завдяки зусиллям тих, хто залишився на землі й з ким зберігається зв’язок любові, пам’яті та молитви.
☘️Молитва за померлих: «Упокой, Господи, души усопших раб Твоих: родителей моих, сродников, благодетелей (имена их), и всех православных христиан, и прости им вся согрешения вольная и невольная, и даруй им Царствие Небесное.»
Вічна та блаженна пам'ять полеглим захисникам України, невинно убієнним мирним жителям та усім споконвіку спочилим православним християнам!
21.02.202517:29
Парафія святої Параскеви Сербської с. Дідівці передала спеціальне обладнання воїнам ЗСУ
З благословення Високопреосвященнішого Климента, митрополита Ніжинського і Прилуцького, настоятель храму Святої Параскеви Сербської у селі Дідівці священник Валентин Ковнацький разом із парафіянами надав допомогу військовослужбовцям Збройних Сил України.
Віряни зібрали кошти й на прохання воїнів придбали детектор дронів, який передали 116-й ОМБр ЗСУ
У відповідь військові висловили щиру подяку священнику та вірянам за підтримку і молитви.
🔷 Ніжинська єпархія Української Православної Церкви продовжує молитовно та матеріально підтримувати воїнів, які захищають Україну, та закликає до справ милосердя заради ближніх.
Пресслужба
З благословення Високопреосвященнішого Климента, митрополита Ніжинського і Прилуцького, настоятель храму Святої Параскеви Сербської у селі Дідівці священник Валентин Ковнацький разом із парафіянами надав допомогу військовослужбовцям Збройних Сил України.
Віряни зібрали кошти й на прохання воїнів придбали детектор дронів, який передали 116-й ОМБр ЗСУ
У відповідь військові висловили щиру подяку священнику та вірянам за підтримку і молитви.
🔷 Ніжинська єпархія Української Православної Церкви продовжує молитовно та матеріально підтримувати воїнів, які захищають Україну, та закликає до справ милосердя заради ближніх.
Пресслужба
21.02.202507:35
21 лютого – пам’ять великомученика Феодора Стратилата
☘️Святий Феодор походив із Малої Азії (сучасна територія Туреччини) і був воєначальником (з грецької мови – «стратилатом») в одному місті поблизу Чорного моря. На посаді воїн Христовий не приховував свою прихильність до християнства і апостольською проповіддю Євангелія привів до Єдиного Істинного Бога більшу частину місцевих язичників.
☘️На початку IV ст. гоніння на християн особливо посилились. Чутки про праведного Феодора дійшли до злочестивого імператора. Правитель прибув до святого і намагався схилити його принести жертву ідолам. Угодник Божий був непохитним. Тоді розгніваний імператор наказав піддати жорстоким тортурам сповідника Христового.
☘️Страждальця били залізними палками, знімали шкіру, обпалювали вогнем, зрештою розіп’яли на хресті і викололи очі. Вночі Ангел Господній явився мученику, зняв його з хреста і повністю зцілив. На ранок воїни правителя, виявивши святого Феодора живим та неушкодженим, увірували в могутність християнського Бога і прийняли Святе Хрещення.
☘️Не бажаючи уникнути мученицького кончини за Христа, угодник Божий добровільно віддався в руки мучителів. Коли він йшов на страту, люди що дотикалися до його оновленого тіла, миттєво зцілювалися від недугів і звільнювалися від злих духів.
☘️Великомученика Феодора усікли мечем у 319 році.
☘️«Страстотерпче Феодоре, моли Христа Бога, яко да милостив будет нам в День Судный».
☘️Святий Феодор походив із Малої Азії (сучасна територія Туреччини) і був воєначальником (з грецької мови – «стратилатом») в одному місті поблизу Чорного моря. На посаді воїн Христовий не приховував свою прихильність до християнства і апостольською проповіддю Євангелія привів до Єдиного Істинного Бога більшу частину місцевих язичників.
☘️На початку IV ст. гоніння на християн особливо посилились. Чутки про праведного Феодора дійшли до злочестивого імператора. Правитель прибув до святого і намагався схилити його принести жертву ідолам. Угодник Божий був непохитним. Тоді розгніваний імператор наказав піддати жорстоким тортурам сповідника Христового.
☘️Страждальця били залізними палками, знімали шкіру, обпалювали вогнем, зрештою розіп’яли на хресті і викололи очі. Вночі Ангел Господній явився мученику, зняв його з хреста і повністю зцілив. На ранок воїни правителя, виявивши святого Феодора живим та неушкодженим, увірували в могутність християнського Бога і прийняли Святе Хрещення.
☘️Не бажаючи уникнути мученицького кончини за Христа, угодник Божий добровільно віддався в руки мучителів. Коли він йшов на страту, люди що дотикалися до його оновленого тіла, миттєво зцілювалися від недугів і звільнювалися від злих духів.
☘️Великомученика Феодора усікли мечем у 319 році.
☘️«Страстотерпче Феодоре, моли Христа Бога, яко да милостив будет нам в День Судный».
18.02.202507:59
18 лютого – пам'ять святителя Феодосія, архієпископа Чернігівського
☘️Блаженний угодник Божий народився в 30-х рр. XVII ст. у священицькій сім’ї на Поділлі. Богословську освіту він здобув у Києво-Могилянській колегії, де остаточно вирішив присвятити своє земне життя служінню Господу.
☘️Закінчивши навчання, святий прийняв чернечий постриг у Печерській Лаврі. Невдовзі освіченого і благочестивого монаха призначили архідияконом столичного Софійського собору. Шукаючи усамітнення, згодом він оселився у віддаленому Крупицькому Батуринському монастирі, який був відомий суворим подвижницьким життям ченців.
☘️У 1664 р. праведного Феодосія обирають ігуменом (настоятелем) древнього Видубицького монастиря у Києві, який перед цим був спустошений. Монастир вимагав багато зусиль для внутрішнього і зовнішнього благоустрою. Однак мудрий керівник з Божою допомогою відродив обитель до колишнього процвітання.
☘️Трохи пізніше угодник Божий став настоятелем Єлецького монастиря у Чернігові. За невтомну працю на користь обителі ігумен Феодосій здобув любов вірян. Його смирення та духовні подвиги були для братії у Христі повчальним прикладом справжнього благочестя і християнської любові.
☘️У 1692 святого подвижника звели у сан архієпископа Чернігівського. Святитель Феодосій, піклуючись про ввірену йому паству і про підтримку християнського благочестя в керованій ним єпархії, доклав багато зусиль задля відновлення монастирів, а також заснування нових обителей та храмів.
☘️Після короткого, але плідного апостольського служіння архіпастир мирно упокоївся взимку 1696 року. Його тіло було поховано в Борисо-Глібському соборі, де і покоїлося нетлінним 200 років.
☘️Знайдення та урочисте перенесення мощів блаженного Феодосія, а також прославлення у лику святих відбулося восени 1896 року.
☘️Сьогодні благодатні останки угодника Божого спочивають у Свято-Троїцькому кафедральному соборі Чернігова. Численні випадки дивовижних зцілень та інші прояви милості Божої відбуваються за молитвами небесного покровителя Чернігівщини.
☘️«Радуйся, угодниче Божий, святителю Феодосие, чудотворче преславный».
☘️Блаженний угодник Божий народився в 30-х рр. XVII ст. у священицькій сім’ї на Поділлі. Богословську освіту він здобув у Києво-Могилянській колегії, де остаточно вирішив присвятити своє земне життя служінню Господу.
☘️Закінчивши навчання, святий прийняв чернечий постриг у Печерській Лаврі. Невдовзі освіченого і благочестивого монаха призначили архідияконом столичного Софійського собору. Шукаючи усамітнення, згодом він оселився у віддаленому Крупицькому Батуринському монастирі, який був відомий суворим подвижницьким життям ченців.
☘️У 1664 р. праведного Феодосія обирають ігуменом (настоятелем) древнього Видубицького монастиря у Києві, який перед цим був спустошений. Монастир вимагав багато зусиль для внутрішнього і зовнішнього благоустрою. Однак мудрий керівник з Божою допомогою відродив обитель до колишнього процвітання.
☘️Трохи пізніше угодник Божий став настоятелем Єлецького монастиря у Чернігові. За невтомну працю на користь обителі ігумен Феодосій здобув любов вірян. Його смирення та духовні подвиги були для братії у Христі повчальним прикладом справжнього благочестя і християнської любові.
☘️У 1692 святого подвижника звели у сан архієпископа Чернігівського. Святитель Феодосій, піклуючись про ввірену йому паству і про підтримку християнського благочестя в керованій ним єпархії, доклав багато зусиль задля відновлення монастирів, а також заснування нових обителей та храмів.
☘️Після короткого, але плідного апостольського служіння архіпастир мирно упокоївся взимку 1696 року. Його тіло було поховано в Борисо-Глібському соборі, де і покоїлося нетлінним 200 років.
☘️Знайдення та урочисте перенесення мощів блаженного Феодосія, а також прославлення у лику святих відбулося восени 1896 року.
☘️Сьогодні благодатні останки угодника Божого спочивають у Свято-Троїцькому кафедральному соборі Чернігова. Численні випадки дивовижних зцілень та інші прояви милості Божої відбуваються за молитвами небесного покровителя Чернігівщини.
☘️«Радуйся, угодниче Божий, святителю Феодосие, чудотворче преславный».
18.02.202507:58
18 лютого – вшанування Єлецької ікони Божої Матері в Чернігові
☘️Історія появи цього прекрасного образу сягає XI століття. В Іпатіївському літописі сказано, що в 1060 році преподобний Антоній Печерський, піддавшись утискам Київського князя, відправився до Чернігова, де викопав собі на Болдиних горах печеру, в якій подвизався. Тоді ж і з'явилася блаженному подвижнику ікона Богородиці на ялині (з древньослов’янської мови – «єль»), тому й стала називатися «Єлецькою».
☘️За благословенням преподобного старця, на місці знахідки духовного скарбу згодом була заснована обитель на честь ікони Цариці Небесної. Під час монголо-татарської навали на Чернігів у 1239 році монастир зазнав розорення, але ікону було заховано всередині церковної стіни.
☘️Наприкінці XV століття вдалося відновити Єлецьку обитель і повернути збережену святиню в храм. Однак через півтора століття монастир знову постраждав від загарбників, і чудотворний лик Приснодіви Марії, що явився преподобному Антонію, безслідно зникає.
☘️Проте Заступниця роду християнського не залишила старовинний монастир і богомольців без Свого образу. У 1676 році багатостраждальну чернігівську обитель було піднято з руїн. Під час відновлювальних робіт, що проводились в монастирі, з’явився новий образ Богородиці, який, як і древній, прославився численними дивами. Князь Костянтин Острозький пожертвував в Єлецьку обитель список чудотворної ікони Божої Матері, придбаний у купців із міста Володимира.
☘️З того часу образ перебуває у Свято-Успенському Єлецькому монастирі і подає благодать зцілення всім, хто в сердечній молитві попросить допомоги у Пресвятої Владичиці.
☘️«О, Богородице Дево, душ наших благая Хранительнице! Испроси у Божественнаго Сына Твоего грехом нашим прощение и от пагубных страстей исцеление. Земное наше пребывание от злобы и зависти огради, и в любви Христовой сие препровождати нам помози».
☘️Історія появи цього прекрасного образу сягає XI століття. В Іпатіївському літописі сказано, що в 1060 році преподобний Антоній Печерський, піддавшись утискам Київського князя, відправився до Чернігова, де викопав собі на Болдиних горах печеру, в якій подвизався. Тоді ж і з'явилася блаженному подвижнику ікона Богородиці на ялині (з древньослов’янської мови – «єль»), тому й стала називатися «Єлецькою».
☘️За благословенням преподобного старця, на місці знахідки духовного скарбу згодом була заснована обитель на честь ікони Цариці Небесної. Під час монголо-татарської навали на Чернігів у 1239 році монастир зазнав розорення, але ікону було заховано всередині церковної стіни.
☘️Наприкінці XV століття вдалося відновити Єлецьку обитель і повернути збережену святиню в храм. Однак через півтора століття монастир знову постраждав від загарбників, і чудотворний лик Приснодіви Марії, що явився преподобному Антонію, безслідно зникає.
☘️Проте Заступниця роду християнського не залишила старовинний монастир і богомольців без Свого образу. У 1676 році багатостраждальну чернігівську обитель було піднято з руїн. Під час відновлювальних робіт, що проводились в монастирі, з’явився новий образ Богородиці, який, як і древній, прославився численними дивами. Князь Костянтин Острозький пожертвував в Єлецьку обитель список чудотворної ікони Божої Матері, придбаний у купців із міста Володимира.
☘️З того часу образ перебуває у Свято-Успенському Єлецькому монастирі і подає благодать зцілення всім, хто в сердечній молитві попросить допомоги у Пресвятої Владичиці.
☘️«О, Богородице Дево, душ наших благая Хранительнице! Испроси у Божественнаго Сына Твоего грехом нашим прощение и от пагубных страстей исцеление. Земное наше пребывание от злобы и зависти огради, и в любви Христовой сие препровождати нам помози».
Reposted from:Українська Православна Церква
17.02.202513:00
🙏🇺🇦У третю річницю російського повномасштабного вторгнення у храмах та монастирях УПЦ звершать молебні за мир в Україні, її Захисників, а також панахиди за загиблими під час війни.
24 лютого 2025 року, у третю річницю російської повномасштабної агресії проти України, з благословення Блаженнішого Митрополита Київського і всієї України Онуфрія у всіх храмах та монастирях Української Православної Церкви будуть звершені молебні з молитвою за мир в Україні, за Захисників нашої Держави, а також панахиди за загиблими і померлими під час цієї війни. Про це повідомляє Інформаційно-просвітницький відділ УПЦ.
Відповідний циркуляр Канцелярія Київської Митрополії направила усім єпархіальним архієреям Української Православної Церкви.
24 лютого 2025 року, у третю річницю російської повномасштабної агресії проти України, з благословення Блаженнішого Митрополита Київського і всієї України Онуфрія у всіх храмах та монастирях Української Православної Церкви будуть звершені молебні з молитвою за мир в Україні, за Захисників нашої Держави, а також панахиди за загиблими і померлими під час цієї війни. Про це повідомляє Інформаційно-просвітницький відділ УПЦ.
Відповідний циркуляр Канцелярія Київської Митрополії направила усім єпархіальним архієреям Української Православної Церкви.
15.02.202505:50
15 лютого – СТРІТЕННЯ ГОСПОДА НАШОГО ІІСУСА ХРИСТА
🌿Сьогодні православні християни згадують важливу подію із земного життя нашого Спасителя (Лк. 2:22–40). У перекладі з церковнослов'янської мови «стрітення» означає «зустріч». Стрітення — це зустріч з Богом людства в особі старця Симеона.
🌿За законом пророка Мойсея батьки повинні були приносити в храм для посвячення Творцю своїх первістків, після закінчення належного строку очищення (Лев. 12). На сороковий день після Різдва Господнього Приснодіва Марія з Іосифом Обручником та Богомладенцем прийшла із Вифлеєма до Єрусалимського храму. В знак подячної жертви Вседержителю богоугодне подружжя принесло двох голубів.
🌿У храмі святе сімейство зустрів праведний Симеон. За переданням, це один із древніх перекладачів Священного Писання з єврейської на грецьку мову. Якось, перекладаючи рядок із книги пророка Ісаї: «Ось, Діва в утробі зачне і породить Сина» (Іс. 7:14), він засумнівався, як діва може народити, і хотів перевести слово «діва» як «молода жінка». Тоді з’явився йому Ангел Господній і сказав, що він не помре, доки на власні очі не побачить Спасителя.
🌿Подивившись на Предвічне Немовля, святий старець взяв Його на руки і, славлячи Бога промовив: «Нині відпускаєш раба Твого, Владико, за словом Твоїм, з миром, бо бачили очі мої спасіння Твоє, яке Ти приготував перед усіма народами, світло на просвітлення язичників і славу народу Твого Ізраїля!».
🌿Свідком цієї великої події була пророчиця Анна, 84-річна вдова, яка «не відходила від храму, постом і молитвою служачи Богові день і ніч». Вона також упізнала Спасителя і, вклонившись Йому, відправилася проповідувати про Нього ізраїльському народу.
🌿«Бог хоче увійти в кожне людське серце, і лише від нас залежить, чи увійде Він у душу, адже Всевишній хоче, щоб ми були раді Йому так само, як був радий святий праведний Симеон» — повчає нас Блаженніший митрополит Онуфрій.
🌿За традицією, на свято Стрітення віряни освячують в церкві свічки, які несуть до своїх домівок, як символ світла та очищення.
🌿Сьогодні православні християни згадують важливу подію із земного життя нашого Спасителя (Лк. 2:22–40). У перекладі з церковнослов'янської мови «стрітення» означає «зустріч». Стрітення — це зустріч з Богом людства в особі старця Симеона.
🌿За законом пророка Мойсея батьки повинні були приносити в храм для посвячення Творцю своїх первістків, після закінчення належного строку очищення (Лев. 12). На сороковий день після Різдва Господнього Приснодіва Марія з Іосифом Обручником та Богомладенцем прийшла із Вифлеєма до Єрусалимського храму. В знак подячної жертви Вседержителю богоугодне подружжя принесло двох голубів.
🌿У храмі святе сімейство зустрів праведний Симеон. За переданням, це один із древніх перекладачів Священного Писання з єврейської на грецьку мову. Якось, перекладаючи рядок із книги пророка Ісаї: «Ось, Діва в утробі зачне і породить Сина» (Іс. 7:14), він засумнівався, як діва може народити, і хотів перевести слово «діва» як «молода жінка». Тоді з’явився йому Ангел Господній і сказав, що він не помре, доки на власні очі не побачить Спасителя.
🌿Подивившись на Предвічне Немовля, святий старець взяв Його на руки і, славлячи Бога промовив: «Нині відпускаєш раба Твого, Владико, за словом Твоїм, з миром, бо бачили очі мої спасіння Твоє, яке Ти приготував перед усіма народами, світло на просвітлення язичників і славу народу Твого Ізраїля!».
🌿Свідком цієї великої події була пророчиця Анна, 84-річна вдова, яка «не відходила від храму, постом і молитвою служачи Богові день і ніч». Вона також упізнала Спасителя і, вклонившись Йому, відправилася проповідувати про Нього ізраїльському народу.
🌿«Бог хоче увійти в кожне людське серце, і лише від нас залежить, чи увійде Він у душу, адже Всевишній хоче, щоб ми були раді Йому так само, як був радий святий праведний Симеон» — повчає нас Блаженніший митрополит Онуфрій.
🌿За традицією, на свято Стрітення віряни освячують в церкві свічки, які несуть до своїх домівок, як символ світла та очищення.
14.02.202509:07
14 лютого – пам’ять святого мученика Трифона
☘️Блаженний жив у ІІІ столітті і походив із малоазійської області Фригії. З молодого віку він служив Богу і допомагав ближнім, за що Всевишній дарував благочестивому юнаку владу виганяти з людей бісів і зцілювати різні хвороби.
☘️Одного разу його односельці були врятовані ним від голоду: святий Трифон силою своєї молитви змусив шкідливих комах полишити поля, на яких вони знищували посіви різних злаків. Особливо прославився праведник звільненням від нечистого духа доньки імператора. Допомагаючи всім нужденним, він закликав ідолопоклонників до віри в Ісуса Христа, благодаттю Якого він зцілював їх.
☘️Коли ж почалися чергові гоніння на християн угодника Божого схопили і привели на язичницький суд, де він ревно сповідав Царя Небесного. Нехристи піддали його жорстоким тортурам, били ланцюгами, тесали тіло гаками, обпалювали рани вогнем, водили вулицями міста, вбивши в ноги залізні цвяхи.
☘️Зрештою страждальця засудили до усічення мечем. Перед стратою він молився, дякуючи Спасителю, і просив у Господа особливу благодать тим, хто буде закликати його ім’я на допомогу. Сповідник Христовий отримав переможний вінець мучеництва у 250 році.
☘️За переданням XVI століття, святий явив світові ще одне чудо. Він допоміг знайти втраченого птаха одному сокольничному, який через необережність випустив улюбленого царського кречета, чим викликав гнів правителя. Чоловік благав свого Небесного покровителя про допомогу. Уві сні богомольцю з'явився мученик Трифон із птахом і заспокоїв його. Після пробудження християнин побачив сокола на дереві неподалік. Про чудесне явище він розповів царю, якому повернув кречета. Сам же збудував каплицю на місці явлення святого, де згодом була зведена і церква.
☘️Мученикові Трифонові особливо моляться про зцілення від фізичних та душевних недуг, у душевних скорботах, під час голоду.
☘️Блаженний жив у ІІІ столітті і походив із малоазійської області Фригії. З молодого віку він служив Богу і допомагав ближнім, за що Всевишній дарував благочестивому юнаку владу виганяти з людей бісів і зцілювати різні хвороби.
☘️Одного разу його односельці були врятовані ним від голоду: святий Трифон силою своєї молитви змусив шкідливих комах полишити поля, на яких вони знищували посіви різних злаків. Особливо прославився праведник звільненням від нечистого духа доньки імператора. Допомагаючи всім нужденним, він закликав ідолопоклонників до віри в Ісуса Христа, благодаттю Якого він зцілював їх.
☘️Коли ж почалися чергові гоніння на християн угодника Божого схопили і привели на язичницький суд, де він ревно сповідав Царя Небесного. Нехристи піддали його жорстоким тортурам, били ланцюгами, тесали тіло гаками, обпалювали рани вогнем, водили вулицями міста, вбивши в ноги залізні цвяхи.
☘️Зрештою страждальця засудили до усічення мечем. Перед стратою він молився, дякуючи Спасителю, і просив у Господа особливу благодать тим, хто буде закликати його ім’я на допомогу. Сповідник Христовий отримав переможний вінець мучеництва у 250 році.
☘️За переданням XVI століття, святий явив світові ще одне чудо. Він допоміг знайти втраченого птаха одному сокольничному, який через необережність випустив улюбленого царського кречета, чим викликав гнів правителя. Чоловік благав свого Небесного покровителя про допомогу. Уві сні богомольцю з'явився мученик Трифон із птахом і заспокоїв його. Після пробудження християнин побачив сокола на дереві неподалік. Про чудесне явище він розповів царю, якому повернув кречета. Сам же збудував каплицю на місці явлення святого, де згодом була зведена і церква.
☘️Мученикові Трифонові особливо моляться про зцілення від фізичних та душевних недуг, у душевних скорботах, під час голоду.
14.02.202503:04
12 лютого – Собор вселенських учителів і святителів Василія Великого, Григорія Богослова та Iоанна Златоуста
☘️Святкування на честь трьох святителів було встановлено на початку XII століття. У той час у Константинополі виникла суперечка про вселенських учителів, що розділила на три групи віруючих людей, які забули про шанобливе ставлення до святителів.
☘️Одні виступали за те, щоб віддати перевагу святому Василію Великому, оскільки він, як ніхто інший, зумів пояснити таємниці природи і був піднесений чеснотами на ангельську висоту. У ньому, стверджували його прихильники, не було нічого низького або земного, він був організатором чернецтва, главою всієї Церкви в боротьбі з єресями, суворим і вимогливим архіпастирем, ревнителем чистоти християнських звичаїв.
☘️Інші, навпаки, захищали святителя Іоанна, заперечуючи противникам, що прославлений архієпископ Константинополя, нітрохи не в меншій мірі, аніж святий Василій, закликав грішників до покаяння і спонукав народ до вдосконалення за євангельськими заповідями. Неперевершений у красномовстві, Златоустий пастир тлумачив Слово Боже і показував, як його застосовувати в повсякденному житті.
☘️Третя група виступала за те, щоб визнати головним святителя Григорія Богослова за велич, чистоту і глибину його мови. Вони говорили, що він краще за всіх освоїв мудрість і красномовство грецького світу, досяг найвищого рівня в спогляданні Всевишнього, тому ніхто з людей не зміг настільки доступно і повно викласти вчення про Святу Трійцю.
☘️Одного разу три вселенські отці у сонному видінні з'явилися митрополиту Євхаїтському Іоанну і сповістили йому, що вони рівні перед Богом, повеліли припинити суперечки та встановити загальний день святкування їх пам'яті.
☘️Тоді праведний владика без зволікань зібрав православний народ і розповів про одкровення. Оскільки всі поважали митрополита за доброчесність і захоплювалися силою його красномовства, партії примирилися. Всі стали просити його негайно взятися за складання служби загального свята на честь трьох святителів.
☘️«О, пресветлии светильницы Церкве Христовы, Василие, Григорие и Иоанне! Предстояще престолу Пресвятыя Троицы, всегда молитеся Ей, да соблюдет Церковь Святую незыблему от неверия, суеверия, ересей и раскола».
☘️Святкування на честь трьох святителів було встановлено на початку XII століття. У той час у Константинополі виникла суперечка про вселенських учителів, що розділила на три групи віруючих людей, які забули про шанобливе ставлення до святителів.
☘️Одні виступали за те, щоб віддати перевагу святому Василію Великому, оскільки він, як ніхто інший, зумів пояснити таємниці природи і був піднесений чеснотами на ангельську висоту. У ньому, стверджували його прихильники, не було нічого низького або земного, він був організатором чернецтва, главою всієї Церкви в боротьбі з єресями, суворим і вимогливим архіпастирем, ревнителем чистоти християнських звичаїв.
☘️Інші, навпаки, захищали святителя Іоанна, заперечуючи противникам, що прославлений архієпископ Константинополя, нітрохи не в меншій мірі, аніж святий Василій, закликав грішників до покаяння і спонукав народ до вдосконалення за євангельськими заповідями. Неперевершений у красномовстві, Златоустий пастир тлумачив Слово Боже і показував, як його застосовувати в повсякденному житті.
☘️Третя група виступала за те, щоб визнати головним святителя Григорія Богослова за велич, чистоту і глибину його мови. Вони говорили, що він краще за всіх освоїв мудрість і красномовство грецького світу, досяг найвищого рівня в спогляданні Всевишнього, тому ніхто з людей не зміг настільки доступно і повно викласти вчення про Святу Трійцю.
☘️Одного разу три вселенські отці у сонному видінні з'явилися митрополиту Євхаїтському Іоанну і сповістили йому, що вони рівні перед Богом, повеліли припинити суперечки та встановити загальний день святкування їх пам'яті.
☘️Тоді праведний владика без зволікань зібрав православний народ і розповів про одкровення. Оскільки всі поважали митрополита за доброчесність і захоплювалися силою його красномовства, партії примирилися. Всі стали просити його негайно взятися за складання служби загального свята на честь трьох святителів.
☘️«О, пресветлии светильницы Церкве Христовы, Василие, Григорие и Иоанне! Предстояще престолу Пресвятыя Троицы, всегда молитеся Ей, да соблюдет Церковь Святую незыблему от неверия, суеверия, ересей и раскола».
13.02.202510:35
13 лютого – пам’ять преподобного Никити, затворника Печерського, єпископа Новгородського
☘️Угодник Божий жив у ХІ столітті і розпочав своє чернече життя у Києво–Печерській обителі. Незабаром юний монах виявив бажання піти в затвор. Настоятель попереджав його про передчасність такого подвигу для молодого ченця, але він сподівався лише на свої сили.
☘️У затворі праведний Никита впав у спокусу. Йому явився диявол у вигляді Ангела, якому недосвідчений подвижник поклонився. Нечистий дух дав монаху пораду, як такому, котрий вже ніби досяг духовної досконалості: «Ти не молися, а лише читай і вчи інших, а я буду молитися за тебе», – і став поряд затворника, роблячи вигляд, що молиться за нього.
☘️Молодий чернець несподівано почав пророкувати і напам’ять цитувати Старий Завіт, лише про Євангеліє ні говорити, ні слухати не хотів. Досвідчені старці монастиря насторожилися такій переміні праведного Никити і, помолившись, відігнали від нього біса.
☘️Після цього преподобний Никита полишив затвор і жив у суворому пості й молитві. Згодом, у 1096 році він був поставлений єпископом у Новгороді, а за своє святе життя Господь наділив його даром чудотворення. Одного разу під час посухи архіпастир молитвою звів дощ із неба, а іншого — по його молитві припинилася пожежа в місті.
☘️Впродовж 13 років святитель Никита опікувався новгородською паствою після чого мирно спочив у Господі. Нині мощі угодника Божого спочивають у храмі святого апостола Филипа у Новгороді.
☘️«О, архиерею Божий, святителю Никито, услыши нас, грешных раб твоих. Молися ко Господу еже избавити нас от всех врагов видимых и невидимых».
☘️Угодник Божий жив у ХІ столітті і розпочав своє чернече життя у Києво–Печерській обителі. Незабаром юний монах виявив бажання піти в затвор. Настоятель попереджав його про передчасність такого подвигу для молодого ченця, але він сподівався лише на свої сили.
☘️У затворі праведний Никита впав у спокусу. Йому явився диявол у вигляді Ангела, якому недосвідчений подвижник поклонився. Нечистий дух дав монаху пораду, як такому, котрий вже ніби досяг духовної досконалості: «Ти не молися, а лише читай і вчи інших, а я буду молитися за тебе», – і став поряд затворника, роблячи вигляд, що молиться за нього.
☘️Молодий чернець несподівано почав пророкувати і напам’ять цитувати Старий Завіт, лише про Євангеліє ні говорити, ні слухати не хотів. Досвідчені старці монастиря насторожилися такій переміні праведного Никити і, помолившись, відігнали від нього біса.
☘️Після цього преподобний Никита полишив затвор і жив у суворому пості й молитві. Згодом, у 1096 році він був поставлений єпископом у Новгороді, а за своє святе життя Господь наділив його даром чудотворення. Одного разу під час посухи архіпастир молитвою звів дощ із неба, а іншого — по його молитві припинилася пожежа в місті.
☘️Впродовж 13 років святитель Никита опікувався новгородською паствою після чого мирно спочив у Господі. Нині мощі угодника Божого спочивають у храмі святого апостола Филипа у Новгороді.
☘️«О, архиерею Божий, святителю Никито, услыши нас, грешных раб твоих. Молися ко Господу еже избавити нас от всех врагов видимых и невидимых».
Records
03.02.202523:59
1.6K
Subscribers31.10.202323:59
450
Citation index14.07.202323:59
9K
Average views per post15.01.202500:39
491
Average views per ad post15.10.202323:59
19.26%
ER14.07.202323:59
823.10%
ERRReposted from:Українська Православна Церква
24.02.202508:43
🙏Звернення Блаженнішого Митрополита Онуфрія у зв’язку з третіми роковинами від початку повномасштабного російського нападу на Україну.
Дорогі брати і сестри! Шановні українці!
Вже три роки наша Батьківщина протистоїть широкомасштабному російському військовому вторгненню. Три роки наша Батьківщина страждає від страшного кровопролиття, що принесла на нашу українську землю російська армія, яка буквально щодня забирає життя наших співвітчизників.
Господь залишив людству Свій Божественний мир (пор. Ін. 14:27), яким благословляється кожна людина (пор. Пс. 28:11). Ніщо не може бути виправданням для тих, хто порушує благословенний мир, примножує ненависть і сіє смерть. Натомість великими справами добра прикрашаються ті, хто плекають справедливість і стоять на захисті своїх рідних та близьких.
Сьогоднішній день віднедавна став особливим Національним днем молитви в Україні. Ми підносимо наші молитви до Подателя миру (пор. Флп. 4:9) і Господа сил (пор. Пс. 45:8, 12) за всіх українських військовослужбовців, які щоденно несуть жертовний подвиг, мужньо захищаючи Україну та її жителів. Молимося і за всіх медичних працівників, робітників рятувальних служб, які, попри втому та інші супутні складнощі, жертовно служать своїм ближнім.
Українська Православна Церква, незважаючи на наклепи, спекуляції та штучні звинувачення, залишається зі своїм народом, вболіваючи за його добробут і настання справедливого миру в нашій Батьківщині. Святитель Григорій Богослов зауважує: Шанувати матір — справа свята, але у кожного своя матір, а спільна для всіх нас матір — це Батьківщина. Саме Україна — це Батьківщина мільйонів вірних нашої Церкви, серед яких військовослужбовці і медики, рятівники і волонтери, представники соціальних та гуманітарних місій.
Дорогі брати і сестри! Піднесімо сьогодні наші молитви до Люблячого Небесного Отця, щоб Він благословив багатостраждальну Україну та всіх наших співвітчизників! Бережімо внутрішню єдність, не втрачаймо повагу один до одного і не забуваймо про всіх тих, хто поклав своє життя заради мирного майбутнього нашої країни.
Благодать Господа нашого Іісуса Христа, любов Бога Отця і єдність Святого Духа хай буде із усіма нами (пор. 2 Кор. 13:13).
Боже Великий, Єдиний, нам Україну храни!
07.02.202507:14
7 лютого – пам’ять священномученика Володимира, митрополита Київського
☘️Сповідник Христовий народився 1848 року в родині священика, який згодом також прийняв мученицьку кончину. З дитинства святий вирізнявся скромністю і щиросердністю.
☘️Після Духовного училища і семінарії в Тамбові угодник Божий у 1874 році закінчив Київську Духовну Академію і був призначений викладачем в рідну семінарію. Його священицький шлях, вирізнявся адміністративними здібностями, клір та миряни гаряче любили свого пастиря. Коли трагічно загинули його дружина і єдина дитина, святий отець побачив у цьому Промисел Божий і прийняв чернечий постриг.
☘️Згодом праведного Володимира звели в сан архімандрита, а у 1888 році – висвятили у єпископа. З апостольською ревністю святитель проповідував слово Боже, що і поповнювало число вірян.
☘️У 1891 році під час голоду святий Володимир організував при монастирях безкоштовні їдальні для голодуючих. Коли ж спалахнула холера, архіпастир проводив богослужіння, підбадьорював хворих і зневірених, допомагав з пошуком лікарів, надаючи в ці важкі часи міцну моральну підтримку.
☘️Результатом його невтомних трудів було побудування і відновлення понад сотні храмів, відкриття понад 300 церковнопарафіяльних шкіл, відкриття духовної семінарії в Кутаїсі.
☘️Восени 1915 року митрополит Володимир був переведений на Київську кафедру. Жовтневий переворот 1917 року призвів до нестабільності у церковному житті в Україні.
☘️Після захоплення Києва безбожною владою храми та святині потерпали від грабежів і наруги. Взимку 1918 року в келію святителя Володимира на території Києво-Печерської Лаври увірвалися озброєні люди. Вони вивели сповідника за межі обителі, жорстоко мучили, а після – розстріляли.
☘️Перед тим, як відійти до Господа, священномученик благословив своїх убивць і побажав: «Господь вас нехай простить». Святі останки богоугодного Володимира, були знайдені влітку 1992 року і покладені в Ближніх печерах Києво-Печерської Лаври.
☘️Святий Володимир – перший з новомучеників Православної Церкви в 20-му столітті в сані архієрея. Він очолив сонм святих, закарбувавших сповідання Христа своєю кров'ю, і став одним із перших небесних молитовників за Церкву у роки найжорстокіших гонінь.
☘️Сповідник Христовий народився 1848 року в родині священика, який згодом також прийняв мученицьку кончину. З дитинства святий вирізнявся скромністю і щиросердністю.
☘️Після Духовного училища і семінарії в Тамбові угодник Божий у 1874 році закінчив Київську Духовну Академію і був призначений викладачем в рідну семінарію. Його священицький шлях, вирізнявся адміністративними здібностями, клір та миряни гаряче любили свого пастиря. Коли трагічно загинули його дружина і єдина дитина, святий отець побачив у цьому Промисел Божий і прийняв чернечий постриг.
☘️Згодом праведного Володимира звели в сан архімандрита, а у 1888 році – висвятили у єпископа. З апостольською ревністю святитель проповідував слово Боже, що і поповнювало число вірян.
☘️У 1891 році під час голоду святий Володимир організував при монастирях безкоштовні їдальні для голодуючих. Коли ж спалахнула холера, архіпастир проводив богослужіння, підбадьорював хворих і зневірених, допомагав з пошуком лікарів, надаючи в ці важкі часи міцну моральну підтримку.
☘️Результатом його невтомних трудів було побудування і відновлення понад сотні храмів, відкриття понад 300 церковнопарафіяльних шкіл, відкриття духовної семінарії в Кутаїсі.
☘️Восени 1915 року митрополит Володимир був переведений на Київську кафедру. Жовтневий переворот 1917 року призвів до нестабільності у церковному житті в Україні.
☘️Після захоплення Києва безбожною владою храми та святині потерпали від грабежів і наруги. Взимку 1918 року в келію святителя Володимира на території Києво-Печерської Лаври увірвалися озброєні люди. Вони вивели сповідника за межі обителі, жорстоко мучили, а після – розстріляли.
☘️Перед тим, як відійти до Господа, священномученик благословив своїх убивць і побажав: «Господь вас нехай простить». Святі останки богоугодного Володимира, були знайдені влітку 1992 року і покладені в Ближніх печерах Києво-Печерської Лаври.
☘️Святий Володимир – перший з новомучеників Православної Церкви в 20-му столітті в сані архієрея. Він очолив сонм святих, закарбувавших сповідання Христа своєю кров'ю, і став одним із перших небесних молитовників за Церкву у роки найжорстокіших гонінь.
Reposted from:Українська Православна Церква
17.02.202513:00
🙏🇺🇦У третю річницю російського повномасштабного вторгнення у храмах та монастирях УПЦ звершать молебні за мир в Україні, її Захисників, а також панахиди за загиблими під час війни.
24 лютого 2025 року, у третю річницю російської повномасштабної агресії проти України, з благословення Блаженнішого Митрополита Київського і всієї України Онуфрія у всіх храмах та монастирях Української Православної Церкви будуть звершені молебні з молитвою за мир в Україні, за Захисників нашої Держави, а також панахиди за загиблими і померлими під час цієї війни. Про це повідомляє Інформаційно-просвітницький відділ УПЦ.
Відповідний циркуляр Канцелярія Київської Митрополії направила усім єпархіальним архієреям Української Православної Церкви.
24 лютого 2025 року, у третю річницю російської повномасштабної агресії проти України, з благословення Блаженнішого Митрополита Київського і всієї України Онуфрія у всіх храмах та монастирях Української Православної Церкви будуть звершені молебні з молитвою за мир в Україні, за Захисників нашої Держави, а також панахиди за загиблими і померлими під час цієї війни. Про це повідомляє Інформаційно-просвітницький відділ УПЦ.
Відповідний циркуляр Канцелярія Київської Митрополії направила усім єпархіальним архієреям Української Православної Церкви.
18.02.202507:58
18 лютого – вшанування Єлецької ікони Божої Матері в Чернігові
☘️Історія появи цього прекрасного образу сягає XI століття. В Іпатіївському літописі сказано, що в 1060 році преподобний Антоній Печерський, піддавшись утискам Київського князя, відправився до Чернігова, де викопав собі на Болдиних горах печеру, в якій подвизався. Тоді ж і з'явилася блаженному подвижнику ікона Богородиці на ялині (з древньослов’янської мови – «єль»), тому й стала називатися «Єлецькою».
☘️За благословенням преподобного старця, на місці знахідки духовного скарбу згодом була заснована обитель на честь ікони Цариці Небесної. Під час монголо-татарської навали на Чернігів у 1239 році монастир зазнав розорення, але ікону було заховано всередині церковної стіни.
☘️Наприкінці XV століття вдалося відновити Єлецьку обитель і повернути збережену святиню в храм. Однак через півтора століття монастир знову постраждав від загарбників, і чудотворний лик Приснодіви Марії, що явився преподобному Антонію, безслідно зникає.
☘️Проте Заступниця роду християнського не залишила старовинний монастир і богомольців без Свого образу. У 1676 році багатостраждальну чернігівську обитель було піднято з руїн. Під час відновлювальних робіт, що проводились в монастирі, з’явився новий образ Богородиці, який, як і древній, прославився численними дивами. Князь Костянтин Острозький пожертвував в Єлецьку обитель список чудотворної ікони Божої Матері, придбаний у купців із міста Володимира.
☘️З того часу образ перебуває у Свято-Успенському Єлецькому монастирі і подає благодать зцілення всім, хто в сердечній молитві попросить допомоги у Пресвятої Владичиці.
☘️«О, Богородице Дево, душ наших благая Хранительнице! Испроси у Божественнаго Сына Твоего грехом нашим прощение и от пагубных страстей исцеление. Земное наше пребывание от злобы и зависти огради, и в любви Христовой сие препровождати нам помози».
☘️Історія появи цього прекрасного образу сягає XI століття. В Іпатіївському літописі сказано, що в 1060 році преподобний Антоній Печерський, піддавшись утискам Київського князя, відправився до Чернігова, де викопав собі на Болдиних горах печеру, в якій подвизався. Тоді ж і з'явилася блаженному подвижнику ікона Богородиці на ялині (з древньослов’янської мови – «єль»), тому й стала називатися «Єлецькою».
☘️За благословенням преподобного старця, на місці знахідки духовного скарбу згодом була заснована обитель на честь ікони Цариці Небесної. Під час монголо-татарської навали на Чернігів у 1239 році монастир зазнав розорення, але ікону було заховано всередині церковної стіни.
☘️Наприкінці XV століття вдалося відновити Єлецьку обитель і повернути збережену святиню в храм. Однак через півтора століття монастир знову постраждав від загарбників, і чудотворний лик Приснодіви Марії, що явився преподобному Антонію, безслідно зникає.
☘️Проте Заступниця роду християнського не залишила старовинний монастир і богомольців без Свого образу. У 1676 році багатостраждальну чернігівську обитель було піднято з руїн. Під час відновлювальних робіт, що проводились в монастирі, з’явився новий образ Богородиці, який, як і древній, прославився численними дивами. Князь Костянтин Острозький пожертвував в Єлецьку обитель список чудотворної ікони Божої Матері, придбаний у купців із міста Володимира.
☘️З того часу образ перебуває у Свято-Успенському Єлецькому монастирі і подає благодать зцілення всім, хто в сердечній молитві попросить допомоги у Пресвятої Владичиці.
☘️«О, Богородице Дево, душ наших благая Хранительнице! Испроси у Божественнаго Сына Твоего грехом нашим прощение и от пагубных страстей исцеление. Земное наше пребывание от злобы и зависти огради, и в любви Христовой сие препровождати нам помози».
15.02.202505:50
15 лютого – СТРІТЕННЯ ГОСПОДА НАШОГО ІІСУСА ХРИСТА
🌿Сьогодні православні християни згадують важливу подію із земного життя нашого Спасителя (Лк. 2:22–40). У перекладі з церковнослов'янської мови «стрітення» означає «зустріч». Стрітення — це зустріч з Богом людства в особі старця Симеона.
🌿За законом пророка Мойсея батьки повинні були приносити в храм для посвячення Творцю своїх первістків, після закінчення належного строку очищення (Лев. 12). На сороковий день після Різдва Господнього Приснодіва Марія з Іосифом Обручником та Богомладенцем прийшла із Вифлеєма до Єрусалимського храму. В знак подячної жертви Вседержителю богоугодне подружжя принесло двох голубів.
🌿У храмі святе сімейство зустрів праведний Симеон. За переданням, це один із древніх перекладачів Священного Писання з єврейської на грецьку мову. Якось, перекладаючи рядок із книги пророка Ісаї: «Ось, Діва в утробі зачне і породить Сина» (Іс. 7:14), він засумнівався, як діва може народити, і хотів перевести слово «діва» як «молода жінка». Тоді з’явився йому Ангел Господній і сказав, що він не помре, доки на власні очі не побачить Спасителя.
🌿Подивившись на Предвічне Немовля, святий старець взяв Його на руки і, славлячи Бога промовив: «Нині відпускаєш раба Твого, Владико, за словом Твоїм, з миром, бо бачили очі мої спасіння Твоє, яке Ти приготував перед усіма народами, світло на просвітлення язичників і славу народу Твого Ізраїля!».
🌿Свідком цієї великої події була пророчиця Анна, 84-річна вдова, яка «не відходила від храму, постом і молитвою служачи Богові день і ніч». Вона також упізнала Спасителя і, вклонившись Йому, відправилася проповідувати про Нього ізраїльському народу.
🌿«Бог хоче увійти в кожне людське серце, і лише від нас залежить, чи увійде Він у душу, адже Всевишній хоче, щоб ми були раді Йому так само, як був радий святий праведний Симеон» — повчає нас Блаженніший митрополит Онуфрій.
🌿За традицією, на свято Стрітення віряни освячують в церкві свічки, які несуть до своїх домівок, як символ світла та очищення.
🌿Сьогодні православні християни згадують важливу подію із земного життя нашого Спасителя (Лк. 2:22–40). У перекладі з церковнослов'янської мови «стрітення» означає «зустріч». Стрітення — це зустріч з Богом людства в особі старця Симеона.
🌿За законом пророка Мойсея батьки повинні були приносити в храм для посвячення Творцю своїх первістків, після закінчення належного строку очищення (Лев. 12). На сороковий день після Різдва Господнього Приснодіва Марія з Іосифом Обручником та Богомладенцем прийшла із Вифлеєма до Єрусалимського храму. В знак подячної жертви Вседержителю богоугодне подружжя принесло двох голубів.
🌿У храмі святе сімейство зустрів праведний Симеон. За переданням, це один із древніх перекладачів Священного Писання з єврейської на грецьку мову. Якось, перекладаючи рядок із книги пророка Ісаї: «Ось, Діва в утробі зачне і породить Сина» (Іс. 7:14), він засумнівався, як діва може народити, і хотів перевести слово «діва» як «молода жінка». Тоді з’явився йому Ангел Господній і сказав, що він не помре, доки на власні очі не побачить Спасителя.
🌿Подивившись на Предвічне Немовля, святий старець взяв Його на руки і, славлячи Бога промовив: «Нині відпускаєш раба Твого, Владико, за словом Твоїм, з миром, бо бачили очі мої спасіння Твоє, яке Ти приготував перед усіма народами, світло на просвітлення язичників і славу народу Твого Ізраїля!».
🌿Свідком цієї великої події була пророчиця Анна, 84-річна вдова, яка «не відходила від храму, постом і молитвою служачи Богові день і ніч». Вона також упізнала Спасителя і, вклонившись Йому, відправилася проповідувати про Нього ізраїльському народу.
🌿«Бог хоче увійти в кожне людське серце, і лише від нас залежить, чи увійде Він у душу, адже Всевишній хоче, щоб ми були раді Йому так само, як був радий святий праведний Симеон» — повчає нас Блаженніший митрополит Онуфрій.
🌿За традицією, на свято Стрітення віряни освячують в церкві свічки, які несуть до своїх домівок, як символ світла та очищення.
10.02.202510:58
6 лютого – пам’ять блаженної Ксенії Петербурзької
☘️Праведниця народилася близько 1730 року і походила із благородної заможної сім’ї. Після досягнення повноліття вона вийшла заміж. Раптова смерть чоловіка глибоко вразила молоду жінку, бо він закінчив життя без належного християнського приготування і не встиг принести покаяння.
☘️Трагічна подія докорінно змінила її. Угодниця Господня вирішила взяти на себе важкий подвиг юродства заради Христа, щоб вимолити у Бога прощення його гріхів для спасіння душі дорогої серцю людини.
☘️Роздавши нужденним все своє майно і спадок, вона не мала постійного місця проживання. Найчастіше блаженну Ксенію бачили біля храму, де вона збирала милостиню, яку відразу ж роздавала біднякам. Ночі подвижниця проводила в полі за містом, стоячи на колінах і молячись до світанку. Босоніж, у легкій одежині, взимку і влітку свята поневірялася вулицями Санкт-Петербурга. З надзвичайним смиренням вона приймала всі знущання і образи, які їй нерідко доводилося переносити.
☘️За це Спаситель удостоїв праведну Ксенію даром прозорливості. Поступово городяни стали помічати, що за її дивною поведінкою ховається благочестиве життя, що її загадкові слова часто містять передбачення прийдешніх подій. Неодноразово жителі свідчили: якщо блаженна візьме на руки хворе дитя або благословить його - воно неодмінно видужає; якщо візьме якусь дрібницю з крамниці продавця — торгівля буде успішною; якщо вона зайде до хати - у будинку будуть панувати мир і злагода.
☘️Благодатна стариця несла подвиг добровільного юродства впродовж 45-ти років і спочила у Господі на початку XIX століття. Після багаторічного народного шанування її, було зараховано до лику святих в 1988 році. По молитвам блаженної Ксенії і до нині відбуваються численні дива зцілення, неодноразово являючи Небесне заступництво в складних обставинах життя.
☘️«О, преславная мати Ксение! Приими прошения наша и принеси их ко престолу милосердаго Отца Небеснаго, яко дерзновение к Нему имущая, испроси притекающим к тебе вечное спасение, на благая дела и начинания наша щедрое благословение, от всяких бед и скорбей избавление».
🌿Усіх іменинниць щиро вітаємо з Днем Ангела!
☘️Праведниця народилася близько 1730 року і походила із благородної заможної сім’ї. Після досягнення повноліття вона вийшла заміж. Раптова смерть чоловіка глибоко вразила молоду жінку, бо він закінчив життя без належного християнського приготування і не встиг принести покаяння.
☘️Трагічна подія докорінно змінила її. Угодниця Господня вирішила взяти на себе важкий подвиг юродства заради Христа, щоб вимолити у Бога прощення його гріхів для спасіння душі дорогої серцю людини.
☘️Роздавши нужденним все своє майно і спадок, вона не мала постійного місця проживання. Найчастіше блаженну Ксенію бачили біля храму, де вона збирала милостиню, яку відразу ж роздавала біднякам. Ночі подвижниця проводила в полі за містом, стоячи на колінах і молячись до світанку. Босоніж, у легкій одежині, взимку і влітку свята поневірялася вулицями Санкт-Петербурга. З надзвичайним смиренням вона приймала всі знущання і образи, які їй нерідко доводилося переносити.
☘️За це Спаситель удостоїв праведну Ксенію даром прозорливості. Поступово городяни стали помічати, що за її дивною поведінкою ховається благочестиве життя, що її загадкові слова часто містять передбачення прийдешніх подій. Неодноразово жителі свідчили: якщо блаженна візьме на руки хворе дитя або благословить його - воно неодмінно видужає; якщо візьме якусь дрібницю з крамниці продавця — торгівля буде успішною; якщо вона зайде до хати - у будинку будуть панувати мир і злагода.
☘️Благодатна стариця несла подвиг добровільного юродства впродовж 45-ти років і спочила у Господі на початку XIX століття. Після багаторічного народного шанування її, було зараховано до лику святих в 1988 році. По молитвам блаженної Ксенії і до нині відбуваються численні дива зцілення, неодноразово являючи Небесне заступництво в складних обставинах життя.
☘️«О, преславная мати Ксение! Приими прошения наша и принеси их ко престолу милосердаго Отца Небеснаго, яко дерзновение к Нему имущая, испроси притекающим к тебе вечное спасение, на благая дела и начинания наша щедрое благословение, от всяких бед и скорбей избавление».
🌿Усіх іменинниць щиро вітаємо з Днем Ангела!
22.02.202507:09
22 лютого – Вселенська батьківська (м’ясопусна) субота. Пам’ять усіх споконвіку спочилих православних християн
☘️За тиждень до настання Великого посту, в день перед Неділею про Страшний суд, християни молять Господа явити Свою милість до всіх спочилих християн.
☘️Батьківські суботи – це дні, коли в православних храмах здійснюється особливе поминання померлих православних вірян. За традицією богомольці відвідують могили на кладовищах.
☘️Серед інших батьківських субот (а їх в році сім) виділяють Вселенські. Таких субот дві: М’ясопусна (тому що доводиться на тиждень перед Масляною) і Троїцька (напередодні свята П’ятидесятниці). У ці дні поминаються всі покійні чада Вселенської Православної Церкви, у який би час вони не жили і до якої національності б не належали.
☘️«Батьківськими» суботи стали іменуватися, тому що християни молитовно поминали в першу чергу своїх покійних батьків.
☘️Напередодні заупокійної відправи, тобто увечері в п’ятницю, у храмах служиться велика панахида, яку також називають грецьким словом «парастас». У саму ж суботу, вранці, служать заупокійну Божественну літургію, після неї – загальну панахиду.
☘️Християни вірять в життя душі після смерті. Але посмертна доля людської душі може бути різною. І якщо за життя людина жила неправедно, її душа після смерті буде страждати від наслідків гріхів, які вона скоїла. А покаятися і виправити себе людина після смерті вже не може, оскільки душа позбавлена тіла. Проте вона може змінитися завдяки зусиллям тих, хто залишився на землі й з ким зберігається зв’язок любові, пам’яті та молитви.
☘️Молитва за померлих: «Упокой, Господи, души усопших раб Твоих: родителей моих, сродников, благодетелей (имена их), и всех православных христиан, и прости им вся согрешения вольная и невольная, и даруй им Царствие Небесное.»
Вічна та блаженна пам'ять полеглим захисникам України, невинно убієнним мирним жителям та усім споконвіку спочилим православним християнам!
☘️За тиждень до настання Великого посту, в день перед Неділею про Страшний суд, християни молять Господа явити Свою милість до всіх спочилих християн.
☘️Батьківські суботи – це дні, коли в православних храмах здійснюється особливе поминання померлих православних вірян. За традицією богомольці відвідують могили на кладовищах.
☘️Серед інших батьківських субот (а їх в році сім) виділяють Вселенські. Таких субот дві: М’ясопусна (тому що доводиться на тиждень перед Масляною) і Троїцька (напередодні свята П’ятидесятниці). У ці дні поминаються всі покійні чада Вселенської Православної Церкви, у який би час вони не жили і до якої національності б не належали.
☘️«Батьківськими» суботи стали іменуватися, тому що християни молитовно поминали в першу чергу своїх покійних батьків.
☘️Напередодні заупокійної відправи, тобто увечері в п’ятницю, у храмах служиться велика панахида, яку також називають грецьким словом «парастас». У саму ж суботу, вранці, служать заупокійну Божественну літургію, після неї – загальну панахиду.
☘️Християни вірять в життя душі після смерті. Але посмертна доля людської душі може бути різною. І якщо за життя людина жила неправедно, її душа після смерті буде страждати від наслідків гріхів, які вона скоїла. А покаятися і виправити себе людина після смерті вже не може, оскільки душа позбавлена тіла. Проте вона може змінитися завдяки зусиллям тих, хто залишився на землі й з ким зберігається зв’язок любові, пам’яті та молитви.
☘️Молитва за померлих: «Упокой, Господи, души усопших раб Твоих: родителей моих, сродников, благодетелей (имена их), и всех православных христиан, и прости им вся согрешения вольная и невольная, и даруй им Царствие Небесное.»
Вічна та блаженна пам'ять полеглим захисникам України, невинно убієнним мирним жителям та усім споконвіку спочилим православним християнам!
18.02.202507:59
18 лютого – пам'ять святителя Феодосія, архієпископа Чернігівського
☘️Блаженний угодник Божий народився в 30-х рр. XVII ст. у священицькій сім’ї на Поділлі. Богословську освіту він здобув у Києво-Могилянській колегії, де остаточно вирішив присвятити своє земне життя служінню Господу.
☘️Закінчивши навчання, святий прийняв чернечий постриг у Печерській Лаврі. Невдовзі освіченого і благочестивого монаха призначили архідияконом столичного Софійського собору. Шукаючи усамітнення, згодом він оселився у віддаленому Крупицькому Батуринському монастирі, який був відомий суворим подвижницьким життям ченців.
☘️У 1664 р. праведного Феодосія обирають ігуменом (настоятелем) древнього Видубицького монастиря у Києві, який перед цим був спустошений. Монастир вимагав багато зусиль для внутрішнього і зовнішнього благоустрою. Однак мудрий керівник з Божою допомогою відродив обитель до колишнього процвітання.
☘️Трохи пізніше угодник Божий став настоятелем Єлецького монастиря у Чернігові. За невтомну працю на користь обителі ігумен Феодосій здобув любов вірян. Його смирення та духовні подвиги були для братії у Христі повчальним прикладом справжнього благочестя і християнської любові.
☘️У 1692 святого подвижника звели у сан архієпископа Чернігівського. Святитель Феодосій, піклуючись про ввірену йому паству і про підтримку християнського благочестя в керованій ним єпархії, доклав багато зусиль задля відновлення монастирів, а також заснування нових обителей та храмів.
☘️Після короткого, але плідного апостольського служіння архіпастир мирно упокоївся взимку 1696 року. Його тіло було поховано в Борисо-Глібському соборі, де і покоїлося нетлінним 200 років.
☘️Знайдення та урочисте перенесення мощів блаженного Феодосія, а також прославлення у лику святих відбулося восени 1896 року.
☘️Сьогодні благодатні останки угодника Божого спочивають у Свято-Троїцькому кафедральному соборі Чернігова. Численні випадки дивовижних зцілень та інші прояви милості Божої відбуваються за молитвами небесного покровителя Чернігівщини.
☘️«Радуйся, угодниче Божий, святителю Феодосие, чудотворче преславный».
☘️Блаженний угодник Божий народився в 30-х рр. XVII ст. у священицькій сім’ї на Поділлі. Богословську освіту він здобув у Києво-Могилянській колегії, де остаточно вирішив присвятити своє земне життя служінню Господу.
☘️Закінчивши навчання, святий прийняв чернечий постриг у Печерській Лаврі. Невдовзі освіченого і благочестивого монаха призначили архідияконом столичного Софійського собору. Шукаючи усамітнення, згодом він оселився у віддаленому Крупицькому Батуринському монастирі, який був відомий суворим подвижницьким життям ченців.
☘️У 1664 р. праведного Феодосія обирають ігуменом (настоятелем) древнього Видубицького монастиря у Києві, який перед цим був спустошений. Монастир вимагав багато зусиль для внутрішнього і зовнішнього благоустрою. Однак мудрий керівник з Божою допомогою відродив обитель до колишнього процвітання.
☘️Трохи пізніше угодник Божий став настоятелем Єлецького монастиря у Чернігові. За невтомну працю на користь обителі ігумен Феодосій здобув любов вірян. Його смирення та духовні подвиги були для братії у Христі повчальним прикладом справжнього благочестя і християнської любові.
☘️У 1692 святого подвижника звели у сан архієпископа Чернігівського. Святитель Феодосій, піклуючись про ввірену йому паству і про підтримку християнського благочестя в керованій ним єпархії, доклав багато зусиль задля відновлення монастирів, а також заснування нових обителей та храмів.
☘️Після короткого, але плідного апостольського служіння архіпастир мирно упокоївся взимку 1696 року. Його тіло було поховано в Борисо-Глібському соборі, де і покоїлося нетлінним 200 років.
☘️Знайдення та урочисте перенесення мощів блаженного Феодосія, а також прославлення у лику святих відбулося восени 1896 року.
☘️Сьогодні благодатні останки угодника Божого спочивають у Свято-Троїцькому кафедральному соборі Чернігова. Численні випадки дивовижних зцілень та інші прояви милості Божої відбуваються за молитвами небесного покровителя Чернігівщини.
☘️«Радуйся, угодниче Божий, святителю Феодосие, чудотворче преславный».
14.02.202509:07
14 лютого – пам’ять святого мученика Трифона
☘️Блаженний жив у ІІІ столітті і походив із малоазійської області Фригії. З молодого віку він служив Богу і допомагав ближнім, за що Всевишній дарував благочестивому юнаку владу виганяти з людей бісів і зцілювати різні хвороби.
☘️Одного разу його односельці були врятовані ним від голоду: святий Трифон силою своєї молитви змусив шкідливих комах полишити поля, на яких вони знищували посіви різних злаків. Особливо прославився праведник звільненням від нечистого духа доньки імператора. Допомагаючи всім нужденним, він закликав ідолопоклонників до віри в Ісуса Христа, благодаттю Якого він зцілював їх.
☘️Коли ж почалися чергові гоніння на християн угодника Божого схопили і привели на язичницький суд, де він ревно сповідав Царя Небесного. Нехристи піддали його жорстоким тортурам, били ланцюгами, тесали тіло гаками, обпалювали рани вогнем, водили вулицями міста, вбивши в ноги залізні цвяхи.
☘️Зрештою страждальця засудили до усічення мечем. Перед стратою він молився, дякуючи Спасителю, і просив у Господа особливу благодать тим, хто буде закликати його ім’я на допомогу. Сповідник Христовий отримав переможний вінець мучеництва у 250 році.
☘️За переданням XVI століття, святий явив світові ще одне чудо. Він допоміг знайти втраченого птаха одному сокольничному, який через необережність випустив улюбленого царського кречета, чим викликав гнів правителя. Чоловік благав свого Небесного покровителя про допомогу. Уві сні богомольцю з'явився мученик Трифон із птахом і заспокоїв його. Після пробудження християнин побачив сокола на дереві неподалік. Про чудесне явище він розповів царю, якому повернув кречета. Сам же збудував каплицю на місці явлення святого, де згодом була зведена і церква.
☘️Мученикові Трифонові особливо моляться про зцілення від фізичних та душевних недуг, у душевних скорботах, під час голоду.
☘️Блаженний жив у ІІІ столітті і походив із малоазійської області Фригії. З молодого віку він служив Богу і допомагав ближнім, за що Всевишній дарував благочестивому юнаку владу виганяти з людей бісів і зцілювати різні хвороби.
☘️Одного разу його односельці були врятовані ним від голоду: святий Трифон силою своєї молитви змусив шкідливих комах полишити поля, на яких вони знищували посіви різних злаків. Особливо прославився праведник звільненням від нечистого духа доньки імператора. Допомагаючи всім нужденним, він закликав ідолопоклонників до віри в Ісуса Христа, благодаттю Якого він зцілював їх.
☘️Коли ж почалися чергові гоніння на християн угодника Божого схопили і привели на язичницький суд, де він ревно сповідав Царя Небесного. Нехристи піддали його жорстоким тортурам, били ланцюгами, тесали тіло гаками, обпалювали рани вогнем, водили вулицями міста, вбивши в ноги залізні цвяхи.
☘️Зрештою страждальця засудили до усічення мечем. Перед стратою він молився, дякуючи Спасителю, і просив у Господа особливу благодать тим, хто буде закликати його ім’я на допомогу. Сповідник Христовий отримав переможний вінець мучеництва у 250 році.
☘️За переданням XVI століття, святий явив світові ще одне чудо. Він допоміг знайти втраченого птаха одному сокольничному, який через необережність випустив улюбленого царського кречета, чим викликав гнів правителя. Чоловік благав свого Небесного покровителя про допомогу. Уві сні богомольцю з'явився мученик Трифон із птахом і заспокоїв його. Після пробудження християнин побачив сокола на дереві неподалік. Про чудесне явище він розповів царю, якому повернув кречета. Сам же збудував каплицю на місці явлення святого, де згодом була зведена і церква.
☘️Мученикові Трифонові особливо моляться про зцілення від фізичних та душевних недуг, у душевних скорботах, під час голоду.
13.02.202510:35
13 лютого – пам’ять преподобного Никити, затворника Печерського, єпископа Новгородського
☘️Угодник Божий жив у ХІ столітті і розпочав своє чернече життя у Києво–Печерській обителі. Незабаром юний монах виявив бажання піти в затвор. Настоятель попереджав його про передчасність такого подвигу для молодого ченця, але він сподівався лише на свої сили.
☘️У затворі праведний Никита впав у спокусу. Йому явився диявол у вигляді Ангела, якому недосвідчений подвижник поклонився. Нечистий дух дав монаху пораду, як такому, котрий вже ніби досяг духовної досконалості: «Ти не молися, а лише читай і вчи інших, а я буду молитися за тебе», – і став поряд затворника, роблячи вигляд, що молиться за нього.
☘️Молодий чернець несподівано почав пророкувати і напам’ять цитувати Старий Завіт, лише про Євангеліє ні говорити, ні слухати не хотів. Досвідчені старці монастиря насторожилися такій переміні праведного Никити і, помолившись, відігнали від нього біса.
☘️Після цього преподобний Никита полишив затвор і жив у суворому пості й молитві. Згодом, у 1096 році він був поставлений єпископом у Новгороді, а за своє святе життя Господь наділив його даром чудотворення. Одного разу під час посухи архіпастир молитвою звів дощ із неба, а іншого — по його молитві припинилася пожежа в місті.
☘️Впродовж 13 років святитель Никита опікувався новгородською паствою після чого мирно спочив у Господі. Нині мощі угодника Божого спочивають у храмі святого апостола Филипа у Новгороді.
☘️«О, архиерею Божий, святителю Никито, услыши нас, грешных раб твоих. Молися ко Господу еже избавити нас от всех врагов видимых и невидимых».
☘️Угодник Божий жив у ХІ столітті і розпочав своє чернече життя у Києво–Печерській обителі. Незабаром юний монах виявив бажання піти в затвор. Настоятель попереджав його про передчасність такого подвигу для молодого ченця, але він сподівався лише на свої сили.
☘️У затворі праведний Никита впав у спокусу. Йому явився диявол у вигляді Ангела, якому недосвідчений подвижник поклонився. Нечистий дух дав монаху пораду, як такому, котрий вже ніби досяг духовної досконалості: «Ти не молися, а лише читай і вчи інших, а я буду молитися за тебе», – і став поряд затворника, роблячи вигляд, що молиться за нього.
☘️Молодий чернець несподівано почав пророкувати і напам’ять цитувати Старий Завіт, лише про Євангеліє ні говорити, ні слухати не хотів. Досвідчені старці монастиря насторожилися такій переміні праведного Никити і, помолившись, відігнали від нього біса.
☘️Після цього преподобний Никита полишив затвор і жив у суворому пості й молитві. Згодом, у 1096 році він був поставлений єпископом у Новгороді, а за своє святе життя Господь наділив його даром чудотворення. Одного разу під час посухи архіпастир молитвою звів дощ із неба, а іншого — по його молитві припинилася пожежа в місті.
☘️Впродовж 13 років святитель Никита опікувався новгородською паствою після чого мирно спочив у Господі. Нині мощі угодника Божого спочивають у храмі святого апостола Филипа у Новгороді.
☘️«О, архиерею Божий, святителю Никито, услыши нас, грешных раб твоих. Молися ко Господу еже избавити нас от всех врагов видимых и невидимых».
21.02.202507:35
21 лютого – пам’ять великомученика Феодора Стратилата
☘️Святий Феодор походив із Малої Азії (сучасна територія Туреччини) і був воєначальником (з грецької мови – «стратилатом») в одному місті поблизу Чорного моря. На посаді воїн Христовий не приховував свою прихильність до християнства і апостольською проповіддю Євангелія привів до Єдиного Істинного Бога більшу частину місцевих язичників.
☘️На початку IV ст. гоніння на християн особливо посилились. Чутки про праведного Феодора дійшли до злочестивого імператора. Правитель прибув до святого і намагався схилити його принести жертву ідолам. Угодник Божий був непохитним. Тоді розгніваний імператор наказав піддати жорстоким тортурам сповідника Христового.
☘️Страждальця били залізними палками, знімали шкіру, обпалювали вогнем, зрештою розіп’яли на хресті і викололи очі. Вночі Ангел Господній явився мученику, зняв його з хреста і повністю зцілив. На ранок воїни правителя, виявивши святого Феодора живим та неушкодженим, увірували в могутність християнського Бога і прийняли Святе Хрещення.
☘️Не бажаючи уникнути мученицького кончини за Христа, угодник Божий добровільно віддався в руки мучителів. Коли він йшов на страту, люди що дотикалися до його оновленого тіла, миттєво зцілювалися від недугів і звільнювалися від злих духів.
☘️Великомученика Феодора усікли мечем у 319 році.
☘️«Страстотерпче Феодоре, моли Христа Бога, яко да милостив будет нам в День Судный».
☘️Святий Феодор походив із Малої Азії (сучасна територія Туреччини) і був воєначальником (з грецької мови – «стратилатом») в одному місті поблизу Чорного моря. На посаді воїн Христовий не приховував свою прихильність до християнства і апостольською проповіддю Євангелія привів до Єдиного Істинного Бога більшу частину місцевих язичників.
☘️На початку IV ст. гоніння на християн особливо посилились. Чутки про праведного Феодора дійшли до злочестивого імператора. Правитель прибув до святого і намагався схилити його принести жертву ідолам. Угодник Божий був непохитним. Тоді розгніваний імператор наказав піддати жорстоким тортурам сповідника Христового.
☘️Страждальця били залізними палками, знімали шкіру, обпалювали вогнем, зрештою розіп’яли на хресті і викололи очі. Вночі Ангел Господній явився мученику, зняв його з хреста і повністю зцілив. На ранок воїни правителя, виявивши святого Феодора живим та неушкодженим, увірували в могутність християнського Бога і прийняли Святе Хрещення.
☘️Не бажаючи уникнути мученицького кончини за Христа, угодник Божий добровільно віддався в руки мучителів. Коли він йшов на страту, люди що дотикалися до його оновленого тіла, миттєво зцілювалися від недугів і звільнювалися від злих духів.
☘️Великомученика Феодора усікли мечем у 319 році.
☘️«Страстотерпче Феодоре, моли Христа Бога, яко да милостив будет нам в День Судный».
02.02.202510:25
2 лютого – пам’ять преподобного Євфимія Великого
☘️Праведник Христовий жив у V столітті та був родом із вірменського міста Мелітин. Його знатні побожні батьки, тривалий не маючи дітей, дали обітницю: якщо у них народиться довгоочікуване немовля, то присвятять його служінню Богу. І Господь почув їх молитви.
☘️Вихований за християнськими заповідями, угодник Божий змолоду прийняв чернечий постриг і був висвячений у пресвітери. Преподобний Євфимій був настільки обдарованим, що його поставили управителем над усіма міськими обителями. Однак юний монах прагнув до безмовності і самітництва, тому потай відправився до Єрусалиму. Звідти, поклонившись святим місцям, він пішов у Фаранську лавру, де у порожній хатині почав подвиг пустинножителя.
☘️Згодом разом із преподобним Феоктистом вони оселилися ще далі, у горах Китилійської пустелі. Проте Вседержитель невдовзі відкрив таємницю їх богоугодного усамітнення: біля них почали гуртуватися інші ревнителі благочестя, які утворили монастир.
☘️Творець удостоїв святого Євфимія дарами прозорливості та чудотворення. За його молитвами Господь посилав дощ в посуху, примножував продовольчі запаси в монастирі. Одного разу, зціливши сина арабського воєначальника, блаженний навернув до істинної віри його і разом із ним безліч арабів. Намагаючись ухилитися від земної слави, він віддалився в пустелю Зиф, де подвизався в печері, в якій колись ховався пророк цар Давид (Пс. 53:2).
☘️Через деякий час там була заснована нова обитель. Бажання преподобного було жити на самоті в молитовному богоспілкуванні, але Всевишній звелів праведнику не уникати тих, хто приходив до нього. Хоча ченці жили в бідності, бувало, що монастир приймав до 400 осіб паломників, а молитвами блаженного Євфимія в порожніх коморах завжди знаходилася їжа.
☘️Монахи бачили, як при звершені ним Божественної Літургії вогонь сходив із небес, а іншого разу – як йому співслужив Ангел. Спочив благодатний старець у віці 97 років.
☘️Праведник Христовий жив у V столітті та був родом із вірменського міста Мелітин. Його знатні побожні батьки, тривалий не маючи дітей, дали обітницю: якщо у них народиться довгоочікуване немовля, то присвятять його служінню Богу. І Господь почув їх молитви.
☘️Вихований за християнськими заповідями, угодник Божий змолоду прийняв чернечий постриг і був висвячений у пресвітери. Преподобний Євфимій був настільки обдарованим, що його поставили управителем над усіма міськими обителями. Однак юний монах прагнув до безмовності і самітництва, тому потай відправився до Єрусалиму. Звідти, поклонившись святим місцям, він пішов у Фаранську лавру, де у порожній хатині почав подвиг пустинножителя.
☘️Згодом разом із преподобним Феоктистом вони оселилися ще далі, у горах Китилійської пустелі. Проте Вседержитель невдовзі відкрив таємницю їх богоугодного усамітнення: біля них почали гуртуватися інші ревнителі благочестя, які утворили монастир.
☘️Творець удостоїв святого Євфимія дарами прозорливості та чудотворення. За його молитвами Господь посилав дощ в посуху, примножував продовольчі запаси в монастирі. Одного разу, зціливши сина арабського воєначальника, блаженний навернув до істинної віри його і разом із ним безліч арабів. Намагаючись ухилитися від земної слави, він віддалився в пустелю Зиф, де подвизався в печері, в якій колись ховався пророк цар Давид (Пс. 53:2).
☘️Через деякий час там була заснована нова обитель. Бажання преподобного було жити на самоті в молитовному богоспілкуванні, але Всевишній звелів праведнику не уникати тих, хто приходив до нього. Хоча ченці жили в бідності, бувало, що монастир приймав до 400 осіб паломників, а молитвами блаженного Євфимія в порожніх коморах завжди знаходилася їжа.
☘️Монахи бачили, як при звершені ним Божественної Літургії вогонь сходив із небес, а іншого разу – як йому співслужив Ангел. Спочив благодатний старець у віці 97 років.
Log in to unlock more functionality.