Казка про криптана Марка і загублений сид-фразу
Жив-був колись у місті Блокоград молодий криптан на ім’я Марко. Він був не просто трейдером, а справжнім шукачем криптоскарбів — метав у пули, фармив на децентралізованих біржах і навіть тестив нові дропи. Але головним його скарбом була сид-фраза, що відкривала доступ до гаманця з токенами, які він холдив ще з часів першого булрану.
Одного ранку, коли біткойн знову пробив $100К, Марко вирішив нарешті зняти частину прибутку… і виявив, що не може знайти свою сид-фразу. Він перевернув квартиру, обшукав усі USB, блокноти, навіть старі шкарпетки — марно.
У відчаї він звернувся до старого мудреця — Девопа Віталіка, який жив на Discord-горі.
— Щоб знайти те, що загубив, згадай, як ти це створював, — сказав Віталік. — І пам’ятай: блокчейн нічого не забуває, але пам’ять людини — найцінніший cold storage.
Тоді Марко згадав: коли створював гаманець, він зашифрував сид-фразу у вірші, який надрукував на своїй першій футболці з написом “HODL or DIE”.
Він поліз у шафу, знайшов ту футболку — і точно! На звороті був напис:
“Twelve words to rule the chain,
Hidden deep in meme and gain…”
Він розшифрував фразу, увів її — і гаманець відкрився. У ньому світилося число з багатьма нулями.
З того дня Марко не просто холдив — він став ментором для новачків, навчаючи їх головному:
“Не довіряй біржам, пиши сид-фразу вручну — і завжди май свій HODL-мерч при собі.”
І жили вони децентралізовано й щасливо, допоки не прийшов новий булран.
Кінець.
