«читача викрали, безжально кинули до незвичного середовища і це стало б першим кроком до спільних переживань із героями книжки, яких також кидали з місця на місце, з місця на місце, без підготовки і без права вибору»

Рушник, мабуть, найнеобхідніший предмет в побуті туриста. Багато в чому його цінність визначається практикою: в нього можна загорнутися, подорожуючи холодними Лунами Бети Яглана; ним можна накритися, як ковдрою, ночуючи під зірками, що ллють червоне світло на пустельну планету Какрафун; на ньому зручно лежати на піщаних пляжах Сантрагінуса, насолоджуючись п'янкими ароматами моря; його зручно використовувати як пліт, спускаючись повільними, важкими водам річки Метелик; ним можна розмахувати, подаючи сигнали лиха, а можна і намочити його для рукопашної сутички, або обмотати ним голову, щоб не вдихати отруйні гази або уникнути погляду Кровожерного Твариножука з Трааля (разюче дурна тварюка, яка вважає, що якщо ви її не бачите, то і вона вас не бачить; на рідкість тупа, але виключно кровожерлива); ну і зрештою, ви цілком здатні ним витиратися, якщо, звичайно, рушник досить чистий.
Однак набагато важливіше психологічне значення рушника. З нез'ясовних причин, коли страг (НЕ автостопник) дізнається, що у автостопника є з собою рушник, то автоматично передбачає наявність зубної пасти, фляги, компаса, мотка мотузки, плаща, скафандра тощо. Більш того, страг з радістю позичить туристу будь-який з названих або неназваних предметів, „що загубилися“ в дорозі. В очах страга людина, яка об'їздила Галактику вздовж і впоперек, перенесла найтяжчі незгоди, з честю вийшла з відчайдушних ситуацій і зберегла при цьому свій рушник, безумовно, заслуговує найбільшої поваги».