News and Media
Що з економікою?
News and Media
04.03.202514:20
🏗 Метро на Виноградар стало найдорожчою будівельною закупівлею за 2024 рік
Про це йдеться в нашому аналітичному брифі, підготовленому за підтримки Європейського Союзу.
З головного:
🪖 Найбільші витрати – на дороги, укриття та військові об'єкти. Будівництво і ремонт доріг та інженерний захист об'єктів забезпечили понад 13% будівельних закупівель. Далі йде будівництво і ремонт шкіл (9%), значна частина з яких спорудження укриттів.
📍 Найбільші суми освоєно у Києві (16,7%), Дніпропетровській (10,9%) та Харківській (8,2%) областях. Столиця інвестує в метро, школи та мости, Дніпро – у водогони та лікарні, а Харків – у військову інфраструктуру.
Фінансування відбудови скоротилося 一 у 2024 році на відновлення витратили $6,8 млрд (271,6 млрд грн), що на 4% менше у гривнях і на 13% у доларах порівняно з 2023 роком. Кількість завершених закупівель знизилася на 23%.
При цьому у закупівлях є низка проблем, серед яких:
▪️ Низька конкуренція 一 96,6% будівельних закупівель проведено з одним учасником. Антимонопольний комітет має дослідити випадки, коли всі тендери в регіоні виграє одна компанія.
▪️ Дроблення контрактів 一 великі замовлення штучно розбивають на дрібні, щоб уникнути відкритих торгів.
🖇️ Детальніше про проблеми будівельних закупівель та наші рекомендації уряду 一 за посиланням.
Бриф підготовлено у рамках проєкту «Контроль витрат на відновлення», який реалізують ІЕД, Центр економічної стратегії та Технології Прогресу за фінансової підтримки Європейського Союзу.
Про це йдеться в нашому аналітичному брифі, підготовленому за підтримки Європейського Союзу.
З головного:
🪖 Найбільші витрати – на дороги, укриття та військові об'єкти. Будівництво і ремонт доріг та інженерний захист об'єктів забезпечили понад 13% будівельних закупівель. Далі йде будівництво і ремонт шкіл (9%), значна частина з яких спорудження укриттів.
📍 Найбільші суми освоєно у Києві (16,7%), Дніпропетровській (10,9%) та Харківській (8,2%) областях. Столиця інвестує в метро, школи та мости, Дніпро – у водогони та лікарні, а Харків – у військову інфраструктуру.
Фінансування відбудови скоротилося 一 у 2024 році на відновлення витратили $6,8 млрд (271,6 млрд грн), що на 4% менше у гривнях і на 13% у доларах порівняно з 2023 роком. Кількість завершених закупівель знизилася на 23%.
При цьому у закупівлях є низка проблем, серед яких:
▪️ Низька конкуренція 一 96,6% будівельних закупівель проведено з одним учасником. Антимонопольний комітет має дослідити випадки, коли всі тендери в регіоні виграє одна компанія.
▪️ Дроблення контрактів 一 великі замовлення штучно розбивають на дрібні, щоб уникнути відкритих торгів.
🖇️ Детальніше про проблеми будівельних закупівель та наші рекомендації уряду 一 за посиланням.
Бриф підготовлено у рамках проєкту «Контроль витрат на відновлення», який реалізують ІЕД, Центр економічної стратегії та Технології Прогресу за фінансової підтримки Європейського Союзу.
28.02.202512:23
У якому стані зараз пенсійна система?
Днями ми провели подію про майбутнє солідарної пенсійної системи.
👉 Про основні проблеми системи розповіла провідна наукова співробітниця ІЕД Олександра Бетлій.
▪️ За оцінкою Стратегії демографічного розвитку, в Україні проживає 31 млн осіб. Співвідношення працездатних до пенсіонерів скорочується, і вже зараз фактично один платник ЄСВ отримує одного пенсіонера.
▪️ Поточна система дуже складна. Вона складається з 10 різних підсистем обрахунку пенсій, 55 типів доплат та близько 100 надбавок. Люди з однаковим страховим стажем можуть отримувати різні пенсії залежно від року виходу на пенсію. Наприклад, пенсіонер 2015 року отримає 5 тис. грн, а 2021 року — 9 тис. грн.
▪️ Крім цього, є проблема спецвиплат для окремих груп. Судді отримують понад 100 тис. грн, або «пенсійні мігранти» 一 люди перед виходом на пенсію переїжджають в радіоактивні забруднені зони 一 наприклад, Боярку, 一 і відсуджують пенсію як чорнобильці 10-20 тис. грн. При тому, що в ліквідаторів ЧАЕС, у яких немає інвалідності 一 доплата 178 грн. Також колишні силовики мають високі пенсії, тоді як військові, які зараз захищають Україну, не мають таких самих пільг через різницю в законах.
🔗 Подія в записі за посиланням.
Раніше про проблеми пенсійної системи ми говорили з першою заступницею міністра соціальної політики України Дариною Марчак і писали в нас на каналі.
❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися
🟢 Ми в Instagram
Днями ми провели подію про майбутнє солідарної пенсійної системи.
👉 Про основні проблеми системи розповіла провідна наукова співробітниця ІЕД Олександра Бетлій.
▪️ За оцінкою Стратегії демографічного розвитку, в Україні проживає 31 млн осіб. Співвідношення працездатних до пенсіонерів скорочується, і вже зараз фактично один платник ЄСВ отримує одного пенсіонера.
▪️ Поточна система дуже складна. Вона складається з 10 різних підсистем обрахунку пенсій, 55 типів доплат та близько 100 надбавок. Люди з однаковим страховим стажем можуть отримувати різні пенсії залежно від року виходу на пенсію. Наприклад, пенсіонер 2015 року отримає 5 тис. грн, а 2021 року — 9 тис. грн.
▪️ Крім цього, є проблема спецвиплат для окремих груп. Судді отримують понад 100 тис. грн, або «пенсійні мігранти» 一 люди перед виходом на пенсію переїжджають в радіоактивні забруднені зони 一 наприклад, Боярку, 一 і відсуджують пенсію як чорнобильці 10-20 тис. грн. При тому, що в ліквідаторів ЧАЕС, у яких немає інвалідності 一 доплата 178 грн. Також колишні силовики мають високі пенсії, тоді як військові, які зараз захищають Україну, не мають таких самих пільг через різницю в законах.
«Критерії для нової пенсійної системи 一 це прозорість. Ми всі маємо розуміти, за якою формулою будемо отримувати пенсію. Пенсійна система сьогодні 一 це елемент макроекономічної стійкості, тому її реформа зараз дуже на часі», 一 доповнює Олександра Бетлій.
🔗 Подія в записі за посиланням.
Раніше про проблеми пенсійної системи ми говорили з першою заступницею міністра соціальної політики України Дариною Марчак і писали в нас на каналі.
❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися
🟢 Ми в Instagram
26.02.202508:24
Прихід Трампа до влади створює ризики для співпраці Україна–МВФ
👉 На Економічній правді вийшла стаття про ризик припинення фінансування з боку МВФ.
Коротко:
▪️ Через похолодання у відносинах між Києвом і Вашингтоном Україна може втратити підтримку одного з ключових кредиторів – Міжнародного валютного фонду (МВФ). США, як найбільший акціонер МВФ (16,5% голосів), мають значний вплив на рішення Фонду.
▪️ З початку повномасштабної війни МВФ надав Україні кредитів на $12,4 млрд. У 2025 році Україна очікує чотири транші на $2,7 млрд. Програма МВФ важлива не тільки через пряме фінансування, а й як сигнал для інших кредиторів (у першу чергу ЄС та країн G7).
🔻Україна не виконала три ключові "маяки" Фонду:
1. Створення нового адміністративного суду замість ліквідованого ОАСК.
2. Скасування "правок Лозового", які ускладнюють розслідування корупційних справ.
3. Підготовка стратегії для Національної комісії з цінних паперів).
Дотепер МВФ був поблажливим до України та часто дозволяв виконувати маяки невчасно. Зараз же як ніколи важливо не давати Фонду жодного приводу сумніватися у нашій доброчесності та відданості взятим на себе зобов’язанням.
🔗 Додамо, що цієї п’ятниці 一 28 лютого об 11:00 一 разом із колегами консорціуму #rrr4u ми проведемо черговий моніторинг виконання програми МВФ та Плану України. Спеціальна тема – потреба в посиленні незалежності регулятора енергетики.
Реєстрація за посиланням.
❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися
🟢 Ми в Instagram
👉 На Економічній правді вийшла стаття про ризик припинення фінансування з боку МВФ.
Коротко:
▪️ Через похолодання у відносинах між Києвом і Вашингтоном Україна може втратити підтримку одного з ключових кредиторів – Міжнародного валютного фонду (МВФ). США, як найбільший акціонер МВФ (16,5% голосів), мають значний вплив на рішення Фонду.
▪️ З початку повномасштабної війни МВФ надав Україні кредитів на $12,4 млрд. У 2025 році Україна очікує чотири транші на $2,7 млрд. Програма МВФ важлива не тільки через пряме фінансування, а й як сигнал для інших кредиторів (у першу чергу ЄС та країн G7).
🔻Україна не виконала три ключові "маяки" Фонду:
1. Створення нового адміністративного суду замість ліквідованого ОАСК.
2. Скасування "правок Лозового", які ускладнюють розслідування корупційних справ.
3. Підготовка стратегії для Національної комісії з цінних паперів).
Дотепер МВФ був поблажливим до України та часто дозволяв виконувати маяки невчасно. Зараз же як ніколи важливо не давати Фонду жодного приводу сумніватися у нашій доброчесності та відданості взятим на себе зобов’язанням.
🔗 Додамо, що цієї п’ятниці 一 28 лютого об 11:00 一 разом із колегами консорціуму #rrr4u ми проведемо черговий моніторинг виконання програми МВФ та Плану України. Спеціальна тема – потреба в посиленні незалежності регулятора енергетики.
Реєстрація за посиланням.
❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися
🟢 Ми в Instagram
21.02.202514:10
🧔 Частка дорослих чоловіків серед українських біженців за кордоном за рік зросла на 9 в.п. до 27%
👉 Продовжуємо розповідати про головні цифри з четвертої хвилі нашого #дослідження_про_біженців.
▪️ Більшість українських біженців становлять дорослі жінки 35-44 років, проте їхня частка поступово зменшується. Станом на грудень 2024 року вони складали 44% усіх біженців за кордоном, що на 6 в.п. менше, ніж на початку року (50%).
▪️ Водночас частка дорослих чоловіків серед біженців зросла з 18% у січні 2024 до 27% у грудні (+9 в.п.).
▪️ Дітей, які на початку 2024 року становили приблизно третину всіх біженців, тепер 29%. Найбільше скоротилася частка хлопчиків віком 0–9 років (з 9% до 6%).
Ще до повномасштабного вторгнення Україна стикалася з низьким рівнем народжуваності та перевищенням еміграції над імміграцією. Масова міграція жінок та дітей загострює ці проблеми та може призвести до подальшого скорочення населення.
📌 Нагадаємо, що за оцінками ЦЕС навіть після завершення війни за кордоном можуть залишитися від 1,7 до 2,7 млн українців. Від їхнього неповернення економіка щороку може втрачати від 5,1% до 7,8% ВВП.
🔗 Ознайомитись з дослідженням можна за посиланням.
❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися
🟢 Ми в Instagram
👉 Продовжуємо розповідати про головні цифри з четвертої хвилі нашого #дослідження_про_біженців.
▪️ Більшість українських біженців становлять дорослі жінки 35-44 років, проте їхня частка поступово зменшується. Станом на грудень 2024 року вони складали 44% усіх біженців за кордоном, що на 6 в.п. менше, ніж на початку року (50%).
▪️ Водночас частка дорослих чоловіків серед біженців зросла з 18% у січні 2024 до 27% у грудні (+9 в.п.).
▪️ Дітей, які на початку 2024 року становили приблизно третину всіх біженців, тепер 29%. Найбільше скоротилася частка хлопчиків віком 0–9 років (з 9% до 6%).
Ще до повномасштабного вторгнення Україна стикалася з низьким рівнем народжуваності та перевищенням еміграції над імміграцією. Масова міграція жінок та дітей загострює ці проблеми та може призвести до подальшого скорочення населення.
📌 Нагадаємо, що за оцінками ЦЕС навіть після завершення війни за кордоном можуть залишитися від 1,7 до 2,7 млн українців. Від їхнього неповернення економіка щороку може втрачати від 5,1% до 7,8% ВВП.
🔗 Ознайомитись з дослідженням можна за посиланням.
❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися
🟢 Ми в Instagram
19.02.202511:41
Чи дійсно у січні відбулося рекордне закриття ФОПів?
(допис старшого економіста ЦЕС Юрія Гайдая)
«Коли собаці нема що робити 一 він лиже яйця. Коли нема що робити окремим "експертам" і політикам 一 вони драматично аналізують рекордну динаміку закриття ФОПів у січні.
При тому, що у грудні 2024 у нас була рекордна чисельність ФОПів за останні 10 років 一 2 млн 179 тисяч. І навіть теперішні 2 млн 140 тисяч 一 це найбільший показник після жовтня-грудня 2024-го, більше, ніж у вересні 2024-го.
Значно цікавіше запитання 一 як так сталося, що після трьох років повномасштабної війни та виїзду мільйонів економічно активних українців за кордон, ФОПів у нас на 150 тисяч більше, ніж було наприкінці 2021 року 一 на піку ВВП, після 6 років зростання?
Наскільки це органічна ситуація? Скільки серед цих 2,14 млн ФОПів 一 "живих" підприємців, а скільки 一 оптимізації, ухилення і скаму?
А те, що закрилося кількадесят тисяч "сплячих" ФОПів після повернення обов'язкової сплати ЄСВ 一 взагалі неістотно. Нагадаю, в січні 2017-го через те ж обов'язкове ЄСВ закрилося 168 тис ФОПів, а за кілька місяців чистий спад чисельності склав 250 тис.
Ну не можна аналізувати процеси в економіці на відрізку одного місяця. Треба трішки ширше дивитися.
Фрагмент графіку: чудовий проєкт "Фопономіка" від Opendatabot».
❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися
🟢 Ми в Instagram
(допис старшого економіста ЦЕС Юрія Гайдая)
«Коли собаці нема що робити 一 він лиже яйця. Коли нема що робити окремим "експертам" і політикам 一 вони драматично аналізують рекордну динаміку закриття ФОПів у січні.
При тому, що у грудні 2024 у нас була рекордна чисельність ФОПів за останні 10 років 一 2 млн 179 тисяч. І навіть теперішні 2 млн 140 тисяч 一 це найбільший показник після жовтня-грудня 2024-го, більше, ніж у вересні 2024-го.
Значно цікавіше запитання 一 як так сталося, що після трьох років повномасштабної війни та виїзду мільйонів економічно активних українців за кордон, ФОПів у нас на 150 тисяч більше, ніж було наприкінці 2021 року 一 на піку ВВП, після 6 років зростання?
Наскільки це органічна ситуація? Скільки серед цих 2,14 млн ФОПів 一 "живих" підприємців, а скільки 一 оптимізації, ухилення і скаму?
А те, що закрилося кількадесят тисяч "сплячих" ФОПів після повернення обов'язкової сплати ЄСВ 一 взагалі неістотно. Нагадаю, в січні 2017-го через те ж обов'язкове ЄСВ закрилося 168 тис ФОПів, а за кілька місяців чистий спад чисельності склав 250 тис.
Ну не можна аналізувати процеси в економіці на відрізку одного місяця. Треба трішки ширше дивитися.
Фрагмент графіку: чудовий проєкт "Фопономіка" від Opendatabot».
❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися
🟢 Ми в Instagram
17.02.202512:55
Усюди добре, а вдома краще?
20 лютого о 15:00 ЦЕС презентує нове дослідження про українських біженців.
👨👩👧👦 Ми досліджуємо стан та настрої українців за кордоном з 2022 року. За цей час ми тричі опитували вимушених мігрантів, вивчали, як вони живуть, і що потрібно для їхнього повернення.
Наступного тижня ми презентуємо четверте дослідження з оновленими даними, які спираються на опитування агенції Info Sapiens, проведене наприкінці 2024 року.
Інфографіка 一 тизер з дослідження про те, де українським біженцям подобається більше — в Україні чи за кордоном.
👉 Всі головні цифри презентуємо 20 лютого о 15:00 в Zoom. Реєстрація за посиланням.
Що ще цікавого буде у дослідженні:
▪️ Скільки українських біженців за кордоном і як змінюється ця цифра?
▪️ Які країни вони обирають і як живуть там?
▪️ Які країни ставляться найкраще до українських біженців, а які найгірше?
▪️ Як неповернення вплине на економіку і що з цим робити?
❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися
🟢 Ми в Instagram
20 лютого о 15:00 ЦЕС презентує нове дослідження про українських біженців.
👨👩👧👦 Ми досліджуємо стан та настрої українців за кордоном з 2022 року. За цей час ми тричі опитували вимушених мігрантів, вивчали, як вони живуть, і що потрібно для їхнього повернення.
Наступного тижня ми презентуємо четверте дослідження з оновленими даними, які спираються на опитування агенції Info Sapiens, проведене наприкінці 2024 року.
Інфографіка 一 тизер з дослідження про те, де українським біженцям подобається більше — в Україні чи за кордоном.
👉 Всі головні цифри презентуємо 20 лютого о 15:00 в Zoom. Реєстрація за посиланням.
Що ще цікавого буде у дослідженні:
▪️ Скільки українських біженців за кордоном і як змінюється ця цифра?
▪️ Які країни вони обирають і як живуть там?
▪️ Які країни ставляться найкраще до українських біженців, а які найгірше?
▪️ Як неповернення вплине на економіку і що з цим робити?
❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися
🟢 Ми в Instagram
04.03.202510:57
Чистий експорт електроенергії у лютому був позитивним тільки 4 дні — так само, як і у січні.
У середині лютого через значне падіння температури та збільшення внутрішнього споживання комерційний експорт електроенергії зупинили.
👉 Про це йдеться у нашому Трекері економіки під час війни, який виходить за підтримки ПриватБанку.
📈 Водночас імпорт зріс на майже 30% у порівнянні з січнем 一 до 244,3 ГВт·год. Найбільшими постачальниками були Угорщина та Словаччина.
Україна платить за цю електроенергію, це не допомога.
💡Минулого року ситуація із зовнішньою торгівлею електроенергією була кращою. У лютому 2024 року Україна експортувала 63,2 ГВт·год електроенергії (32,7 ГВт·год у лютому 2025 року).
Графік 一 Трекер економіки.
❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися
🟢 Ми в Instagram
У середині лютого через значне падіння температури та збільшення внутрішнього споживання комерційний експорт електроенергії зупинили.
👉 Про це йдеться у нашому Трекері економіки під час війни, який виходить за підтримки ПриватБанку.
📈 Водночас імпорт зріс на майже 30% у порівнянні з січнем 一 до 244,3 ГВт·год. Найбільшими постачальниками були Угорщина та Словаччина.
Україна платить за цю електроенергію, це не допомога.
💡Минулого року ситуація із зовнішньою торгівлею електроенергією була кращою. У лютому 2024 року Україна експортувала 63,2 ГВт·год електроенергії (32,7 ГВт·год у лютому 2025 року).
Графік 一 Трекер економіки.
❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися
🟢 Ми в Instagram
27.02.202516:06
👨💼 Скільки чоловіків можуть виїхати за кордон після закінчення війни?
У нашому #дослідженні_про_біженців ми, серед іншого, дослідили скільки ще чоловіків можуть виїхати за кордон після зняття обмежень виїзду.
Для цього ми запитали у біженців, чи розглядають вони возз'єднання з сім’єю за кордоном. Станом на листопад 2024 року, 32,2% українських жінок за кордоном мали чоловіків в Україні, які підпали під обмеження виїзду.
Зауважимо, що цей підхід бере до уваги лише чоловіків, які:
а) нині перебувають в Україні;
б) не мають права на виїзд через обмеження воєнного часу;
в) чиї дружини зараз за кордоном.
Тобто ця оцінка може бути заниженою.
👉 Отже, за нашими розрахунками, за кордон додатково можуть виїхати:
290 тис. українських чоловіків за оптимістичного сценарію
389 тис. — за середнього
532 тис. — за песимістичного.
❓ Як ви вважаєте, чи варто відразу відкривати кордони після скасування воєнного стану? Як має бути організований цей процес?
❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися
🟢 Ми в Instagram
У нашому #дослідженні_про_біженців ми, серед іншого, дослідили скільки ще чоловіків можуть виїхати за кордон після зняття обмежень виїзду.
Для цього ми запитали у біженців, чи розглядають вони возз'єднання з сім’єю за кордоном. Станом на листопад 2024 року, 32,2% українських жінок за кордоном мали чоловіків в Україні, які підпали під обмеження виїзду.
Зауважимо, що цей підхід бере до уваги лише чоловіків, які:
а) нині перебувають в Україні;
б) не мають права на виїзд через обмеження воєнного часу;
в) чиї дружини зараз за кордоном.
Тобто ця оцінка може бути заниженою.
👉 Отже, за нашими розрахунками, за кордон додатково можуть виїхати:
290 тис. українських чоловіків за оптимістичного сценарію
389 тис. — за середнього
532 тис. — за песимістичного.
❓ Як ви вважаєте, чи варто відразу відкривати кордони після скасування воєнного стану? Як має бути організований цей процес?
❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися
🟢 Ми в Instagram
25.02.202510:56
💰 Скільки коштують українські корисні копалини?
Україна володіє надрами загальною вартістю $14,8 трлн, а лише запаси Дніпропетровщини оцінюються у $3,5 трлн.
👉 Про це розповів наш старший економіст Володимир Ланда в коментарі Суспільному Дніпро.
За роки війни Росія окупувала близько 20% території України, включно з родовищами вугілля — колись основного енергетичного ресурсу країни. Внаслідок цього обсяги видобутку обвалилися до рівня, на якому країна перебувала понад 100 років тому.
🏭 Разом із шахтами Україна втратила й металургійні потужності, а логістика у гірничодобувному комплексі суттєво ускладнилася.
Але навіть після втрат природні ресурси залишаються важливим економічним активом.
Якщо іноземні інвестори вкладуться у видобуток і переробку, вони не лише сплачуватимуть податки та створюватимуть робочі місця, а й захищатимуть свої активи від агресії.
❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися
🟢 Ми в Instagram
Україна володіє надрами загальною вартістю $14,8 трлн, а лише запаси Дніпропетровщини оцінюються у $3,5 трлн.
👉 Про це розповів наш старший економіст Володимир Ланда в коментарі Суспільному Дніпро.
За роки війни Росія окупувала близько 20% території України, включно з родовищами вугілля — колись основного енергетичного ресурсу країни. Внаслідок цього обсяги видобутку обвалилися до рівня, на якому країна перебувала понад 100 років тому.
«Якщо 50 років тому видобуток вугілля був понад 200 мільйонів тонн на рік, то зараз ми навіть одну десяту не видобуваємо. Ми на рівні 1910 року по вугіллю», 一 пояснює Володимир Ланда.
🏭 Разом із шахтами Україна втратила й металургійні потужності, а логістика у гірничодобувному комплексі суттєво ускладнилася.
Але навіть після втрат природні ресурси залишаються важливим економічним активом.
Якщо іноземні інвестори вкладуться у видобуток і переробку, вони не лише сплачуватимуть податки та створюватимуть робочі місця, а й захищатимуть свої активи від агресії.
❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися
🟢 Ми в Instagram
21.02.202507:41
Вибори в Україні мають відбутися, але тільки після завершення війни та досягнення сталого миру
✍️ ЦЕС та більше 100 громадських організацій підписали заяву про неможливість проведення демократичних виборів без сталого миру.
Нагадаємо, що після двосторонньої зустрічі делегацій США та РФ у Саудівській Аравії (без участі представників Києва чи Брюсселя), Трамп заявив, що рейтинг довіри до Зеленського нібито становить лише 4%. Він також «висловив незадоволення тим, що в Україні не проводять вибори під час війни».
Вибори під час війни несуть:
▪️ Безпекові загрози — виборці, кандидати та члени комісій можуть стати мішенню атак.
▪️ Масштабне втручання Росії — через дезінформацію, підкуп, кіберзагрози.
▪️ Відсутність механізмів голосування для військових, ВПО та українців за кордоном.
Україна ніколи не відмовлялася від проведення виборів, але для їх організації потрібні час і ресурси, а не вимоги.
🔗 Повний текст заяви тут.
❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися
🟢 Ми в Instagram
✍️ ЦЕС та більше 100 громадських організацій підписали заяву про неможливість проведення демократичних виборів без сталого миру.
Нагадаємо, що після двосторонньої зустрічі делегацій США та РФ у Саудівській Аравії (без участі представників Києва чи Брюсселя), Трамп заявив, що рейтинг довіри до Зеленського нібито становить лише 4%. Він також «висловив незадоволення тим, що в Україні не проводять вибори під час війни».
Вибори під час війни несуть:
▪️ Безпекові загрози — виборці, кандидати та члени комісій можуть стати мішенню атак.
▪️ Масштабне втручання Росії — через дезінформацію, підкуп, кіберзагрози.
▪️ Відсутність механізмів голосування для військових, ВПО та українців за кордоном.
Україна ніколи не відмовлялася від проведення виборів, але для їх організації потрібні час і ресурси, а не вимоги.
🔗 Повний текст заяви тут.
❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися
🟢 Ми в Instagram
18.02.202516:31
💸 Минулого тижня ми шукали відповідь, як скористатися фінансовою подушкою для посилання фронту.
Старший аналітик Центру ініціатив «Повернись живим» Микола Бєлєсков вважає, що у тій ситуації, де ми зараз, наявність грошей не гарантує їх ефективного використання.
Також він виділив три структурних проблеми, з якими стикається сектор оборони і з якими можна працювати.
1️⃣. Люди.
Перевагою такого підходу є відносна швидкість: достатньо кількох місяців, щоб активніше залучити людський капітал і забезпечити присутність нових бійців на передовій. Водночас важливо враховувати ризик, що фінансове стимулювання повинно бути справедливим як для тих, хто приєднався до 24 лютого 2022 року, так і для тих, хто підписав контракти пізніше.
Наприклад, пропозиція залучати осіб віком 18–25 років на однорічні контракти з суттєвими одноразовими виплатами, розтягнутими в часі, викликала неоднозначну реакцію серед значної частини військових», 一 каже пан Бєлєсков.
2️⃣. Матеріально-технічне забезпечення.
3️⃣. Управління.
Тобто наявність грошей не гарантує їх ефективного використання.
📌 Послухати подію в записі.
❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися
🟢 Ми в Instagram
Старший аналітик Центру ініціатив «Повернись живим» Микола Бєлєсков вважає, що у тій ситуації, де ми зараз, наявність грошей не гарантує їх ефективного використання.
Також він виділив три структурних проблеми, з якими стикається сектор оборони і з якими можна працювати.
1️⃣. Люди.
«Перше — це, безумовно, комплектація. Адже при плані залучення 500 тисяч осіб Україна змогла залучити лише 200 тисяч. Саме в контексті комплектації нині найбільше обговорюються сценарії фінансового заохочення: збільшення певних виплат — як одноразових, так і регулярного грошового забезпечення, — щоб створити додатковий стимул долучатися до Сил оборони. Це може бути стимул не настільки привабливий з точки зору цінностей, проте дієвий.
Перевагою такого підходу є відносна швидкість: достатньо кількох місяців, щоб активніше залучити людський капітал і забезпечити присутність нових бійців на передовій. Водночас важливо враховувати ризик, що фінансове стимулювання повинно бути справедливим як для тих, хто приєднався до 24 лютого 2022 року, так і для тих, хто підписав контракти пізніше.
Наприклад, пропозиція залучати осіб віком 18–25 років на однорічні контракти з суттєвими одноразовими виплатами, розтягнутими в часі, викликала неоднозначну реакцію серед значної частини військових», 一 каже пан Бєлєсков.
2️⃣. Матеріально-технічне забезпечення.
«На відміну від людей, тут позитивний ефект може бути розтягнутий у часі, зважаючи на виробництво важкого та складного озброєння. Ще одна проблема, що український оборонно-промисловий комплекс не може повністю забезпечити всі наші потреби, навіть якщо ми насичимо його ліквідністю».
3️⃣. Управління.
«Найскладніша проблема з точки зору вирішення за рахунок додаткового фінансового ресурсу. Це посилення професіоналізму штабної роботи, що вимагає довгострокових інвестицій в професійне зростання, освіту офіцерів і сержантів. Досягти швидкого ефекту в короткий час саме за рахунок грошових впливань буде складно».
Тобто наявність грошей не гарантує їх ефективного використання.
📌 Послухати подію в записі.
❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися
🟢 Ми в Instagram
17.02.202511:27
💸 Як змінювались бюджетні видатки за останні п'ять років 一 графік
Цьогорічні видатки державного бюджету сягнули рекордних 4,5 трлн грн. Це на 12% більше номінально, ніж минулого року, але з урахуванням інфляції — фактично на тому ж рівні. З головного:
▪️ 65% видатків спрямовано на оборону
▪️ Серед необоронних видатків найбільша цивільна категорія — соціальні видатки — залишилася без змін. Водночас зростають витрати на обслуговування держборгу (малиновий колір на графіку) 一 +24% до 307 млрд грн або 7% від усіх видатків бюджету.
📈Частка власних надходжень у покритті видатків зросла до 44% (у 2023-му було менше 40%). Решту покриваємо завдяки міжнародній підтримці та випуску держоблігацій.
Нагадаємо, що на 2025 рік Рада розглядає виділити додаткові $5-7 млрд на оборону з доходів на заморожені російські активи.
Графік 一 огляд економіки у лютому.
❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися
🟢 Ми в Instagram
Цьогорічні видатки державного бюджету сягнули рекордних 4,5 трлн грн. Це на 12% більше номінально, ніж минулого року, але з урахуванням інфляції — фактично на тому ж рівні. З головного:
▪️ 65% видатків спрямовано на оборону
▪️ Серед необоронних видатків найбільша цивільна категорія — соціальні видатки — залишилася без змін. Водночас зростають витрати на обслуговування держборгу (малиновий колір на графіку) 一 +24% до 307 млрд грн або 7% від усіх видатків бюджету.
📈Частка власних надходжень у покритті видатків зросла до 44% (у 2023-му було менше 40%). Решту покриваємо завдяки міжнародній підтримці та випуску держоблігацій.
Нагадаємо, що на 2025 рік Рада розглядає виділити додаткові $5-7 млрд на оборону з доходів на заморожені російські активи.
Графік 一 огляд економіки у лютому.
❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися
🟢 Ми в Instagram
03.03.202516:00
💸 Україна може не отримати наступного траншу МВФ без підвищення акцизів на цигарки
Про це йдеться у попередній домовленості МВФ та України щодо сьомого перегляду програми фінансування. Сума траншу, який має отримати Україна — $400 млн.
Раніше ми писали про те, чому важливо запровадити закон про підвищення акцизів — бюджет недоотримав уже більше 1,5 млрд грн.
👉 Нагадаємо, що наш старший економіст Юрій Гайдай створив петицію, щоб закликати Президента підписати закон.
❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися
🟢 Ми в Instagram
Про це йдеться у попередній домовленості МВФ та України щодо сьомого перегляду програми фінансування. Сума траншу, який має отримати Україна — $400 млн.
Раніше ми писали про те, чому важливо запровадити закон про підвищення акцизів — бюджет недоотримав уже більше 1,5 млрд грн.
👉 Нагадаємо, що наш старший економіст Юрій Гайдай створив петицію, щоб закликати Президента підписати закон.
❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися
🟢 Ми в Instagram
27.02.202511:47
«Мотиваційні» контракти для молоді не створять фінансових ризиків для України
👉 Хоч у держбюджеті не закладено коштів на ці ініціативи, їх можна знайти у зовнішніх джерелах фінансування, які гарантовані Україні на 2025-й 一 Ukraine Facility, МВФ і гроші від заморожених російських активів за програмою ERA.
Прокоментували цю тему для УП.
▪️ У 2025 році виплати за «мотиваційними» контрактами можуть коштувати Україні приблизно 55–60 млрд грн (близько $1,5 млрд), якщо такі контракти підпишуть 100 тисяч українців.
▪️ Впровадження депутатського законопроєкту про мотивацію (додаткові виплати чинним військовим) обійдеться у 70–80 млрд грн на рік.
▪️ Кошти на це можна покрити за допомогою міжнародної допомоги.
Очікуємо, що цьогоріч партнери нададуть нам понад $60 млрд, при потребі зовнішнього фінансування в $38 млрд. Частину надлишку доведеться відкласти на 2026-й, але резерв для оборонних видатків є», – каже наш старший економіст Юрій Гайдай.
Торік грошове забезпечення військових становило ≈ 700 млрд грн. Якщо завдяки цим контрактам кількість бійців у ЗСУ збільшиться приблизно на 10% від орієнтовної чисельності 800 тисяч, витрати на зарплати бійців зростуть ще умовно на 80 млрд грн.
✍️ Про додаткові $5-7 млрд на оборону з доходів на заморожені російські активи також говорив на нашій події Володимир Цабаль, секретар комітету з питань бюджету у Раді.
❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися
🟢 Ми в Instagram
👉 Хоч у держбюджеті не закладено коштів на ці ініціативи, їх можна знайти у зовнішніх джерелах фінансування, які гарантовані Україні на 2025-й 一 Ukraine Facility, МВФ і гроші від заморожених російських активів за програмою ERA.
Прокоментували цю тему для УП.
▪️ У 2025 році виплати за «мотиваційними» контрактами можуть коштувати Україні приблизно 55–60 млрд грн (близько $1,5 млрд), якщо такі контракти підпишуть 100 тисяч українців.
▪️ Впровадження депутатського законопроєкту про мотивацію (додаткові виплати чинним військовим) обійдеться у 70–80 млрд грн на рік.
▪️ Кошти на це можна покрити за допомогою міжнародної допомоги.
«Якщо в попередні роки ми були невпевнені, отримаємо достатньо фінансування чи ні, то на 2025-й все гарантовано.
Очікуємо, що цьогоріч партнери нададуть нам понад $60 млрд, при потребі зовнішнього фінансування в $38 млрд. Частину надлишку доведеться відкласти на 2026-й, але резерв для оборонних видатків є», – каже наш старший економіст Юрій Гайдай.
Торік грошове забезпечення військових становило ≈ 700 млрд грн. Якщо завдяки цим контрактам кількість бійців у ЗСУ збільшиться приблизно на 10% від орієнтовної чисельності 800 тисяч, витрати на зарплати бійців зростуть ще умовно на 80 млрд грн.
«Варто враховувати, що набір відбуватиметься впродовж року: хтось долучиться до ЗСУ зараз, а хтось у грудні. Тому, думаю, суму річних видатків можна сміливо ділити на два»,一 продовжує Юрій Гайдай.
✍️ Про додаткові $5-7 млрд на оборону з доходів на заморожені російські активи також говорив на нашій події Володимир Цабаль, секретар комітету з питань бюджету у Раді.
❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися
🟢 Ми в Instagram
24.02.202515:09
Більшість українських біженців походять зі східних та північних областей
👉 Продовжуємо ділитися результатами четвертої хвилі нашого #дослідження_про_біженців.
▪️ 18% українських біженців — з Києва.
▪️ За Києвом йдуть Харківська (13,8%) і Донецька (9,5%) області.
🚗 Куди виїжджають біженці?
За нашими розрахунками, більшість українських біженців перебувають у Німеччині (20%) та Польщі (18%).
У США перебуває 5,4% усіх біженців, але загалом разом з Канадою ці дві країни прийняли менше 10% біженців — основний тягар несуть країни Європи.
🇪🇺 За даними Євростату, на кінець листопада 2024 року близько 4,2 млн українців мають статус тимчасового захисту в країнах ЄС. У Німеччині таких 1,2 млн осіб, у Польщі — 988 тис., у Чехії — 385 тис.
Водночас, у Чехії на 1 тисячу населення припадає 35,3 українських біженців — найбільше серед усіх країн ЄС. Лише дві інші європейські країни, які не є членами ЄС, мають більшу частку: у Молдові – 47,3 українців на 1 тис. жителів, а в Чорногорії – 34 українці.
📊 Дослідження та інтерактивні графіки за посиланням.
❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися
🟢 Ми в Instagram
👉 Продовжуємо ділитися результатами четвертої хвилі нашого #дослідження_про_біженців.
▪️ 18% українських біженців — з Києва.
▪️ За Києвом йдуть Харківська (13,8%) і Донецька (9,5%) області.
🚗 Куди виїжджають біженці?
За нашими розрахунками, більшість українських біженців перебувають у Німеччині (20%) та Польщі (18%).
У США перебуває 5,4% усіх біженців, але загалом разом з Канадою ці дві країни прийняли менше 10% біженців — основний тягар несуть країни Європи.
🇪🇺 За даними Євростату, на кінець листопада 2024 року близько 4,2 млн українців мають статус тимчасового захисту в країнах ЄС. У Німеччині таких 1,2 млн осіб, у Польщі — 988 тис., у Чехії — 385 тис.
Водночас, у Чехії на 1 тисячу населення припадає 35,3 українських біженців — найбільше серед усіх країн ЄС. Лише дві інші європейські країни, які не є членами ЄС, мають більшу частку: у Молдові – 47,3 українців на 1 тис. жителів, а в Чорногорії – 34 українці.
📊 Дослідження та інтерактивні графіки за посиланням.
❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися
🟢 Ми в Instagram
20.02.202513:06
👥 За рік кількість українських біженців зросла на 300 тисяч 一 до 5,2 млн
Станом на листопад 2024 року за кордоном через війну перебувало 5,2 млн українців. Це на 300 тис. осіб більше, ніж було у січні 2024 року.
🛂 3,7 млн з них покинули Україну через західні кордони; через територію РФ чи Білорусі до Європи виїхало близько 239 тис. українців (0,2 млн); ще 1,3 млн українців, за даними ООН, стали біженцями в Росії чи Білорусі.
📲 Прямо зараз презентуємо результати четвертої хвилі нашого #дослідження_про_біженців. Приєднуйтесь за посиланням в Zoom або Facebook.
Головні графіки з дослідження ми підготували за посиланням.
👉 Найважливіші цифри:
▪️ Усе менше українців планують повертатись, зараз на це готові 43% українських біженців. Раніше ця частка становила 52% (січень 2024) та 74% (грудень 2022).
▪️ За нашими оцінками, навіть після завершення війни за кордоном можуть залишитися від 1,7 до 2,7 млн українців. Це суттєво вплине на економіку, яка щороку може втрачати від 5,1% до 7,8% ВВП.
▪️ Переважна більшість біженців — це жінки (найбільше віком 35-44 років) та діти. За даними Євростату, найбільше українських біженців у Німеччині (27%) та Польщі (23%).
▪️ З січня 2024 року значно зросла частка дорослих чоловіків за кордоном:
Що впливає на рішення повернутися?
✈️ Для більшості українських біженців (53%) стимулом повернутися є остаточне закінчення війни з відновленням авіасполучення.
Іншими вагомими чинниками є: вищий, ніж зараз, рівень життя в Україні (наприклад, в освіті, медицині, боротьбі з корупцією тощо) — 46%; можливість знайти добре оплачувану роботу — 33%; припинення бойових дій та повітряних ударів по місту, в яке планують повернутися — 31%; припинення бойових дій у рідному регіоні — 24%.
📌 Щоб сприяти поверненню, експерти ЦЕС рекомендують уряду:
▪️ сприяти свободі пересування в ЄС на рівних умовах із громадянами Євросоюзу;
▪️ розвивати співпрацю з європейськими країнами для повернення громадян після війни;
▪️ надавати допомогу людям із постраждалих та окупованих регіонів на час відбудови;
▪️ збільшити ресурси на комунікацію з українцями за кордоном через дипломатичні місії;
▪️ спрощувати реінтеграцію дітей у школи та вступ до українських вишів.
Дослідження було проведено за підтримки Міжнародного фонду Відродження.
❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися
🟢 Ми в Instagram
Станом на листопад 2024 року за кордоном через війну перебувало 5,2 млн українців. Це на 300 тис. осіб більше, ніж було у січні 2024 року.
🛂 3,7 млн з них покинули Україну через західні кордони; через територію РФ чи Білорусі до Європи виїхало близько 239 тис. українців (0,2 млн); ще 1,3 млн українців, за даними ООН, стали біженцями в Росії чи Білорусі.
📲 Прямо зараз презентуємо результати четвертої хвилі нашого #дослідження_про_біженців. Приєднуйтесь за посиланням в Zoom або Facebook.
Головні графіки з дослідження ми підготували за посиланням.
👉 Найважливіші цифри:
▪️ Усе менше українців планують повертатись, зараз на це готові 43% українських біженців. Раніше ця частка становила 52% (січень 2024) та 74% (грудень 2022).
▪️ За нашими оцінками, навіть після завершення війни за кордоном можуть залишитися від 1,7 до 2,7 млн українців. Це суттєво вплине на економіку, яка щороку може втрачати від 5,1% до 7,8% ВВП.
▪️ Переважна більшість біженців — це жінки (найбільше віком 35-44 років) та діти. За даними Євростату, найбільше українських біженців у Німеччині (27%) та Польщі (23%).
▪️ З січня 2024 року значно зросла частка дорослих чоловіків за кордоном:
“З кінця 2022 року структура українських біженців за кордоном зазнала значних змін. Тоді як на початку війни жінки та діти складали переважну більшість біженців, зараз суттєво зросла частка дорослих чоловіків. Хоча відносну більшість (44%) все ще складають дорослі жінки, частка дорослих чоловіків станом на грудень досягла 27%, збільшившись на 9 в.п. порівняно з січнем 2024”, - коментує співавторка дослідження та старша економістка Центру економічної стратегії Дарія Михайлішина.
Що впливає на рішення повернутися?
✈️ Для більшості українських біженців (53%) стимулом повернутися є остаточне закінчення війни з відновленням авіасполучення.
Іншими вагомими чинниками є: вищий, ніж зараз, рівень життя в Україні (наприклад, в освіті, медицині, боротьбі з корупцією тощо) — 46%; можливість знайти добре оплачувану роботу — 33%; припинення бойових дій та повітряних ударів по місту, в яке планують повернутися — 31%; припинення бойових дій у рідному регіоні — 24%.
📌 Щоб сприяти поверненню, експерти ЦЕС рекомендують уряду:
▪️ сприяти свободі пересування в ЄС на рівних умовах із громадянами Євросоюзу;
▪️ розвивати співпрацю з європейськими країнами для повернення громадян після війни;
▪️ надавати допомогу людям із постраждалих та окупованих регіонів на час відбудови;
▪️ збільшити ресурси на комунікацію з українцями за кордоном через дипломатичні місії;
▪️ спрощувати реінтеграцію дітей у школи та вступ до українських вишів.
Дослідження було проведено за підтримки Міжнародного фонду Відродження.
❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися
🟢 Ми в Instagram
18.02.202510:43
Продовжуючи тему невдалої угоди про доступ до українських копалин
👉 Нагадаємо, що Україна зацікавлена у подальшій роботі над угодою, тому що, попри критику, ідея залучення великого американського капіталу в Україну дійсно є позитивною і виконує роль такої собі «доповнюючої» безпекової гарантії.
Минулого тижня ми записали подкаст на цю тему з Єгором Перелигіним, екс-очільником Об'єднаної гірничо-хімічної компанії. Далі розповідаємо, чим багата українська земля на тлі невдалих домовленостей із США.
Титан — найбільш перспективний серед українських копалин.
✈️ Титан використовують для виробництва літаків, космічних кораблів, хірургічних інструментів та навіть паперу.
Водночас без металевого титану неможливо побудувати сучасний літак чи космічний корабель», 一 продовжує пан Перелигін.
🌐 Наразі Китай виробляє 70% світового титану. У Європі немає виробництва титанової губки через високу вартість електроенергії та екологічні вимоги. Але водночас у Європі є великий кластер авіаційного виробництва, що потребує титану.
Чому титан важливий для США? США формують стратегічні запаси титанової губки та титанових сплавів, щоб зменшити залежність від імпорту. Це відкриває можливості для України як потенційного партнера.
🎧 Послухати подкаст можна за посиланням. Подкаст виходить за підтримки ПриватБанку.
❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися
🟢 Ми в Instagram
👉 Нагадаємо, що Україна зацікавлена у подальшій роботі над угодою, тому що, попри критику, ідея залучення великого американського капіталу в Україну дійсно є позитивною і виконує роль такої собі «доповнюючої» безпекової гарантії.
Минулого тижня ми записали подкаст на цю тему з Єгором Перелигіним, екс-очільником Об'єднаної гірничо-хімічної компанії. Далі розповідаємо, чим багата українська земля на тлі невдалих домовленостей із США.
Титан — найбільш перспективний серед українських копалин.
«В Україні є досить велика група родовищ, яка експлуатується з кінця пятидесятих років. Певною мірою можна сказати, що Україна була основною для розбудови радянського титанового кластера. У нас є дуже гарні розсипні родовища, тобто мінеральні піски, які економічно доцільніше видобувати, ніж корінні породи», 一 каже Єгор Перелигін.
✈️ Титан використовують для виробництва літаків, космічних кораблів, хірургічних інструментів та навіть паперу.
«Коли ми бачимо навколо себе білий колір – у косметиці, кремах, губній помаді, ліках чи продуктах у магазині – у більшості випадків у складі цих речей є діоксид титану. Навіть білий папір гарантовано містить цю речовину, якщо він справді білосніжний.
Водночас без металевого титану неможливо побудувати сучасний літак чи космічний корабель», 一 продовжує пан Перелигін.
🌐 Наразі Китай виробляє 70% світового титану. У Європі немає виробництва титанової губки через високу вартість електроенергії та екологічні вимоги. Але водночас у Європі є великий кластер авіаційного виробництва, що потребує титану.
Чому титан важливий для США? США формують стратегічні запаси титанової губки та титанових сплавів, щоб зменшити залежність від імпорту. Це відкриває можливості для України як потенційного партнера.
«Якщо ми сфокусуємось на титанових проєктах, це може допомогти нам отримати довгострокову підтримку від США – військову, дипломатичну та фінансову. У нас є Інститут титану, є фахівці, хіміки та інженери, які можуть запропонувати сучасні рішення. Ми маємо можливості відновити цю галузь і вийти на світовий ринок», 一 додає Перелигін.
🎧 Послухати подкаст можна за посиланням. Подкаст виходить за підтримки ПриватБанку.
❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися
🟢 Ми в Instagram
14.02.202514:30
Рада може виділити додаткові $5-7 млрд на оборону з доходів на заморожені російські активи
👉 Про це розповів Володимир Цабаль, секретар комітету з питань бюджету у Раді на нашій події, присвяченій огляду економіки за місяць зі спецтемою 一 чи є додаткові кошти для підтримки фронту?
Нагадаємо, що вперше за три роки ми ввійшли у 2025 рік з покритим дефіцитом бюджету 一 $38 млрд та навіть резервом.
У Раді розглядає три сценарії, як розподілити фінансову «подушку»:
1️⃣ Витратити всі додаткові $25 млрд на безпеку й оборону.
2️⃣ Жити за бюджетом-2025 і перенести ці кошти на 2026 рік.
3️⃣ Реалістичний середній варіант – частину ($5-7 млрд) витратити цього року, частину відкласти.
У 2025 році витрати на сектор безпеки та оборони закладені лише на 3% більше, тоді як прогнозована інфляція – 9%. Це означає, що в реальних гривнях фінансування зменшиться на 6%. Чи означає це, що ми купимо на 6% менше зброї чи скоротимо фінансування армії? Звісно, ні.
Ми традиційно закладаємо бюджет із консервативною оцінкою видатків, а потім коригуємо його в середині року залежно від міжнародної допомоги. З цих $25 млрд, я думаю, що мінімум $5-7 млрд 一 це видатки, які Мінфін і Кабмін вже тримають в голові», 一 каже Володимир Цабаль.
Залишається питання щодо приблизно $17-20 млрд. На думку пана Володимира, правильне рішення – баланс між сценаріями: значну частину коштів спрямувати на зброю та фінансування армії, адже у 2025 році допомога партнерів у військовій техніці менша, ніж у 2024-му.
Водночас, оскільки на 2026 рік у нас наразі єдине підтверджене джерело фінансування – Ukraine Facility, частину цих коштів ($5-10 млрд) варто зарезервувати, щоб хоча б частково покрити майбутній дефіцит бюджету.
💸 Додамо, що Україна отримала вже більше $4 млрд за рахунок доходів від російських активів.
❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися
🟢 Ми в Instagram
👉 Про це розповів Володимир Цабаль, секретар комітету з питань бюджету у Раді на нашій події, присвяченій огляду економіки за місяць зі спецтемою 一 чи є додаткові кошти для підтримки фронту?
Нагадаємо, що вперше за три роки ми ввійшли у 2025 рік з покритим дефіцитом бюджету 一 $38 млрд та навіть резервом.
У Раді розглядає три сценарії, як розподілити фінансову «подушку»:
1️⃣ Витратити всі додаткові $25 млрд на безпеку й оборону.
2️⃣ Жити за бюджетом-2025 і перенести ці кошти на 2026 рік.
3️⃣ Реалістичний середній варіант – частину ($5-7 млрд) витратити цього року, частину відкласти.
«Я нагадаю, що кожен попередній рік ми в бюджеті планували значно нижчі видатки на сектор безпеки і оборони, ніж по факту виходило на кінець року. Минулого року ми додали пів трильйона всередині року.
У 2025 році витрати на сектор безпеки та оборони закладені лише на 3% більше, тоді як прогнозована інфляція – 9%. Це означає, що в реальних гривнях фінансування зменшиться на 6%. Чи означає це, що ми купимо на 6% менше зброї чи скоротимо фінансування армії? Звісно, ні.
Ми традиційно закладаємо бюджет із консервативною оцінкою видатків, а потім коригуємо його в середині року залежно від міжнародної допомоги. З цих $25 млрд, я думаю, що мінімум $5-7 млрд 一 це видатки, які Мінфін і Кабмін вже тримають в голові», 一 каже Володимир Цабаль.
Залишається питання щодо приблизно $17-20 млрд. На думку пана Володимира, правильне рішення – баланс між сценаріями: значну частину коштів спрямувати на зброю та фінансування армії, адже у 2025 році допомога партнерів у військовій техніці менша, ніж у 2024-му.
Водночас, оскільки на 2026 рік у нас наразі єдине підтверджене джерело фінансування – Ukraine Facility, частину цих коштів ($5-10 млрд) варто зарезервувати, щоб хоча б частково покрити майбутній дефіцит бюджету.
💸 Додамо, що Україна отримала вже більше $4 млрд за рахунок доходів від російських активів.
❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися
🟢 Ми в Instagram
03.03.202510:12
Канада та США — лідери за позитивним ставленням до українських біженців
🇺🇸 Багато американців вийшли на протести в підтримку України після подій в Овальному кабінеті.
👉 У нашому #дослідженні_про_біженців запитали українців за кордоном, як вони оцінюють ставлення місцевих.
Найкраще ставлення в Канаді, США та Британії. Найменш привітні — поляки, чехи та німці.
🇪🇺 Нагадаємо, що найбільше українських біженців перебувають у Німеччині (20%) та Польщі (18%). У США перебуває 5,4% усіх біженців, але разом з Канадою ці дві країни прийняли менше 10% біженців.
Загалом приблизно 80% опитаних українців позитивно оцінюють ставлення місцевих до себе.
❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися
🟢 Ми в Instagram
🇺🇸 Багато американців вийшли на протести в підтримку України після подій в Овальному кабінеті.
👉 У нашому #дослідженні_про_біженців запитали українців за кордоном, як вони оцінюють ставлення місцевих.
Найкраще ставлення в Канаді, США та Британії. Найменш привітні — поляки, чехи та німці.
🇪🇺 Нагадаємо, що найбільше українських біженців перебувають у Німеччині (20%) та Польщі (18%). У США перебуває 5,4% усіх біженців, але разом з Канадою ці дві країни прийняли менше 10% біженців.
Загалом приблизно 80% опитаних українців позитивно оцінюють ставлення місцевих до себе.
❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися
🟢 Ми в Instagram
26.02.202515:07
🏦 Клієнти ПриватБанку витрачають вдвічі більше, ніж до повномасштабної війни
👉 Переказуємо основне з матеріалу Forbes, для якого коментував наш старший економіст Володимир Ланда:
Витрати клієнтів ПриватБанку (понад 19,2 млн активних користувачів) зросли за час повномасштабної війни більш ніж у два рази – з 470 млрд грн у 2021 році до 1,06 трлн грн у 2024-му.
Що змінилося у витратах?
▪️ Продукти харчування: з 220,9 млрд грн → 466,4 млрд грн
▪️ Товари для здоров’я: з 28,7 млрд грн → 70 млрд грн
▪️ Ресторани: з 33,8 млрд грн → 67,8 млрд грн
▪️ Пальне: з 2,8% до 4,2% загальної структури витрат
При цьому cпоживчі звички українців залишилися практично без змін. Дається взнаки інфляція 一 рівень цін зріс на 45% за три роки, продукти подорожчали менше ніж на 60% за 2022–2024 роки, комуналка – на 42%, а от одяг та взуття фактично не змінилися в ціні.
Водночас середня зарплата за цей час зросла на майже 55% – з 14 194 грн у ІІІ кварталі 2021-го до 21 946 грн у ІІІ кварталі 2024-го.
🛒 Що цікаво, витрати українців на продукти харчування залишаються суттєво вищими, ніж у інших країнах Європи. Наприклад, середній показник витрат на продукти в ЄС це 14%: від 8% у Ірландії до 25% у Румунії. За даними Держстату, цей показник в Україні досяг мінімуму за історію спостережень (45,9%) у 2021 році, відтоді офіційні дані не оновлювалися.
⛽️ Єдина категорія витрат, частка якої суттєво зросла – пальне: з 2,8% до 4,2%. У грошовому еквіваленті це 13,2 млрд грн у 2021 році та 44,5 млрд грн у 2024-му. Ключова причина зростання вартості пального – знищення інфраструктури цілеспрямованими російськими атаками. Крім того, активні бойові дії збільшили потребу в мобільності як серед військових, так і в тилу.
Що кажуть ці дані про відновлення економіки? У 2022 році через російське вторгнення економіка впала на 28,8%. Повністю компенсувати це поки що неможливо. Деякі галузі відновлюються швидше, але споживання – це не єдиний показник.
💳 Додамо, що дані ПриватБанку не показують витрати українців за кордоном.
❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися
🟢 Ми в Instagram
👉 Переказуємо основне з матеріалу Forbes, для якого коментував наш старший економіст Володимир Ланда:
Витрати клієнтів ПриватБанку (понад 19,2 млн активних користувачів) зросли за час повномасштабної війни більш ніж у два рази – з 470 млрд грн у 2021 році до 1,06 трлн грн у 2024-му.
Що змінилося у витратах?
▪️ Продукти харчування: з 220,9 млрд грн → 466,4 млрд грн
▪️ Товари для здоров’я: з 28,7 млрд грн → 70 млрд грн
▪️ Ресторани: з 33,8 млрд грн → 67,8 млрд грн
▪️ Пальне: з 2,8% до 4,2% загальної структури витрат
При цьому cпоживчі звички українців залишилися практично без змін. Дається взнаки інфляція 一 рівень цін зріс на 45% за три роки, продукти подорожчали менше ніж на 60% за 2022–2024 роки, комуналка – на 42%, а от одяг та взуття фактично не змінилися в ціні.
Водночас середня зарплата за цей час зросла на майже 55% – з 14 194 грн у ІІІ кварталі 2021-го до 21 946 грн у ІІІ кварталі 2024-го.
🛒 Що цікаво, витрати українців на продукти харчування залишаються суттєво вищими, ніж у інших країнах Європи. Наприклад, середній показник витрат на продукти в ЄС це 14%: від 8% у Ірландії до 25% у Румунії. За даними Держстату, цей показник в Україні досяг мінімуму за історію спостережень (45,9%) у 2021 році, відтоді офіційні дані не оновлювалися.
«Але за даними платежів через POS-термінали ПриватБанку частка витрат на продовольчі товари продовжує скорочуватися. Це наслідок зростання реальних доходів громадян через структурне безробіття і дефіцит людського капіталу»,一 додає Володимир Ланда.
⛽️ Єдина категорія витрат, частка якої суттєво зросла – пальне: з 2,8% до 4,2%. У грошовому еквіваленті це 13,2 млрд грн у 2021 році та 44,5 млрд грн у 2024-му. Ключова причина зростання вартості пального – знищення інфраструктури цілеспрямованими російськими атаками. Крім того, активні бойові дії збільшили потребу в мобільності як серед військових, так і в тилу.
Що кажуть ці дані про відновлення економіки? У 2022 році через російське вторгнення економіка впала на 28,8%. Повністю компенсувати це поки що неможливо. Деякі галузі відновлюються швидше, але споживання – це не єдиний показник.
💳 Додамо, що дані ПриватБанку не показують витрати українців за кордоном.
❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися
🟢 Ми в Instagram
24.02.202512:45
«Я на початку 90-х не займався бізнесом, але рекет, здається, брав менше», — директор Гліб Вишлінський про першу редакцію угоди із США
Нагадаємо, що за попередніми даними угода, яку запропонували США, не передбачала жодних безпекових гарантій з їхнього боку, зате вимагалось:
▪️ 50% від видобутку усіх українських природних ресурсів, включно з нафтою і газом до фонду, який контролюють США (у першому варіанті йшлося навіть про доходи портів).
▪️ Право першої купівлі — США можуть змусити Україну експортувати ресурси, навіть якщо вони необхідні всередині країни.
👉 Європа залишається єдиним майже гарантованим партнером України і питання лише в тому, як швидко європейці прокинуться, щоб вчасно допомогти нам чинити опір, від збройного до геополітичного:
❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися
🟢 Ми в Instagram
Нагадаємо, що за попередніми даними угода, яку запропонували США, не передбачала жодних безпекових гарантій з їхнього боку, зате вимагалось:
▪️ 50% від видобутку усіх українських природних ресурсів, включно з нафтою і газом до фонду, який контролюють США (у першому варіанті йшлося навіть про доходи портів).
▪️ Право першої купівлі — США можуть змусити Україну експортувати ресурси, навіть якщо вони необхідні всередині країни.
«Угода не містить положень щодо безпеки, і це перетворюється в економічній термінології в рейдерство, а простою людською мовою — грабіж. Українська влада перебуває в надзвичайно складній ситуації, і я не перекладав би на них будь-яку провину. Важко було уявити, що ідея про використання українських природних ресурсів буде виглядати настільки антиукраїнською. Тому подальша задача з цим розбиратися», 一 додає директор ЦЕС Гліб Вишлінський в етері Радіо НВ.
👉 Європа залишається єдиним майже гарантованим партнером України і питання лише в тому, як швидко європейці прокинуться, щоб вчасно допомогти нам чинити опір, від збройного до геополітичного:
«Європі потрібне лідерство, щоб прийти до своїх виборців і сказати, ми можемо стати на 2% менш заможними, тому що нам доведеться більше витрачати на оборону, на підтримку України і на стратегічну незалежність від США. Але це набагато краще, ніж те, що вашим синам доведеться йти воювати проти можливої вісі фашистських держав», 一 резюмує директор ЦЕС.
❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися
🟢 Ми в Instagram
19.02.202515:46
За рік доходи місцевих бюджетів зросли на майже 90 млрд грн 一 попри вилучення в них військового ПДФО
👉 Переказуємо головне з матеріалу Forbes.
▪️ Півтора роки тому Рада ухвалила закон про переспрямування військового ПДФО з місцевих бюджетів до державного. Уже в перший рік на місцях змогли компенсувати цю втрату і зібрати майже стільки ж податків у 2024-му (423,1 млрд грн), як і у 2023-му (424,4 млрд грн).
Серед основних факторів зростання:
▪️ підвищення зарплат (на 22,2% за три квартали 2024-го)
▪️ детінізація бізнесу
▪️ активізація економічної діяльності
▪️ релокація бізнесів до регіонів.
Найбільший внесок у зростання доходів зробив невійськовий ПДФО, який збільшився на 46,8 млрд грн, або на 23,4%. У розрізі ПДФО найбільше додали надходження податку із заробітних плат – майже 35 млрд грн, або 19,3%.
У трійку увійшли також єдиний податок і податок на прибуток підприємств – плюс 14,3 млрд грн та 12,7 млрд грн відповідно.
💡 Важливий фактор – детінізація бізнесу. «Допомогла і мобілізація, адже для бронювання працівників бізнес має платити певний рівень зарплат», – додає голова Миколаївської ОВА Віталій Кім.
Окремий потенціал у податку на майно, який зараз не є пріоритетом для ДПС. Реєстри нерухомого майна в регіонах містять 30–50% обʼєктів, земельний кадастр – до 80%. Ставки у деяких громадах, по суті, нульові через пільги місцевої влади. Потрібні законодавчі зміни, аби податок на майно нараховувався за ринковою оцінкою», 一 коментує для матеріалу наш старший економіст Юрій Гайдай.
❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися
🟢 Ми в Instagram
👉 Переказуємо головне з матеріалу Forbes.
▪️ Півтора роки тому Рада ухвалила закон про переспрямування військового ПДФО з місцевих бюджетів до державного. Уже в перший рік на місцях змогли компенсувати цю втрату і зібрати майже стільки ж податків у 2024-му (423,1 млрд грн), як і у 2023-му (424,4 млрд грн).
Серед основних факторів зростання:
▪️ підвищення зарплат (на 22,2% за три квартали 2024-го)
▪️ детінізація бізнесу
▪️ активізація економічної діяльності
▪️ релокація бізнесів до регіонів.
Найбільший внесок у зростання доходів зробив невійськовий ПДФО, який збільшився на 46,8 млрд грн, або на 23,4%. У розрізі ПДФО найбільше додали надходження податку із заробітних плат – майже 35 млрд грн, або 19,3%.
У трійку увійшли також єдиний податок і податок на прибуток підприємств – плюс 14,3 млрд грн та 12,7 млрд грн відповідно.
💡 Важливий фактор – детінізація бізнесу. «Допомогла і мобілізація, адже для бронювання працівників бізнес має платити певний рівень зарплат», – додає голова Миколаївської ОВА Віталій Кім.
«Потенціал для збільшення надходжень до місцевих бюджетів величезний. Мільйони людей працюють у тіні або через ФОПів, у тіні й підакцизні товари, як пальне і тютюн. Та ефект детінізації від мобілізації вже вичерпаний, тепер все залежатиме від системної роботи податкової, БЕБ, поліції.
Окремий потенціал у податку на майно, який зараз не є пріоритетом для ДПС. Реєстри нерухомого майна в регіонах містять 30–50% обʼєктів, земельний кадастр – до 80%. Ставки у деяких громадах, по суті, нульові через пільги місцевої влади. Потрібні законодавчі зміни, аби податок на майно нараховувався за ринковою оцінкою», 一 коментує для матеріалу наш старший економіст Юрій Гайдай.
❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися
🟢 Ми в Instagram
17.02.202516:08
На Європейській правді вийшов цікавий матеріал про подробиці переговорів з Мюнхена та зірваної угоди про копалини
Коротко:
▪️ Вашингтон вимагав, щоб Україна підписала угоду про розподіл українських надр – без доопрацювання, просто зараз, – хоча було відомо, що запропонована редакція є наперед неприйнятною для України.
▪️ В угоді передбачався розподіл прибутку від надр 50/50 між Україною та США: з українського боку – державні ресурси, з американського – приватні інвестори, яких поки не визначено. США пропонували створити фонд, який наділяв би їх правами на розробку надр, включно з рідкісноземельними металами, літієм та традиційними ресурсами. Документ не містив безпекових гарантій, окрім факту присутності американських інвесторів.
▪️ Американський розрахунок на те, що Київ у безпековій скруті погодиться на будь-які умови, не спрацював. "Режим максимального тиску" вимкнули в один момент, і діалог продовжився так, немов нічого й не було. Понад те, сигнали щодо переговорів з Росією, що прозвучали від США, виявилися радше позитивними.
▪️ Усі українські співрозмовники підкреслюють, що Україна не відмовляється від угоди і зацікавлена у подальшій роботі над нею, адже, попри критику, ідея залучення великого американського капіталу в Україну дійсно є позитивною і виконує роль такої собі "доповнюючої" безпекової гарантії.
▪️ Його щонайменше треба привести у юридично прийнятну форму, бо зараз цього бракує. Є обґрунтоване припущення, що документ у його нинішньому вигляді готували не американські урядові юристи, а "приватники", що не відчувають специфіки міжурядових угод у порівнянні з комерційними документами.
📌 Детальніше 一 у статті.
👉 Нагадаємо, що ми записували подкаст на тему українських природних ресурсів та доступу США до них. Послухати можна за посиланням.
❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися
🟢 Ми в Instagram
Коротко:
▪️ Вашингтон вимагав, щоб Україна підписала угоду про розподіл українських надр – без доопрацювання, просто зараз, – хоча було відомо, що запропонована редакція є наперед неприйнятною для України.
▪️ В угоді передбачався розподіл прибутку від надр 50/50 між Україною та США: з українського боку – державні ресурси, з американського – приватні інвестори, яких поки не визначено. США пропонували створити фонд, який наділяв би їх правами на розробку надр, включно з рідкісноземельними металами, літієм та традиційними ресурсами. Документ не містив безпекових гарантій, окрім факту присутності американських інвесторів.
▪️ Американський розрахунок на те, що Київ у безпековій скруті погодиться на будь-які умови, не спрацював. "Режим максимального тиску" вимкнули в один момент, і діалог продовжився так, немов нічого й не було. Понад те, сигнали щодо переговорів з Росією, що прозвучали від США, виявилися радше позитивними.
▪️ Усі українські співрозмовники підкреслюють, що Україна не відмовляється від угоди і зацікавлена у подальшій роботі над нею, адже, попри критику, ідея залучення великого американського капіталу в Україну дійсно є позитивною і виконує роль такої собі "доповнюючої" безпекової гарантії.
▪️ Його щонайменше треба привести у юридично прийнятну форму, бо зараз цього бракує. Є обґрунтоване припущення, що документ у його нинішньому вигляді готували не американські урядові юристи, а "приватники", що не відчувають специфіки міжурядових угод у порівнянні з комерційними документами.
📌 Детальніше 一 у статті.
👉 Нагадаємо, що ми записували подкаст на тему українських природних ресурсів та доступу США до них. Послухати можна за посиланням.
❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися
🟢 Ми в Instagram
14.02.202511:34
Замість валентинки, бюджет недоотримав 1 млрд грн
Наш старший економіст Юрій Гайдай зареєстрував петицію з вимогою підписати закон щодо перегляду ставок акцизного податку на тютюнові вироби.
🚬 Уже більше 1 млрд грн бюджет недоотримав через те, що Президент не підписує ухвалений минулого року депутатами закон, який передбачає підвищення акцизів на тютюн.
Тим часом тютюнові компанії все одно поступово підвищують ціни на тютюн, і ці гроші йдуть їм в прибуток замість бюджету.
Підписуйте та поширюйте.
❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися
🟢 Ми в Instagram
Наш старший економіст Юрій Гайдай зареєстрував петицію з вимогою підписати закон щодо перегляду ставок акцизного податку на тютюнові вироби.
🚬 Уже більше 1 млрд грн бюджет недоотримав через те, що Президент не підписує ухвалений минулого року депутатами закон, який передбачає підвищення акцизів на тютюн.
Тим часом тютюнові компанії все одно поступово підвищують ціни на тютюн, і ці гроші йдуть їм в прибуток замість бюджету.
Підписуйте та поширюйте.
❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися
🟢 Ми в Instagram
Shown 1 - 24 of 446
Log in to unlock more functionality.