#ВіраЧитає
Привіт всім, хто потрапив до мене на канал❤ Мене звати Віра і я люблю навчатися! З радістю ділитимуся тут з вами цікавими статтями, відгуками на книги, навчальними відео та порадами по вивченню іноземних мов📚
TGlist rating
0
0
TypePublic
Verification
Not verifiedTrust
Not trustedLocation
LanguageOther
Channel creation dateJan 28, 2018
Added to TGlist
May 28, 2024Linked chat
Records
04.04.202523:59
344Subscribers10.07.202423:59
0Citation index11.05.202500:22
21.3KAverage views per post10.05.202502:16
21.3KAverage views per ad post04.04.202523:59
21.21%ER09.05.202509:50
6279.12%ERR
11.05.202517:57
Ооо, я вже в передчутті відгуків на книгу «Природний роман» Ґеорґі Ґосподінова. Це автор, який інтригує, часом відштовхує, але в той же час вміє написати так, щоб хотілося докопатися до суті тексту й зрозуміти героїв. Принаймні, саме таке бажання у мене викликала дана історія.
Ця книга – ніби клубок із різнокольорових ниток, які читач має розплутати, і що не менш важливо, зрозуміти що таке той Природний роман й навіщо автор його пише.
В основі закладена історія про письменника, який розлучається із дружиною. Паралельно з нею Ґосподінов вплітає інші маленькі тексти, як от розмови про клозети чи мух. І якщо перші 40-50 сторінок я не розуміла, що відбувається, то потім мені почало здаватися, що саме так автор намагається показати нам певний ескапізм головного героя, його спосіб "втекти" від власного горя. Розлучення, зрада дружини, невдачі, невпевненість в собі – ми проживаємо ці всі почуття разом із ним.
Скажу вам чесно, я почала читати цю книгу сьогодні вранці й не хотіла її відпускати, поки не перегорну останню сторінку. А цитати із неї теж в саме серденько:
• Як можливо писати роман сьогодні, коли нам відмовлено у трагічному? Як узагалі можна мислити про роман, коли немає нічого високого? Коли існує лише буденність – зі всією її передбачуваністю чи, ще гірше, з нестерпною загадковістю сліпого випадку? Бездарна буденність – лише в ній проблискує трагічне й високе. Так, у бездарній буденності.
• Нікому й ніколи не вдавалося перенести що-небудь зі свого сну. На виході з нього є невидима митниця, де все конфісковують.
• Це якесь дивне задоволення – бути наодинці в новому місці, ходити вулицями чужого міста, у державі, де тебе ніхто не знає, і ти не знайомий ні з ким.
• Звісно, обидві історії вигадані. Хоча мені самому вони видаються дуже правдивими. Сиджу в кімнаті, вигадую історії й силкуюся бути веселим. Навіщо мені все це? Навіщо я намагаюся творити Природний роман?
• Сиджу, закрившись газетою, і слухаю, що говорять інші, розчиняюся в їхніх балачках, як грудка цукру в каві. Якщо вуаєрство пов'язане з оком, поглядом, то як назвати підслухування? Якесь вуаєрство вухом.
• Наша прив'язаність до інших найсильніша тоді, коли ми їх втрачаємо.
• Дитинство – жорстока пора, бо все найгірше, що має надійти, ще в майбутньому. Куди зникає з часом та любов? І чому потім ціле життя нам хочеться, щоб нас любили, як дітей, без жодної на те причини, за сам лише факт, що ми існуємо?
Видавництво: "Чорні вівці"
Більше відгуків на книги за тегом #ВіраЧитає ❤️
Ця книга – ніби клубок із різнокольорових ниток, які читач має розплутати, і що не менш важливо, зрозуміти що таке той Природний роман й навіщо автор його пише.
В основі закладена історія про письменника, який розлучається із дружиною. Паралельно з нею Ґосподінов вплітає інші маленькі тексти, як от розмови про клозети чи мух. І якщо перші 40-50 сторінок я не розуміла, що відбувається, то потім мені почало здаватися, що саме так автор намагається показати нам певний ескапізм головного героя, його спосіб "втекти" від власного горя. Розлучення, зрада дружини, невдачі, невпевненість в собі – ми проживаємо ці всі почуття разом із ним.
Скажу вам чесно, я почала читати цю книгу сьогодні вранці й не хотіла її відпускати, поки не перегорну останню сторінку. А цитати із неї теж в саме серденько:
• Як можливо писати роман сьогодні, коли нам відмовлено у трагічному? Як узагалі можна мислити про роман, коли немає нічого високого? Коли існує лише буденність – зі всією її передбачуваністю чи, ще гірше, з нестерпною загадковістю сліпого випадку? Бездарна буденність – лише в ній проблискує трагічне й високе. Так, у бездарній буденності.
• Нікому й ніколи не вдавалося перенести що-небудь зі свого сну. На виході з нього є невидима митниця, де все конфісковують.
• Це якесь дивне задоволення – бути наодинці в новому місці, ходити вулицями чужого міста, у державі, де тебе ніхто не знає, і ти не знайомий ні з ким.
• Звісно, обидві історії вигадані. Хоча мені самому вони видаються дуже правдивими. Сиджу в кімнаті, вигадую історії й силкуюся бути веселим. Навіщо мені все це? Навіщо я намагаюся творити Природний роман?
• Сиджу, закрившись газетою, і слухаю, що говорять інші, розчиняюся в їхніх балачках, як грудка цукру в каві. Якщо вуаєрство пов'язане з оком, поглядом, то як назвати підслухування? Якесь вуаєрство вухом.
• Наша прив'язаність до інших найсильніша тоді, коли ми їх втрачаємо.
• Дитинство – жорстока пора, бо все найгірше, що має надійти, ще в майбутньому. Куди зникає з часом та любов? І чому потім ціле життя нам хочеться, щоб нас любили, як дітей, без жодної на те причини, за сам лише факт, що ми існуємо?
Видавництво: "Чорні вівці"
Більше відгуків на книги за тегом #ВіраЧитає ❤️
13.05.202515:03
Прочитала перші 70 сторінок «Щоденник покоївки» від ВСЛ, і мені дуже подобається! Хочеться якомога швидше її дочитати, щоб зрозуміти, як взагалі сталося те, що сталося🤯
Розумію, що звучить заплутано, але не хочу спойлерити. Тому молю-благаю, дочекайтеся відгуку🤍
Розумію, що звучить заплутано, але не хочу спойлерити. Тому молю-благаю, дочекайтеся відгуку🤍
11.05.202506:40
Книжкове поповнення🤍
Декілька нових авторів, корейська література, улюблений Террі Пратчетт, книга про мистецтво, трилер із детективною лінією та роман Ґеорґі Ґосподінова (його «Часосховище» мені дуже сподобалося).
Декілька нових авторів, корейська література, улюблений Террі Пратчетт, книга про мистецтво, трилер із детективною лінією та роман Ґеорґі Ґосподінова (його «Часосховище» мені дуже сподобалося).
19.04.202510:42
Дякую світові за Террі Пратчетта, а видавництву "Старого Лева" за те, що видає його книги! Цей чоловік – одне з найкращого, що могло статися з літературою і я дуже щаслива, що маю можливість читати його творчість українською та ще й у такій класній серії🤍
Сьогодні поговоримо з вами про книгу «Роби гроші» – це друга частина циклу про Мокра фон Губперука. Нещодавно я ділилася враженнями про книгу «Поштова лихоманка», яка знайомила нас з цим шахарюватим, але дуже підприємливим молодиком. У «Роби гроші» перед паном Губперуком постають нові виклики – тепер йому потрібно взятися за керування Королівського банку, але звісно ж, не все так просто і легко, як може здаватися.
Незважаючи на те, що колишня голова правління банку вподобала нашого головного героя, її незадоволені життям родичі вирішують зашкодити Мокру й зруйнувати його плани. Правда, вони ще не знають, що коли він береться до справи, то не так вже і просто його позбутися.
Що класного хочеться відмітити у книзі :
– наполегливість та креативність Мокра фон Губперука. Особливо це виражатиметься у кредитуванні та створенні грошей.
– сюжетну лінію із його ґолемом-помічником на ім'я Ґледіс. Те, як розвиватиметься цей персонаж справді цікаво читати.
– маленького песика – пана Шильца. Хоча він і не такий частий гість на сторінках книги, але йому тепер належить більшість акцій банку, тому час від часу він тішить читачів своє присутністю.
Нижче поділюся ще декількома цитатами з книги:
• Бувають моменти, коли фраза «найкращий день мого життя» на думку не спадає.
• Цікавий факт: якщо маєш батька-розбійника – краще про це мовчати, а от прапрапрадід, який був піратом і рабовласником – це вже привід для вихваляння за склянкою портвейну.
• Скажи комусь, що збираєшся його пограбувати, і єдине, що станеться – це ти отримаєш репутацію чесної людини.
Видавництво "Старого Лева"
Більше відгуків на книги за тегом #ВіраЧитає ❤️
Сьогодні поговоримо з вами про книгу «Роби гроші» – це друга частина циклу про Мокра фон Губперука. Нещодавно я ділилася враженнями про книгу «Поштова лихоманка», яка знайомила нас з цим шахарюватим, але дуже підприємливим молодиком. У «Роби гроші» перед паном Губперуком постають нові виклики – тепер йому потрібно взятися за керування Королівського банку, але звісно ж, не все так просто і легко, як може здаватися.
Незважаючи на те, що колишня голова правління банку вподобала нашого головного героя, її незадоволені життям родичі вирішують зашкодити Мокру й зруйнувати його плани. Правда, вони ще не знають, що коли він береться до справи, то не так вже і просто його позбутися.
Що класного хочеться відмітити у книзі :
– наполегливість та креативність Мокра фон Губперука. Особливо це виражатиметься у кредитуванні та створенні грошей.
– сюжетну лінію із його ґолемом-помічником на ім'я Ґледіс. Те, як розвиватиметься цей персонаж справді цікаво читати.
– маленького песика – пана Шильца. Хоча він і не такий частий гість на сторінках книги, але йому тепер належить більшість акцій банку, тому час від часу він тішить читачів своє присутністю.
Нижче поділюся ще декількома цитатами з книги:
• Бувають моменти, коли фраза «найкращий день мого життя» на думку не спадає.
• Цікавий факт: якщо маєш батька-розбійника – краще про це мовчати, а от прапрапрадід, який був піратом і рабовласником – це вже привід для вихваляння за склянкою портвейну.
• Скажи комусь, що збираєшся його пограбувати, і єдине, що станеться – це ти отримаєш репутацію чесної людини.
Видавництво "Старого Лева"
Більше відгуків на книги за тегом #ВіраЧитає ❤️
03.05.202510:25
Якщо ви шукаєте теплу, цікаву й затишну книгу, тоді обов'язково зверніть увагу на «Книжкові хроніки Анімант Крамб» німецької письменниці Лінь Ріни. Обов'язково заваріть собі чашку чаю, зручно влаштуйтеся в улюбленому кріслі чи на дивані та пориньте в цю чарівну й повільну історію💭
Ви тільки уявіть собі це поєднання деталей: Лондон наприкінці XIX століття + молода дівчина, яка вирішує не піддаватися на вмовлянна матері знайти їй нареченого й приймає пропозицію свого дядька на роботу у бібліотеці + дуже багато книг й описи роботи з ними + цікаві чоловічі герої, серед яких один з них зможе здобути прихільність Анімант.
І одночасно зі всіма цими подіями, авторка піднімає важливу тему того часу – недостатні можливості щодо навчання та роботи для жінок. Це чудово було помітно на прикладі подруги Анімант – Елізи, яка хитрими й не зовсім законними способами намагалася знайти можливість прочитати більше книг, щоб краще підготуватися до предментів в університеті.
Декілька слів хочеться згадати і про ще одного героя книги, а саме про бібліотекаря Томаса Ріда. Саме до нього на роботу влаштувалася наша головна героїня. Цікаво було спостерігати за їхньою взаємодією і за тим, як протягом всієї історії змінювалися стосунки між ними. Мені сподобалося, що авторка підкреслила певну їхню подібність, а момент у барі із його братами допоміг мені трохи краще відкрити цього персонажа для себе.
Поділюся з вами ще декількома цитатами з книги:
• Підвищити голос у бібліотеці, хай навіть тут нікого, крім нас, немає, – це те саме, що осквернити церкву.
• Обожнюю такі миті, коли насолоджуєшся книжкою, а не намагаєшся швидше її проковтнути.
• Уперше я відчула, що читати в присутності інших добре. Немає потреби прикидатися говіркою, чи соромитися того, що я не така, як інші. Ми двоє сиділи разом в кімнаті, кожен зі своєю книжкою та думками, але це був наш спільний світ.
🎧 A Taste of Honey – Paul Desmond
Видавництво «Фабула»
Більше відгуків на книги за тегом #ВіраЧитає ❤️
Ви тільки уявіть собі це поєднання деталей: Лондон наприкінці XIX століття + молода дівчина, яка вирішує не піддаватися на вмовлянна матері знайти їй нареченого й приймає пропозицію свого дядька на роботу у бібліотеці + дуже багато книг й описи роботи з ними + цікаві чоловічі герої, серед яких один з них зможе здобути прихільність Анімант.
І одночасно зі всіма цими подіями, авторка піднімає важливу тему того часу – недостатні можливості щодо навчання та роботи для жінок. Це чудово було помітно на прикладі подруги Анімант – Елізи, яка хитрими й не зовсім законними способами намагалася знайти можливість прочитати більше книг, щоб краще підготуватися до предментів в університеті.
Декілька слів хочеться згадати і про ще одного героя книги, а саме про бібліотекаря Томаса Ріда. Саме до нього на роботу влаштувалася наша головна героїня. Цікаво було спостерігати за їхньою взаємодією і за тим, як протягом всієї історії змінювалися стосунки між ними. Мені сподобалося, що авторка підкреслила певну їхню подібність, а момент у барі із його братами допоміг мені трохи краще відкрити цього персонажа для себе.
Поділюся з вами ще декількома цитатами з книги:
• Підвищити голос у бібліотеці, хай навіть тут нікого, крім нас, немає, – це те саме, що осквернити церкву.
• Обожнюю такі миті, коли насолоджуєшся книжкою, а не намагаєшся швидше її проковтнути.
• Уперше я відчула, що читати в присутності інших добре. Немає потреби прикидатися говіркою, чи соромитися того, що я не така, як інші. Ми двоє сиділи разом в кімнаті, кожен зі своєю книжкою та думками, але це був наш спільний світ.
🎧 A Taste of Honey – Paul Desmond
Видавництво «Фабула»
Більше відгуків на книги за тегом #ВіраЧитає ❤️
09.05.202509:47
Почну свій відгук на книгу «Погана реклама» Б’янки Гіллем з того, що протягом її читання, я бачила багато негативних коментарів про перші 100-150 сторінок цієї історії. Знаєте, власне до початку у мене питань майже немає. А от фінал таки трохи розчарував. Але давайте пройдемося по порядку💭
Я очікувала отримати легку романтичну історію про дівчину, яка працює піар-менеджеркою в нью-йоркському видавництві та якій одного дня випадає завдання вирушити у рекламний тур із відомим автором. Проблема полягає в тому, що цей автор – її давній знайомий, із яким у неї не все так добре склалося у минулому. Ця історія доволі передбачувана і її можна цікаво обіграти в сюжеті. Особливо враховуючи те, що Енді (головна героїня) та Джек (автор книги) вирушають у промо-тур різноманітними країнами Європи.
Напевно, найбільшим мінусом саме для мене стало те, що мені не дуже сподобалася сама Енді та те, як її показала нам авторка. Моментами, вона занадто драматизує та викликає негативні емоції. Часом, буває доволі ірраціональною й поводиться, як маленька дитина. Але в той же час, вона класний працівник і добре робить свою роботу. Книжкові презентації проходять добре, компанія задоволена нею, вона підтримує свою подругу + ближче до кінця книги можна буде побачити приклад справжньої відданості у дружбі.
Якщо говорити про Джека, то він викликав у мене приємніші емоції. Завжди старався допомогти головній героїні, підтримати її, вислухати. А коли вона потребувала часу – давай їй його.
Думаю, що важливо також врахувати, що це не лише романтична історія. Тут також згадується втрата близької людини. Власне, Енді дуже боляче переживає через це, і можливо саме тому вона себе так поводить.
Ось цитата з книги, яка саме про це:
• Ніхто ніколи не говорить про втрату людини, яку ви любите, і про почуття провини за кожну мить, проведену з нею, бо ви могли б бути більш уважними, більш люблячими. Могли б увібрати більше присутності, якби знали, що втратите її так скоро.
🎧 The Sun Is Up Forever – Joesef
Видавництво: КСД
Більше відгуків на книги за тегом #ВіраЧитає ❤️
Я очікувала отримати легку романтичну історію про дівчину, яка працює піар-менеджеркою в нью-йоркському видавництві та якій одного дня випадає завдання вирушити у рекламний тур із відомим автором. Проблема полягає в тому, що цей автор – її давній знайомий, із яким у неї не все так добре склалося у минулому. Ця історія доволі передбачувана і її можна цікаво обіграти в сюжеті. Особливо враховуючи те, що Енді (головна героїня) та Джек (автор книги) вирушають у промо-тур різноманітними країнами Європи.
Напевно, найбільшим мінусом саме для мене стало те, що мені не дуже сподобалася сама Енді та те, як її показала нам авторка. Моментами, вона занадто драматизує та викликає негативні емоції. Часом, буває доволі ірраціональною й поводиться, як маленька дитина. Але в той же час, вона класний працівник і добре робить свою роботу. Книжкові презентації проходять добре, компанія задоволена нею, вона підтримує свою подругу + ближче до кінця книги можна буде побачити приклад справжньої відданості у дружбі.
Якщо говорити про Джека, то він викликав у мене приємніші емоції. Завжди старався допомогти головній героїні, підтримати її, вислухати. А коли вона потребувала часу – давай їй його.
Думаю, що важливо також врахувати, що це не лише романтична історія. Тут також згадується втрата близької людини. Власне, Енді дуже боляче переживає через це, і можливо саме тому вона себе так поводить.
Ось цитата з книги, яка саме про це:
• Ніхто ніколи не говорить про втрату людини, яку ви любите, і про почуття провини за кожну мить, проведену з нею, бо ви могли б бути більш уважними, більш люблячими. Могли б увібрати більше присутності, якби знали, що втратите її так скоро.
🎧 The Sun Is Up Forever – Joesef
Видавництво: КСД
Більше відгуків на книги за тегом #ВіраЧитає ❤️
04.05.202511:58
Сьогоднішній день вирішила провести з цією книгою від КСД🤍
Якщо читали, то як вона вам?
Якщо читали, то як вона вам?
04.05.202511:25
Ця книжка запала мені в душу ще з дня її анонсу. «Готель "Маґніфік"» Е. Дж.Тейлор одразу ж викликала у мене передчуття, що це саме така магічна оповідь, як я люблю. Бачила відгуки, що вона схожа на трилогію «Каравал», але для мене легендарний готель «Маґніфік» й пригоди сестер Джані та Зоси стали зовсім новою історією✨
Отже, що у нас тут:
– дві сестри, які проживають у портовому містечку та шукають роботу, тому що у них практично не залишилося коштів на життя.
– магічний й оповитий легендами готель, який постійно змінює своє місцеперебування і куди мріє потрапити кожен (як в ролі гостя, так і працівника).
– безліч загадок й таємниць, які Джані починає помічати, як тільки переступає поріг готелю.
У книзі також присутня роматнична лінія, але як на мене, вона дуже ніжна й розвивається без поспіху. Сподобалося й те, як авторка поступово знайомить нас із цим магічним світом й самим готелем. Так, у ньому багато загадок, але практично до останньої сторінки я дізнавалася щось нове про персонажів книги й сам світ.
Мені, напевно, хотілося б ще продовження цієї історії. Принаймні, так здалося одразу після того, як прочитала фінал книги. Залишився певний післясмак, що вона для мене не до кінця завершена. Але якщо говорити про те, як саме все закінчилося, тоді це доволі очікувано.
Якщо коротко підсумувати, то «Готель "Маґніфік"» однозачно раджу, якщо ви теж любите такі фентезі-романи із нотками магії. Мені ця історія сподобалася, тому наступні книги авторки теж читатиму.
• Ми були нічим не кращі за привидів, що блукають світом. Ні, це була неправда: люди пам’ятають привидів. За межами готелю наше життя не мало ні постійності, ні сенсу, ні сили.
🎧 High – Stephen Sanchez
Видавництво: Vivat
Більше відгуків на книги за тегом #ВіраЧитає ❤️
Отже, що у нас тут:
– дві сестри, які проживають у портовому містечку та шукають роботу, тому що у них практично не залишилося коштів на життя.
– магічний й оповитий легендами готель, який постійно змінює своє місцеперебування і куди мріє потрапити кожен (як в ролі гостя, так і працівника).
– безліч загадок й таємниць, які Джані починає помічати, як тільки переступає поріг готелю.
У книзі також присутня роматнична лінія, але як на мене, вона дуже ніжна й розвивається без поспіху. Сподобалося й те, як авторка поступово знайомить нас із цим магічним світом й самим готелем. Так, у ньому багато загадок, але практично до останньої сторінки я дізнавалася щось нове про персонажів книги й сам світ.
Мені, напевно, хотілося б ще продовження цієї історії. Принаймні, так здалося одразу після того, як прочитала фінал книги. Залишився певний післясмак, що вона для мене не до кінця завершена. Але якщо говорити про те, як саме все закінчилося, тоді це доволі очікувано.
Якщо коротко підсумувати, то «Готель "Маґніфік"» однозачно раджу, якщо ви теж любите такі фентезі-романи із нотками магії. Мені ця історія сподобалася, тому наступні книги авторки теж читатиму.
• Ми були нічим не кращі за привидів, що блукають світом. Ні, це була неправда: люди пам’ятають привидів. За межами готелю наше життя не мало ні постійності, ні сенсу, ні сили.
🎧 High – Stephen Sanchez
Видавництво: Vivat
Більше відгуків на книги за тегом #ВіраЧитає ❤️
23.04.202516:28
Готові до моторошного трилеру, який вже з перших сторінок триматиме в напрузі та не відпускатиме вас? «Спалені дівчата» С. Дж. Тюдор саме такий! Я почала читати його о 12 ночі і це було прекрасно, страшно, і в той же час – захопливо🔥
Це моя перша книга у авторки, тому я зовсім не була знайома зі стилем, але мені сподобалося, як вона написала дану історію. Розділи чергувалися між головною героїнею – преподобною Джек Брукс, яка переїжджає у містечко Чапел-Крофт, її донькою – підліткою на ім'я Фло, а також загадковими й часом зловісними спогадами із минулого, які досі не відпускають цю місцевість. Загадкові зникнення двох дівчат, спалені жителі, самогубство священника – складається враження, що все у містечку наповнене злом.
Буквально з перших сторінок ми станемо свідками моторшних подій, які відбудуться з головною героїнею та деякими мешканцями Чапел-Крофту. І ось ці загадки нам потрібно буде розгадувати протягом всієї книги.
Хочу також згадати про те, що авторка добре вміє тримати напругу. Було декілька моментів, коли ставало страшно і я думала: це ідеальна сцена для екранізації. І загалом, цю книгу було б чудово побачити у форматі фільму.
А фінал – це взагалі окрема історія. Сказати, що я здивована – це нічого не сказати! Спойлерів тут не буде, але мені цікаво, чи багато з тих, хто прочитав книгу, здогадалися, що так все станеться.
• Темрява тут не така, як у місті. Там вона пом'якшена вуличними ліхтарями, відблисками вітрин і фар машин, що проїжджають повз. А тут – справжня темрява. Темрява, з якою ми жили до вогню та електрики. Голодна темрява, повна прихованих очей.
• Може, й не варто судити про книжку за обкладинкою, але думку про особу точно можна скласти за її книжками.
Видавництво: КСД
Більше відгуків на книги за тегом #ВіраЧитає ❤️
Це моя перша книга у авторки, тому я зовсім не була знайома зі стилем, але мені сподобалося, як вона написала дану історію. Розділи чергувалися між головною героїнею – преподобною Джек Брукс, яка переїжджає у містечко Чапел-Крофт, її донькою – підліткою на ім'я Фло, а також загадковими й часом зловісними спогадами із минулого, які досі не відпускають цю місцевість. Загадкові зникнення двох дівчат, спалені жителі, самогубство священника – складається враження, що все у містечку наповнене злом.
Буквально з перших сторінок ми станемо свідками моторшних подій, які відбудуться з головною героїнею та деякими мешканцями Чапел-Крофту. І ось ці загадки нам потрібно буде розгадувати протягом всієї книги.
Хочу також згадати про те, що авторка добре вміє тримати напругу. Було декілька моментів, коли ставало страшно і я думала: це ідеальна сцена для екранізації. І загалом, цю книгу було б чудово побачити у форматі фільму.
А фінал – це взагалі окрема історія. Сказати, що я здивована – це нічого не сказати! Спойлерів тут не буде, але мені цікаво, чи багато з тих, хто прочитав книгу, здогадалися, що так все станеться.
• Темрява тут не така, як у місті. Там вона пом'якшена вуличними ліхтарями, відблисками вітрин і фар машин, що проїжджають повз. А тут – справжня темрява. Темрява, з якою ми жили до вогню та електрики. Голодна темрява, повна прихованих очей.
• Може, й не варто судити про книжку за обкладинкою, але думку про особу точно можна скласти за її книжками.
Видавництво: КСД
Більше відгуків на книги за тегом #ВіраЧитає ❤️
20.04.202510:55
Вітаю всіх з Великоднем!
Вчора почала читати «Великодня класика» від Vivat. А сьогодні так взагалі ідеальний для неї день!
Тому приготуйте собі чай, візьміть шматочок пасочки, цікаву книгу та прочитайте декілька сторінок нової книги. І обов’язково подякуйте тим, завдяки кому ми маємо можливість сьогодні збиратися з рідними та святкувати❤️🩹
Вчора почала читати «Великодня класика» від Vivat. А сьогодні так взагалі ідеальний для неї день!
Тому приготуйте собі чай, візьміть шматочок пасочки, цікаву книгу та прочитайте декілька сторінок нової книги. І обов’язково подякуйте тим, завдяки кому ми маємо можливість сьогодні збиратися з рідними та святкувати❤️🩹
Log in to unlock more functionality.
