Der Waldgang
Нігілістично-песимістична шизофазія з сильним креном вправо.
TGlist rating
0
0
TypePublic
Verification
Not verifiedTrust
Not trustedLocation
LanguageOther
Channel creation dateOct 31, 2020
Added to TGlist
Oct 08, 2023Linked chat
Records
04.09.202423:59
722Subscribers05.09.202423:59
100Citation index10.03.202523:43
1.2KAverage views per post08.04.202504:32
1.2KAverage views per ad post18.10.202423:59
7.14%ER15.02.202523:26
175.86%ERR
11.05.202519:25
Сюди має прийти ТЦК і поговорити з Остапом про сенси.
09.05.202504:19
🗡
19.04.202513:42
Передвеликодній мем.
22.04.202518:39
Reposted from:
ukrain1an ꑭ news
04.05.202519:06
🇺🇳Суддю ООН ув'язнено за те, що вона тримала в рабстві жінку
50-річна Лідія Мугамбе, суддя Міжнародного суду ООН, яка отримувала PhD в Оксфордському університеті, тримала в рабстві молоду жінку з Уганди. Коли до афросудді прийшли із арештом, вона заявила, що її не можна арештовувати, бо вона має імунітет і дипломатичний паспорт.
Торжество расової інклюзивності в судочинстві приносить усе більше сюрпризів.
ukrain1an ꑭ news
50-річна Лідія Мугамбе, суддя Міжнародного суду ООН, яка отримувала PhD в Оксфордському університеті, тримала в рабстві молоду жінку з Уганди. Коли до афросудді прийшли із арештом, вона заявила, що її не можна арештовувати, бо вона має імунітет і дипломатичний паспорт.
Торжество расової інклюзивності в судочинстві приносить усе більше сюрпризів.
ukrain1an ꑭ news
Reposted from:
Der Waldgang
20.04.202517:22
Хто б і що не говорив, сьогодні день народження найвеличнішої постаті минулого століття.
Можна нескінченно його засуджувати, апелюючи до норм моралі та права, називати злочинцем, нелюдом або антихристом. Все це не має сенсу, бо особистості такого масштабу завжди знаходяться по іншу сторону добра і зла.
Процитую барона Вернера фон Фріча, генерала вермахту, який з антипатією ставився до націонал-соціалістів, але навідріз відмовлявся підтримувати будь-які антинацистські змови в середовищі німецьких офіцерів:
"Ця людина - доля Німеччини, і ця доля пройде свій шлях до кінця."
Так і сталось.
В ХХ столітті долі Німеччини та світу сплелися в гордіїв вузол, який вдалося розрубати лише лезом руйнівної синергії Другої світової війни ціною десятків мільйонів життів.
Чи є сенс в осуді Долі? Навряд.
Можна нескінченно його засуджувати, апелюючи до норм моралі та права, називати злочинцем, нелюдом або антихристом. Все це не має сенсу, бо особистості такого масштабу завжди знаходяться по іншу сторону добра і зла.
Процитую барона Вернера фон Фріча, генерала вермахту, який з антипатією ставився до націонал-соціалістів, але навідріз відмовлявся підтримувати будь-які антинацистські змови в середовищі німецьких офіцерів:
"Ця людина - доля Німеччини, і ця доля пройде свій шлях до кінця."
Так і сталось.
В ХХ столітті долі Німеччини та світу сплелися в гордіїв вузол, який вдалося розрубати лише лезом руйнівної синергії Другої світової війни ціною десятків мільйонів життів.
Чи є сенс в осуді Долі? Навряд.
На фото А.Г. на могилі Наполеона в 1940 році.
27.04.202503:31
Reposted from:Der Waldgang
08.05.202510:15
"Ніколи знову" звучить дуже гротескно, коли "знову" вже на вулицях наших міст.
Секрет миру в тому, щоб до кожного наступного "ніколи знову" бути готовим краще ніж до попереднього та не мати сумнівів, що "ніколи знову" знову обов'язково наступить.
Сила назавжди лишиться єдиним повноцінним правом. Тож не пошивайте себе в дурні. Ніколи знову.
Секрет миру в тому, щоб до кожного наступного "ніколи знову" бути готовим краще ніж до попереднього та не мати сумнівів, що "ніколи знову" знову обов'язково наступить.
Сила назавжди лишиться єдиним повноцінним правом. Тож не пошивайте себе в дурні. Ніколи знову.
Reposted from:Der Waldgang
20.04.202510:17
"Подражание Христу" Фомы Кемпийского помогает понять смысл искупления в свете осознания того, кто именно спасается в его результате. Мы "спасены" настолько, насколько мы идентичны Спасителю, поскольку в этом случае его жертва становится нашей личной жертвой и нашим личным искуплением. Если быть строгим в дефинициях, как ни кощунственно это звучит, Христос спас сам себя и больше никого (или, если так больше нравится, спас себя во всех людях). Технически (или магически), "смертью смерть поправ", он стёр формальное различие между жертвой как чистым актом воли и жертвой-ритуалом физического заклания; в его мистерии осуществляется трансценденция гипостазиса жертвы, приносящего её субъекта и принимающего её нумена; в кульминации происходит их эффективное слияние. Предсмертный призыв распятого "Или, Или! Лама савахфани?" (Мф. 27:46) остаётся без ответа, поскольку он обращён к самому себе, это риторический вопрос - никто никого не оставлял, единственный субъект всегда "здесь" и "сейчас".
Вопросы веры - вопросы малопригодные для рационального дискурса, поскольку не относятся к его компетенции. И всё же, есть смысл отметить, что вера в "историчность Христа", в его "богочеловечность" и подобные феномены чужда духу учения. Объектом веры христианина должна быть (по крайней мере, по техническим причинам) эффективность мистерии, "истинность пути", каковым сущностно явился и позиционировал себя Христос, а не субъективные качества аватара. Христос - путь от ложного субъекта к истинному, который (согласно вере) успешно приводит к точке назначения; однако от идущего требуется тщательно следовать iter, в конце коего должна осуществится мистерия преображения как результат принесения себя в жертву в самом буквальном смысле ("...если кто хочет идти за Мною, отвергнись себя, и возьми крест свой, и следуй за Мною" (Лк. 9:23)) - каковое жертвоприношение, однако, не апеллирует к смерти тела, потому что эта проблема была снята в ходе первоначальной мистерии, и в последующем актуальность жертвы определяется "я" как субъекта, отличного от Христа, без малейшего интереса к судьбе оболочки. Такая индифферентность имеет двоякий смысл: умерщвление тела не является условием sine qua non пути, однако, если отказа от сохранности тела требуют обстоятельства, никакие иные аргументы не должны приниматься во внимание.
Христианское учение жестоко не меньше, чем любой самый кровожадный культ, однако оно пришло на смену многим культам по причине деградации последних и вырождения их ритуала, приведшего к тому, что результат ex opera operantis приблизился к нулю, то есть "дхарма пришла в упадок", по выражению Кришны, и возникла необходимость в новом аватаре, очищающем и упрощающем ядро жертвоприношения, что автоматически делает жертву более суровой, хотя внешние атрибуты учения могут выглядеть "человеколюбивыми" и "прогрессивными".
Глеб Бутузов ЖЕРТВЕННОСТЬ И "ЯЗЫЧЕСТВО" (2010)
Вопросы веры - вопросы малопригодные для рационального дискурса, поскольку не относятся к его компетенции. И всё же, есть смысл отметить, что вера в "историчность Христа", в его "богочеловечность" и подобные феномены чужда духу учения. Объектом веры христианина должна быть (по крайней мере, по техническим причинам) эффективность мистерии, "истинность пути", каковым сущностно явился и позиционировал себя Христос, а не субъективные качества аватара. Христос - путь от ложного субъекта к истинному, который (согласно вере) успешно приводит к точке назначения; однако от идущего требуется тщательно следовать iter, в конце коего должна осуществится мистерия преображения как результат принесения себя в жертву в самом буквальном смысле ("...если кто хочет идти за Мною, отвергнись себя, и возьми крест свой, и следуй за Мною" (Лк. 9:23)) - каковое жертвоприношение, однако, не апеллирует к смерти тела, потому что эта проблема была снята в ходе первоначальной мистерии, и в последующем актуальность жертвы определяется "я" как субъекта, отличного от Христа, без малейшего интереса к судьбе оболочки. Такая индифферентность имеет двоякий смысл: умерщвление тела не является условием sine qua non пути, однако, если отказа от сохранности тела требуют обстоятельства, никакие иные аргументы не должны приниматься во внимание.
Христианское учение жестоко не меньше, чем любой самый кровожадный культ, однако оно пришло на смену многим культам по причине деградации последних и вырождения их ритуала, приведшего к тому, что результат ex opera operantis приблизился к нулю, то есть "дхарма пришла в упадок", по выражению Кришны, и возникла необходимость в новом аватаре, очищающем и упрощающем ядро жертвоприношения, что автоматически делает жертву более суровой, хотя внешние атрибуты учения могут выглядеть "человеколюбивыми" и "прогрессивными".
Глеб Бутузов ЖЕРТВЕННОСТЬ И "ЯЗЫЧЕСТВО" (2010)
25.04.202520:01
Ми, як і обіцяли місяць тому, по передзамовленню зробили невеликий тираж футболок з Ігорем Гаркавенком.
Лишилося з десяток футболок різних розмірів.
Якщо хтось хоче замовити, писати @CERNUNN8S
Лишилося з десяток футболок різних розмірів.
Якщо хтось хоче замовити, писати @CERNUNN8S
Log in to unlock more functionality.
