Наукове товариство геологічного факультету 🪨
mente et malleo
~ Творимо науку разом ✨🪸
~ Творимо науку разом ✨🪸
TGlist rating
0
0
TypePublic
Verification
Not verifiedTrust
Not trustedLocation
LanguageOther
Channel creation dateSep 01, 2023
Added to TGlist
Mar 16, 2025Linked chat
🪨
0
Records
10.05.202523:59
49Subscribers18.11.202423:59
0Citation index07.04.202521:25
79Average views per post16.05.202515:26
0Average views per ad post28.03.202523:59
66.67%ER07.04.202523:59
179.55%ERR
18.04.202515:35
Команда нт бажає чудових свят ❤️💕
09.05.202520:48
❤️ Science quest - як це було
28 квітня відбувся довгоочікуваний науково-розважальний захід - Science quest.
🗓 Цього дня школярі та студенти мали змогу долучитися до світу природничих наук і дізнатися багато цікавого - про хімічні реакції, мінерали та багато іншого!
⏱ На учасників чекали 6 точок, локалізовані на трьох природничих факультетах, якими вони бігали, розвʼязуючи пізнавальні завдання.
💡 Географічний факультет зустрів гостей інтерактивом у вигляді збирання палатки у внутрішньому дворику та тематичною вікториною.
✍️ Хімічний приймав на кафедрі аналітичної та неорганічної хімії, де учасники проводили цікаві досліди з реагентами.
💥 Геологічний факультет влаштував брейн-шторм з допомогою кросворду та визначення зразків мінералів у Мінералогічному музеї імені академіка Євгена Лазаренка.
💭 Діти носилися музеєм, роздивлялися мінералогічні екземпляри та картини, композиції яких складені різнобарвними мінералами.
На іншій точці вони відчули себе справжніми геологами, які проводять польовий аналіз зразка - у їхньому арсеналі була низка допоміжних матеріалів та професійний інструктаж.
👀 Учасники були в захваті! Очі школярів та студентів сяяли від кількості цікавинок, які підготувати НТ географічного, геологічного і хімічного факультетів.
🥇 Закриття заходу відбулось на хімічному факультеті, де були підраховані отримані командами бали та нагородження переможців.
⭐️ Дякуємо усім, хто долучився до заходу, взяв участь у його організації та нашим спонсорам - Meest пошта.
🐸 Більше фото можна знайти в нашому інстаграмі
28 квітня відбувся довгоочікуваний науково-розважальний захід - Science quest.
🗓 Цього дня школярі та студенти мали змогу долучитися до світу природничих наук і дізнатися багато цікавого - про хімічні реакції, мінерали та багато іншого!
⏱ На учасників чекали 6 точок, локалізовані на трьох природничих факультетах, якими вони бігали, розвʼязуючи пізнавальні завдання.
💡 Географічний факультет зустрів гостей інтерактивом у вигляді збирання палатки у внутрішньому дворику та тематичною вікториною.
✍️ Хімічний приймав на кафедрі аналітичної та неорганічної хімії, де учасники проводили цікаві досліди з реагентами.
💥 Геологічний факультет влаштував брейн-шторм з допомогою кросворду та визначення зразків мінералів у Мінералогічному музеї імені академіка Євгена Лазаренка.
💭 Діти носилися музеєм, роздивлялися мінералогічні екземпляри та картини, композиції яких складені різнобарвними мінералами.
На іншій точці вони відчули себе справжніми геологами, які проводять польовий аналіз зразка - у їхньому арсеналі була низка допоміжних матеріалів та професійний інструктаж.
👀 Учасники були в захваті! Очі школярів та студентів сяяли від кількості цікавинок, які підготувати НТ географічного, геологічного і хімічного факультетів.
🥇 Закриття заходу відбулось на хімічному факультеті, де були підраховані отримані командами бали та нагородження переможців.
⭐️ Дякуємо усім, хто долучився до заходу, взяв участь у його організації та нашим спонсорам - Meest пошта.
🐸 Більше фото можна знайти в нашому інстаграмі
01.05.202513:43
💡 Нове міжнародне дослідження вчених з MARUM — Центру морських наук при Університеті Бременар — проливає світло на події, що передували масовому вимиранню динозаврів. Зокрема, дослідники синхронізували геологічні архіви Південного Атлантичного та Північно-Західного Тихого океану, що охоплюють останній мільйон років крейдового періоду — безпрецедентна точність для такої давнини.
🔥 Ці архіви показали, що два масштабні виверження вулканів, пов’язані з утворенням
Деканських трапів в Індії, призвели до суттєвих змін клімату й біосфери.
Деканські трапи — це гігантські поклади базальтових лав, товщиною до 2 км, що сформувалися внаслідок потужного магматизму приблизно 66 млн років тому.
📈 Завдяки ізотопному аналізу осадів (зокрема, співвідношенню ізотопів осмію) було встановлено, що ці виверження відбувалися в два етапи. Кожен супроводжувався викидами в атмосферу величезної кількості CO₂ та SO₂, що призвело до різких кліматичних змін — потепління, закислення океанів і, можливо, навіть випадання кислотних дощів.
💥 Перший етап вивержень, багатий на сірку, викликав локальний, а можливо, і глобальний екологічний стрес. Другий мав інший вплив, але також був шкідливим. Геохімічне моделювання показало, що об’єми викинутого вулканічного матеріалу були значно більшими, ніж вважалося раніше.
💬 Ці дані змушують переосмислити причини масового вимирання: можливо, воно було спричинене не тільки падінням астероїда (яке сталося приблизно в той самий період), а й багаторічним впливом вулканізму. Таким чином, Деканські трапи могли стати "тихим убивцею" крейдової біосфери.
✍️ Джерело: MARUM – Center for Marine Environmental Sciences, University of Bremen
🔥 Ці архіви показали, що два масштабні виверження вулканів, пов’язані з утворенням
Деканських трапів в Індії, призвели до суттєвих змін клімату й біосфери.
Деканські трапи — це гігантські поклади базальтових лав, товщиною до 2 км, що сформувалися внаслідок потужного магматизму приблизно 66 млн років тому.
📈 Завдяки ізотопному аналізу осадів (зокрема, співвідношенню ізотопів осмію) було встановлено, що ці виверження відбувалися в два етапи. Кожен супроводжувався викидами в атмосферу величезної кількості CO₂ та SO₂, що призвело до різких кліматичних змін — потепління, закислення океанів і, можливо, навіть випадання кислотних дощів.
💥 Перший етап вивержень, багатий на сірку, викликав локальний, а можливо, і глобальний екологічний стрес. Другий мав інший вплив, але також був шкідливим. Геохімічне моделювання показало, що об’єми викинутого вулканічного матеріалу були значно більшими, ніж вважалося раніше.
💬 Ці дані змушують переосмислити причини масового вимирання: можливо, воно було спричинене не тільки падінням астероїда (яке сталося приблизно в той самий період), а й багаторічним впливом вулканізму. Таким чином, Деканські трапи могли стати "тихим убивцею" крейдової біосфери.
✍️ Джерело: MARUM – Center for Marine Environmental Sciences, University of Bremen
25.04.202506:38
Команда нт геологічного бажає запальних вихідних 🐸
Log in to unlock more functionality.
