як описати таке відчуття
не те що зайвості
і не так щоб і дискомфорту
і не смутку
і не облому
це як вийти на вітер зі стрижкою під каре
і три дні не митою головою
як не купити хорошу вишневу булку
і пригадати її цукрові хитросплетіння
пройшовши касу і три квартали від магазину
як засинати під час менструації не одній
як зрозуміти постфактум тонку деталь у сюжеті фільму
але й зрозуміти що всі зрозуміли під час сеансу
як зустріти в трамваї хлопця
з яким щось було десь зо п'ять років тому
і мати червоне око
оці розширені капіляри
недосип поліноз хз що
як і п'ять років тому
тобто ось нічого не сталося
не виїхала не заробила не апгрейднулася не левелапнулась
навіть грьобані краплі й досі як слід не діють
врешті маючи це відчуття
зазвичай знаєш як повестися
що сказати чим себе вдовільнити
віджартуватися
компенсувати сублімувати
а насправді хочеться вийти
з транспорту з вулиці чи з приміщення
від тих людей предметів об'єктів
з оточуючого середовища його якостей та параметрів
температури вологості твердості
з точки у часі
з фізичних властивостей тіла
з самоусвідомлення й самосприйняття
приблизно так ніби вийшла зі свого а класу
наперед знаючи що двадцять років потому
всю цю трикляту школу нафіг знесе прильотом
6 квітня 2025 р.
