Дух Карпатських гір
Reposted from:
Обранці духів ✙
03.05.202522:59
Покинута і занедбана православна церква десь в Румунії 🇷🇴
30.04.202500:42
Великоднє награвання на тилинці
Джерело: https://youtube.com/@ethnotraveller?si=csxeryhP-paL72-G
Ой, на горі береза стояла (двічі кожн.рядок)
На березі й зазулька кувала.
Питаласі зазулька берези:
– Чом на тобі, берізочко, верьхи повсихали?
– Підо мною молодою татари стояли,
Золотими шабельками верьхи постинали,
А срібними підківками землю струпцювали.
З-під корінні кірничної води добували,
Кришталеві кубки набирали,
Від Самбора до Самбора кіньми відсилали.
Грає Юрій Карпенюк з Великого Ключева Коломийського району Івано-Франківської області Гуцульсько-покутське порубіжжя Галицька Гуцульщина Галичина Прикарпаття Покуття тилинка #Карпати #тилинка #Великдень
Джерело: https://youtube.com/@ethnotraveller?si=csxeryhP-paL72-G
Ой, на горі береза стояла (двічі кожн.рядок)
На березі й зазулька кувала.
Питаласі зазулька берези:
– Чом на тобі, берізочко, верьхи повсихали?
– Підо мною молодою татари стояли,
Золотими шабельками верьхи постинали,
А срібними підківками землю струпцювали.
З-під корінні кірничної води добували,
Кришталеві кубки набирали,
Від Самбора до Самбора кіньми відсилали.
Грає Юрій Карпенюк з Великого Ключева Коломийського району Івано-Франківської області Гуцульсько-покутське порубіжжя Галицька Гуцульщина Галичина Прикарпаття Покуття тилинка #Карпати #тилинка #Великдень
29.04.202513:43
Вухатий камінь, світлина Н. Янковець
28.04.202523:06
Добротів Надвірнянський район Івано-Франківської області
https://youtu.be/ZO7z9w6mcBo?si=MRvYueRPVMS7QQZx #гаївки
https://youtu.be/ZO7z9w6mcBo?si=MRvYueRPVMS7QQZx #гаївки
28.04.202520:31
27.04.202518:07
✨✨✨Сьогодні Печеніжином лунали Великодні гаївки.
Ця подія стала світлим прикладом того, як традиції можуть об'єднувати людей та надихати на збереження культурної спадщини.
🇺🇦 Культура - це зброя, особливо у цей непростий для країни час. Це - те, що єднає народ та різні покоління. Тому наше завдання - берегти та примножувати культурний спадок.
🎶🎵Музичний супровід (гра на теленці) Володя Олексій.
🪈Теленка давній музичний інструмент. Колись в давннину гру на теленці у Великодній піст, а також у самий Великодній тиждень, зі слів старожилів, можна було почути на кожному подвір'ї. А зараз дякуючи поколінню, яке перебрало автентику, а саме, Володимиру Олексію "Гуцульська мрія" вдалося відворити чарівні Великодні мелодії гри на теленці.
📹 Дякуємо за відео Мар'яна Сметанюк
#Печеніжин #Великдень #гаївки #Провідна #ниґілє #Гуцульщина
Ця подія стала світлим прикладом того, як традиції можуть об'єднувати людей та надихати на збереження культурної спадщини.
🇺🇦 Культура - це зброя, особливо у цей непростий для країни час. Це - те, що єднає народ та різні покоління. Тому наше завдання - берегти та примножувати культурний спадок.
🎶🎵Музичний супровід (гра на теленці) Володя Олексій.
🪈Теленка давній музичний інструмент. Колись в давннину гру на теленці у Великодній піст, а також у самий Великодній тиждень, зі слів старожилів, можна було почути на кожному подвір'ї. А зараз дякуючи поколінню, яке перебрало автентику, а саме, Володимиру Олексію "Гуцульська мрія" вдалося відворити чарівні Великодні мелодії гри на теленці.
📹 Дякуємо за відео Мар'яна Сметанюк
#Печеніжин #Великдень #гаївки #Провідна #ниґілє #Гуцульщина
01.05.202520:34
1 Ой ти козаче з крайського краю
2 Ой на горі на горі чабан вівці зганяє
Ладанці — село в Україні, у Львівському районі Львівської області. Населення становить 448 осіб. Орган місцевого самоврядування — Перемишлянська міська рада.
Гаївки
Галичина Прикарпаття Львівщина
Джерело: канал Юії Шифер
https://youtu.be/7AAC5URWoOw?si=OOwI9LdDN7_mHkkq #гаївки
2 Ой на горі на горі чабан вівці зганяє
Ладанці — село в Україні, у Львівському районі Львівської області. Населення становить 448 осіб. Орган місцевого самоврядування — Перемишлянська міська рада.
Гаївки
Галичина Прикарпаття Львівщина
Джерело: канал Юії Шифер
https://youtu.be/7AAC5URWoOw?si=OOwI9LdDN7_mHkkq #гаївки
29.04.202514:48
29.04.202513:38
Рахівщина на Закарпатті. Гуцульські ґазди. 1940-ві рр.
добірка світлин Михайла Марковича #Закарпаття #Гуцулія
добірка світлин Михайла Марковича #Закарпаття #Гуцулія
28.04.202523:05
28.04.202520:29
Народна пісня української галицької діаспори в Боснії. Виконує Михайло Ляхович у супроводі на старосвітській бандурі.
Чорні хмари наступають
Дрібні дощі йдуть
А молоді жовняроньки
Мед горілку п'ють
...
Джерело:
https://youtu.be/eCkN88A5u5E?si=iM9356M33MVmJAs_
Взагалі цікаво, чому "мед-горілку", а не "мід-горівку", якщо це переселенці з Галичини...
Чорні хмари наступають
Дрібні дощі йдуть
А молоді жовняроньки
Мед горілку п'ють
...
Джерело:
https://youtu.be/eCkN88A5u5E?si=iM9356M33MVmJAs_
Взагалі цікаво, чому "мед-горілку", а не "мід-горівку", якщо це переселенці з Галичини...
27.04.202518:04
Мій рідний Печеніжин. Долішня церква. 1965 рік. Фото віднайшов мій товариш Роберт Ерік.
01.05.202520:34
.
Про «поганське капище на скелях»
у Підкамені біля Бродів на Львівщині
.
Багато галичан і гостей нашого краю вже побували (або ж, планують побувати) біля незрівнянного - за красою і величчю, скельного останця в Підкамені. Для археологів, ця місцина особливо цікава, адже на самому чубку тої скелі, яка має вигляд, порізаної щілинами, платформи, досі збереглись п’ять поховальних ніш, а довкола них - близько двох сотень пазів, врубок, підтісок в місцях прилягання до скелі, дерев'яних конструкцій від перекриття над цими нішами (див. світлини Романа Любуна і Олександра Дідика).
.
Першим, хто дослідив і запропонував власне бачення використання згаданої скелі в Підкамені, був львів'янин Михайло Рожко, який у 1981 році висловив припущення, що на вершині останця в Підкамені «…видно численні сліди дотику дерев'яних конструкцій зі скелею. Кілька ям, викутих у камені для захоронень, наводять на думку про культове призначення об'єкту».
.
Дивує, що сьогоднішні краєзнавці, не розібравшись у тому, що насправді писав Михайло Рожко про Підкамінь, вигадують, що, ніби то, на вершині підкамінського останця за давнини стояла «оборонна церква», а інші пишуть, що там був «наскельний храм-фортеця» (!). І ця недостовірна та блудлива інформація про Підкамінь, нині заполонила численні інтернет-сторінки і друковані видання. (Нічого, крім шкоди такі вигадки не приносять, оскільки спроби свідомо ввести у науковий обіг неправдиві відомості, є банальним обманом, який не має нічого спільного ні з науковою порядністю, ні з правдивим патріотизмом).
.
Припускаю, що і в Підкамені, наскельні ніші були викуті отим кочовим скотарським населенням (див. мій коментар під дописом), яке облюбувало собі той останець і використало під свої поховально-обрядові потреби. Адже ж відомо, що основним об'єктом, в яких кочівники намагалися ховати своїх померлих, був курган. А, власне, сам останець у Підкамені і стоїть, ніби на величезному конусоподібному підвищенні, яке ще здалеку нагадує курган велетенських розмірів.
.
Тому, коли номади з Українського Степу, внаслідок певних історичних перетрактацій, опинились на цьому волино-подільському пограниччі в районі Підкаменя, то одразу ж запримітили схожість курганоподібного пагорба з останцем на вершині, зі своїми, типовими для їхнього степу, велетенськими насипними курганами.
.
Цілком можливо, що для накриття викутих, кочівниками, на Камені могильних ніш, їх майстри-камнетеси перекрили їх зверху дерев'яною двохярусною конструкцією зі сторонами 6-7 метрів, яка вберігала ці поховальні сакралії від непогоди, дощів і талих вод. Власне, сліди цієї дерев'яної споруди, яка по периметру мала ще й галереї-заборола, і дослідив її першовідкривач Михайло Рожко.
.
Цікаво, що про наскельне поганське святилище в Підкамені, збереглися письмові свідчення. Так, у монастирській хроніці підкамініського домініканського згромадження був запис, що, коли ченці Яцека Одровонжа у 13 столітті прийшли до Підкаменя, то застали тут, як пише в документі, «…поганське капище на скелях». Про язичницькі святині в Підкамені і поблизу нього, також писав довголітній бібліотекар конвенту та домініканської парафії при храмі Божого Тіла у Львові, чернець Садок Баронч. Біля сусіднього (із Підкаменем) села Паньківці ще до середини 19 століття стояла «кам'яна баба», яка зображала постать «…ніби дівчини у кожушку, з виступаючими персами, в ярмулці чи чепцю на голові і звисаючими руками», яку, ніби-то, перенесли сюди з Підкаменя. Опис цієї кам'яної фігури (кожушок, чепець на голові, виступаючі перса) дає підстави вбачати у ній антропоморфну скульптуру котроїсь із тюркомовних спільнот Українського Степу можливо, половецьку «бабу».
.
Отож, чи можливо, щоби і наскельна дерев'яна споруда з нішами у Підкамені, і кам'яна антропоморфна фігура звідти ж, про існування якої збереглися достовірні свідчення, належали половцям?
Про «поганське капище на скелях»
у Підкамені біля Бродів на Львівщині
.
Багато галичан і гостей нашого краю вже побували (або ж, планують побувати) біля незрівнянного - за красою і величчю, скельного останця в Підкамені. Для археологів, ця місцина особливо цікава, адже на самому чубку тої скелі, яка має вигляд, порізаної щілинами, платформи, досі збереглись п’ять поховальних ніш, а довкола них - близько двох сотень пазів, врубок, підтісок в місцях прилягання до скелі, дерев'яних конструкцій від перекриття над цими нішами (див. світлини Романа Любуна і Олександра Дідика).
.
Першим, хто дослідив і запропонував власне бачення використання згаданої скелі в Підкамені, був львів'янин Михайло Рожко, який у 1981 році висловив припущення, що на вершині останця в Підкамені «…видно численні сліди дотику дерев'яних конструкцій зі скелею. Кілька ям, викутих у камені для захоронень, наводять на думку про культове призначення об'єкту».
.
Дивує, що сьогоднішні краєзнавці, не розібравшись у тому, що насправді писав Михайло Рожко про Підкамінь, вигадують, що, ніби то, на вершині підкамінського останця за давнини стояла «оборонна церква», а інші пишуть, що там був «наскельний храм-фортеця» (!). І ця недостовірна та блудлива інформація про Підкамінь, нині заполонила численні інтернет-сторінки і друковані видання. (Нічого, крім шкоди такі вигадки не приносять, оскільки спроби свідомо ввести у науковий обіг неправдиві відомості, є банальним обманом, який не має нічого спільного ні з науковою порядністю, ні з правдивим патріотизмом).
.
Припускаю, що і в Підкамені, наскельні ніші були викуті отим кочовим скотарським населенням (див. мій коментар під дописом), яке облюбувало собі той останець і використало під свої поховально-обрядові потреби. Адже ж відомо, що основним об'єктом, в яких кочівники намагалися ховати своїх померлих, був курган. А, власне, сам останець у Підкамені і стоїть, ніби на величезному конусоподібному підвищенні, яке ще здалеку нагадує курган велетенських розмірів.
.
Тому, коли номади з Українського Степу, внаслідок певних історичних перетрактацій, опинились на цьому волино-подільському пограниччі в районі Підкаменя, то одразу ж запримітили схожість курганоподібного пагорба з останцем на вершині, зі своїми, типовими для їхнього степу, велетенськими насипними курганами.
.
Цілком можливо, що для накриття викутих, кочівниками, на Камені могильних ніш, їх майстри-камнетеси перекрили їх зверху дерев'яною двохярусною конструкцією зі сторонами 6-7 метрів, яка вберігала ці поховальні сакралії від непогоди, дощів і талих вод. Власне, сліди цієї дерев'яної споруди, яка по периметру мала ще й галереї-заборола, і дослідив її першовідкривач Михайло Рожко.
.
Цікаво, що про наскельне поганське святилище в Підкамені, збереглися письмові свідчення. Так, у монастирській хроніці підкамініського домініканського згромадження був запис, що, коли ченці Яцека Одровонжа у 13 столітті прийшли до Підкаменя, то застали тут, як пише в документі, «…поганське капище на скелях». Про язичницькі святині в Підкамені і поблизу нього, також писав довголітній бібліотекар конвенту та домініканської парафії при храмі Божого Тіла у Львові, чернець Садок Баронч. Біля сусіднього (із Підкаменем) села Паньківці ще до середини 19 століття стояла «кам'яна баба», яка зображала постать «…ніби дівчини у кожушку, з виступаючими персами, в ярмулці чи чепцю на голові і звисаючими руками», яку, ніби-то, перенесли сюди з Підкаменя. Опис цієї кам'яної фігури (кожушок, чепець на голові, виступаючі перса) дає підстави вбачати у ній антропоморфну скульптуру котроїсь із тюркомовних спільнот Українського Степу можливо, половецьку «бабу».
.
Отож, чи можливо, щоби і наскельна дерев'яна споруда з нішами у Підкамені, і кам'яна антропоморфна фігура звідти ж, про існування якої збереглися достовірні свідчення, належали половцям?
29.04.202514:47
28.04.202522:58
Гаївки з 6:09
Христос Воскрес! Воїстину Воскрес! Вітаємо всіх із Воскресінням Ісуса Христа з мертвих! Великдень - найбільше християнське свято і найулюбленіше свято українців. Пропонуємо подивитися фрагменти великодніх святкувань і гаївок у селах Фітьків і Гвізд Надвірнянського району Івано-Франківської області, знятого нами у 2013 році.
@Furkalo_channel
Олена Чебанюк \ "Furkalo" 2025
Христос Воскрес! Воїстину Воскрес! Вітаємо всіх із Воскресінням Ісуса Христа з мертвих! Великдень - найбільше християнське свято і найулюбленіше свято українців. Пропонуємо подивитися фрагменти великодніх святкувань і гаївок у селах Фітьків і Гвізд Надвірнянського району Івано-Франківської області, знятого нами у 2013 році.
@Furkalo_channel
Олена Чебанюк \ "Furkalo" 2025
28.04.202520:01
Народна пісня «Ой, у полі береза стояла» української галицької діаспори в Боснії. Виконує Михайло Ляхович у супроводі на старосвітській бандурі.
https://youtu.be/HopFzLeU8iU?si=rV1yfuvca2AEwZNl #спів
https://youtu.be/HopFzLeU8iU?si=rV1yfuvca2AEwZNl #спів
Reposted from:
ужанська ідея
27.04.202514:16
Василь Німчук: Словотвір прийменників у закарпатських говірках.
01.05.202520:34
.
Відповідь на це питання слід, мабуть, дати ствердну, оскільки згідно з літописом у 1093 році галицький князь Михайло Стополк виділив половцям частину землі на границях Червоної Русі і Поділля. Це, він зробив, за їх заслуги під час оборони Києва від військ Болеслава ІІ. Більше того, низка авторів стверджує, що «… головна садиба половців, про переселення яких мовив літопис, знаходилася у Підкамені і його околицях».
.
Таким чином, на сьогоднішній день, у Підкамені, ми маємо чи не єдину на Західній Україні, достовірно збережену пам'ятку культури кочівників 11-12 століть. Причому, і паралелі, до цього підкамінського археологічного об'єкту, і письмові свідчення, дають підстави пов'язувати його власне із половецьким середовищем...
.
.
Микола Бандрівський
Відповідь на це питання слід, мабуть, дати ствердну, оскільки згідно з літописом у 1093 році галицький князь Михайло Стополк виділив половцям частину землі на границях Червоної Русі і Поділля. Це, він зробив, за їх заслуги під час оборони Києва від військ Болеслава ІІ. Більше того, низка авторів стверджує, що «… головна садиба половців, про переселення яких мовив літопис, знаходилася у Підкамені і його околицях».
.
Таким чином, на сьогоднішній день, у Підкамені, ми маємо чи не єдину на Західній Україні, достовірно збережену пам'ятку культури кочівників 11-12 століть. Причому, і паралелі, до цього підкамінського археологічного об'єкту, і письмові свідчення, дають підстави пов'язувати його власне із половецьким середовищем...
.
.
Микола Бандрівський
29.04.202514:08
29.04.202500:18
Гуцульський калєндар 2013
Музика Тафійчуки, полонина, вівчарство
Музика Тафійчуки, полонина, вівчарство
28.04.202522:51
https://youtu.be/fMMqUM5V4oY?si=bjDvD6brR7aML1-w
Тут гаївки села Гвізд починаються на 5ій хвилині
Тут гаївки села Гвізд починаються на 5ій хвилині
27.04.202522:42
Ясенів-Пільний (Коломийський р-н. Івано-Франківська обл.) Покуття.
Світлина Юліана Дороша. Зі збірки краєзнавчого музею.
#Галичина #Покуття #Прикарпаття
Світлина Юліана Дороша. Зі збірки краєзнавчого музею.
#Галичина #Покуття #Прикарпаття
Reposted from:ужанська ідея
27.04.202514:16
Василь Німчук: Із словотвору прислівників говірок району верхньої течії річки Боржави.
Shown 1 - 24 of 294
Log in to unlock more functionality.