ЧАПЛИГІН ✙
Reposted from:
Людина Диво Світ / Колесо Життя
19.02.202506:02
Свобода і справедливість – це реальність чи симулякр?
Обговоримо сенси свободи на новій зустрічі з експертами. Кожен має усвідомити свою унікальність, зрозуміти ідею своєї свободи, аби ніхто не змін нав’язати свою думку.
На експериментаріумі поговоримо про відмінності українського й західного розуміння свободи, про вплив історії на наше уявлення про свободу, про справедливість тощо.
Експерти цього разу:
– Яна Матвійчук, підприємиця, економічна правозахисниця, філантроп, волонтерка
– Сергій Чаплигін, філософ, історик релігії, соціолог, структурний лінгвіст
– Ярослав Романчук, економіст, президент Міжнародного інституту свободи
– Олександр Сосницький, військовослужбовець і підприємець
– Віталій Хромець – доктор філософських наук, експерт з питань освіти, директор ГО «Несторівський центр»
Завітайте на зустріч, щоб відшукати свою свободу.
📍 Участь — за донат від 300 грн. Задонатити можна тут: https://secure.wayforpay.com/donate/experiment3
Обговоримо сенси свободи на новій зустрічі з експертами. Кожен має усвідомити свою унікальність, зрозуміти ідею своєї свободи, аби ніхто не змін нав’язати свою думку.
На експериментаріумі поговоримо про відмінності українського й західного розуміння свободи, про вплив історії на наше уявлення про свободу, про справедливість тощо.
Експерти цього разу:
– Яна Матвійчук, підприємиця, економічна правозахисниця, філантроп, волонтерка
– Сергій Чаплигін, філософ, історик релігії, соціолог, структурний лінгвіст
– Ярослав Романчук, економіст, президент Міжнародного інституту свободи
– Олександр Сосницький, військовослужбовець і підприємець
– Віталій Хромець – доктор філософських наук, експерт з питань освіти, директор ГО «Несторівський центр»
Завітайте на зустріч, щоб відшукати свою свободу.
📍 Участь — за донат від 300 грн. Задонатити можна тут: https://secure.wayforpay.com/donate/experiment3
05.02.202514:31
Зразу ж після ліквідації USAID Трампа взявся за Міністерство освіти США..
Останнє звинувачують у нав'язуванні расово-гендерного порядку денного в американських школах та коледжах, залежних від урядових грантів.
Міністерство ліквідують, чиновників звільнять, а їхні повноваження віддадуть на рівень штатів.
Трамп знайшов спосіб дкмонтажу державних органів в обхід Конгресу. Їх просто піддають "оптимізації" та поєднують з іншими структурами. Наприклад, той же USAID влили в систему Держдепартаменту.
Доречі, щодо USAID. Прес-секретар Трампа Левітт у своєму виступі розповіла про те, як агентство з міжнародного розвитку витрачало кошти на дивні проекти:
Тому буде проведено розслідування щодо шахрайств, марнотратств та зловживань.
Маю надію по Україні також.
Останнє звинувачують у нав'язуванні расово-гендерного порядку денного в американських школах та коледжах, залежних від урядових грантів.
Міністерство ліквідують, чиновників звільнять, а їхні повноваження віддадуть на рівень штатів.
Трамп знайшов спосіб дкмонтажу державних органів в обхід Конгресу. Їх просто піддають "оптимізації" та поєднують з іншими структурами. Наприклад, той же USAID влили в систему Держдепартаменту.
Доречі, щодо USAID. Прес-секретар Трампа Левітт у своєму виступі розповіла про те, як агентство з міжнародного розвитку витрачало кошти на дивні проекти:
1,5 мільйона доларів на просування рівності та інклюзивності на робочих місцях у Сербії;
70 тисяч доларів на постановку мюзиклу про рівність в Ірландії;
47 тисяч на створення транс-опери у Колумбії;
32 тисячі на розробку трансгендерного коміксу в Перу.
Тому буде проведено розслідування щодо шахрайств, марнотратств та зловживань.
Маю надію по Україні також.
03.02.202508:13
Тільки-но досяг єдності зі Всесвітом, а вже знову понеділок і треба йти займатися справами.
Всім доброго ранку та продуктивного тижня!
Всім доброго ранку та продуктивного тижня!
01.02.202510:42
"Заголовки проєктів, на перший погляд звучать нейтрально, але диявол, як відомо, криється в деталях.
Одним із таких пріоритетних напрямків у 2025му, вочевидь, слід вважати, мігрантську інтернаціоналізацію України посиленими темпами. За рахунок прибулих із Африки, Близького Сходу та Латинської Америки" - Global Village Home.
Стаття та повний список тих, хто будуть розширювати українцям "глобальні горизонти" за кошти Сороса - в першому коментарі
Одним із таких пріоритетних напрямків у 2025му, вочевидь, слід вважати, мігрантську інтернаціоналізацію України посиленими темпами. За рахунок прибулих із Африки, Близького Сходу та Латинської Америки" - Global Village Home.
Стаття та повний список тих, хто будуть розширювати українцям "глобальні горизонти" за кошти Сороса - в першому коментарі
19.01.202510:20
Краса існує, і за неї варто боротися.
У сера Роджера Скрутона є книга “Краса” - що є стислим вступом до естетики
В ній він зазначає, що почуття краси пов'язане з розумною (тобто реальною), а не сконструйованою соціальними теоріями, природою людини. І щоб краса не вичерпалася, ми повинні виносити естетичні судження, відрізняючи прекрасне від потворного.
Потенціал краси за Скрутоном здатний вирвати людину з буденності, і в цьому краса подібна до сакрального. Спалахи звільнення від профанного короткочасні та рідкісні, але вони необхідні людині для гідного життя.
Потрібно бути неймовірно впевненим і укоріненим у своєму досвіді, щоб писати про прекрасне як про щось серйозне і необхідне в часи, коли на красу нам пропонують дивитися як на подолану і вже не актуальну цінність, або як на соціальний конструкт, створений, щоб “придушувати свободу індивіда і загрожувати рівності людей”.
Тому стає зрозумілим чому вся ця лівацька публіка прагне деконструювати культуру через нападки на прекрасне, безліччю навмисно блюзнірських перформансів, як паразититують на тлі краси.
Аби справдилися слова Жака Дерріди, що «на початку були руїни».
І Скрутон запрошує всіх нас чинити цьому опір.
Вхід вільний за умови попередньої реєстрації
У сера Роджера Скрутона є книга “Краса” - що є стислим вступом до естетики
В ній він зазначає, що почуття краси пов'язане з розумною (тобто реальною), а не сконструйованою соціальними теоріями, природою людини. І щоб краса не вичерпалася, ми повинні виносити естетичні судження, відрізняючи прекрасне від потворного.
Потенціал краси за Скрутоном здатний вирвати людину з буденності, і в цьому краса подібна до сакрального. Спалахи звільнення від профанного короткочасні та рідкісні, але вони необхідні людині для гідного життя.
Потрібно бути неймовірно впевненим і укоріненим у своєму досвіді, щоб писати про прекрасне як про щось серйозне і необхідне в часи, коли на красу нам пропонують дивитися як на подолану і вже не актуальну цінність, або як на соціальний конструкт, створений, щоб “придушувати свободу індивіда і загрожувати рівності людей”.
Тому стає зрозумілим чому вся ця лівацька публіка прагне деконструювати культуру через нападки на прекрасне, безліччю навмисно блюзнірських перформансів, як паразититують на тлі краси.
Аби справдилися слова Жака Дерріди, що «на початку були руїни».
І Скрутон запрошує всіх нас чинити цьому опір.
Український інститут консервативних досліджень та інновацій спільно з видавництвом «Наш Формат» запрошують 22 січня о 18:30 на презентацію книги Роджера Скрутона "Як бути консерватором"!
Київ “Conservative Hall”
Вхід вільний за умови попередньої реєстрації
Could not access
the media content
the media content
03.01.202506:58
Сьогодні день народження Джона Р. Р. Толкіна - англійського письменника, поета, філолога, професора, класика світової літератури XX століття та одного із фундаторів жанрового різновиду фантастики - високого (епічного) фентезі.
Найбільш відомі його романи «Гобіт, або Мандрівка за Імлисті гори», «Володар перснів» та збірка «Сильмариліон».
Його книги зробили маргінальний жанр фентезі одним із найпопулярніших, пробудили неослабний інтерес до романтики битв та мандрів, чарівних казок та раннього Середньовіччя та спонукали кілька поколінь читачів битися на мечах і називатися вигаданими іменами...
Але одна з причин популярності толкінівських книг (як на мене) - їх зовсім особлива реальність, а саме - мовна.
Найбільш відомі його романи «Гобіт, або Мандрівка за Імлисті гори», «Володар перснів» та збірка «Сильмариліон».
Його книги зробили маргінальний жанр фентезі одним із найпопулярніших, пробудили неослабний інтерес до романтики битв та мандрів, чарівних казок та раннього Середньовіччя та спонукали кілька поколінь читачів битися на мечах і називатися вигаданими іменами...
Але одна з причин популярності толкінівських книг (як на мене) - їх зовсім особлива реальність, а саме - мовна.
11.02.202522:19
Disney згортає програми з "різноманіття, рівності та інклюзивності" та підтримки ЛГБТ.
"Меншості" пропадуть з Marvel, мультиків та "Зоряних війн".
Заодно Disney скасувала програми підтримки та стипендії для співробітників із "пригноблюваних груп".
Натомість у компанії з'явилися ініціативи з працевлаштування військових ветеранів.
У Disney зазначили, що консервативна критика, пов'язана із включенням расово різноманітних персонажів, вплинула на роботу компанії.
Зміни відбулися після указу Трампа про розслідування ймовірних порушень громадянських прав у рамках DEI-політики.
Раніше від аналогічних програм відмовилися Meta, Amazon та Google.
"Меншості" пропадуть з Marvel, мультиків та "Зоряних війн".
Заодно Disney скасувала програми підтримки та стипендії для співробітників із "пригноблюваних груп".
Натомість у компанії з'явилися ініціативи з працевлаштування військових ветеранів.
У Disney зазначили, що консервативна критика, пов'язана із включенням расово різноманітних персонажів, вплинула на роботу компанії.
Зміни відбулися після указу Трампа про розслідування ймовірних порушень громадянських прав у рамках DEI-політики.
Раніше від аналогічних програм відмовилися Meta, Amazon та Google.
04.02.202520:29
Виявляється, що крім трансгендерної опери в Колумбії або створення «персоналізованих контрацептивів», друку контрацептивів на 3D-принтерах, контролю народжуваності, пропаганді зміни статі та підтримки сексменшин, про які розповів сайт адміністрації Трампа, USAID фінансувало організації, пов'язані з Джорджем Соросом.
Документ під назвою « Рекомендації щодо програми малих грантів Комісії з питань демократії » показує, що заявки на отримання грантів є частиною програми, яку Держдепартамент проводить у Східній Європі та країнах Балтії під назвою «Малі гранти з питань демократії».
Кошти американських платників податків були спрямовані до фондів Сороса «Відкрите суспільство», які, в свою чергу, фінансували лівацькі некомерційні організації.
Невдовзі ми дізнаємося - хто, скільки та на що саме отримував кошти в Україні.
Документ під назвою « Рекомендації щодо програми малих грантів Комісії з питань демократії » показує, що заявки на отримання грантів є частиною програми, яку Держдепартамент проводить у Східній Європі та країнах Балтії під назвою «Малі гранти з питань демократії».
Кошти американських платників податків були спрямовані до фондів Сороса «Відкрите суспільство», які, в свою чергу, фінансували лівацькі некомерційні організації.
Невдовзі ми дізнаємося - хто, скільки та на що саме отримував кошти в Україні.
02.02.202510:08
124 роки від дня народження Валер’яна Підмогильного – одного з найвидатніших прозаїків українського «Розстріляного відродження».
Третього листопада 1937 року, до двадцятилітнього ювілею "Октябрськой революции", розстріляний разом з Миколою Зеровим, Валер'яном Поліщуком, Григорієм Епіком, Лесем Курбасом, Миколою Кулішем, Мирославом Ірчаном, Юліаном Шполою та ін.
У творчому доробку Підмогильного – переклади творів Анатоля Франса, Бальзака, Мопассана, Стендаля, Гельвеція, Вольтера, Дідро, Альфонса Доде, Проспера Меріме, Гюстава Флобера, Віктора Гюґо, Жоржа Дюамеля, які за своєю стилістичною точністю та мовною віртуозністю і досі вважаються неперевершеними.
Серед оповідань, повістей, романів Підмогильного окреме місце займає роман «Місто», - одна із знакових книг минулого століття.
Роман «Місто» з'явився на світ в 1928 році. Він написаний в модерністській стилістиці з використанням деяких моделей французького роману XIX ст. (щось на кшталт роману Мопассана «Милий друг»).
У романі «Місто», вперше від традиційної селянської соціальної тематики, акцент переноситься на урбаністичну проблематику, порушуються філософські питання буття, аналізується психіка героїв, а конфлікт розгортається між людьми з різними світоглядами. Тому роман «Місто» по праву вважається першим урбаністичним романом в українській літературі, з новими героями, проблематикою та манерою оповіді.
Обов'язково прочитайте.
Третього листопада 1937 року, до двадцятилітнього ювілею "Октябрськой революции", розстріляний разом з Миколою Зеровим, Валер'яном Поліщуком, Григорієм Епіком, Лесем Курбасом, Миколою Кулішем, Мирославом Ірчаном, Юліаном Шполою та ін.
У творчому доробку Підмогильного – переклади творів Анатоля Франса, Бальзака, Мопассана, Стендаля, Гельвеція, Вольтера, Дідро, Альфонса Доде, Проспера Меріме, Гюстава Флобера, Віктора Гюґо, Жоржа Дюамеля, які за своєю стилістичною точністю та мовною віртуозністю і досі вважаються неперевершеними.
Серед оповідань, повістей, романів Підмогильного окреме місце займає роман «Місто», - одна із знакових книг минулого століття.
Роман «Місто» з'явився на світ в 1928 році. Він написаний в модерністській стилістиці з використанням деяких моделей французького роману XIX ст. (щось на кшталт роману Мопассана «Милий друг»).
У романі «Місто», вперше від традиційної селянської соціальної тематики, акцент переноситься на урбаністичну проблематику, порушуються філософські питання буття, аналізується психіка героїв, а конфлікт розгортається між людьми з різними світоглядами. Тому роман «Місто» по праву вважається першим урбаністичним романом в українській літературі, з новими героями, проблематикою та манерою оповіді.
Обов'язково прочитайте.
Could not access
the media content
the media content
29.01.202511:13
Join us for the Fourth Annual Ukrainian Week in Washington, D.C., from February 3–8, 2025. The Fourth Annual Ukrainian Week will bring together American congress members and a prominent Ukrainian delegation, including parliamentarians, government officials, business representatives, church leaders, chaplains, veterans, and soldiers.
With up to 1,000 participants expected, this year’s program features:
And there are even more exciting and impactful events, speakers, and influential guests to come. Stay tuned for updates.
Register
#UkrainianWeek2025
With up to 1,000 participants expected, this year’s program features:
▪️The Ukrainian Prayer Breakfast
▪️Education and Science Forum
▪️International Summit of Religious Freedom (IRF)
▪️Leadership Forum
▪️Ukrainian-American Partnership Summit
▪️U.S.-Ukraine Business Forum
▪️Family and Demography Forum
▪️Reception with Church Leaders from Ukraine, Israel, and the USA
▪️Prayer Morning at the Museum of the Bible
▪️Recovery and Resilience Forum
▪️Pastors Forum
▪️Women’s Forum
▪️American-Ukrainian Women’s Afternoon Tea
And there are even more exciting and impactful events, speakers, and influential guests to come. Stay tuned for updates.
Register
#UkrainianWeek2025
11.01.202513:20
Barbari ad portas
Відвічна проблема: цивілізація vs варварство.
Цивілізація передбачає створення речей, спільнот, інститутів, які люблять, плекають та зберігають.
Варварство – це цілковите заперечення любові, гармонії та стійкості.
Адже варвару немає що формувати та зберігати – він, за своєю природою, зведений до голого факту існування.
Він нездатний любити щось більше за себе. Тому його ціллю є знищення чи висміювання того, що є цінним для цивілізованої людини. Адже варвар цінує лише особисту зручність.
Варварство має різні обличчя – від агресивної й очевидної загрози, як московська орда, так і прихованому - лівацькому вульгарному нігілізмі, які прагнуть знищити все значуще для нас.
Тому особиста інтелектуальна, духовна та соціальна гігієна має стати частиною спільного руху за цінності.
Бо не можна серед варварів залишатися цивілізованою людиною.
А, рro aris et focis, необхідно чинити опір. Причому тільки разом.
Відвічна проблема: цивілізація vs варварство.
Цивілізація передбачає створення речей, спільнот, інститутів, які люблять, плекають та зберігають.
Варварство – це цілковите заперечення любові, гармонії та стійкості.
Адже варвару немає що формувати та зберігати – він, за своєю природою, зведений до голого факту існування.
Він нездатний любити щось більше за себе. Тому його ціллю є знищення чи висміювання того, що є цінним для цивілізованої людини. Адже варвар цінує лише особисту зручність.
Варварство має різні обличчя – від агресивної й очевидної загрози, як московська орда, так і прихованому - лівацькому вульгарному нігілізмі, які прагнуть знищити все значуще для нас.
Тому особиста інтелектуальна, духовна та соціальна гігієна має стати частиною спільного руху за цінності.
Бо не можна серед варварів залишатися цивілізованою людиною.
А, рro aris et focis, необхідно чинити опір. Причому тільки разом.
Could not access
the media content
the media content
03.01.202506:38
Чудеса в житті трапляються!
І відбуваються вони не за допомогою якоїсь магії.
Люди самі роблять їх. Наприклад, для тих, кого люблять...
І відбуваються вони не за допомогою якоїсь магії.
Люди самі роблять їх. Наприклад, для тих, кого люблять...
(Відображення церкви святого Андрія у новорічній вітрині).
11.02.202518:49
Джек Лопресті, колишній заступник голови Консервативної партії Великої Британії та депутат Парламенту попереднього скликання приєднався до Інтернаціонального легіону України.
Його інтерв'ю для The Independent
Його інтерв'ю для The Independent
04.02.202511:48
Політика захисту національної спадщини
(про консервативне прочитання капіталу)
Особистий капітал, який ми отримуємо від наших батьків та який передаємо нашим дітям, належить не тільки нам, а й нашому роду.
І це визначає економічну суб’єктність людини – її здатність на примноження та передачі отриманої спадщини своїм нащадкам.
Якщо ж розглянути отримання спадкового капіталу в масштабі не родинному, а національному – то ми повинні задати два питання:
Відповідь на питання захисту національного спадкового капіталу може дати консервативний підхід до даної проблеми.
Ані лібералізм, ані марксизм не можуть не тільки адекватно вирішити це завдання, а й навіть поставити це питання на порядок денний.
Оскільки лібералізм є, переважно, філософією приватного капіталу, а марксизм, в першу чергу переймається працею, ніж спадщиною.
Звичайно, що як у лібералізму, так і у марксизму є свої вимоги до влади.
У лібералів це: «ми платимо податки, відповідно, ми можемо питати з тих, хто ними розпоряджається».
У марксистів цю роль відіграє додаткова вартість: «влада, як агент капіталу живе за рахунок додаткового продукту, створеного нашою працею».
У консерваторів ж вимога до влади полягає в іншому: «влада розпоряджається нашою спільною національною спадщиною – або напряму, або визначає правила її використання».
Кожна з цих підстав безумовно важлива.
Однак в сьогоднішніх умовах перші дві з них або несуттєві, або фіктивні.
Ми виставляємо свій рахунок сьогоднішній владі не тому, що ми є платниками податків. І не тому, що ми є трудівниками.
Бо корінь проблеми полягає не в тому, що сьогоднішня влада стягує з нас податки чи експлуатує нашу працю, а в тому, що вона через свою олігархічну природу узурпує суспільний капітал, який включає не тільки уречевлену працю наших пращурів, а й нашу землю з її надрами.
Тому завданням консерватизму є захист, від обмеженого кола осіб, нашого національного спадкового капіталу, як основи загальної свободи.
P. S. До речі, це безпосередньо стосується і нематеріального капіталу, отриманого нами в спадщину – нашої культури.
(про консервативне прочитання капіталу)
Особистий капітал, який ми отримуємо від наших батьків та який передаємо нашим дітям, належить не тільки нам, а й нашому роду.
І це визначає економічну суб’єктність людини – її здатність на примноження та передачі отриманої спадщини своїм нащадкам.
Якщо ж розглянути отримання спадкового капіталу в масштабі не родинному, а національному – то ми повинні задати два питання:
Чи маємо ми відношення до того національного капіталу, що був здобутий попередніми поколіннями?
Якщо так – то чи можемо ми стверджувати, що цей капітал на сьогодні належить нам чи він є узурпований?
Відповідь на питання захисту національного спадкового капіталу може дати консервативний підхід до даної проблеми.
Ані лібералізм, ані марксизм не можуть не тільки адекватно вирішити це завдання, а й навіть поставити це питання на порядок денний.
Оскільки лібералізм є, переважно, філософією приватного капіталу, а марксизм, в першу чергу переймається працею, ніж спадщиною.
Звичайно, що як у лібералізму, так і у марксизму є свої вимоги до влади.
У лібералів це: «ми платимо податки, відповідно, ми можемо питати з тих, хто ними розпоряджається».
У марксистів цю роль відіграє додаткова вартість: «влада, як агент капіталу живе за рахунок додаткового продукту, створеного нашою працею».
У консерваторів ж вимога до влади полягає в іншому: «влада розпоряджається нашою спільною національною спадщиною – або напряму, або визначає правила її використання».
Кожна з цих підстав безумовно важлива.
Однак в сьогоднішніх умовах перші дві з них або несуттєві, або фіктивні.
Ми виставляємо свій рахунок сьогоднішній владі не тому, що ми є платниками податків. І не тому, що ми є трудівниками.
Бо корінь проблеми полягає не в тому, що сьогоднішня влада стягує з нас податки чи експлуатує нашу працю, а в тому, що вона через свою олігархічну природу узурпує суспільний капітал, який включає не тільки уречевлену працю наших пращурів, а й нашу землю з її надрами.
Тому завданням консерватизму є захист, від обмеженого кола осіб, нашого національного спадкового капіталу, як основи загальної свободи.
P. S. До речі, це безпосередньо стосується і нематеріального капіталу, отриманого нами в спадщину – нашої культури.
02.02.202510:07
19.01.202511:49
«Маленька росія - маленькі проблеми, велика росія - великі проблеми»
.
Карл Габсбурґ-Лотаринзький (онук останнього Австро-Угорського імператора Карла I) у своїй традиційній щорічній промові на форумі Панєвропейського руху заявив:
“Сьогоднішня росія насправді є дуже класичною колоніальною імперією, якою керує москва. Це починається з економічної експлуатації колоній і продовжується гнобленням людей цієї колоніальної імперії аж до спроби використовувати їх як гарматне м’ясо у колоніальній війні проти України.
Європа, яка зацікавлена в безпеці своїх громадян, повинна якомога швидше розпочати розробку сценаріїв розпаду московської колоніальної імперії”.
09.01.202514:39
Щодо теми купівлі Гренландії.
Купівля територій, яка сьогодні здається чимось дивним, була нормальною практикою в процесі державного становлення Сполучених Штатів.
1. Луїзіана. 1803. Сума угоди від 15 до 22 млн. дол.
Томаса Джефферсона за цю угоду звинувачували в тому, що він розбазарив державні кошти на нікому не потрібні землі, непридатні для заселення.
Весь сенс купівлі Луїзіани, (яка незадовго до цього відійшла від Іспанії до Франції), полягала у придбанні важливого для США порту в Нью-Орлеан.
Наполеон Бонапарт цій пропозиції був дуже радий - він розумів, що в ході найближчої війни втратити заморські території можна без будь-якої компенсації.
На землях, куплених у 1803-му році, зараз розташовується аж 13 штатів.
2. Флорида 1819 року. Сума угоди 5,5 мільйонів доларів.
Договір Адамса — Ониса зафіксував угоду щодо передачі Сполученим Штатам прав на Флориду. Іспанія відмовлялася від територіальних претензій щодо цих територій, а США отримували їх на безоплатній основі. Уряд Сполучених Штатів мав сплатити компенсацію підданим Іспанського королівства. В результаті було сплачено понад 5 з половиною мільйонів доларів.
3. 2 лютого 1848 року між Мексикою та США було укладено мирний договір Гвадалупе-Ідальго, згідно з яким Мексика визнавала втрату Техасу, відмовлялася на користь США від Верхньої Каліфорнії, Нової Мексики та району нижньої Ріо-Гранде. За ці землі Мексика отримала грошову компенсацію $15 млн плюс погашення американським урядом приватних претензій до Мексики ще на $3,25 млн.
4. Південна Каліфорнія 1853. Сума угоди 10 мільйонів доларів.
Американський дипломат Джеймс Гадсден мав неабиякий інтерес у будівництві залізниці від атлантичного узбережжя до тихоокеанського. Але прокласти сполучення було зручніше на території тієї частині Каліфорнії, що належала Мексиці. Гадсден переконав уряд, що купівля 40 мільйонів акрів мексиканських земель у південній Каліфорнії буде вигідною угодою. За землі у результаті було заплачено 10 мільйонів доларів. Але прибутки від залізниці швидко покрили витрати на купівлю землі.
5. Аляска. 1867. Сума угоди 7,2 млн. дол.
Влада Російської Імперії не дуже розуміла, що робити зі своїми територіями в Північній Америці, проте інтерес до півострова виявляли США.
Було вирішено продати Аляску. Сума операції склала 7,2 мільйона доларів.
6. Віргінські острови. 1917. Сума угоди 25 мільйонів доларів.
Купити ці острови США намагалися ще в XIX-му столітті, благо, що володіла цими територіями Данії, якій вони не були аж так необхідними. Але угода відбулася лише 1917-го. США вступали до Першої світової та побоювалися, що Віргінські острови стануть базою для німецького флоту. У Данії тим часом провели референдум. І мешканці королівства проголосували за продаж.
До речі, 25 мільйонів доларів тоді дорівнювали половині річного бюджету Данії.
Купівля територій, яка сьогодні здається чимось дивним, була нормальною практикою в процесі державного становлення Сполучених Штатів.
1. Луїзіана. 1803. Сума угоди від 15 до 22 млн. дол.
Томаса Джефферсона за цю угоду звинувачували в тому, що він розбазарив державні кошти на нікому не потрібні землі, непридатні для заселення.
Весь сенс купівлі Луїзіани, (яка незадовго до цього відійшла від Іспанії до Франції), полягала у придбанні важливого для США порту в Нью-Орлеан.
Наполеон Бонапарт цій пропозиції був дуже радий - він розумів, що в ході найближчої війни втратити заморські території можна без будь-якої компенсації.
На землях, куплених у 1803-му році, зараз розташовується аж 13 штатів.
2. Флорида 1819 року. Сума угоди 5,5 мільйонів доларів.
Договір Адамса — Ониса зафіксував угоду щодо передачі Сполученим Штатам прав на Флориду. Іспанія відмовлялася від територіальних претензій щодо цих територій, а США отримували їх на безоплатній основі. Уряд Сполучених Штатів мав сплатити компенсацію підданим Іспанського королівства. В результаті було сплачено понад 5 з половиною мільйонів доларів.
3. 2 лютого 1848 року між Мексикою та США було укладено мирний договір Гвадалупе-Ідальго, згідно з яким Мексика визнавала втрату Техасу, відмовлялася на користь США від Верхньої Каліфорнії, Нової Мексики та району нижньої Ріо-Гранде. За ці землі Мексика отримала грошову компенсацію $15 млн плюс погашення американським урядом приватних претензій до Мексики ще на $3,25 млн.
4. Південна Каліфорнія 1853. Сума угоди 10 мільйонів доларів.
Американський дипломат Джеймс Гадсден мав неабиякий інтерес у будівництві залізниці від атлантичного узбережжя до тихоокеанського. Але прокласти сполучення було зручніше на території тієї частині Каліфорнії, що належала Мексиці. Гадсден переконав уряд, що купівля 40 мільйонів акрів мексиканських земель у південній Каліфорнії буде вигідною угодою. За землі у результаті було заплачено 10 мільйонів доларів. Але прибутки від залізниці швидко покрили витрати на купівлю землі.
5. Аляска. 1867. Сума угоди 7,2 млн. дол.
Влада Російської Імперії не дуже розуміла, що робити зі своїми територіями в Північній Америці, проте інтерес до півострова виявляли США.
Було вирішено продати Аляску. Сума операції склала 7,2 мільйона доларів.
6. Віргінські острови. 1917. Сума угоди 25 мільйонів доларів.
Купити ці острови США намагалися ще в XIX-му столітті, благо, що володіла цими територіями Данії, якій вони не були аж так необхідними. Але угода відбулася лише 1917-го. США вступали до Першої світової та побоювалися, що Віргінські острови стануть базою для німецького флоту. У Данії тим часом провели референдум. І мешканці королівства проголосували за продаж.
До речі, 25 мільйонів доларів тоді дорівнювали половині річного бюджету Данії.
Could not access
the media content
the media content
27.12.202409:50
Що таке «воукізм» та як з ним боротися.
Woke (політика «пробудження») - американський політичний термін, який стосується всіх лівацьких елементів, як то фемінізм, ґендерна ідеологія, ЛГБТ-активізм, культура відміни, історичний ревізіонізм, дискримінація незгідних тощо.
Книги про те як протистояти одній з найбільших екзистенційних загроз, з якими будь-коли стикалися Сполучені Штати.
- сенатора Теда Круза “Непробуджені: Як перемогти культурний марксизм в Америці”
- Чарлі Кірка (засновника Turning Point USA) "Революція правого крила: як подолати пробудження і врятувати Захід."
Woke (політика «пробудження») - американський політичний термін, який стосується всіх лівацьких елементів, як то фемінізм, ґендерна ідеологія, ЛГБТ-активізм, культура відміни, історичний ревізіонізм, дискримінація незгідних тощо.
Книги про те як протистояти одній з найбільших екзистенційних загроз, з якими будь-коли стикалися Сполучені Штати.
- сенатора Теда Круза “Непробуджені: Як перемогти культурний марксизм в Америці”
- Чарлі Кірка (засновника Turning Point USA) "Революція правого крила: як подолати пробудження і врятувати Захід."
10.02.202508:36
Однією з проблем людини постіндустріального суспільства є споживання великих об'ємів зайвої інформації, яка заповнює простір, не залишаючи місця для мислення.
Викидайте зайве аби обрати краще.
Сьогодні "менше" - означає "більше".
Викидайте зайве аби обрати краще.
Сьогодні "менше" - означає "більше".
03.02.202509:19
3 лютого 1929 року на Першому Конгресі Українських Націоналістів у Відні було створено Організацію Українських Націоналістів, яка об’єднала різні націоналістичні групи і організації в одну українську підпільну визвольну організацію на чолі з полковником Євгеном Коновальцем.
Внаслідок чого в українській історії постала безпрецедентна політична структура...
Детально ті події, в своїй книзі "Становлення ОУН", описує Зиновій Книш ("Ренс"):
Внаслідок чого в українській історії постала безпрецедентна політична структура...
Детально ті події, в своїй книзі "Становлення ОУН", описує Зиновій Книш ("Ренс"):
01.02.202516:57
Як заявив спецпредставник Трампа з питань України та росії Кіт Келлог заявив в інтерв'ю Reuters, що українські президентські та парламентські вибори, призупинені під час війни потрібно провести.
, — сказав Келлог.
А це означає, що переможець буде відповідальним за переговори з москвою
«Більшість демократичних країн проводять вибори під час війни. Я вважаю, що це важливо»
, — сказав Келлог.
А це означає, що переможець буде відповідальним за переговори з москвою
19.01.202511:45
Між Україною та Сполученим Королівством Великої Британії і Північної Ірландії підписано Декларацію про сторічне партнерство
І хоча це декларація, яка діятиме як наміри, а не союзницька угода, і це сторічне партнерство (згідно Декларації) може бути припинене в односторонньому порядку, але варто з нею ознайомитися.
Український текст
Англійський текст
І хоча це декларація, яка діятиме як наміри, а не союзницька угода, і це сторічне партнерство (згідно Декларації) може бути припинене в односторонньому порядку, але варто з нею ознайомитися.
Український текст
Англійський текст
Could not access
the media content
the media content
05.01.202510:46
В римському правi є термін - Vindecare in libertatem.
Це, коли поручитель (vindex) заміняє вiдповiдача (nexus) перед судом, та оголошує себе готовим, взяти особисто на себе, всi наслiдки процесу.
В полiтику таке положення, щодо особистої відповідальності за отриману владу, ввів Октавiан Авґуст.
Цікаво, а хто з сьогоднішнiх полiтикiв готовий застосувати це право особистої відповідальності на собі?
Чи тi, з виборцiв, хто голосував за того чи iншого полiтика?
Це, коли поручитель (vindex) заміняє вiдповiдача (nexus) перед судом, та оголошує себе готовим, взяти особисто на себе, всi наслiдки процесу.
В полiтику таке положення, щодо особистої відповідальності за отриману владу, ввів Октавiан Авґуст.
Цікаво, а хто з сьогоднішнiх полiтикiв готовий застосувати це право особистої відповідальності на собі?
Чи тi, з виборцiв, хто голосував за того чи iншого полiтика?
Could not access
the media content
the media content
27.12.202406:43
Лярошфуко всім зранку.
Франсуа VI герцог де Лярошфуко принц де Марсільяк (фр. François de La Rochefoucauld, 1613-1680 рр.) - видатний французький письменник-мораліст, учасник Фронди.
Він прославився насамперед двома своїми роботами - «Мемуарами» та збіркою афоризмів «Максими».
Популярний формат афоризмів зародився у жартівливій грі аристократів і переріс у структуровані «Максими», які Лярошфуко доповнював протягом свого життя.
Нарівні з Паскалем Лярошфуко популяризував афоризм як форму, яку пізніше використовував і Ніцше (який, до речі, високо цінував Лярошфуко).
Моральні ж судження Лярошфуко в «Максимах» сьогодні справляють те саме враження, що й у ХVII столітті - точні за змістом і вишукані за формою.
Але чомусь сьогодні незаслужено призабуті.
Хто пам'ятає - давайте пригадажмо.
«Чи може людина з упевненістю сказати, чого вона захоче в майбутньому, якщо вона не здатна зрозуміти, чого їй хочеться зараз».
Франсуа VI герцог де Лярошфуко принц де Марсільяк (фр. François de La Rochefoucauld, 1613-1680 рр.) - видатний французький письменник-мораліст, учасник Фронди.
Він прославився насамперед двома своїми роботами - «Мемуарами» та збіркою афоризмів «Максими».
Популярний формат афоризмів зародився у жартівливій грі аристократів і переріс у структуровані «Максими», які Лярошфуко доповнював протягом свого життя.
Нарівні з Паскалем Лярошфуко популяризував афоризм як форму, яку пізніше використовував і Ніцше (який, до речі, високо цінував Лярошфуко).
Моральні ж судження Лярошфуко в «Максимах» сьогодні справляють те саме враження, що й у ХVII столітті - точні за змістом і вишукані за формою.
Але чомусь сьогодні незаслужено призабуті.
Хто пам'ятає - давайте пригадажмо.
Shown 1 - 24 of 120
Log in to unlock more functionality.