Blogs
Хроніки зникнення 🇺🇦
Blogs
30.10.202413:49
❤️🩹Радію. Перше інтервʼю Макса Буткевича нашого після полону.
Забула поділитись з вами.
https://youtube.com/watch?v=Bcqo1jderKw&pp=ygUQ0JHRg9GC0LrQtdCy0LjRhw%3D%3D
Забула поділитись з вами.
https://youtube.com/watch?v=Bcqo1jderKw&pp=ygUQ0JHRg9GC0LrQtdCy0LjRhw%3D%3D
21.09.202409:23
Стасік нагалала про мій пост за 2022:
Привіт, любі Люди. Повертаючись до теми симптоматики можливого множинного склерозу, як і обіцяла вчора — нагадаю.
Склероз - хвороба молодих в основному, а не як заведено думати, що хвороба літніх. Склероз діагностований навіть, поводиться по-різному, у когось легше, у когось як у мене, у когось важче. Офіційно він невиліковний. Але я дуже сподіваюся, що цей пост буде корисним, хоча щиро хочу, щоб ніхто з моїх знайомих і незнайомих більше не переживав на собі «приколи» склерозу.
З огляду на те, в якому стресі через війну ми всі знаходимось вже пів року, вважаю за потрібне писати такі пости, знову повторюся – люди, краще лишній раз за наявності симптоматики, про яку нижче, напрягтися у лікаря і пересвідчитись, що все ок.
Симптоми можливого рс :
- проблеми з емоційним і ментальним (психічним) здоров'ям,
- когнітивні проблеми (пам'ять і мислення в тому числі),
- проблеми із зором (часто різкі),
- проблеми з жуванням, ковтанням, розмовою,
- можуть бути проблеми з сечовим міхуром — як нетримання, так і ускладнення сечовиділення
- спазми м'язів, тремор, слабкість у м'язах або біль,
- проблеми з рівновагою
- і навіть іноді сексуальна дисфункція та сильна стомлюваність.
Абсолютно не означає, що всі ці симптоми у однієї людини в купі, але достатньо для того, щоби звернутися до лікаря-невролога навіть одного з описаних вище сиптомів, особливо якщо подібний симптом затримується або повторюється.
Просто у мене були жорсткі симптоми давно, але в тому числі тому, що про таку хворобу мало говорять і пишуть на відміну від інших багатьох хвороб, я й не зверталася до невролога — хвороба дуже класно маскується під будь-що. Я роками жила з діагнозом біполярка другого типу, депресії та інше, а це був склероз. Коли ліки не допомагають, то думаєш, що ти просто бракована, іншим же ліки від передбачуваних депресій і біполярки допомагають! Навіть коли я втрачала пам'ять про прожиті дні, наприклад — у мене бували страшні випадки, коли я проживала частину дня і геть-чисто відразу не розуміла як я робила речі, ходила, писала знайомим у такому стані «втраченості», я не знала що це склероз. Я думала, що я просто бракована, повторюся.
Знову ж таки, хвороба ця не дуже поширена, і тому (ну ще тому, що буває і такий перебіг хвороби навіть коли людина живе в памперсах) стигматизована. Люди часто бояться говорити, що переживають. І я їх розумію, звісно.
Якби я бачила у стрічці фейсбуку пости типу свого, то я б замислилася і обстежилася раніше у невролога напевно. Превентивна терапія допомагає уникнути агресивного дебюту хвороби, це показує досвід деяих моїх колег по діагнозу.
Будь ласка, бережіть себе і в разі ознак описаних тут звертайтеся до лікарів. Симптоми мною тут описані можуть виявитися для вас «перебденнієм», і я буду рада, якщо описанн мною буде корисним для когось із вас.
І бережіть себе, любі Люди, повторюсь!
Привіт, любі Люди. Повертаючись до теми симптоматики можливого множинного склерозу, як і обіцяла вчора — нагадаю.
Склероз - хвороба молодих в основному, а не як заведено думати, що хвороба літніх. Склероз діагностований навіть, поводиться по-різному, у когось легше, у когось як у мене, у когось важче. Офіційно він невиліковний. Але я дуже сподіваюся, що цей пост буде корисним, хоча щиро хочу, щоб ніхто з моїх знайомих і незнайомих більше не переживав на собі «приколи» склерозу.
З огляду на те, в якому стресі через війну ми всі знаходимось вже пів року, вважаю за потрібне писати такі пости, знову повторюся – люди, краще лишній раз за наявності симптоматики, про яку нижче, напрягтися у лікаря і пересвідчитись, що все ок.
Симптоми можливого рс :
- проблеми з емоційним і ментальним (психічним) здоров'ям,
- когнітивні проблеми (пам'ять і мислення в тому числі),
- проблеми із зором (часто різкі),
- проблеми з жуванням, ковтанням, розмовою,
- можуть бути проблеми з сечовим міхуром — як нетримання, так і ускладнення сечовиділення
- спазми м'язів, тремор, слабкість у м'язах або біль,
- проблеми з рівновагою
- і навіть іноді сексуальна дисфункція та сильна стомлюваність.
Абсолютно не означає, що всі ці симптоми у однієї людини в купі, але достатньо для того, щоби звернутися до лікаря-невролога навіть одного з описаних вище сиптомів, особливо якщо подібний симптом затримується або повторюється.
Просто у мене були жорсткі симптоми давно, але в тому числі тому, що про таку хворобу мало говорять і пишуть на відміну від інших багатьох хвороб, я й не зверталася до невролога — хвороба дуже класно маскується під будь-що. Я роками жила з діагнозом біполярка другого типу, депресії та інше, а це був склероз. Коли ліки не допомагають, то думаєш, що ти просто бракована, іншим же ліки від передбачуваних депресій і біполярки допомагають! Навіть коли я втрачала пам'ять про прожиті дні, наприклад — у мене бували страшні випадки, коли я проживала частину дня і геть-чисто відразу не розуміла як я робила речі, ходила, писала знайомим у такому стані «втраченості», я не знала що це склероз. Я думала, що я просто бракована, повторюся.
Знову ж таки, хвороба ця не дуже поширена, і тому (ну ще тому, що буває і такий перебіг хвороби навіть коли людина живе в памперсах) стигматизована. Люди часто бояться говорити, що переживають. І я їх розумію, звісно.
Якби я бачила у стрічці фейсбуку пости типу свого, то я б замислилася і обстежилася раніше у невролога напевно. Превентивна терапія допомагає уникнути агресивного дебюту хвороби, це показує досвід деяих моїх колег по діагнозу.
Будь ласка, бережіть себе і в разі ознак описаних тут звертайтеся до лікарів. Симптоми мною тут описані можуть виявитися для вас «перебденнієм», і я буду рада, якщо описанн мною буде корисним для когось із вас.
І бережіть себе, любі Люди, повторюсь!
Could not access
the media content
the media content
01.06.202410:42
Рік тому я сказала Трістану, що «дожити би». Він сказав «доживемо» і сьогодні зранку нагадав, що ми дожили, як він і обіцяв
25.05.202414:12
Їздили на кладовище до Норда мого з його сім’єю. Я не плакала. Бо Норд казав, щоб ніяких сліз, якщо його стане.
Але не втрималась, коли його старший брат обіймав табличку з його іменем і сказав «мой малой».
Я досі пишу в діалог з ним і чекаю, що він подзвонить.
Але вде звикла до того, що не приїде.
Але не втрималась, коли його старший брат обіймав табличку з його іменем і сказав «мой малой».
Я досі пишу в діалог з ним і чекаю, що він подзвонить.
Але вде звикла до того, що не приїде.
15.05.202413:54
Зрештою, поклали в неврологію
07.05.202407:50
Друзі, буду дуже вдячна за ваші репости, голоси на підтримку вулиці Геннадія Афанасьєва. Давайте разом гідно вшануємо Гену в Києві! В цій місцевості його ім'я житиме поруч з вулицями пов'язаними з Кримом, який він так сильно любив.
Голосувати можна незалежно від прописки.
Лінк на опитування в Київ-Цифровий лишаю в коментарях.
Якщо не працює лінк - відкриваєте додаток, натискаєте літеру "К" на синьому тлі знизу екрану. Обираєте розділ "Електронна демократія" - "Опитування". Шукаєте "Як перейменувати вулицю Костянтина Заслонова?"
Геннадій Афанасьєв - активіст громадянського спротиву російській окупації Криму в 2014 р., політичний в’язень Кремля (767 днів полону), спецпредставник МЗС України з питань звільнення полонених на громадських засадах, старший солдат 241 бригади Сил ТрО ЗСУ, учасник боїв з росіянами у Київській, Харківській, Донецькій та Луганській обл. 18 грудня 2022 р. загинув в бою під с. Білогорівка на Луганщині.
Буду вдячна за поширення!
Шукайте опитування в додатку Київ Цифровий:
https://kvd.page.link/2tgEDNVZcFBDPiPS9
Голосувати можна незалежно від прописки.
Лінк на опитування в Київ-Цифровий лишаю в коментарях.
Якщо не працює лінк - відкриваєте додаток, натискаєте літеру "К" на синьому тлі знизу екрану. Обираєте розділ "Електронна демократія" - "Опитування". Шукаєте "Як перейменувати вулицю Костянтина Заслонова?"
Геннадій Афанасьєв - активіст громадянського спротиву російській окупації Криму в 2014 р., політичний в’язень Кремля (767 днів полону), спецпредставник МЗС України з питань звільнення полонених на громадських засадах, старший солдат 241 бригади Сил ТрО ЗСУ, учасник боїв з росіянами у Київській, Харківській, Донецькій та Луганській обл. 18 грудня 2022 р. загинув в бою під с. Білогорівка на Луганщині.
Буду вдячна за поширення!
Шукайте опитування в додатку Київ Цифровий:
https://kvd.page.link/2tgEDNVZcFBDPiPS9
Could not access
the media content
the media content
30.10.202407:05
Раночку.
07.06.202411:00
І саме ця любов дає мені сили вчитись запамʼятовувати ЖИВУ ЛЮБОВ, а не застрягати на любові тих, кого вже немає.
Любі Люди, я вам вдячна. Я хочу жити, і ваша жива любов мені допомагає. Дуже.
На днях я побачусь з другом, який лишився живим, хоч і не цілим, але дуже вмотивованим жити і рятувати життя інших людей. І мені соромно, що я підзаряджаюсь життям і любовʼю таких Людей, хоча мої умови виживання набагато менш екстремальні і легші, ніж їх зусилля щодо свого виживання. Мені соромно, так, але сором змінюється на сердечну вдячність і бажання жити попри всі свої негаразди коли я чую від Госпітальєрок чи Ветеранок і Ветеранів своіх про те, що вони мене люблять і вдячні мені за те, що лишаюсь живою. Це мотивує мене впиватись нігтями в життя, щоб з нього не випасти.
Я жива, завдяки вашій любові. Дякую.
Я дуже радію від думки, що і моя любов до людей хоча би трошки когось мотивує жити життя і надіюсь, що це має місце бути в цьому світі.
Лишайтесь живими, будь ласка, любі Люди.
Любі Люди, я вам вдячна. Я хочу жити, і ваша жива любов мені допомагає. Дуже.
На днях я побачусь з другом, який лишився живим, хоч і не цілим, але дуже вмотивованим жити і рятувати життя інших людей. І мені соромно, що я підзаряджаюсь життям і любовʼю таких Людей, хоча мої умови виживання набагато менш екстремальні і легші, ніж їх зусилля щодо свого виживання. Мені соромно, так, але сором змінюється на сердечну вдячність і бажання жити попри всі свої негаразди коли я чую від Госпітальєрок чи Ветеранок і Ветеранів своіх про те, що вони мене люблять і вдячні мені за те, що лишаюсь живою. Це мотивує мене впиватись нігтями в життя, щоб з нього не випасти.
Я жива, завдяки вашій любові. Дякую.
Я дуже радію від думки, що і моя любов до людей хоча би трошки когось мотивує жити життя і надіюсь, що це має місце бути в цьому світі.
Лишайтесь живими, будь ласка, любі Люди.
31.05.202411:24
Ваня вижив
Допоможіть йому.
#не_забувати_про_живих
Допоможіть йому.
#не_забувати_про_живих
25.05.202414:01
Стою в метро.
На відстані витягнутої руки тримаю телефон із записом твого голосу,
А палець на кнопці гучності.
І коли я заплющую очі — всю ніч бачу себе.
Я маленька дівчинка *невідома жінка*
З холодними руками.
Стискаю гранату, просунувши палець у кільце.
Вони кажуть, що це весняне загострення,
Я кажу, що це загострена весна.
Хай би як, хай би що не було,
але тебе тут все ще немає (тебе вже більше немає)
Я щодня стоятиму в метро
З пальцем на кнопці гучності,
В надії що на цій ноті я розчинюсь і біль зникне.
Але тебе тут все ще немає,
Тебе тут більше не буде.
Та і я не роблю гучніше.
#недовірш
На відстані витягнутої руки тримаю телефон із записом твого голосу,
А палець на кнопці гучності.
І коли я заплющую очі — всю ніч бачу себе.
Я маленька дівчинка *невідома жінка*
З холодними руками.
Стискаю гранату, просунувши палець у кільце.
Вони кажуть, що це весняне загострення,
Я кажу, що це загострена весна.
Хай би як, хай би що не було,
але тебе тут все ще немає (тебе вже більше немає)
Я щодня стоятиму в метро
З пальцем на кнопці гучності,
В надії що на цій ноті я розчинюсь і біль зникне.
Але тебе тут все ще немає,
Тебе тут більше не буде.
Та і я не роблю гучніше.
#недовірш
14.05.202406:20
Зате там я не помру.
30.04.202413:52
Прекрасні умови погодні — кислотні дощі розʼїдають нас.
(після крапельниці трошки трясеться рука, то я ржу і наспівую рідного Каданова про «кислотні дощі розʼїдають нас»)
29.10.202414:17
Мені зовсім пизда і я дійшла подумки до того, що згодна щоби хоч іноді хтось про мене піклувався.
Але ті, кому я дозволяла про себе піклуватись іноді, зараз або загинули, або в полоні, або воюють.
Але ті, кому я дозволяла про себе піклуватись іноді, зараз або загинули, або в полоні, або воюють.
07.06.202411:00
Дуже довгий пост про вдячність, виживання моє і любов до людей. Пост, який аудиторія, скоріше за все, не захочу дочитувати. Та все ж.
Хай щороку соцмережі нагадують мені цей пост і я буду радіти, що в мене СТАЛО ВИХОДИТИ жити З БАГАТОРІЧНИМ ПТСРом, а не тікати від нього з життя.
Раніше часто хтось мені або про мене казав, що я примазуюсь і багато років зву «рідними» тільки відомих/медійних Людей. У відповідь мені зотілось голосно і виразно відповідати, що «ти просто не помічаєш скільки нікому не відомих, але дуже рідних для мене людей в моїх постах, на моїх фото, в моіх некрологах. І не помічаєш, блд, бо бачиш і запамʼятовуєш тільки тих, про кого уже чув раніше із соцмереж, новин і бачив з усяких цих екранів. І це не моя проблема! Зовсім не моя!»
Але я щоразу стримувалась а тепер навіть не реагую на саркастичні зауваження в мій бік про «і цей/ця теж рідний?)))))».
Взагалі-то, рідними з усіма цими РІДНИМИ ДУШІ ЛЮДЬМИ ми стали в 99 відсотках випадків спільно переживаючи або розрулюючи разом якісь страшно хрінові події, смтуаціі, проблеми. Як великі, так і особисті. Вижили. Допомогли вижити один/одна одній. Продовжуємо допомагати в намаганнях лишатись живими.
От це от і є РІДНІ МОЇЙ ДУШІ ЛЮДИ. Похрін на медійність, не похрін на душу. Душу ЛЮДИНИ, яка стала для мене Рідною.
Я маю бути безкінечно щасливою, адже мене оточує стільки надЛюдей РІДНИХ. І я тепер намагаюсь акцентувати свою увагу на всій цій Любові чудових, любих Людей. Часто саме це і мотивує мене лишатись живою. Жити і з усіх сил намагатись уникати наслідків свого комплексного (через численні багаторічні втрати рідних душі) ПТСРу — психозів із неконтрольованими спробами звалити з цієї планети, або, як це називають інші – спроб померти.
Я виживаю. Вчать мене жити з постравматичними наслідками мого життя і не оминати травмуючі спогади як лікар (ага, психіатр, психотерапевт), так і величезна купа Людей. Вони мотивують мене лишатись живою, не дивлячись на те, що багато важливих для мене людей немає з нами більше — когось багато вже років, а когось віднедавна.
Наприклад, зараз я зафлудила всі свої соцмережі поточною поїздкою в Київ і обіймами з рідними людьми, а насправді ще позавчора я лежала в глибокому загостренні своєї сраної клінічної депресії і передчувала початок психозу зі стовідсотковими спробами померти. І просто на останні гроші поїхала на автобусі до Києва, обіймати рідних живих Людей. Людей надважливих для мене, людей незамінних в моєму житті. Щоб вижити варто було їхати, обіймати їх і бачити — робити саме це, щоб уникнути старту психозу. Мій хештег #не_забувати_про_живих для мене саме про це, егоїстичне нагадуіання собі про те, скільки людей мене щиро люблять.
Зранку сьогодні я дуже радісно писала своєму психіатру, що мені просто стало нестерпно соромно за те, що я не хочу жити, адже стільки чудових надЛюдей, Людей і ЛЮДЕЙ так багато роблять для того, щоб я лишалась живою. І ще про те, що я соьі казала кілька днів «ти не модеш піти з планети, не можеш знецінити вклад стількох людей і не модеш підвести свого психіатра. Не можеш!» Він радіє, що в мене вийшло. Вийшло спробувати не тікати від проблем і болю з життя, а вчитись знаходити (часто навіть змушувати вчитись себе знаходити підтримку в житті), не уникаючи гострих кутів, а помʼякшуючи їх теперішніми теплими емоціями, новими спогадами і живими, важливими для мене.
В мене зовсім повільно, але стало виходити вчитись сприймати реальність і планувати подальше існування, щоб жити без психотичних спроб померти.
Вчора мені кілька рідних дякували не зговорюючись і в різних місцях, за те, що я ПРОСТО ЖИВА.
Так, я не хочу помирати, але нажаль травмована свідомість часто бачить тільки один спосіб припинити і зупинити наслідки моїх ран душевних — смерть. І іноді я не можу це контролювати не дивлячись на саппорт найкращих лікарів і ідеально підібраних ліків, і рідних душі Людей. Але я вчусь. Я вчусь і дуже стараюсь. Я хочу жити, адже мене по життю оточує стільки любові від величезної кількості живих.
Хай щороку соцмережі нагадують мені цей пост і я буду радіти, що в мене СТАЛО ВИХОДИТИ жити З БАГАТОРІЧНИМ ПТСРом, а не тікати від нього з життя.
Раніше часто хтось мені або про мене казав, що я примазуюсь і багато років зву «рідними» тільки відомих/медійних Людей. У відповідь мені зотілось голосно і виразно відповідати, що «ти просто не помічаєш скільки нікому не відомих, але дуже рідних для мене людей в моїх постах, на моїх фото, в моіх некрологах. І не помічаєш, блд, бо бачиш і запамʼятовуєш тільки тих, про кого уже чув раніше із соцмереж, новин і бачив з усяких цих екранів. І це не моя проблема! Зовсім не моя!»
Але я щоразу стримувалась а тепер навіть не реагую на саркастичні зауваження в мій бік про «і цей/ця теж рідний?)))))».
Взагалі-то, рідними з усіма цими РІДНИМИ ДУШІ ЛЮДЬМИ ми стали в 99 відсотках випадків спільно переживаючи або розрулюючи разом якісь страшно хрінові події, смтуаціі, проблеми. Як великі, так і особисті. Вижили. Допомогли вижити один/одна одній. Продовжуємо допомагати в намаганнях лишатись живими.
От це от і є РІДНІ МОЇЙ ДУШІ ЛЮДИ. Похрін на медійність, не похрін на душу. Душу ЛЮДИНИ, яка стала для мене Рідною.
Я маю бути безкінечно щасливою, адже мене оточує стільки надЛюдей РІДНИХ. І я тепер намагаюсь акцентувати свою увагу на всій цій Любові чудових, любих Людей. Часто саме це і мотивує мене лишатись живою. Жити і з усіх сил намагатись уникати наслідків свого комплексного (через численні багаторічні втрати рідних душі) ПТСРу — психозів із неконтрольованими спробами звалити з цієї планети, або, як це називають інші – спроб померти.
Я виживаю. Вчать мене жити з постравматичними наслідками мого життя і не оминати травмуючі спогади як лікар (ага, психіатр, психотерапевт), так і величезна купа Людей. Вони мотивують мене лишатись живою, не дивлячись на те, що багато важливих для мене людей немає з нами більше — когось багато вже років, а когось віднедавна.
Наприклад, зараз я зафлудила всі свої соцмережі поточною поїздкою в Київ і обіймами з рідними людьми, а насправді ще позавчора я лежала в глибокому загостренні своєї сраної клінічної депресії і передчувала початок психозу зі стовідсотковими спробами померти. І просто на останні гроші поїхала на автобусі до Києва, обіймати рідних живих Людей. Людей надважливих для мене, людей незамінних в моєму житті. Щоб вижити варто було їхати, обіймати їх і бачити — робити саме це, щоб уникнути старту психозу. Мій хештег #не_забувати_про_живих для мене саме про це, егоїстичне нагадуіання собі про те, скільки людей мене щиро люблять.
Зранку сьогодні я дуже радісно писала своєму психіатру, що мені просто стало нестерпно соромно за те, що я не хочу жити, адже стільки чудових надЛюдей, Людей і ЛЮДЕЙ так багато роблять для того, щоб я лишалась живою. І ще про те, що я соьі казала кілька днів «ти не модеш піти з планети, не можеш знецінити вклад стількох людей і не модеш підвести свого психіатра. Не можеш!» Він радіє, що в мене вийшло. Вийшло спробувати не тікати від проблем і болю з життя, а вчитись знаходити (часто навіть змушувати вчитись себе знаходити підтримку в житті), не уникаючи гострих кутів, а помʼякшуючи їх теперішніми теплими емоціями, новими спогадами і живими, важливими для мене.
В мене зовсім повільно, але стало виходити вчитись сприймати реальність і планувати подальше існування, щоб жити без психотичних спроб померти.
Вчора мені кілька рідних дякували не зговорюючись і в різних місцях, за те, що я ПРОСТО ЖИВА.
Так, я не хочу помирати, але нажаль травмована свідомість часто бачить тільки один спосіб припинити і зупинити наслідки моїх ран душевних — смерть. І іноді я не можу це контролювати не дивлячись на саппорт найкращих лікарів і ідеально підібраних ліків, і рідних душі Людей. Але я вчусь. Я вчусь і дуже стараюсь. Я хочу жити, адже мене по життю оточує стільки любові від величезної кількості живих.
Could not access
the media content
the media content
31.05.202411:21
Мій дуже хороший друг потребує допомоги.
https://send.monobank.ua/jar/snjg5JMXV
https://send.monobank.ua/jar/snjg5JMXV
24.05.202407:33
Кожні 12 годин я пʼю чарівну пігулку (окрім своїх антидепресантів, так) Fampyra.
Вона допомагає мені ходити не під ручку і без ролатора, відчувати смаки їжі (а так тільки сильно солоне, солодке, кисле і гірке) і навіть ковтати їжу (так, з цим в мене теж проблеми). А ще через те, що Фампіра впливає на провідники-нерви (виключно для людей з множинним склерозом ліки) я навіть ментально почуваюсь краще.
Ці ліки не мають накопичувального ефекту — поки вживаєш, поки й робе. На 28 днів упаковка коштує 4600 грн. Кілька місців тому я збирала саме на ці ліки, і зараз після лікарень знову вимушена просити вас допомогти — скинутись мені на ці ліки.
Всі гроші, зібрані на цю банку, підуть на ту кількість ліків, на яку назбирається. Я вас задовбала, вибачте, себе я задовбала вже теж(
Дякую! 5 грн теж важливий донат, насправді. Я серйозно.
Банка: https://send.monobank.ua/jar/2vCR2QmKV6
Картка: 4441114451056186
Вона допомагає мені ходити не під ручку і без ролатора, відчувати смаки їжі (а так тільки сильно солоне, солодке, кисле і гірке) і навіть ковтати їжу (так, з цим в мене теж проблеми). А ще через те, що Фампіра впливає на провідники-нерви (виключно для людей з множинним склерозом ліки) я навіть ментально почуваюсь краще.
Ці ліки не мають накопичувального ефекту — поки вживаєш, поки й робе. На 28 днів упаковка коштує 4600 грн. Кілька місців тому я збирала саме на ці ліки, і зараз після лікарень знову вимушена просити вас допомогти — скинутись мені на ці ліки.
Всі гроші, зібрані на цю банку, підуть на ту кількість ліків, на яку назбирається. Я вас задовбала, вибачте, себе я задовбала вже теж(
Дякую! 5 грн теж важливий донат, насправді. Я серйозно.
Банка: https://send.monobank.ua/jar/2vCR2QmKV6
Картка: 4441114451056186
14.05.202406:18
Мене кладуть на дурку.
25.04.202407:02
Як же важко існувати
19.10.202417:11
Нам всім потрібен такий стіл.
Мені ще й шоб ноутбук приносив — відносив❤️🩹
Мені ще й шоб ноутбук приносив — відносив❤️🩹
03.06.202412:04
У Вані сьогодні день народження
27.05.202417:07
5 чи 6 років тому в одному дуже затишному барі Одеси я познайомилась з бартендером, який водить мене тепер вигулювати під руку.
Я ще тоді кажу така «так, бар у вас хороший, от би ще й музика грала, яку я люблю», і він такий оп і вмикає мою улюблену пісню.
Потім виявилось, що він теж любить цей гурт, і я 6 років думала про те, що в нас було дуже романтичне знайомство. Треба ж — одразу вгадав тоді, думаю.
А на днях я дізналась, що він просто тоді після моїх слів увімкнув пісню, яка в мене витатуйована на руці.
Увесь рамантік випарувався, спостережливий красунчик просто виявився, хіхі
Я ще тоді кажу така «так, бар у вас хороший, от би ще й музика грала, яку я люблю», і він такий оп і вмикає мою улюблену пісню.
Потім виявилось, що він теж любить цей гурт, і я 6 років думала про те, що в нас було дуже романтичне знайомство. Треба ж — одразу вгадав тоді, думаю.
А на днях я дізналась, що він просто тоді після моїх слів увімкнув пісню, яка в мене витатуйована на руці.
Увесь рамантік випарувався, спостережливий красунчик просто виявився, хіхі
Reposted from:
війна на вулиці миру
19.05.202418:46
Найцікавіше.
Свого часу ми не відправили Maruv на Євробачення, хоча вона і відповіла на запитання Джамали «Чий Крим?».
Ми тут все наче цілою нацією засуджуємо УПЦ МП, виступаємо за дерусифікацію, деколонізацію, хейтимо тих хто рекламує казино.
Усік: диякон УПЦ МП, «залишається вірним Онуфрію», «називайте мене Алєксандр, прошу», «Крим - божий», рекламує казино, але переміг Фьюрі і одягнув вишиванку, ех, наш козак.
Подвійні стандарти наріду призводять до того, що ухилянти стають президентами, а потім цей самий нарід кричить «а как єто ми одразу не побачили».
Я підтримую Зеленського, хоч і не голосував за нього: всіх під Бахмут в посадку вчитись думать.
Свого часу ми не відправили Maruv на Євробачення, хоча вона і відповіла на запитання Джамали «Чий Крим?».
Ми тут все наче цілою нацією засуджуємо УПЦ МП, виступаємо за дерусифікацію, деколонізацію, хейтимо тих хто рекламує казино.
Усік: диякон УПЦ МП, «залишається вірним Онуфрію», «називайте мене Алєксандр, прошу», «Крим - божий», рекламує казино, але переміг Фьюрі і одягнув вишиванку, ех, наш козак.
Подвійні стандарти наріду призводять до того, що ухилянти стають президентами, а потім цей самий нарід кричить «а как єто ми одразу не побачили».
Я підтримую Зеленського, хоч і не голосував за нього: всіх під Бахмут в посадку вчитись думать.
10.05.202423:48
Просто прокинулась серед ночі, бо згадала цю свою стару пісню:
17.04.202415:19
Позавчора ввечері загинув Паша. А вчора в нього був день народження. Йобаний сюр. Йобана русня
Shown 1 - 24 of 7776
Log in to unlock more functionality.