CGTAnalytics
23.02.202515:05
🔫🇷🇺«Охотник» на платформі «Варан»: новий крок у російських роботизованих бойових системах
Росія продовжує розвивати дистанційно керовані бойові системи, і черговою новинкою став модуль «Охотник» для протитанкового ракетного комплексу «Корнет», встановлений на роботизовану платформу «Варан».
➡️Демонстраційне відео, оприлюднене російськими джерелами, показує тестування цієї системи, яка здатна діяти як по радіоканалу, так і через кабельне з'єднання.
📹У кадрі демонструється мобільна роботизована платформа, на якій встановлено три контейнери для ракет ПТРК «Корнет». Відзначається, що керування комплексом здійснюється дистанційно, а сама система призначена для боротьби з бронетехнікою противника, укріпленнями та навіть повітряними цілями на малій висоті.
Відео показує рух платформи та наведення комплексу на ціль. Проте в демонстраційному записі відсутні реальні бойові пуски, що може свідчити про ранню стадію випробувань.
➡️Така концепція має кілька проблем:
🛑Робота через радіоканал створює ризик виявлення та глушіння системи. Кабельне керування обмежує мобільність платформи.
🛑Якщо платформа буде використовуватися в складних ландшафтних умовах, виникне питання її мобільності та можливості працювати автономно без безперервного зв'язку.
🛑Українська армія активно використовує FPV-дрони та інші системи для знищення бронетехніки, тому виживаність такої платформи в реальному бою є під питанням.
❗️Незважаючи на перспективність ідеї, впровадження таких систем потребує значних доопрацювань. Росія намагається компенсувати втрати техніки використанням дистанційних бойових платформ, але поки що їхня ефективність у бойових умовах залишається відкритим питанням.
🏴CGTAnalytics
Росія продовжує розвивати дистанційно керовані бойові системи, і черговою новинкою став модуль «Охотник» для протитанкового ракетного комплексу «Корнет», встановлений на роботизовану платформу «Варан».
➡️Демонстраційне відео, оприлюднене російськими джерелами, показує тестування цієї системи, яка здатна діяти як по радіоканалу, так і через кабельне з'єднання.
📹У кадрі демонструється мобільна роботизована платформа, на якій встановлено три контейнери для ракет ПТРК «Корнет». Відзначається, що керування комплексом здійснюється дистанційно, а сама система призначена для боротьби з бронетехнікою противника, укріпленнями та навіть повітряними цілями на малій висоті.
Відео показує рух платформи та наведення комплексу на ціль. Проте в демонстраційному записі відсутні реальні бойові пуски, що може свідчити про ранню стадію випробувань.
➡️Така концепція має кілька проблем:
🛑Робота через радіоканал створює ризик виявлення та глушіння системи. Кабельне керування обмежує мобільність платформи.
🛑Якщо платформа буде використовуватися в складних ландшафтних умовах, виникне питання її мобільності та можливості працювати автономно без безперервного зв'язку.
🛑Українська армія активно використовує FPV-дрони та інші системи для знищення бронетехніки, тому виживаність такої платформи в реальному бою є під питанням.
❗️Незважаючи на перспективність ідеї, впровадження таких систем потребує значних доопрацювань. Росія намагається компенсувати втрати техніки використанням дистанційних бойових платформ, але поки що їхня ефективність у бойових умовах залишається відкритим питанням.
🏴CGTAnalytics
21.02.202512:03
🇷🇺🔫РФ перетворює дрони на мобільні РСЗВ
За інформацією, оприлюдненою російськими Telegram-каналами, дрон оснащений неповоротною установкою із шістьма направляючими для реактивних снарядів.
🛑Його основна задача — наближення до ворожих позицій для ведення вогню. На відео, ймовірно знятому восени, видно, що дрон обладнаний однією антеною, ймовірно, для прийому сигналів, а також камерою, розташованою на низькому рівні, що не надто ефективно для контролю за обстрілом.
🛑Точність дрона підвищується за допомогою повітряного дрона-розвідника, який коригує вогонь, а кут нахилу направляючих налаштовується перед виїздом на завдання.
➡️Росіяни вже використовували подібні дрони, комбінуючи наземну гусеничну платформу із системою дистанційного мінування ПКМ-1.
❗️Таке оснащення дрону вказує на зростаючу тенденцію використання дистанційно керованих технологій, де роботизовані системи відіграють все більшу роль. Використання таких дронів може значно збільшити ефективність вогневої підтримки, забезпечуючи високу точність при мінімальних втратах.
🏴CGTAnalytics
За інформацією, оприлюдненою російськими Telegram-каналами, дрон оснащений неповоротною установкою із шістьма направляючими для реактивних снарядів.
🛑Його основна задача — наближення до ворожих позицій для ведення вогню. На відео, ймовірно знятому восени, видно, що дрон обладнаний однією антеною, ймовірно, для прийому сигналів, а також камерою, розташованою на низькому рівні, що не надто ефективно для контролю за обстрілом.
🛑Точність дрона підвищується за допомогою повітряного дрона-розвідника, який коригує вогонь, а кут нахилу направляючих налаштовується перед виїздом на завдання.
➡️Росіяни вже використовували подібні дрони, комбінуючи наземну гусеничну платформу із системою дистанційного мінування ПКМ-1.
❗️Таке оснащення дрону вказує на зростаючу тенденцію використання дистанційно керованих технологій, де роботизовані системи відіграють все більшу роль. Використання таких дронів може значно збільшити ефективність вогневої підтримки, забезпечуючи високу точність при мінімальних втратах.
🏴CGTAnalytics
19.02.202508:42
18.02.202507:57
🇨🇳🔫Китайський дрон EV390: військовий "шпигун" чи майбутнє картографування?
Китайський дрон EV390, представлений компанією V-UAV на виставці IDEX 2025, є вертикальним безпілотником з можливістю зльоту та посадки.
➡️Цей повністю електричний апарат розроблений для тривалих місій. Модульна структура дозволяє швидко розбирати дрон на шість частин для транспортування у двох кейсах. Виготовлений з карбонового та скловолокна.
🛑Його енергією забезпечують чотири літієво-іонні акумулятори 6S 30,000mAh, які дозволяють здійснювати польоти до 3,5 годин без вантажу та до 1,5 години з повним завантаженням у 10 кг (фактично може транспортувати міни по типу ТМ-62).
🛑Дрон може розвивати максимальну швидкість 130 км/год та крейсерську швидкість 83 км/год, оперує на висоті до 4500 метрів і витримує вітер до 12 м/с.
🛑Система автопілотування дозволяє виконувати автономні польоти, слідкування за цілями та аварійне повернення. Дрон здатен використовувати різноманітні датчики, включаючи камери та LiDAR сенсори для місій, пов'язаних з патрулюванням кордонів та картографічними дослідженнями.
➡️Його можна ефективно використовувати для розвідувальних місій, нагляду за територією в умовах конфлікту та координації дій на полі бою. Автоматизовані функції, такі як слідкування за цілями та автономний політ, роблять його цінним активом для сучасних військових стратегій.
➡️На тлі політики підтримки "економіки низьких висот" у Китаї, що включає логістику, мобільність у міських умовах та надзвичайні ситуації, EV390 є частиною ширшої ініціативи сприяння розвитку та випробуванню нових моделей eVTOL. Урядові ініціативи з регуляції повітряного простору та фінансові стимули допомагають ушвидшити розвиток цих технологій.
🏴CGTAnalytics
Китайський дрон EV390, представлений компанією V-UAV на виставці IDEX 2025, є вертикальним безпілотником з можливістю зльоту та посадки.
➡️Цей повністю електричний апарат розроблений для тривалих місій. Модульна структура дозволяє швидко розбирати дрон на шість частин для транспортування у двох кейсах. Виготовлений з карбонового та скловолокна.
🛑Його енергією забезпечують чотири літієво-іонні акумулятори 6S 30,000mAh, які дозволяють здійснювати польоти до 3,5 годин без вантажу та до 1,5 години з повним завантаженням у 10 кг (фактично може транспортувати міни по типу ТМ-62).
🛑Дрон може розвивати максимальну швидкість 130 км/год та крейсерську швидкість 83 км/год, оперує на висоті до 4500 метрів і витримує вітер до 12 м/с.
🛑Система автопілотування дозволяє виконувати автономні польоти, слідкування за цілями та аварійне повернення. Дрон здатен використовувати різноманітні датчики, включаючи камери та LiDAR сенсори для місій, пов'язаних з патрулюванням кордонів та картографічними дослідженнями.
➡️Його можна ефективно використовувати для розвідувальних місій, нагляду за територією в умовах конфлікту та координації дій на полі бою. Автоматизовані функції, такі як слідкування за цілями та автономний політ, роблять його цінним активом для сучасних військових стратегій.
➡️На тлі політики підтримки "економіки низьких висот" у Китаї, що включає логістику, мобільність у міських умовах та надзвичайні ситуації, EV390 є частиною ширшої ініціативи сприяння розвитку та випробуванню нових моделей eVTOL. Урядові ініціативи з регуляції повітряного простору та фінансові стимули допомагають ушвидшити розвиток цих технологій.
🏴CGTAnalytics
16.02.202513:00
🇷🇺🔫Як росіяни вдосконалюють старі міни: ПТМ-1С і пластикові пляшки
Російські війська намагаються вдосконалити старі радянські протитранспортні міни ПТМ-1С, використовуючи пластикові пляшки. На перший погляд це виглядає дивно, але має своє пояснення.
➡️ПТМ-1С — це міна, яка застосовується для ураження техніки. Її зазвичай розкидають касетним методом з артилерії чи авіації, або дистанційно – за допомогою безпілотників. Проте у цієї міни є слабке місце: пластиковий корпус часто пошкоджується при ударі об землю, особливо якщо її скидають із дрона з малої висоти. У такому разі міна просто ламається й стає непридатною.
➡️Щоб вирішити цю проблему, російські військові вигадали простий лайфхак: беруть пластикову пляшку, вставляють у неї міну, а потім нагрівають пляшку будівельним феном. Пластик облягає корпус міни, створюючи своєрідний захисний чохол. Це дає одразу кілька переваг:
🛑Пом’якшення удару: Пластик пляшки амортизує удар при падінні, знижуючи ризик пошкодження міни.
🛑Маскування: Забруднена чи пофарбована пляшка краще зливається з місцевістю, ускладнюючи її виявлення.
🛑Простота: Пластикові пляшки є скрізь, і така «модифікація» не потребує складного обладнання.
Однак є й мінуси, адже пляшка може вплинути на стабільність польоту міни під час скидання. Крім того, щільно обтягнута міна може гірше спрацьовувати, якщо датчики цілі перекриті пластиком.
➡️Що це означає? По-перше, така «модернізація» показує, що росіяни активно пристосовують старі боєприпаси до нових умов війни, де безпілотники відіграють усе більшу роль. По-друге, це свідчить про брак сучасних засобів мінування у російської армії — доводиться імпровізувати.
❗️Висновок: використання пластикових пляшок для захисту мін ПТМ-1С — це швидке польове рішення, яке частково вирішує проблему руйнування міни при скиданні з дрона. Але воно не ідеальне: є ризики для стабільності й чутливості.
🏴CGTAnalytics
Російські війська намагаються вдосконалити старі радянські протитранспортні міни ПТМ-1С, використовуючи пластикові пляшки. На перший погляд це виглядає дивно, але має своє пояснення.
➡️ПТМ-1С — це міна, яка застосовується для ураження техніки. Її зазвичай розкидають касетним методом з артилерії чи авіації, або дистанційно – за допомогою безпілотників. Проте у цієї міни є слабке місце: пластиковий корпус часто пошкоджується при ударі об землю, особливо якщо її скидають із дрона з малої висоти. У такому разі міна просто ламається й стає непридатною.
➡️Щоб вирішити цю проблему, російські військові вигадали простий лайфхак: беруть пластикову пляшку, вставляють у неї міну, а потім нагрівають пляшку будівельним феном. Пластик облягає корпус міни, створюючи своєрідний захисний чохол. Це дає одразу кілька переваг:
🛑Пом’якшення удару: Пластик пляшки амортизує удар при падінні, знижуючи ризик пошкодження міни.
🛑Маскування: Забруднена чи пофарбована пляшка краще зливається з місцевістю, ускладнюючи її виявлення.
🛑Простота: Пластикові пляшки є скрізь, і така «модифікація» не потребує складного обладнання.
Однак є й мінуси, адже пляшка може вплинути на стабільність польоту міни під час скидання. Крім того, щільно обтягнута міна може гірше спрацьовувати, якщо датчики цілі перекриті пластиком.
➡️Що це означає? По-перше, така «модернізація» показує, що росіяни активно пристосовують старі боєприпаси до нових умов війни, де безпілотники відіграють усе більшу роль. По-друге, це свідчить про брак сучасних засобів мінування у російської армії — доводиться імпровізувати.
❗️Висновок: використання пластикових пляшок для захисту мін ПТМ-1С — це швидке польове рішення, яке частково вирішує проблему руйнування міни при скиданні з дрона. Але воно не ідеальне: є ризики для стабільності й чутливості.
🏴CGTAnalytics
13.02.202511:39
🇷🇺🔫Як штучний інтелект допоможе захиститися від російських FPV-дронів?
Одна зі стратегій протидії російським волоконно-оптичним ПТРК передбачає перепрофілювання технології виявлення цілей, розробленої для термінального наведення ПТРК зі штучним інтелектом.
➡️Суть пропонованої технології. Існує ідея «переналаштувати» системи автоматизованого наведення дронів так, щоб вони не лише допомагали дронам знаходити цілі, а й виявляли ворожі апарати.
Тобто технології комп’ютерного зору, які «вчать» дрони бачити ціль на останніх секундах польоту, можна використати й в оборонній системі для сканування повітряного простору.
⚙️Як це працює?
➡️Комп’ютерний зір та нейромережі: Програмне забезпечення аналізує відеопотік у реальному часі, вилучаючи характерні ознаки FPV-дрона.
➡️Раннє виявлення: Якщо штучний інтелект фіксує ціль (наприклад, невеликий дрон або його тепловий слід), система видає сигнал про потенційну загрозу.
➡️Координація контрзаходів: Заздалегідь попереджені підрозділи застосовують фізичне або радіоелектронне знешкодження дрона, ускладнюючи або унеможливлюючи атаку. Інакше кажучи, будь-яка додаткова секунда попередження суттєво підвищує ймовірність успішного захисту.
❗️Застосування розробок ШІ для цілевказування дронів у зворотному напрямку — виявлення й знищення ворожих FPV-дронів — може стати ключовим кроком у мінімізації небезпеки від цих засобів. Якщо вдасться налагодити оперативне й точне розпізнавання таких безпілотників, це дасть нашим військовим стратегічну перевагу: більше часу на реакцію та впевненість у тому, що жертви та збитки можна звести до мінімуму.
🏴CGTAnalytics
Одна зі стратегій протидії російським волоконно-оптичним ПТРК передбачає перепрофілювання технології виявлення цілей, розробленої для термінального наведення ПТРК зі штучним інтелектом.
➡️Суть пропонованої технології. Існує ідея «переналаштувати» системи автоматизованого наведення дронів так, щоб вони не лише допомагали дронам знаходити цілі, а й виявляли ворожі апарати.
Тобто технології комп’ютерного зору, які «вчать» дрони бачити ціль на останніх секундах польоту, можна використати й в оборонній системі для сканування повітряного простору.
⚙️Як це працює?
➡️Комп’ютерний зір та нейромережі: Програмне забезпечення аналізує відеопотік у реальному часі, вилучаючи характерні ознаки FPV-дрона.
➡️Раннє виявлення: Якщо штучний інтелект фіксує ціль (наприклад, невеликий дрон або його тепловий слід), система видає сигнал про потенційну загрозу.
➡️Координація контрзаходів: Заздалегідь попереджені підрозділи застосовують фізичне або радіоелектронне знешкодження дрона, ускладнюючи або унеможливлюючи атаку. Інакше кажучи, будь-яка додаткова секунда попередження суттєво підвищує ймовірність успішного захисту.
❗️Застосування розробок ШІ для цілевказування дронів у зворотному напрямку — виявлення й знищення ворожих FPV-дронів — може стати ключовим кроком у мінімізації небезпеки від цих засобів. Якщо вдасться налагодити оперативне й точне розпізнавання таких безпілотників, це дасть нашим військовим стратегічну перевагу: більше часу на реакцію та впевненість у тому, що жертви та збитки можна звести до мінімуму.
🏴CGTAnalytics
23.02.202508:42
🇷🇺🛸Росія модернізує БПЛА "Форпост": крок вперед чи маркетинговий хід?
Росія заявила про модернізацію свого середньовисотного розвідувального безпілотника "Форпост", інтегрувавши в нього радіолокаційну станцію.
Ця новина була представлена на міжнародній оборонній виставці IDEX-2025 в Абу-Дабі, де російські розробники з "Уральского заводу гражданской авиации" анонсували оновлену версію дрона, здатну здійснювати радіолокаційний контроль над наземними та надводними цілями.
За офіційними заявами, нова модифікація "Форпоста" зможе не лише виявляти об'єкти в складних погодних умовах, а й забезпечувати їх супровід та передавати дані про координати військовим підрозділам, включаючи Військово-морський флот РФ. Проте, попри гучні заяви, жодних фото чи технічних деталей нового БПЛА російські ЗМІ так і не представили, що ставить під сумнів реальну готовність системи до експлуатації.
Ще у 2010 році було розпочато розробку малогабаритної бортової радіолокаційної станції МФ-2 "Когитор", призначеної для встановлення на БПЛА "Орион". Ця станція працювала у двох діапазонах – Ка та Х, що дозволяло ефективно виявляти як наземні, так і повітряні об'єкти на відстанях до 160 км. Її компактні розміри (23 кг для Ка-діапазону та 35 кг для Х-діапазону) робили її сумісною з безпілотниками подібного класу, що, ймовірно, стало основою для нинішньої модернізації "Форпоста".
Однак, упродовж понад десяти років після початкового анонсу "Когитор" так і не став повноцінною частиною російських БПЛА, що свідчить про проблеми з його адаптацією. Тепер, коли РФ офіційно заявляє про інтеграцію РЛС у "Форпост", виникають питання щодо реального рівня готовності цієї системи та її здатності ефективно працювати в бойових умовах.
🏴CGTAnalytics
Росія заявила про модернізацію свого середньовисотного розвідувального безпілотника "Форпост", інтегрувавши в нього радіолокаційну станцію.
Ця новина була представлена на міжнародній оборонній виставці IDEX-2025 в Абу-Дабі, де російські розробники з "Уральского заводу гражданской авиации" анонсували оновлену версію дрона, здатну здійснювати радіолокаційний контроль над наземними та надводними цілями.
За офіційними заявами, нова модифікація "Форпоста" зможе не лише виявляти об'єкти в складних погодних умовах, а й забезпечувати їх супровід та передавати дані про координати військовим підрозділам, включаючи Військово-морський флот РФ. Проте, попри гучні заяви, жодних фото чи технічних деталей нового БПЛА російські ЗМІ так і не представили, що ставить під сумнів реальну готовність системи до експлуатації.
Ще у 2010 році було розпочато розробку малогабаритної бортової радіолокаційної станції МФ-2 "Когитор", призначеної для встановлення на БПЛА "Орион". Ця станція працювала у двох діапазонах – Ка та Х, що дозволяло ефективно виявляти як наземні, так і повітряні об'єкти на відстанях до 160 км. Її компактні розміри (23 кг для Ка-діапазону та 35 кг для Х-діапазону) робили її сумісною з безпілотниками подібного класу, що, ймовірно, стало основою для нинішньої модернізації "Форпоста".
Однак, упродовж понад десяти років після початкового анонсу "Когитор" так і не став повноцінною частиною російських БПЛА, що свідчить про проблеми з його адаптацією. Тепер, коли РФ офіційно заявляє про інтеграцію РЛС у "Форпост", виникають питання щодо реального рівня готовності цієї системи та її здатності ефективно працювати в бойових умовах.
🏴CGTAnalytics
21.02.202507:58
🇮🇷🔫Іран купив російські снайперські гвинтівки Orsis T-5000M
Корпус вартових ісламської революції (КВІР) Ірану здійснив стратегічне оновлення свого озброєння, інтегрувавши в свій арсенал високоточні снайперські гвинтівки Orsis T-5000M російського виробництва.
Під час військових навчань "Великий пророк-19" ці гвинтівки демонстрували не лише на стендах, але й активно використовувалися в гірській місцевості для стрільби на великі дистанції.
➡️Чому Іран купив гвинтівки?
🛑На озброєнні КВІР є низка снайперських гвинтівок (від антиматеріальних Shaher та Arash до звичайних гвинтівок по типу Taher та Siyavash). Однак варіанту, котрий забезпечував би відносну легкість у використанні та відносно велику дальність стрільби, у Ірану не було.
🛑Сама ж гвинтівка Orsis T-5000M, з вагою від 5,8 до 6,2 кг залежно від модифікації, відома своєю здатністю до точного націлювання на відстанях до 1500 метрів, забезпечує снайперам КВІР точність у купності до 0,5 кутових хвилин (значно більше, ніж у гвинтівках іранського виробництва).
🛑Крім того, вона випускається в широкому спектрі калібрів, включаючи .308 Win, .300 Win Magnum та .338 Lapua Magnum, що надає Ірану можливості для використання цієї зброї в різноманітних бойових умовах.
❗️Російські спеціальні сили вже активно використовували Orsis T-5000M під час військових дій, а гвинтівка також експортувалася до країн, таких як Китай, Ірак, Сирія та Білорусь. Помітно, що вона набула популярності і серед бойовиків ІДІЛ та Хезболли, ймовірно, як трофеї з бойових полів.
➡️Також важливо зазначити, що на тлі великомасштабного військового конфлікту в Україні та інших геополітичних напруженнях, Росія посилила виробництво інших моделей снайперських гвинтівок, таких як СВД Драгунова, та водночас розвиває новітні моделі, наприклад Чукавін (СВЧ).
🏴CGTAnalytics
Корпус вартових ісламської революції (КВІР) Ірану здійснив стратегічне оновлення свого озброєння, інтегрувавши в свій арсенал високоточні снайперські гвинтівки Orsis T-5000M російського виробництва.
Під час військових навчань "Великий пророк-19" ці гвинтівки демонстрували не лише на стендах, але й активно використовувалися в гірській місцевості для стрільби на великі дистанції.
➡️Чому Іран купив гвинтівки?
🛑На озброєнні КВІР є низка снайперських гвинтівок (від антиматеріальних Shaher та Arash до звичайних гвинтівок по типу Taher та Siyavash). Однак варіанту, котрий забезпечував би відносну легкість у використанні та відносно велику дальність стрільби, у Ірану не було.
🛑Сама ж гвинтівка Orsis T-5000M, з вагою від 5,8 до 6,2 кг залежно від модифікації, відома своєю здатністю до точного націлювання на відстанях до 1500 метрів, забезпечує снайперам КВІР точність у купності до 0,5 кутових хвилин (значно більше, ніж у гвинтівках іранського виробництва).
🛑Крім того, вона випускається в широкому спектрі калібрів, включаючи .308 Win, .300 Win Magnum та .338 Lapua Magnum, що надає Ірану можливості для використання цієї зброї в різноманітних бойових умовах.
❗️Російські спеціальні сили вже активно використовували Orsis T-5000M під час військових дій, а гвинтівка також експортувалася до країн, таких як Китай, Ірак, Сирія та Білорусь. Помітно, що вона набула популярності і серед бойовиків ІДІЛ та Хезболли, ймовірно, як трофеї з бойових полів.
➡️Також важливо зазначити, що на тлі великомасштабного військового конфлікту в Україні та інших геополітичних напруженнях, Росія посилила виробництво інших моделей снайперських гвинтівок, таких як СВД Драгунова, та водночас розвиває новітні моделі, наприклад Чукавін (СВЧ).
🏴CGTAnalytics
19.02.202508:09
🇮🇳🛩Індія розглядає можливість виробництва російських Су-57?
Директор Федеральної служби Росії з військово-технічної співпраці Дмитро Шугаєв підтвердив, що країна розглядає пропозицію про виробництво на своїй території винищувачів п'ятого покоління Су-57.
Звіт надійшов після дебютної появи винищувача в Індії на виставці аерокосмічної промисловості Air India 2025, а також згадок про те, що переговори про продаж літака вже тривають.
🏭Індія має довгу історію виробництва російських винищувачів на своїй території і вже виготовила щонайменше 222 винищувачі Су-30MKI "покоління 4+".
➡️Основний фактор, який раніше викликав занепокоєння Індії щодо Су-57, значні затримки у введенні літака в експлуатацію та відсутність бойового досвіду у ВПС РФ, що підвищувало ймовірність того, що перші серійні літаки можуть мати ряд технічних проблем.
➡️Однак для Індії Су-57 є оптимальний варіантом, адже винищувач добре оптимізований для роботи у мережі з наземною системою протиповітряної оборони країни, побудованою навколо комплексу S-400.
➡️Ймовірно, щонайменше кілька винищувачів буде придбано "з конвеєра" з російських виробничих ліній. Мінімум, Індія прагнутиме орендувати російські літаки, поки не стануть доступними моделі, виготовлені на ліцензії. Це, швидше за все, пов'язано з терміновістю впровадження таких винищувачів до 2029 року, оскільки сусідній Пакистан готується до впровадження передових китайських винищувачів п'ятого покоління J-35.
❗️Су-57 розглядається як єдина реалістична опція для Індії з придбання винищувача "п'ятого покоління", оскільки дві інші моделі цього покоління виробляються у Китаї, з яким Індія підтримує територіальні суперечки, тоді як третя, F-35, виробляється у Сполучених Штатах, що серйозно обмежує автономію операторів цих літаків.
🏴CGTAnalytics
Директор Федеральної служби Росії з військово-технічної співпраці Дмитро Шугаєв підтвердив, що країна розглядає пропозицію про виробництво на своїй території винищувачів п'ятого покоління Су-57.
Звіт надійшов після дебютної появи винищувача в Індії на виставці аерокосмічної промисловості Air India 2025, а також згадок про те, що переговори про продаж літака вже тривають.
🏭Індія має довгу історію виробництва російських винищувачів на своїй території і вже виготовила щонайменше 222 винищувачі Су-30MKI "покоління 4+".
➡️Основний фактор, який раніше викликав занепокоєння Індії щодо Су-57, значні затримки у введенні літака в експлуатацію та відсутність бойового досвіду у ВПС РФ, що підвищувало ймовірність того, що перші серійні літаки можуть мати ряд технічних проблем.
➡️Однак для Індії Су-57 є оптимальний варіантом, адже винищувач добре оптимізований для роботи у мережі з наземною системою протиповітряної оборони країни, побудованою навколо комплексу S-400.
➡️Ймовірно, щонайменше кілька винищувачів буде придбано "з конвеєра" з російських виробничих ліній. Мінімум, Індія прагнутиме орендувати російські літаки, поки не стануть доступними моделі, виготовлені на ліцензії. Це, швидше за все, пов'язано з терміновістю впровадження таких винищувачів до 2029 року, оскільки сусідній Пакистан готується до впровадження передових китайських винищувачів п'ятого покоління J-35.
❗️Су-57 розглядається як єдина реалістична опція для Індії з придбання винищувача "п'ятого покоління", оскільки дві інші моделі цього покоління виробляються у Китаї, з яким Індія підтримує територіальні суперечки, тоді як третя, F-35, виробляється у Сполучених Штатах, що серйозно обмежує автономію операторів цих літаків.
🏴CGTAnalytics
17.02.202511:36
🇷🇺💪Російський танкобудівний бум: високі витрати, низька ефективність
У 2024 році військові витрати Росії сягнули 13,1 трильйона рублів (145,9 млрд доларів), що перевищило сукупні оборонні бюджети всіх країн Європи. На перший погляд, це свідчить про суттєве посилення російських збройних сил.
➡️Водночас приклад "Уралвагонзаводу" (УВЗ), головного виробника танків у РФ, показує, що реальні обсяги випуску сучасної техніки можуть бути меншими, ніж здається.
Чому це важливо розуміти?
🛑По-перше, ручний ремонт потребує значно більше часу і трудових ресурсів, ніж конвеєрна збірка. Через мінімальну автоматизацію та низьку оплату праці робітників загальний обсяг робіт здається великим, але не дає адекватного приросту сучасної техніки.
🛑По-друге, підсумкова кількість реально нових машин дуже скромна: замість тисяч танків, як це було за радянських часів, сучасний УВЗ в кращому разі може видати близько сотні нових Т-90М, кілька десятків бойових машин підтримки танків (БМПТ) і кількасот відремонтованих Т-72Б3.
🛑По-третє, завод уже давно не працює за своїм первісним призначенням. Частина основного промислового обладнання була продана за кордон (зокрема, до Індії), тож нинішнє "поновлення" виробничого циклу виглядає як великий ремонтний цех, що отримує прибуток із капітального відновлення старих радянських зразків.
❗️У підсумку, великі військові витрати Росії не обов’язково означають пропорційне підвищення ефективності збройних сил. Часто кошти витрачаються на підтримку відновлення старої техніки, а не на широке виробництво новітніх зразків.
🏴CGTAnalytics
У 2024 році військові витрати Росії сягнули 13,1 трильйона рублів (145,9 млрд доларів), що перевищило сукупні оборонні бюджети всіх країн Європи. На перший погляд, це свідчить про суттєве посилення російських збройних сил.
➡️Водночас приклад "Уралвагонзаводу" (УВЗ), головного виробника танків у РФ, показує, що реальні обсяги випуску сучасної техніки можуть бути меншими, ніж здається.
Чому це важливо розуміти?
🛑По-перше, ручний ремонт потребує значно більше часу і трудових ресурсів, ніж конвеєрна збірка. Через мінімальну автоматизацію та низьку оплату праці робітників загальний обсяг робіт здається великим, але не дає адекватного приросту сучасної техніки.
🛑По-друге, підсумкова кількість реально нових машин дуже скромна: замість тисяч танків, як це було за радянських часів, сучасний УВЗ в кращому разі може видати близько сотні нових Т-90М, кілька десятків бойових машин підтримки танків (БМПТ) і кількасот відремонтованих Т-72Б3.
🛑По-третє, завод уже давно не працює за своїм первісним призначенням. Частина основного промислового обладнання була продана за кордон (зокрема, до Індії), тож нинішнє "поновлення" виробничого циклу виглядає як великий ремонтний цех, що отримує прибуток із капітального відновлення старих радянських зразків.
❗️У підсумку, великі військові витрати Росії не обов’язково означають пропорційне підвищення ефективності збройних сил. Часто кошти витрачаються на підтримку відновлення старої техніки, а не на широке виробництво новітніх зразків.
🏴CGTAnalytics
15.02.202515:28
🚢🇷🇺Розширення ВМФ РФ: будівництво нових фрегатів
Росія продовжує нарощувати флот: суднобудівний завод «Северна верф» отримав замовлення на чотири нові фрегати проєкту 22350 «Адмірал Горшков» (корпуси 929–932) та готується до будівництва 22350М («Супер-Горшков»).
➡️Фрегати «Адмірал Горшков» – ключовий клас кораблів для далеких операцій. Їхнє озброєння включає ракети «Калібр», «Онікс», «Циркон», зенітний комплекс «Полімент-Редут» та сучасні системи ППО й ПЧО. Це робить їх універсальними платформами для ударів по морських і наземних цілях.
➡️Проєкт 22350М стане посиленою версією, з подвоєним ракетним залпом (до 64 УВП), збільшеним радіусом дії та покращеною електронікою. Початок будівництва запланований на 2025 рік.
❗️Чому це важливо?
РФ намагається компенсувати застарілий радянський флот, адаптуючись до обмежень санкцій та виробничих проблем. Однак навіть із новими кораблями масштабне розширення океанської присутності залишається сумнівним через затримки у будівництві, нестачу ресурсів і складнощі з імпортозаміщенням.
➡️Незважаючи на гучні плани, реальна боєздатність російського флоту залишається під питанням. Тому нові фрегати – радше спосіб підтримати імідж, ніж суттєво змінити баланс сил на морі.
🏴CGTAnalytics
Росія продовжує нарощувати флот: суднобудівний завод «Северна верф» отримав замовлення на чотири нові фрегати проєкту 22350 «Адмірал Горшков» (корпуси 929–932) та готується до будівництва 22350М («Супер-Горшков»).
➡️Фрегати «Адмірал Горшков» – ключовий клас кораблів для далеких операцій. Їхнє озброєння включає ракети «Калібр», «Онікс», «Циркон», зенітний комплекс «Полімент-Редут» та сучасні системи ППО й ПЧО. Це робить їх універсальними платформами для ударів по морських і наземних цілях.
➡️Проєкт 22350М стане посиленою версією, з подвоєним ракетним залпом (до 64 УВП), збільшеним радіусом дії та покращеною електронікою. Початок будівництва запланований на 2025 рік.
❗️Чому це важливо?
РФ намагається компенсувати застарілий радянський флот, адаптуючись до обмежень санкцій та виробничих проблем. Однак навіть із новими кораблями масштабне розширення океанської присутності залишається сумнівним через затримки у будівництві, нестачу ресурсів і складнощі з імпортозаміщенням.
➡️Незважаючи на гучні плани, реальна боєздатність російського флоту залишається під питанням. Тому нові фрегати – радше спосіб підтримати імідж, ніж суттєво змінити баланс сил на морі.
🏴CGTAnalytics
13.02.202509:24
🇮🇷🚀Алмас-4 Ірану: Оновлення в технології далекобійних протитанкових ракет
Нещодавно в соціальних мережах з'явилися зображення новітньої іранської протитанкової ракети Алмас-4 NLOS (Non-Line of Sight), яка є частиною домашньої серії Алмас.
➡️Ця серія ракет є відповіддю на ізраїльські ракети Spike і включає попередні моделі Алмас-1, Алмас-2, та Алмас-3.
🛑Іран продовжує розвивати власні військові технології на тлі міжнародних санкцій і військової ізоляції, активно використовуючи методи реверсного інжинірингу. Алмас-4, швидше за все, має подібні характеристики до ізраїльського Spike NLOS, який призначений для ураження цілей за межами прямої видимості.
🛑Ракета Алмас-4 має поліпшені можливості дальності та цілевказування порівняно з попередніми моделями, що дозволяє операторам вражати цілі, що знаходяться за перешкодами або поза прямим полем зору. Це може забезпечити військову перевагу в умовах, де прямий контакт з цілями неможливий.
⚙️Хоча Іран не оприлюднив офіційних даних про дальність Алмас-4, припускається, що вона може складати від 25 до 35 км. Це розширює потенціал застосування ракети проти броньованих цілей та інших важливих військових об'єктів.
Розробка Алмас-4 підкреслює зусилля Ірану стати більш самодостатнім у сфері точного озброєння. Алмас-4 може знайти застосування у військовій стратегії Ірану для ураження важливих об'єктів з великої відстані.
❗️Запуск Алмас-4 є важливим кроком у розвитку іранської оборонної промисловості і демонструє продовження зусиль зі створення далекобійних, точно керованих боєприпасів, незалежно від зовнішньоекономічних труднощів.
🏴CGTAnalytics
Нещодавно в соціальних мережах з'явилися зображення новітньої іранської протитанкової ракети Алмас-4 NLOS (Non-Line of Sight), яка є частиною домашньої серії Алмас.
➡️Ця серія ракет є відповіддю на ізраїльські ракети Spike і включає попередні моделі Алмас-1, Алмас-2, та Алмас-3.
🛑Іран продовжує розвивати власні військові технології на тлі міжнародних санкцій і військової ізоляції, активно використовуючи методи реверсного інжинірингу. Алмас-4, швидше за все, має подібні характеристики до ізраїльського Spike NLOS, який призначений для ураження цілей за межами прямої видимості.
🛑Ракета Алмас-4 має поліпшені можливості дальності та цілевказування порівняно з попередніми моделями, що дозволяє операторам вражати цілі, що знаходяться за перешкодами або поза прямим полем зору. Це може забезпечити військову перевагу в умовах, де прямий контакт з цілями неможливий.
⚙️Хоча Іран не оприлюднив офіційних даних про дальність Алмас-4, припускається, що вона може складати від 25 до 35 км. Це розширює потенціал застосування ракети проти броньованих цілей та інших важливих військових об'єктів.
Розробка Алмас-4 підкреслює зусилля Ірану стати більш самодостатнім у сфері точного озброєння. Алмас-4 може знайти застосування у військовій стратегії Ірану для ураження важливих об'єктів з великої відстані.
❗️Запуск Алмас-4 є важливим кроком у розвитку іранської оборонної промисловості і демонструє продовження зусиль зі створення далекобійних, точно керованих боєприпасів, незалежно від зовнішньоекономічних труднощів.
🏴CGTAnalytics
22.02.202513:16
🇨🇳🛰Китайський прорив у лазерному спостереженні
Китайські науковці розробили інноваційну лазерну систему, яка дозволяє з високою точністю ідентифікувати супутники на орбіті.
➡️За даними, оприлюдненими Китайською академією наук, нова система здатна виявляти іноземні військові супутники на відстані понад 100 км, розпізнавати об’єкти розміром до 1,7 мм і навіть зчитувати серійні номери. Така роздільна здатність значно перевершує можливості традиційних оптичних систем, що дає КНР стратегічну перевагу у сфері спостереження за космічними об’єктами.
➡️Основою технології є синтетична лазерна система, що поєднує когерентне детектування, потужне лазерне підсилення та складну систему обробки сигналів. Ключовими компонентами є оптичний передавач-приймач, двовісна поворотна платформа та система збору даних у реальному часі. Це дозволяє не лише спостерігати за супутниками, а й оцінювати їхній технічний стан, фіксувати пошкодження від мікрометеоритів і потенційно навіть розпізнавати людські обличчя з низької навколоземної орбіти.
📍Система вже була розгорнута на північному узбережжі озера Цінхай, що, ймовірно, пов’язано з потребою в стабільних атмосферних умовах для оптичного спостереження. З огляду на стрімкий розвиток китайських космічних програм, можна очікувати подальші вдосконалення технології та її застосування як у військовій, так і в цивільній сфері.
❗️Це відкриття ставить нові питання про майбутнє космічної безпеки. Якщо технологія дозволить ідентифікувати навіть невеликі супутники та інші об’єкти на орбіті, це може відкрити можливості для нових типів розвідки, контррозвідки та навіть потенційного втручання у функціонування ворожих супутникових систем.
🏴CGTAnalytics
Китайські науковці розробили інноваційну лазерну систему, яка дозволяє з високою точністю ідентифікувати супутники на орбіті.
➡️За даними, оприлюдненими Китайською академією наук, нова система здатна виявляти іноземні військові супутники на відстані понад 100 км, розпізнавати об’єкти розміром до 1,7 мм і навіть зчитувати серійні номери. Така роздільна здатність значно перевершує можливості традиційних оптичних систем, що дає КНР стратегічну перевагу у сфері спостереження за космічними об’єктами.
➡️Основою технології є синтетична лазерна система, що поєднує когерентне детектування, потужне лазерне підсилення та складну систему обробки сигналів. Ключовими компонентами є оптичний передавач-приймач, двовісна поворотна платформа та система збору даних у реальному часі. Це дозволяє не лише спостерігати за супутниками, а й оцінювати їхній технічний стан, фіксувати пошкодження від мікрометеоритів і потенційно навіть розпізнавати людські обличчя з низької навколоземної орбіти.
📍Система вже була розгорнута на північному узбережжі озера Цінхай, що, ймовірно, пов’язано з потребою в стабільних атмосферних умовах для оптичного спостереження. З огляду на стрімкий розвиток китайських космічних програм, можна очікувати подальші вдосконалення технології та її застосування як у військовій, так і в цивільній сфері.
❗️Це відкриття ставить нові питання про майбутнє космічної безпеки. Якщо технологія дозволить ідентифікувати навіть невеликі супутники та інші об’єкти на орбіті, це може відкрити можливості для нових типів розвідки, контррозвідки та навіть потенційного втручання у функціонування ворожих супутникових систем.
🏴CGTAnalytics
20.02.202512:04
🚀🇮🇷Нова стратегія Ірану: використання ШІ
20 лютого 2025 року, Військово-морські сили Ісламської революційної гвардії Ірану (IRGC) провели масштабні навчання під кодовою назвою "Великий пророк Авторитет 19" на півдні Ірану, зокрема в провінціях Бушер та Хузестан.
➡️Головною особливістю цих навчань стало використання ракет, керованих штучним інтелектом (ШІ), що успішно вразили умовні цілі. Ракети Qaem та Almas, інтегровані з технологіями ШІ, були запущені за допомогою дронів Mohajer-6 та Ababil 5.
🛑Ракета Qaem — це плануюча бомба класу «повітря-земля» з інфрачервоним, лазерним або телевізійним наведенням, оснащена боєголовкою вагою 8,5 кг і здатна вражати цілі на відстані до 40 км.
🛑Almas — це протиброньова ракета з радіусом дії 8 км, яка пропонує максимальну атакуючу здатність і тандемну теплову/термобаричну боєголовку.
➡️Під час навчань було здійснено пуски балістичних та надводних ракет, включаючи атаку з новітнього корабля Shahid Soleimani. Також були використані ракети Kowsar 222 для перехоплення та знищення повітряних цілей.
➡️У рамках зусиль Ірану по підвищенню військової готовності та зміцненню військових можливостей, Міністерство науки та технологій Ірану оголосило про ініціативу на суму $115 мільйонів для підтримки досліджень та розвитку в галузі ШІ, включно з планами щодо створення першого внутрішнього парку ШІ до 2027 року. Це розкриває наміри Тегерану зміцнити можливості ШІ у військових та цивільних секторах.
🏴CGTAnalytics
20 лютого 2025 року, Військово-морські сили Ісламської революційної гвардії Ірану (IRGC) провели масштабні навчання під кодовою назвою "Великий пророк Авторитет 19" на півдні Ірану, зокрема в провінціях Бушер та Хузестан.
➡️Головною особливістю цих навчань стало використання ракет, керованих штучним інтелектом (ШІ), що успішно вразили умовні цілі. Ракети Qaem та Almas, інтегровані з технологіями ШІ, були запущені за допомогою дронів Mohajer-6 та Ababil 5.
🛑Ракета Qaem — це плануюча бомба класу «повітря-земля» з інфрачервоним, лазерним або телевізійним наведенням, оснащена боєголовкою вагою 8,5 кг і здатна вражати цілі на відстані до 40 км.
🛑Almas — це протиброньова ракета з радіусом дії 8 км, яка пропонує максимальну атакуючу здатність і тандемну теплову/термобаричну боєголовку.
➡️Під час навчань було здійснено пуски балістичних та надводних ракет, включаючи атаку з новітнього корабля Shahid Soleimani. Також були використані ракети Kowsar 222 для перехоплення та знищення повітряних цілей.
➡️У рамках зусиль Ірану по підвищенню військової готовності та зміцненню військових можливостей, Міністерство науки та технологій Ірану оголосило про ініціативу на суму $115 мільйонів для підтримки досліджень та розвитку в галузі ШІ, включно з планами щодо створення першого внутрішнього парку ШІ до 2027 року. Це розкриває наміри Тегерану зміцнити можливості ШІ у військових та цивільних секторах.
🏴CGTAnalytics
17.02.202507:09
🇷🇺🔫🔫Навіщо РФ скріплюють старі лафети з гарматами БМП
Одним із "ноу-хау" стала установка 30-мм автоматичних гармат від бойових машин піхоти БМП-2 на лафети старих радянських гармат Д-44.
➡️Основна причина таких кустарних модифікацій – брак сучасних зразків артилерії та гостра необхідність нарощувати вогневу міць. Росіяни намагаються отримати мобільну вогневу точку, яка могла б здійснювати інтенсивний обстріл піхотних позицій та легкоброньованої техніки. Проте адаптація 30-мм гармати до лафета, розрахованого на 85-мм гармату, створює цілу низку проблем.
🛑По-перше, транспортування такого гібриду на передову – завдання не легке. Старі лафети важкі й неповороткі, і навіть бронетехніці іноді важко пробратися крізь розбиту інфраструктуру та пересічену місцевість. Доставка таких імпровізованих знарядь до передових позицій часто вимагає значних ресурсів і часу, що робить їх уразливими ще до початку застосування.
🛑По-друге, використання прицільних пристроїв стає критичною проблемою. Жоден штатний приціл ані від БМП-2, ані від гармати Д-44 не пристосований до таких конструкцій. Це значно ускладнює наведення і точність вогню. Оператор у відео, яке з'явилося у мережі, сам визнає, що незрозуміло, як ця установка працюватиме у бойових умовах.
Подібні експерименти, попри всю свою винахідливість, лише частково вирішують проблеми російської армії. Вони дають тимчасове підсилення вогневої міці, але створюють додаткові логістичні та технічні труднощі. До того ж, такі установки стають легкою мішенню для українських сил завдяки своїй низькій мобільності та незахищеності.
❗️Таким чином, кустарні модифікації російського озброєння – це радше відчайдушна спроба закрити прогалини у бойових можливостях, ніж ефективне рішення.
🏴CGTAnalytics
Одним із "ноу-хау" стала установка 30-мм автоматичних гармат від бойових машин піхоти БМП-2 на лафети старих радянських гармат Д-44.
➡️Основна причина таких кустарних модифікацій – брак сучасних зразків артилерії та гостра необхідність нарощувати вогневу міць. Росіяни намагаються отримати мобільну вогневу точку, яка могла б здійснювати інтенсивний обстріл піхотних позицій та легкоброньованої техніки. Проте адаптація 30-мм гармати до лафета, розрахованого на 85-мм гармату, створює цілу низку проблем.
🛑По-перше, транспортування такого гібриду на передову – завдання не легке. Старі лафети важкі й неповороткі, і навіть бронетехніці іноді важко пробратися крізь розбиту інфраструктуру та пересічену місцевість. Доставка таких імпровізованих знарядь до передових позицій часто вимагає значних ресурсів і часу, що робить їх уразливими ще до початку застосування.
🛑По-друге, використання прицільних пристроїв стає критичною проблемою. Жоден штатний приціл ані від БМП-2, ані від гармати Д-44 не пристосований до таких конструкцій. Це значно ускладнює наведення і точність вогню. Оператор у відео, яке з'явилося у мережі, сам визнає, що незрозуміло, як ця установка працюватиме у бойових умовах.
Подібні експерименти, попри всю свою винахідливість, лише частково вирішують проблеми російської армії. Вони дають тимчасове підсилення вогневої міці, але створюють додаткові логістичні та технічні труднощі. До того ж, такі установки стають легкою мішенню для українських сил завдяки своїй низькій мобільності та незахищеності.
❗️Таким чином, кустарні модифікації російського озброєння – це радше відчайдушна спроба закрити прогалини у бойових можливостях, ніж ефективне рішення.
🏴CGTAnalytics
14.02.202516:28
🇷🇺💥Нові саморобні російські фугасні міни
➡️Основою вибухової частини є пластична речовина ПВР-7, а протипіхотна міна ПМН-4 виконує роль ініціювального пристрою: при натисканні вона передає імпульс, достатній для підриву всієї конструкції.
Корпус, виготовлений з металевої сітки, не лише спрощує збірку та транспортування, а й створює умови для швидкої заміни або доповнення внутрішніх компонентів.
Маскування виконується за допомогою маскувальної сітки, що особливо ускладнює виявлення міни на місцевості, зокрема у трав’янистих або лісистих районах.
⚙️З технічного погляду, використання ПВР-7 у поєднанні з чутливим детонатором ПМН-4 дозволяє отримати компактну і відносно ефективну вибухову силу.
➡️Однак основна небезпека полягає в нестандартному компонуванні: вибухівка розташована нерівномірно, а сітчаста основа дає багато зон для можливого розсіювання осколків. У такому вигляді міна може спричинити серйозні ураження навіть при відсутності спеціальних уламкових елементів, оскільки фрагменти корпусу і довколишніх матеріалів розлітаються із високою швидкістю.
➡️Застосування цих саморобних фугасів ілюструє намагання російських саперів адаптувати наявні запаси боєприпасів під тактичні потреби та чинити психологічний тиск на противника.
➡️Водночас подібні пристрої ускладнюють діяльність українських саперних підрозділів, адже їхній нетиповий зовнішній вигляд вимагає коригування стандартних методик виявлення.
❗️Така практика може свідчити про брак у ворога більш досконалих засобів ураження, хоча водночас підвищує рівень ризику для цивільних осіб, які не мають підготовки й можуть випадково натрапити на міну.
🏴CGTAnalytics
➡️Основою вибухової частини є пластична речовина ПВР-7, а протипіхотна міна ПМН-4 виконує роль ініціювального пристрою: при натисканні вона передає імпульс, достатній для підриву всієї конструкції.
Корпус, виготовлений з металевої сітки, не лише спрощує збірку та транспортування, а й створює умови для швидкої заміни або доповнення внутрішніх компонентів.
Маскування виконується за допомогою маскувальної сітки, що особливо ускладнює виявлення міни на місцевості, зокрема у трав’янистих або лісистих районах.
⚙️З технічного погляду, використання ПВР-7 у поєднанні з чутливим детонатором ПМН-4 дозволяє отримати компактну і відносно ефективну вибухову силу.
➡️Однак основна небезпека полягає в нестандартному компонуванні: вибухівка розташована нерівномірно, а сітчаста основа дає багато зон для можливого розсіювання осколків. У такому вигляді міна може спричинити серйозні ураження навіть при відсутності спеціальних уламкових елементів, оскільки фрагменти корпусу і довколишніх матеріалів розлітаються із високою швидкістю.
➡️Застосування цих саморобних фугасів ілюструє намагання російських саперів адаптувати наявні запаси боєприпасів під тактичні потреби та чинити психологічний тиск на противника.
➡️Водночас подібні пристрої ускладнюють діяльність українських саперних підрозділів, адже їхній нетиповий зовнішній вигляд вимагає коригування стандартних методик виявлення.
❗️Така практика може свідчити про брак у ворога більш досконалих засобів ураження, хоча водночас підвищує рівень ризику для цивільних осіб, які не мають підготовки й можуть випадково натрапити на міну.
🏴CGTAnalytics
12.02.202519:41
🕊🇸🇾Російські бази у Сирії: чи залишаться вони і як реагує Туреччина
Після повалення режиму Башара аль-Асада у Сирії новий уряд намагається знайти баланс між колишніми союзниками й можливими новими партнерами.
➡️Серед найгостріших питань — доля російських військово-морської та військово-повітряної баз у Тартусі та Хмеймімі (зображення №1). Росія не лише шукає способи зберегти свій стратегічний плацдарм у Середземному морі, а й пропонує Дамаску допомогу у відбудові країни, сподіваючись, що це схилить нове керівництво до компромісу.
🛑З боку сирійської влади лунають заяви, що вони готові розглядати будь-які угоди, якщо це приноситиме конкретну користь державі. Москва, у свою чергу, прагне повернути вплив, який мала за часів Асада, і готова пропонувати фінансову та економічну підтримку.
🛑У грі з’являється й інше питання: Росія надала Асаду притулок у Москві, і певні політичні кола Сирії можуть вимагати його повернення на батьківщину. Щоразу, коли це обговорюється, сторони згадують борг у 8 мільярдів доларів, успадкований від попереднього режиму: домовленості щодо баз можуть частково вирішити й цю проблему.
🇹🇷Водночас Туреччина пильно стежить за переговорами між Сирією та Росією, адже сама має інтереси на півночі країни та планує розширювати свою військову присутність (зображення №2). Якщо Сирія остаточно погодиться на збереження російських баз, Анкара може розцінити це як посилення свого конкурента у регіоні. Водночас переговори між Дамаском і Анкарою тривають: йдеться про можливе скорочення чи перерозподіл турецьких військ, адже офіційний Дамаск прагне відновити суверенітет над усією територією.
➡️На ситуацію впливають й інші міжнародні гравці. США зберігають сили на північному сході Сирії, а Європейський Союз поступово послаблює санкції та шукає шляхи співпраці з новою сирійською владою, щоб не допустити надмірного впливу Росії. Крім того, Іран залишається важливим партнером Москви та отримує від неї військову техніку, що може змінювати розклад сил у регіоні.
❗️Однак ключова інтрига полягає в тому, наскільки Сирія готова йти на поступки різним сторонам, аби відбудувати свою зруйновану війною економіку і водночас не поступитися власними стратегічними інтересами.
Швидше за все, компроміс щодо російських баз таки буде досягнуто: інтереси обох сторін занадто великі, щоб від них відмовлятися. Втім, доведеться врахувати позицію Туреччини, яка збирається посилити свою присутність, та й інші гравці не сидять склавши руки. Тож доля російських баз у Тартусі та Хмеймімі стане лакмусовим папірцем для розуміння, яким шляхом піде нова Сирія і чи знайдеться там місце для кількох впливових сил одночасно.
🏴CGTAnalytics
Після повалення режиму Башара аль-Асада у Сирії новий уряд намагається знайти баланс між колишніми союзниками й можливими новими партнерами.
➡️Серед найгостріших питань — доля російських військово-морської та військово-повітряної баз у Тартусі та Хмеймімі (зображення №1). Росія не лише шукає способи зберегти свій стратегічний плацдарм у Середземному морі, а й пропонує Дамаску допомогу у відбудові країни, сподіваючись, що це схилить нове керівництво до компромісу.
🛑З боку сирійської влади лунають заяви, що вони готові розглядати будь-які угоди, якщо це приноситиме конкретну користь державі. Москва, у свою чергу, прагне повернути вплив, який мала за часів Асада, і готова пропонувати фінансову та економічну підтримку.
🛑У грі з’являється й інше питання: Росія надала Асаду притулок у Москві, і певні політичні кола Сирії можуть вимагати його повернення на батьківщину. Щоразу, коли це обговорюється, сторони згадують борг у 8 мільярдів доларів, успадкований від попереднього режиму: домовленості щодо баз можуть частково вирішити й цю проблему.
🇹🇷Водночас Туреччина пильно стежить за переговорами між Сирією та Росією, адже сама має інтереси на півночі країни та планує розширювати свою військову присутність (зображення №2). Якщо Сирія остаточно погодиться на збереження російських баз, Анкара може розцінити це як посилення свого конкурента у регіоні. Водночас переговори між Дамаском і Анкарою тривають: йдеться про можливе скорочення чи перерозподіл турецьких військ, адже офіційний Дамаск прагне відновити суверенітет над усією територією.
➡️На ситуацію впливають й інші міжнародні гравці. США зберігають сили на північному сході Сирії, а Європейський Союз поступово послаблює санкції та шукає шляхи співпраці з новою сирійською владою, щоб не допустити надмірного впливу Росії. Крім того, Іран залишається важливим партнером Москви та отримує від неї військову техніку, що може змінювати розклад сил у регіоні.
❗️Однак ключова інтрига полягає в тому, наскільки Сирія готова йти на поступки різним сторонам, аби відбудувати свою зруйновану війною економіку і водночас не поступитися власними стратегічними інтересами.
Швидше за все, компроміс щодо російських баз таки буде досягнуто: інтереси обох сторін занадто великі, щоб від них відмовлятися. Втім, доведеться врахувати позицію Туреччини, яка збирається посилити свою присутність, та й інші гравці не сидять склавши руки. Тож доля російських баз у Тартусі та Хмеймімі стане лакмусовим папірцем для розуміння, яким шляхом піде нова Сирія і чи знайдеться там місце для кількох впливових сил одночасно.
🏴CGTAnalytics
22.02.202508:06
🇷🇺🔫Російський експеримент із запуску С-8 з плеча
На просторах російських неофіційних каналів з’явилося відео випробування переносної пускової установки для авіаційних некерованих реактивних снарядів С-8.
➡️Концепція створення такої установки виявилася доволі простою. У трубу завантажується 80-мм реактивний снаряд, підключається електрозапал, а з дерев'яних дощок майструється захисний щиток для стрільця. Щоб тримати конструкцію, додаються ручки.
➡️У відео автор конструкції із впевненістю запевняє, що установка "абсолютно безпечна". Втім, додає, що наразі йдеться лише про тестування можливості запуску С-8 з плеча, хоча "все готове" і залишаються лише "невеликі доопрацювання". Очевидно, ці слова були сказані перед тим, як експеримент перейшов до фінальної стадії.
➡️Після запуску снаряда з труби розпечені гази з двигуна вдарили по дерев'яному щитку, який, у свою чергу, влетів прямо в обличчя стрільця. Людина буквально відлетіла за кадр під силою удару.
🛑Для довідки, С-8КОМ, найбільш розповсюджена версія снаряда, має стартову вагу 11,2 кг і оснащена кумулятивно-уламковою бойовою частиною масою 3,6 кг. Зазвичай ці снаряди використовуються з літаків та вертольотів, але їх також встановлюють на наземних платформах у ролі міні-РСЗВ.
❗️Втім, Росія стала першою країною, де зафіксували спробу запуску С-8 з плеча — навіть у найбільш віддалених африканських регіонах на таке не наважувалися.
🏴CGTAnalytics
На просторах російських неофіційних каналів з’явилося відео випробування переносної пускової установки для авіаційних некерованих реактивних снарядів С-8.
➡️Концепція створення такої установки виявилася доволі простою. У трубу завантажується 80-мм реактивний снаряд, підключається електрозапал, а з дерев'яних дощок майструється захисний щиток для стрільця. Щоб тримати конструкцію, додаються ручки.
➡️У відео автор конструкції із впевненістю запевняє, що установка "абсолютно безпечна". Втім, додає, що наразі йдеться лише про тестування можливості запуску С-8 з плеча, хоча "все готове" і залишаються лише "невеликі доопрацювання". Очевидно, ці слова були сказані перед тим, як експеримент перейшов до фінальної стадії.
➡️Після запуску снаряда з труби розпечені гази з двигуна вдарили по дерев'яному щитку, який, у свою чергу, влетів прямо в обличчя стрільця. Людина буквально відлетіла за кадр під силою удару.
🛑Для довідки, С-8КОМ, найбільш розповсюджена версія снаряда, має стартову вагу 11,2 кг і оснащена кумулятивно-уламковою бойовою частиною масою 3,6 кг. Зазвичай ці снаряди використовуються з літаків та вертольотів, але їх також встановлюють на наземних платформах у ролі міні-РСЗВ.
❗️Втім, Росія стала першою країною, де зафіксували спробу запуску С-8 з плеча — навіть у найбільш віддалених африканських регіонах на таке не наважувалися.
🏴CGTAnalytics
20.02.202507:28
🇨🇳🔫Китайська САУ для Близького Сходу
Китайська державна компанія Norinco вперше представила нову 155-мм самохідну гаубицю SH16A на виставці IDEX 2025, пропонуючи її країнам Близького Сходу.
➡️Ця система встановлена на колісному шасі 8×8, орієнтована на мобільність, захист та точність вогню. Norinco заявила, що SH16A повністю розроблена та готова до виробництва за умови отримання замовлень.
⚙️SH16A обладнана 155-мм/52-каліберною гарматою, здатною стріляти різними типами боєприпасів, включаючи звичайні снаряди, лазерно-керовані проекти та боєприпаси з верхнім ударом. Максимальна дальність стрільби залежить від типу боєприпасів і може досягати до 56 км при використанні ракетних снарядів. Башта сумісна з різними типами шасі, включаючи гусеничні та колісні платформи. Вона має автоматизовану систему заряджання з ємністю 30 снарядів, що забезпечує швидке перезаряджання.
🛑Шасі VN-22 має вантажопідйомність понад 15 тонн, що дозволяє інтегрувати додатковий бронювання та озброєння. Максимальна швидкість транспортного засобу становить 110 км/год, а система підвіски регулює мобільність і захист від мін. Броня відповідає стандартам STANAG 4569 Level 4, що забезпечує захист від бронебійних куль калібру 14,5 мм.
🛑SH16A також оснащена лазерною системою запалювання, яка замінює традиційні системи запалювання. Вона працює в двох режимах: пряме запалювання та багатоточкове мережеве запалювання. Для стабільності під час стрільби перед пострілом розгортаються стабілізатори. Оборонні системи включають електричні димові гранатомети та можливу установку дистанційно керованої зброї.
🌍Декілька країн Близького Сходу вже придбали або розглядають можливість придбання китайських артилерійських систем. Саудівська Аравія закупила китайські самохідні гаубиці PLZ-45 з початковими поставками з 2008 року, а Об'єднані Арабські Емірати підтвердили придбання шести буксируваних гаубиць Norinco AH4 у 2019 році.
Єгипет також розглядає можливості для диверсифікації своїх військових постачальників і повідомляється про можливість придбання китайських артилерійських систем через фактори, такі як вартість і менші експортні обмеження в порівнянні із західними. постачальниками.
🏴CGTAnalytics
Китайська державна компанія Norinco вперше представила нову 155-мм самохідну гаубицю SH16A на виставці IDEX 2025, пропонуючи її країнам Близького Сходу.
➡️Ця система встановлена на колісному шасі 8×8, орієнтована на мобільність, захист та точність вогню. Norinco заявила, що SH16A повністю розроблена та готова до виробництва за умови отримання замовлень.
⚙️SH16A обладнана 155-мм/52-каліберною гарматою, здатною стріляти різними типами боєприпасів, включаючи звичайні снаряди, лазерно-керовані проекти та боєприпаси з верхнім ударом. Максимальна дальність стрільби залежить від типу боєприпасів і може досягати до 56 км при використанні ракетних снарядів. Башта сумісна з різними типами шасі, включаючи гусеничні та колісні платформи. Вона має автоматизовану систему заряджання з ємністю 30 снарядів, що забезпечує швидке перезаряджання.
🛑Шасі VN-22 має вантажопідйомність понад 15 тонн, що дозволяє інтегрувати додатковий бронювання та озброєння. Максимальна швидкість транспортного засобу становить 110 км/год, а система підвіски регулює мобільність і захист від мін. Броня відповідає стандартам STANAG 4569 Level 4, що забезпечує захист від бронебійних куль калібру 14,5 мм.
🛑SH16A також оснащена лазерною системою запалювання, яка замінює традиційні системи запалювання. Вона працює в двох режимах: пряме запалювання та багатоточкове мережеве запалювання. Для стабільності під час стрільби перед пострілом розгортаються стабілізатори. Оборонні системи включають електричні димові гранатомети та можливу установку дистанційно керованої зброї.
🌍Декілька країн Близького Сходу вже придбали або розглядають можливість придбання китайських артилерійських систем. Саудівська Аравія закупила китайські самохідні гаубиці PLZ-45 з початковими поставками з 2008 року, а Об'єднані Арабські Емірати підтвердили придбання шести буксируваних гаубиць Norinco AH4 у 2019 році.
Єгипет також розглядає можливості для диверсифікації своїх військових постачальників і повідомляється про можливість придбання китайських артилерійських систем через фактори, такі як вартість і менші експортні обмеження в порівнянні із західними. постачальниками.
🏴CGTAnalytics
18.02.202518:14
🇷🇺🔫Новий російський кулемет в ОАЕ
На міжнародній виставці IDEX 2025 Концерн "Калашников" представив РПК-20, останнє нововведення в арсеналі легких кулеметів.
➡️РПЛ-20, створений як відповідь на нестачі можливостей попередніх моделей, особливо РПК-16, поєднує інноваційні технології з класичними рішеннями, забезпечуючи підвищену вогневу ефективність.
⚙️Завдяки своїй конструкції, яка включає газовідвідну автоматику з довгим ходом поршня, розташованого над стволом, і замикання ствола поворотним затвором, РПК-20 веде стрільбу з відкритого затвора. Це значно покращує можливості для автоматичного вогню, відрізняючи його від більш традиційних моделей, які стріляють з закритого затвора. Патрони подаються з нерозсипної металевої стрічки, що вміщує до 100 набоїв, що значно зменшує необхідність частих перезаряджань та дозволяє забезпечити тривалу вогневу підтримку.
➡️Кулемет оснащений двостороннім запобіжником, регульованим прикладом та сошками, що кріпляться до нижньої планки Пікатінні, що дозволяє використовувати різне додаткове обладнання. Довжина ствола становить 590 мм, а загальна довжина кулемета — 1145 мм. Вага зброї — 5,5 кг, що робить його порівняно легким і маневреним у порівнянні з іншими моделями.
➡️Прицільна дальність РПК-20 варіюється від 600 до 800 метрів, а темп стрільби досягає 700 пострілів на хвилину. Стрільба з відкритого затвора також сприяє кращому охолодженню ствола, що є важливим для підтримання стабільності вогню в умовах інтенсивних бойових дій.
❗️Наразі РПК-20 проходить додаткові випробування, і попри відсутність інформації про серійний випуск, вже зараз можна припустити, що ця модель може мати важливе значення для модернізації піхотних підрозділів російських збройних сил.
🏴CGTAnalytics
На міжнародній виставці IDEX 2025 Концерн "Калашников" представив РПК-20, останнє нововведення в арсеналі легких кулеметів.
➡️РПЛ-20, створений як відповідь на нестачі можливостей попередніх моделей, особливо РПК-16, поєднує інноваційні технології з класичними рішеннями, забезпечуючи підвищену вогневу ефективність.
⚙️Завдяки своїй конструкції, яка включає газовідвідну автоматику з довгим ходом поршня, розташованого над стволом, і замикання ствола поворотним затвором, РПК-20 веде стрільбу з відкритого затвора. Це значно покращує можливості для автоматичного вогню, відрізняючи його від більш традиційних моделей, які стріляють з закритого затвора. Патрони подаються з нерозсипної металевої стрічки, що вміщує до 100 набоїв, що значно зменшує необхідність частих перезаряджань та дозволяє забезпечити тривалу вогневу підтримку.
➡️Кулемет оснащений двостороннім запобіжником, регульованим прикладом та сошками, що кріпляться до нижньої планки Пікатінні, що дозволяє використовувати різне додаткове обладнання. Довжина ствола становить 590 мм, а загальна довжина кулемета — 1145 мм. Вага зброї — 5,5 кг, що робить його порівняно легким і маневреним у порівнянні з іншими моделями.
➡️Прицільна дальність РПК-20 варіюється від 600 до 800 метрів, а темп стрільби досягає 700 пострілів на хвилину. Стрільба з відкритого затвора також сприяє кращому охолодженню ствола, що є важливим для підтримання стабільності вогню в умовах інтенсивних бойових дій.
❗️Наразі РПК-20 проходить додаткові випробування, і попри відсутність інформації про серійний випуск, вже зараз можна припустити, що ця модель може мати важливе значення для модернізації піхотних підрозділів російських збройних сил.
🏴CGTAnalytics
16.02.202515:03
🇷🇺🕵🏻♂️Таємний удар: як Росія створила підрозділ SSD для диверсій у Європі
Росія активізувала свою підривну діяльність проти Заходу, створивши у 2023 році секретний підрозділ SSD (департамент спеціальних завдань), який спеціалізується на диверсіях, вбивствах та інших таємних операціях у Європі.
➡️SSD діє у складі Головного управління розвідки Генерального штабу Росії (ГРУ), штаб-квартира якого розташована в Москві і відома під назвою “Акваріум”. Новий департамент поглинув підрозділ 29155, причетний до отруєння Сергія Скрипаля у Британії у 2018 році.
💥Функції SSD значно ширші: диверсії на критично важливих об'єктах інфраструктури, організація вбивств політичних опонентів, кібератаки, а також операції з підриву економічної стабільності країн НАТО.
🔫Особовий склад підрозділу складається з досвідчених оперативників, ветеранів спецоперацій, які мають значний досвід роботи на території Європи, України та Балкан. Особливий акцент робиться на вербуванні агентів серед громадян країн, які є нестабільними або вразливими до впливу Росії, наприклад, у Сербії, Боснії, а також в Україні.
🏦SSD також активно проникає в західні компанії та університети, намагаючись отримати доступ до технологічних та безпекових розробок. Особлива увага приділяється стратегічній інфраструктурі, включаючи транспортні вузли, енергосистеми та кабельні комунікації.
🕊Елітних бійців департаменту готують у центрі “Сенеж”, який давно вважається кузнею кадрів для спецоперацій ГРУ. Очолюють SSD генерал-полковник Андрій Авер’янов та генерал-лейтенант Іван Касьяненко, яких західні розвідки підозрюють у причетності до міжнародних злочинів. У грудні 2023 року ЄС запровадив санкції проти департаменту SSD.
Західні спецслужби вже фіксували спроби SSD встановлювати вибухові пристрої на борту літаків, організовувати саботаж на об'єктах критичної інфраструктури, а також створювати агентурні мережі в європейських країнах.
❗️Створення SSD стало черговим кроком Росії у веденні гібридної війни проти Заходу. Діяльність цього підрозділу становить серйозну загрозу для європейської безпеки, адже поєднує у собі класичні диверсії, кібератаки та цілеспрямовані вбивства. Європейським країнам необхідно посилити контррозвідувальні заходи та обмін інформацією, щоб своєчасно виявляти і нейтралізувати загрози від SSD та інших російських спецслужб.
🏴CGTAnalytics
Росія активізувала свою підривну діяльність проти Заходу, створивши у 2023 році секретний підрозділ SSD (департамент спеціальних завдань), який спеціалізується на диверсіях, вбивствах та інших таємних операціях у Європі.
➡️SSD діє у складі Головного управління розвідки Генерального штабу Росії (ГРУ), штаб-квартира якого розташована в Москві і відома під назвою “Акваріум”. Новий департамент поглинув підрозділ 29155, причетний до отруєння Сергія Скрипаля у Британії у 2018 році.
💥Функції SSD значно ширші: диверсії на критично важливих об'єктах інфраструктури, організація вбивств політичних опонентів, кібератаки, а також операції з підриву економічної стабільності країн НАТО.
🔫Особовий склад підрозділу складається з досвідчених оперативників, ветеранів спецоперацій, які мають значний досвід роботи на території Європи, України та Балкан. Особливий акцент робиться на вербуванні агентів серед громадян країн, які є нестабільними або вразливими до впливу Росії, наприклад, у Сербії, Боснії, а також в Україні.
🏦SSD також активно проникає в західні компанії та університети, намагаючись отримати доступ до технологічних та безпекових розробок. Особлива увага приділяється стратегічній інфраструктурі, включаючи транспортні вузли, енергосистеми та кабельні комунікації.
🕊Елітних бійців департаменту готують у центрі “Сенеж”, який давно вважається кузнею кадрів для спецоперацій ГРУ. Очолюють SSD генерал-полковник Андрій Авер’янов та генерал-лейтенант Іван Касьяненко, яких західні розвідки підозрюють у причетності до міжнародних злочинів. У грудні 2023 року ЄС запровадив санкції проти департаменту SSD.
Західні спецслужби вже фіксували спроби SSD встановлювати вибухові пристрої на борту літаків, організовувати саботаж на об'єктах критичної інфраструктури, а також створювати агентурні мережі в європейських країнах.
❗️Створення SSD стало черговим кроком Росії у веденні гібридної війни проти Заходу. Діяльність цього підрозділу становить серйозну загрозу для європейської безпеки, адже поєднує у собі класичні диверсії, кібератаки та цілеспрямовані вбивства. Європейським країнам необхідно посилити контррозвідувальні заходи та обмін інформацією, щоб своєчасно виявляти і нейтралізувати загрози від SSD та інших російських спецслужб.
🏴CGTAnalytics
14.02.202514:06
🇮🇷✈️Іранський дрон вчиться злітати з-під води
Іран розробив модифікацію свого ударного безпілотника Rezvan, пристосувавши його до запуску з-під води.
Днями була продемонстрована версія дрона, яку планують використовувати для старту з борту підводних човнів або автономних підводних апаратів.
➡️Основою нової системи став вже відомий ударний безпілотник Rezvan, що раніше стартував із пускового контейнера з суші. Інженери переробили конструкцію апарата, оснастивши його складаними крилами, що забезпечило можливість запуску з-під води.
⚙️Декларується, що дальність польоту безпілотника становить до 20 км, а тривалість перебування у повітрі сягає 20 хвилин. Інформації про масу та тип бойового навантаження немає, проте аналіз наявних відеоматеріалів свідчить про ймовірне застосування уламково-фугасної бойової частини. Не виключено, що існує й варіант із кумулятивним зарядом, орієнтованим на знищення бронетехніки.
Передбачається, що запуск здійснюється через торпедний апарат підводного човна із використанням 533-мм герметичного контейнера. Після спливання ємності відбувається скидання захисного ковпака, а дрон за допомогою твердопаливного стартового двигуна виривається назовні.
На стартовому етапі польоту активується маршовий двигун, одночасно дрон розгортає крила, переходячи до самостійного керованого польоту.
➡️У випадку іранської розробки існує низка невирішених питань, пов’язаних із наведенням на ціль. Якщо безпілотник оснастили системою розпізнавання об’єктів, неясно, чи здатен він діяти повністю автономно та як саме відбувається ідентифікація й вибір цілі.
➡️Також залишається відкритим питання організації зв’язку з оператором, якщо такий передбачено.
Для управління польотом дрона Rezvan зазвичай використовується радіосигнал. Відповідно, підводний варіант також потребуватиме каналу зв’язку, що потребує висунення антени над водою.
❗️Це можна зробити або шляхом підняття підводного човна на глибину перископа, або за допомогою плаваючого буя зі встановленою антеною. Втім, такі способи можуть бути ненадійними під час шторму, що значно обмежує ефективність бойового застосування дрона в складних погодних умовах.
🏴CGTAnalytics
Іран розробив модифікацію свого ударного безпілотника Rezvan, пристосувавши його до запуску з-під води.
Днями була продемонстрована версія дрона, яку планують використовувати для старту з борту підводних човнів або автономних підводних апаратів.
➡️Основою нової системи став вже відомий ударний безпілотник Rezvan, що раніше стартував із пускового контейнера з суші. Інженери переробили конструкцію апарата, оснастивши його складаними крилами, що забезпечило можливість запуску з-під води.
⚙️Декларується, що дальність польоту безпілотника становить до 20 км, а тривалість перебування у повітрі сягає 20 хвилин. Інформації про масу та тип бойового навантаження немає, проте аналіз наявних відеоматеріалів свідчить про ймовірне застосування уламково-фугасної бойової частини. Не виключено, що існує й варіант із кумулятивним зарядом, орієнтованим на знищення бронетехніки.
Передбачається, що запуск здійснюється через торпедний апарат підводного човна із використанням 533-мм герметичного контейнера. Після спливання ємності відбувається скидання захисного ковпака, а дрон за допомогою твердопаливного стартового двигуна виривається назовні.
На стартовому етапі польоту активується маршовий двигун, одночасно дрон розгортає крила, переходячи до самостійного керованого польоту.
➡️У випадку іранської розробки існує низка невирішених питань, пов’язаних із наведенням на ціль. Якщо безпілотник оснастили системою розпізнавання об’єктів, неясно, чи здатен він діяти повністю автономно та як саме відбувається ідентифікація й вибір цілі.
➡️Також залишається відкритим питання організації зв’язку з оператором, якщо такий передбачено.
Для управління польотом дрона Rezvan зазвичай використовується радіосигнал. Відповідно, підводний варіант також потребуватиме каналу зв’язку, що потребує висунення антени над водою.
❗️Це можна зробити або шляхом підняття підводного човна на глибину перископа, або за допомогою плаваючого буя зі встановленою антеною. Втім, такі способи можуть бути ненадійними під час шторму, що значно обмежує ефективність бойового застосування дрона в складних погодних умовах.
🏴CGTAnalytics
12.02.202517:55
🇩🇿✈️Алжирська інвестиція у російські Су-57
Алжир підтвердив своє рішення придбати російські винищувачі Су-57 "Felon", ставши тим самим першою країною за межами Росії, що вводить в експлуатацію ці літаки "п'ятого покоління".
Згідно з повідомленнями державного телебачення Алжиру, пілоти країни вже проходять спеціальне навчання в Росії, а перші літаки мають бути доставлені наприкінці поточного року із планами на повне введення в дію до кінця 2026 року.
➡️Су-57, розроблений для того, щоб конкурувати з американським F-35 Lightning II та китайським J-20. Хоча ці літаки заявляються як більш доступні за своїх західних конкурентів, Су-57 ще не досяг повного потенціалу, який можна було б очікувати від справжнього літака п'ятого покоління, такого як F-35, особливо у сферах надійності та бойових можливостей.
➡️Крім того, незважаючи на заявлені амбіції збільшення кількості вироблених літаків, реальні темпи виробництва і якість кінцевих продуктів продовжують викликати питання.
➡️Враховуючи історичні військові зв'язки між Алжиром та Росією, придбання Су-57 є логічним кроком, адже Алжир вже має у своєму арсеналі російські винищувачі Су-30МКА і МіГ-29, а також системи ППО С-300.
❗️Цей контракт ілюструє не тільки спробу Алжиру зміцнити свої оборонні можливості, але й показує, як політичні та економічні міркування можуть впливати на рішення країн щодо модернізації їх військового обладнання, навіть за умови потенційних компромісів у плані технічних характеристик та надійності обладнання.
🏴CGTAnalytics
Алжир підтвердив своє рішення придбати російські винищувачі Су-57 "Felon", ставши тим самим першою країною за межами Росії, що вводить в експлуатацію ці літаки "п'ятого покоління".
Згідно з повідомленнями державного телебачення Алжиру, пілоти країни вже проходять спеціальне навчання в Росії, а перші літаки мають бути доставлені наприкінці поточного року із планами на повне введення в дію до кінця 2026 року.
➡️Су-57, розроблений для того, щоб конкурувати з американським F-35 Lightning II та китайським J-20. Хоча ці літаки заявляються як більш доступні за своїх західних конкурентів, Су-57 ще не досяг повного потенціалу, який можна було б очікувати від справжнього літака п'ятого покоління, такого як F-35, особливо у сферах надійності та бойових можливостей.
➡️Крім того, незважаючи на заявлені амбіції збільшення кількості вироблених літаків, реальні темпи виробництва і якість кінцевих продуктів продовжують викликати питання.
➡️Враховуючи історичні військові зв'язки між Алжиром та Росією, придбання Су-57 є логічним кроком, адже Алжир вже має у своєму арсеналі російські винищувачі Су-30МКА і МіГ-29, а також системи ППО С-300.
❗️Цей контракт ілюструє не тільки спробу Алжиру зміцнити свої оборонні можливості, але й показує, як політичні та економічні міркування можуть впливати на рішення країн щодо модернізації їх військового обладнання, навіть за умови потенційних компромісів у плані технічних характеристик та надійності обладнання.
🏴CGTAnalytics
Паказана 1 - 24 з 52
Увайдзіце, каб разблакаваць больш функцый.