Лёха в Short’ах Long’ует
Реальна Війна
Україна Сейчас | УС: новини, політика
Мир сегодня с "Юрий Подоляка"
Труха⚡️Україна
Николаевский Ванёк
Лачен пише
Анатолий Шарий
Реальний Київ | Украина
Лёха в Short’ах Long’ует
Реальна Війна
Україна Сейчас | УС: новини, політика
Мир сегодня с "Юрий Подоляка"
Труха⚡️Україна
Николаевский Ванёк
Лачен пише
Анатолий Шарий
Реальний Київ | Украина
Лёха в Short’ах Long’ует
Реальна Війна
Україна Сейчас | УС: новини, політика
Підтримай дитину
Сям'я і дзеці
Науково обгрунтований канал для освітян, психологів, для підтримки батьків, дітей, жінок: матеріали, поради, рекомендації, ігри. Сайт: https://helpchild.org.ua/
Email: pditinu@gmail.com
YouTube: https://youtube.com/@user-ux8sh1sn3o?si=4K_4zZxyY1jFwFDw
Email: pditinu@gmail.com
YouTube: https://youtube.com/@user-ux8sh1sn3o?si=4K_4zZxyY1jFwFDw
Рэйтынг TGlist
0
0
ТыпПублічны
Вертыфікацыя
Не вертыфікаваныНадзейнасць
Не надзейныРазмяшчэннеУкраїна
МоваІншая
Дата стварэння каналаСерп 13, 2024
Дадана ў TGlist
Черв 21, 2023Прыкрепленая група
ПД
Підтримай дитину коментарі
47
Сям'я і дзеці
Рэкорды
01.12.202323:59
15.1KПадпісчыкаў31.10.202323:59
1635Індэкс цытавання02.01.202423:59
3KАхоп 1 паста05.12.202423:59
2.9KАхоп рэкламнага паста13.01.202512:31
65.22%ER02.01.202423:59
19.75%ERR
09.04.202507:28
Ідеї для творчості 🧂🥚
🩵💛 Трохи солі і трохи магії 🪄
Мінімум підготовки і завжди цікаве заняття для дітей. 🙌
🩵💛 Трохи солі і трохи магії 🪄
Мінімум підготовки і завжди цікаве заняття для дітей. 🙌
13.03.202512:36
#творчість
27.03.202516:30
Ідея для роботи з пластиліном
+4
27.03.202508:19
#рекомендації
08.04.202507:33
Ідеї для весняної творчості з паперових рулонів🌸
05.04.202509:10
Ідеї для занять та гри😉
10.04.202509:34
Ідеї для творчості 🌸Весняні котики 🐈
26.03.202510:35
Ідеї для веселих занять 🧀
31.03.202507:32
❗️Протокол надання першої психологічної допомоги в гострих стресових ситуаціях (А. Гершанов)
1. Заспокоїтися самому. Працювати тільки в достатньо стабільному емоційному стані.
2. Вкрай важливо не говорити про емоції.
3. Не говорити такі фрази: «Заспокойтеся», «Все буде добре», «Все пройде», «Життя налагодиться» тощо. Такого роду слова замість надії нададуть людині, якій ви допомагаєте, відчуття самотності. Вона вам не повірить і відчує, що ви її не розумієте, навіть якщо на словах погодиться з вами.
4. Сповільнити темп, щоб уповільнити реакції людини, якій надаємо допомогу. Говорити в більш повільному темпі, ніж зазвичай (набагато повільніше). Для людини, якій ми надаємо допомогу, зовнішній світ зруйнований, немає нічого стабільного. Необхідно бути реальними і дати відчуття опори, впевненості та стабільності.
5. Говорити чіткими короткими фразами. Можна підвищити голос. Почати можна з фрази «Подивися на мене. Ти бачиш мене?». Людина досліджує ефект тунельного зору. Потрібно розширити цю тональність.
6. Встановити контакт і дати перше відчуття того, що є ще щось, крім пережитого жаху. Спочатку варто представитись. Не говорити, що ви є психологом. Психолог, психіатр, психотерапевт – ці слова краще не озвучувати: людина може почати додатково хвилюватися, що з нею щось не так.
7. Запитайте ім’я людини: «Як вас звати?».
8. Далі запитайте «Куди Ви йшли?», «Що Ви робили?», «Що збиралися робити, коли … (завила сирена, почалися обстріли – назвіть ситуацію, про яку раніше вам розповідала людина)?». Гострий стрес може розірвати неперервність життя. Ці запитання з’єднають ситуації в одну ціль, повертають відчуття неперервності життя.
9. Повторюйте за людиною відповідь чітко і ясно. Додайте, якщо знаєте ситуацію, без емоцій та подробиць. Ми озвучуємо порядок до того, як відбулася ситуація, потім саму ситуацію і те, що відбулося після.
10. Потрібно включити мислення, повернути відчуття контролю та особистої значущості. Цей етап потребує вашої творчості. Можна, наприклад, попросити порахувати людей, міряти комусь тиск (якщо є можливість), подивитися номери будинків довкола. Приклад формулювання «Допоможіть, мені дуже потрібно дізнатися, які номера найближчих будинків – того і того, у мене поганий зір».
11. Нормалізація. Говоримо про реакції, які відчуває людина: «Перекажіть те, що Ви бачите та відчуваєте, наприклад: сльози, розгубленість, тривога, спустошення, заторможеність, агресія тощо» та пояснюємо, що це нормальні реакції на ненормальну ситуацію.
12. Шукаємо ресурси. Завершуємо розмову з людиною на пошуках власних внутрішніх ресурсів сили. Важливо, щоб людина згадала свої приклади, варіанти справлятися у стресовій ситуації. Будь-які можливості давати собі раду: комп’ютерні ігри, прогулянка з собакою, пробіжка, їжа – всі варіанти, крім алкоголю та наркотиків, можливі. Не наше завдання зараз оцінювати способи справлятися зі стресом. Найкращий спосіб пережити шокові стресові ситуації – це відновлення контролю (за допомогою дій) і зв’язків з іншими людьми.
13. Ситуація, коли людина в ступорі. Якщо людина застигла та не реагує, застосовуйте голос (скажіть що-небудь впевнено та голосно), візуальні подразники (помахайте рукою перед очима). Можна спробувати дати в руки щось контрастне (якщо поряд є швидка допомога, можна у них взяти лід і дати в руки). Не потрібно бити по щоках.
Джерело: методичні рекомендації "Перша психологічна допомога. Алгоритм дій, надані листом МОН від 04.04.2022 № 1/3872-22
1. Заспокоїтися самому. Працювати тільки в достатньо стабільному емоційному стані.
2. Вкрай важливо не говорити про емоції.
3. Не говорити такі фрази: «Заспокойтеся», «Все буде добре», «Все пройде», «Життя налагодиться» тощо. Такого роду слова замість надії нададуть людині, якій ви допомагаєте, відчуття самотності. Вона вам не повірить і відчує, що ви її не розумієте, навіть якщо на словах погодиться з вами.
4. Сповільнити темп, щоб уповільнити реакції людини, якій надаємо допомогу. Говорити в більш повільному темпі, ніж зазвичай (набагато повільніше). Для людини, якій ми надаємо допомогу, зовнішній світ зруйнований, немає нічого стабільного. Необхідно бути реальними і дати відчуття опори, впевненості та стабільності.
5. Говорити чіткими короткими фразами. Можна підвищити голос. Почати можна з фрази «Подивися на мене. Ти бачиш мене?». Людина досліджує ефект тунельного зору. Потрібно розширити цю тональність.
6. Встановити контакт і дати перше відчуття того, що є ще щось, крім пережитого жаху. Спочатку варто представитись. Не говорити, що ви є психологом. Психолог, психіатр, психотерапевт – ці слова краще не озвучувати: людина може почати додатково хвилюватися, що з нею щось не так.
7. Запитайте ім’я людини: «Як вас звати?».
8. Далі запитайте «Куди Ви йшли?», «Що Ви робили?», «Що збиралися робити, коли … (завила сирена, почалися обстріли – назвіть ситуацію, про яку раніше вам розповідала людина)?». Гострий стрес може розірвати неперервність життя. Ці запитання з’єднають ситуації в одну ціль, повертають відчуття неперервності життя.
9. Повторюйте за людиною відповідь чітко і ясно. Додайте, якщо знаєте ситуацію, без емоцій та подробиць. Ми озвучуємо порядок до того, як відбулася ситуація, потім саму ситуацію і те, що відбулося після.
10. Потрібно включити мислення, повернути відчуття контролю та особистої значущості. Цей етап потребує вашої творчості. Можна, наприклад, попросити порахувати людей, міряти комусь тиск (якщо є можливість), подивитися номери будинків довкола. Приклад формулювання «Допоможіть, мені дуже потрібно дізнатися, які номера найближчих будинків – того і того, у мене поганий зір».
11. Нормалізація. Говоримо про реакції, які відчуває людина: «Перекажіть те, що Ви бачите та відчуваєте, наприклад: сльози, розгубленість, тривога, спустошення, заторможеність, агресія тощо» та пояснюємо, що це нормальні реакції на ненормальну ситуацію.
12. Шукаємо ресурси. Завершуємо розмову з людиною на пошуках власних внутрішніх ресурсів сили. Важливо, щоб людина згадала свої приклади, варіанти справлятися у стресовій ситуації. Будь-які можливості давати собі раду: комп’ютерні ігри, прогулянка з собакою, пробіжка, їжа – всі варіанти, крім алкоголю та наркотиків, можливі. Не наше завдання зараз оцінювати способи справлятися зі стресом. Найкращий спосіб пережити шокові стресові ситуації – це відновлення контролю (за допомогою дій) і зв’язків з іншими людьми.
13. Ситуація, коли людина в ступорі. Якщо людина застигла та не реагує, застосовуйте голос (скажіть що-небудь впевнено та голосно), візуальні подразники (помахайте рукою перед очима). Можна спробувати дати в руки щось контрастне (якщо поряд є швидка допомога, можна у них взяти лід і дати в руки). Не потрібно бити по щоках.
Джерело: методичні рекомендації "Перша психологічна допомога. Алгоритм дій, надані листом МОН від 04.04.2022 № 1/3872-22
+3
19.03.202512:34
#рекомендації
28.03.202508:29
👌Проблеми наслідування: як діти переймають поведінку батьків і що з цим робити
Діти вчаться не тоді, коли їх навчають словами, а тоді, коли спостерігають за поведінкою дорослих. Батьки можуть повторювати правильні фрази про повагу, турботу чи контроль емоцій, але справжній приклад дитина бере з того, як дорослі діють у повсякденному житті.
Наукові дослідження доводять: діти з раннього віку здатні емоційно й поведінково копіювати найближчих людей, навіть несвідомо. Саме тому важливо усвідомити: ваша щоденна поведінка — найпотужніший інструмент виховання.
❓Чому діти наслідують поведінку дорослих?
🔹 Довіра до батьківського авторитету
Дитина сприймає батьків як джерело правди й орієнтиру. Вона вірить не словам, а діям — особливо в перші роки життя, коли логічне мислення ще формується.
🔹 Потреба в належності
Щоб відчувати себе частиною сім’ї, дитина інстинктивно відтворює поведінку близьких — навіть якщо вона шкідлива чи суперечлива.
🔹 Моделювання через досвід
У дитинстві моральні межі ще не сформовані. Те, що дитина бачить щодня, автоматично стає для неї "нормою".
🔹 Несвідоме емоційне копіювання
Міміка, жести, інтонації, навіть ритм дихання — усе це діти копіюють, особливо в стресових ситуаціях, бо це дає відчуття безпеки: "Я реагую так, як тато — значить, я роблю правильно".
❓Що діти найчастіше переймають від батьків?
✔️ Манеру спілкування
Різкий тон, перебивання, крик або навпаки — спокій, доброзичливість, уважність.
✔️ Ставлення до себе та інших
Якщо батьки не поважають себе або інших — дитина засвоює це як допустиму норму. Якщо ж ставляться з гідністю — вона переймає таку саму модель.
✔️ Реакцію на труднощі
Паніка, втеча, агресія або спокій, гнучкість і пошук рішення — усе це вивчається через спостереження.
✔️ Ставлення до емоцій
Якщо емоції в сім’ї пригнічують — дитина вчиться соромитися почуттів. Якщо їх приймають — вона вчиться виражати себе без страху.
✔️ Ставлення до праці, відпочинку, грошей, тіла, близькості — діти формують свої уявлення про світ саме через щоденний досвід у родині.
👉Поширені помилки батьків у щоденному моделюванні
❌ "Роби як я кажу, а не як я роблю"
Це руйнує довіру. Дитина вчиться не щирості, а подвійним стандартам.
❌ Прихована агресія чи сарказм
Навіть без відвертого крику діти чудово вловлюють напругу й негативні підтексти.
❌ Відсутність вибачень
Коли дорослі не визнають своїх помилок, дитина засвоює, що просити вибачення — це приниження, а не сила.
❌ Постійна самокритика
Фрази типу "я дурна", "я нікчемна", "у мене нічого не виходить" звучать для дитини як інструкція: треба також себе принижувати, щоб "бути хорошою".
❌ Неусвідомлена передача власних страхів і переконань
Фрази: "Не довіряй людям", "усі чоловіки/жінки однакові", "світ жорстокий" — програмують дитину на недовіру, обмеження й внутрішній захист.
👉Що робити батькам, щоб бути справжнім прикладом для дитини?
1. Емоційна чесність + стабільність
Не приховуйте свої емоції, але й не перекладайте їх на дитину. Пояснюйте:
"Я злюсь, бо день був важкий. Мені треба трохи тиші, і я буду спокійнішим."
2. Вибачення — це сила
Дитина набагато краще реагує на фразу "Вибач, я був різкий" ніж на лекцію "Не будь нечемним". Це показує, що кожен може помилятись — і це нормально.
3. Поважати себе та інших
Починайте з себе: "Я не буду принижувати себе, і тебе — теж."
Діти не вірять словам, якщо дії суперечать їм.
4. Будувати простір без страху
Удома має бути безпечно помилятися. Дитина вчиться рости тільки там, де її не карають за пошук.
5. Демонструвати здорові стратегії розв’язання проблем
Конфлікти — неминучі. Але важливо показати: їх можна вирішити без образ, звинувачень і шантажу.
👉Як допомогти дитині змінити наслідувану негативну поведінку?
Пояснюйте із повагою:
"Я бачу, що ти повторюєш щось, що почув. Але в нас є інший спосіб — хочеш, покажу?"
Не лайте — підтримайте:
"Ти ще вчишся. І це нормально. Я поряд."
Створіть нову модель:
Теплота, терпіння, увага, послідовність — саме вони змінюють поведінку дитини набагато швидше, ніж покарання.
Діти вчаться не тоді, коли їх навчають словами, а тоді, коли спостерігають за поведінкою дорослих. Батьки можуть повторювати правильні фрази про повагу, турботу чи контроль емоцій, але справжній приклад дитина бере з того, як дорослі діють у повсякденному житті.
Наукові дослідження доводять: діти з раннього віку здатні емоційно й поведінково копіювати найближчих людей, навіть несвідомо. Саме тому важливо усвідомити: ваша щоденна поведінка — найпотужніший інструмент виховання.
❓Чому діти наслідують поведінку дорослих?
🔹 Довіра до батьківського авторитету
Дитина сприймає батьків як джерело правди й орієнтиру. Вона вірить не словам, а діям — особливо в перші роки життя, коли логічне мислення ще формується.
🔹 Потреба в належності
Щоб відчувати себе частиною сім’ї, дитина інстинктивно відтворює поведінку близьких — навіть якщо вона шкідлива чи суперечлива.
🔹 Моделювання через досвід
У дитинстві моральні межі ще не сформовані. Те, що дитина бачить щодня, автоматично стає для неї "нормою".
🔹 Несвідоме емоційне копіювання
Міміка, жести, інтонації, навіть ритм дихання — усе це діти копіюють, особливо в стресових ситуаціях, бо це дає відчуття безпеки: "Я реагую так, як тато — значить, я роблю правильно".
❓Що діти найчастіше переймають від батьків?
✔️ Манеру спілкування
Різкий тон, перебивання, крик або навпаки — спокій, доброзичливість, уважність.
✔️ Ставлення до себе та інших
Якщо батьки не поважають себе або інших — дитина засвоює це як допустиму норму. Якщо ж ставляться з гідністю — вона переймає таку саму модель.
✔️ Реакцію на труднощі
Паніка, втеча, агресія або спокій, гнучкість і пошук рішення — усе це вивчається через спостереження.
✔️ Ставлення до емоцій
Якщо емоції в сім’ї пригнічують — дитина вчиться соромитися почуттів. Якщо їх приймають — вона вчиться виражати себе без страху.
✔️ Ставлення до праці, відпочинку, грошей, тіла, близькості — діти формують свої уявлення про світ саме через щоденний досвід у родині.
👉Поширені помилки батьків у щоденному моделюванні
❌ "Роби як я кажу, а не як я роблю"
Це руйнує довіру. Дитина вчиться не щирості, а подвійним стандартам.
❌ Прихована агресія чи сарказм
Навіть без відвертого крику діти чудово вловлюють напругу й негативні підтексти.
❌ Відсутність вибачень
Коли дорослі не визнають своїх помилок, дитина засвоює, що просити вибачення — це приниження, а не сила.
❌ Постійна самокритика
Фрази типу "я дурна", "я нікчемна", "у мене нічого не виходить" звучать для дитини як інструкція: треба також себе принижувати, щоб "бути хорошою".
❌ Неусвідомлена передача власних страхів і переконань
Фрази: "Не довіряй людям", "усі чоловіки/жінки однакові", "світ жорстокий" — програмують дитину на недовіру, обмеження й внутрішній захист.
👉Що робити батькам, щоб бути справжнім прикладом для дитини?
1. Емоційна чесність + стабільність
Не приховуйте свої емоції, але й не перекладайте їх на дитину. Пояснюйте:
"Я злюсь, бо день був важкий. Мені треба трохи тиші, і я буду спокійнішим."
2. Вибачення — це сила
Дитина набагато краще реагує на фразу "Вибач, я був різкий" ніж на лекцію "Не будь нечемним". Це показує, що кожен може помилятись — і це нормально.
3. Поважати себе та інших
Починайте з себе: "Я не буду принижувати себе, і тебе — теж."
Діти не вірять словам, якщо дії суперечать їм.
4. Будувати простір без страху
Удома має бути безпечно помилятися. Дитина вчиться рости тільки там, де її не карають за пошук.
5. Демонструвати здорові стратегії розв’язання проблем
Конфлікти — неминучі. Але важливо показати: їх можна вирішити без образ, звинувачень і шантажу.
👉Як допомогти дитині змінити наслідувану негативну поведінку?
Пояснюйте із повагою:
"Я бачу, що ти повторюєш щось, що почув. Але в нас є інший спосіб — хочеш, покажу?"
Не лайте — підтримайте:
"Ти ще вчишся. І це нормально. Я поряд."
Створіть нову модель:
Теплота, терпіння, увага, послідовність — саме вони змінюють поведінку дитини набагато швидше, ніж покарання.
18.03.202508:30
😉Цікаві ідеї для творчості та занять 🐙
30.03.202514:11
30.03.202509:28
Mobile 🐝 з яєчної коробки. Ідеї для творчості 😉
28.03.202508:34
Висновок: дитина бачить, хто ми є — і вчиться бути такою ж
✔️ Діти наслідують не лише зовнішні дії, а й внутрішні переконання батьків.
✔️ Найсильніший вплив — це не слова, а щоденні звички, реакції та ставлення.
✔️ Ви не маєте бути ідеальними — достатньо бути живими, щирими й готовими визнавати помилки.
✔️ Ваша власна робота над собою — найцінніший внесок у майбутнє дитини.
💡 Дитина не потребує бездоганних батьків. Вона потребує тих, хто вміє рости поруч із нею.
✔️ Діти наслідують не лише зовнішні дії, а й внутрішні переконання батьків.
✔️ Найсильніший вплив — це не слова, а щоденні звички, реакції та ставлення.
✔️ Ви не маєте бути ідеальними — достатньо бути живими, щирими й готовими визнавати помилки.
✔️ Ваша власна робота над собою — найцінніший внесок у майбутнє дитини.
💡 Дитина не потребує бездоганних батьків. Вона потребує тих, хто вміє рости поруч із нею.
Увайдзіце, каб разблакаваць больш функцый.
