прεсвѷтεръ Юрїй
28.02.202508:35
📿 ПРИНОШЕННЯ СВЯТІЙ СОРОКІВНИЦІ 📖
〰️〰️〰️〰️〰️〰️〰️〰️
🔤 Мова файлу: Київський ізвод церковнослов'янської мови.
🗂 Наповнення файлу: чотири частини Великого канону на перші чотири вечори (Повечір'я) Першого тижня Великого посту.
✍🏻 Працювали на файлом:
— талановитий уставник і диякон Олександр Васильєв;
— церковний співець і збирач ЦС текстів Олександр Кримський;
— збирач ЦС текстів Денис Гончаров;
— досвідчений києво-ізводний диригент і студентка Θεολογική Σχολή του Πανεπιστημίου Αθηνών Анастасія Рибін.
📚 Джерела: богослужбова література різних типографій Київської Митрополії Константинопольського Патріархату XVII ст.
🗓 Рік укладання: 2025.
〰️〰️〰️〰️〰️〰️〰️〰️
👉🏻 Примітка: якщо Ви зустріли в тексті «дивне» титло або ж якийсь інший «дивний» діакритичний знак, чи «дивне» церковнослов’янське слово, то волів би нагадати — ЦЕРКОВНОСЛОВ’ЯНСЬКА МОВА НЕ ОБМЕЖУЄТЬСЯ ЛИШЕ СИНОДАЛЬНИМ ІЗВОДОМ ⚠️
©️Велúкїй Канώнъ преподóбнагω Ἀндрéѧ Крúтскогω… — Telegram, 2025. — 98 [+ 8] с.
〰️〰️〰️〰️〰️〰️〰️〰️
🔤 Мова файлу: Київський ізвод церковнослов'янської мови.
🗂 Наповнення файлу: чотири частини Великого канону на перші чотири вечори (Повечір'я) Першого тижня Великого посту.
✍🏻 Працювали на файлом:
— талановитий уставник і диякон Олександр Васильєв;
— церковний співець і збирач ЦС текстів Олександр Кримський;
— збирач ЦС текстів Денис Гончаров;
— досвідчений києво-ізводний диригент і студентка Θεολογική Σχολή του Πανεπιστημίου Αθηνών Анастасія Рибін.
📚 Джерела: богослужбова література різних типографій Київської Митрополії Константинопольського Патріархату XVII ст.
🗓 Рік укладання: 2025.
〰️〰️〰️〰️〰️〰️〰️〰️
👉🏻 Примітка: якщо Ви зустріли в тексті «дивне» титло або ж якийсь інший «дивний» діакритичний знак, чи «дивне» церковнослов’янське слово, то волів би нагадати — ЦЕРКОВНОСЛОВ’ЯНСЬКА МОВА НЕ ОБМЕЖУЄТЬСЯ ЛИШЕ СИНОДАЛЬНИМ ІЗВОДОМ ⚠️
25.02.202512:31
Що таке на світі щастя? <…> Панове, по-моєму, той тільки щасливий, хто другому не завидує, а дякує Богу за те, що Він йому послав, — той, кого Господь благословив на добрі діла, що розкинулись вони по світу, як розрослась пшениця на добре виораній ниві... Нагодує вона і пахаря, і його сусідів, попаде од неї скибка і старцеві в торбу. Не той тільки щасливий, що сам натріскається і виспиться, а той, що й другого нагодує і заспокоїть, бо у такого і душа буде не голодна.
©️Олекса Стороженко "Скарб"
©️Олекса Стороженко "Скарб"
22.02.202508:14
📿 Древні подвижники і тема смерті ☠️
Коли великий Антоній був на порозі смерті, він почув, як один із братів сказав про нього:
— Він був такий великий, як Мойсей!
Тоді Антоній розплющив одне око і промовив:
— Як ти далекий від істини, брате! Адже Бог не запитає мене на тому світі: «Чому ти не був як Мойсей?», але: «Чому ти не був Антонієм?»…
〰️〰️〰️
Один розбійник був смертельно поранений у якійсь сутичці. З останніх сил він приповз до келії пустельника і простогнав:
— Отче, я відчуваю пекельні муки!
— Як, уже?! – вигукнув самітник.
〰️〰️〰️
Авва Афанасій був при смерті. Лікарю, який запевняв його, що він не має нічого серйозного, він сказав:
— Яка удача! Отже, я вмираю в доброму здоров’ї.
〰️〰️〰️
Авва Ісая жив у злиднях. Після його смерті один із братів запитав старця:
— Від чого він помер?
Той відповів:
— Я не знаю, від чого він помер, але ще менше – на що він жив.
Коли великий Антоній був на порозі смерті, він почув, як один із братів сказав про нього:
— Він був такий великий, як Мойсей!
Тоді Антоній розплющив одне око і промовив:
— Як ти далекий від істини, брате! Адже Бог не запитає мене на тому світі: «Чому ти не був як Мойсей?», але: «Чому ти не був Антонієм?»…
〰️〰️〰️
Один розбійник був смертельно поранений у якійсь сутичці. З останніх сил він приповз до келії пустельника і простогнав:
— Отче, я відчуваю пекельні муки!
— Як, уже?! – вигукнув самітник.
〰️〰️〰️
Авва Афанасій був при смерті. Лікарю, який запевняв його, що він не має нічого серйозного, він сказав:
— Яка удача! Отже, я вмираю в доброму здоров’ї.
〰️〰️〰️
Авва Ісая жив у злиднях. Після його смерті один із братів запитав старця:
— Від чого він помер?
Той відповів:
— Я не знаю, від чого він помер, але ще менше – на що він жив.
20.02.202508:21
«Все життя – театр, а люди – актори», — написав колись Шекспір в своїй п’єсі «As You Like It» («Як вам це сподобається») і відтоді ця цитата міцно закарбувалася за авторством драматурга Вільяма 📌
Можу помилятися, але cкладається таке враження, що талановитий англієць десь і колись мав на руках твори одного античного славнозвісного (між іншим також і) письменника, який виголосив: «Не дивуйся теперішньому, бо життя цього світу – театр, наше життя – театр; закінчилася вистава – закінчилося все. І не захоплюйся тим, що бачиш, а дивися зовні, щоб знайти реальність».
©️ Автором другого вислову був, звісно ж, святитель Іоанн Златоуст, Архієпископ Константинопольський 📜
Можу помилятися, але cкладається таке враження, що талановитий англієць десь і колись мав на руках твори одного античного славнозвісного (між іншим також і) письменника, який виголосив: «Не дивуйся теперішньому, бо життя цього світу – театр, наше життя – театр; закінчилася вистава – закінчилося все. І не захоплюйся тим, що бачиш, а дивися зовні, щоб знайти реальність».
©️ Автором другого вислову був, звісно ж, святитель Іоанн Златоуст, Архієпископ Константинопольський 📜
15.02.202509:02
Допоки тѷпіконники визначають за мінейним наповненням, чого в Стрітенні більше — Господського чи Богородичного і, відповідно, яке ж це свято — Христа чи Його Пречистої Неньки, то що перші, що другі сьогодні вийшли перед Божественною літургією (а хтось після неї) і прочитали одну гарну молитвочку на освячення свічечок, де, між іншим, виголошувалося наступне:
В принципі, Стрітення не єдине «двостороннє» свято. Таким же є і Благовіщення, яке, будучи в наш час Богородичним, колись було саме Господським, оскільки це подія саме про Христа,
Зі святом, дорогі брати і сестри 🕯
Молитвами Богородиці, Спасе, спаси нас 🕊
«Владúко Святúй, Óтче Всемогýщий, Превíчний Бóже, вся от небúтія сотворúвий і повелíнієм Твоїм ділù пщéльними сíю тварь, ко совершéнію свіщ привéдий, і нúнішнього дне молéніє прáведного Симеóна ісповнúвий; мóлим Ти ся смирéнно: да сíя свіщù, в требовáніє людем, во здрáвіє душ і тілéс предоуготовáнния на зéмлі, íли на вóдах, призивáнієм святíйшого íмені Твоєго, і молéніємБлагословéнния Марíї Приснодíви, Єяже нúні прáздник благоговíйно празднýється … благословúти і освятúти ізволúши …».
В принципі, Стрітення не єдине «двостороннє» свято. Таким же є і Благовіщення, яке, будучи в наш час Богородичним, колись було саме Господським, оскільки це подія саме про Христа,
«нас дíля человíк і нáшого рáди спасéнія сошéдшаго зо Небéс івоплотúвшагося од Дýха Святóго і Марíя Дíва».
Зі святом, дорогі брати і сестри 🕯
Молитвами Богородиці, Спасе, спаси нас 🕊
11.02.202518:10
Церква — це єдність у розмаїтті, — саме так хочеться сказати напередодні завтрашнього святкування ©️
З празником вселенських вчителів та наставників!
Мав щастя бути поставленим у читці в день їхньої пам’яті в тезоіменитому храмі, де не один рік поспіль і ніс цей послух, аж доки Господь не сподобив в тих самих святих стінах прийняти й дияконський, а згодом і пресвітерський, сан.
Моліть Бога за нас, трисяйні світила Сонця Христа ✨
З празником вселенських вчителів та наставників!
Мав щастя бути поставленим у читці в день їхньої пам’яті в тезоіменитому храмі, де не один рік поспіль і ніс цей послух, аж доки Господь не сподобив в тих самих святих стінах прийняти й дияконський, а згодом і пресвітерський, сан.
Моліть Бога за нас, трисяйні світила Сонця Христа ✨
27.02.202512:14
📖 В звичній для нас Постовій Тріоді на Вечірні Неділі Сиропусної на стиховні подається стихира 6-го гласу, де йде мова про Адама, котрий оплакує те, що через Єву був замкнутий Рай, а у святителя Петра Могили є ось ця авторська стихира, де вже Єва оплакує гріховний проступок і, звертаючись до змія, не може знайти відповідні слова, якими б його проклясти 📜
А тим, кому цікаво побачити ще декілька авторських стихир святителя кир Петра і пентапісець «Кано́н покая́нен о созда́нії мíра, і о ізгна́нії Ада́ма із Ра́я, і о ізбавле́нії», прошу ➡️ АЮЗР. Ч. I, т. VII. К., 1887. С. 151-156 📚
А тим, кому цікаво побачити ще декілька авторських стихир святителя кир Петра і пентапісець «Кано́н покая́нен о созда́нії мíра, і о ізгна́нії Ада́ма із Ра́я, і о ізбавле́нії», прошу ➡️ АЮЗР. Ч. I, т. VII. К., 1887. С. 151-156 📚
Выдалена26.02.202511:02
24.02.202515:45
Ігумен Петро Бакай у своєму Facebook-акаунті поділився таким випадком 🌐
Сьогодні, перед молебнем, з нагоди Національного дня молитви, підходить до мене одна із прихожанок і каже:
— всі хочуть війни
Я:
— ⁉️ 👀
— людей мало. Не хочуть молитися за мир
21.02.202512:35
Подібно до того, як, відвідуючи ув’язнених, ми приносимо їм прохолодні напої і таке інше й тим самим полегшуємо їхні страждання, так само ми полегшуємо страждання померлих молитвами та милостинями, які чинимо про упокій їх душ.
©️ преподобний Паїсій Афонський
19.02.202506:33
🕯 З нагоди прийдешньої Вселенської батьківської м'ясопусної поминальної суботи, викладаю «Молúтву кадúла, надъ ѹсóпшuмъ», взяту із Потребників XVII ст. (також іноді розміщується в сучасних старообрядницьких Панахидниках) 📚
Священносповідник Афанасій Ковровський (✞28.Х.1962) у своїй праці «О поминовении усопших по Уставу Православной Церкви» щодо викладеного тексту молитви говорить наступне:
Священносповідник Афанасій Ковровський (✞28.Х.1962) у своїй праці «О поминовении усопших по Уставу Православной Церкви» щодо викладеного тексту молитви говорить наступне:
«Иногда при гробе только что скончавшегося умножают курение ладана ради того, чтобы заглушить тяжелый трупный запах. А Святая Церковь, обильно воскуряя фимиам при гробе умерших и при заупокойных службах, имеет в виду обратить нашу мысль к воспоминанию о «СМРАДЕ ГРЕХОВНОМ», который (выражаясь грубо) может быть заглушен фимиамом молитв Церкви и братии. В старых потребниках помещается особая молитва кадилу перед заупокойными службами, с таким обращением ко Господу: Помяни, Боже наш, преставльшегося раба Твоего (имя рек) брата нашего и избави его ОТ СМРАДА ГРЕХА благоуханием Твоея святыни».
14.02.202506:04
❓А чи знаєте Ви, що …
… у римських легіонерів існував такий елемент амуніції, який називався фýрка (лат. furca – двозубі вила, клешні) — така собі дерев’яна хрестовина з двох жердин із поглибленнями в місцях їхнього з’єднання. Легіонери використовували фурку для перенесення необхідних речей та предметів у далеких військових походах, покладаючи її на плече (див. ілюстрацію внизу допису).
А тепер згадаємо слова нашого Спасителя: «Хто хоче йти за Мною, нехай зречеться себе самого, візьме свій хрест і йде за Мною» (Мк. 8:34; Лк. 9:23). Так, у Вульгаті слово «хрест» написано саме як «crucem», що є аналогом грецького оригіналу «σταυρὸν», але слід звернути увагу на вступні слова заклику Христа — «хто хоче йти за Мною…».
Чим вони так важливі? А тим, що, по-перше, в суспільстві, до якого звертався Спаситель були не тільки юдеї, але і римські солдати, які, до прикладу, свого часу шукали поради у святого Іоанна Предтечі (див. Лк. 3:14). А по-друге, призив до війська в Римській імперії був добровільним і кожен легінь сам обирав, говорячи сучасною мовою, військову частину для проходження служби та генерала, у якого бажав служити.
Цей заклик Спасителя був до подій Страсного Тижня і, відповідно, Голгофи. Ні апостоли, ні мироносиці, ні тим більше пересічні слухачі ще не були свідками того, як Сину Людському належало бути піднятим (Ін. 3:14). Тому, знаючи військовий обиход римського легіонера, даний заклик Господа сприймається тепер дещо інакше.
… у римських легіонерів існував такий елемент амуніції, який називався фýрка (лат. furca – двозубі вила, клешні) — така собі дерев’яна хрестовина з двох жердин із поглибленнями в місцях їхнього з’єднання. Легіонери використовували фурку для перенесення необхідних речей та предметів у далеких військових походах, покладаючи її на плече (див. ілюстрацію внизу допису).
А тепер згадаємо слова нашого Спасителя: «Хто хоче йти за Мною, нехай зречеться себе самого, візьме свій хрест і йде за Мною» (Мк. 8:34; Лк. 9:23). Так, у Вульгаті слово «хрест» написано саме як «crucem», що є аналогом грецького оригіналу «σταυρὸν», але слід звернути увагу на вступні слова заклику Христа — «хто хоче йти за Мною…».
Чим вони так важливі? А тим, що, по-перше, в суспільстві, до якого звертався Спаситель були не тільки юдеї, але і римські солдати, які, до прикладу, свого часу шукали поради у святого Іоанна Предтечі (див. Лк. 3:14). А по-друге, призив до війська в Римській імперії був добровільним і кожен легінь сам обирав, говорячи сучасною мовою, військову частину для проходження служби та генерала, у якого бажав служити.
Цей заклик Спасителя був до подій Страсного Тижня і, відповідно, Голгофи. Ні апостоли, ні мироносиці, ні тим більше пересічні слухачі ще не були свідками того, як Сину Людському належало бути піднятим (Ін. 3:14). Тому, знаючи військовий обиход римського легіонера, даний заклик Господа сприймається тепер дещо інакше.
11.02.202511:14
🗓 12 лютого — свято трьох святителів Василія Великого, Григорія Богослова й Іоанна Златоуста (Οι Τρεις Ιεράρχες, o Άγιος Βασίλειος ο Μέγας, ο Γρηγόριος ο Θεολόγος και ο Ιωάννης ο Χρυσόστομος), яке було встановлене за часів правління Ромейського автократора Олексія І Комнина (✞1118)
— із слова святителів Василія, Григорія та Іоанна до Евхаїтського митрополита святителя Іоанна (✞1070).
«Ми як один у Бога й нічого нема в нас протирічливого чи дискусійного, а кожен з нас свого часу окремо був натхнений Божим Духом. Тож нема між нами ні першого, ні другого, але як назвеш одного, то за ним ідуть два інші. Встань, отже, і накажи тим, що через нас сваряться, щоб не ділилися, бо як за життя, так і після смерті нашим намаганням є всі сторони світу приводити до миру і єдності. Установи, отже, святкування нашої пам'яті в один день так, тому що ми — як одне в Бога, а ми будемо помагати прийти до спасіння тим, що святкуватимуть нашу пам'ять»,
— із слова святителів Василія, Григорія та Іоанна до Евхаїтського митрополита святителя Іоанна (✞1070).
27.02.202504:40
🗓 27 (14) лютого — день упокоєння великого трудівничого Церкви нашого Спасителя Христа рівноапостольного преподобного КИРИЛА (до схими – святителя КОСТЯНТИНА) Філосóфа (✞ 869), котрий свого часу, з благословення Патріарха Константинопóльського Фотія Великого (✞ 6.II.891), був єпископом-місіонером в Хазарському каганаті, а згодом, вже, згідно із дорученням свого шкільного товариша Автократора Михаїла III Мефиста, сúріч П’янúці (✞ 24.ІХ.867), і просвітителем для слов’янських народів (або ж тільки слов’янобóлгарського, якщо брати до уваги лише південно-слов’янські джерела).
Його місія із рідним братом Архієпископом Моравським Мефодієм (✞ 6.IV.885) триває і донині, коли виконується передсмертний заповіт преподобного святителя, щоб «кожен народ славив Бога своєю природньою мовою» і цим примножувалася Христова Церква у великій кількості. [Церковно]слов’янська мова різних ізводів донині слугує багатьом віруючим як Православної, так і Римо-Католицької, Церкви у справі молитви до Господа, щирої подяки Йому та славослів’я, поступово даючи шлях і для національних мов. Але як тоді, так і зараз є «латиняни-консерватори» та «кирило-меѳодіївці-ліберали», щоправда, немовби історичний жарт — «латинянами» стали вже самі деякі слов’яни.
Особисто я є прихильником поєднання ЦСМ із національною мовою, позаяк перша є плодом чималих праць багатьох поколінь, починаючи від Солунських братів та їхніх святих учнів Климента, Наума, Горазда, Ангеляра та Сави, і навіть при повному переході на сучасну мову певні елементи ЦСМ краще зберігати. Рівноапостольний Кирило, будучи вже на смертному одрі, звертався до свого брата, сказавши: «Ми з тобою, як два воли ― від важкої ноші один впав, інший повинен продовжувати шлях»*. Волів би цінувати їхню важку ношу використанням ЦСМ, але і шанувати при цьому також заповіт і самого Філософа, не нехтуючи свойствéнними си ѧзúками.
〰️〰️〰️〰️〰️〰️〰️〰️〰️〰️〰️
* в Акафісті святим братам ці передсмертні слова подані ширше:
Його місія із рідним братом Архієпископом Моравським Мефодієм (✞ 6.IV.885) триває і донині, коли виконується передсмертний заповіт преподобного святителя, щоб «кожен народ славив Бога своєю природньою мовою» і цим примножувалася Христова Церква у великій кількості. [Церковно]слов’янська мова різних ізводів донині слугує багатьом віруючим як Православної, так і Римо-Католицької, Церкви у справі молитви до Господа, щирої подяки Йому та славослів’я, поступово даючи шлях і для національних мов. Але як тоді, так і зараз є «латиняни-консерватори» та «кирило-меѳодіївці-ліберали», щоправда, немовби історичний жарт — «латинянами» стали вже самі деякі слов’яни.
Особисто я є прихильником поєднання ЦСМ із національною мовою, позаяк перша є плодом чималих праць багатьох поколінь, починаючи від Солунських братів та їхніх святих учнів Климента, Наума, Горазда, Ангеляра та Сави, і навіть при повному переході на сучасну мову певні елементи ЦСМ краще зберігати. Рівноапостольний Кирило, будучи вже на смертному одрі, звертався до свого брата, сказавши: «Ми з тобою, як два воли ― від важкої ноші один впав, інший повинен продовжувати шлях»*. Волів би цінувати їхню важку ношу використанням ЦСМ, але і шанувати при цьому також заповіт і самого Філософа, не нехтуючи свойствéнними си ѧзúками.
〰️〰️〰️〰️〰️〰️〰️〰️〰️〰️〰️
* в Акафісті святим братам ці передсмертні слова подані ширше:
«Се, брáте, супрýга волóв бя́хове, єдúну браздý тяжýща,
і аз на лíсі пáдаю, течéніє скончáв;
тú же лю́бuшu святýю гóру вéльмu,
не мозì ýбо горù рáдu остáвuтu учéнія язúков словҍнськuх».
24.02.202511:13
💔 04:40 🕯
21.02.202506:30
👉🏻 Той, хто молиться церковнослов’янською, хай не гордиться перед тим, хто молиться національною; і хто національною мовою молиться, нехай не обзиває церковнослов’янську «де…льною і кострубатою, яку слід знищити з лиця України»; бо ж Господь ще той Поліглот і всіх приймає, розуміючи наші прохання та журбу, подяки та благання.
〰️〰️〰️〰️〰️〰️〰️〰️〰️〰️〰️〰️
❓До чого ця алюзія на слова високоосвіченого фарисея і блаженного протоапостола? Та дуже просто: зустрів чергові мовно-богослужбові баталії 🤦♂️
Я пишу [принаймні стараюсь] молитовні тексти двома ізводами ЦСМ та українською і з впевненістю можу сказати:
🗣 НЕ ЧІПАЙТЕ МОВУ ХОЧА БИ У БОГОСЛУЖІННІ! Це стосується як перших, так і других!
⚙️В N-ний який раз вже наголошую, що мова — це інструмент для служіння Богові, а інструменти бувають різні. Не можна засуджувати швеця, що він працює на швейному верстаті, а хлібороба за його роботу на комбайні. В кінцевому результаті і одяг, і хліб будуть корисні для суспільства. Як і молитва: чи буде воно слов’янською, чи українською, чи німецькою — вона однаково звернена до Творця із проханнями про найнеобхідніше для фізичного існування та наболіле для душі.
Аргументи по типу «не можна молитися однією мовою із тими от» не аргументи, бо нагадують мені слова одного знайомого німця про те, що «як можна нам, німцям, любити австрійців, коли вони вкрали у нас Моцарта, а взамін за нього віддали Гітлера». Не знаю щодо церковнослов’янськомовних парафій в ПЦУ (але, здається, такі дійсно існують), а от про україномовні парафії в УПЦ мені відомо. Але є ще один момент: єдина мова будь з ким не рятує храм від знищення, а парафіяльну родину від вигнання із рідних стін, освячених сльозами і молитвою...
〰️〰️〰️〰️〰️〰️〰️〰️〰️〰️〰️〰️
❓До чого ця алюзія на слова високоосвіченого фарисея і блаженного протоапостола? Та дуже просто: зустрів чергові мовно-богослужбові баталії 🤦♂️
Я пишу [принаймні стараюсь] молитовні тексти двома ізводами ЦСМ та українською і з впевненістю можу сказати:
🗣 НЕ ЧІПАЙТЕ МОВУ ХОЧА БИ У БОГОСЛУЖІННІ! Це стосується як перших, так і других!
⚙️В N-ний який раз вже наголошую, що мова — це інструмент для служіння Богові, а інструменти бувають різні. Не можна засуджувати швеця, що він працює на швейному верстаті, а хлібороба за його роботу на комбайні. В кінцевому результаті і одяг, і хліб будуть корисні для суспільства. Як і молитва: чи буде воно слов’янською, чи українською, чи німецькою — вона однаково звернена до Творця із проханнями про найнеобхідніше для фізичного існування та наболіле для душі.
Аргументи по типу «не можна молитися однією мовою із тими от» не аргументи, бо нагадують мені слова одного знайомого німця про те, що «як можна нам, німцям, любити австрійців, коли вони вкрали у нас Моцарта, а взамін за нього віддали Гітлера». Не знаю щодо церковнослов’янськомовних парафій в ПЦУ (але, здається, такі дійсно існують), а от про україномовні парафії в УПЦ мені відомо. Але є ще один момент: єдина мова будь з ким не рятує храм від знищення, а парафіяльну родину від вигнання із рідних стін, освячених сльозами і молитвою...
18.02.202515:02
🎨 Та й ще декілька зображень із Київського Псалтиря 1397 року 📖
1️⃣ захоплення Єрусалиму та побиття юдеїв
2️⃣ зустріч Діви Марії із праведною Єлизаветою
3️⃣ преподобний Онуфрій Великий
4️⃣ преподобний Павло Фівейський та ворон
5️⃣ суїцид Іуди
6️⃣ Всі святі
7️⃣ преподобний Зосима причащає преподобну Марію
8️⃣ царі Давид і Соломон поклоняються Чéсному Хресту
9️⃣ плач на ріках Вавилонських
🔟 Тайна Вечеря
1️⃣ захоплення Єрусалиму та побиття юдеїв
2️⃣ зустріч Діви Марії із праведною Єлизаветою
3️⃣ преподобний Онуфрій Великий
4️⃣ преподобний Павло Фівейський та ворон
5️⃣ суїцид Іуди
6️⃣ Всі святі
7️⃣ преподобний Зосима причащає преподобну Марію
8️⃣ царі Давид і Соломон поклоняються Чéсному Хресту
9️⃣ плач на ріках Вавилонських
🔟 Тайна Вечеря
13.02.202505:23
🇪🇹Про ефіопську мову, ну або про немовля. Але яке теж ефіопське 👶🏻
Кілька братів, що жили на краю Скитської пустелі, одного разу виявили у себе кошик. У кошику плакало чорношкіре немовля, яке, безсумнівно, було підкинуто ефіопським караваном, що проходив тут напередодні. Розчулені таким непередбаченим подарунком небес, братія почала старанно годувати і дбати про немовля.
Ішов час. І один дуже стурбований брат сказав:
— Потрібно, щоб хтось із нас вивчив ефіопську мову.
— Навіщо? – вигукнули здивовані брати.
— Тому що незабаром немовляті виповниться рік і він почне говорити, а ніхто з нас не знає його мови.
Кілька братів, що жили на краю Скитської пустелі, одного разу виявили у себе кошик. У кошику плакало чорношкіре немовля, яке, безсумнівно, було підкинуто ефіопським караваном, що проходив тут напередодні. Розчулені таким непередбаченим подарунком небес, братія почала старанно годувати і дбати про немовля.
Ішов час. І один дуже стурбований брат сказав:
— Потрібно, щоб хтось із нас вивчив ефіопську мову.
— Навіщо? – вигукнули здивовані брати.
— Тому що незабаром немовляті виповниться рік і він почне говорити, а ніхто з нас не знає його мови.
11.02.202510:44
🕊 Святі мученики і сповідники, котрі за Христа у ХХ столітті на теренах безбожної радянської імперії постраждали, моліть Агнця за Церкву Його і вірних чад, що ім’я Його носять і світові уповання своє гідно засвідчують 🌿
〰️〰️〰️〰️〰️〰️〰️〰️〰️〰️〰️〰️
На фото виписка вартістю цілого життя Христового сповідника священномученика Олександра, протоієрея Хонятинського (✞13.Х.1937), який вчинив «тяжкий злочин» перед комуністичною владою лише тим, що «агитировал водить детей в церковь», отримавши за це вирок від мінідіоклетіанів мізеронероновичів — «РАССТРЕЛЯТЬ!» 💥
〰️〰️〰️〰️〰️〰️〰️〰️〰️〰️〰️〰️
На фото виписка вартістю цілого життя Христового сповідника священномученика Олександра, протоієрея Хонятинського (✞13.Х.1937), який вчинив «тяжкий злочин» перед комуністичною владою лише тим, що «агитировал водить детей в церковь», отримавши за це вирок від мінідіоклетіанів мізеронероновичів — «РАССТРЕЛЯТЬ!» 💥
26.02.202510:33
… Святкування св. братів на сході слов’янства, серед народу українського, білоруського та московського, не було особливо сильним. На початку це святкування, занесене на схід від слов’ян південних, було поширеним, на що вказують найдавніші східно-слов’янські пам’ятки. Але з кінця XI-го віку, цеб-то з того часу, коли до східного слов’янства приходить помалу єрусалимський устав, шанування св. братів потроху заникає; Служби св. братам припинилися на Сході чи не в ХІІ віці. З другої половини XIV-го віку на Сході остаточно заводиться єрусалимський устав замість студійського, а він уже не знав пам’яти св. братів солунських. Правда, з початку ХѴ-го віку, цеб-то з часу відновлення південно-слов’янського впливу, на східних слов’янських землях знову роспочинається святкування св. братів, але, здається, більше книжного характеру, в уставах під 14 лютого появляється згадка про пам'ять св. Кирила в такій вже редакції: „Святаго отца нашего Кирила, єпископа Катаоньска, учителя словѣномъ и болгаромъ, иже преложи русьскую грамоту с греческое и крести словѣны и болгары”. Але пам’ять ця трималася на Сході не довго: в 1682 р. в Москві видрукувано новий Типикон чи Церковний Устав, виправлений не по слов’янських книгах, а з грецьких оригіналів; в цім виданні викинено коло 50 святих, яких не було в грецьких книгах, а серед них викинено й пам’ять св. Кирила… Так завмерла на Сході слов’янства церковна пам’ять про братів солунських, завмерла аж по 1863 р., лише в цім році, коли святковано тисячеліття слов’янської азбуки, знову тут відродилося й церковне шанування св. братів. В православній Церкві загальну пам’ять Кирила й Мефодія перенесено на 11 травня ⟨…⟩
В Церкві Українській на початку московська зміна Уставу в 1682 р. не мала впливу, але пізніше змінений Устав запанував і тут. Проте пам’ять св. апостолів слов’янських тут увесь час була більше живою, ніж у інших східних слов’ян, бо ж південно-слов’янський вплив тут постійно був більшим. Напр. в львівськім виданні М. Сльозки Євангелії 1644 р. на л. 390 б під 14 лютого читаємо: „Иже въ святыхъ отца нашего Кѵрилла, єпископа Катанскаго, оучителя словяномъ и болгаромъ, иже преложи росскую грамоту з греческія и крести словяны и болгары“. Але в більшості церковних книжок пам’яти Кирила й Мефодія звичайно не зазначається.
©️ Канонізація Кирила і Мефодія // Огієнко І., проф. КОСТЯНТИН і МЕФОДІЙ: їх життя і діяльність (Історія ЦСМ). Вінніпеґ, 1970. С. 196-198.
В Церкві Українській на початку московська зміна Уставу в 1682 р. не мала впливу, але пізніше змінений Устав запанував і тут. Проте пам’ять св. апостолів слов’янських тут увесь час була більше живою, ніж у інших східних слов’ян, бо ж південно-слов’янський вплив тут постійно був більшим. Напр. в львівськім виданні М. Сльозки Євангелії 1644 р. на л. 390 б під 14 лютого читаємо: „Иже въ святыхъ отца нашего Кѵрилла, єпископа Катанскаго, оучителя словяномъ и болгаромъ, иже преложи росскую грамоту з греческія и крести словяны и болгары“. Але в більшості церковних книжок пам’яти Кирила й Мефодія звичайно не зазначається.
©️ Канонізація Кирила і Мефодія // Огієнко І., проф. КОСТЯНТИН і МЕФОДІЙ: їх життя і діяльність (Історія ЦСМ). Вінніпеґ, 1970. С. 196-198.
Пераслаў з:
Натхнення Пафнутія
23.02.202508:26
Неділя про Страшний суд
Час настане й понесуть
Душі всі на Страшний суд:
Не втекти і не сховатись,
Не прикрити грішну суть.
Не дивись так, Боже, грізно,
Просим тебе слізно!
Будем каятись в провинах
Доки ще не пізно.
Натхнення Пафнутія
Час настане й понесуть
Душі всі на Страшний суд:
Не втекти і не сховатись,
Не прикрити грішну суть.
Не дивись так, Боже, грізно,
Просим тебе слізно!
Будем каятись в провинах
Доки ще не пізно.
Натхнення Пафнутія
20.02.202514:34
📝 Із мемуарів схіархімандрита Діонісія (архімандрита Спиридона) Лукича (✞ 02.IX.1991) 📖
❓Вопрос: Когда служим Парастáс (например, на Родительские субботы) по 6-ой песне канона на молитве «Бóже духóвъ…» поется ли 40 раз «Гóсподu, помúлуй»? Указание на пение 40 раз «Гóсподu, помúлуй» есть на ектение по I статье XVII кафизмы, а также перед «Покóй, Спáсе…» — во время чтения священником молитвы «Бóже духóвъ…». По 6-ой песне канона эта молитва тоже есть, но о пении 40 «Гóсподu, помúлуй» — нигде не сказано.
💬 Ответ: Есть книга «Заупокóйное Всенóщное бдѣ́нiе и Чúнъ велúкой панѷхíды» (было Петербургское ее издание и Киевское). Последование службы там взято из Требника Петра Могилы. Также в Октоихе (I глас) подробно изложено «Послѣ́дованіе о ѹсóпшuхъ». Смотреть в этих книгах. 40 раз «Гóсподu, помúлуй» должно быть и на Непорóчнах, и перед «Покóй, Спáсе…», также и на всех заупокойных ектениях.
… [Также следует добавить, что] в [Мясопустную] субботу и на других заупокойных службах XVII кафизму должен читать чтец, как и прочие кафизмы на Утрени. Священник в это время занят поминовением заупокойной.
❓Вопрос: Когда служим Парастáс (например, на Родительские субботы) по 6-ой песне канона на молитве «Бóже духóвъ…» поется ли 40 раз «Гóсподu, помúлуй»? Указание на пение 40 раз «Гóсподu, помúлуй» есть на ектение по I статье XVII кафизмы, а также перед «Покóй, Спáсе…» — во время чтения священником молитвы «Бóже духóвъ…». По 6-ой песне канона эта молитва тоже есть, но о пении 40 «Гóсподu, помúлуй» — нигде не сказано.
💬 Ответ: Есть книга «Заупокóйное Всенóщное бдѣ́нiе и Чúнъ велúкой панѷхíды» (было Петербургское ее издание и Киевское). Последование службы там взято из Требника Петра Могилы. Также в Октоихе (I глас) подробно изложено «Послѣ́дованіе о ѹсóпшuхъ». Смотреть в этих книгах. 40 раз «Гóсподu, помúлуй» должно быть и на Непорóчнах, и перед «Покóй, Спáсе…», также и на всех заупокойных ектениях.
… [Также следует добавить, что] в [Мясопустную] субботу и на других заупокойных службах XVII кафизму должен читать чтец, как и прочие кафизмы на Утрени. Священник в это время занят поминовением заупокойной.
18.02.202503:55
🗓 18 (5) лютого — пам’ять святителя Авіта (лат. Alcimus Ecdicius Avitus), єпископа В’єннського (✞ ≈517/519), Апостольського вікарія Галії, який походив із знатної галікано-римської сім’ї, що мала родинні зв’язки із імператором Західної Римської імперії Єпархіусом Авітом.
Батьком Авіта був єпископ В’єннський Гесихій, молодшим братом єпископ Валентський Аполлінарій, а сестрою — монахиня Фусцина. Авіт був охрещений єпископом В’єннським Мамертом, а сам же став єпископом В’єннським після свого батька ≈ у 490 р., отримавши цю кафедру у спадок.
Святий Авіт був талановитим піснеписцем та апологетом, писав богословські та історико-канонічні твори, серед яких найвідомішим є п’ятитомник «De spiritalis historiae gestis» («Про діяння духовної історії»), що складається із 2552 гекзаметричних віршів, які оповідають про Створення світу, первородний гріх, вигнання прабатьків із Раю, Всесвітній потоп та перехід через Червоне море.
Також святитель Авіт був головою на Епаонському Соборі 517 року, де зокрема були прийняті такі рішення, як то:
🪨 заборона використовувати дерев’яні олтарі (в нашому розумінні — престоли), а лише кам’яні;
👰♀️заборона рукопокладення нових дияконіс;
🏺дозвіл приймати охрещених єретиків через Миропомазання;
⚔️заборона священнослужителям полювати;
🍽заборона християнам брати участь в юдейських трапезах;
💍заборона вдівцям одружуватися на родичах покійної дружини (за подібний шлюб міністр Бургундії Стефан був відлучений від Церкви, на що король Сигизмундо доволі жорстко відреагував, але теж за подібний вчинок відлучений від Церкви — тим не менш за справу охрещення Бургундів пізніше він все одно був причислений до лику святих, ставши першим канонізованим варварським правителем).
Єпископ Авіт був похований у монастирі святих апостолів Петра та Павла у В’єнні 🪦
Батьком Авіта був єпископ В’єннський Гесихій, молодшим братом єпископ Валентський Аполлінарій, а сестрою — монахиня Фусцина. Авіт був охрещений єпископом В’єннським Мамертом, а сам же став єпископом В’єннським після свого батька ≈ у 490 р., отримавши цю кафедру у спадок.
Святий Авіт був талановитим піснеписцем та апологетом, писав богословські та історико-канонічні твори, серед яких найвідомішим є п’ятитомник «De spiritalis historiae gestis» («Про діяння духовної історії»), що складається із 2552 гекзаметричних віршів, які оповідають про Створення світу, первородний гріх, вигнання прабатьків із Раю, Всесвітній потоп та перехід через Червоне море.
Також святитель Авіт був головою на Епаонському Соборі 517 року, де зокрема були прийняті такі рішення, як то:
🪨 заборона використовувати дерев’яні олтарі (в нашому розумінні — престоли), а лише кам’яні;
👰♀️заборона рукопокладення нових дияконіс;
🏺дозвіл приймати охрещених єретиків через Миропомазання;
⚔️заборона священнослужителям полювати;
🍽заборона християнам брати участь в юдейських трапезах;
💍заборона вдівцям одружуватися на родичах покійної дружини (за подібний шлюб міністр Бургундії Стефан був відлучений від Церкви, на що король Сигизмундо доволі жорстко відреагував, але теж за подібний вчинок відлучений від Церкви — тим не менш за справу охрещення Бургундів пізніше він все одно був причислений до лику святих, ставши першим канонізованим варварським правителем).
Єпископ Авіт був похований у монастирі святих апостолів Петра та Павла у В’єнні 🪦
12.02.202514:43
🍬 Преподобний Паїсій Святогорець одного разу поділився ось таким 😊
На Афоні, у себе в каливі, навесні, коли квітнуть дерева, я розвішую карамельки на гілках чагарника, що біля паркану, яким огороджена моя келія. Коли до мене приходять відвідувачі з маленькими дітьми, я кажу:
— Дітлахи, будьте ласкаві, обірвіть із кущів цукерки, бо, якщо піде дощ, вони розкиснуть і пропадуть!
Деякі кмітливі малюки розуміють, що це я розвішав на гілках цукерки і сміються. Інші вірять, що цукерки виросли на кущах самі, треті не знають: вірити чи ні… Малюкам треба й трохи радості.
11.02.202510:43
🗓 Завтра виповнюється 65 років, як 11 лютого 1960 року зупинилося серце видатного церковного історика, літургіста та богослова архімандрита Кипріана Керна 🕯
©️ Киприан, архим. Евхаристия. — Париж: YMCA-PRESS, 1947. — С. 26-27.
… надо помнить, что природа самой Церкви — евхаристична. Церковь есть Тело Христово. Евхаристия есть также Тело Христово. Поэтому без Евхаристии нет церковности, нет и не может быть оцерковления жизни. Также и Евхаристия немыслима вне Церкви. Вне Церкви можно лишь представлять Сионскую Вечерю, символизировать ее, но не совершать евхаристическое Жертвоприношение. Вне Церкви она безблагодатна. Евхаристия, как и вообще таинственная жизнь, не может быть без освящающей силы Святого Духа …
©️ Киприан, архим. Евхаристия. — Париж: YMCA-PRESS, 1947. — С. 26-27.
Паказана 1 - 24 з 74
Увайдзіце, каб разблакаваць больш функцый.