Київ домовився з Вашингтоном про угоду про корисні копалини, яка, як сподівається українська влада, покращить відносини зі США та прокладе шлях до довгострокових угод у сфері безпеки, повідомляє Financial Times.
Угода передбачає спільну розробку мінеральних ресурсів, включаючи нафту і газ, після того, як США відмовилися від початкового запиту на частку в 500 мільярдів доларів майбутніх доходів.
Початкові умови, запропоновані президентом Дональдом Трампом, викликали обурення в Києві та Європі, оскільки він наполягав на тому, щоб Україна «повернула» військову та фінансову допомогу, надану США після російського вторгнення у 2022 році. Після того, як президент Зеленський відхилив початковий проект, Трамп назвав його "диктатором" і звинуватив Україну в розв'язанні війни.
Остаточний варіант угоди (від 24 лютого) передбачає створення фонду, до якого Україна буде вносити 50% доходів від майбутньої монетизації державних надр, інвестуючи кошти в проекти в країні. Угода не включає поточну діяльність з видобутку корисних копалин таких компаній, як «Нафтогаз» і «Укрнафта».
Угода не містить тих гарантій безпеки, яких Київ просить у США. Такі ключові питання, як розмір американської частки у фонді та умови «спільного володіння», не уточнюються. Водночас Трамп змінив попередню політику США, розпочавши двосторонні переговори з Росією без участі європейських союзників чи України.
Українська влада очікує, що Зеленський відвідає Білий дім для офіційного підписання угоди. Водночас договір має затвердити український парламент, де очікуються запеклі дебати.