Сьогодні виповнюється 102 роки з дня однієї з найбільш яскравих, хоча й досі маловідомих широкому загалу подій в історії визвольної боротьби українців у XX столітті – повстання отаманів Холодного Яру у Лук'янівській в’язниці. Варто детальніше розповісти про цю важливу сторінку історії України.
Попри те, що наприкінці 1920 року територію Української Народної Республіки було окуповано більшовицькими військами, визвольна боротьба тривала. Особливо активним повстанський рух був на теренах Черкащини (Холодноярська республіка). Попри величезну перевагу в чисельності та озброєнні, каральні загони більшовиків не могли придушити повстанський рух, адже він спирався на підтримку переважної більшості українського селянства. І тому більшовицькі спецслужби організували підступну спецоперацію, в результаті якої у вересні 1922 року заманили у пастку провідних повстанських отаманів і кинули їх до в’язниці.
І ось 9 лютого 1923 року, перебуваючи у камері смертників Лук'янівської в’язниці, отамани разом з іншими полоненими учасниками визвольної війни підняли повстання, заволоділи зброєю охоронців і майже чотири години вели нерівний бій проти переважаючих у багато разів сил ворога. Коли закінчились майже всі набої, повстанці залишили по одному набою для себе і застрелили один одного.
У цьому бою загинуло 38 українських героїв, зокрема, отамани Холодного Яру і Чорного Лісу Ларіон Загородній, Мефодій Голик-Залізняк, Юрій Дроботковський (Чорнота), Денис Гупало, Сергій Захаров, отаман Київщини Іван Гайовий-Грицюк.
Всім, хто більше цікавиться цією героїчною подією, а також загалом історією повстанського руху тих часів, рекомендую прочитати книги відомого дослідника історії визвольної боротьби українського народу Романа Коваля, а також історико-документальний роман Юрія Горліса-Горського «Холодний Яр». Показово, що повстанці в своїй боротьбі робили акцент не лише на національному визволенні українського народу, але й на забезпеченні соціальної справедливості.
Пам’ятаймо про подвиги славетних пращурів. І, звісно, у часи нових великих випробувань - Визвольної війни українського народу проти російського імперіалізму - кожен на своєму місці діймо так, щоб бути гідними світлої пам’яті борців за волю України та докладаймо максимальних зусиль для того, щоб наша держава вистояла у цій страшній війні - екзистенційній війні за саме виживання українського народу!
Слава українському народу!
