Люди, яким вдалось вижити після кінця світу, намагаються побудувати нову цивілізацію, у якій слова настільки важливі, що, з одного боку, їх намагаються збирати та охороняти, щоб потім передати наступним поколінням, не давши мові просто зникнути, а з іншого боку - слова є небезпечною зброєю, від якої потрібно охороняти людей. Як і від мистецтва, історії, технологій та думок про майбутнє, які в постапокаліптичних умовах відволікають людей від головної мети - вижити.

Зоряна шукає відповіді, вороги не сплять, а часу майже немає. Чи вистачить їй сил урятувати тих, кого любить?

У Мерилін трапляється нетримання, тож кілька разів за день Ів і Бен (*їхні діти) допомагають їй давати собі лад і переодягатись.
У такі миті я виходжу з кімнати: хочу навіки зберегти пам’ять про досконалу, нічим не забруднену Мерилін.

🌊 Крига розтанула і затопила всю планету. Зникли цілі міста і села. Звірі вимерли. Старі технології було зруйновано. А всі писемні слова поглинуло море.

🚪 Єдині, кому вдалось врятуватись після Танення - люди, які прибули до Ковчега напередодні останніх днів.

🖋 З плином часу старі слова на позначення предметів і явищ, які більше не існують, потроху забуваються, а великий рятівник Джон Ной переконує тих, кому вдалось вижити, в тому, що всі біди - від слів: перед Таненням люди вживали всі можливі слова, але це їх не врятувало, вони лише наблизили створені ними самими катастрофи.

📜 Тож тепер кожна дитина, яка починає навчатись у школі, отримує свій примірник Списку, в якому міститься перелік з 500 дозволених слів, якими вона може безкарно користуватись.

📚 До п’яти сотень головних слів дорослі також можуть отримати від словозахисника декілька десятків слів, які необхідні їм для виконання їхньої роботи (ти тесляр? замов слова і отримай дозвіл використовувати
«пилу», «молоток», «цвяхи», «гвіздки», а також «рубанок» і «долото»).

📦 Кожна людина в Ковчегу носить бирку з випаленою індивідуальною міткою. А якщо ти вживаєш слово, на яке не маєш дозволу, то отримуєш зарубку на бирці, яка свідчить про порушення мовного закону. 20 порушень = вигнання.

🕯 Летта народилась у Ковчегу - вже після того, як стара цивілізація була знищена.
Вона - помічниця словозахисника. Тиха, спокійна та щаслива від того, що має доступ до значно більшої кількості слів, ніж інші, вона завжди трималась подалі від будь-яких порушень.

📚 Та все змінюється, коли на її порозі з’являється поранений хлопець, який говорить давньою мовою (не Списком), без мітки на бирці.
Осквернитель.
Бунтар.
Творець мистецтва.
Ворог Нового Світу. 

І раптом все, що знала Летта розвалюється на шматки.

Одна епідемія змінює іншу. Прояви непокори приводять до щоденних страт. Фізичні покарання та виснажлива робота змушують губитись у наркотичному дурмані. Від зґвалтування іншими в’язнями у просторі без поділу за статтю може врятувати лише те, що вони занадто виснажені після роботи, яка, скоріше за все, вб’є їх менш ніж за три місяці після прибуття. А от від зґвалтування вартовими нічого врятувати не може. Як і від побиття. Чи опіків. Чи будь-якого нелюдського поводження.
Додайте сюди ще ситуації, коли людину, не наділену магією, піддають випробуванням вогнем, водою, повітрям та землею, щоб глянути, чи вона виживе, і зрозумієте, що книжка не з найлегших.

✨ В той час, коли слова «дедлайн», «сонграйтер», «спіноф», «спойлер», «мерч» чи «офер» вже здаються нам звичними, фрази на кшталт «вона пропушила у ЗМІ історію», «композиції, під які можна денсити», «мелодія, на його думку, звучить не айс» на позначення подій, які відбувались у ХХ столітті, звучить дуже дивно.