Музыка
humble dope: 🇺🇦
Музыка
17.07.202421:02
#albums #artists #Art #notes
Whodini — Escape (1984):
Full-on Creation & Destruction — shout-out to Immortal Technique — upon these guys bringing New School pace, rhythm, flow, and outside of the box type thinking to the table. Ain't hard to eliminate the competition when U R some steps ahead of the pack —
It is hard to find the formula, though, but looks like here the almost sacred combo of passion, talent and experience did its magic. The semi-forgotten, yet highly revered by those who know group of MC-s with the pure Art of MC-ing and readiness to experiment.
Providing smth/subsets of substance.
Great stuff.
Check it —
Cheers)
Whodini — Escape (1984):
Full-on Creation & Destruction — shout-out to Immortal Technique — upon these guys bringing New School pace, rhythm, flow, and outside of the box type thinking to the table. Ain't hard to eliminate the competition when U R some steps ahead of the pack —
It is hard to find the formula, though, but looks like here the almost sacred combo of passion, talent and experience did its magic. The semi-forgotten, yet highly revered by those who know group of MC-s with the pure Art of MC-ing and readiness to experiment.
Providing smth/subsets of substance.
Great stuff.
Check it —
Cheers)
Не змаглі атрымаць доступ
да медыяконтэнту
да медыяконтэнту
13.07.202420:33
#quotes
"Filled with broken promises
Pocahontas's, tons of pounds of it (Tons of pounds of it)
Shoot outs, all kinds of shit
But, um, just to be honest
I wish I grew up like the Obama's (Yeah)"
"Filled with broken promises
Pocahontas's, tons of pounds of it (Tons of pounds of it)
Shoot outs, all kinds of shit
But, um, just to be honest
I wish I grew up like the Obama's (Yeah)"
08.07.202423:34
#tracks #Art #notes
Tom Waits — Live In Bremen (1977):
Gil Scott-Heron — Winter in America (1974):
У всіх, звісно, є пісні, що допомогають тамувати душу. Для мене останнім часом краще працює не Хоп. Джаз, соул — наприклад. Tom Waits, Gil Scott-Heron — якраз. Husky voice Тома (плинний і миттєвий водночас) — що як янгол-охоронець / покровитель говорить напряму до всіх
beat-down and downtrodden — а ситуативно тут це ми, наприклад.
Або рефренові рядки Скотта-Херрона, який буквально прививає тобі важливі думки своїми тягучими і протяжними приспівами, — акуратно й ненав'язливо здійнявши себе над сутечкою — про що б тут не йшлось. І Том, і Гіл беруть повсякденне і просте та виводять із нього аксіоматику вічного.
Тобто часто саме передають і виражають нашу реальність as is.
І це взагалі будь-що, як на мене, панацея від будь-якої незгоди — сироватка правди.
Cheers, absorb!
youtube.com/watch?v=f_3EzQ_DUNY
youtube.com/watch?v=m2zKdIcOV5s
Tom Waits — Live In Bremen (1977):
Gil Scott-Heron — Winter in America (1974):
У всіх, звісно, є пісні, що допомогають тамувати душу. Для мене останнім часом краще працює не Хоп. Джаз, соул — наприклад. Tom Waits, Gil Scott-Heron — якраз. Husky voice Тома (плинний і миттєвий водночас) — що як янгол-охоронець / покровитель говорить напряму до всіх
beat-down and downtrodden — а ситуативно тут це ми, наприклад.
Або рефренові рядки Скотта-Херрона, який буквально прививає тобі важливі думки своїми тягучими і протяжними приспівами, — акуратно й ненав'язливо здійнявши себе над сутечкою — про що б тут не йшлось. І Том, і Гіл беруть повсякденне і просте та виводять із нього аксіоматику вічного.
Тобто часто саме передають і виражають нашу реальність as is.
І це взагалі будь-що, як на мене, панацея від будь-якої незгоди — сироватка правди.
Cheers, absorb!
youtube.com/watch?v=f_3EzQ_DUNY
youtube.com/watch?v=m2zKdIcOV5s
04.07.202405:27
#albums #artists #Art #notes
Chester Watson — Montisona (2024):
Chester Watson — це unsung hero Інтернет-революції 10-х, коли пост-модерн в мистецтві вийшов на новий рівень/levelled up, поєднуючи максимум впливів і можливостей. Конкретно ця робота — largely spiritual, yet laid-back and nonchalant. Loquacious, deep, well-thought-out.
Із безкінечними нашаруваннями рим на рими — і одним vivacious AF флоу. Bits of wisdom dropped on the beat, with Chester matured-up and intelligent, paving his own way within the realm. Both straightforward and abstract — smth I love to achieve myself in my poems.
Best comparison — R.A.P. Ferreira on antidepressants.
Cheers, enjoy)
chesterwatson.bandcamp.com/album/montisonam
Chester Watson — Montisona (2024):
Chester Watson — це unsung hero Інтернет-революції 10-х, коли пост-модерн в мистецтві вийшов на новий рівень/levelled up, поєднуючи максимум впливів і можливостей. Конкретно ця робота — largely spiritual, yet laid-back and nonchalant. Loquacious, deep, well-thought-out.
Із безкінечними нашаруваннями рим на рими — і одним vivacious AF флоу. Bits of wisdom dropped on the beat, with Chester matured-up and intelligent, paving his own way within the realm. Both straightforward and abstract — smth I love to achieve myself in my poems.
Best comparison — R.A.P. Ferreira on antidepressants.
Cheers, enjoy)
chesterwatson.bandcamp.com/album/montisonam
Не змаглі атрымаць доступ
да медыяконтэнту
да медыяконтэнту
29.06.202411:35
#albums #artists #Art #notes
Previous Industries — Service Merchandise (2024):
Альбом без его — так описав би. Дійсно, особливо поряд із experimental masterpiece Яхти і Блейка та текстової ліричної витонченості Лупе, сьогодні цей реліз виглядає доволі цікаво: він ні на що не претендує, взагалі)
Та рівень inner intricacy and complicacy of these bars — чималий. В музичному плані — як на мене, це як жерти землю. Але я люблю жерти землю) Хоч і забагато буде занадто, та тут, загалом, баланс — витриманий.
Check for more) Cheers
previndustries.bandcamp.com/album/service-merchandise
Previous Industries — Service Merchandise (2024):
Альбом без его — так описав би. Дійсно, особливо поряд із experimental masterpiece Яхти і Блейка та текстової ліричної витонченості Лупе, сьогодні цей реліз виглядає доволі цікаво: він ні на що не претендує, взагалі)
Та рівень inner intricacy and complicacy of these bars — чималий. В музичному плані — як на мене, це як жерти землю. Але я люблю жерти землю) Хоч і забагато буде занадто, та тут, загалом, баланс — витриманий.
Check for more) Cheers
previndustries.bandcamp.com/album/service-merchandise
Не змаглі атрымаць доступ
да медыяконтэнту
да медыяконтэнту
19.07.202413:02
#albums #artists #Art #notes #Personality
Jay-Z — Reasonable Doubt (1996):
Я особисто не фанат Jay-Z. Але Jay-Z це талановитий реп-підприємець і self-made man із світовою славою. Це просто факти. Цікаво, як він досяг цього. На технічному рівні, про це можна прочитати в його біографії — суть же в цьому альбомі.
LL Cool J type упевненість у собі — анімалістична хватка/tenacity — здатність створювати і відчувати вайб. Плюс, звісно, інтуїтивне + усвідомлене розуміння власного стилю. Jay знає, що хоче зробити, сказати та досягти.
Саме цей рівень рефлексії, здається, і відрізняв його майже завжди від ширшого оточення. До речі, також думаю, це одна з причин їхньої дружби з Kanye) Стосовно конкретно цього альбому, додам 1 ім'я: Ski Beatz.
Стильно, виверено і точно.
Це формула успіху.
Cheers)
Jay-Z — Reasonable Doubt (1996):
Я особисто не фанат Jay-Z. Але Jay-Z це талановитий реп-підприємець і self-made man із світовою славою. Це просто факти. Цікаво, як він досяг цього. На технічному рівні, про це можна прочитати в його біографії — суть же в цьому альбомі.
LL Cool J type упевненість у собі — анімалістична хватка/tenacity — здатність створювати і відчувати вайб. Плюс, звісно, інтуїтивне + усвідомлене розуміння власного стилю. Jay знає, що хоче зробити, сказати та досягти.
Саме цей рівень рефлексії, здається, і відрізняв його майже завжди від ширшого оточення. До речі, також думаю, це одна з причин їхньої дружби з Kanye) Стосовно конкретно цього альбому, додам 1 ім'я: Ski Beatz.
Стильно, виверено і точно.
Це формула успіху.
Cheers)
17.07.202407:46
#albums #notes #big3_by_year
Не змаглі атрымаць доступ
да медыяконтэнту
да медыяконтэнту
12.07.202419:52
#albums #artists #Art #notes
Common & Pete Rock — The Auditorium Vol. 1 (2024):
Common Sense — це найдобріший репер евер. Проте, є ті, хто вважає його нудним. Я думаю, ці люди слабо знайомі із ним. Для мене, певною мірою, Common — embodiment of a person ever-evolving and in accordance with their moral code.
The Mr. Morale of the old school, with respect to his roots, bridging the classic of the Past with the richness of modernity. Accompanied by the sheer soulfulness and style mastery of Pete Rock. Technically perfect and wholly profound.
AOTY for me for now)
Cheers
Common & Pete Rock — The Auditorium Vol. 1 (2024):
Common Sense — це найдобріший репер евер. Проте, є ті, хто вважає його нудним. Я думаю, ці люди слабо знайомі із ним. Для мене, певною мірою, Common — embodiment of a person ever-evolving and in accordance with their moral code.
The Mr. Morale of the old school, with respect to his roots, bridging the classic of the Past with the richness of modernity. Accompanied by the sheer soulfulness and style mastery of Pete Rock. Technically perfect and wholly profound.
AOTY for me for now)
Cheers
06.07.202413:07
#albums #artists #Art #notes
Blu – Good 2 Be Home (2014):
Я от вже рік викладаю англійську — і бачу, що тема "погоди" все ще бачима більшістю людей як банальна. Проте, I wanna prove one wrong) Як безкінцевий напів-видимий background нашої реальності, погода впливає на все. Це і є той самий емоційний фон оточуючої дійсності.
І варіанти сприй(-мання, -няття) тут такі:
- абстрагуватись
- синхронізуватись
- радикальне приняття
- ігнорування.
Останні 2, як на мене, особливо не працюють. А от перші 2 прекрасно репрезентовані на цьому альбомі. Ще дуже енергійний і пасіонарний Blu – та його спекова хвиля в музичному форматі. Вічні елементи hood aesthetics – re-thought, condensed and upgraded.
Blu тут буцімто повертається в свій “California Soul” period – і видає свій постмодерновий “Chronic”. Underrated beauty.
Check it -
Cheers)
t.me/hip_hop_scholarship/8314
Blu – Good 2 Be Home (2014):
Я от вже рік викладаю англійську — і бачу, що тема "погоди" все ще бачима більшістю людей як банальна. Проте, I wanna prove one wrong) Як безкінцевий напів-видимий background нашої реальності, погода впливає на все. Це і є той самий емоційний фон оточуючої дійсності.
І варіанти сприй(-мання, -няття) тут такі:
- абстрагуватись
- синхронізуватись
- радикальне приняття
- ігнорування.
Останні 2, як на мене, особливо не працюють. А от перші 2 прекрасно репрезентовані на цьому альбомі. Ще дуже енергійний і пасіонарний Blu – та його спекова хвиля в музичному форматі. Вічні елементи hood aesthetics – re-thought, condensed and upgraded.
Blu тут буцімто повертається в свій “California Soul” period – і видає свій постмодерновий “Chronic”. Underrated beauty.
Check it -
Cheers)
t.me/hip_hop_scholarship/8314
Не змаглі атрымаць доступ
да медыяконтэнту
да медыяконтэнту
03.07.202419:26
В Великобритании посчитали экономический эффект от концертов Тейлор Свифт, которые скоро пройдут в стране. По мнению аналитиков британского банка Barclays, вклад в экономику от этих мероприятий может достигнуть £997 миллионов (около $1,26 млрд
28.06.202413:23
#notes
MF Doom is my fav. MC ever, BTW
Cheers
MF Doom is my fav. MC ever, BTW
Cheers
Пераслаў з:
СУСПІЛЬНЕ КУЛЬТУРА
Не змаглі атрымаць доступ
да медыяконтэнту
да медыяконтэнту
19.07.202410:43
Хіп-хоп вперше у космосі: NASA транслювало на Венеру пісню Міссі Елліотт
14.07.202415:35
#albums #artists #Art #notes
Blu & Evidence — Los Angeles (2024):
Певне, перший альбом Blu, що мені не сподобався. По суті, це просто "халтурна" робота. Blu завжди респектував LA. Його перший реліз 2003 називався "California Soul"). "The city of dreams, where everything ain't what it seems" — це 2008-9.
Звісно, все так: LA — культове місто.
Приблизно таким чином ще в 30-ті роки його майстерськи описав Джон Фанте — улюблений письменник мого улюбленого письменика Чарльза Буковскі. Малим для мене це був певний ідеал міста загалом — і чималою мірою still is.
"Californication" — прекрасний серіал, що я передивляюсь зараз, говорить про те саме: roughly speaking, це "прекрасний Ад" — місто тьмяної краси і спокуси as is. Відповідає назві — і буквально промовляє до митця, просить розповісти про себе)
Blu знову не втримався. Та проблема як "Californication", так і теми L.A. у творчості Blu — по суті, однакова: якщо кілька сезонів говорити ту саму думку, сенси притрушуються, дійсність bleakens, чари втрачаються. Відбувається розчарування.
Я люблю Blu, але цей альбом я не відчуваю, — сумою об'єктивних факторів, де рефрени стають самоповторенням(-и), а сенс перестає бути сенсом. Присутність огортається відсутністю, полишаючи тебе самого, серед прямолінійності барв —
Та (ви-)цвілого бекборду, що трошки блимає, та вже якось не радує. Скучно. Альбом рятують три фактори: особиста харизма самого Blu, якісні біти Евіденса і те, що завжди було прекрасно на альбомах Blu, в принципі, — голоса андеру цього часу.
Мої улюблені треки й куплети тут зроблені гостями.
Чеерс
youtube.com/watch?v=McgXp-trU_0
Blu & Evidence — Los Angeles (2024):
Певне, перший альбом Blu, що мені не сподобався. По суті, це просто "халтурна" робота. Blu завжди респектував LA. Його перший реліз 2003 називався "California Soul"). "The city of dreams, where everything ain't what it seems" — це 2008-9.
Звісно, все так: LA — культове місто.
Приблизно таким чином ще в 30-ті роки його майстерськи описав Джон Фанте — улюблений письменник мого улюбленого письменика Чарльза Буковскі. Малим для мене це був певний ідеал міста загалом — і чималою мірою still is.
"Californication" — прекрасний серіал, що я передивляюсь зараз, говорить про те саме: roughly speaking, це "прекрасний Ад" — місто тьмяної краси і спокуси as is. Відповідає назві — і буквально промовляє до митця, просить розповісти про себе)
Blu знову не втримався. Та проблема як "Californication", так і теми L.A. у творчості Blu — по суті, однакова: якщо кілька сезонів говорити ту саму думку, сенси притрушуються, дійсність bleakens, чари втрачаються. Відбувається розчарування.
Я люблю Blu, але цей альбом я не відчуваю, — сумою об'єктивних факторів, де рефрени стають самоповторенням(-и), а сенс перестає бути сенсом. Присутність огортається відсутністю, полишаючи тебе самого, серед прямолінійності барв —
Та (ви-)цвілого бекборду, що трошки блимає, та вже якось не радує. Скучно. Альбом рятують три фактори: особиста харизма самого Blu, якісні біти Евіденса і те, що завжди було прекрасно на альбомах Blu, в принципі, — голоса андеру цього часу.
Мої улюблені треки й куплети тут зроблені гостями.
Чеерс
youtube.com/watch?v=McgXp-trU_0
11.07.202401:43
#notes #prose Я дивлюсь у вікно — і вже п'ята. Я бачу дерево — зелена яблуня зеленіє і зеленішає, на очах. Яблуніє, яблуннєвий світанок. Напів-відкрита кватирка. Виокремившись, картинка захоплює мою уяву. Здається, крізь всі ці м'які подвійні голосні б'ється життя. Чую пульс, це вже точно і ясно.
Тому так, ча(-с) спати.
:)
Тому так, ча(-с) спати.
:)
05.07.202415:46
#notes #shmot
Найбільше в "Not Like Us" мені сподобались луки Кендріка)
Його shmot game — highly underrated / totally on point, if U ask me.
Cheers
Найбільше в "Not Like Us" мені сподобались луки Кендріка)
Його shmot game — highly underrated / totally on point, if U ask me.
Cheers
Не змаглі атрымаць доступ
да медыяконтэнту
да медыяконтэнту
02.07.202411:14
#playlists
June '24:
Yo) Immerse and enjoi.
Cheers
shorturl.at/0ugH1
June '24:
Yo) Immerse and enjoi.
Cheers
shorturl.at/0ugH1
26.06.202423:41
#albums #artists #Art #notes #Reality
Кіно — 45 (1982):
Звісно, нам уже відомо, що Віктор Цой — зайва людина пізнього Совку (або навпаки). Цікаво, як він це виразив. Суто з технічної точки зору, лірика Цоя, із усіма цими гіпер-спрощеннями від мислячої людини це симптом —
Втомленості, закаменілості сприйняття — але сумарно із приспаною енергією та легковаговою зачарованістю розпадом світу довкола його. Цікаво також, як це виражається, — як звернути увагу, Цой не говорить про себе майже зовсім.
Здебільшого, він, трошки трафаретно, та з залишком емоції, зібраної в охапку, — перераховує об'єкти навколишньої дійсності та факти про них. Сюрреалістична, водночас опечалена й радісна реальність розквіту (творчого) й розбрату (із собою) —
Відсторонення й зближення з цією реальністю (both — не особливо помічаючи рух, як такий). Плюс, невиносність очевидного та сумніви, шо вироджуються в нічого. І все 1, надія та Можливість в легку гадаються в голосі Цоя —
Чеерс, Чек іт)
tinyurl.com/a2fa7mzs
Кіно — 45 (1982):
Звісно, нам уже відомо, що Віктор Цой — зайва людина пізнього Совку (або навпаки). Цікаво, як він це виразив. Суто з технічної точки зору, лірика Цоя, із усіма цими гіпер-спрощеннями від мислячої людини це симптом —
Втомленості, закаменілості сприйняття — але сумарно із приспаною енергією та легковаговою зачарованістю розпадом світу довкола його. Цікаво також, як це виражається, — як звернути увагу, Цой не говорить про себе майже зовсім.
Здебільшого, він, трошки трафаретно, та з залишком емоції, зібраної в охапку, — перераховує об'єкти навколишньої дійсності та факти про них. Сюрреалістична, водночас опечалена й радісна реальність розквіту (творчого) й розбрату (із собою) —
Відсторонення й зближення з цією реальністю (both — не особливо помічаючи рух, як такий). Плюс, невиносність очевидного та сумніви, шо вироджуються в нічого. І все 1, надія та Можливість в легку гадаються в голосі Цоя —
Чеерс, Чек іт)
tinyurl.com/a2fa7mzs
Пераслаў з:
Жесть Курск
18.07.202422:54
⚡️Кадры громких звуков с ваших домофонов можете прислать сюда: @Predlozhka_kursk
13.07.202420:51
#quotes
"I penetrate the hearts of good kids and criminals
Worrisome individuals that live life critical"
"I penetrate the hearts of good kids and criminals
Worrisome individuals that live life critical"
11.07.202400:30
#artists #Now
Looks like all the other XXL is trash this year.
Welp, at leat we get this guy)
Cheers
tinyurl.com/32htsxsj
Looks like all the other XXL is trash this year.
Welp, at leat we get this guy)
Cheers
tinyurl.com/32htsxsj
05.07.202413:01
#tracks
Heat wave sound)
youtube.com/watch?v=fYGPcfUqzL0
Heat wave sound)
youtube.com/watch?v=fYGPcfUqzL0
Не змаглі атрымаць доступ
да медыяконтэнту
да медыяконтэнту
01.07.202410:41
#albums #artists #Art #notes
Masta Ace — Take A Look Around ('90):
За виключенням окремих треків, альбом — доволі звичайний. Та мені от подобається — класно розбирати й dissect конкретні деталі, вбачати варіанти зародження стилю, дивуватись мимоходом чи напряму красі початкового+ рівня складних рим.
Той випадок, коли викупити суть релізу можна, лише здувши з нього конкретні пилинки й нашарування часу (це, все ж, майже 35 років тому було створено, — а жанр доволі інтенсивно цього часу розвивався).
Vintage on so many levels —
Adjust, absorb and enjoy) I say.
Cheers
Masta Ace — Take A Look Around ('90):
За виключенням окремих треків, альбом — доволі звичайний. Та мені от подобається — класно розбирати й dissect конкретні деталі, вбачати варіанти зародження стилю, дивуватись мимоходом чи напряму красі початкового+ рівня складних рим.
Той випадок, коли викупити суть релізу можна, лише здувши з нього конкретні пилинки й нашарування часу (це, все ж, майже 35 років тому було створено, — а жанр доволі інтенсивно цього часу розвивався).
Vintage on so many levels —
Adjust, absorb and enjoy) I say.
Cheers
25.06.202413:08
#albums #artists #Art #notes
Іван Дорн — Randorn (2013):
Місцями альбому шкодить надмірна театральність та "свобода мислення" — буцімто, він шукає вектор, але не знаходить та вирішує, що так ОК. Up to U, Ivan, — та в будь-якому разі, найбільш важливим є "масштаб задуму".
З цим тут все добре. Іван Дорн та Роман Бестселлер свого часу стали колективним Kanye West і the Weeknd для пост-СНГ музики. Не те щоб електроника із словами поверх музики не існувала до них — питання різноплановості:
Впливів, вайбів, варіантів реалізації і піджанрів. Хаус, джангл, техно — шаут-аут старому Скрябіну (t.me/hip_hop_scholarship/9760) — плюс, максимальна фізичність в сумі з прямолінійною глибиною емоції. Ух!
Тут є що слухати, на що дивитись і що відчувати. А іноді — і про що думати)
Чистий досвід танцполу.
Cheers!
Іван Дорн — Randorn (2013):
Місцями альбому шкодить надмірна театральність та "свобода мислення" — буцімто, він шукає вектор, але не знаходить та вирішує, що так ОК. Up to U, Ivan, — та в будь-якому разі, найбільш важливим є "масштаб задуму".
З цим тут все добре. Іван Дорн та Роман Бестселлер свого часу стали колективним Kanye West і the Weeknd для пост-СНГ музики. Не те щоб електроника із словами поверх музики не існувала до них — питання різноплановості:
Впливів, вайбів, варіантів реалізації і піджанрів. Хаус, джангл, техно — шаут-аут старому Скрябіну (t.me/hip_hop_scholarship/9760) — плюс, максимальна фізичність в сумі з прямолінійною глибиною емоції. Ух!
Тут є що слухати, на що дивитись і що відчувати. А іноді — і про що думати)
Чистий досвід танцполу.
Cheers!
Паказана 1 - 24 з 5295
Увайдзіце, каб разблакаваць больш функцый.