“Бути редактором глянцю — це не лише про моду. Це про вміння бачити контексти, читати між рядками та формувати культурну оптику.
Для мене робота з текстами, візуалом і модною індустрією вимагає постійного внутрішнього апгрейду: дивитися, споглядати, вивчати. Знайомство з мистецтвом, архітектурою, класичним дизайном — це не просто натхнення, це база. Саме вона допомагає не тонути в інформаційному шумі й створювати якісні, влучні, вивірені матеріали.
Одне з моїх найсильніших вражень — це поїздка в Дессау, у школу Баугауз. Абсолютна точність форми, глибока філософія простоти й функціональності — це змінило моє уявлення про естетику як таку. Так само — відвідини музеїв у Стокгольмі, Берліні, Осло, Лісабоні… Дивитися на роботи Мунка, Модільяні, Пікассо, Джакометті, Малевича та інших видатних майстрів — і повертатися з цим досвідом у редакторську роботу.
Культурна насиченість — це як вітаміни для розуму й надивленності. Без цього складно мислити нестандартно, відчувати глибину й передавати сенси. А це — те, без чого неможливий сучасний глянець.
📌 Що варто не проґавити весною 2025-го:
До 6 квітня — виставка «В епіцентрі бурі. Модернізм в Україні, 1900–1930-ті» у NAMU, абсолютний must-see.
У Парижі триває Louvre Couture: Art And Fashion: Statement Pieces — понад 100 образів від провідних модних домів у діалозі з мистецтвом, доступна до кінця весни.
З цікавих книжок — «Margiela: The Hermès Years», візуальне й інтелектуальне задоволення для тих, хто цінує мінімалізм і концептуальність.
І ще порада — підписка на BOF: аналітика, тренди, інтерв’ю — усе, щоб тримати руку на пульсі.”
