Оскільки сьогодні маємо подвійне свято, пригадаймо, яким було ставлення іменинника до релігії — крізь призму свідчень сучасників. Леон Дегрель у своїх мемуарах «Гітлер на тисячу років» згадував:
«Всупереч поширеній думці, він був доволі терпимим. Його ставлення до релігії було своєрідним. Він не схвалював втручання духовенства в політику, і в цьому не було нічого неприйнятного. Проте його міркування щодо майбутнього релігій справляли сильне враження.
З його точки зору, боротьба з релігіями й переслідування за віру були позбавлені сенсу; наукові відкриття, що розкривають таємниці буття — колись головна основа авторитету Церкви — а також зростання рівня життя, яке поступово звільняє людей від злиднів, що впродовж двох тисячоліть змушували нещасних звертатися по розраду до Церкви, — усе це, на його переконання, повинно було поступово зменшувати вплив релігії.
«Через двісті чи триста років, — казав він мені, — одні з них зникнуть зовсім, інші ледь животітимуть.»
