Навколокнижковий ЩоНеДенник
29.04.202510:53
4️⃣Назва «Четверта заповідь» натякає на релігійну складову і конфлікт а-ля батьки—діти, тож я підсвідомо чекала чогось на кшталт: от син не послухав батька, збився зі шляху й оце все праведне. Кажу ж, травмована шкільною класикою людина. А тут, виявляється, син-духівник стає проти батька-заможного селянина, бо хоче проти його волі одружитися з дівчиною, з якою давним-давно посватаний (аж раптом тато піймав бзік і хоче собі хату цієї дівчини в придане), і ми таки на боці сина, бо й батько якийсь мутний, і старші священники натякають, що в Четвертій заповіді про послух до батьків бувають «поправки на вітер», і на тлі цієї історії нам ще розповідають про конокрадів, які бушують в околицях і якось пов’язані з сімейством головного героя.
Що сподобалося: характеристики персонажів, наречена героя — моя ікона, наростання інтриги, плоттвісти; нестандартний й адекватний підхід до релігійних догм, незанудний темп оповіді тощо.
Що не сподобалося: що книжку не купили на фестивалі 🥲
Дякую за увагу❤️
Що сподобалося: характеристики персонажів, наречена героя — моя ікона, наростання інтриги, плоттвісти; нестандартний й адекватний підхід до релігійних догм, незанудний темп оповіді тощо.
Що не сподобалося: що книжку не купили на фестивалі 🥲
Дякую за увагу❤️
24.04.202506:44
#екслібриси
23.04.202511:08
Все життя уявляла І. Левицького старим і з бородою, а він, виявляється, був такий собі Доріан Грей Богуславсього розливу💅
18.04.202512:15
Скількох із шести знаєте?
14.04.202514:34
Дуже відгукнулися ці слова, бо саме такий зміст я закладаю в передмови. На презентаціях часто кажу про те, що ставлю за мету не проаналізувати тексти чи авторів, а підштовхнути до читання далі, трішки занурити в атмосферу книжки. Страшенно тішуся таким відгукам, адже вони показують, що мені вдається ❤️🩹
29.04.202510:51
Наша гол.редакторка запропонувала видати якісь його твори, а я взяла в роботу. В книжку запхала дві повісті, зовсім різні за настроєм, але назвала «Четверта заповідь» за назвою першої повісті. Друга — «Віддячився» — дуже схожа до «За сестрою» і тематично, і стилістично. Тут і гайдамаки, і пригоди, все в традиціях романтизму і любові до феномену козацтва в нашій історії. Такими історіями я б зачитувалася в школі, щось на зразок української Мотґомері, але все ж більше про хлопців.
А от «Четверта заповідь» мене приємно здивувала. Частково міський текст (сюди вставте мої періодичні обурення про село і місто в шкільній програмі), не багатостраждальний пригноблений народ, що бореться за ідею, а цілком собі світське повсякдення, якого часом бракує, щоб розбавити пафос канонічних творів.
Далі ще трішки👀
А от «Четверта заповідь» мене приємно здивувала. Частково міський текст (сюди вставте мої періодичні обурення про село і місто в шкільній програмі), не багатостраждальний пригноблений народ, що бореться за ідею, а цілком собі світське повсякдення, якого часом бракує, щоб розбавити пафос канонічних творів.
Далі ще трішки👀
27.04.202518:19
Якби мій стан після Книжкової країни треба було описати книжкою. Але насправді було дуже круто, нереальний буст натхнення для роботи з книжками далі🤍
Хто теж був? Хваліться покупками і враженнями😏
Хто теж був? Хваліться покупками і враженнями😏
23.04.202522:29
Найближчі прильоти до мене за весь час повномасштабного.
Донатьте.
Донатьте.
21.04.202514:45
Раптово...
17.04.202508:08
Нема нічого більше такого вічного, як намагання виправити «вади», якими називають природні особливості зовнішності у жінок.
До речі, хто скаже, що тут означає «середник»?
До речі, хто скаже, що тут означає «середник»?
Пераслаў з:
літературний лонґітюд
14.04.202514:31
коли серія “рядки з тіні” від ще одну сторінку почала поповнюватися і обличчя на обкладинках стали мені незнайомими, я зрозуміла, що ця серія, навіть самою обкладинкою, вчить мене впізнавати тих, кого я б мабуть ще довго уникала у своєму знайомстві з українською літературою.
вона таки виводить і рядки, і письменників, які ці рядки написали, з тіні.
крім цього, вона нестандартного формату, більш квадратного і її дуже приємно тримати в руках. лясе, якість паперу – просто все на вищому рівні.
додатковим бонусом було те, що передмова не переказувала текст, а просто коротенько розповідала з теплом і любовʼю, без надмірної академічності, про авторку і її тексти. я люблю бачити як інші щось люблять, я тоді теж хочу любити більше
у цій збірці Людмили Старицької-Черняхівської є кілька оповідань, повість “Діамантовий перстень” (напевно, найвідоміший її текст) і її спогади про Лесю Українку і короткі нариси її власного життя, яке було таки фантастичним, вона і її сімʼя постійно були у центрі українського культурного життя. вона навіть була обраною до Центральної Ради, а коли Грушевський опинився на засланні, підписувала замість нього до друку «Літературно-науковий вісник» як головна редакторка.
тому її тексти мені були цікаві не так як самі тексти, а як відображення цієї неймовірної жінки, яка може багато розказати про українське тогочасне суспільство.
“Діамантовий перстень” був прекрасним. драматична пригодницька повість, події якої відбуваються на фоні польського повстання у 1830. оповідачем і центральним персонажем є українець, який власне працював на російську імперію і мав придушувати це повстання, але багато всього може відбуватись у душі людини і ця його оповідь це доводить. не хочу спойлерити, бо завдяки власній необізнаності, мені читалось на одному подиху. я й вважаю, що цей текст актуальний зараз, бо у світ якимось чином змінюються тільки декорації, а основні персонажі і почуття залишаються схожими.
оповідання були мені досить дивними, і обігравали загальнолюдські теми. одне з них було таким собі переказом “Ромео і Джульєтти” в українських реаліях, але з драматичнішим кінцем, інше обігравало історію Каїна та Авеля. не можу сказати, що вони вразили як її повість, але теж були непоганими.
дуже цінними стали її спогади. знову ж таки, Людмила Старицька-Черняхівська мала унікальне життя: її вечори проходили за постановками Миколи Лисенка та її батька, вона бачила обшуки ще дитиною, вона сама теж влаштовувала поетичні вечори, її сімʼя допомагала юним українським письменникам видавати тексти (у її спогадах вперше прочитала про Любов Яновську, але тепер мені треба знайомитись!), потім вона брала участь у політичному житті країни.
її спогади вразили, бо навіть у ті важкі часи, жили такі люди і стільки випрацювали для держави і стільки всього передали нам у спадок. я просто вдячна.
а тепер точно варто відкривати для себе нові постаті з “рядки в тіні”, бо перший мій досвід став дуже особливим і значним
(Фото Людмили Старицької-Черняхівської з фондів Музею видатних діячів української культури)
вона таки виводить і рядки, і письменників, які ці рядки написали, з тіні.
крім цього, вона нестандартного формату, більш квадратного і її дуже приємно тримати в руках. лясе, якість паперу – просто все на вищому рівні.
додатковим бонусом було те, що передмова не переказувала текст, а просто коротенько розповідала з теплом і любовʼю, без надмірної академічності, про авторку і її тексти. я люблю бачити як інші щось люблять, я тоді теж хочу любити більше
у цій збірці Людмили Старицької-Черняхівської є кілька оповідань, повість “Діамантовий перстень” (напевно, найвідоміший її текст) і її спогади про Лесю Українку і короткі нариси її власного життя, яке було таки фантастичним, вона і її сімʼя постійно були у центрі українського культурного життя. вона навіть була обраною до Центральної Ради, а коли Грушевський опинився на засланні, підписувала замість нього до друку «Літературно-науковий вісник» як головна редакторка.
тому її тексти мені були цікаві не так як самі тексти, а як відображення цієї неймовірної жінки, яка може багато розказати про українське тогочасне суспільство.
“Діамантовий перстень” був прекрасним. драматична пригодницька повість, події якої відбуваються на фоні польського повстання у 1830. оповідачем і центральним персонажем є українець, який власне працював на російську імперію і мав придушувати це повстання, але багато всього може відбуватись у душі людини і ця його оповідь це доводить. не хочу спойлерити, бо завдяки власній необізнаності, мені читалось на одному подиху. я й вважаю, що цей текст актуальний зараз, бо у світ якимось чином змінюються тільки декорації, а основні персонажі і почуття залишаються схожими.
оповідання були мені досить дивними, і обігравали загальнолюдські теми. одне з них було таким собі переказом “Ромео і Джульєтти” в українських реаліях, але з драматичнішим кінцем, інше обігравало історію Каїна та Авеля. не можу сказати, що вони вразили як її повість, але теж були непоганими.
дуже цінними стали її спогади. знову ж таки, Людмила Старицька-Черняхівська мала унікальне життя: її вечори проходили за постановками Миколи Лисенка та її батька, вона бачила обшуки ще дитиною, вона сама теж влаштовувала поетичні вечори, її сімʼя допомагала юним українським письменникам видавати тексти (у її спогадах вперше прочитала про Любов Яновську, але тепер мені треба знайомитись!), потім вона брала участь у політичному житті країни.
її спогади вразили, бо навіть у ті важкі часи, жили такі люди і стільки випрацювали для держави і стільки всього передали нам у спадок. я просто вдячна.
а тепер точно варто відкривати для себе нові постаті з “рядки в тіні”, бо перший мій досвід став дуже особливим і значним
(Фото Людмили Старицької-Черняхівської з фондів Музею видатних діячів української культури)
29.04.202510:21
✍️Обіцяла вам давніше розповісти трохи про письменників, над якими працювала в укр. класиці — і от з’явилася гарна нагода. На Книжковій країні не купили жодного примірника «Четвертої заповіді» Андрія Чайковського.
Тут, до речі, можна написати окремо про очікування/реальність, коли в інтернетах нам кричать «та скільки можна одне й те саме видавати, видавайте невідомих!!», а на ділі «одне й те саме» розлітається, а невідомі якось чомусь ні.🙃 Але окремо писати не буду, бо так працює світ, що поробиш. Натомість напишу про Чайковського, бо він того вартий. 😌
🏇У шкільній програмі серед небагатьох текстів, які сподобалися мені-підлітці, була повість «За сестрою» — дарма, що я несвідомо читала її скорочено, й аж дорослою в аудіо послухала повний варіант. Але текст якраз для підлітків: подієвий, пригодницький, епічний і так далі. Чайковський взагалі живо пише, зокрема й жіночих персонажів, що мені добряче кинулося в очі на контрасті з Винниченком, який творив приблизно в той самий час, але, але…
Продовження дописую 😁
Тут, до речі, можна написати окремо про очікування/реальність, коли в інтернетах нам кричать «та скільки можна одне й те саме видавати, видавайте невідомих!!», а на ділі «одне й те саме» розлітається, а невідомі якось чомусь ні.🙃 Але окремо писати не буду, бо так працює світ, що поробиш. Натомість напишу про Чайковського, бо він того вартий. 😌
🏇У шкільній програмі серед небагатьох текстів, які сподобалися мені-підлітці, була повість «За сестрою» — дарма, що я несвідомо читала її скорочено, й аж дорослою в аудіо послухала повний варіант. Але текст якраз для підлітків: подієвий, пригодницький, епічний і так далі. Чайковський взагалі живо пише, зокрема й жіночих персонажів, що мені добряче кинулося в очі на контрасті з Винниченком, який творив приблизно в той самий час, але, але…
Продовження дописую 😁
24.04.202519:09
знову #екслібриси
23.04.202521:21
#екслібриси
15.04.202510:21
Не знаю, для чого ця паста, але хочу буть елєґантна, дайте дві.
14.04.202510:57
Знайшла статтю в ЛНВ про Зелений Клин і щось засмутилася. Про Кубань ми принаймні знаємо, що це колишні наші території, а тут — імперія стерла все без сліду.
апд: не безслідно, в коментарях розповіли, що там навіть партизанський рух є, я в шокови (приємному).
апд: не безслідно, в коментарях розповіли, що там навіть партизанський рух є, я в шокови (приємному).
28.04.202514:13
Аве, Шева?
24.04.202517:37
Ілюстрація для ненависників «нового» правопису, які не можуть відмовитися від звуку «ф» у словах латинського походження, які ми «завжди» вимовляли за російським зразком.
1876 рік, у мітології «ф» не знайдено👀
1876 рік, у мітології «ф» не знайдено👀
23.04.202517:10
Поки ви не витратили всі гроші на книжки, хай то Книжкова країна чи онлайн, закиньте на черговий важливий збір від моїх Степових відьом❤️
Для тих, завдяки кому мали свята. Новий збір для друзів СВ з бойової групи Міжнародного легіону ГУР - 45 000 грн на ретранслятор під носій DJI Matrice.
👉Цей пристрій розроблений спеціально під дрон-носій DJI Matrice 30/300 має вбудований мікрокомпʼютер з авторським ПЗ, що дозволяє керувати ни по WiFi або з пульта керування, наприклад, для перемикання відео каналів в повітрі, або створення кастомних сіток.
ℹ️Простими словами — це дуже розумна коробка, яка допомагає бачити ворога і вести бій на віддалі.
⚡️Пристрій поїде прямо на позиції одразу після придбання.
За зібрані кошти придбаємо:
✔️ ретранслятор Puta Analog
✔️ бліндажник Trompa
🔗Посилання на банку
https://send.monobank.ua/jar/A3ukJKXdBC
💳Номер картки банки
4441 1111 2372 0777
🎯Ціль: 45 000.00 ₴
Для тих, завдяки кому мали свята. Новий збір для друзів СВ з бойової групи Міжнародного легіону ГУР - 45 000 грн на ретранслятор під носій DJI Matrice.
👉Цей пристрій розроблений спеціально під дрон-носій DJI Matrice 30/300 має вбудований мікрокомпʼютер з авторським ПЗ, що дозволяє керувати ни по WiFi або з пульта керування, наприклад, для перемикання відео каналів в повітрі, або створення кастомних сіток.
ℹ️Простими словами — це дуже розумна коробка, яка допомагає бачити ворога і вести бій на віддалі.
⚡️Пристрій поїде прямо на позиції одразу після придбання.
За зібрані кошти придбаємо:
✔️ ретранслятор Puta Analog
✔️ бліндажник Trompa
🔗Посилання на банку
https://send.monobank.ua/jar/A3ukJKXdBC
💳Номер картки банки
4441 1111 2372 0777
🎯Ціль: 45 000.00 ₴
18.04.202515:13
І наступне питання 😏
я кілька разів кидала саркастичні коментарі одного письменника на Хвильового, Винниченка тощо, вгадайте, котра особа з цих шістьох автор(ка)?🫢
я кілька разів кидала саркастичні коментарі одного письменника на Хвильового, Винниченка тощо, вгадайте, котра особа з цих шістьох автор(ка)?🫢
15.04.202509:40
З вами непостійна рубрика свіжого (але з авторським «фе») погляду на тепер класичні твори. Цього разу під ніж потрапив Хвильовий.
Автора поки лишаю анонімним, але можна вгадувати в коментарях😌
Автора поки лишаю анонімним, але можна вгадувати в коментарях😌
Пераслаў з:
Меланчине життя і книжки
13.04.202509:03
Не можу підібрати слів.
Суми. Співчуваю.
Якщо б хотіли конвертувати свою лють в донати, то вчора відкрила допоміжну банку «Мотанки Азову» — https://send.monobank.ua/jar/4rszpqk4DL
Суми. Співчуваю.
Якщо б хотіли конвертувати свою лють в донати, то вчора відкрила допоміжну банку «Мотанки Азову» — https://send.monobank.ua/jar/4rszpqk4DL
Паказана 1 - 24 з 133
Увайдзіце, каб разблакаваць больш функцый.