Україна та світ
Інформаційне волонтерство, інформаційна війна, оперативні новини, контрпропаганда, цікаві статті, спростування фейків, розвиток українського контенту
Рэйтынг TGlist
0
0
ТыпПублічны
Вертыфікацыя
Не вертыфікаваныНадзейнасць
Не надзейныРазмяшчэннеУкраїна
МоваІншая
Дата стварэння каналаOct 29, 2024
Дадана ў TGlist
Jun 14, 2023Прыкрепленая група
Україна та світ (Чат)
6
Рэкорды
07.07.202323:59
353
Падпісчыкаў12.09.202123:59
0
Індэкс цытавання15.11.202323:59
95
Ахоп 1 паста24.12.202323:59
72
Ахоп рэкламнага паста17.01.202516:36
50.00%
ER15.11.202323:59
30.25%
ERRПераслаў з:
Юрій Богданов
29.01.202506:47
Трамп і експеримент доктора Стрейнджлава
Британський журналіст і головний оглядач Financial Times у Вашингтоні Едвард Люс описав аналогію, яка добре пояснює політичну стратегію Дональда Трампа. І яка не полишала мою голову. Нижче - ключові тези його колонки.
Президент США полюбляє хизуватися своєю непередбачуваністю, але з часом така поведінка може підірвати довіру до надійності Америки на міжнародній арені.
«Робіть, як я кажу, інакше я можу виявитися настільки непередбачуваним, що це обернеться катастрофою» — така логіка закладена у знаменитому Докторі Стрейнджлаві Кубрика. У фільмі американські генерали, шукаючи можливість зекономити бюджети, скинуть ядерні бомби по Радянському Союзу. Трамп, звісно, навряд чи піде на подібний сценарій, але його риторика будується на схожій ідеї. Він хоче, щоб інші повірили, що він цілком здатен на радикальні дії.
Ця тактика працювала для нього протягом усього життя. Неодноразові банкрутства, погрози кредиторам, використання хаосу у власних інтересах — все це було нормою для його бізнес-стратегії. А коли він прийшов у політику, гра в "божевільного" лише посилилася.
Трампова лавина виконавчих указів, масові звільнення та гучні обіцянки одразу після інавгурації спричинили шоковий ефект. Один із його впливових донорів навіть порівняв цей тиждень із актом творення світу.
Найбільша зовнішньополітична «перемога» Трампа – припинення вогню між Ізраїлем та ХАМАС – відбулася за кілька днів до його інавгурації. Чи дійсно Трамп вплинув на це? Навряд. Але факт, що сторони уклали угоду перед його приходом, дозволяє йому приписати собі цей успіх.
Подібний сценарій спостерігався і в Латинській Америці. Трамп заявив, що змусив Колумбію прийняти депортованих мігрантів, тоді як насправді країна вже роками отримує такі рейси. Проте агресивна реакція Трампа – введення мит і візових обмежень – справді змусила президента Колумбії Густаво Петро змінити тон. Інші країни регіону тепер двічі подумають, перш ніж сперечатися з Трампом.
Тактику Трампа вже відчули на собі й європейські союзники. Днями він у телефонній розмові 45 хвилин переконував прем'єр-міністерку Данії Метте Фредеріксен, що США повинні купити Гренландію. Очевидна відповідь мала б бути: «Досить, Америка не може безкарно порушувати суверенітет інших держав». Але натомість Європа традиційно уникає відкритого конфлікту.
Подібні методи він може застосувати і до Панами, яка контролює стратегічну зону Панамського каналу. Якщо Трамп змусить Панаму розірвати портові контракти з китайською CK Hutchison, це буде демонстрацією його сили. Але водночас Трамп може отримати жорстку реакцію країн регіону, які не мають наміру беззастережно йому коритися.
У короткостроковій перспективі тактика Трампа може приносити йому зовнішньополітичні "перемоги". Деякі європейські країни можуть збільшити витрати на оборону, побоюючись його погроз. Проте довгострокові наслідки набагато більш ризиковані, бо можуть підірвати довіру до США, скоротити можливості для дипломатії і посилити роль Китаю.
Союзники можуть почати шукати альтернативи, адже американські гарантії безпеки стають непередбачуваними. Якщо США почнуть діяти як держава-трикстер (як Росія зараз), яка лише висуває ультиматуми, з ними буде складніше вести переговори. Світ почне шукати «страховку» від американської непередбачуваності. Китай вже скористався цим, демонструючи готовність до стратегічної співпраці з Колумбією.
Врешті-решт така тактика може стати найбільшою стратегічною поразкою Дональда Трампа.
Підписатися на Богданова
Британський журналіст і головний оглядач Financial Times у Вашингтоні Едвард Люс описав аналогію, яка добре пояснює політичну стратегію Дональда Трампа. І яка не полишала мою голову. Нижче - ключові тези його колонки.
Президент США полюбляє хизуватися своєю непередбачуваністю, але з часом така поведінка може підірвати довіру до надійності Америки на міжнародній арені.
«Робіть, як я кажу, інакше я можу виявитися настільки непередбачуваним, що це обернеться катастрофою» — така логіка закладена у знаменитому Докторі Стрейнджлаві Кубрика. У фільмі американські генерали, шукаючи можливість зекономити бюджети, скинуть ядерні бомби по Радянському Союзу. Трамп, звісно, навряд чи піде на подібний сценарій, але його риторика будується на схожій ідеї. Він хоче, щоб інші повірили, що він цілком здатен на радикальні дії.
Ця тактика працювала для нього протягом усього життя. Неодноразові банкрутства, погрози кредиторам, використання хаосу у власних інтересах — все це було нормою для його бізнес-стратегії. А коли він прийшов у політику, гра в "божевільного" лише посилилася.
Трампова лавина виконавчих указів, масові звільнення та гучні обіцянки одразу після інавгурації спричинили шоковий ефект. Один із його впливових донорів навіть порівняв цей тиждень із актом творення світу.
Найбільша зовнішньополітична «перемога» Трампа – припинення вогню між Ізраїлем та ХАМАС – відбулася за кілька днів до його інавгурації. Чи дійсно Трамп вплинув на це? Навряд. Але факт, що сторони уклали угоду перед його приходом, дозволяє йому приписати собі цей успіх.
Подібний сценарій спостерігався і в Латинській Америці. Трамп заявив, що змусив Колумбію прийняти депортованих мігрантів, тоді як насправді країна вже роками отримує такі рейси. Проте агресивна реакція Трампа – введення мит і візових обмежень – справді змусила президента Колумбії Густаво Петро змінити тон. Інші країни регіону тепер двічі подумають, перш ніж сперечатися з Трампом.
Тактику Трампа вже відчули на собі й європейські союзники. Днями він у телефонній розмові 45 хвилин переконував прем'єр-міністерку Данії Метте Фредеріксен, що США повинні купити Гренландію. Очевидна відповідь мала б бути: «Досить, Америка не може безкарно порушувати суверенітет інших держав». Але натомість Європа традиційно уникає відкритого конфлікту.
Подібні методи він може застосувати і до Панами, яка контролює стратегічну зону Панамського каналу. Якщо Трамп змусить Панаму розірвати портові контракти з китайською CK Hutchison, це буде демонстрацією його сили. Але водночас Трамп може отримати жорстку реакцію країн регіону, які не мають наміру беззастережно йому коритися.
У короткостроковій перспективі тактика Трампа може приносити йому зовнішньополітичні "перемоги". Деякі європейські країни можуть збільшити витрати на оборону, побоюючись його погроз. Проте довгострокові наслідки набагато більш ризиковані, бо можуть підірвати довіру до США, скоротити можливості для дипломатії і посилити роль Китаю.
Союзники можуть почати шукати альтернативи, адже американські гарантії безпеки стають непередбачуваними. Якщо США почнуть діяти як держава-трикстер (як Росія зараз), яка лише висуває ультиматуми, з ними буде складніше вести переговори. Світ почне шукати «страховку» від американської непередбачуваності. Китай вже скористався цим, демонструючи готовність до стратегічної співпраці з Колумбією.
Врешті-решт така тактика може стати найбільшою стратегічною поразкою Дональда Трампа.
Підписатися на Богданова
26.01.202518:54
Деякі країни відмовляються брати участь в популізмі американського президента, тому, у відповідь, він безпідставно вводить торгові обмеження, демонструючи це, як покарання. Слід зазначити, що такі дії не вітаються Світовою організацією торгівлі, членом якої є Сполучені Штати.
Мексику такі наслідки, до речі, оминули. Якийсь дуже вибірковий, непослідовний, дискримінаційний підхід, що також не вітається правилами СОТ.
Мексику такі наслідки, до речі, оминули. Якийсь дуже вибірковий, непослідовний, дискримінаційний підхід, що також не вітається правилами СОТ.
Увайдзіце, каб разблакаваць больш функцый.
